Дослідження поняття "організаційно-педагогічні умови" в контексті підвищення кваліфікації наукових працівників військових наукових установ та підрозділів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження поняття «організаційно-педагогічні умови» в контексті підвищення кваліфікації наукових працівників військових наукових установ та підрозділів

Колісник Олег Леонідович, кандидат психологічних наук,

доцент, Національний університет оборони України

імені Івана Черняховського

Бурдюг Олег Володимирович, науковий співробітник, Військовий

інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Зарицька Алла Іванівна, науковий співробітник, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Анотація

У статті здійснено пошук надійної теоретичної платформи для розуміння феномену «організаційно-педагогічні умови» в контексті проблематики дослідження організації підвищення кваліфікації наукових працівників військових наукових установ та підрозділів.

Показано, що у науково-довідковій літературі поняття «умова» трактується як: фактор, рушійна сила, причина будь-якого процесу, сукупність змінних природних, соціальних, зовнішніх та внутрішніх впливів, що впливають на фізичний, психічний, моральний розвиток людини, її поведінку; виховання і навчання, формування особистості, а також те, від чого залежить щось інше; суттєвий компонент комплексу об'єктів.

Авторське визначення організаційно-педагогічних умов при підвищенні кваліфікації наукових працівників трактується, як розуміння чинників, які забезпечують ефективність організації освітнього процесу підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти. Для підвищення кваліфікації наукових працівників уточняється, що це удосконалення професіоналізму та професійного розвитку наукових працівників наукових установ, наукових підрозділів вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, яке забезпечується завдяки впровадженню організаційно-педагогічних умов, в такий специфічний освітній процес.

У науковій статті визначаються головні умови та завдання наукової школи, а саме: розв'язання наукових проблем і створення оригінальної системи навчання та підготовки майбутніх учених у сучасних умовах.

Також визначається значення мобільності наукових кадрів, тому що зростає якість і продуктивність результатів досліджень вчених і наукових колективів. Мобільність сприяє розвитку нових напрямків досліджень, розширенню світогляду і кваліфікації науковців.

Ключові слова: наукові працівники, наукові установи Міністерства оборони України, підвищення кваліфікації.

Kolisnyk Oleh Leonidovych Candidate of psychological sciences, associate professor, National Defense University of Ukraine named a^er Ivan Chemyakhovsky, Kyiv

Burdyug Oleh Volodymyrovych Researcher, Taras Shevchenko Kyiv National University Military Institute, Kyiv

Zaritska Alla Ivanivna Researcher, Taras Shevchenko Kyiv National University Military Institute, Kyiv,

Study of the concept of "organizational and pedagogical conditions" in the context of improving the qualifications of scientific workers of military scientific institutions and units

Abstract

The article searches for a reliable theoretical platform for understanding the phenomenon of "organizational-pedagogical conditions" in the context of the research issues of the organization of advanced training of scientific workers of military scientific institutions and units.

It is shown that in the scientific and reference literature, the concept of "condition" is interpreted as: a factor, a driving force, the cause of any process, a set of variable natural, social, external and internal influences that affect the physical, mental, moral development of a person, his behavior; education and training, personality formation, as well as what something else depends on; an essential component of a complex of objects.

The author's definition of the organizational and pedagogical conditions for improving the qualifications of scientific workers is interpreted as an understanding of the factors that ensure the effectiveness of the organization of the educational process of professional development in the system of postgraduate education. To improve the qualifications of scientific workers, it is clarified that this is the improvement of professionalism and professional development of scientific workers of scientific institutions, scientific divisions of higher military educational institutions of the Ministry of Defense of Ukraine, which is ensured thanks to the implementation of organizational and pedagogical conditions in such a specific educational process.

The scientific article defines the main conditions and tasks of the scientific school, namely, how to solve scientific problems and create an original system of education and training of future scientists in modern conditions.

The importance of the mobility of scientific personnel is also determined, because the quality and productivity of research results of scientists and scientific teams increases. Mobility contributes to the development of new areas of research, the expansion of the worldview and qualifications of scientists.

