Законодавче врегулювання участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти

Молоді особи, які не мають дітей, сплачують кредит з відсотковою ставкою у розмірі 3 відсотки річних суми заборгованості за кредитом.

Молоді особи, які мають одну дитину, звільняються від сплати відсотків за користування кредитом. Молодим особам, які мають двох дітей, за рахунок бюджетних коштів, крім того, погашаються 25 відсотків суми зобов'язань за кредитом, а молодим особам, які мають трьох і більше дітей, - 50 відсотків суми зобов'язань за кредитом.

Порядок надання молодим особам пільгових довгострокових кредитів для здобуття фахової передвищої та вищої освіти та їх пільгового погашення затверджується Кабінетом Міністрів України.

Надання та адміністрування пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у закладах фахової передвищої та вищої освіти незалежно від форми власності та сфери управління, що діють на території України, за різними формами здобуття освіти здійснюються через державні банки- партнери відповідно до Порядку надання молодим особам пільгових довгострокових кредитів для здобуття фахової передвищої та вищої освіти та їх пільгового погашення.

Керівники закладів освіти враховують, що творчій обдарованій молоді надається всебічна підтримка [9, ст. 21] з метою реалізації соціально значущих проектів у соціальній та гуманітарній сферах у порядку, визначеному законодавством, щороку відзначаються особливі досягнення молоді в утвердженні та розвитку України. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати спеціальні стипендії та гранти для молоді, у тому числі виділяти кошти на стажування у провідних вітчизняних та іноземних наукових установах, за умови подальшої роботи таких молодих осіб в Україні протягом визначеного строку. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування сприяють проведенню загальнодержавних, регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, наукових конференцій тощо для виявлення, підтримки і поширення творчих досягнень молоді.

Дбаючи про подальшу долю випускників керівники закладів загальної середньої освіти сприяють виконанню законодавчої норми [9, ст. 22] згідно з якою держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби.

Дворічний строк першого робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодої особи до призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу.

Під час сприяння організації діяльності та партнерської співпраці з учнівською спільнотою враховується, що суспільне(громадське) об'єднання та їхні осередки [10, ст. 1] - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, наукових, освітніх, культурних, спортивних, екологічних, та інших інтересів.

Суспільне(громадське) об'єднання у своїй діяльності користується Конституцією України, законодавством та власним статутом.

Під час організації управління та співпраці враховується [10, ст. 3], що суспільні (громадські) об'єднання утворюються і діють на принципах:

1) добровільності;

2) самоврядності;

3) вільного вибору території діяльності;

4) рівності перед законом;

5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників);

6) прозорості, відкритості та публічності.

Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Самоврядність передбачає право членів (учасників) суспільного (громадського) об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю суспільного(громадського) об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.

Вільний вибір території діяльності передбачає право суспільних (громадських) об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом.

Держава [10, ст. 5] гарантує права на свободу об'єднання. Ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яке громадське об'єднання. Належність чи неналежність до громадського об'єднання не може бути підставою для обмеження прав і свобод особи або для надання їй органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг. Кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадському об'єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів громадського об'єднання. Членство в громадському об'єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена громадського об'єднання на будь-яких виборних посадах у громадському об'єднанні.

Варте уваги те, що засновниками громадської організації [10, ст. 7] можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років. Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення. Кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа. Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції. Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною. Повноваження засновника громадського об'єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об'єднання в установленому законом порядку.

Для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання [10, ст. 21] має право:

1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);

2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;

3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;

4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;

5) проводити мирні зібрання;

6) здійснювати інші права, не заборонені законом.

У той же час, громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право:

1) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;

2) здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;

4) брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»:

5) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

Особливої уваги викликає Закон України «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху» [11], який визнає історичний внесок пластового руху в освіту дітей і молоді, здобуття та становлення української державності й створює засади державної політики щодо сприяння розвитку пластового й скаутського руху.

Заклади освіти можуть [11, ст. 5] сприяти діяльності пластових, скаутських громадських об'єднань та, за їхньої згоди, залучати їх до реалізації освітніх та навчальних програм, у тому числі з громадянської освіти.

На законодавчому рівні:

• визнано історичний внесок пластового руху в громадянську освіту дітей та молоді, здобуття і становлення української державності та створює засади державної політики щодо сприяння розвитку пластового, скаутського руху;

• вшановано сотні пластунів, пластунок та скаутів, які полягли в боротьбі за здобуття та захист незалежності України;

• підтримано понад столітню безперервну традицію пластового руху, що виховав десятки тисяч активних громадян - освітян і науковців, підприємців, лікарів, журналістів, церковних діячів, військових, які працювали та працюють на благо інтересів України.

Доцільно пам'ятати, що пластовий рух (Пласт) - український скаутський рух, заснований 1911 року у Львові з ініціативи Івана Чмоли, Петра Франка та Олександра Тисовського, що безперервно діє з моменту заснування та розвинувся у міжнародний рух української молоді. Скаутський рух (скаутинг) - добровільний неполітичний освітній рух для дітей та молоді незалежно від раси та віросповідання, що діє відповідно до призначення та скаутського методу, задуманими його засновником Робертом Бейден-Поуеллом у 1907 році.

