Педагогічні ідеї та практики функціонування розвивальних середовищ у народних дитячих садках і дитячих притулках на теренах України (1899-1910)

У руслі теми дослідження цікавими є ідеї Е. Яновської, висвітлені на шпальтах видання «Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов» (1907), щодо значення народних дитячих садків (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов, 1907: 11). На переконання авторки наведеної вище статті, народні дитячі садки з опорою на соціальні умови мають реалізувати ідею виховання дітей дошкільного віку. Так, система виховання дітей дошкільного віку в народному дитячому садку ґрунтувалась на загальнопедагогічних принципах, а мета полягала у підготовці дітей до майбутньої діяльності щодо вивищення економічного, культурного і морального рівня суспільства. З огляду на це реалізація мети розумового, морального і фізичного виховання дітей дошкільного віку в умовах розвивального середовища народного дитячого садка відбувалась з урахуванням їхніх нахилів, здібностей і чуттєвої сфери (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 12).

Окрім того, Елеонора Яновська відводить провідну роль сімейному середовищу у розвитку дитини дошкільного віку, зважаючи на те, що перші знання, уміння й навички дитина розвиває в умовах сім'ї. Але з урахуванням суспільно-політичних та економічних змін у країні функції сім'ї частково замінював дитячий садок, умови якого повторюють атмосферу сім'ї, любові, взаємної підтримки й всебічного розвитку (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 14-16).

Зауважимо, що Елеонора Яновська підтримувала Фребелівську виховну систему та висвітлювала основні ідеї її реалізації у середовищі народних дитячих садків (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 19). Педагог уважала першорядною діяльнісну основу виховання, що відповідає моральним і фізичним силам дітей дошкільного віку. З огляду на це вихователь повинен підбирати матеріал різних рівнів складності. На думку Елеонори Яновської, ігрова діяльність має виступати головним виховним засобом дошкільників та пронизувати всі сторони їхнього життя. Так, для підтримання в дітей інтересу заняття мають містити ігрові елементи, а ігрова діяльність дитини має бути двосторонньою - активною і пасивною. Спокійна гра вихованця з іграшками у спеціально облаштованому місці має замінюватися на активні ігри з товаришами. Задля реалізації мети морального виховання і становлення повноцінної особистості дитини педагогу варто враховувати творчі задатки і здібності вихованців (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 19-20).

Окрім того, цікавими є погляди Елеонори Яновської на співпрацю дитячого садка і школи. Педагог наголошувала, що підготовка дитини до навчання у шкільному середовищі є психологопедагогічною проблемою. Так, дитина, що інтелектуально і психологічно не готова до школи, стикатиметься з такими труднощами, як: розгубленість, загальмованість, неуважність тощо. Такі негативні психологічні прояви становлять перешкоду нормальному перебігу навчальних занять з дітьми (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 21). Для реалізації всебічного розвитку дітей дошкільного віку в середовищі народного дитячого садка було розроблено та рекомендовано для впровадження орієнтовний план бесід, предметних уроків і занять (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 29). Тематика занять рекомендована відповідно до пір року та інтересів вихованців: бесіди, розповіді, малювання, ліплення, вирізання, конструювання, рухливі ігри, музика. Тематика та зміст бесід для дітей дошкільного віку були спрямовані на розширення їхніх знань про навколишнє середовище (рослинний і тваринний світ, явища природи, сезонні зміни), прийдешні свята (пояснення передумов виникнення свята, особливості традицій його святкування). Малювання, ліплення, витинання і конструювання рекомендовано відповідно до тематики бесід і розповідей, що проводилися для дітей дошкільного віку (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 29-34).

З'ясовано, що в ці роки час перебування дитини в дитячому садку чи притулку було досить структуроване: в липні для дітей організовувалися канікули, а в серпні діти знову поверталися у середовище дитячого садка. Зважаючи на те, що під час канікул діти відходили від загального розпорядку дитячого садка, у серпні тематика бесід дещо змінювалася. Вихователь цікавився, як у дітей пройшли канікули, нагадував правила поведінки в дитячому садку, проводив знайомства з тими дітьми, які нещодавно прийшли у садок (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 32).

