Втілення ідей Антона Макаренка у підготовку сагістрів соціальної роботи

The article considers important aspects of the use of A. Makarenko's pedagogical heritage in designing the content of preparing future social workers for professional activity; the requirements for designing the content of training for specialty 231 «Social Work» are highlighted; the content of master's training according to the requirements of the modular system of education is developed, the advantages of the specified system as the most effective for preparation of masters of social work are shown.

The main requirements for structuring the content of training of masters of social work are highlighted: they are systematic nature of training, mutual subordination, holistic perception and presentation of the entire amount of information of the discipline, continuity, choice of individual trajectory in mastering the content of education, content updating, technological development of the skills of reflective culture in undergraduates, activity approach.

The advantages of the modular system of training of masters of specialty 231 «Social work» on the basis of creative use of pedagogical heritage of A. Makarenko are singled out: clear structure of each educational course, orderliness; the ability to track the relationships between elements; clarity, awareness of perspective; individual approach to learning; flexibility in providing information; development of productive thinking; multifunctionality; the possibility of self-control of undergraduate studies and their own activities as a teacher; activation of cognitive activity; complexity, focus on the prospect of promotion; the accumulative principle of evaluating the work of undergraduates; possibility of self-control and selfassessment; formation of independence; training according to persona; choice, i.e. a certain freedom; responsibility for your choice; formation of a subjective position in educational activities; the ability to adapt educational content to the needs of undergraduates; selection of content in accordance with the problem stated by the master; taking into account the interests and problems of undergraduates; flexible schedule of learning new content and new methods; accumulative principle in self-esteem.

The conclusion is made about the need to form the subjective position of masters, their independence, their ability to make decisions in specific situations, take responsibility for the results of their own activities; provide training, practice qualities of the social teacher on the basis of Makarenko's techniques.

Key words: Anton Semenovych Makarenko, masters of social work, professional training, pedagogical heritage, content of education.

Вступ

Посилення у сучасних умовах ролі знань і досвіду для розвитку суспільства ставить високі вимоги до професійної підготовки магістрів соціальної роботи: їхньої здатності реагувати на науково-технічні і соціально-економічні зміни, конкурентоспроможності на ринку праці, готовності до реалізації професійних функцій. Це вимагає внесення коректив у методику та зміст їхньої підготовки. На наше переконання, нові перспективи для організації навчання майбутніх магістрів соціальної роботи може відкрити творче використання педагогічної спадщини А. Макаренка.

Великий досвід вирішення проблеми проєктування змісту підготовки магістрів мають наукові центри та навчальні заклади США, Західної Європи, Польщі, Канади, Японії, де систематичні дослідження проводяться вже більше півсотні років. Увага педагогів України до означеної проблеми посилилася лише останніми роками, розкриваються переважно теоретичні і практичні аспекти проєктування змісту підготовки фахівців, що підтверджено у нашому огляді проєктування сучасних інтерактивних технологій навчання майбутніх фахівців у сфері соціальної роботи (Лебедик, Стрельніков, 2020, с. 49-53; Лебедик, Стрельніков В., Стрельніков М., 2020, с. 14-91; Червоненко, 2020, с. 147). Інноваційність ідей А. Макаренка для педагогіки ХХІ століття розглядалася у монографії О. Дубасенюк (2013); у працях вітчизняного дослідника В. Стрельнікова (2013а, с. 163-165; 2018, с. 128-136; 2013б, с. 300-305) переконливо доведено, що основоположником теорії проєктування не лише змісту підготовки, а й усієї дидактичної системи, є видатний український педагог зі світовим ім'ям - Антон Семенович Макаренко. Також досліджувалося значення педагогічної спадщини А. Макаренка для професійної підготовки соціальних педагогів (Бережна, 2008, с. 180-185), роль А. Макаренка у технологізації соціально-педагогічної діяльності (Сапарай, 2008, с. 210-219), особливості соціалізації дітей-сиріт у дитячих будинках 2030-х років (Сидоренко, 2018, с. 199-203) та ін.

Аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних учених, проведений нами у попередніх публікаціях щодо можливостей використання педагогічної спадщини А. Макаренка у проєктуванні змісту підготовки магістрів педагогіки вищої школи (Лебедик, 2013а, с. 184189; 2013б, с. 95-97; 2015, с. 199-208), розвитку лідерства в колективі за системою А. Макаренка (Лебедик, 2008, с. 198-199; 2021, с. 112-113; Strelnikov, Lebedyk та ін., 2021, с. 349-351), свідчить про актуальність і значущість проблеми втілення ідей А. Макаренка у підготовку до майбутньої професійної діяльності магістрів соціальної роботи.

Принципово нове проєктування змісту навчальних курсів на основі використання педагогічних ідей А. Макаренка має сприяти найбільш якісній підготовці магістрів соціальної роботи до професійної діяльності.

Оскільки продовжує залишатися актуальним вирішення проблеми проєктування змісту підготовки магістрів спеціальності 231 Соціальна робота, метою цієї статті став пошук підходів до проєктування змісту підготовки магістрів соціальної роботи на основі педагогічної спадщини А. Макаренка.

Завданнями дослідження стало, по-перше, виокремлення вимог до проєктування змісту підготовки магістрів соціальної роботи; по-друге, виділення основних аспектів використання педагогічної спадщини А. Макаренка у змісті підготовки магістрів спеціальності 231 Соціальна робота; по-третє, визначення переваг модульної системи підготовки магістрів соціальної роботи як найбільш ефективної.

Методи дослідження: а) теоретичні: методи системного аналізу педагогічної, філософської, психологічної, соціологічної наукової літератури, присвяченої використанню педагогічної спадщини А. Макаренка у проєктуванні змісту підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності; методи причинно- наслідкового й історичного аналізу, застосовані для визначення характеристик змісту підготовки магістрів соціальної роботи; методи порівняльного аналізу - для визначення сутності модульної системи підготовки магістрів соціальної роботи і її відмінностей від наявної системи навчання; методи прямого структурного аналізу - для розгляду основних аспектів використання педагогічної спадщини А. Макаренка у змісті підготовки магістрів спеціальності 231 Соціальна робота; б) емпіричні методи: бесіда, анкетування, інтерв'ю, самооцінка, експертна оцінка, спостереження, тестування, рейтинг.

Вимоги до проєктування змісту підготовки магістрів спеціальності 231 Соціальна робота. Відомо, що змістом освіти є той обсяг інформації з певної науки про навколишній світ і про себе в ньому, що вивчений, досліджений, оформлений у навчальну дисципліну і призначений для засвоєння тими, хто вчиться. Виділяємо (Лебедик, с. 199-203) такі основні вимоги до структурування змісту підготовки магістрів соціальної роботи:

а) системність, оскільки змістом підготовки магістрів соціальної роботи є частина інформації про навколишній світ як систему, призначену для засвоєння, а весь зовнішній світ також складається із систем, інформація про них теж є інформаційною системою. Системне подання змісту підготовки магістрів спеціальності 231 Соціальна робота передбачає виявлення означеної системи і її поділ на складники, елементи, підсистеми, що також є новими системами. Так, навчальний курс «Інноваційні та проєктні технології в соціальній і соціально- педагогічній роботі» розглядає як систему соціальну роботу, структурними компонентами якої є: соціальний працівник; клієнт; зміст соціальної роботи; інноваційні та проєктні технології; умови соціальної роботи; мета; методичний інструментарій організації соціальної і соціально-педагогічної роботи; середовище тощо; передбачена взаємодія між елементами системи. У навчальній дисципліні «Менеджмент соціальної та соціально-педагогічної роботи» головною системою також є соціальна робота, а її структурними компонентами - соціальний працівник; клієнт; практичне застосування прийомів і методів формування кадрової стратегії, планування, розвитку оцінювання, мотивації і стимулювання персоналу, регулювання трудової діяльності, управління робочим часом соціальних працівників; налагодження соціального партнерства в організації; визначення ефективності управління персоналом закладу соціального захисту населення;

