Темпоральні розриви в навчальному процесі в сучасній Україні: до питання нових викликів в умовах війни

По-друге, слід визнати, що в таких умовах ми вже не можемо провадити єдиний і загальнообовязковий для всіх учасників навчального процесу розклад. Це тільки збільшить темпоральні розриви в процесі, оскільки в таких складних умовах далеко не кожен має об'єктивні умови до нього підлаштуватися. Це стосується і вчителів/викладачів, які можуть під час занять потрапити під обстріл, не встигнути укритися у бомбосховище, банально - втратять мобільний та Інтернет-зв'язок і опиняться без необхідних інструментів провадження процесу. Отже, покладатися на загальні темпоральні орієнтири у цьому процесі вдається нам хибною перспективою. Таким чином, слід визнати, що темпорально навчальний процес має стати суто індивідуальним і самоорганізованим. У такий спосіб кожен учасник навчального процесу має самостійно визначити час, в який йому/їй буде зручно приділити пару спокійних годин навчальному процесу. Зрозуміло, що у кожного цей час може дуже різнитися.

По-третє, визначної зміни потребує принцип комунікації “вчитель - учень”, “викладач - студент” за таких умов. Якщо раніше, за “допандемічних” і “пандемічних” часів, робився акцент на тому, що пріоритетною є все ж таки “жива” комунікація між усіма учасниками освітнього процесу, оскільки вона єдина породжує собою групову динаміку і сприяє формуванню не тільки знань та навичок, але і міжлюдських відносин і рекрутування навіть “відсталих” учасників у загальний навчальний процес [4], то сьогодні така “жива” комунікація не представляється нам повноцінно можливою. Не представляється нам можливою і онлайн-комунікація з використанням відео, наприклад зустрічі на сервісах “Skype”, “GoogleMeet”, “Zoom” тощо. Темпоральні розриви і наративна невизначеність зачеплять і таку форму освітніх практик, оскільки у неї завжди “вриватимуться” військові наративи і наративи забезпечення базових фізичних потреб людей. Нестабільним за таких умов є не тільки Інтернет-зв'язок, але і людська психіка, яка і так є перевантаженою дезадаптивними моментами. Ми вважаємо неетичними вимогами перед викладачами і студентами, перед учнями і вчителями вмикати камери, тримати “під замком” свої почуття, робити над собою надзусилля для того, щоб емоційно “відповідати” вимогам навчального процесу. Це стане додатковим стресом для людей у цій і так психологічно надскладній ситуації. Тому ми зробимо сміливий висновок і заявимо, що на час військових дій на території України від вимоги включати камери і зустрічатися постійно онлайн в режимі відеозвязку учасникам освітнього процесу слід відмовитися. У цій складній ситуації слід іноді знехтувати прямою комунікацією на користь збереження емоційного відносно стабільного стану людей.

Альтернативою цих форм навчання, на нашу думку, є провадження студентами та учнями самостійної роботи під керівництвом вчителів та викладачів. Нам вбачається необхідним, щоб учні/студенти отримували такі завдання, які сприяли б їхній планомірній, темпорально неперервній роботі. Наприклад, це може бути конспектування першоджерел, виконання індивідуального творчого проекту, написання реферату, прочитання певного списку літератури тощо. Так, сьогодні ці форми роботи в ситуації мирного часу є відносно непопулярними і скоріше допоміжними, оскільки акцент раніше робився на колективні освітні практики, на роботу в команді, на процес всебічної інтерактивності та комунікації. Однак сьогодні часи і відповідні їм умови змінилися, і ми маємо провадити на них адекватну відповідь. Ми не можемо вимагати від учасників освітнього процесу тих самих показників, які вони демонстрували у мирний час, ми маємо ставитися і до учнів/студентів, і до вчителів/викладачів гуманно, не переобтяжувати їхню і так перевантажену жахом війни психіку додатковими вимогами. Однак ми ж і маємо запровадити темпоральну цілісність навчального процесу для того, щоб процес вироблення необхідних навичок сортування і обробки інформації, особливо з соціально-гуманітарних дисциплін, все ж таки відбувався. Цілісну, нерозривну темпоральність (іншими словами - забезпечити собі пару годин спокою для того, щоб приділити їх навчальному процесу) в таких умовах людина може собі забезпечити тільки самостійно. Однак під час цієї самостійної роботи вона має “зануритися” у певне поставлене перед нею завдання, не переривати його, не відволікатися на те, як вона при цьому виглядає і чи встигне вона раптово зібратися у бомбосховище. Це планомірне завдання має не хаотизувати її і так хаотизоване життя, а навпаки - відволікти її від воєнного наративу, від наративу невизначеності і паніки, нагадати, що десь існує мирне, стабільне життя, світ культури і вічних цінностей, які не підлягають знищенню, поки людина провадити і культуру, і цінності. Зі стресового і погано організованого освітнього процесу в режимі онлайн навчання в умовах війни повинно стати рекреаційною діяльністю, певною психотерапевтичною практикою, націленою на відновлення людських психічних ресурсів.

