Законодавче врегулювання участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Законодавче врегулювання участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти

Чижевський Борис Григорович, кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник відділу економіки та управління загальною середньою освітою Інституту педагогіки НАПН України; Заслужений працівник освіти України

Анотація

У статті узагальнено й окреслено законодавчі вимоги та положення стосовно участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії. Учнівська молодь є рушійною силою, що займає центральне місце в розвитку закладів загальної середньої освіти, місцевого середовища, соціального суспільства, демократичної держави. Тому її необхідно як найактивніше залучати до діяльності органів самоврядування школи, участі в роботі осередків, підрозділів науково-освітніх, культурних, спортивно-оздоровчих, суспільних (громадських) організацій. Для того, щоб виховання учнівської молоді відбувалося відповідно до демократичних суспільних процесів доцільно на основі діючого законодавства реально забезпечити дієвість провідної ролі дітей та учнів - нашого майбутнього, як у закладі загальної середньої освіти зокрема, так і у демократичному суспільстві в цілому, врахування їхніх життєвих принципів та пріоритетів, що є основою формування у них класичних ортодоксальних духовно-моральних цінностей, спрямованості та змісту життєстійкості, життєдіяльності, життєтворчості молодої людини - творчої обдарованої особистості, оволодіння навиками управлінської діяльності, участі у суспільному житті та визначення свого місця і ролі у будівництві та розвитку демократичної держави Україна.

У напрямах здобуття наукових знань, посилення національно-патріотичного виховання учнівської молоді керівникам закладів загальної середньої освіти, педагогічним працівникам доцільно активніше залучати осередки молодіжних інститутів соціального суспільства відповідного спрямування, Малої академії наук України до реалізації на місцях цікавих для дітей та учнів конкретних заходів; істотно збільшити участь дітей та учнів в плануванні та реалізації таких заходів; сприяти участі дітей та учнів у місцевих, районних, обласних, всеукраїнських змаганнях, конкурсах, олімпіадах, семінарах-тренінгах. Саме на такий державницько-демократичний підхід зорієнтоване законодавство України в частині участі суспільних (громадських) організацій в державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії.

З політичної, соціальної, економічної та юридичної точок зору законодавчі вимоги стосовно участі суспільних(громадських) організацій в державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії базуються на основі Конституції України, законодавства та нормативно-правових актів. Особливо актуальною зазначена проблема є в умовах децентралізації, територіально-адміністративної реформи та дерегуляції. Децентралізація розглядається як законодавчо закріплена передача на місцевий рівень, у тому числі і на рівень закладів загальної середньої освіти відповідних прав, посильних повноважень, свобод, зобов'язань переданих державою та підкріплених коштами, кадрами, ресурсами та відповідальністю. Участь дітей та учнів у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти, місцевої спільноти, району, області, держави - це глобальна ідея демократичної держави, яка має бути підкріплена відповідним гарантованим фінансуванням, щоб діти та учні могли розвиватися на місцях - там де вони народилися, там де вони живуть, там де вони хочуть жити, тобто у відповідному природному, духовному, соціальному, культурному, етнічному, економічному, інформаційному середовищі.

У запропонованій роботі розглядається рівень, системність, всебічність та спрямованість законодавчих вимог стосовно участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії в контексті норм, положень Конституції України, законів України, «Про основні засади молодіжної політики», «Про громадські об'єднання», «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху», «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», «Про соціальний діалог в Україні», «Про колективні договори і угоди», «Конвенції про права дитини», «Переглянутої Європейської Хартії про участь молоді в місцевому та регіональному житті», які доповнюють та корелюються із законами України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту».

Ключові слова: Конституція України (Основний Закон); законодавство; суспільні (громадські) організації; державно-громадське управління; партнерство; взаємодія; співпраця; діалог; соціальне суспільство; демократична держава.

Abstract

Legislative regulation of the participation of social (public) organizations in the state and public management of general secondary education institutions

Boris Chyzhevskyi, Candidate of Pedagogical Sciences, leading researcher Department of Economics and General Secondary Education Management Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagocical Sciences of Ukraine; Honored Education Worker of Ukraine.

The article summarizes and outlines the legislative requirements and regulations regarding the participation of public (public) organizations in the state-public management of institutions of general secondary education on the basis of partnership interaction. Pupils are a driving force that occupies a central place in the development of general secondary education institutions, the local environment, social society, and a democratic state. Therefore, it is necessary to involve it as actively as possible in the activities of the self-governing bodies of the school, participation in the work of centers, units of scientific and educational, cultural, sports and recreation, social (community) organizations.

