Психолого-педагогічний зміст поняття "професійний саморозвиток педагога Нової української школи"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти,

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «ПРОФЕСІЙНИЙ САМОРОЗВИТОК ПЕДАГОГА НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ»

Володимир БОРДЮК, кандидат педагогічних наук,

заступник директора з науково-педагогічної роботи

Тетяна КОВБАСЮК, кандидат педагогічних наук,

завідувач кафедри педагогіки, психології та корекційної освіти

м. Рівне

Анотація

У статті досліджено зміст поняття «професійний саморозвиток педагога нової української школи». Проаналізовано наукові доробки вітчизняних і зарубіжних учених із питань професійного саморозвитку та самореалізації особистості. З'ясовано, що саморозвиток є обов'язковим складником сучасної освіти та показником суб'єктності педагога, який свідчить про неперервність його зростання.

За результатами комплексного аналізу феноменології саморозвитку особистості засвідчено багатогранність та багатокомпонентність означеного поняття. Упорядковано окремі дефініції професійного саморозвитку та здійснено експлікацію визначення професійного саморозвитку педагога нової української школи. Виокремлено та схарактеризовано основні кластери, що охоплюють «компетенції майбутнього.

На основі аналізу окресленої проблеми, а також з урахуванням вимог і потреб реформи Нової української школи, сутність поняття «професійний саморозвиток педагога нової української школи» схарактеризовано як багатовимірну та цілеспрямовану діяльність учителя, спрямовану на розвиток особистого та творчого потенціалу, самовдосконалення у професійній діяльності, що здійснюється шляхом розвитку професійних компетентностей, професійної самостійності і гнучкості, життєвої активності та цінностей, розширення професійного світогляду з метою найповнішої професійної самореалізації та творчого підходу до професійної діяльності в умовах нової української школи.

Представлено форми професійного саморозвитку вчителя нової української школи, зокрема: наставництво (менторство), консультування, практика, дослідження, рефлексія, навчання. Наведено приклади різноманітних способів професійного зростання.

Ключові слова: саморозвиток, професійний саморозвиток педагога нової української школи, загальні та професійні компетентності, форми та способи професійного саморозвитку.

Annotation

Volodymyr BORDYUK, Candidate of Pedagogical Sciences, Head S assistant from scientific and pedagogical work, Rivne Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education, Rivne, Ukraine

Tetyana KOVBASYUK, Candidate of Pedagogical Sciences, Head of the Department of Pedagogy, Psychology and Correctional Education, Rivne Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education, Rivne, Ukraine

PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL CONTENT OF THE CONCEPT «PROFESSIONAL SELF-DEVELOPMENT OF A TEACHER OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL»

The article examines the meaning of the concept of «professional self-development of a teacher of the New Ukrainian School». It has been analyzed scientific works of domestic and foreign scientists on the issues of professional self-development and self-realization of the individual. It was found that self-development is a mandatory component of modern education and an indicator of the teacher's subjectivity, which indicates the continuity of his growth.

According to the results of a complex analysis of the phenomenology of the self-development of the individual, the multifaceted and multi-component nature of this concept has been proven. Separate definitions of professional self-development have been organized and the definition of professional self-development of a teacher of the New Ukrainian School has been explained.

It has been identified and characterized six main clusters covering the «competencies of the future»: the ability to effectively interact and successfully collaborate with other people, thinking and problem-solving skills, quick learning skills and open-mindedness, innovation and creativity, digital knowledge and skills, self-awareness skills and self-management.

Based on the analysis of the outlined problem, as well as taking into account the requirements and needs of the reform ofthe New Ukrainian School, the essence ofthe concept of «professional self-development of the NUS teacher» characterized as a multidimensional and purposeful activity of a teacher. Which is aimed at the development of personal and creative potential, self-improvement in professional activity, which is carried out through the development of professional competences, professional independence and flexibility, life activity and values, the expansion of the professional worldview with the aim of the fullest professional self-realization and a creative approach to professional activity in the conditions ofthe New Ukrainian School.

It has been presented forms of professional self-development of the teacher of the New Ukrainian School, in particular: mentoring, counseling, practice, research, reflection, training. It has been given examples of different ways of professional growth.

Key words: self-development, professional self-development teacher of the New Ukrainian School, general and professional competencies, forms and methods of professional self-development.