Ми вбачаємо, що в таких складних умовах перед кожним вчителем/викладачем сьогодні стоїть надскладне, але водночас і надтворче завдання: не оминаючи тему війни і військової агресії Росії на Україну, яка сьогодні, беззаперечно є пріоритетним наративом будь-де, таким чином скоригувати програму своєї дисципліни, щоб запропоновані учням/студентам завдання стали для них: 1.) цікавими; 2.) відповідали або хоча б зачіпали цей наратив, а не були змістовно “відірваними” від нього; 3.) були сформованими у певну, хоча б і просту систему і сприяли б систематизації засвоєного попередньо матеріалу. Перевірка цих завдань і рефлексія над ними повинна також здійснюватися у зручний для педагога час, враховуючи цю розірвану темпоральність у соціальних практиках, в якій всі ми так чи інакше опинились.

Зауважимо: процес коригування навчальних програм має бути максимально позбавленим своєї бюрократизації та “паперової” рутинності. Пріоритетним має виступати мотив збереження мотивації і учнів/студентів, і вчителів/викладачів до навчального процесу в складних історичних і соціально-психологічних умовах.

Висновки

Отже, темпоральні розриви в навчальному процесі сучасної української освітньої спільноти зумовлені двома головними факторами: залишками наслідків пандемії COVID-19 та наявними військовими діями з боку РФ на території України. Під темпоральними розривами у навчальному процесі ми розуміємо “вривання” у нього наративів та відповідних їм соціальних практик, які підривають часову впорядкованість навчального процесу, сприяють його переривам та хаотизації. Така форма навчального процесу, в свою чергу, не сприяє і часто унеможливлює систематизацію пройденого матеріалу, вмінню збирати вивірену інформацію, аналізувати її та роботи на основі такого аналізу висновки. Розривається планомірність і наративність в навчальному процесі як принципи, що забезпечують плекання однієї з головних навичок в сучасному інформаційному суспільстві - навичок сортингу і відбору інформації. Ця навичка є напрочуд важливою в ситуації інформаційної війни, в якій сьогодні, на жаль, опинилась Україна. Сьогодні стало невідворотною очевидністю, що оперування знаннями з таких соціально-гуманітарних дисциплін, як філософія, історія, психологія, політологія, соціологія, вміння розбиратися в закономірностях соціальних процесів, які вони описують, стає важливим запобіжним чинником для того, щоб людина не поширювала неперевірену, фейкову, емоційно насичену інформацію і не ставала жертвою її розповсюдження. Отже, навчальний процес і викладання цих дисциплін не може бути повністю зупиненим, але має зазнати значних коригувань в поточних умовах.

