Школа педагогічного коучингу як інноваційна модель підвищення кваліфікації педагогів у системі безперервної професійної освіти

SCHOOL OF PEDAGOGICAL COACHING AS AN INNOVATIVE MODEL OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF TEACHERS IN THE SYSTEM OF CONTINUING PROFESSIONAL EDUCATION

The article defines that vocational education in the process of integration into the European educational space puts to the modern teacher increased requirements that encourage the introduction of innovative pedagogical technologies and revise the traditional arsenal of means, principles, technologies, while preference is given to the subject activity and creativity of the pedagogical worker, who independently simulates and realizes the individual educational trajectory, determines the parameters of the learning process (content, duration, forms, methods, programs, means, etc.), variedly predicts the results ofprofessional and pedagogical activities. The analysis ofpsychological and pedagogical literature, sociological literature, the current state of research of the problem of coaching and the expediency of introducing an innovative model of professional development of teachers in the system of continuous vocational education with the use of pedagogical coaching technologies were carried out. The concept of pedagogical coaching has been analyzed, the definition of coaching in education has been clarified. The peculiarities of application of coaching technology in the system of vocational education are described. The work of the school of pedagogical coaching as an innovative model of advanced training of teachers in the system of continuous vocational education is considered, the content and organizational aspects of the activity are characterized. The organizational and normative support for the functioning of the school ofpedagogical coaching regulating its work is thoroughly presented, determines the regulatory, organizational and content, scientific and methodological principles offunctioning. The results of representative monitoring studies and assessment of the level of satisfaction of customers (consumers) of educational services within the framework of internal quality monitoring of the Bila Tserkva Institute of Continuous Professional Education (BINPO) have been characterized, quantitative and qualitative indicators of students ' satisfaction of the School of Pedagogical Coaching and analysis of their dynamics are described.

Key words: innovative model, pedagogical coaching, individual educational trajectory, coaching session, school of pedagogical coaching, advanced training.

Постановка проблеми

Необхідність дослідження сучасних моделей підвищення кваліфікації педагогів у контексті розвитку професійної компетентності зумовлена тим, що професійна освіта в процесі інтеграції до європейського освітнього простору ставить до сучасного педагога підвищені вимоги. Трансформаційні процеси у суспільстві своєю чергою корегують ці вимоги з врахуванням особливостей ринку праці в Україні. Ці вимоги, перш за все, спонукають педагога впроваджувати інноваційні педагогічні технології, переглянути традиційний арсенал засобів, принципів, технологій, при цьому надається перевага суб'єктній активності і творчості педагогічного працівника, який самостійно моделює та зреалізовує індивідуальну освітню траєкторію, визначає параметри процесу навчання (зміст, тривалість, форми, методи, програми, засоби та ін.), варіативно прогнозує результати професійно-педагогічної діяльності тощо. У пошуках шляхів оновлення власної діяльності вітчизняні та закордонні педагоги дедалі більше звертають увагу на педагогічний коучинг як на інноваційну освітню технологію. Коучинг - це освітня технологія, що створена щодо розвитку потенціалу учасників освітнього процесу задля розкриття внутрішнього потенціалу особистості кожного. Педагогічний коучинг є маловивченою, однак надзвичайно актуальною з огляду на сучасні соціальні та освітні потреби проблемою як за кордоном, так і в Україні.