In order for the education of student youth to take place in accordance with democratic social processes, it is expedient, on the basis of current legislation, to really ensure the effectiveness of the leading role of children and students - our future, both in the institution of general secondary education in particular, and in democratic society as a whole, taking into account their life principles and priorities, which are the basis of their formation of classic orthodox spiritual and moral values, the direction and content of sustainability, vitality, life-making of a young person - a creative gifted individual, mastering the skills of management, participation in social life and determining one's place and role in construction and development democratic state of Ukraine. In terms of acquiring scientific knowledge, strengthening the national-patriotic education of school youth, it is expedient for the heads of general secondary education institutions and teaching staff to more actively involve the youth institutes of the social society of the relevant direction, the Small Academy of Sciences of Ukraine, to implement specific events interesting for children and students; significantly increase the participation of children and students in the planning and implementation of such events; promote the participation of children and students in local, district, regional, all-Ukrainian competitions, contests, Olympiads, training seminars.

The legislation of Ukraine in terms of the participation of public (public) organizations in the state-public management of institutions of general secondary education on the basis of partnership interaction is oriented to such a state-democratic approach. From a political, social, economic and legal point of view, the legislative requirements regarding the participation of public (public) organizations in the state-public management of institutions of general secondary education on the basis of partnership interaction are based on the Constitution of Ukraine, legislation and normative legal acts. This problem is especially relevant in the context of decentralization, territorial-administrative reform and deregulation.

Decentralization is considered as a legally established transfer to the local level, including to the level of general secondary education institutions, of the relevant rights, powers, freedoms, obligations transferred by the state and supported by funds, personnel, resources and responsibility. The participation of children and students in the state-public management of institutions of general secondary education, local community, district, region, state is a global idea of a democratic state, which must be supported by appropriate guaranteed funding so that children and students can develop locally - where they were born, where they live, where they want to live, that is, in the appropriate natural, spiritual, social, cultural, ethnic, economic, informational environment.

The proposed work examines the level, systematicity, comprehensiveness and focus of legislative requirements regarding the participation of public (public) organizations in the state- public management of institutions of general secondary education on the basis of partnership interaction in the context of norms, provisions of the Constitution of Ukraine, laws of Ukraine, "On the main principles of youth policy”, “On public associations”, “On recognition of the shale movement and features of state support of the shale, scout movement”, “On trade unions, their rights and guarantees of activity”, “On social dialogue in Ukraine”, “On collective agreements and agreements ", "Convention on the Rights of the Child", "Revised European Charter on Youth Participation in Local and Regional Life", which complement and correlate with the laws of Ukraine "On Education" and "On Comprehensive General Secondary Education".

Keywords: Constitution of Ukraine (Basic Law); legislation; public (civil) organizations; state-public administration; partnership; interaction; cooperation; dialogue; social society; democratic state.

громадський освіта управління партнерський

Вступ

Будівництво демократичної держави України та соціального суспільства безпосередньо розпочинається в сім'ї, закладах дошкільної та загальної середньої освіти на основі ідей дитиноцентризму, людиноцентризму, єдності, солідарності, консолідації та партнерської творчої співпраці усіх членів спільноти, інститутів демократичної держави і соціального суспільства. Перед українським суспільством в цілому та сферою освіти зокрема порушується глобальна проблема стосовно будівництва, відбудови, відродження демократичної, соціальної, захищеної, цілісної, монолітної, незалежної держави, на яку будуть рівнятися не лише наші сусіди, а й уся Європа і весь світ. Учнівська молодь яка сьогодні в умовах війни, військового стану, пандемії знаходиться за шкільною партою має бути позитивно вмотивованою в досягненні якісних результатів окреслених завдань та бути активним учасником суспільного і державного будівництва. Пріоритетну роль в цьому процесі відіграють заклади загальної середньої освіти у партнерській взаємодії та творчій співпраці із суспільними (громадськими) дитячими та учнівськими організаціями.

Процеси децентралізації, адміністративно-територіальної реформи, дерегуляції в контексті розвитку та реалізації дитячої і учнівської активності у великій мірі також залежать від єдності державної молодіжної політики та регіональної молодіжної політики, а також напрямів та темпів розвитку молодіжної політики в територіальних спільнотах (об'єднаннях), які фокусуються безпосередньо на заклади загальної середньої освіти, тобто на дітей та учнів. Від розуміння, позиції, пріоритетів, бажання та політичної приналежності керівників територіальних спільнот (об'єднань) залежить стабільна спільна, партнерська діяльність закладів освіти, осередків дитячих, учнівських суспільних(громадських) організацій та відповідно соціальне становлення і динамічний, стійкий розвиток дітей і учнів, визначається майбутнє наших спільнот, нашого соціального суспільства, нашої демократичної держави.