Необхідно максимально унеможливити темпоральні розриви у чинному навчальному процесі в України. Для цього необхідно надати кожному учаснику процесу автономії у вирішенні того, скільки часу і коли він/вона може приділити цій діяльності. Навчальна програма має скоротити або навіть призупинити час, виділений на безпосередню комунікацію між учнями/студентами та вчителями/викладачами перед камерами, оскільки комунікація, навіть онлайн, у таких складних умовах здатна перевантажити і так навантажену психіку людей. Натомість слід робити акцент на забезпечення учнів/студентів такими завданнями, які вимагали б він них “занурення” у матеріал, вимагали б пролонгованого процесу, який би відбувався планомірно і послідовно, при цьому слід знехтувати приматом швидкості виконання завдання перед приматом його якості і важливого рекреаційного ресурсу для особистості. Навчання в умовах війни має враховувати наратив війни, не слід вдавати, що війни не існує - це є негуманна позиція як до учнів/студентів, так і до вчителів/викладачів. Проте навчання повинно тривати як альтернативна соціальна темпоральна практика, яка ладна “перенести” особистість на деякий час у світ культури і вічних цінностей, стати важливим рекреаційним ресурсом для неї в умовах перманентного стресу і боротьби за фізичне виживання. Збереження темпоральної цілісності у навчальному процесі сьогодні покликано не тільки утилітарно забезпечити систематичність і планомірність викладу і сприймання певного навчального матеріалу для вироблення базової навички сортингу інформації, але і має стати для усіх учасників навчального процесу моментом “відволікання” від виру війни і хаосу, поверненням у світ гармонії, краси, злагоди і миру, за який сьогодні український народ веде відчайдушну боротьбу.

Список використаних джерел

1. Аксенов, ГП 2000, Причина времени, Москва: Эдиториал УРСС.

2. Аристотель 1995, Физика, Москва: Медиум.

3. Воронкова, В & Кивлюк, О 2017, `Людина в освітньому просторі SMART-суспільства', Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 10-11, c. 88 - 95.

4. Горностай, ПП, Коробанова, ОЛ, Плетка, ОТ, Циганенко, ГВ & Чорна, ЛГ 2018, Свідоме і несвідоме у груповій взаємодії. Монографія, Кропивницький : Імекс-ЛТД, 244 с.

5. Кивлюк, ОП 2016, `Освітня культура інформаційного суспільства в контексті глобалізаційної реальності', Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 67, с. 225-232

6. Князева, ЕН & Курдюмов, СП 2007, Синергетика. Нелинейность времени и ландшафты коэволюции, Москва: КомКнига

7. Кобелєва, ДЛ & Ніколаєнко, НМ 2021, `Від пошуку інформації до втрати особистості: феномен датаїзму', Антропологічні виміри філософських досліджень, 20, с. 100-112.

8. Кремень, ВГ & Ільїн, ВВ 2021, `Трансформація образу людини в парадигмі еволюції знання', Антропологічні виміри філософських досліджень, 19, c. 5-14.

9. Николис, Г & Пригожин, И 1979, Самоорганизация в неравновесных системах: От диссипативных структур к упорядоченности через флуктуации, Москва, Мир, 512 с.

10. Пригожин, И & Стенгерс, И 1986, Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой, Москва: Прогресс, 432 с.

11. Тоффлер, Э 2002, Шок будущего, Москва: “Издательство “АСТ”, 557 с.

12. Тоффлер, Э 2004, Третья волна, Москва: “Издательство “АСТ”, 781 с.

13. Хайдеггер, М 2003, Бытие и время, перевод с немецкого Бибихина ВВ, Харьков: “Фолио”, 503

14. Ясперс, К 1991, Смысл и назначение истории, перевод с немецкого Левина МИ. Москва: Политиздат, 527 с.

15. Boreiko, YG 2018, `Event as a transformation of everyday life modus of social being' , Anthropological Measurements of Philosophical Research, 14, pp. 42-49.

16. Bunn, M, Bennett, A & Burke, PJ 2018, `In the anytime: Flexible time structures, student experience and temporal equity in higher education', Time & Society

17. Carpenter, EL, Adams, AM, Chick, RC, Stull, MC, Hale, DF, Propper, BW & Vreeland, TJ 2022, `Maximizing benefit of virtual learning: Lessons from the coronavirus disease 2019 pandemic'. Journal of Surgical Research, 275, pp. 43-47.