Keywords: scientific workers, scientific institutions of the Ministry of Defense of Ukraine, professional development.

Вступ

Постановка проблеми. Прискорений розвиток науково-технічного прогресу в галузі військового озброєння актуалізує низку проблем удосконалення системи підвищення кваліфікації наукових працівників військових наукових установ та підрозділів, які мають не лише забезпечити розвиток військової прикладної науки, а також долучитися до процесу впровадження передового наукового досвіду у безпосереднє виробництво найсучаснішої зброї та підготовки військових кадрів за стандартами та методиками країн-членів НАТО.

Для успішного вирішення завдань формування та розвитку наукових працівників освітніх та наукових установ системи Міністерства оборони України та наближення до стандартів країн НАТО вітчизняна політика в галузі військової наукової діяльності і навчання, підвищення кваліфікації повинна бути спрямована, перш за все, на створення механізмів реалізації стратегії навчання упродовж всього життя, забезпечення її доступності та якості. У світовій практиці для підвищення професійного рівня працівників упродовж всього життя все частіше використовується система наставництва, яка прискорює набуття знань, навичок та компетентностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.. Теоретичною і методологічною базою цієї статті є дослідження різних аспектів педагогічних умов в загальному освітньому середовищі В.Кремня, Н.Тверезовської, С.Сисоєвої, М.Шевцова, В.Ягупова та ін.

Дослідженню проблематики та практичного значення організаційно- педагогічних умов для освітнього процесу військового навчального закладу присвятили свої праці наступні науковці: С.Бурий, О.Діденко, О.Маслій, О.Прохоров, В.Рижиков, І.Толок, А.Юрков та багато інших.

Над дослідженням мотивації особистості до трудової діяльності працювало багато вчених, які приділяли значну увагу загальним аспектам мотивації, розробленню теорії та аналізу механізмів мотивації і стимулювання трудової діяльності, а саме такі вчені: О.Леонтьєв, А.Маслоу, С.Г.Мерлін, Г.С.Костюк, С.Л.Рубінштейн, А.К.Маркова та багато інших.

Виклад основного матеріалу

організаційний педагогічний підвищення кваліфікація

У процесі аналізу суті поняття «педагогічні умови» під час підвищення кваліфікації наукових працівників наукових установ (далі НУ), наукових підрозділів (далі НП) вищих військових навчальних закладів (далі ВВНЗ) та/або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (далі ВНП(ЗВО)) Міністерства оборони України професійної ефективної діяльності у Збройних Силах України в сучасних умовах повномасштабної війни з рф спочатку слід уточнити поняття «умови».

Поняття «умови» тлумачать як філософську категорію, «в якій відображаються універсальні відношення речі до тих факторів, завдяки яким вона виникає та існує» [11, с. 483]. Також умови можна тлумачити як «необхідні обставини, які вможливлюють здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяють чомусь» [11, с. 442]. Умови становлять середовище, в якому виникає, існує й розвивається те, чи інше явище або процес. Поза цим середовищем вони не можуть існувати. У психології під «умовами» розуміють сукупність явищ зовнішнього та внутрішнього середовища, що ймовірно впливають на розвиток конкретного психічного явища.

У свою чергу відмічає О. Прохоров «педагогічні умови визначаються як взаємозалежні та взаємозумовлені фактори, що створюють у єдності середовище для організації навчального процесу і впливають на його якість та ефективність» [6, с.330].

Н. Тверезовська [10] проводить умовний розподіл і виділяє кілька рівнів педагогічних умов. До першого рівня педагогічних умов відносить особистісні характеристики тих, хто навчається, які детермінують успішність протікання навчально-виховного процесу. Другий рівень педагогічних умов - це безпосередні обставини реалізації процесу (навчання, виховання) - власне класичні педагогічні умови [10].

На думку С.Сисоєвої, інтерактивне навчання є таким способом організації навчально-пізнавальної діяльності, що здійснюється з урахуванням інтересів і запитів, життєвого і професійного досвіду особистості у формах партнерської взаємодії усіх суб⁵єктів освітнього процесу [9, с. 37].