Постановка проблеми

Сьогодні ми живемо в умовах складних випробувань, що спричинені російсько-українською війною та відображаються на всіх сферах життєдіяльності людини і суспільства. Загрози з боку ворога позначаються і на повноцінному, ефективному та планомірному впровадженні освітніх реформ. Однак ми розуміємо, що поступ освіти і науки - основа економічного зростання і розвитку держави, тому, попри всі перешкоди, яких нам завдає російський агресор, маємо усвідомлення, що навіть у таких критичних умовах продовження реалізації реформи освіти та запровадження нових стандартів - основа інтелектуального потенціалу нації, запорука її міцності, стійкості та майбутнього. Орієнтуючись на загальноцивілізаційні принципи розвитку, реалізуючи Концепцію Нової української школи, запроваджуючи нові ідеї, наукові підходи та сучасні інформаційно-комунікаційні технології в освітній процес розуміємо, що перед сучасним учителем постають нові завдання, вимоги та виклики. Це вимагає від педагога передусім розвитку якісно нових особистісних та професійних компетентностей. Сформувати в собі нові якості, котрі відповідали б вимогам сучасності, можливо завдяки постійному, системному професійному саморозвитку.

Саморозвиток є обов'язковим складником сучасної освіти, водночас - це внутрішній процес особистості, спрямований на усвідомлене вдосконалення самого себе. Отже, це показник суб'єктності педагога, що свідчить про неперервність його зростання.

Виклики сьогодення ставлять кожного з нас перед необхідністю їхнього передбачення та відповідальної підготовки.

Отож, першочерговим завданням стає формування здатності педагогів до професійного та особистісного самовдосконалення, готовності до неперервної освіти, тобто до постійного саморозвитку. За експертними оцінками, найуспішнішими на ринку праці у найближчій перспективі будуть фахівці, здатні навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати у команді, спілкуватися у полікультурному середовищі та володіти іншими навичками (soft skills). З-поміж найважливіших із них, задекларованих у Концепції Нової української школи, є вміння педагога навчатися протягом життя, що трактується як здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, організації освітнього процесу (власного та колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати освітні цілі та способи їхнього досягнення, вибудовувати індивідуальну професійну траєкторію, оцінювати і прогнозувати результати діяльності (Концепція Нової української школи, 2016).

Професійне становлення та успішна реалізація особистості у певній галузі діяльності можливі лише за наявності відповідного ціннісно-мотиваційного ставлення до власного професійного саморозвитку та вдосконалення, системного підвищення рівня професійної підготовки у поєднанні з відповідними організаційно-педагогічними умовами освітнього середовища закладу освіти. За цієї умови реалізувати творчий та професійний потенціали вчитель зможе, орієнтуючись у своїй діяльності на професійний саморозвиток, самовдосконалення та самовиховання.

Таким чином, дослідження проблеми професійного саморозвитку педагога Нової української школи набуває неабиякої актуальності з метою його швидкої адаптації, професійної мобільності в умовах переходу України до нових стандартів освіти.

Аналіз наукових досліджень і публікацій

Сучасні психолого-педагогічні дослідження, присвячені проблемі професійного розвитку та самореалізації особистості, спрямовані на розгляд людини як суб'єкта власної активності та власного перетворення. В означеному контексті процес розвитку особистості вважають саморозвитком (Г. Балл, М. Боришевський, І. Булах, З. Карпенко, Г. Костюк, С. Максименко, М. Савчин, В. Ямницький). Проте, для того, щоб стати суб'єктом власної життєдіяльності і розвитку, особистість має бути достатньо зрілою, тобто усвідомлювати свої потреби і цілі, керуватися певними цінностями, довіряти собі, відповідати за своє життя.

Методологічні засади саморозвитку особистості розкриваються у працях як зарубіжних (Р Бернс, А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс), так і вітчизняних учених (І. Бех, Б. Вульфов, О. Газман, Г. Звенигородська, О. Киричук, Б. Кобзар, Л. Кулікова, М. Ценко), які розглядають особистість як суб'єкт, котрий може досягнути високих результатів у сфері тієї чи іншої діяльності.