18. D'Ambrosio, PJ 2018, `From present to presentation: A philosophical critique of Hartmut Rosa's “situational identity”, Time & Society

19. Dorfman, Natalia 2021, `“Social-Distancing” as a Chance to Revise the Paradoxes of Humanistic Philosophy: Personality Vs. Identity in Online Artistic Practices of the Pandemic', Philosophy and Cosmology, Volume 27, pp. 116-125.

20. Gensitskiy, YD 2016, `Formation of media sciences infrastructure Bid Data Science in the age of high electronics', Anthropological Measurements of Philosophical Research, 9, pp. 89-95.

21. Hidas, Z 2017, `Rival patterns of time, narration and identity', Time & Society

22. Johansson, V & Stenlund, J 2022, `Making time/breaking time: Critical literacy and politics of time in data visualisation', Journal of Documentation, 78(1), pp. 60-82.

23. Johnson, NF 2019, `Temporal digital control: Theorizing the use of digital technologies to provide a temporal autonomous space', Time & Society

24. Johnson, NF & Keane, H 2015, `Internet addiction? Temporality and life online in the networked society', Time & Society, 26(3), pp. 267-285.

25. Jordheim, H & Ytreberg, E 2021, `After supersynchronisation: How media synchronise the social', Time & Society, 30 (3), pp. 402-422.

26. Kalman, YM, Ballard, DI & Aguilar, AM 2021, `Chronemic urgency in everyday digital communication', Time & Society, 30(2), pp. 153-175

27. Kwok, H 2022, `Reframing educational governance and its crisis through the `totally pedagogised society', Journal of Education Policy.

28. Navickiene, V, Dagiene, V, Jasute, E, Butkiene, R & Gudoniene, D 2021, `Pandemic-induced qualitative changes in the process of university studies from the perspective of university authorities', Sustainability (Switzerland), 13 (17).

29. Ohman, C 2020, `A theory of temporal telepresence: Reconsidering the digital time collapse', Time & Society, 0961463X2094047.

30. Pagan Canovas, C 2018, `More haste less speed: Cognition, creativity, and culture in temporal paradox', Time & Society

31. Prudnikova, Olena & Kuznietsov, Oleksii 2018, `Security At Information Culture: Wouldn't We Lose Humanity?' Philosophy and Cosmology, Volume 21, pp. 107-115.

32. Ryan, M & Ryan, M 2013, `Theorising a model for teaching and assessing reflective learning in higher education', Higher Education Research and Development, 32 (2), pp. 244 - 257.

33. Sakun, Aita & Mordous, Irina 2019, `Digital Re-Evolution: Learning to be Human at Contemporary Society', Philosophy and Cosmology, Volume 22, pp. 129 - 136.

34. Sebald, G 2020, “Loading, please wait” - Temporality and (bodily) presence in mobile digital communication', Time & Society

35. Sokolova, KV 2012, `Virtual Space: New Communication Phenomena', Anthropological Measurements of Philosophical Research, (1), pp. 41-47.

36. Tamir, I 2018, `Digital video recorder dodgers - Sport-viewing habits in the face of changing media reality', Time & Society, 0961463X1775228.

37. Taylor, J, Jokela, S, Laine, M, Rajaniemi, J, Jokinen, P, Haikio, L & Lonnqvist, A 2021, `Learning and teaching interdisciplinary skills in sustainable urban development-the case of Tampere university, Finland', Sustainability (Switzerland), 13(3), pp. 1-16.

38. Trynyak, Maya & Yakymchuk, Oksana 2021, `Moral Paradoxes of Emerging Technologies in the Education Sector', Philosophy and Cosmology, Volume 27, pp. 163-173.

39. Voznyak, VS & Lipin, NV 2020, `Education like breach between past and future', Anthropological Measurements of Philosophical Research, 17, pp. 98-109.