Основними регуляторами формування, розвитку та реалізації державної, регіональної та місцевої політики стосовно участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії є Конституція України та закони України, нормативно-правові акти у сфері освіти, науки та молодіжної політики.

Постановка проблеми

Систематизація, порівняння, аналіз, вивчення, вимог Основного Закону, законодавства, нормативно-правових актів, матеріалів слухань у Верховній Раді України стосовно законодавчого врегулювання та участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії дає можливість для формування таких визначальних та пріоритетних напрямів та завдань взаємодії та єдності школи із дитячими та учнівськими суспільними (громадськими) організаціями на засадах творчої співпраці:

• створення та розвиток демократичної атмосфери, мікроклімату в закладах загальної середньої освіти, спільноті, регіоні, соціальному суспільстві та демократичній державі;

• формування та дотримання поваги до творчої обдарованої особистості дитини, учня, усіх учасників освітнього процесу та забезпечення реалізації їхніх прав, свобод, волевиявлення, побажань, ініціатив, пропозицій, планів, проектів, захисту інтелектуальної власності та обов'язків;

• виховання дітей та учнів на основі класичних ортодоксальних духовних і моральних законів, доброчинних цінностей, народних, родинних, сімейних традицій з метою сприяння їхнього природовідповідного розвитку, зростання, входження в доросле життя та професійне становлення;

• особистісне становлення дітей та учнів як майбутніх повноцінних членів мікроспільноти, соціального суспільства та активних учасників будівництва і розвитку демократичної держави Україна;

• забезпечення цілісності та системності національно-патріотичного виховання підростаючого покоління у відповідності із історичними реаліями, фактами, знахідками, здобутками та напрацюваннями;

• окреслення та реалізація пріоритетних напрямів формування фізичної досконалості, сили духу, стійкості, незламності в дітей та учнів, а також культури дозвілля, відпочинку та зайнятості за інтересами;

• виконання вимог Конституції України, законодавства, нормативно-правових актів України щодо забезпечення реалізації права дітей та учнів на якісну, доступну, безоплатну, безпечну освіту;

• пошук, підтримка, розвиток, утвердження в житті та захист здібних, обдарованих, талановитих дітей та учнів;

• рівноцінний розвиток інфраструктури дитячих, учнівських та молодіжних організацій у галузі загальної середньої освіти;

• участь дітей та учнів на добровільних засадах у програмах, проектах розвитку закладів загальної середньої освіти, суспільних(громадських) дитячих, учнівських та молодіжних організацій, спільноти, соціального суспільства, демократичної держави Україна.

Ефективність залучення дитячих та учнівських суспільних (громадських) організацій до участі в управлінні закладами загальної середньої освіти залежить від багатьох чинників, утому числі: по-перше, від ресурсів, потенційних можливостей та важелів, які в рамках децентралізації, дерегуляції держава передає місцевим територіальним об'єднанням (спільнотам), закладам загальної середньої освіти, а по друге - від діалогу, співпраці, координації дій інститутів демократичної держави, соціального (громадянського) суспільства як на загальнодержавному, регіональному рівнях, так і на місцевому рівні, у тому числі на рівні закладу загальної середньої освіти.

Участь суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії будується на основні врахування тенденції реформування галузі загальної середньої освіти та забезпечення якісної роботи початкової школи, гімназії, ліцею із статусом опорної школи, спроможної школи для кращих результатів, флагманської школи та об'єднання спільною метою - надати повноцінні та якісні наукові знання здобувачам освіти, практичні уміння і навички, компетентності для того щоб учні оволоділи науковим мисленням, сформували основи наукового світогляду і мали рівні можливості для свого індивідуального розвитку та професійного утвердження і зростання.

Забезпечення виконання окреслених пріоритетних напрямів та завдань будується на основі того, що якісна та позитивна, доброчинна співпраця закладів загальної середньої освіти та суспільних (громадських) організацій є основою формування та розвитку соціального суспільства і демократичної держави України в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Загальна характеристика дослідження проблем законодавчого врегулювання участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти дає підстави засвідчувати, що вона частково окреслена і закріплена у наукових працях Л. Березовської, В. Береки, І. Беха, В. Гейтенко, І. Гіджелицького, Г. Іванової, Ю. ї вженко, Л. Канішевської, Ю. Коваль, О. Кривонос, О. Леськів, В. Морозова, Н. Орловської, Є. Панченко, Н. Перепелиці, І. Попченка, В. Пристинського, Т. Пристинської, С. Сапіги, М. Стельмаховича, М. Федоруц, К. Червоненко, І. Шоробури, Ю. Юзича. Пізнавальне значення мають праці Дж. Бейлі, О. Джулинського, О. Субтельного.