Враховується, що місія пластового, скаутського руху полягає у вихованні дітей та молоді на основі системи цінностей, що відображається у пластовій присязі, скаутській обіцянці, пластовому та скаутському законах, спрямованих на те, щоб зробити світ кращим, в якому люди реалізують себе як особистості і відіграють конструктивну роль у суспільстві.

Призначення пластового, скаутського руху полягає в тому, щоб сприяти розвитку дітей та молоді для повного розкриття їхнього фізичного, інтелектуального, емоційного, соціального та духовного потенціалу як повноцінних громадян та членів своїх територіальних громад, місцевих, національних та міжнародних спільнот.

Керівники закладів загальної середньої освіти беруть до уваги [11, ст. 1] те, що пластове, скаутське громадське об'єднання - це дитяче чи молодіжне громадське об'єднання, яке діє відповідно до статуту, затвердженого в установленому законом порядку, що передбачає належність до пластового, скаутського руху, та реалізує пластову, скаутську освітню (навчальну) програму за пластовим або скаутським методом.

Під час організації освітнього процесу враховується [11, ст. 1], що:

• пластовий метод - український скаутський метод, випрацюваний Пластом упродовж своєї понад столітньої безперервної традиції;

• скаутський метод - унікальний освітній метод, заснований на системі прогресивної самоосвіти, що складається із взаємопов'язаних між собою елементів та сприяє формуванню життєвих цінностей, впроваджується шляхом реалізації скаутської програми у системі неформальної та інформальної освіти, програм громадянської освіти;

• пластова, скаутська освітня (навчальна) програма - це сукупність взаємопов'язаних компонентів (методик, інструментів, заходів тощо) неформальної та інформальної освіти, що спрямована на здобуття компетентностей дітьми та молоддю, реалізується за допомогою пластового та скаутського методів і створена для досягнення призначення пластового, скаутського руху.

У своїй діяльності пластові, скаутські організації реалізують програми, проекти, спрямовані на досягнення пластової, скаутської освітньої (навчальної) програми, - комплекс заходів пластових, скаутських громадських об'єднань, що передбачають реалізацію інформаційно- просвітницької, освітньої, методичної, оздоровчої діяльності за пластовим або скаутським методом.

Результатом діяльності пластових, скаутських об'єднань є пластові виховники та скаутлідери - члени пластових, скаутських громадських об'єднань, які пройшли підготовку за пластовим або скаутським методом у відповідних пластових, скаутських громадських об'єднаннях та забезпечують реалізацію освітнього процесу з дітьми та молоддю відповідно до пластового або скаутського методу.

Освітня діяльність за пластовим та скаутським методами у системі освіти здійснюється [11, ст. 4] пластовими виховниками та скаутлідерами, які пройшли відповідну підготовку у пластових, скаутських громадських об'єднаннях.

Пластові, скаутські громадські об'єднання здійснюють підготовку та допуск до освітньої діяльності в системі освіти пластових виховників та скаутлідерів за пластовою, скаутською освітньою (навчальною) програмою чи пластовим або скаутським методом відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.

Метою підтримки пластового, скаутського руху [11, ст. 2] є сприяння його розвитку шляхом забезпечення доступності такого руху для українських дітей та молоді, реалізації пластових, скаутських освітніх (навчальних) програм.

Під час забезпечення у закладах загальної середньої освіти партнерської взаємодії з дитячим та учнівським середовищами враховується, що основними завданнями підтримки пластового, скаутського руху є:

1) формування серед дітей та молоді європейської ідентичності, сприяння інтеграції українського пластового, скаутського руху в європейську та євроатлантичну спільноту;

2) сприяння інституційному розвитку пластового, скаутського руху шляхом реалізації програм, проектів, спрямованих на досягнення пластової, скаутської освітньої (навчальної) програми;

3) сприяння громадянській освіті дітей та молоді як відповідальних і активних громадян, які сповідують та відстоюють демократичні цінності;

4) ф ормування почуття гордості за Україну та поваги до законодавства;

5) підтримка дітей та молоді, які виявляють громадянську активність, досягають успіхів у різноманітних сферах суспільного життя;

6) сприяння неформальній та інформальній освіті дітей та молоді, інтеграції молоді у європейський та світовий демократичний простір;

7) підвищення рівня свідомого ставлення молоді до активного та здорового способу життя;

8) сприяння створенню та розвитку інфраструктури пластового, скаутського руху;

9) сприяння становленню і розвитку пластового, скаутського руху в світі у порядку, встановленому законодавством.

Мовою заходів, які проводяться відповідно до програм, проектів пластових, скаутських громадських об'єднань, спрямованих на досягнення пластової, скаутської освітньої (навчальної) програми, за рахунок бюджетних коштів, є державна мова.

Пластові, скаутські громадські об'єднання створюють [11, ст. 3] умови для залучення дітей та молоді до участі у пластовому, скаутському русі.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування:

• сприяють пластовим, скаутським громадським об'єднанням у створенні умов щодо доступності пластового, скаутського руху для дітей та молоді;

• розробляють державні та місцеві програми стосовно дітей та молоді з урахуванням пропозицій пластових, скаутських громадських об'єднань;

• можуть залучати пластові, скаутські громадські об'єднання за їх згодою у встановленому законодавством порядку до виконання державних та місцевих програм.