Щодо предметних уроків, то у виданні «Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов» (мовою оригіналу) висвітлено мету і завдання їх проведення у середовищі народного дитячого садка (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 35). Такі уроки були спрямовані на розвиток у дітей дошкільного віку чуттєвої сфери та формування сенсорних еталонів, розвиток фантазії, формування реальних і творчих уявлень. Окрім того, предметні уроки були взаємопов'язані з читанням і бесідами про рослинний і тваринний світ з метою формування в дітей загальнолюдських почуттів, співпереживання та любов до всього живого, що їх оточує (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 36).

Провідною метою всіх занять і виховних впливів, що реалізувались у розвивальному середовищі дитячого садка, було формування в дітей культурних навичок: зовнішніх - чистота, порядок, акуратність; внутрішніх - стриманість і увага. Такі заходи в умовах функціонування середовища дитячого садка формують у дітей культуру людської особистості, що забезпечує успішне навчання у середовищі початкової народної школи (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов, 1907: 36).

З огляду на предмет наукового пошуку становлять інтерес педагогічні погляди А. Драган, висвітлені у звіті 1908 року про «Временный приют для детей родителей, пострадавших от наводнения» (мовою оригіналу) (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 41 об - 42). На її переконання, доросле середовище може згубно впливати на психічний стан та розвиток дітей дошкільного віку. Зокрема, задля збереження здоров'я дітей від інфекційних хвороб та умов для формування фізичного і морального здоров'я дітей Товариством народних дитячих садків прийнято рішення про створення дитячих притулків. Пропозицію щодо облаштування притулку для дітей з неблагополучних сімей подала А. Драган. Так, А. Драган разом з Н. Лубенець та А. Александровською впродовж тижня було знайдено приміщення для притулку і його підготовлено для подальшого заселення дітей (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 41 об - 42). Приміщення притулку складалося з трьох просторих і світлих кімнат, що надала пані Артамонова у своєму будинку на Куренівці. У притулку на травень 1908 року перебувало 10 дітей; а в червні 1908 року - 12; в липні - серпні того ж року - 16 вихованців віком 3-9 років (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 41 об - 42).

Окрім збереження життя і здоров'я вихованців, у притулку педагоги проводили для них виховні заходи: прогулянки в ліс, на гору і галявину. Дітей дошкільного віку, що перебували в притулку, навчали, розвивали знання, уміння і навички, необхідні для їхнього подальшого навчання та адаптації в школі. Незважаючи на побоювання педагогів, діти добре адаптувалися в розвивальному середовищі народного дитячого садка на Куренівці (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 42 - 42 об). Отже, з огляду на вище висвітлений досвід створення притулків для дітей, можемо зробити висновок, що зазначені притулки допомагали зберегти життя і здоров'я дітей з бідних сімей, здійснювали виховний вплив та забезпечували формування елементарних знань, умінь і навичок, необхідних для життя в дитячому, а пізніше у соціальному середовищі.

Практичну значущість для нашого дослідження становлять матеріали, оприлюднені в звіті Н. Лубенець про діяльність народного дитячого садка (січень 1909 року) з висвітленим досвідом роботи в ньому. Такий тип закладу створювався переважно для дітей сімей з бідних верств населення. Зокрема, тоді у середовищі дитячого садка нараховувалося 85 вихованців (41 хлопчик і 44 дівчинки) (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 44).

Так, народний дитячий садок за віком і розвитком дітей розподілявся на три групи: молодшу, середню і старшу. У молодшій і середній групах з дітьми проводилися бесіди (про пори року), розповіді, фребелівські заняття, заняття з ліплення і малювання, малювання за власним задумом для розвитку фантазії та ініціативності вихованців.