Проведено наукові дослідження за такими напрямами: представлено суть української народної педагогіки, її основний зміст і провідні завдання, здобутки, принципи, ідеали, самобутні риси, історичні традиції, а також роль, місце та шляхи раціонального використання у сучасному родинно-громадсько-шкільному вихованні історичних традицій та тенденцій розвитку етнопедагогіки (М. Стельмахович); проаналізовано різні підходи науковців до питань соціалізації підростаючого покоління в соціальних інститутах, зокрема громадських організаціях та розкрито зміст поняття «громадська організація» та «дитяча молодіжна громадська організація», форми взаємодії, напрями співпраці соціального працівника з молодіжними та дитячими громадськими організаціями, визначено особливості соціалізації молоді в умовах соціально-педагогічної діяльності в громадських організаціях (Л. Березовська); розглянуто історію розвитку козацького руху, подано нормативно-правову базу функціонування козацтва України, висвітлено проблеми козацької педагогіки, актуалізовано її значення в сучасних умовах, зосереджено увагу на виховному потенціалі зазначеного феномену, запропоновано практичну роботу сучасної школи, напрями та зміст діяльності шкільних козацьких об'єднань, виділено шляхи впровадження ідей козацької педагогіки (В. Берека, І. Гіджеліцький, Н. Орловська, І. Шоробура); окреслено умови діяльності органів учнівського самоврядування, що забезпечують формування демократичних цінностей школярів: подолання формалізму в діяльності органів учнівського самоврядування; залучення членів органів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності закладу загальної середньої освіти та до боротьби з негативними явищами в середовищі учнів; надання самоврядуванню реальних прав і обов'язків; підбір до керівних органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу; прагнення до розширення структури органів учнівського самоврядування (О. Кривонос); висвітлено розвиток лідерських якостей старшокласників у контексті історії скаутського руху в США, а також головну увагу приділено періоду між першою і другою світовими війнами (1920-1940-і рр.), коли скаутський рух зазнав найстрімкішого поширення (Є. Панченко); подано визначення поняття «розвиток особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях», охарактеризовано соціально-педагогічні виміри діяльності скаутських громадських об'єднань та обґрунтовано соціально-педагогічні умови розвитку особистісного потенціалу підлітків, які сприятимуть розвиткові особистісного потенціалу підлітків у скаутських громадських об'єднаннях (С. Сапіга).

Питаннями законодавчого забезпечення та формування державної молодіжної політики, у тому числі становленню та діяльності дитячих і учнівських суспільних(громадських) об'єднань безпосередньо опікувалися та займаються Т. Безулік, І. Борзова, В. Головенко, В. Довженко, Р. Драпушко, А. Кожемякін, Н. Комарова, Ю. Малаканов, В. Мокан, А. Павленко, Ю. Павленко, М. Попатенко, К. Самойлик, О. Сироїд, В. Скалозуб, К. Слободянюк, М. Цуканов, О. Яременко та інші.

Законодавці, політики, державні службовці, науковці та освітяни враховують, що процеси державного будівництва, територіально- адміністративної реформи, децентралізації, дерегуляції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади є невід'ємною складовою стратегічних перетворень в Україні.

Результативність та якість проведених реформ залежить також від стабільної роботи інститутів соціального суспільства, у тому числі від законодавчого врегулювання участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії. Саме молоді люди, у тому числі і учні утвердили європейський цивілізований вибір Українського народу. Нині учнівську молодь називають поколінням перехідного періоду, яке живе в період війни, воєнного стану, в епоху бурхливих і глибоких перетворень, у роки потрясінь та нових можливостей. Учнівська молодь сьогодні - це сьогодення, від якого залежить наше майбутнє та майбутнє нашої держави. Саме у закладах загальної середньої освіти у творчій співпраці із дитячими та учнівськими суспільними (громадськими) організаціями та об'єднаннями школярі набувають навичок та компетентностей участі в управлінських процесах та відбувається поступове входження творчої обдарованої особистості у самостійне життя та становлення молодого покоління.

