Дуальна освіта в університетах німецькомовних країн Європи

Четвертий етап з 2010 р. по нинішній час характеризується зростанням мережі закладів вищої освіти, зокрема таких, що здійснюють навчання за дуальною формою здобуття професійної освіти. На цьому етапі німецька вища освіта характеризується високим рівнем надання освітніх послуг, а деякі університети входять в рейтинг ARWU (академічний рейтинг університетів світу).

Стосовно Австрії, то після Другої світової війни країна активно взяла курс на європейську демократію, в тому числі в галузі освіти. В другій половині ХХ ст. вона розвивалась за принципами, проголошеними Отто Гльоккелем - австрійським політиком початку ХХ ст., реформатором шкільної освіти часів Першої австрійської республіки. Він уважав, що необхідно впроваджувати лише ті зміни, які б мали підтримку більшості населення і не дуже порушували б нормальну діяльність навчальних закладів [1].

Згідно з положеннями Конституції країни, австрійська освіта регулюється спеціальними законами. Після війни ця сфера пережила дві реформи: у 1960-х роках реформовано систему середньої шкільної освіти, у 1970-х - університетської. Основним регламентуючими документом, який належить до поля нашого наукового інтересу є Закон про організацію університетів (1975), на основі якого засади функціонування університетів були значною мірою демократизовані. Ця тенденція ж зберігається і в прийнятому 1993 року новому Законі про організацію університетів (Universitats Organisationsgesetz - UOG) [19, с.67].

З огляду на це, хронологічними межами першого етапу розвитку дуальної вищої освіти Австрії є період з 1975 по 1993 р. Він характеризується низкою поправок до Закону про навчання в університеті (Allgemeine Hochschul-Studiengesetz (AHStG) (1966), упродовж 70-х рр. зазначений документ поповнився положеннями про те, що навчання має здійснюватись таким чином, щоб здобувачі були готові до здійснення професійної діяльності. Студенти мають вміти використовувати критичне мислення і самостійно виконувати майбутні професійні завдання [20]. Зміни до зазначеного закону свідчать про практичну спрямованість освітнього процесу в австрійських університетах. У 1993 р. був прийнятий Закон про розгортання програм вищої професійної освіти (Federal Act on Fachhochschule Programmes). Законодавчі зміни, які відбулися на першому етапі свідчать, що вони позитивно вплинули на освіту, адже зросла суспільна цінність і значення дипломів 2-4-річних програм закладів вищої професійної освіти, підкреслюючи їх ринкову еквівалентність стандартним дипломам університетів.

Другий етап розвитку австрійської системи вищої освіти. Цей етап також характеризується інтеграцією системи освіти Австрії до загальноєвропейського освітнього простору. В цей час урядом ратифіковано Лісабонську угоду та Сорбонську декларацію. Австрійські документи про вищу освіту стали визнавати на міжнародному рівні, за рахунок чого магістри одержали змогу продовжити навчання в інших країна Європи та світу [3, с. 3]. Відповідно до Закону про університети (2002), ВНЗ були перетворені з федеральних установ на ті, які підпадають під публічне право, яке вже не підлягає федеральному адмініструванню. Федеральні кошти надаються у вигляді трирічних глобальних бюджетів на основі угод про державні послуги. Професійні вищі навчальні заклади можуть бути як державними, так і приватними юридичними особами. Навчання у професійних вищих навчальних закладах фінансується федеральним урядом на основі затвердженої кількості місць [11]. На цьому етапі в університеті Йоаннеума (FH Joanneum) у Граці вже були наявні дуальні бакалаврська та дуальна магістерська програми з 2002 р. (на базі дипломної програми), а дуальна програма в університеті Форальбергу (FH Vorarlberg) перебувала в процесі акредитації.

Третій етап розвитку вищої освіти Австрії (2005-2010 рр.), його змістова спрямованість співпадає з німецьким. Четвертий етап розвитку австрійської вищої школи розпочався з 2010 р. і по нинішній час. У межах нього в обох країнах відбувається переосмислення організації та змісту вищої професійної освіти, що проявляється у різних програмах та проєктах, котрі впроваджуються на державному рівні. У 2014 році було засновано Платформу «Дуальне навчання Австрія» з метою сприяння підвищенню популярності моделі дуального навчання та якісному впровадженню австрійських програм дуального навчання. Крім того, на її базі здійснювалося консультування зацікавлених ВНЗ та надавалася допомога в розробці нових програм дуального навчання або у подальшому розвитку вже наявних. До складу платформи включаються представники університетів прикладних наук, такі як програмні директори програм дуального навчання, особи, відповідальні за розробку навчальних планів і забезпечення якості. Вона також слугує інформаційною платформою для університетів, потенційних студентів і компаній-партнерів.