Центральні органи виконавчої влади відповідно до закону сприяють розвитку пластового, скаутського руху за межами України та створенню і функціонуванню за межами України інфраструктури пластового, скаутського руху, в якій освіта та виховання здійснюються українською мовою або вивчається українська мова.

Згідно із Законом України «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху» [11], місія пластового і скаутського руху полягає у вихованні дітей та молоді на основі системи цінностей, що відображається у пластовій присязі, скаутській обіцянці, пластовому та скаутському законах, спрямованих на те, щоб зробити світ кращим, таким, у якому люди реалізують себе як особистості та відіграють конструктивну роль у суспільстві.

Документ дає змогу залучити пластові та скаутські громадські організації до розробки реалізації державних і місцевих програм. Крім того, пластові та скаутські громадські організації зможуть отримувати від держави матеріальну, інформаційну та консультаційну підтримку.

Серед іншого центральні органи виконавчої влади сприятимуть створенню за кордоном інфраструктури пластового та скаутського руху. На її базі мають вивчати або здійснювати освіту та виховання українською мовою.

Водночас втручання органів державної влади та місцевого самоврядування в діяльність скаутських громадських об'єднань не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.

Пріоритетним під час визначення ролі та участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладів загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії є виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання дитячо-юнацького військово-патріотичного виховання» від 17 жовтня 2018 року № 845 [20]. Вищезазначеною Постановою затверджено «Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру “Сокіл” (“Джура”)».

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») (далі - Гра) є системною формою національно-патріотичного виховання дітей та молоді, важливим засобом громадянської освіти, формування національно-патріотичної свідомості відповідно до ціннісних орієнтирів та індикаторів ефективності Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286.

Гра проводиться з метою виховання громадян-патріотів, захисників державної незалежності та територіальної цілісності України як високоморальних особистостей, які плекають українські традиції, духовні цінності, володіють відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатні реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства.

Мета Гри реалізовується шляхом створення та розвитку національно-патріотичних осередків самовиховання дітей та молоді у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та позашкільної освіти, громадських об'єднаннях і молодіжних центрах, центрах національно-патріотичного виховання у тісній співпраці з громадськістю, зокрема студентським та учнівським самоврядуванням.

Постановою [20] затверджено основні завдання Гри:

1) виховання дітей та молоді в дусі відданості принципам державної незалежності і соборності Україні та Українському народу через плекання національних віиськово-патріотичних історичних традицій та створення умов для дієвого плекання українських суспільно-державницьких цінностей: національної самосвідомості, ідентичності, самобутності, волі, соборності та гідності Українського народу; здобуття молоддю первинних загальновійськових і спеціальних компетентностей, у тому числі за окремими напрямами: «Джура-Оборонець», «Джура-Десантник», «Джура- Прикордонник», «Джура-Гвардієць», «Джура-Поліцейський» тощо, необхідних для відстоювання державної незалежності та територіальної цілісності України, захисту державного кордону, підтримання безпеки та правопорядку в країні;

2) організація змістовного дозвілля; запровадження найкращих практик та методик самовиховання як однієї з ключових форм самоврядування молоді;

3) активізація процесу формування та закріплення навичок активного громадянства, основ самоврядування в учнівських та студентських колективах;

4) популяризація серед учнівської та студентської молоді здорового способу життя, активного відпочинку та життя в природі; розвиток навичок мандрівництва (туризму), орієнтування та таборування;

5) зміцнення міжрегіональних зв'язків та дружби дітей та молоді, навичок успішної взаємодії з однолітками з інших регіонів України, молоддю діаспори (закордонних українців);

6) з аохочення дітей та молоді до вивчення історії боротьби за державну незалежність та територіальну цілісність України, формування шанобливого ставлення до жертв комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні через дослідження архівів тощо;

7) забезпечення прозорості та створення позитивного іміджу процесу національно-патріотичного виховання в осередках самовиховання дітей та молоді Гри через інформування про їх діяльність в засобах масової інформації та в Інтернеті, через освітні веб-сайти та на сторінках у соціальних мережах;

8) сприяння поширенню застосування дітьми та молоддю української мови, проводячи нею всі заходи включно з міжособистісним спілкуванням учасників у межах Гри.

Постановою [20] також затверджено Кодекс лицарської честі учасника Гри:

1) підготовлений і безкорисливий;

2) чесний;

3) дисциплінований;

4) активний і підприємливий;

5) відважний;

6) витривалий;

7) врівноважений;

8) точний;

9) здоровий;

10) обережний.

Зазначено також, що формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді здійснюється на прикладах героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеалів свободи, соборності та державності, успадкованих, зокрема, від княжої доби, українських козаків, Українських січових стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху в Україні, мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні 2004, 2013-2014 років, учасників антитерористичної операції, операції Об'єднаних сил в Донецькій та Луганській областях, із активним залученням до цього процесу громадянського суспільства.