б) взаємна підпорядкованість, оскільки всі системи соціальної роботи тісно взаємопов'язані - інформація про соціальну роботу складається з інформації про підсистеми, про їхній зовнішній і внутрішній взаємозв'язок; опис цих взаємозв'язків перетворює інформацію про соціальну роботу у своєрідний логічний перехід однієї інформації до іншої; означена взаємна підпорядкованість передбачає плавний перехід від загального до конкретного, від одного елемента системи до іншого, що забезпечує індивідуальну траєкторію опанування навчальними дисциплінами. Так, взаємопов'язаними є навчальні дисципліни «Менеджмент соціальної та соціально- педагогічної роботи» і «Інноваційні та проєктні технології в соціальній і соціально-педагогічній роботі». Перша вивчається в першому семестрі, де магістри спеціальності 231 Соціальна робота набувають навичок оволодіння метою, змістом, засобами, формами, методами, прийомами менеджменту соціальної та соціально- педагогічної роботи, подають до захисту створену ними власну модель менеджменту соціальної та соціально-педагогічної роботи; друга навчальна дисципліна «Інноваційні та проєктні технології в соціальній і соціально- педагогічній роботі» вивчається у другому семестрі, де моделюється професійна підготовка фахівця згідно зі змодельованим менеджментом соціальної та соціально-педагогічної роботи, а увага магістрантів акцентується на розгляді інноваційних та проєктних технологій у соціальній і соціально-педагогічній роботі та алгоритму їх проєктування і використання;

в) цілісне сприйняття і уявлення всього обсягу інформації навчальної дисципліни - вже на початку вивчення навчальних дисциплін «Менеджмент соціальної та соціально- педагогічної роботи» і «Інноваційні та проєктні технології в соціальній і соціально-педагогічній роботі» магістранти спеціальності 231 Соціальна робота отримують структурно-логічні схеми вивчення матеріалу навчальної дисципліни, що дозволяє їм образно в цілому побачити весь навчальний предмет, його основні проблеми, фундаментальні ідеї, підходи до вирішення проблем; окрім усвідомленого сприйняття матеріалу цих дисциплін, виникає також можливість інтенсифікації за модульного навчання (розширений модуль, навчання в мережі);

г) безперервність - забезпечує подолання загрози механічного розподілу змісту на частини, мозаїчності в роботі зі змістом, використання блоків, не оформлених у модулі. Так, змістові модулі «1. Загальна методологія менеджменту. Теоретичні основи менеджменту соціальної роботи», «2. Управлінська діяльність менеджера соціальної та соціально-педагогічної роботи», «3. Практичні засади менеджменту соціальної та соціально-педагогічної роботи» у навчальній дисципліні «Менеджмент соціальної та соціально-педагогічної роботи» і змістові модулі «1. Інноваційні технології в соціальній і соціально- педагогічній роботі» і «2. Теоретико-методичні засади інноваційних та проєктних технологій в соціальній і соціально-педагогічній роботі» у навчальній дисципліні «Інноваційні та проєктні технології в соціальній і соціально-педагогічній роботі» логічно поєднуються між собою, адже вирішення проблеми фрагментарності подання інформації сприяє розвитку свідомості, забезпечує організованість мислення;

д) можливість вибору індивідуальної траєкторії просування у засвоєнні змісту освіти; можливим є вибір магістрантами спеціальності 231 Соціальна робота навчальних дисциплін «Професійний імідж соціального працівника», «Технологія соціально-реабілітаційної роботи в інклюзивному середовищі», «Соціальні проблеми девіантної поведінки» тощо;

е) актуалізація змісту, бо магістрант спеціальності 231 Соціальна робота має розуміти, де, для чого і як інформація про соціальну роботу стане йому в нагоді;

є) технологічність освітнього процесу, бо робота за алгоритмом інноваційних та проєктних технологій в соціальній і соціально-педагогічній роботі передбачає різноманіття методів соціально-педагогічного консультування, самооцінки, відбору і оформлення інформації, сприяє творчості магістрантів спеціальності 231 Соціальна робота;