У 2014 р. в Університеті прикладних наук м. Сент-Пельтен створено групу з розробки програми дуального навчання. З метою задоволення австрійських потреб, визначених у процесі дуже інтенсивного аналізу потреб і сприйняття, а також чисельних обговорень і опитувань різних зацікавлених сторін, дотримання Постанови про акредитацію (FH) і забезпечення якісного розвитку відповідно до Закону «Про вищу освіту в галузі прикладних наук» (FHStG). Університет у Сент-Пельтені ініціював створення платформи, відповідальної за розробку програми, з метою початкового стимулювання обміну досвідом. У рамках спільної роботи платформа висвітлює аспекти, що становлять виклик для суспільства, закладів вищої освіти та компаній, в зв'язку зі швидкою зміною умов праці, діджиталізацією, а також демографічними змінами. Платформа виходить з того, що виклики майбутнього можуть бути вирішені через розвиток так званих навичок майбутньої роботи, які показані, наприклад, у дослідженні Університету Фенікса через добре розроблені програми дуального навчання. Аналогічним чином, програми дуального навчання можуть зробити значний внесок у контексті навчання впродовж життя. Включення компаній та представників професійних сфер у розробку навчальних програм стало пріоритетом для укладення Стандартів та рекомендацій щодо гарантій якості в Європейському просторі вищої освіти (2015 р.). Згідно з положеннями зазначеного документу «Навчальні програми розробляються за участю студентів та інших зацікавлених сторін». Таке гасло також чітко визначено та зазначено в Законі про навчання у вищих навчальних закладах освіти Австрії (Fachhochschule Studies Act).

На сучасному етапі розвитку в дуальних ВНЗ Австрії навчається близько 95 000 молодих людей за більш ніж 1 500 програмами дуального навчання, які співпрацюють з понад 41 000 навчальних компаній. Порівняно з Німеччиною в Австрії є незначна кількість навчальних програм, що пов'язують вищу освіту та професійну підготовку на рівні вищих навчальних планів. Це пов'язане з тим, що під час перших обговорень з представниками університетів прикладних наук було визначено, що концепція та реалізація програм дуального навчання сильно залежить від національних рамкових умов, а тому відбувається сліпа екстраполяція варіантів програм дуального навчання, які також історично склалися в Німеччині, що не може бути здійснено в Австрії. Зростання проникнення на ринок програм дуального навчання, контрольованих компаніями, також стало приводом для активізації діяльності асоціації університетів прикладних наук у сенсі студентоцентризму, а також забезпечення якості освітнього процесу за дуальною формою навчання.

З метою пошуку спільної австрійської моделі, яка була б достатньо гнучкою, щоб також відображати можливі регіональні відмінності, була сформована команда засновників, що складалася з університетів прикладних наук. На цьому етапі до неї приєдналися по одному представнику від Агентства із забезпечення якості та акредитації Австрії (AQ Австрія) та Федерального міністерства освіти, науки та досліджень, Департамент IV/7.

Для того, щоб перевести вищезгадані, дуже різноманітні аспекти в добре досліджувані, якісні дуальні формати, необхідні загальні стандарти з точки зору платформи «Дуальні студії Австрії». Після інтенсивного обговорення вони були описані у 2016 р. членами-засновниками платформи у вигляді визначення та характеристик програм дуального навчання в австрійських університетах прикладних наук та опубліковані з метою зробити дуальне навчання в Австрії більш зрозумілим і прозорим, а також відрізнити його від інших форм інтегрованого з практикою навчання.

Узагальнимо та унаочнемо етапізацію розвитку системи дуальної вищої професійної освіти в Німеччині та Австрії в порівняльному аспекті (табл. 1).

Перелік навчальних закладів німецької та австрійської вищої освіти складається з різних типів закладів освіти і установи, що не належать до сектору вищої освіти. Звісно їх значно менше, ніж ВНЗ. Наприклад, у Німеччині в деяких землях є університети кооперативної освіти (Berufsakademien), що пропонують курси, по закінченні яких здобувачі одержують професійну кваліфікацію. При цьому для випускників старших класів закладів середньої освіти така кваліфікація дає можливість вступу до ВНЗ на суміжну спеціальність. Фахові та технічні школи в Баварії на національному рівні вважаються вищими навчальними закладами, але на міжнародному рівні класифікуються як навчальні заклади третього рівня. Крім того, в обох країнах є ВНЗ спеціальної форми без вільного доступу (університет Федеральних Збройних Сил (Hochschulen der Bundeswehr) та університети адміністративних наук (Verwaltungsfachhochschulen).