Постановою [20] також передбачено, що виховний метод Гри втілюється через:

1) самоосвітній просвітницький курс - самовиховання в малих групах - роях згідно із системою ступенів, яка затверджується Головним штабом Гри (далі - Головний штаб) (планом особистісного розвитку для кожної вікової групи, який включає основні елементи національно-патріотичного виховання), зростання особистості, яке передбачає допомогу кожному учаснику Гри в його усвідомленій та активній участі у власному розвитку;

2) самоврядування в первинних осередках Гри - куренях (дружинах, заставах, чотах) - за методикою пластової (скаутської) гурткової системи, тобто через взаємодію роїв у рамках куреня, під керівництвом ради ройових та опікою виховника: розподіляючи відповідальність між собою, учасники Гри ухвалюють рішення, організовують, здійснюють та оцінюють свою діяльність;

3) участь в освітніх наметових таборуваннях, які проводяться щороку на чотирьох рівнях (на рівні первинних осередків - куренів (у закладах освіти), на районному (міському, об'єднаної територіальної громади, обласному та всеукраїнському рівні);

4) участь у національних та місцевих змаганнях і заходах національно-патріотичного, військово-патріотичного або громадянського характеру, які проводять заклади освіти, громадські об'єднання, інші організації, установи; масових заходах у рамках Гри (збори, злети, фестивалі, семінари, акції, експедиції, конкурси тощо).

Гра проводиться згідно з рекомендаціями, які розробляються та затверджуються Українським державним центром національно- патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді (далі - Український державний центр національно-патріотичного виховання) за погодженням з Головним штабом.

Учасниками гри можуть бути учні закладів загальної середньої професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та позашкільної освіти (далі - заклади освіти), члени громадських об'єднань, учасники молодіжних центрів, центрів національно-патріотичного виховання, об'єднані на добровільних засадах у самовиховних малих групах - роях (гуртках):

1) «молоді козаки» - 3-8 однолітків 15-17 років;

2) «джури» - 3-8 однолітків 11-14 років;

3) «новаки» («козачата») - до 12 однолітків 6-10 років.

Рої одного закладу освіти об'єднуються у первинні осередки Гри - курені. Курінь може складатися з одного або двох роїв молодих козаків, 35 роїв джур і у разі потреби/можливості - двох або трьох роїв новаків. Курінь є базовою організаційною одиницею Гри. Курені можуть складатися з різновікових роїв. У закладі освіти найперше створюється один курінь, а після успішної апробації його діяльності створюються додаткові курені.

Рої (курені) Гри, створені на базі молодіжних центрів, центрів національно-патріотичного виховання і громадських об'єднань (за згодою), діють у порядку, передбаченому для закладів

У Грі беруть участь особи старші 18 років у статусі виховників та інструкторів з числа педагогічних працівників, студентів та громадських активістів, які залучаються до виховної роботи з дітьми та молоддю.

У закладах освіти виховну опіку над кожним куренем Гри здійснює виховник (педагогічний працівник чи волонтер), який призначений наказом керівника закладу освіти та забезпечує зв'язок куреня з Головним штабом. Перед призначенням виховник повинен успішно пройти відповідний вишкіл згідно з програмою, затвердженою Головним штабом. Вишколи виховників здійснюються за попереднім погодженням з Головним штабом.

Для допомоги виховнику, за вибором учнів, адміністрація закладу освіти може призначати також опікуна куреня - відому заслужену особу, представника громадського об'єднання, який надав відповідну письмову згоду Головному штабу або, за його дорученням, обласному штабу.

Нормативно врегульована послідовність створення куреня Гри у закладі освіти:

• перший крок - підбір адміністрацією закладу освіти у взаємодії з громадськими об'єднаннями (за згодою), діяльність яких спрямована на національно-патріотичне виховання дітей та молоді, відповідної кандидатури виховника (за рекомендацією Головного штабу) та вишкіл кандидата за програмою і під контролем Головного штабу;

• другий крок - створення виховником першого рою з числа молодих козаків, які планують продовжити навчання в цьому закладі освіти, і кількамісячна, максимум однорічна, підготовка його за програмою, затвердженою Головним штабом;

• третій крок - розгортання рою молодих козаків у повноцінний курінь через створення трьох або чотирьох роїв джур, в яких молоді козаки виконують функцію ройових та їх заступників, а також обрання старшини новоствореного куреня з числа молодих козаків; започаткування виховником щотижневого вишколу ройових;

• четвертий крок - вибори в роях джур ройових і їх заступників з числа джур цих роїв; створення ради ройових куреня, вишкіл нових ройових, який проводять молоді козаки; виділення з кожного рою джур, молодих козаків по дві особи для створення та ведення роїв новаків.

Прийом до рою здійснюється на раді рою на добровільних засадах за письмовою згодою батьків (для учасників 6-17 років) після засвоєння кандидатом самоосвітнього просвітницького курсу. Прийом нового рою до куреня здійснюється радою ройових.

Основою організації Гри є добровільне об'єднання учасників у рої, а роїв - у курені, в яких забезпечується реалізація принципу самоврядування.