Отже, узагальнимо різні підходи до визначення поняття «умови»: це сукупність певних об'єктів, властивостей і відносин, які сприяють реалізації наявних можливостей. Умови обов'язково впливають на хід та результат будь-якої діяльності. Цей вплив може бути як прямий, так і опосередкований.

На думку В. Рижикова, одним із ефективних шляхів формування професійної готовності фахівців в процесі післядипломної освіти, забезпечення їх необхідними теоретичними знаннями та практичними навичками є залучення форм та методів активного навчання. Отже, у зв'язку з інтеграційними і глобалізаційними процесами необхідно зробити акцент на формуванні гнучкішої системи післядипломної освіти, яка б дозволяла адекватно реагувати на процеси, що відбуваються, за допомогою впровадження наукової та інноваційної діяльності [8]. Це створює умови для ефективного засвоєння знань і формування професійних навичок та умінь.

Проведення аналізу наукових праць О.Прохорова надає підстави стверджувати, що педагогічні умови, як забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх офіцерів, поділяються на:

організаційні (забезпечення відповідної матеріально-технічної бази, укомплектованість педагогічними кадрами відповідного рівня, упровадження нових форм організації освітнього процесу, створення професійного середовища через між суб'єктну взаємодію зі студентом і потенційним замовником);

методичні (вдосконалення науково-методичного забезпечення

освітнього процесу, функціонування системи методичної допомоги викладачам);

психолого-педагогічні (забезпечення позитивної мотивації навчання, суб'єкт-суб'єктної взаємодії в системі «викладач-курсант»; індивідуалізація і диференціація освітнього процесу) [6; 7].

У своїх дослідженнях С.Бурий характеризує педагогічні умови як заходи освітнього процесу, які забезпечують суб'єктну поведінку курсантів, створюють сприятливі умови для них як повноцінного суб'єкта освітнього процесу [1].

Організаційно-педагогічні умови освітнього процесу в системі післядипломної освіти - це застосування професійно орієнтованих методик і дидактичних технологій проведення навчальних заходів, які мають методично обґрунтовано стимулювати розвиток і вдосконалення процесів мислення з урахуванням вікових особливостей, військово-професійного та управлінського досвіду, майбутніх кар'єрних перспектив і посадових компетенцій наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України [2].

До організаційно-педагогічних умов підвищення професійного кваліфікаційного рівня наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України відносимо: створення професійно орієнтованого освітнього середовища в системі післядипломної освіти; обґрунтування змісту курсу підвищення кваліфікації «Методологія системного підходу у наукових дослідженнях», де враховано цілі, завдання, принципи і специфіку підвищення професійної кваліфікації наукового працівника в галузі військової науки; забезпечення міжпредметних зв'язків між курсами, які створюють сприятливі організаційні та педагогічні умови для цілеспрямованого розвитку наукових працівників.

Під організаціино-педагогічними умовами розуміємо чинники, які забезпечують ефективність організації освітнього процесу підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти. Удосконалення професіоналізму та професійного розвитку наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України забезпечується завдяки впровадженню організаційно-педагогічних умов такого процесу.

Мотивація безпосередньо впливає на рівень ефективності діяльності працівників, що дозволить досягти значних змін в системі освіти. Визначено три групи факторів матеріальної системи мотивації праці з розподілом на заробітну плату відповідно до встановлених систем оплати праці, соціальних виплат та доходів від здійснення діяльності. Нематеріальну мотивацію запропоновано поділяти на соціальні та альтруїстичні мотиви залежно від отриманого соціального статусу та корисності праці.

Так, ураховуючи сутність людських потреб, А.Маслоу [4] розроблено позитивну теорію мотивації, відповідно до якої виокремлено п'ять базових потреб:

1) фізіологічні: голод, спрага;

2) потреба безпеки;

3) потреба приналежності і любові;

4) потреба у визнанні;

5) потреба в самоактуалізації.