ж) забезпечення продуктивного мислення, коли засвоєння нової інформації із соціальної роботи здійснюється невеликими порціями як доповнення до раніше засвоєної інформації, що вже стала власним знанням магістранта;

з) розвиток навичок рефлексивної культури магістрантів, модульна система навчання забезпечує найкращі умови для оволодіння технологією рефлексії (здійснюючи самоаналіз, самооцінку, зіставлення своїх результатів з результатами інших);

і) діяльнісний підхід у підготовці магістрів соціальної роботи, що забезпечується самостійністю прийняття рішень, можливістю самовизначення у своєму виборі; вибір початку підготовки магістрів соціальної роботи (елемента означеної системи), вибір напрямку підготовки, вибір команди, у якій буде вестися обговорення соціальної роботи, є тренінгом самостійності, свободи, суб'єктності.

Основні аспекти використання педагогічної спадщини А. Макаренка у змісті підготовки магістрів спеціальності 231 Соціальна робота. Навчальний курс «Інноваційні та проєктні технології в соціальній і соціально-педагогічній роботі» має на меті використання ідей А. Макаренка як основоположника теорії проєктування щодо опанування магістрантами знанням психолого- педагогічних засад та специфіки інноваційних і проєктних технологій як інструменту професійної діяльності, формування практичних навичок використання проєктного підходу до розв'язання соціальних проблем і отримання методичного інструментарію організації соціальної і соціально- педагогічної роботи. Навчальною дисципліною «Менеджмент соціальної та соціально- педагогічної роботи» передбачено використання творчості А. Макаренка стосовно засвоєння магістрантами сутності й особливостей управління персоналом у процесі соціальної роботи з населенням; закладення основи знань теоретико-методологічних аспектів та навичок практичного застосування прийомів і методів формування кадрової стратегії, планування, розвитку оцінювання та мотивації і стимулювання персоналу, регулювання трудової діяльності та управління робочим часом соціальних працівників; налагодження соціального партнерства в організації; визначення ефективності управління персоналом закладу соціального захисту населення. Ці та інші навчальні дисципліни, завдяки підібраному змісту, доцільній його структурі, сприяють належному засвоєнню інформації магістрантами, фактично забезпечують їх замовлення на актуальну інформацію.

Основним є те, що для підготовки магістрів із соціальної роботи система А. Макаренка є досить ефективною з точки зору їхньої наступної соціальної і виховної діяльності. Насамперед зазначимо, що активний вплив педагога на особистість вихованця А. Макаренко вважав необхідним, керуючись при цьому принципом: «людину слід не ліпити, а кувати» (Макаренко, 1984, с. 23). Основною ідеєю видатного педагога було виховання якостей особистості у спеціальних умовах колективу: «...волю, ...мужність,.цілеспрямованість не можна виховати без спеціальних вправ у колективі. Не метод парного впливу від випадку до випадку, не метод благополучного непротивлення, не метод помірності і тиші, а організація колективу, організація вимог до людини, організація реальних, живих, цільових устремлінь людини разом з колективом - ось що має скласти зміст нашої виховної роботи» (Макаренко, 1984, с. 319).

У змістові підготовки магістрів спеціальності 231 Соціальна робота виховна система А. Макаренка займає гідне місце, у ній чітко обґрунтована концепція виховного значення колективу на гуманістичних ідеях. Він довів, що «ніякий метод не може бути виведений з уявлення про пару: вчитель плюс учень, а може бути виведений із загального уявлення про організацію школи і колективу» (Макаренко, 1984, с. 236). Педагогічні принципи А. Макаренка, які лежать в основі організації колективу, забезпечують чітку систему обов'язків і прав кожного члена колективу, що визначають його соціальну позицію. Його ідеї про принцип паралельної дії, принцип гласності, про систему перспективних ліній, відносини відповідальної залежності та інші спрямовуються на те, щоб викликати у дитини кращі якості, забезпечити їй захищеність, радісне самопочуття, впевненість у власних силах, сформувати постійну потребу розвитку і руху вперед.