Кожен рій куреня обирає собі назву за тематикою історичної героїки борців за незалежність України (наприклад, «Святославичі», «Січовики», «Гайдамаки», «Чорні запорожці», «Холодноярці», «Карпатські січовики», «Повстанці», «Кіборги», «Добробати», «Гарпунівці», «Кульчицькі», «Айдарівці», «Азовці» тощо). Назву гуртка/рою затверджує рада ройових куреня.

Назви і склад роїв молодих козаків, які створюються у закладах освіти, де відсутні курені Гри, а також курені, створені на базі роїв молодих козаків, реєструються Українським державним центром національно- патріотичного виховання або, за дорученням Головного штабу, обласним штабом Гри, але відповідно до героїки боротьби за державну незалежність України.

Кожен курінь Гри обирає собі назву за іменем покровителя (патрона) - історичної постаті місцевого або загальнонаціонального значення, яка відзначилася вагомим внеском у боротьбу за державність України в період від часів княжої доби до Революції Гідності та під час захисту України від збройної агресії Російської Федерації в антитерористичній операції, операції Об'єднаних сил в Донецькій та Луганській областях (наприклад, «Курінь імені Євгена Подолянчука»).

Присвоєння імені куреню затверджується Головним штабом або, за його дорученням, обласним штабом. У разі коли курінь створюється на кадровій основі одного з громадських об'єднань (за згодою), то він може отримувати і відповідну назву (наприклад, «Козацька застава імені Івана Сірка», «Пластовий курінь імені Романа Шухевича» чи «Сумівська дружина імені Святослава Хороброго»).

Особливо дієві та успішні курені можуть отримати у своїх назвах додатково порядковий номер (число) куреня у реєстрі куренів Гри (наприклад, «Курінь число 3015 імені Михайла Сороки»), який веде Український державний центр національно-патріотичного виховання. Вимоги до порядку формування реєстру куренів Гри та отримання в ньому порядкових номерів затверджує Головний штаб.

Кожен рій веде свою Книгу звитяг (щоденник), яка складається з двох частин: «Спадок» та «Здобуток». У «Спадок» збираються (у тому числі усні та архівні) свідчення про боротьбу за державну незалежність України в районі (місті, селі), а в «Здобутки» вписуються свої перемоги, досягнення, імена козачат, джур куреня тощо.

Кожен курінь веде свою сторінку (блог) в Інтернеті та викладає світлини і відеоматеріали, пов'язані з його діяльністю.

Підсумком діяльності куреня (рою) продовж навчального року є його презентація та наметове таборування, які організовує рада ройових. Наметове таборування може проводитися як участь у таборі військово- патріотичного або національно-патріотичного спрямування, організованому однією чи кількома громадськими об'єднаннями (за згодою).

Постановою [20] визначені також організатори Гри та їх повноваження, порядок і строки проведення підсумкових наметових таборувань, програма наметового таборування, механізми та джерела фінансування гри

З метою набуття учасниками Гри додаткової компетенції для їх самореалізації у певних суспільно-державних сферах на базі цього Положення [20] співорганізаторами Гри розробляються рекомендації з організації та проведення додаткових різновидів Гри за окремими напрямами: (наприклад, «Джура-Оборонець», «Джура-Десантник», «Джура- Прикордонник», «Джура-Гвардієць», «Джура-Поліцейський» тощо), які погоджуються з Головним штабом і затверджуються МОН та співорганізатором Гри, який є розробником рекомендацій.

Рекомендації з організації та проведення додаткових різновидів Гри за окремими напрямами: «Джура-Десантник» та «Джура-Прикордонник» погоджуються з Головним штабом і затверджуються Міністерством освіти і науки України, Міністерством молоді та спорту України та співорганізатором Гри, який є розробником рекомендацій.

Особи, які залучаються до організації та проведення заходів Гри, повинні спілкуватися державною мовою без обмежень кількості перекладів на інші мови у публічному просторі, мати активну дієву позицію у питаннях захисту державної незалежності та територіальної цілісності України, виявляти шанобливе ставлення до пам'яті про борців за незалежність України та жертв комуністичного та націонал- соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні, бути натхненниками дієвого плекання українських суспільно-державницьких цінностей: національної самосвідомості, ідентичності, самобутності, волі, соборності та гідності Українського народу.

Організатори Гри можуть розробляти та затверджувати додаткові вимоги щодо компетенцій осіб, які залучаються до проведення та організації заходу, виходячи з мети та завдань Гри.

Постановою також визначено, що підсумкові наметові таборування Гри проводяться поетапно:

* початковий етап - навчально-тренувальний похід первинних осередків (куренів) з не менш як однією ночівлею у польових умовах - у квітні - травні;

• I етап - районний (міський, об'єднана територіальна громада) - у травні;

• II етап - обласний - у травні - червні;

• III етап - фінальний (Всеукраїнський) - у липні - серпні.

В умовах особливого періоду, надзвичайної ситуації, карантину, установлених на всій території України, інші строки проведення III етапу наметового таборування Гри, ніж визначені цим пунктом, та місце його проведення затверджуються наказом Міністерства освіти і науки України. Строки проведення I та II етапів визначаються з урахуванням строку проведення III етапу.