Питання саморозвитку розглядаються в межах дослідження самовиховання як свідомої діяльності, спрямованої на найповнішу реалізацію людиною себе як особистості (Бодальов, 1958). Крім того, з позиції самосвідомості як складного психічного процесу, що виявляється передусім у сприйманні людиною численних «образів» самої себе в різних ситуаціях діяльності та спілкування (Чеснокова, 1978, с. 317) й самодетермінації як здатності людини вибирати і мати власний вибір (Середюк, Шамич, 2020, с.170). Зважаючи на зазначене вище, у цих дослідженнях закладаються теоретичні основи вивчення саморозвитку як самостійного феномену.

Окремі дослідники схиляються до думки, що саморозвиток особистості відбувається переважно в контексті професійної діяльності, наповнюється її змістом, а професійна спрямованість є фактором особистісного зростання (О. Блінова, Л. Карамушка, В. Моляко, О. Сафін, С. Ставицька, А. Фурман).

Аналіз наукових досліджень та публікацій засвідчив достатню розробленість теоретико-методологічних підходів та емпіричних досліджень щодо визначення суті саморозвитку особистості, формування професійних навичок педагога та професіоналізму, готовності до професійної діяльності вчителя. Однак сьогодні постає завдання розвитку загальних та професійних компетентностей учителя у відповідності до професійного стандарту та для успішної реалізації реформ Нової української школи. Це вимагає здійснення теоретичного пошуку та практичних досліджень щодо впровадження ефективних підходів із питань формування готовності до професійного саморозвитку педагога нової української школи.

Мета статті - теоретичний аналіз психолого-педагогічних підходів до професійного саморозвитку педагога нової української школи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ідеї розвитку особистості завжди пронизували всі теорії людинознавчих наук. Вони є наскрізними для всіх загальнофілософських теорій і реалізуються у гуманістичній психолого-педагогічній науці. За цієї розуміння саморозвитку має глибинний філософський зміст. Розмірковуючи над суттю людини, І. Кант стверджував, що «людина може бути схарактеризована як суб'єкт автономної поведінки і особистого самовдосконалення». Ідеї саморозвитку розглядали також П. Флоренський (орієнтація на пріоритети духовних цінностей), М. Бердяєв (ідеї саморозуміння та самовдосконалення), І. Кон (розробка «Я»-концепцій) (Радомський, 2010).

Видатний український філософ, педагог, поет, музикант Г Сковорода ще у другій половині XVIII століття, вивчаючи традиції демократичної української культури, у своїх віршах, піснях і байках намагався визначити смисл людського існування та пов'язував його із подвигом самопізнання та самовдосконалення. На думку філософа, розвиток людини має тісно переплітатися з її саморозвитком, із невтомним прагненням виховати у собі ідеали правди, добра й духовної краси (Сковорода, 1961).

Григорій Сковорода вважав, що людське життя необхідно спрямовувати на самопізнання, яке він вважав засобом подолання людських вад; на розвиток природних задатків шляхом самовдосконалення. У багатьох його творах, подібно як і у Сократа, зустрічаються твердження «пізнай себе», «зрозумій себе» (Сковорода, 1994, с. 32). Вивчаючи, пізнаючи себе, людина виробляє певний спосіб життя, притаманний тільки їй. Г. Сковорода вважав, що самопізнання відрізняється від пізнання світу тим, що воно можливе тільки в переживанні та є процесом, що спонукає до саморозвитку.

У ХХ столітті у центрі уваги філософів постали проблеми внутрішніх джерел життя, свободи вибору у саморозвитку, творчості як духовної сутності самовиховання (М. Бердяєв, В. Зеньковський, В. Розанов, В. Соловйов, С. Франк); самоцінності особистості, здатності людини до трансцендентування, автономного духовного будівництва, життєвого самовизначення, екзистенційного вибору (М. Бахтін, М. Мамардашвілі, В. Налімов, М. Шелер).

Здійснений комплексний аналіз феноменології саморозвитку особистості відображає багатогранність та багатокомпонентність цього поняття. Саморозвиток розглядається як саморух, як внутрішня активність, потреба, здатність та характеристика особистості, як процес зміни, педагогічна технологія (Кузікова, 2013, с. 171). Таке багатоаспектне розуміння сутності феномену саморозвитку, з одного боку, дозволяє змістовно його наповнити, а з іншого - викликає необхідність упорядкувати існуючі дефініції професійного саморозвитку та здійснити експлікацію визначення професійного саморозвитку педагога нової української школи (див. табл.).

Розуміння сутності саморозвитку особистості