40. Vysotska, OE 2021, `Hypertext as a Basis for Constructing Language Environment in the Postmodern Culture', Anthropological Measurements of Philosophical Research, 1, pp. 30-35.

41. Worth, N & Karaagac, EA 2020, `The temporalities of free knowledge work: Making time for media engagement', Time & Society

References

1. Aksenov, GP 2000, Prichina vremeni (The cause of time), Moskva: Editorial URSS.

2. Aristotel 1995, Fizika (Physics), Moskva: Medium.

3. Voronkova, V & Kyvliuk, O 2017, `Liudyna v osvitnomu prostori SMART-suspilstva (Human in the educational space of SMART-society)', Interdisciplinary Studies of Complex Systems, 10-11, c. 88 - 95.

4. Hornostai, PP, Korobanova, OL, Pletka, OT, Tsyhanenko, HV & Chorna, LH 2018, Svidome i nesvidome u hrupovii vzaiemodii: monohrafiia (Conscious and unconscious in group interaction: a monograph), Kropyvnytskyi: Imeks-LTD, 244 s.

5. Kyvliuk, OP 2016, `Osvitnia kultura informatsiinoho suspilstva v konteksti hlobalizatsiinoi realnosti (Educational culture of the information society in the context of globalization reality)', Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, 67, c. 225-232

6. Knyazeva, EN & Kurdyumov, SP 2007, Sinergetika. Nelineynost vremeni i landshaftyi koevolyutsii (Synergetics. Nonlinearity of time and landscapes of coevolution), Moskva: KomKniga

7. Kobelieva, DL & Nikolaienko, NM 2021. `Vid poshuku informatsii do vtraty osobystosti: fenomen dataizmu (From the search for information to the loss of identity: the phenomenon of dataizm)', Antropolohichni vymiry filosofskykh doslidzhen, 20, c. 100-112.

8. Kremen, VH & Ilin, VV 2021, `Transformatsiia obrazu liudyny v paradyhmi evoliutsii znannia (Transformation of the human image in the paradigm of knowledge evolution)', Antropolohichni vymiry filosofskykh doslidzhen, 19, c. 5-14.

9. Nikolis, G & Prigozhin, I 1979, Samoorganizatsiya v neravnovesnyih sistemah: Ot dissipativnyih struktur k uporyadochennosti cherez fluktuatsii (Self-organization in nonequilibrium systems: From dissipative structures to orderliness through fluctuations)', Moskva, Mir, 512 s.

10. Prigozhin, I & Stengers, I 1986, Poryadok iz haosa. Novyiy dialog cheloveka s prirodoy (Order out of chaos. A new dialogue between human and nature), Moskva: Progress, 432 s.

11. Toffler, E 2002, Shok buduschego (Future Shock), Moskva: “Izdatelstvo “AST”, 557 s.

12. Toffler, E 2004, Tretya volna (The Third Wave), Moskva: “Izdatelstvo “AST”, 781 s.

13. Haydegger, M 2003, Byitie i vremya (Being and Time), perevod s nemetskogo VV Bibihina, Harkov: “Folio”, 503 s.

14. Yaspers, K 1991, Smyisl i naznachenie istorii (The Origin and Goal of History), perevod s nemetskogo MI Levina, Moskva: Politizdat, 527 s.

15. Boreiko, YG 2018, `Event as a transformation of everyday life modus of social being' , Anthropological Measurements of Philosophical Research, 14, pp. 42-49.

16. Bunn, M, Bennett, A & Burke, PJ 2018, `In the anytime: Flexible time structures, student experience and temporal equity in higher education', Time & Society

17. Carpenter, EL, Adams, AM, Chick, RC, Stull, MC, Hale, DF, Propper, BW & Vreeland, TJ 2022, `Maximizing benefit of virtual learning: Lessons from the coronavirus disease 2019 pandemic'. Journal of Surgical Research, 275, pp. 43-47

18. D'Ambrosio, PJ 2018, `From present to presentation: A philosophical critique of Hartmut Rosa's “situational identity”, Time & Society

19. Dorfman, Natalia 2021, `“Social-Distancing” as a Chance to Revise the Paradoxes of Humanistic Philosophy: Personality Vs. Identity in Online Artistic Practices of the Pandemic', Philosophy and Cosmology, Volume 27, pp. 116-125.