У старшій групі реалізувалася підготовка дітей до шкільного навчання (так званий щабель переходу від дитячого садка до школи). Для дітей у розвивальному середовищі дитячого садка проводилися щоденні заняття з грамоти і лічби, малювання, ліплення з метою забезпечення їхнього всебічного розвитку та закріплення навичок (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 44 об). Для реалізації мети фізичного виховання в розвивальному середовищі дитячого садка в усіх групах проводилися рухливі ігри й гімнастичні вправи. Окрім того, один раз на тиждень для всіх вихованців проводилися заняття зі співів. Також, зважаючи на необхідність збереження життя і здоров'я дітей дошкільного віку, дітям забезпечувалося повноцінне харчування і гігієнічні процедури. Разом із вихователем і «нянею» належний догляд за здоров'ям дітей забезпечував дитячий лікар (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 44 об). Прогулянки для дітей дошкільного віку проводилися згідно з погодними умовами. Особливо цікавими для дітей були екскурсії на природу, у ботанічний сад і виставки. Також для дітей організовувалися дитячі свята і пригощання, приурочені до релігійних та інших свят (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 45). Отже, розвивальне середовище народного дитячого садка на початку ХХ століття розглядалося як багатоаспектне явище, що забезпечує не тільки всебічний розвиток вихованця, а й місце для реалізації його індивідуальних нахилів та творчих здібностей.

Висновки

За результатами історико-педагогічного пошуку щодо педагогічних ідей про розвивальні середовища народних дитячих садків і дитячих притулків (1899-1910) можемо зробити висновок, що педагоги тих років зробили вагомий внесок у розбудову суспільного дошкільного виховання. Так, у хронологічних межах дослідження діяльність народних дитячих садків та дитячих притулків була спрямована на забезпечення дітей робітників умовами, що повторюють сімейне середовище та готують їх до життя. Метою створення дитячих притулків було збереження життя і здоров'я дітей дошкільного віку, які потрапили в скрутне становище (відсутність належного догляду від батьків, втрата житла у зв'язку з негодою тощо), забезпечення дітей харчами й одягом. Розвивальні середовища народних дитячих садків, окрім здоров'язбережувальної функції, забезпечували інтелектуальний, фізичний, моральний та естетичний розвиток дітей дошкільного віку (3-7 років) та здійснювали підготовку вихованців до навчання у народній початковій школі. Зважаючи на самодіяльну спрямованість розвивального середовища, народний дитячий садок створював безпечні умови для вияву та розвитку власної індивідуальності та творчих здібностей дітей, що є суголосним провідним ідеям, висвітленим у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти (2021).

Отже, науковий і практичний інтерес становить внесок педагогічних персоналій у розвиток ідей про розвивальні середовища народних дитячих садків і дитячих притулків на теренах України в окреслених хронологічних межах, оскільки результати презентованої розвідки не вичерпують усіх аспектів зазначеної проблематики.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) 2021. URL: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/01/ nakaz-33-bazovyy-komponent-doshk-osv.pdf (дата звернення: 19.02.2021).

2. Іванюк Г. Ідеї діяльнісного підходу Ф. Фребеля в українському дошкіллі: від минулого до сьогодення. Молодий вчений. 2018. № 7(1), с. 101-105. URL: http://nbuv.gov.ua/UjRN/molv_2018_7(1) 24 (дата звернення: 23.02.2021)

3. Кушнір В. Питання програмного забезпечення дошкільних закладів ХІХ - поч. ХХ ст. Історико-педагогічний альманах. 2016. № 2, с. 41-46.

4. Народные детские сады в Киеве. Киев, В. и. 1899. 60.

5. Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов. Киев: Тип. Кушнерева и К., 1907. 96.

6. Попиченко С. Історія становлення закладів суспільного дошкільного виховання в Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. 2009. № 2, с. 275-283.

7. Рябкина Л. Історико-педагогічний аналіз системи опіки над знедоленими дітьми на початку ХХ століття. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2015. № 1, с. 273-277.

8. Сергеєва В. Заведення перших народних дитячих садків у м. Києві. Гірська школа Українських Карпат. 2013. № 8-9, с. 315-318.