Таблиця 1

Порівняння етапів розвитку системи дуальної вищої професійної освіти в Німеччині та Австрії

*Джерело: укладена автором основі проаналізованих джерел

В Австрії вищу освіту можна здобути у таких вищих навчальних закладах: університети, включаючи ті, що надають гуманітарну освіту; Fachhochschulen (технічні коледжі / професійна освіта); університетський центр безперервної освіти - Університет Кремс Дунай (Donau-Universitat Krems); приватні університети (після акредитації); педагогічні і професійні академії (педагогічні коледжі, що надають загальну і професійну освіту); gehobene Akademien fur Technisch-Medizinische Und Dienste Hebammenakademien (коледжі для медичних техніків і коледжі для акушерок); низки освітніх установ, що надають освіту університетського типу [11, с.15].

Освітній процес в дуальних університетах базується на тому, що він має давати студентам компетентності, пов'язані з основним (фаховим) предметом навчання, а також методами, що відповідають фаховій спрямованості навчання. Таким чином, підготовка студентів спрямована на те, щоб вони були здатними до наукової та творчої праці і до відповідальної діяльності у вільній, демократичній і соціальній правовій державі. Зазначені цілі навчання є спільними для всіх типів вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку за дуальною формою навчання в Німеччині та Австрії.

Дотримуючись принципу єдності навчання і наукових досліджень, в німецькому та австрійському законодавстві закріплені правила надання професійної кваліфікації студентів у дуальних університетах. Вони знаходиться у безпосередньому зв'язку з академічними дослідженнями та творчим розвитком. Єдність наукових досліджень та практичного навчання є спільним для всіх університетів без винятку, однак у плані диференціації завдань між традиційними та дуальними ВНЗ маємо зазначити, що поєднання теорії з практикою в останніх є значно сильнішим.

Дуальні університети відрізняються від традиційних характерними особливостями побудови навчальних програм та методикою викладання, що спеціалізується на прикладній орієнтації та посилених вимогах до професійної практики. Особлива увага приділяється практичним семестрам, що проводяться за межами університету. Викладання в дуальних ВНЗ пов'язане з кадровим складом і змістом з прикладними науково-дослідницькими проєктами. Наприклад, дуальні університети у Баден-Вюртемберзі та Тюрингії поєднують практичне навчання на підприємстві з навчанням в університеті. Тут пропонуються інтегровані з практикою дипломні проєкти. Метою безперервної професійної освіти і навчання в університетах є надання можливості кваліфікованим працівникам, які мають, як правило, професійний досвід, виконувати управлінські завдання в компаніях, підприємствах, адміністраціях та установах або самостійно здійснювати відповідальну управлінську діяльність. Це сприяє підготовці до підприємницької незалежності.

Правовою основою вищої освіти в Німеччині є Закон про вищу освіту і Закон про вищу освіту в галузі мистецтва та музики земель. В межах зазначеної законодавчої бази Федеральний уряд відповідає за сферу прийому до вищих навчальних закладів та присвоєння ступенів вищої освіти. Однак, нині це положення не відповідає дійсності, адже федеральні землі одержали право приймати свої власні нормативні акти, що відрізняються від відповідних федеральних законів. Закони про вищу освіту земель описують загальні цілі вищих навчальних закладів, а також загальні принципи організації вищої освіти, навчання, викладання та наукових досліджень. Містяться відомості про прийом на навчання, а також про персонал університету. Регіональні Положення поширюються на всі вищі навчальні заклади, в тому числі на незалежні установи, і забезпечують системний контекст для вищої освіти. Навчання в університетах кооперативної освіти регулюються законодавством про професійні навчальні заклади (Berufsakademiegesetze) окремих земель та положеннями про навчання та іспити відповідного компетентного міністерства науки або самої професійної академії.