Аналіз досліджень

Коучинг як технологію розкриття потенціалу особистості активно досліджують закордонні і вітчизняні науковці. Серед зарубіжних вчених слід виокремити У. Голві, М. Аткінсон, М. Дауні, С. Беттлі, Д. Уітмор та ін. Як технологію в освіті коучинг розглядали у своїх наукових працях А. Браун, Дж. Джеймсон, К. Колет. Вони вважають технологію коучингу ефективним чинником розкриття потенціалу особистості в різноманітних галузях діяльності, інтегруючи окремі знання і методи, що застосовують у психології, філософії та соціології. У закордонних вчених можна знайти суперечливі визначення того, що називають коучингом (дослівно «тренерство»), завдяки терміну «менторинг» (дослівно «наставництво»). що паралельно існує, з яким коучинг або ототожнюють, або якому протиставляють. Означене не викликає сумнівів, адже термін «коучинг» об'єднав дкілька концепцій. За К. Колетт (Collett, 2012), показовим прикладом можна вважати протиставлення ідеї директивного втручання: у коучингу є концепції, згідно з якими ті, хто навчаються, мають, насамперед, оволодіти навичкою самостійно направляти та коригувати своє навчання. З іншого боку, наставництво передбачає визначення чітких цілей та більшу орієнтацію на кар'єрне зростання.

Аналіз психолого-педагогічної, соціологічної літератури, сучасного стану дослідження проблеми коучингу доводить до висновку про відсутність однозначного трактування коучингу, адже кожна зі шкіл коучингу виділяє своє бачення щодо сутності цієї категорії. Так, основоположник коучингу У. Голві трактує коучинг «як мистецтво створення, за допомогою співбесід та поведінки, середовища, яке забезпечує рух людини до визначеної мети, так щоб воно приносило задоволення» (Голви, 2005), а засновник школи трансформаційного коучингу П. Вріца вважає, що «коучинг - це мистецтво сприяти розвитку інших людей», при цьому ефективний коучинг допомагає реалізувати потенціал людини (Врица, Ардуи, 2008).

К. Колетт вважає, що поняття коучингу треба визначати через такі його характеристики, як взаємозв'язок або налаштованість тренера та групи, динаміку, спільність та спрямованість на результат (Collett, 2012). Зворотний зв'язок є чи не найголовнішим із факторів, адже довіра студентів до коуча та уважність тренера до їхніх потреб створюють умови, за яких студенти не бояться робити помилки та відкрито їх обговорювати як із самим тренером, так і з колегами по навчанню, що своєю чергою веде до швидкого прогресу для усіх. За концепцією Д. Колба, є чотири стадії циклу навчання за допомогою досвіду: етап конкретного досвіду, етап рефлективного спостереження, етап абстрактної концептуалізації, етап активного експериментування (Голви, 2005:68).

В освіті «коучинг» застосовується з метою розкриття внутрішнього потенціалу. Одним із сучасних видів коучингу є освітній коучинг («educoaching»), який широко застосовують в освіті дорослих зарубіжжя, неформальному навчанні тощо.

В Україні дослідження технології коучингу в професійній освіті проводять науковці Т. Борова, О. Бородієнко, Н. Горук, О. Нежинська, О. Проценко, С. Романова, В. Сидоренко, В. Тименко, О. Хмельницька.

Дослідниця С. Романова (Романова, 2010: 83), підкреслює що коучинг - це взаємостосунки між викладачем і студентами, коли викладач ефективно організовує процес пошуку студентами кращих відповідей на питання, що їх цікавлять, допомагає студентам розвиватися, закріплювати нові навички і досягати високих результатів у своїй майбутній професії.

С. Романовою виділено низку завдань:

- здійснення діагностики і моніторингу освітнього процесу, що дає змогу враховувати і прогнозувати зміни, які відбуваються в результаті застосування інноваційних програм і технологій;

- створення умов, спрямованих на ефективну організацію процесу пошуку студентом шляхів досягнення важливих для нього цілей і вибору оптимального темпу просування;

- освоєння інноваційних методик і технологій (Романова, 2010: 85).

О. Нежинською відповідно до стандартів Міжнародної Федерації Коучингу (ICF) обґрунтовано сутність коучингу та надано характеристику основних технологій та інструментів коучингу з погляду їх практичного застосування в роботі з клієнтом (Нежинська, 2017: 5). Так, коучинг розглядається як сучасна технологія, що створена для розвитку потенціалу людей і команд, досягнення заздалегідь узгоджених цілей та докорінної зміни моделей поведінки, що призводить до розкриття внутрішнього потенціалу особистості.

В. Сидоренко витлумачує педагогічний коучинг як інноваційну технологію науково-методичного супроводу професійно-особистісного розвитку вчителя в системі післядипломної освіти (Сидоренко, 2014: 5).

Вчена розглядає педагогічний коучинг (від англ. caching - наставляти, надихати, тренувати для спеціальних цілей, підготовляти до вирішення певних завдань) як систему андрагогічних, акмесинергетичних принципів і прийомів, які сприяють розвитку потенціалу особистості та групи людей (команди, організації), що спільно працюють, а також забезпечують максимальне розкриття та ефективну реалізацію цього потенціалу. Педагогічний коучинг передбачає системність, вертикальну і горизонтальну цілісність неперервного освітнього процесу, інтеграцію формальної, неформальної та інформальної освіти, навчальної, практичної і самоосвітньої діяльності, урахування змісту навчальних потреб педагога на різних стадіях життєвого циклу, єдність професійної, загальної і гуманітарної освіти тощо.

Отже, ми доходимо висновку: педагогічний коучинг є інноваційною технологією навчання, що дає змогу ефективно працювати на суб'єкт-суб'єктному рівні, допомагає переміститися із зони професійної проблеми в зону ефективного її рішення, створити особливу атмосферу фасилітативної підтримки професійного розвитку через делегування відповідальності, моделювати та реалізовувати власні програми саморозвитку й самовдосконалення.

Мета статті полягає в теоретичному аналізі особливостей застосування технології педагогічного коучингу, обґрунтуванні ефективності використання коучингу в системі безперервної професійної освіти, мотивації, спонукання до самонавчання та професійного саморозвитку педагогів професійної (професійно-технічної) освіти.

Виклад основного матеріалу

Пріоритетні напрями діяльності Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти передбачають новий спосіб функціонування закладу, орієнтацію на інноваційний освітній досвід, зміну професійних ролей і функцій (фасилітатор, супервізор, коуч), менеджмент якісних освітніх послуг відповідно до запитів і потреб замовників вітчизняного ринку праці, роботодавців і ключових стейкхолдерів.

У рамках виконання науково-дослідної роботи «Удосконалення сучасних моделей підвищення кваліфікації педагогів професійної освіти у контексті формування та розвитку професійної компетентності» науково-педагогічними працівниками кафедри педагогіки, психології та менеджменту (ПП та М) вперше в системі професійної (професійно-технічної) освіти започатковано роботу Школи педагогічного коучингу як інноваційної моделі підвищення кваліфікації педагогів у системі безперервної професійної освіти.

Педагогічний напрям науково-дослідної роботи кафедри П11 та М стосується проблем, спрямованих на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність в європейському та світовому освітньому просторі, формування покоління молоді, здатного робити особистісний вибір, набувати вмінь, навичок продуктивної та творчої праці.

Психологічний напрям охоплює велику кількість проблем, які стосуються, перш за все, питань створення позитивного соціально-психологічного клімату. Саме тому необхідною умовою для досягнення поставленої мети є впровадження методів корекції соціальних стосунків, розвиток соціально-перцептивного інтелекту педагогічних працівників, навичок рефлексії та самоаналізу, загальної комунікативної культури, вміння саморегулювати емоційний стан, що забезпечує подолання конфліктів серед учасників освітнього процесу ЗП(ПТ)О.

Коло означених умов доводить перспективність впровадження технології педагогічного коучингу. З метою організації науково-дослідної роботи у листопаді 2019 року на базі Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Рівненській області було створено Школу педагогічного коучингу (ШПК). Освітній процес у Школі педагогічного коучингу ґрунтувався на основних системоутворювальних принципах побудови відкритої освіти, зокрема сприяння сталому розвитку, доступності освіти, студенто(людино) центрованого навчання, безперервності, системності, гуманізації, варіативності, модульності, випереджувального професійного розвитку, академічної доброчесності, індивідуалізації і диференціації, моніторингу якості тощо.