Незважаючи на існуючу єдину законодавчу базу стосовно діяльності суспільних(громадських) організацій за деякими даними, в Україні за останні роки незалежності нараховувалося майже 1500 організацій, які вважаються козацькими і кількість членів яких становила сотні тисяч, якщо не мільйони. Більшість з таких організацій за юридичним статусом є громадськими об'єднаннями. Усі вони в певній мірі поширюють свою роботу на базі закладів загальної середньої освіти. Є непоодинокі приклади, коли у закладах загальної середньої освіти діють осередки дитячих, учнівських, молодіжних відповідних суспільних(громадських) організацій. Цей напрям діяльності закладів загальної середньої освіти України потребує системного вітчизняного наукового вивчення, узагальнення, обґрунтування, спрямування, супроводження та постійної державної опіки.

Водночас умови війни, воєнного стану, надзвичайної ситуації та надзвичайного стану, необхідність післявоєнного відновлення та відбудови, подальшого вирішення питань державного будівництва та консолідації, єдності і співпраці інститутів законодавчої і державної влади та соціального суспільства потребують законодавчого та нормативноправового врегулювання взаємодії закладів загальної середньої освіти та суспільних (громадських) організацій в контексті розвитку демократичних засад суспільних відносин та посилення ролі творчої обдарованої особистості.

Науково-практичний інтерес до проблем законодавчого врегулювання участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управління закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії має багатофакторний характер та впродовж останнього часу актуалізується, розширюється і поглиблюється.

Багатогранна динаміка життя та сурові реалії воєнного стану і необхідності післявоєнної відбудови, відтворення, відродження та розвитку соціально-економічної, науково-освітньої та культурної інфраструктури України потребують проведення неперервних, системних, комплексних наукових досліджень та практичних розробок з проблем формування та юридичного закріплення законодавчих вимог стосовно участі суспільних(громадських) дитячих, учнівських, молодіжних організацій в державно-громадянському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії.

Мета статті: на основі аналізу законодавчого врегулювання участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії визначити перспективи та пріоритетні напрями розвитку дитячого, учнівського, молодіжного руху та формування особливостей управління сучасною українською школою; показати взаємозалежність успішного функціонування школи від широкого залучення осередків дитячих, учнівських, молодіжних суспільних (громадських) організацій до активної участі в духовному, культурно-освітньому, науковому, спортивно-оздоровчому житті школи, формуванні культури дозвілля та відпочинку підростаючого покоління, розвитку інститутів соціального суспільства та визначенні тенденцій демократичних державотворчих процесів в Україні на майбутнє.

Відповідно до зазначеної мети у статті поставлено такі завдання:

1. Зазначення законодавчого врегулювання участі суспільних(громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії.

2. Систематизація основних законодавчих вимог стосовно участі суспільних(громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії.

3. Характеристика діючої Конституційної, законодавчої, нормативно-правової бази щодо ролі суспільних(громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії.

4. Аналіз та визначення законодавчих вимог, засадничих принципів стосовно участі суспільних(громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії.

5. З'ясування вимог та завдань щодо створення осередків дитячих, учнівських, молодіжних суспільних (громадських) організацій та їхньої участі у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії.

Теоретичні основи дослідження

Теоретичними основами дослідження є закони і принципи: загально-наукового пізнання, у тому числі діалектичної єдності історичного і логічного, бажаного, доцільного, допустимого та можливого; теорії і практики законодавчого закріплення положень, норм, критеріїв, стандартів, вимог щодо забезпечення соціального будівництва та демократичного державотворення на базі закладів загальної середньої освіти, а також методи системного аналізу, порівняння, узагальнення; вивчення, апробація та поширення передового педагогічного досвіду; педагогічні спостереження, бесіди; моніторинг рівня суспільної думки та професійної оцінки ефективності та якості законодавчого, нормативно-правового врегулювання участі дитячих, учнівських, молодіжних суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії.

Методи дослідження

Проведено вивчення, порівняння та аналіз наукової літератури, норм Конституції України, вимог законодавства України, положень нормативно-правових актів у сфері молодіжної політики, діяльності та участі дитячих та учнівських суспільних(громадських) організацій та об'єднань у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії та формуванні державотворчих процесів на майбутнє.

Результати дослідження

Філософія, методологія державного будівництва та формування суспільних інститутів, у тому числі визначення тенденції та пріоритетів розвитку дитячих, учнівських, молодіжних організацій будується на вимогах та положеннях Конституції України (Основного Закону), яка законодавчо закріплює волю Українського народу - громадян України всіх національностей та виражає суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями з урахуванням концептуальних положень Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням [1, преамбула].