У своїх дослідженнях науковець підкреслює, що ці потреби співіснують у тісному взаємозв'язку, і кожна наступна потреба актуалізується лише за умови задоволення потреб із нижчих щаблів, що забезпечує розвиток особистості та можливості реалізації власного потенціалу [4].

З різних видів мотивації ми орієнтуємося на професійну мотивацію, оскільки вона є складником професіональної діяльності наукового працівника. Професійна мотивація формується в результаті творчої психолого-педагогічної взаємодії. У процесі професійної діяльності наукового працівника професійна мотивація визначається такими умовами: навчання на оптимальному рівні складності, який підпорядкований вимогам виконання загальної програми наукового пошуку, а також властивостями і можливостями зони актуального розвитку кожного; індивідуалізація процесу професійної творчої діяльності, щоб надати можливість кожному з них пережити і відчути власний досвід; застосування матеріальної і моральної системи оцінок як об'єктивного показника індивідуальних досягнень особи, а не засобу його заохочення чи покарання [3; 8].

Слід звернути увагу на основні методи нематеріальної мотивації наукового персоналу:

-постійне інформування науковий працівників (збори співробітників, спільна діяльність, внутрішні засоби масової інформації, колективні наради) дозволить керівникам підрозділів у науковій установі ефективніше доносити до творчого наукового колективу інформацію про досягнення окремих співробітників, тим самим мотивуючи інших працівників до продуктивної наукової діяльності;

-залучення наукових працівників до управлінського процесу (стимулювання співробітників до спільного досягнення цілей НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України, вирішення актуальних питань, надання можливості користуватися деякими ресурсами закладу, ротація кадрів включно з управлінськими кадрами). Залучення наукових співробітників до керівництва є корисним як для самих наукових працівників, так і для керівників, а також для задоволення мотиву співробітника у визнанні й самоствердженні, а іноді для покращення його іміджу та статусу серед інших наукових працівників;

- під час участі у процесі управління науковою установою (підрозділом) наукові працівники можуть здобути новий досвід, який може знадобитись для отримання нової посади, розширення професійного досвіду через оволодіння новими компетентностями. Участь персоналу науковців в процесі управління може допомогти розкрити його науковий та професійний потенціал, покращити рівень результативності управління НУ, науковим підрозділом ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України;

- також наукові працівники НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України мають змогу опосередковано брати участь в управлінні завдяки роботі у вченій (науково-методичній) раді. Вони можуть брати участь у прийнятті загальних рішень про обрання на посаду, затвердження планів та програм науково-дослідних робіт, провідних секторів наукових досліджень, розгляді організаційних проблем наукової діяльності та ін.;

-надання допомоги в питаннях розвитку кар'єри наукового працівника (наявність резерву кадрів з можливістю використання в потрібний момент, направлення таких працівників на курси підвищення професійної кваліфікації та перепідготовки кадрів). Варто звернути увагу на те, що участь у науковій діяльності, постійне навчання, вивчення іноземних мов, вдосконалення навичок роботи з комп'ютером, участь у міжнародних заходах, участь у програмах обміну із науковими та освітніми установами (закладами) має велике значення для наукових працівників. Організація творчих груп або наукових команд серед наукових працівників позитивно впливає на їхню мотивацію до творчої наукової діяльності;

- підтримка корпоративної культури займає важливе місце у мотивації наукових працівників. Вона стимулює наукових працівників до продуктивної діяльності, розвиває відчуття гордості за свій науковий та/або освітній заклад, використання у повсякденній діяльності матеріально-технічних засобів із символікою НУ, наукового підрозділу ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України.

У сучасних умовах головні завдання наукової школи - це розв'язання наукових проблем і створення оригінальної системи навчання та підготовки майбутніх учених.

Наукова школи реалізує такі функції:

-виробництво наукових знань (дослідження і навчання); поширення наукових знань (комунікація);

- підготовка науковців з числа практиків-дослідників, аспірантів, докторантів.

Наукова школа концентрує величезну творчу енергію вчених, координує їхню діяльність у процесі наукового пошуку, максимально сприяє розкриттю творчих здібностей молодих науковців, їх вихованню і перетворенню в зрілих дослідників, ініціює нові напрями наукових пошуків.

Диверсифікація змісту навчальних програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації наукових кадрів у системі наукової роботи Міністерства оборони України повинна забезпечувати потреби ЗСУ в наукових кадрах з високим рівнем професіоналізму й культури, здатних компетентно і відповідально виконувати завдання та посадові функції, впроваджувати нові технології в системі військової науки, сприяти інноваційним процесам, кваліфіковано проводити наукові дослідження. Тому для перепідготовки та підвищення кваліфікації наукових кадрів МОУ в сучасних умовах необхідно мати як певні стандарти (наприклад, для ад'юнктів), так і варіативні навчальні програми (наприклад, для здобувачів, які самостійно здійснюють наукові дослідження), а також програми підвищення кваліфікації як науковців початківців, так і метрів науки керівників наукових шкіл.

Підготовка наукових кадрів Міністерства оборони України (далі МОУ) у ад'юнктурі та докторантурі здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами МОУ за власними навчальними програмами. У зв'язку з цим виникає проблема системного формування дослідницької культури науковців, розвитку дослідницьких компетентностей, професіоналізму тощо. Подолати зазначену проблему, на нашу думку, можна, розробивши навчальну програму підготовки молодих науковців (ад'юнктів) за очно-дистанційною формою, враховуючи опис кваліфікаційних рівнів Національної рамки кваліфікацій. Головними складовими змісту навчальної програми підготовки ад'юнктів є освітня програма, наукова і педагогічна практики, науково-дослідна робота.

Поява в Україні наукових шкіл нового типу, які перейшли на інноваційні форми і зміст наукової діяльності, зумовили зростання кількості науковців, які стали активно займатися практичною експериментальною і дослідницькою діяльністю. Водночас наукові працівники часто стикаються з проблемою теоретичного осмислення підсумків проведеного дослідження, узагальнення досвіду, систематизації й опису власних методичних прийомів, використання форм і методів роботи, зрештою системного представлення авторської технології чи методики. Розв'язати зазначену проблему можна шляхом підготовки наукового працівника до науково-дослідної й експериментальної діяльності в умовах НУ чи наукового центру (підрозділу) у ВВНЗ та ВНП(ЗВО), яка б давала можливість отримати необхідні професійні знання і навички на більш високому рівні. Для цього варто використати варіативні програми підвищення кваліфікації наукових працівників, які сприятимуть розвитку професійного й інноваційного потенціалу та формуватимуть дослідницьку культуру [2].

Найважливішим принципом побудови і розробки змісту варіативних курсів підвищення кваліфікації наукових працівників має стати максимальна індивідуалізація можливостей та потреб кожного дослідника. Проводитися варіативні курси підвищення кваліфікації рівня наукових працівників НУ, наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України можуть очно, заочно та через систему дистанційного навчання.

Мобільність (від лат. mobilis - рухливість; здатність до швидкого пересування або дії; зміни стану чи положення) - розглядається як утворення, тісно пов язане з «професійною діяльністю», що орієнтоване на отримання нових навичок і знань у навчальному процесі для покращення освітнього рівня.

Виокремлюють такі форми мобільності:

- внутрішня (дослідження в межах держави);

- міжнародна (дослідження в інших державах).

13 травня 2022 року під час засідання Уряду схвалено постанову про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо врегулювання питань академічної мобільності. Ці зміни, зокрема, визначають процедуру реалізації права на академічну мобільність, порядок проходження, визнання та зарахування результатів академічної мобільності для українських учасників у межах міжнародної співпраці в галузі освіти, науки, інновацій. Імплементація зазначеної процедури в умовах воєнного стану дасть змогу гарантувати реалізацію процедури право на безпечні умови праці наукових та науково- педагогічних працівників, що підтримає інтелектуальний потенціал України, оскільки забезпечить збереження посади за основним місцем роботи до двох років [5].

Висновки

Отже, для українських здобувачів вищої освіти, здобувачів наукового ступеню, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників будуть створені сприятливі умови для проведення наукових досліджень у найкращих світових лабораторіях та дослідницьких центрах, підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки, професійної майстерності учасників академічної мобільності тощо.