Для проведення у закладі освіти, в об'єднаній територіальній громаді, районі, місті, області початкового, I (районного, міського, об'єднаної територіальної громади) та II (обласного) етапів Гри штабами відповідного рівня створюються організаційні комітети, визначаються установи чи організації, на які покладається відповідальність за організацію та проведення відповідного етапу Гри.

I (районний, міський, об'єднаної територіальної громади), II (обласний) та III (Всеукраїнський) етапи Гри проводяться у формі підсумкових наметових таборувань учасників Гри.

До складу організаційних комітетів входять представники відповідного штабу, працівники місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, яким надано повноваження у сфері освіти, фізичної культури та спорту, центрів туризму та краєзнавства, а також працівники систем Міністерства оборони України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства соціальної політики України, Національної поліції України, Національної гвардії України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

До організації та проведення підсумкових наметових таборувань учасників Гри долучаються представники громадських об'єднань національно-патріотичного спрямування та учасники антитерористичної операції (операції Об'єднаних сил) (за згодою), які володіють первинними загальновійськовими і спеціальними компетентностями у рамках допризовної підготовки молоді.

Рішення штабів щодо формування організаційного комітету затверджуються наказами (розпорядженнями) відповідних місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування чи об'єднаної територіальної громади.

У I етапі Гри беруть участь рої, які визначаються за результатами підсумкового наметового таборування куренів, - кращий рій куреня або збірний рій куреня, а також рої закладів освіти, в яких не створені курені.

У II і III етапах Гри беруть участь рої-переможці / рої-призери попередніх відповідно I та II етапів гри.

Програма підсумкового наметового таборування може включати такі елементи: індивідуальна та групова робота під керівництвом виховників; навчально-польові збори; теренові ігри, теренові змагання та квести; туристсько-краєзнавчі експедиції, походи; самостійна робота учасників табору; доброчинні акції; зустрічі та тематичні лекції з видатними особистостями, учасниками національно-визвольних змагань, Революції Гідності, антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил; заходи мистецького спрямування; конкурси, вікторини, естафети; дискусії; майстер-класи; тренінги; перегляди та обговорення тематичних фільмів; відвідування музеїв тощо.

Під час таборування проводяться конкурси та змагання, умови яких розробляються відповідно до рекомендацій Головного штабу на поточний рік та затверджуються наказом установи чи організації, на яку покладається відповідальність за організацію та проведення відповідного етапу таборування.

Провідною ідеєю Гри є патріотизм як духовно-моральна цінність, що завжди виступав пріоритетним завданням функціонування демократичної держави, становлення соціального суспільства, розвитку творчо обдарованої, духовно багатої, культурно грамотної та фізично досконалої особистості. Його головним призначенням є консолідація соціального та демократичного суспільства для успішного вирішення широкомасштабних суспільно значущих проблем нації.

У зв'язку з цим актуальності набуває проблема виховання у юних громадян патріотизму як почуття належності до країни, українського народу, гордості за державу, відповідальності за її долю. Питання патріотичного виховання особливо актуалізувалися сьогодні, під час повномасштабної війни, воєнного стану та післявоєнного відродження і відбудови.

Патріотизм - це безумовне за походженням і високосмислове за духовно-моральною мірою почуття-цінність. Метою патріотичного виховання на сучасному етапі є становлення творчої обдарованої особистості-патріота, готової самовіддано будувати та розвивати Україну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національний захист, сприяти соціальному миру та єдності, солідарності і консолідації у суспільстві.

У змісті патріотичного виховання доцільно зосередитися на оволодінні зростаючою творчою обдарованою особистістю такими патріотичними цінностями, як любов до рідної землі, демократичної держави, сім'ї, родини, народу; формувати національну ідентичність та приналежність й водночас толерантне ставлення підростаючої особистості до інших народів, культур і традицій; виховувати почуття духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності його духовно-культурної спадщини та майбутнього.

Виконання вищезазначених надскладних завдань покладається на школу, сім'ю, родину на основі тісної творчої співпраці із дитячими, учнівськими, молодіжними суспільними(громадськими) організаціями/ об'єднаннями та їхніми осередками.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Законодавство та нормативно-правова база України сприяє розвитку участі дитячих, учнівських та молодіжних суспільних(громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії та з правової точки зору частково врегульовує проблеми стосовно: формування демократичних цінностей у дітей та учнів та мотивації їхньої діяльності щодо подолання формалізму у навчально-виховному процесі; стимулювання діяльності органів учнівського самоврядування як активних учасників цілісного освітнього процесу закладу освіти; залучення учасників освітнього процесу до оновлення змісту діяльності закладу загальної середньої освіти; формування атмосфери і клімату духовності, культури, патріотизму та неформального прагнення до боротьби з негативними явищами в учнівському середовищі; духовного та фізичного загартування підростаючого покоління; участі широкого загалу дітей та учнів у змаганнях, конкурсах, олімпіадах, турнірах, програмах, проектах з питань освіти, науки, культури, техніки, моделювання, фізичної культури і спорту як на рівні закладу загальної середньої освіти, так і на Всеукраїнському та Міжнародному рівнях; стимулювання творчої обдарованої особистості до навчання, самовдосконалення, самовиховання, розвитку, саморозвитку, зростання, пізнання Себе та свого Народу, Світу, Всесвіту, Ноосфери, Істини та свого місця і призначення, своєї місії та ролі на життєвій ниві.