Діяльність закладів загальної середньої освіти, а також дитячих, учнівських та молодіжних суспільних(громадських) організацій передбачена законодавством України та гарантована Конституцією України. Правовою основою участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії є Конституція України, законодавство України та нормативно-правові акти.

Творча співпраця та консолідація діяльності закладів загальної середньої освіти та дитячих і учнівських суспільних (громадських) організацій, об'єднань та їхніх осередків будується на основі того, що: Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава [1, ст. 1.]; суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною [1, ст. 2]; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави [1, ст. 3]; носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами, ніхто не може узурпувати державну владу [1, ст. 5]; в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, норми Конституції України є нормами прямої дії, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується [1, ст. 8]; чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України [1, ст. 9].

Участь суспільних (громадських) організацій та об'єднань в діяльності закладів загальної середньої освіти базується на тому, що: усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними [1, ст. 21]; кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості [1, ст. 23]; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками [1, ст. 24]; ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, обов'язок держави - захищати життя людини, кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань [1, ст. 27]; кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам [1, ст. 28]; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом [1, ст. 29], ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини [1, ст. 32]; кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя [1, ст. 34]; громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій, усі об'єднання громадян рівні перед законом [1, ст. 36]; діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним, будь- яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом, утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу, держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей [1, ст. 52]; кожен має право на освіту, повна загальна середня освіта є обов'язковою, держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам, громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі, громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства [1, ст. 53]; громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності, кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом [1, ст. 54]; конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України [1, ст. 64].

З метою забезпечення творчої співпраці закладів загальної середньої освіти та суспільних(громадських), у тому числі дитячих та учнівських організацій та об'єднань необхідно спочатку визначити суть поняття суспільна організація. Суспільна організація, визначена на політичному і законодавчому рівнях як громадська організаціє, що представляє собою добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, яке створюється для реалізації спільних інтересів (культурних, освітніх, економічних, вікових, регіональних, релігійних, професійних, соціальних, політичних тощо). Інтереси можуть бути реалізовані шляхом проведення семінарів, круглих столів, конференцій, симпозіумів, з'їздів, творчих та спортивних ігор, майстер-класів, мітингів, зборів, різноманітних ініціатив організації, проєктів, форумів тощо.

У кожній країні є багато різних видів громадських організацій. Це професійні спілки, жіночі, молодіжні, ветеранські, дитячі організації, наукові, педагогічні, освітянські, технічні, культурно-просвітницькі, фізкультурно-спортивні та інші добровільні об'єднання громадян, творчі спілки, товариства, земляцтва, фонди, асоціації тощо. Вони можуть мати різні назви: організація, об'єднання, спілка, товариство, клуб, гурток, рада, фонд, асоціація, академія тощо. Спільними їх рисами (ознаками) є добровільність об'єднання, наявність певної організаційної структури і діяльність на засадах автономії та самоврядування. Ще однією ознакою суспільної (громадської) організації у багатьох країнах вважається її неприбутковий характер - вона не повинна здійснювати господарську діяльність із метою отримання прибутку, інакше має зареєструватися в уповноваженому органі публічної влади як підприємницька структура.

Поняття суспільної(громадської) організації не охоплює релігійних, господарських та інших об'єднань громадян, порядок і діяльність яких визначаються відповідним законодавством. Профспілки, а отже і профспілка працівників освіти та науки, належать до суспільних(громадських) організацій та є своєрідним наставником, помічником у діяльності дитячих та учнівських організацій та їхніх осередків. Особливості правового статусу профспілок регулюються Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Благодійні організації також не належать до суспільних(громадських) об'єднань, оскільки мають на меті виключно благодійництво, а не здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, наукових, освітніх, культурних, екологічних, спортивних, оздоровчих та інших інтересів.

Держава сприяє розвиткові активності та творчої ініціативи громадян, створює рівні правові, економічні, матеріально-технічні, кадрові та фінансові умови для діяльності всіх соціальних(громадських) організацій. Спільними для всіх соціальних(громадських) організацій ознаками є принципи добровільного членства, рівноправності, самоврядування, законності і гласності. Суспільні(громадські) організації вільно обирають напрям своєї діяльності. Разом з тим належність чи неналежність до тієї чи іншої суспільної(громадської) організації не може бути приводом для обмеження прав і свобод або надання державою будь-яких пільг та переваг. Залежно від територіальних меж діяльності створюються суспільні(громадські) організації із місцевим, загальноукраїнським та міжнародним статусом. Усі вони можуть також на добровільних засадах створювати або вступати у спілки (асоціації тощо), укладати між собою угоди про співробітництво та взаємодопомогу.

