Психолого-педагогічний зміст поняття "професійний саморозвиток педагога Нової української школи"

- поради та контроль (Bauer, 2005, с.77).

Здійснений аналіз окресленої проблеми, а також урахування вимог і потреб реформи Нової української школи дозволяють визначити сутність поняття «професійного саморозвитку педагога нової української школи».

Професійний саморозвиток педагога нової української школи - це багатовимірна та цілеспрямована діяльність учителя, спрямована на розвиток особистого та творчого потенціалу, самовдосконалення у професійній діяльності, що здійснюється шляхом розвитку професійних компетентностей, професійної самостійності та гнучкості, життєвої активності та цінностей, розширення професійного світогляду з метою найповнішої професійної самореалізації та творчого підходу до професійної діяльності в умовах нової української школи.

Засоби та інструменти професійного саморозвитку педагога характеризуються своєю різноманітністю та оригінальністю. В означеному контексті важливим є те, що вчитель має право на вільний вибір найефективнішого способу власного професійного саморозвитку. Габрієль Діас Маджолі у своїй книзі «Професійний розвиток, орієнтований на вчителя» пропонує систему вибору вчителя, зокрема:

1. Вчителі - талановиті та віддані люди, які отримали величезний досвід, спілкуючись з учнями, і володіють багатством знань, які необхідно досліджувати та ділитися ними.

2. Педагоги відрізняються один від одного теоретичними та професійними знаннями, етапами своєї кар'єри. Це різноманітність, що пропонує багатство ресурсів і досвіду.

3. Підвищення кваліфікації вчителів має бути закладено в їхній розклад дня; від них не слід очікувати, що вони присвячуватимуть свій вільний час програмам, що відірвані від колективу, в якому вони працюють.

4. Для того, щоб учителі розвинули готовність до професійного саморозвитку, вони повинні бути активними учасниками його побудови, адаптуючи програми до своїх потреб і мотивацій.

5. Професійний розвиток не слід розглядати як адміністративний обов'язок, а швидше як кар'єрну роботу, спрямовану на розкриття факторів, що сприяють успіху учнів та вчителів. Обов'язковий професійний розвиток, що пропонується лише тоді, коли це зручно адміністраторам, мало що може пропонуватися вчителям.

Найпоширенішими формами професійного саморозвитку вчителя нової української школи є: наставництво (менторство), консультування, практика, дослідження, рефлексія, навчання.

Основними причинами відмови від подальшого професійного розвитку серед педагогів є:

1. Конфлікт через графік роботи (47%).

2. Незадоволеність програмами професійного розвитку (42%).

3. Сімейні обставини та обов'язки (30%).

4. Дорога вартість (27%).

5. Відсутність системи заохочення з боку роботодавця (15%).

6. Недостатні передумови (7%).

З іншого боку, розуміємо, що можливості педагогів займатися професійним саморозвитком практично безмежні в епоху викладання та навчання, в умовах інформаційного суспільства. Так, Федерація вчителів Британської Колумбії визначає чимало способів професійного зростання:

1. Відвідайте конференцію / семінар на місці.

2. Відвідайте конференцію / практикум на регіональному / національному / міжнародному рівні.

3. Відвідайте семінар / конференцію або літню школу / курс.

4. Станьте фасилітатором і проведіть семінар на місцевому чи регіональному рівнях.

5. Почніть / продовжуйте навчання в університеті.

6. Сформуйте / приєднайтеся до дослідницької групи вчителів.

7. Беріть участь у груповому плануванні.

8. Приєднайтеся до професійної організації / мережі.

9. Поспостерігайте за іншими вчителями та обговоріть разом із ними урок / програму.

10. Читайте професійну літературу.

11. Розмірковуйте, обговорюйте та досліджуйте з метою планування індивідуального чи групового постійного професійного розвитку.

12. Розвивайте дисципліну рефлексивного ведення щоденника.

13. Підпишіться на / читайте професійні журнали.

14. Дивіться професійні відео тощо.

Отже, у галузі освіти відбуваються вагомі зміни, що пов'язані з подіями та викликами сучасності. Викладання та навчання організовуються в різноманітні способи, відмінні від попередніх, та з часом стають нормою життя. Традиційно ми вважаємо, що шкільна освіта - це послуга, однакова для всіх наших дітей. Учні ХХІ століття уже так не міркують. Вони здійснюють пошук необхідних їм сервісів, обирають власний стиль навчання та нові можливості для досягнення поставлених цілей.

Сьогодні педагоги повинні розуміти, що вчителем не може бути той, хто втратив здатність до навчання. Одна з найважливіших сучасних якостей - це планування саморозвитку. Вчителю необхідно вміти змінюватися, застосовувати різноманітні види діяльності, не боятися помилок, розвивати себе впродовж своєї кар'єри, пізнавати щось нове, ділитися досвідом та переймати його в інших. Бути гарним професіоналом - означає бути в постійному пошуку, зростанні та розвитку.