Проблемою загальнодержавного значення під час розвитку законодавчої бази стосовно участі дитячих, учнівських, молодіжних суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії, особливо в умовах війни, воєнного та надзвичайного стану є дотримання принципів рівності: прав; свобод; волевиявлення; ініціатив; обов'язків як конкретної активної творчої обдарованої особистості, так і суспільних (громадських) організацій/об'єднань зокрема. Усім дитячим, учнівським, молодіжним організаціям мають бути гарантовані та доступні права функціонувати та розвиватися у єдиному законодавчому та нормативно-правовому полі при умові рівноцінного кадрового, матеріально-технічного, інформаційного та фінансового забезпечення.

Особливого значення необхідно надавати посиленню ролі закладів освіти за участю дитячих, учнівських, молодіжних суспільних (громадських) організацій у формуванні мотивів та створенні умов для розвитку особистісного потенціалу здібних, обдарованих, талановитих дітей та учнів, пізнання ними краси та гармонії у пізнавальному творчому та проблемному, всеохоплюючому та захоплюючому освітньому процесі, а також механізмів досягнення духовно-моральної зрілості, висот культури та фізичної досконалості.

Законодавче врегулювання участі суспільних(громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії має будуватися на принципах законності, правового врегулювання, рівності, відповідальності, відкритості, доступності, гласності та прозорості на всіх рівнях державної законодавчої, виконавчої та судової влади, місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, голів територіальних об'єднань, керівників закладів загальної середньої освіти, суспільних організацій та об'єднань, профспілкових організацій та органів самоврядування закладів освіти.

Законність, правове врегулювання, рівність, відповідальність, гласність та прозорість передбачають створення таких демократичних умов життя соціального суспільства при яких діяльність усіх державних органів, установ, організацій, закладів, усіх службових й керівних осіб, учасників освітнього процесу та громадян здійснюється відповідно до вимог закону. Умовами законності, правового врегулювання, рівності, відповідальності, гласності та прозорості прийняття і реалізації управлінських рішень є розгалужена система законодавства, яка відповідає вимогам демократичної держави, соціального суспільства й чітко регулює права, свободи, волевиявлення і обов'язки учасників суспільних відносин, освітнього процесу, спільність інтересів усіх членів суспільства, високий рівень правової та управлінської культури і наявність важливих правових духовно-моральних, науково-освітніх, культурних, інтелектуальних, творчих, соціальних, економічних, політичних і юридичних гарантій.

У своїй управлінській діяльності усі інститути демократичної держави та члени соціального суспільства мають керуватися Конституцією та законами України, Указам Президента, підзаконними нормативно-правовими актами держави та неухильно дотримуватися останніх усіма суб'єктами права. Заклади загальної середньої освіти у творчій співпраці із суспільними (громадськими) як дитячими, учнівськими, так і іншими суспільними організаціями є першою і визначальною сходинкою державного будівництва та формування суспільства духовності, культури, прав, свобод, волевиявлення, відповідальності, доброчесності, добротворення і обов'язків.

Перспективи подальших досліджень. Подальші перспективи законодавчого врегулювання участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії вбачаємо у вивченні, науковому обґрунтуванні, вітчизняному науковому супроводженні та втіленні в практику діяльності школи демократичних законодавчих вимог, норм, стандартів та положень стосовно участі суспільних (громадських) організацій у державно-громадському управлінні закладами загальної середньої освіти на засадах партнерської взаємодії, а також врахування історичної спадщини та розвитку надбань, знахідок, досвіду вітчизняної та зарубіжної теорії і практики з проблем активної діяльності дитячих та учнівських суспільних(громадських) організацій, їхніх осередків та взаємного доповнення невід'ємних складових елементів управління закладами освіти, утвердження інститутів демократичної держави та соціального суспільства.

Список використаних джерел

1. Верховна Рада України. (1996, Черв. 28). Конституція України№ 254к/96-ВР.

2. Верховна Рада України. (2009, Квіт. 16). Закон № 1275-VI «Про асоціації органів місцевого самоврядування».

3. Верховна Рада України. (2017, Верес. 05). Закон №2145-VIII «Про освіту».

4. Верховна Рада України. (2020, Січ. 16). Закон № 463-IX «Про повну загальну середню освіту».

5. Верховна Рада України. (2005, Січ. 13). Закон №2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

6. Верховна Рада України. (2018, Лип. 03). Закон № 2485-VIII «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію проекту "Фінська підтримка реформи української школи"».

7. Верховна Рада України. (2005, Груд. 21). Закон №3255-IV «Про ратифікацію Кредитної угоди (Проект "Рівний доступ до якісної освіти в Україні") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку».

8. Верховна Рада України. (2015, Листоп. 26). Закон № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність».

9. Верховна Рада України. (2019, Квіт. 27). Закон № 1414-IX «Про основні засади молодіжної політики».