Забезпечуючи партнерську співпрацю та розвиток дитячих, учнівських, молодіжних суспільних(громадських) організацій, керівникам закладів загальної середньої освіти необхідно керуватися також тим [9, ст. 1], що:

• дитяча громадська організація - громадське об'єднання, членами (учасниками) якого є фізичні особи віком від 6 до 18 років, крім випадків, визначених цим Законом, а засновниками - фізичні особи, які досягли 14 років;

• дитяче громадське об'єднання - добровільне об'єднання фізичних осіб віком від 6 до 18 років, крім випадків, визначених цим Законом, та/або дитячих громадських організацій для забезпечення реалізації та захисту прав і свобод дітей, задоволення їхніх особистісних, суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших, потреб та інтересів;

• молодіжне громадське об'єднання - добровільне об'єднання фізичних осіб віком від 14 до 35 років, крім випадків, визначених цим Законом, та/або молодіжних громадських організацій для забезпечення реалізації та захисту прав і свобод молоді, задоволення її суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших, потреб та інтересів.

Заклади загальної середньої освіти беруть безпосередню участь в реалізації молодіжної політики, тобто формуванні напрямів державної політики, спрямованої на створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов і гарантій для соціалізації та інтеграції дітей та учнівської молоді, молодих педагогічних працівників у суспільні процеси, що здійснюються в інтересах дітей та молоді та за їх участю. Особлива підтримка надається творчій обдарованій молоді, тобто молодим особам, які виявили здібності у сфері науки, освіти, техніки, підприємництва, мистецтва, культури або фізичної культури і спорту та досягли вагомих успіхів у зазначених сферах.

Сприяючи діяльності учнівського самоврядування та осередків молодіжних організацій керівникам закладів загальної середньої освіти необхідно враховувати [9, ст. 3], що основними завданнями молодіжної політики є:

1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціально-економічного, культурного життя суспільства, популяризація ролі та важливості участі молоді у процесі ухвалення рішень;

2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, у тому числі для вирішення житлових питань, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;

3) формування громадянської, національної та культурної ідентичності української молоді;

4) сприяння інституційному розвитку молодіжних та дитячих громадських об'єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі у процесі соціалізації молоді;

5) розвиток молодіжної інфраструктури;

6) розвиток національного та міжнародного молодіжного співробітництва.

Заклади загальної середньої освіти також сприяють створенню умов для:

1) забезпечення соціальних гарантій, створення механізмів соціалізації та інтеграції молоді в суспільні процеси, соціального захисту та підтримки молодих осіб;

2) залучення молоді до участі у громадському житті, до прийняття рішень на всіх етапах формування та реалізації молодіжної політики;

3) здобуття молоддю компетентностей, необхідних для особистісного і професійного розвитку, забезпечення громадянської освіти молоді;

4) інституційного розвитку молодіжних та дитячих громадських об'єднань, молодіжних центрів;

5) діяльності суб'єктів молодіжної роботи;

6) формування, оптимізації та розвитку молодіжної інфраструктури, доступної для молоді;

7) налагодження національного та міжнародного молодіжного співробітництва, у тому числі програм мобільності та міжнародних молодіжних обмінів, проектів співпраці та стратегічного партнерства щодо поширення успішних практик молодіжної роботи, зміцнення зв'язків з молодими закордонними українцями;

8) розроблення, впровадження та розвитку освітніх програм для молодіжних працівників, членів молодіжних та дитячих громадських об'єднань;

9) запровадження нових форм, методів та інструментів молодіжної роботи, у тому числі щодо розвитку освітніх, інформаційних та інших електронних молодіжних ресурсів, систем дистанційного надання послуг для молоді;

10) і нтеграції молоді з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб до українського соціокультурного простору;

11) координації зусиль та забезпечення взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами молодіжної роботи.

Партнерська взаємодія та співпраця школи і творчого товариства будується на основі того, що молодіжна політика в Україні здійснюється з дотриманням таких [9, ст. 4] принципів:

1) рівності прав дітей та молоді - недопущення надання привілеїв чи встановлення обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, мови, етнічного чи соціального походження, сімейного чи майнового стану, місця проживання або іншими ознаками;

2) участі молоді - створення механізмів та гарантій залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні та реалізації молодіжної політики, повага до поглядів та переконань молоді;

3) обґрунтованості - всі рішення з питань молодіжної політики формуються відповідно до потреб і прагнень української молоді, що визначаються за результатами соціологічних опитувань, статистичної інформації, наукових досліджень з урахуванням національного та міжнародного досвіду;

4) міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії - залучення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів молодіжної роботи, будь-яких інших заінтересованих сторін до формування та реалізації молодіжної політики.