Висновки

Зважаючи на викладене вище, під професійним саморозвитком педагога ми розуміємо багатокомпонентний особистісно і професійно значущий процес, що сприяє формуванню його індивідуального стилю професійної діяльності, допомагає осмисленню власної самостійної діяльності, є засобом самовдосконалення та становлення професіонала.

Реформа Нової української школи вимагає від сучасних учителів розвитку професійних компетентностей на засадах готовності до професійного саморозвитку, самовдосконалення, самовиховання, здатних реалізувати свій творчий та професійний потенціали. За цієї умови вивчення психолого-педагогічних особливостей професійного саморозвитку педагога нової української школи є вкрай важливим для швидкої адаптації педагога, його професійної мобільності в умовах переходу України до нових стандартів освіти.

Професійний саморозвиток педагога нової української школи - це здатність педагога здійснювати цілеспрямовану рефлексивну діяльність, пов'язану з проєктуванням та реалізацією якісних змін своєї особистості як носія педагогічної культури, з корекцією власної педагогічної діяльності, з подоланням бар'єрів та з контролем змін і співставленням результатів із тенденціями змін в освітньому середовищі.

Перспективи подальших досліджень. Із метою ефективного вирішення завдань професійного саморозвитку педагога нової української школи важливим є формування функціональної моделі, визначення психолого-педагогічних умов такого розвитку та розробка ефективного діагностичного інструментарію для оцінки рівня сформованості показників професійного саморозвитку.

Список використаної літератури

1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. (2016). URL: https:// mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/ nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 23.12.2021).

2. Бодалев, А. А. (1958). Психология и педагогика самовоспитания. Ученые записки. ЛГУ №244.

3. Чеснокова, И. И. (1978). Особенности развития самосознания в онтогенезе. Принципы развития в психологии. Москва: Наука. 1978. С. 3163з7.

4. Середюк, Л. З. (2020). Самоідентифікація особистості як психологічна основа її самореалізації. Актуальні проблеми психології. Психологія обдарованості: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. №6. 2020. С. 164-173.

5. Радомський, І. П. (2010). Історичні аспекти становлення проблеми саморозвитку особистості. Юридична психологія та педагогіка. № 1 (7). С. 49-56.

6. Сковорода, Г. С. (1961). Твори у 2-х т. Т.1: Наркисс. Розглагол о том: узнай себя. Київ. 640 с.

7. Сковорода, Г. С. (1994). Твори у 2-х т. Київ: АТ «Обереги». 1994. Т.2. 479 с.

8. Кузікова, С. Б. (2013). Феноменологія саморозвитку особистості: визначення поняття. Психологічні науки: збірник наукових праць. Т. 2. Вип. 10 (91). С. 171-176.

9. Профстандарт для вчителя - що каже МОН. (2021). URL: http://skole.irc.org.ua/news/14-27-47-1201-2021/ (дата звернення: 30.09.2021).

10. Bauer, K. O. (2005) Pedagogishe Basis kompetenzen. Juventa-Verl.

References

1. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly. (2016). URL: https://mon.gov. ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (data zvernennia: 23.12.2021).

2. Bodalev, A. A. (1958). Psykholohyia y pedahohyka samovospytanyia [Psychology and pedagogy of self-education]. Uchen zap. LHU. №244. [in Russian].

3. Chesnokova, Y. Y. (1978). Osobennosty razvytyia samosoznanyia v ontoheneze [Features of the development of self-consciousness in ontogenesis]. Pryntsypy razvytyia v psykholohyy. Moskva: Nauka, 1978. S.316 - 337. [in Russian].

4. Serediuk, L. Z. (2020). Samoidentyfikatsiia osobystosti yak psykholohichna osnova yii samorealizatsii. Aktualni problemy psykholohii. Psykholohiia obdarovanosti: zb. nauk. prats Instytutu psykholohii im. H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. №6. 2020. S. 164-173.

5. Radomskyi, I. P. (2010). Istorychni aspekty stanovlennia problemy samorozvytku osobystosti. Yurydychna psykholohiia ta pedahohika. № 1 (7). S. 49-56.

6. Skovoroda, H. S. (1961). Tvory u 2-kh t. T.1: Narkyss. Rozghlahol o tom: uznai sebia. Kyiv. 640 s.

7. Skovoroda, H. S. (1994). Tvory u 2-kh t. Kyiv: AT «Oberehy». 1994. T. 2. 479 s.

8. Kuzikova, S. B. (2013). Fenomenolohiia samorozvytku osobystosti: vyznachennia poniattia. Psykholohichni nauky: zbirnyk naukovykh prats. T. 2. Vyp. 10 (91). S. 171-176.

9. Profstandart dlia vchytelia - shcho kazhe MON. (2021). URL: http://skole.irc.org.ua/news/14-27-47-1201-2021/ (data zvernennia: 30.09.2021).

10. Bauer, K.O. (2005). Pedagogishe Basis kompetenzen. Juventa-Verl.