10. Верховна Рада України. (2012, Берез. 25). Закон № 4572-VI «Про громадські об'єднання».

11. Верховна Рада України. (2019, Груд. 17). Закон № 385-IX «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху».

12. Верховна Рада України. (1999, Верес. 15). Закон № 1045-XIV «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності».

13. Верховна Рада України. (2010, Груд. 23). Закон №2862-VI «Про соціальний діалог в Україні».

14. Верховна Рада України. (1993, Лип. 01). Закон № 3356-XII «Про колективні договори і угоди».

15. Верховна Рада України. (1991, Верес. 27). Генеральна асамблея ООН документ 995_021 від 20 листопада 1989 року «Конвенція про права дитини».

16. Переглянута Європейська Хартія про участь молоді в місцевому та регіональному житті.

17. Верховна Рада України. (2002, Квіт. 17). Указ Президента України № 347/2002 «Про Національну доктрину розвитку освіти».

18. Верховна Рада України. (2013, Черв. 25). Указ Президента України

№ 344/2013 «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року».

19. Кабінет Міністрів України. (1993, Листоп. 03). Постанова № 896 «Про державну національну програму "Освіта" ("Україна XXI століття")».

20. Кабінет Міністрів України. (2018, Жовт. 17). Постанова № 845 «Деякі питання дитячо-юнацького військово-патріотичного виховання».

21. Кабінет Міністрів України. (2016, Груд. 14). Розпорядження № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року».

22. Міністерство освіти і науки України. (2006, Лют. 09). Наказ № 90 «Про затвердження Положення про малу академію наук учнівської молоді».

23. Дж. Бейлі, Школа скаутингу. Все, що треба знати для пригод просто неба. Львів, Україна: Вид-во Старого Лева, 2022.

24. Л. Березовська, Х. Колодчак, «Соціалізація учнівської молоді в діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій», Освітній простір України, вип. 16, с. 137-143, 2019.

25. В. Є. Берека, Н. М. Орловська, Ідеї козацької педагогіки: сучасний педагогічний дискурс. Кам'янець-Подільський, Україна: Вид. ПП Зволейко Д. Г., 2019.

26. В.Є. Берека, І.М. Шоробура, Козаком я мрію бути. Кам'янець-Подільський, Україна: Абетка, 2004.

27. І.Д. Бех, Особистісно зорієнтоване виховання. Київ, Україна: ІЗМН, 1998.

28. В.І. Вернадський, Вибрані праці. Київ, Україна: Вид-во «Наукова думка», 2005.

29. Козацька педагогіка і навчально-виховний процес у закладах освіти / уклад.: В.Є. Берека, І.К. Гіджеліцький, Н.М. Орловська. Кам'янець-Подільський, Україна: Вид. ПП Зволейко Д.Г., 2017.

30. В.В. Гейтенко, В.М. Пристинський, Т.М. Пристинська, Педагогічний супровід підлітків старшого шкільного віку у середовищі асоціальних й антисоціальних неформальних молодіжних організацій. Слов'янськ, Україна: Вид-во Б.І. Маторіна, 2019.

31. В.В. Гейтенко, «Педагогічний супровід соціалізації старшокласників у середовищі неформальних молодіжних організацій», автореф. дис. канд. наук; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Донбас. держ. пед. унт». Слов'янськ, 2019.

32. Г.В. Іванова, «Добро починається з тебе: організація волонтерської діяльності в учнівському середовищі», на VII обл. наук.-практ. конф. Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоні. Вінниця, 2021, т. 1, с. 221-227.

33. Ю.В. Ївженко, Формування у студентської молоді почуття громадянськості в процесі діяльності молодіжних громадських організацій. Київ, Україна: Четверта хвиля, 2019.

34. «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді», Інформаційно- аналітичні матеріали до парламентських слухань. Переяслав- Хмельницький: ПП «СКД», 2016.

35. Л.В. Канішевська, С.Д. Булавенко, «Учнівське самоврядування як засіб формування соціальної активності особистості», Педагогічний альманах. Херсон, вип. 40, с. 19-25, 2018.

36. Ю. Коваль, «Роль шкільного самоврядування у формуванні громадсько-активної школи», на Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Соціологія у (пост)сучасності:XIX. Харків, 2021, с. 54-55.

37. О. Кривонос, «Виховання демократичних цінностей школярів через учнівське самоврядування», Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(94), с. 151-160, 2019.

38. О.Ф. Леськів, І.С. Конопльова, «Громадянська освіта - важлива складова ефективної активності учнівського самоврядування», на II Всеукр. наук.-практ. конф. Педагогічна наука і освіта у сучасному вимірі: проблеми і перспективи розвитку. Одеса, 2020, с. 295-297.

39. «Права дитини в Україні: забезпечення, дотримання, захист», на

Парламентських слуханнях; Державна установа «Інститут

економіки та прогнозування НАН України» від 30 вересня 2016 р. № 135-13/507.

40. Є. Панченко, «Розвиток лідерських якостей засобами скаутського руху в міжвоєнний період у США (20-40-і рр. XX ст.)», Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8, с. 3-13, 2018.

...