Держава, у тому числі в особі закладів загальної середньої освіти, надає гарантії та механізми участі молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики шляхом участі молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики, забезпечується шляхом врахування позиції молоді під час прийняття рішень, що стосуються молоді, залучення суб'єктів молодіжної роботи до реалізації молодіжної політики.

У даному випадку застосовуються [9, ст. 5] такі механізми та інструменти участі молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики:

1) інформування про рішення та дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на своїх офіційних веб-сайтах, через засоби масової інформації, соціальні мережі та за допомогою інших доступних для молоді засобів та методів комунікації;

2) проведення консультацій, у тому числі електронних, із суб'єктами молодіжної роботи, іншими заінтересованими сторонами, проведення опитувань молоді тощо;

3) налагодження діалогу з молоддю шляхом підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних рад, призначення радників з питань молоді, проведення громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб'єктів молодіжної роботи;

4) забезпечення партнерства між молоддю та органами державної влади і органами місцевого самоврядування на всіх етапах формування та реалізації молодіжної політики, спільного проведення оцінювання ефективності рішень і заходів молодіжної політики;

5) забезпечення представництва молоді у складі консультативно-дорадчих органів, що утворюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному законодавством;

6) залучення суб'єктів молодіжної роботи до реалізації завдань молодіжної політики у порядку, визначеному законом.

Береться до уваги також те, що вступ дітей віком до 14 років до молодіжних та дитячих громадських об'єднань [9, ст. 11] здійснюється за письмовою згодою їхніх батьків чи інших законних представників, у тому числі оформленою в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Враховується, що [9, ст. 12], що молодіжні та дитячі суспільні (громадські) об'єднання у порядку, визначеному законом, мають право:

1) отримувати гранти на реалізацію молодіжних проектів;

2) залучатися до реалізації державних цільових, регіональних та місцевих програм у сфері молодіжної політики, а також бути надавачами соціальних послуг;

3) брати участь у формуванні та реалізації молодіжної політики;

4) утворювати молодіжні центри, здійснювати підготовку молодіжних працівників у порядку, за критеріями та вимогами, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує молодіжну політику;

5) з дійснювати моніторинг та оцінювання реалізації молодіжної політики;

6) делегувати своїх представників для участі у відборі членів молодіжних рад, Національної ради з питань молоді, інших консультативно-дорадчих органів, що утворюються для вирішення питань, що стосуються молоді;

7) за погодженням із закладами освіти, охорони здоров'я, культури, соціального захисту, фізичної культури і спорту, молодіжними центрами, іншими установами, що працюють з дітьми та молоддю і надають їм послуги, брати участь у підготовці та реалізації програм (проектів, заходів) на базі таких закладів або поза ними;

8) провадити іншу діяльність на виконання своїх статутних завдань, не заборонену законодавством.

Законодавчо закріплено, що молодіжна робота орієнтується на потреби молоді, спрямована на набуття молодими особами необхідних компетентностей з урахуванням соціально-економічних умов. Молодіжна робота здійснюється на принципах добровільної участі молоді, доступності, орієнтації молодих осіб на інтелектуальний, фізичний, духовний розвиток та забезпечення добробуту.

До основних завдань молодіжної роботи належать [9, ст. 12]:

1) розвиток і задоволення різноманітних потреб та інтересів дітей та молоді, сприяння їх особистісному розвитку та самореалізації;

2) формування у дітей та молоді загальнолюдських, загальнокультурних і загальнонаціональних цінностей, навчально- пізнавальних, громадянських, соціальних, комунікативних, підприємницьких та інших компетентностей;

3) розвиток волонтерства, вуличних культур, неформальних молодіжних об'єднань, програм національних та міжнародних обмінів, молодіжного туризму;

4) впровадження програм професійної орієнтації, популяризації та утвердження здорового і безпечного способу життя, культури здоров'я;

5) організація змістовного дозвілля, культурного, емоційного розвитку особистості;

6) забезпечення партнерської підтримки дітей та молоді, які проживають на тимчасово окупованій території України, та внутрішньо переміщених осіб;

7) впровадження інклюзивного підходу та забезпечення рівного доступу кожної молодої особи до якісних послуг та можливостей молодіжної роботи.

Педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти інформують старшокласників, що молоді особи можуть [9, ст. 17] одержувати за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти у закладах фахової передвищої та вищої освіти незалежно від форми власності та сфери управління, що діють на території України, за різними формами здобуття освіти.