Станом на 2021 рік в Німеччині нараховувалось 394 державні та приватні вищі навчальні заклади, до складу яких входять такі типи вищих навчальних закладів: університети та прирівняні до них вищі навчальні заклади (учительський інститут, духовні коледжі тощо), коледжі мистецтв і музики, а також університети прикладних наук [15]. Крім того, вищі навчальні заклади в деяких землях включають державні або визнані державою професійні академії. Фахові школи (Fachakademien) та вищі навчальні заклади в Баварії також віднесені до третинного сектору в міжнародній звітності. Університети, які пропонують лише окремі курси навчання, наприклад, богословські коледжі, теологічні університети та педагогічні університети функціонують тільки в землі Баден-Вюртемберг.

Спільною рисою цих вищих навчальних закладів, зазвичай, є право присуджувати наукові ступені доктора філософії, докторські ступені та право визнавати кваліфікацію викладача (право хабілітації). Університети та прирівняні до них вищі навчальні заклади також характеризуються особливим характером наукових досліджень у фундаментальних галузях та підготовкою молодих науковців.

Коледжі мистецтв і музики пропонують навчальні програми в галузі образотворчого, творчого та виконавського мистецтва, а також у сфері кіно, телебачення та засобів масової інформації або у музичних дисциплінах, частково також у суміжних академічних дисциплінах (мистецтвознавство, історія мистецтва та мистецька освіта, музикознавство, історія музики та музична освіта, медіа та комунікаційні студії і, останнім часом, у сфері цифрових медіа). Частка недержавних закладів складає 216 Fachhochschulen і є відносно високою, адже складає трохи менше 50% від усього числа закладів вищої освіти. Вони підпорядковуються тим самим правовим положенням, що і державні вищі навчальні заклади.

Університети кооперативної освіти - це заклади вищої освіти, які надають науково обґрунтовану і водночас практично-орієнтовану професійну освіту та підготовку шляхом навчання в академії та на підприємстві за дуальною системою. Компанії беруть на себе витрати на внутрішньофірмове навчання та виплачують студентам стипендію, яка також виплачується на етапах теоретичної підготовки в закладі освіти. Університети кооперативної освіти вперше були створені в 1974 році в землі Баден-Вюртемберг як пілотний проєкт та функціонують і зараз у деяких землях як державні або приватні інституції. В якості альтернативи дуальним курсам навчання, пропонованим Berufsakademien, чимало університетів прикладних наук розробили так звані програми дуального навчання. Особливе місце в системі вищої освіти Німеччини займають 29 університетів прикладних наук для державного управління (Verwaltungsfachhochschulen), що здійснюють підготовку державних службовців для кар'єрного зростання у вищих корпусах державної служби. Вони фінансуються федеральним урядом або федеральними землями, а студенти мають статус державного службовця.

Фахові школи (Fachschulen) - це заклади безперервної професійної освіти та підвищення кваліфікації у вищому навчальному закладі, які, як правило, вимагають завершення відповідної професійної підготовки за визнаною навчальною програмою та відповідною професією. Фахові школи функціонують за такими предметними напрямами: сільське господарство, дизайн, технологія, економіка, соціальна робота. Фахові школи пропонують очні або заочні курси, що ведуть до одержання безперервної професійної освіти та кваліфікації відповідно до земельного регіонального законодавства. Крім того, Fachschulen пропонують курси додаткової та післядипломної підготовки, а також проводять заходи з адаптації підвищення кваліфікації. Випускники фахових шкіл беруть на себе посередницьку функцію між функціональною сферою діяльності випускників вищих навчальних закладів та функціональною сферою діяльності кваліфікованих робітників за певним фахом.

Кооперативний державний університет землі Баден-Вюртемберг (DHBW) був заснований у 2009 році. і продовжує дуальну модель колишнього Баден-Вюртемберзького університету кооперативної освіти, що успішно функціонує вже понад 40 років. Організаційна структура DHBW, що базується на системі державних університетів США, є унікальною для Німеччини. У Тюрингії колишня Державна вища школа з двома професійними академіями була трансформована у 2016 р. у Дуальну вищу школу ГераАйзенах.

Університет кооперативної освіти (Cooperative University або Berufsakademie) був створений у Німеччині в якості нової моделі інтегрованого з роботою навчання у вищих навчальних закладах. Метою Berufsakademie вважалася реалізація традиційної німецької системи дуальної професійної освіти у вищій освіті. Водночас професійно орієнтовані вищі навчальні заклади, зокрема університети прикладних наук, також не могли гарантувати задоволення потреб промисловості [16, с. 53-58].