20. Gensitskiy, YD 2016, `Formation of media sciences infrastructure Bid Data Science in the age of high electronics', Anthropological Measurements of Philosophical Research, 9, pp. 89-95.

21. Hidas, Z 2017, `Rival patterns of time, narration and identity', Time & Society

22. Johansson, V & Stenlund, J 2022, `Making time/breaking time: Critical literacy and politics of time in data visualisation', Journal of Documentation, 78(1), pp. 60-82.

23. Johnson, NF 2019, `Temporal digital control: Theorizing the use of digital technologies to provide a temporal autonomous space', Time & Society

24. Johnson, NF & Keane, H 2015, `Internet addiction? Temporality and life online in the networked society', Time & Society, 26(3), pp. 267-285.

25. Jordheim, H & Ytreberg, E 2021, `After supersynchronisation: How media synchronise the social', Time & Society, 30 (3), pp. 402-422.

26. Kalman, YM, Ballard, DI & Aguilar, AM 2021, `Chronemic urgency in everyday digital communication', Time & Society, 30(2), pp. 153-175.

27. Kwok, H 2022, `Reframing educational governance and its crisis through the `totally pedagogised society', Journal of Education Policy.

28. Navickiene, V, Dagiene, V, Jasute, E, Butkiene, R & Gudoniene, D 2021, `Pandemic-induced qualitative changes in the process of university studies from the perspective of university authorities', Sustainability (Switzerland), 13 (17).

29. Ohman, C 2020, `A theory of temporal telepresence: Reconsidering the digital time collapse', Time & Society

30. Pagan Canovas, C 2018, `More haste less speed: Cognition, creativity, and culture in temporal paradox', Time & Society

31. Prudnikova, Olena & Kuznietsov, Oleksii 2018, `Security At Information Culture: Wouldn't We Lose Humanity?' Philosophy and Cosmology, Volume 21, pp. 107-115.

32. Ryan, M & Ryan, M 2013, `Theorising a model for teaching and assessing reflective learning in higher education', Higher Education Research and Development, 32 (2), pp. 244 - 257.

33. Sakun, Aita & Mordous, Irina 2019, `Digital Re-Evolution: Learning to be Human at Contemporary Society', Philosophy and Cosmology, Volume 22, pp. 129 - 136.

34. Sebald, G 2020, “Loading, please wait” - Temporality and (bodily) presence in mobile digital communication', Time & Society

35. Sokolova, KV 2012, `Virtual Space: New Communication Phenomena', Anthropological Measurements of Philosophical Research, (1), pp. 41-47.

36. Tamir, I 2018, `Digital video recorder dodgers - Sport-viewing habits in the face of changing media reality', Time & Society

37. Taylor, J, Jokela, S, Laine, M, Rajaniemi, J, Jokinen, P, Haikio, L & Lonnqvist, A 2021, `Learning and teaching interdisciplinary skills in sustainable urban development-the case of Tampere university, Finland', Sustainability (Switzerland), 13(3), pp. 1-16.

38. Trynyak, Maya & Yakymchuk, Oksana 2021, `Moral Paradoxes of Emerging Technologies in the Education Sector', Philosophy and Cosmology, Volume 27, pp. 163-173.

39. Voznyak, VS & Lipin, NV 2020, `Education like breach between past and future', Anthropological Measurements of Philosophical Research, 17, pp. 98-109.

40. Vysotska, OE 2021, `Hypertext as a Basis for Constructing Language Environment in the Postmodern Culture', Anthropological Measurements of Philosophical Research, 1, pp. 30-35.

41. Worth, N & Karaagac, EA 2020, `The temporalities of free knowledge work: Making time for media engagement', Time & Society

Размещено на Allbest.ru