9. Січкар А.Д. Актуалізація ідей діяльнісного підходу в умовах становлення суспільного дошкільного виховання в Україні (1871-1907). Рідна школа. 2015. № 5-6, с. 76-80.

10. Справа управління Київського учбового округу «Про дозвіл Київському Товариству народних дитячих садків відкрити в м. Києві на Шулявці безкоштовний народний дитячий садок» (1910) від 16 грудня 1910 року ЦДІАК, ф.707, оп. 282, спр. 40, арк. 120.

References

1. Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (nova redaktsiia) (2021) [The basic component of preschool education (new version)]. Retrieved from: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/01/nakaz-33-bazovyy-komponent-doshk-osv.pdf [in Ukrainian].

2. Ivaniuk H. I. (2018). Idei diialnisnoho pidkhodu F. Frebelia v ukrainskomu doshkilli: vid mynuloho do sohodennia [Ideas of F. Froebel's activity approach in the Ukrainian preschool: from the past to the present] / H. I. Ivaniuk, A. D. Sichkar. Molodyi vchenyi. No. 7(1). S. 101-105. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UjRN/molv_2018_7(1) 24 [in Ukrainian].

3. Kushnir V. (2016). Pytannia prohramnoho zabezpechennia doshkilnykh zakladiv ХІХ - poch. ХХ st. [Software issues of preschool institutions XIX-XX]. Istoryko-pedahohichnyi almanakh, (2), 41-46 [in Ukrainian].

4. Narodnye detskie sady v Kieve [People's kindergartens in Kiev] (1899). Kyiv, V. i. 60. [in Russian].

5. Narodnyj detskij sad. S prilozheniem otcheta o deyatel'nosti detskogo sada, priyuta i shkoly nyan' za 1906 god: Kievskoe obshchestvo narodnyh detskih sadov [People's kindergarten. With the appendix of the report on the activities of kindergarten, shelter and nanny school for 1906: Kiev Society of Children's Kindergartens] (1907). Kyiv: Tip. Kushnereva i K., 96 [in Russian].

6. Popychenko S. (2009) Istoriia stanovlennia zakladiv suspilnoho doshkilnoho vykhovannia v Ukraini (kinets ХІХ - pochatok ХХ st.) [History of the formation of institutions of public preschool education in Ukraine (late 19th - early 20th century)]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Pavla Tychyny, (2), 275-283 [in Ukrainian].

7. Riabkyna L. (2015). Istoryko-pedahohichnyi analiz systemy opiky nad znedolenymy ditmy na pochatku XX stolittia [Historical and pedagogical analysis of the guardianship system for disadvantaged children at the beginning of the twentieth century]. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky (1), 273-277 [in Ukrainian].

8. Serheieva V. (2013). Zavedennia pershykh narodnykh dytiachykh sadkiv u m. Kyievi [Establishment of the first public kindergartens in Kiev]. Hirska shkola Ukrainskykh Karpat, (8-9), 315-318 [in Ukrainian].

9. Sichkar A. D. (2015) Aktualizatsiia idei diialnisnoho pidkhodu v umovakh stanovlennia suspilnoho doshkilnoho vykhovannia v Ukraini (1871-1907) [Updating the ideas of an active approach in the conditions of the formation of public preschool education in Ukraine (1871-1907)]. Ridna shkola, (5-6), 76-80 [in Ukrainian].

10. Sprava upravlinnia Kyivskoho uchbovoho okruhu “Pro dozvil Kyivskomu Tovarystvu narodnykh dytiachykh sadkiv vidkryty v m. Kyievi na Shuliavtsi bezkoshtovnyi narodnyi dytiachyi sadok” (1910) vid 16 hrudnia 1910 roku [The case of the management of the Kiev school district “On allowing the Kiev Partnership of Children's Kindergartens to open a free people's kindergarten in Kiev on Shulyavka”]. TsDIAK, f 707, op. 282, spr. 40, ark. 120 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru