Цифрові інструменти Google для організації освітнього процесу педагогічного університету в кризових ситуаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цифрові інструменти Google для організації освітнього процесу педагогічного університету в кризових ситуаціях

Вдовичин Тетяна Ярославівна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцентка кафедри інформатики та інформаційних систем Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич, Україна

Когут Уляна Петрівна

кандидат педагогічних наук, доцент, доцентка кафедри інформатики та інформаційних систем Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич, Україна

Сікора Оксана Володимирівна

кандидат технічних наук, доцент, завідувачка кафедри інформатики та інформаційних систем Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич, Україна

Анотація

У статті розглядається доцільність використання цифрових інструментів Google для організації освітнього процесу в кризових суспільних ситуаціях. Охарактеризовано періоди підготовки студентів українських закладів вищої освіти, які умовно поділено на три частини: передковідний, ковідний та воєнний, перед кожним із яких постають інші виклики, вимоги та правила. Аналіз наукових джерел дав змогу стверджувати, що в кризовий період необхідна організація дистанційного навчання в закладах вищої освіти, актуалізація кейс-технологій як оновленого підходу до викладання дисциплін, а також формування цифрової компетентності майбутніх фахівців. Проаналізовано вплив війни на психологічний стан учасників освітнього процесу, а також фізичну слабкість, що на початку повномасштабного вторгнення Росії викликали нестабільний стан навчання. Рекомендовано педагогічно виважену систему організаційних заходів для зменшення негативного впливу на навчання різних викликів, пов'язаних із критичними ситуаціями. Наголошено на тому, що безпеці суб'єктів освітнього процесу сприяє використання дистанційного навчання, яке забезпечує швидку комунікацію, оперативне планування та перепланування, документування, зберігання і забезпечує доступ студентів до навчальних матеріалів, урізноманітнення способів досягнення результату. Досліджено, що цифрові інструменти Google у кризових ситуаціях є зручними та простими для здійснення навчальної діяльності, які дозволяють легко інтегрувати освітній процес у дистанційний формат, а також сприяють швидкій адаптації студентів до їх використання. Проаналізовано динаміку успішності студентів з навчальної дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології» у кризові періоди суспільства, пов'язані з пандемією COVID-19 та війною, що дозволило стверджувати про вдалу організацію освітнього процесу у вимушених ситуаціях. Запропоновано ряд заходів психологічної підтримки студентів у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка під час війни. Проведено педагогічний експеримент, який довів, що виважене та спеціально організоване використання цифрових інструментів надає можливість студентам сфокусувати увагу на навчанні в період війни та забезпечити фізичну та психологічну безпеку.

Ключові слова: цифрові інструменти Google; освітній процес; кризові ситуації; психологічна підтримка.

Abstract

GOOGLE DIGITAL TOOLS FOR ORGANIZATION OF THE PEDAGOGICAL UNIVERSITY'S EDUCATIONAL PROCESS IN CRISIS SITUATIONS

Tetiana Ya. Vdovychyn

PhD of Pedagogical Science, Associate Professor at Informatics and Information Systems Department Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych, Ukraine

Uliana P. Kohut

PhD of Pedagogical Science, Associate Professor at Informatics and Information Systems Department Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych, Ukraine

Oksana V. Sikora

PhD in Technical Science, Head of the Department of Informatics and Information Systems,

Associate Professor at Informatics and Information Systems Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, Drohobych, Ukraine

The article examines the expediency of using Google's digital tools to organize the educational process in crisis social situations. The periods of students' training in higher education Ukrainian institutions are characterized, which is conditionally divided into three parts: pre-war, war and war, each of which faces different challenges, requirements and rules. The analysis of scientific sources made it possible to assert that in the crisis period it is necessary to organize distance learning in institutions of higher education, update case technologies as a renewed approach to teaching disciplines, as well as the formation of digital competence of future specialists. The impact of the war on the psychological state of the participants of the educational process, as well as physical weakness, which caused an unstable state of education at the beginning of the full-scale invasion of Russia, was analyzed. A pedagogically balanced system of organizational measures is recommended to reduce the negative impact on learning of various challenges associated with critical situations. It is emphasized that taking care of the safety of the subjects of the educational process, the use of distance learning is aimed at quick communication, operational planning and re-planning, documentation, storage and ensuring students' access to educational materials, diversification of ways to achieve results. It has been studied that Google's digital tools in crisis situations are convenient and simple for carrying out educational activities, which allow easy integration of the educational process into a distance format, and also contribute to the rapid adaptation of students to their use. The dynamics of success of students from the educational discipline "Information and Communication Technologies" during the crisis periods of society associated with the COVID-19 pandemic and the war were analyzed, which made it possible to assert the successful organization of the educational process in forced situations. A number of psychological support measures for students at Ivan Franko State Pedagogical University in Drohobytsk during the war are proposed. A pedagogical experiment was conducted, which proved that the balanced and specially organized use of digital tools provides an opportunity to focus attention on training during the war and not lose the ability to productive training, to ensure physical and psychological safety.

Keywords: Google digital tools; educational process; crisis situations; psychological support.

ВСТУП

Постановка проблеми. Використання цифрових технологій в освітньому процесі сприяє розвитку мислення, формуванню знань, самодисципліні, самооцінці, системному аналізу отриманої інформації, покращенню якості навчання, а також формуванню вміння самостійно приймати рішення, робити обґрунтовані висновки. Як показує практика, застосування інформаційних технологій у навчанні призводить до індивідуалізації та диференціації освітнього процесу, забезпечує інтерактивність, сприяє залученню до освітнього процесіу всіх учасників, дозволяє визначити власний темп роботи і отримати навички самонавчання та самодисципліни. Однак різні виклики в суспільстві, критичні ситуації, воєнні дії негативно впливають на освітній процес, у результаті чого самі підходи та методи до навчання змінюються. Це також стосується змін видів цифрових інструментів організації освітнього процесу. Останній період підготовки студентів українських закладів вищої освіти (ЗВО) можна умовно поділити на три етапи: передковідний, ковідний та воєнний, кожен має певні можливості, вимоги, правила.

У передковідний період в освітньому процесі підготовки студентів широко застосовувались цифрові технології, адже добре підготовлений фахівець є конкурентоспроможним на ринку праці. Ефективна організація освітнього процесу з використанням цифрових технологій виступає гарантією інформаційної культури студентів, високого рівня набутих ними знань, умінь, навичок. Здійснювався пошук форм, методів, прийомів використання цифрових технологій, створення програмних проєктів та їх адаптація до навчання, що сприяло підвищенню ефективності освітнього процесу. Активізувалась пізнавальна діяльність студентів, підвищувалась мотивація до пізнання тих, хто навчався [1], збільшився обсяг виконуваних робіт, удосконалився контроль знань, стала активнішою самостійна та пошукова робота тощо. Крім традиційних форм навчання, широко використовувалась в освітньому процесі групова форма роботи. Вона дозволила підвищити організаційну, мотиваційну, навчальну та виховну функції. Під час групової навчальної діяльності слабкі студенти змогли показати вищі результати навчання, ніж зазвичай, що сприяло формуванню колективізму, моральних та гуманних якостей студентів, обміну думками, взаємоконтролю та прийняттю колективних рішень.

Ковідний період в Україні, спричинений пандемією COVID-19, вніс свої корективи в організацію освітнього процесу. Перехід на дистанційну форму навчання вимагав використання різних вебсерверів, платформ, ресурсів, соціальних мереж і відповідного програмного забезпечення. Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: викладачів, студентів, батьків. Організувати якісне навчання з використанням цифрових технологій, керувати освітнім процесом віддалено, зацікавлювати і мотивувати студентів до навчання, підтримувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу, досконало володіти інструментами комунікації виявилось зовсім не просто. Хоча до початку карантину, пов'язаного з коронавірусною інфекцією, ЗВО активно використовували змішану форму навчання, проте різних викликів щодо організації освітнього процесу, налаштування освітнього контенту та міжособистісної комунікації у цей період не зменшилось. Кількість викликів помітно збільшилась, адже погіршився психологічний стан здобувачів освіти,зросла стурбованість станом власного здоров'я (стреси, «емоційні качелі», страх тощо), через що акценти студентів змістились у бік медицини. Крім технічних проблем, пов'язаних з можливістю підключення через інтернет до освітнього процесу, поглибились психологічні, зокрема відсутність живого спілкування, самодисципліни, уміння керувати часом, стурбованість власним станом здоров'я та рідних. Вирішення багатьох проблем дистанційного навчання лягло на плечі викладачів, адже необхідно було оперативно вибрати освітнє середовище, підготувати лекцію, завдання для практичних та лабораторних занять, комунікувати зі студентами. Основною задачею для викладача була підготовка онлайн-курсу, що характеризується завершеним набором мети, змісту, форм, методів і засобів навчання, функціонує на засадах відкритого чи частково відкритого інтернет-доступу і є основою для реалізації дистанційного та змішаного навчання [2]. Щодо організації та управління навчанням у дистанційному форматі роль викладача є надзвичайно великоюю. Зросла роль викладача в організації та управлінні навчанням у дистанційному форматі, зокрема виявились неохідними вміння працювати з аудиторією онлайн, володіння компетентностями щодо роботи з цифровими інструментами, здатність координувати процес навчання, постійно вдосконалюючи власні навички. Важко заперечити, що локдаун через COVID-19 негативно вплинув на рівень знань студентів, оскільки не всі сумлінно ставились до дистанційного навчання, добросовісно виконували завдання, виявляли самоорганізацію та самодисципліну. Недоліком дистанційної освіти стало ще й те, що студент, відокремлений від групи, колективу, не має живого спілкування з іншими людьми й психологічної підтримки. І як тільки захворюваність на COVID-19 знизилась в Україні, то, звичайно, усі учасники освітнього процесу бажали швидшого виходу з режиму онлайн, але до нас прийшла війна.

У перші дні повномасштабного вторгнення Росії на територію України важко було зосередитися на чомусь конкретному (чи роботі, чи навчанні), адже люди не знали, що робити, як діяти, який їх наступний крок. Для продовження освітнього процесу необхідно було забезпечити як фізичну, так і психологічну безпеку, тобто побудувати правила і, по можливості, їх дотримуватися. Оскільки в ковідний період студенти і викладачі набули навичок роботи з цифровими інструментами, були сформовані цифрові компетентності, то освітній процес все ж таки продовжився. Якщо під час локдауну через COVID-19 викладачі намагались працювати в синхронному режимі, то в умовах війни неможливо уникнути режиму асинхронності, який створює умови безпеки для учасників освітнього процесу. Для підтримки асинхронного зв'язку потрібна налаштована база, яка б мала безпечний та ефективний канал зв'язку, чіткий план роботи та план «Б» на випадок змін, а також доступ студентів до навчальних матеріалів у гнучкому форматі та різні форми оцінювання, як із спільною шкалою, так і критеріями.

Тому цілеспрямована, спеціально розроблена система заходів організації освітнього процесу з використанням цифрових інструментів є передумовою успішного формування знань студентів у кризових ситуаціях.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

цифрові інструменти google освітній

Сучасний стан та перспективи розвитку цифрового навчального середовища університетів України для підтримки освітнього процесу розкрито авторами Кузмінською О., Мазорчук М., Морзе Н., Кобиліном О. у дослідженні [3], тенденції впровадження інноваційних технологій викладання у вищій освіті наведено у статті [4].

Обговоренню сучасних вимог до цифрових навичок майбутніх спеціалістів, впровадженню ІКТ у збалансовану систему навчання (фундаментальна, інваріантна та варіативна складові) присвячене дослідження авторів [5]. Зокрема розглянуто їх вплив на конкурентоспроможність випускників, формування студентів як майбутніх спеціалістів, готових до змін, здатних інтегрувати свої знання в соціальне та кооперативне середовище.

Дослідження проблеми створення сприятливого освітнього середовища для організації змішаного та дистанційного навчання в закладах фахової передвищої та вищої освіти розкрито автором Стечкевичем О. [6], зокрема висвітлено практичні рекомендації щодо створення освітнього середовища засобами Google Classroom та підготовки до ефективної комунікації між учасниками освітнього процесу засобами відеоконференцій. Автор Гайтан О. [7] розглядає використання веборієнтованих платформ Zoom, Google Meet і Microsoft Teams у закладах освіти.

Ісаєва О., Шайнер Г., Розман І. [8] висвітлюють проблеми, пов'язані з перспективами застосування кейс-технології у дистанційному навчанні в умовах глобалізації освіти. Автори наголошують на необхідності актуалізувати кейс-технології як оновлений підхід до викладання дисциплін у кризових умовах пандемії COVID-19. Зокрема в статті [9] проаналізовано, що починаючи з березня 2020 року через епідемію було прийнято рішення продовжити освітній процес у формі дистанційного навчання, то практично весь освітній процес перейшов на цифровізацію. Науковцями відзначено важливу роль викладачів в управлінні дистанційним навчальним процесом у кризових ситуаціях, які використовують цифрові медіа, змінюють спосіб спілкування зі студентами, урізноманітнюють методи навчання, а також навчальні матеріали, які використовують [9].

Іванюк І. та Овчарук О. [10] досліджували проблеми та потреби вчителів в організації дистанційного навчання в Україні під час карантину, спричиненого пандемією COVID-19, а також акцентували увагу на формування цифрової компетентності, яка дозволяє розвивати цифрове освітнє середовище закладу освіти.

Авторами [11] досліджено сприйняття викладачами університетів впровадження екстреного дистанційного навчання в період з березня по вересень 2020 року через пандемію COVID-19. Зокрема наголошено на тому, що, незважаючи на розвиток цифрових технологій та зростання цифрових додатків та інструментів, які проклали шлях до онлайн освіти в усьому світі за останні роки, вимушене швидке реагування під час пандемії виявило недостатню готовність навчальних закладів до такого типу змін.

Поліхун Н., Вільчинська O., Сліпухіна І., Постова K. [12] досліджували ефективність дистанційного навчання під час пандемії COVID-19 з точки зору учасників освітнього процесу. Авторами визначено певні аспекти використання дистанційного навчання для закладів освіти, зокрема єдиної навчальної платформи, ресурсного забезпечення, партнерства, індивідуального вибору викладачем форм і методів дистанційного навчання, розумного навантаження всіх учасників освітнього процесу, його щотижневого планування [12].

У статті [13] досліджується, як вища освіта в Україні відреагувала на пандемію COVID-19, наведено порівняльний аналіз національних тенденцій трансформації на різних рівнях ЗВО, викладачів та студентів протягом двох хвиль пандемії у 2020 році. Також авторами детально розкрито вплив коронавірусу на вищу освіту України у 2020 році, визначені тенденції трансформації національних ЗВО, а також сприйняття викладачами та студентами навчання та викладання онлайн, спеціальні тенденції надзвичайного переходу національної вищої освіти до цифрового викладання та навчання. Звернено увагу на те, що глобальні системи вищої освіти зустрілися з пандемією COVID-19 у нерівних умовах, зокрема щодо використання ІКТ, державної та інституційної підтримки, фінансових інвестицій, цифрової компетентності науково-педагогічних працівників, обізнаності студентів в освітніх технологіях.

Ситуація з пандемією COVID-19 вплинула на всю систему освіти, особливо на університети, де впроваджувалось змішане навчання як новий етап в освіті. На це звертають увагу автори статті [14], зокрема визначають взаємозв'язок восьми незалежних факторів: середовища електронного навчання, фасилітації електронного навчання, електронних навчальних матеріалів, технічної підтримки електронного навчання, особистої уваги викладачів, взаємодії з викладачами, взаємодії з однолітками та лабораторного навчального середовища для забезпечення ефективного змішаного навчання у ЗВО під час пандемії COVID-19.

Ващило О. [15] продемонструвала результати обробки даних статистичними методами щодо ефективності підходів до організації дистанційних занять для майбутніх фахівців ЗВО, який забезпечив поєднання синхронного (з використанням платформи відеоконференцзв'язку Zoom) та асинхронного режимів навчання (з використанням системи керування навчанням Canvas) в умовах пандемії COVID-19.

У дослідженні [16] визначено умови ефективності реалізації змішаного навчання, серед яких: технологічна готовність закладу освіти, ІК-компетентність викладачів і студентів, відповідне організаційно-методичне забезпечення освітнього процесу. У результаті дослідження автор розглядає змішане навчання не лише як вимушений захід, пов'язаний з карантином, а насамперед як перспективну технологію, яка органічно вписується в освітній простір високотехнологічного суспільства, спроможна впоратись з складними викликами сьогодення та потребує подальшої розробки і впровадження.

Зокрема міжнародні викладачі вищої освіти відзначають, що перехід до екстреного дистанційного викладання був складним, з низькою якістю викладання [17]. Викладачі та персонал зіткнулися зі збільшенням робочого навантаження та зниженням відповідальності студентів за отримані результати навчання [18]. У той час, як одні країни високо оцінюють свій новий досвід у наданні дистанційної освіти, виявляючи його переваги під час пандемічних криз, інші намагаються передбачити всеохоплюючу модель стійкості [19].

Щодо повномасштабної війни Росії проти України, то хроніка воєнних дій є головною темою новин, починаючи з 24 лютого 2022 року. Зокрема на сайті Міністерства освіти та науки України відображається динаміка ситуації, що стосується освітнього процесу у час війни [20]. Громадська організація «Центр дослідження суспільства» здійснює моніторинг впливу війни в Україні на освіту в країні та за її межами [21], про ризики війни для української науки згадано у публікації [22]. Інформація про те, як убезпечити себе під час воєнного стану, опублікована на сайті Міністерства охорони здоров'я України [23].

Однак, на нашу думку, потребує дослідження питання систематизації використання цифрових інструментів та створення системи заходів організації навчання в період глобальних викликів для забезпечення фізичної та психологічної безпеки освітнього процесу в ЗВО.

Метою статті є розроблення системи заходів організації освітнього процесу з використанням цифрових інструментів Google у кризових суспільних процесах.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Будь-які катаклізми, непередбачувані ситуації негативно впливають на життя людей, а тим самим і на освітній процес. Пандемія COVID-19 змінила звичні правила життя суспільства всього світу, зокрема й студентства. Впровадження дистанційного навчання, самоізоляція, відрив від колективу, друзів, постійне переживання за власне здоров'я і здоров'я рідних викликало в студентів страх, тривожність, розлади психічного стану, що негативно вплинуло на здоров'я та освітній процес. Обмеженість живого спілкування, підтримки зв'язків між групою та викладачами, складність пристосування до нових норм життя, порушення життєвих планів, депресивні настрої через нездатність змінити обставини впливає на освітній процес як напряму, так і через погіршення стану психічного здоров'я і втрату мотивації. Це призводить до менш активної участі студентів у навчальному процесі, хоча візуально студенти перебувають на парах, однак їх присутність жодними діями не підтверджується. Це робить освітній процес проблематичним як для тих, хто навчається, так і для педагогів, які втрачають мотивацію для цікавого проведення занять.

Погіршення психологічного стану учасників освітнього процесу, а також фізична слабкість викликані війною, що на початку спричинило нестабільний стан навчання. Ніхто не знав, що робити, куди рухатися, які плани на майбутнє, адже треба було враховувати багато аспектів, а зовнішні фактори не сприяло навчальному процесу. Психічне здоров'я як викладачів, так і студентів ставало гіршим, оскільки війна - це значно складніше і не прогнозоване явище. Якщо існує загроза життю учасникам освітнього процесу, то безпека життя стає першочерговою, а якість освіти - другорядною. Воєнні дії спричинили зміну настроїв, думок, дій. Почали працювати психологічні служби підтримки, які надавали рекомендації щодо покращення психічного здоров'я студентів, а викладачі намагались зосереджувати думки студентів на важливих елементах та контролювати їх, щоб покращити емоційний стан, сприяти внутрішній гармонії.

За період вимушеного локдауну через COVID-19 усі учасники освітнього процесу набули цифрових компетентностей, здобули досвід застосування освітніх інструментів для успішного функціонування дистанційного навчання, проте психологічний стан студентів досі нестабільний, адже всі переймаються долею України. Емоційні стани учасників освітнього процесу під час суспільних викликів наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Емоційні стани учасників освітнього процесу в умовах кризових викликів