Університет прикладних наук «Нордакадемія» (Nordakademie), федеральна земля Мекленбург Передня Померанія, пропонує практико-орієнтовані програми з відмінними умовами навчання та високим рівнем успішності. Це приватний вищий навчальний заклад, заснований в 1992 р., одним із перших освітніх закладів вищого типу, який одержав державну акредитацію на підготовку фахівців за напрямами «Промисловість», «Ділове адміністрування» та «Бізнес» за дуальною формою навчання. З 2006 р. заклад здійснює підготовку бакалаврів за названими спеціальностями. В 2012 р. у Німеччині був прийнятий закон про обов'язкову акредитацію вищих закладів освіти, була створена спеціальна програма акредитації, яку Нордакадемія пройшла і по нинішній день реалізує дуальну форму здобуття професійної освіти [9].

У 1981 році був заснований Леррахський університет кооперативної освіти, який у 2009 р. він увійшов до складу Баден-Вюртемберзького кооперативного державного університету як і всі професійні академії землі Баден-Вюртемберг, а з 2014 р. координація програми «Дуальна магістратура» здійснюється на базі Центру перспективних досліджень (CAS) у м. Хайльбронн.

Що стосується Австрії, то тут наразі шість австрійських університетів прикладних наук пропонують програми дуального навчання. Платформа «Дуальне навчання Австрія» також має веб-сайт (www.dualstudieren.at), який пропонує вичерпну та прозору інформацію для всіх зацікавлених сторін (потенційних студентів, компаній, зацікавлених у співпраці, університетів тощо). Члени платформи також презентують її та свою діяльність на міжнародних конференціях, шукають контакти з мережами з метою сприяння якісному розвитку програм дуального навчання. В офлайн форматі засновники, члени платформи та всі зацікавлені сторони збираються двічі на рік і здійснюють почергове головування одним з університетів прикладних наук.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, констатували той факт, що дуальна університетська освіта в Німеччині й Австрії пройшла тривалий шлях свого становлення та розвитку, який відбувався під впливом національних і загальноєвропейських реформаційних процесів. Як продемонстрував порівняльний аналіз етапів розвитку, дуальна університетська освіта в зазначених країнах має свої особливості, що відображено в нормативно-правовій базі, політичному та соціальноекономічному розвитку. Однак, беззаперечним виявився той факт, що починаючи з початку ХХІ ст. в обох проаналізованих країнах спостерігається тенденція до поширення дуальної форми в університетах, на державному рівні реалізуються програми розвитку дуальної освіти у ВНЗ, створюються центри дуальної освіти тощо. Найбільш затребуваними спеціальностями, які здійснюють підготовку за дуальною формою є переважно технічні (інженерія, ІТ-технології), гуманітарні (соціальна робота, асистування, сфера послуг) та економічні напрями (адміністрування, менеджмент) тощо.

Уважаємо, що в поле зору науковців у подальшому мають ввійти проблеми реалізації змістового аспекту дуальної форми освіти в університетах Німеччини й Австрії. Беззаперечно, незабаром має відбутися використання їхнього досвіду у вітчизняній системі підготовки фахівців у закладах вищої освіти України. Для чого потрібне належне нормативно-правове законодавство.

Список використаних джерел

1. Антонюк Л. А. Австрійський досвід розвитку освітньої системи і його користь для україни. Електронний ресурс. Режим доступу: https://libiitta.gov.ua/721825/1/Antonjuk_%D0%90%D0%B2⁰/o.pdf

2. Бадах, Г. Перехід на двоступеневу систему навчання в Німеччині в умовах реалізації цілей Болонського процесу. Донецьк, 2008. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukrlife.org/main/cxid/4badax.doc

3. Вища освіта України і Болонський процес: навчальний посібник /За ред. В. Г. Кременя. Авт. кол.: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін. Тернопіль: Навчальна книга Богдан. 2004. 384 с.

4. Давліканова О. (2021). Розвиток менеджменту дуальної вищої освіти в Україні. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/84101/5/diss_Davlikanova.pdf

5. Жуковський, В. М., Артерчук Т.О. Етапи релігійного виховання школярів у ФРН у 1945-2010 рр. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка». Вип. 15. 2010. С. 53-62.

6. МОН Дуальна освіта URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/profesijno-tehnichna-osvita/reforma-profesijnoyiosviti/derzhavno-privatnepartnerstvo-ta-dualna-osvita/dualna-osvita

7. МОН Дуальна форма здобуття освіти у закладах вищої та фахової передвищої освіти очима роботодавців URL: https://mon.gov.ua/ua/news/dualna-forma-zdobuttya-osviti-u-zakladah-vishoyi-ta-fahovoyi-peredvishoyiosviti-ochima-robotodavciv