Чинниками підвищення якості, ефективності та результативності системи безперервної професійної освіти, збільшення попиту на різноманітні освітні послуги, зміни мотиваційної готовності й здатності педагогічних працівників до навчання впродовж життя, а отже, довгостроковими інвестиціями в майбутнє, вважаємо застосування технологій формальної і неформальної освіти в процесі організації роботи ШПК. Під модеруванням наукового консультанта Школи, докторки педагогічних наук, професорки кафедри педагогіки, психології та менеджменту В. В. Сидоренко розроблено організаційно-нормативне підґрунтя функціонування ШПК, зокрема «Положення про Школу педагогічного коучингу в системі післядипломної освіти» (Сидоренко та ін., 2019), що регламентує її роботу, визначає нормативно-правові, організаційно-змістові, науково-методичні засади функціонування.

В умовах дослідно-експериментальної роботи було розроблено, апробовано та успішно впроваджено в освітній процес Експериментальну навчальну програму розвитку психолого-педагогічної компетентності педагогічних працівників у системі професійної освіти, що має науковообґрунтований зміст для безперервного професійного саморозвитку і самовдосконалення педагога впродовж життя за допомогою коучингових та селф-коучингових технологій та спрямована на набуття педагогами нових професійних знань, розвиток додаткових фахових компетентностей, які забезпечують успішне виконання нових професійних ролей та функцій. Актуальність підвищення кваліфікації для цієї категорії слухачів із використанням технологій коучингу полягає в необхідності розвитку їх ключових компетентностей для забезпечення і реалізації освітньої політики держави в галузі професійної (професійно-технічної) освіти.

Мета програми полягає в розвитку професійно-педагогічної, соціально-психологічної, творчої, цифрової компетентностей педагогічних працівників, сприянні їхньому професійному та особистісному розвитку в умовах соціальних трансформацій шляхом реалізації таких завдань:

— вдосконалення та оновлення знань і вмінь із психолого-педагогічних, методологічних, інформаційно-технологічних та інших питань забезпечення ефективної професійної діяльності слухачів Школи педагогічного коучингу;

— отримання додаткових та вдосконалення наявних знань і вмінь з основних напрямів психолого-педагогічної діяльності;

— активізація самостійної діяльності, розвиток мотивації професійного вдосконалення та особистісного розвитку слухачів в умовах неперервної професійної освіти;

— формування в слухачів Школи педагогічного коучингу цілісного погляду на сучасні інноваційні педагогічні технології, розуміння можливостей цих технологій та способів їх використання для вирішення педагогічних завдань і залучення до системного середовища, підтримки навчання впродовж життя.

Аналіз результатів експерименту показав результативність діяльності Школи педагогічного коучингу для підготовки інноваційного, вмотивованого, конкурентоспроможного педагога професійної (професійно-технічної) освіти, отже, було прийнято рішення про подальше впровадження інноваційної моделі підвищення кваліфікації педагогів П(ПТ)О - Школи педагогічного коучингу. Так, у січні-березні 2021 року до навчання у Школі педагогічного коучингу залучено 77 педагогічних працівників ЗП(ПТ)О Дніпропетровської області, Кіровоградської, Одеської, Херсонської, Черкаської областей.

Формами організації роботи ШПК було визначено коучинг-сесії, які включають майстер-класи, лекції, практичні заняття, тренінги, індивідуальні консультації, вебінари.

Для організації мережевої взаємодії під час підвищення кваліфікації слухачів школи педагогічного коучингу шляхом формальної і неформальної освіти використовувалися презентативна й освітня локації платформи «Профосвіта» (https:// profosvita.org), функціонував консультаційний пункт Віртуальної школи педагогічного коучингу, застосовано дистанційне консультування (синхронно та асинхронно) тощо.