Підбиваючи підсумки наукової статті, ми з впевненістю можемо сказати, що основою організаційно-педагогічних умов підвищення кваліфікації наукових працівників наукових підрозділів ВВНЗ та/або ВНП(ЗВО) Міністерства оборони України є академічна мобільність, яка може бути доцільною як для тих, хто здобуває науковий ступінь доктора, (кандидата) наук, так і для тих, хто має науковий ступінь, вчене звання. До такої мобільності ми відносимо:

-участь у спільних проектах; - викладання;

- наукове стажування;

- наукове дослідження;

- підвищення кваліфікації.

Мобільність наукових кадрів може реалізовуватись через спеціальні програми обмінів у рамках державних угод, угод між науковими організаціями та вищими військовими навчальними закладами, а також індивідуальними дослідженнями. Зростання мобільності наукових кадрів стає стимулом для появи інноваційних наукових відкриттів, руйнує стереотипи прив'язаності аспірантів (ад'юнктів) і здобувачів до визначених колективів учених, до чіткої організаційної структури, в якій виконуються дослідження. Завдяки збільшенню мобільності наукових кадрів зростає якість і продуктивність результатів досліджень вчених і наукових колективів. Мобільність сприяє розвитку нових напрямків досліджень, розширенню світогляду і кваліфікації науковців.

Література

1. Бурий С. В. Педагогічні умови формування управлінської культури у майбутніх офіцерів в процесі практичної підготовки. Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». 2018. №2 3. С. 29-36.

2.Інноваційні педагогічні технологи та методики в освітньому процесі військових навчальних закладів провідних країн-членів НАТО і України Колективна моногр./ за заг. ред. проф. В.С. Рижикова; Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. -- К.: НДЦ ВІКНУ, 2018. -- 320 с.

3. Маслій О. М. Система професійної підготовки майбутніх офіцерів ракетно- артилерійського озброєння у вищих військових навчальних закладах: теоретичний і методичний аспекти: [моногр.]. Хмельницький: ФОП Мельник А. А., 2019. 324 с.

4. Маслоу Абрахам Х. Мотивация и личность. СПб: Издательство «Питер», 2011. 352 с.

5. Порядок реалізації права на академічну мобільність Постанова КМ від 12 серпня 2015 р. № 579 КМ № 599 від 13.05.2022}

6. Прохоров О. А. Експериментальна перевірка педагогічних умов та технології готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності на засадах педагогічного менеджменту. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. № 27. С. 322-332.

7. Прохоров О.А. Інтерактивні методи навчання: теорія та практика впровадження ділових (рольо вих) ігор в освітній процес військових навчальних закладів /В.Рижиков, О.Прохоров// Інноваційна педагогіка: науковий журнал, Одеса, - 2020. - Вип №21 т.3. С.87- 92.

8. Рижиков В. С. Теорія і практика конструювання цільових моделей (професіограм) та процесу професійної підготовки майбутніх юристів: монографія. Херсон, ТОВ «Айлант», 2012. 280 с.

9. Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навч.- метод. посіб. Київ: ЕКМО, 2011. 320 с.

10. Тверезовська Н.Ј¬Філіппова Л. Сутність та зміст поняття «педагогічні умови». Київ: Нова пед. думка. 2009. № 3. С. 90-92.

11. Філософський енциклопедичний словник / голова ред. кол. В.І.Шинкарук. Київ: Абрис, 2002. 742 с.

References

1. BurijЈ¬S. V. (2018). РеЗа§о§іЛпі umovi йгтиуаппЎ»аиргау1іпз'кої ки1ЧигіитаЎ»Ьи1:пШ oficeriv v procesl praktichnoi* pMgotovki [Pedagogical conditions for the formation of management culture among future officers in the process of practical training]. Visnik Cherkas^fkogo universitetu. Serija «Pedagogichni nauki» - Herald of Cherkasy University. Series "PedagogicalSciences", 3, 29-36 [in Ukrainian].

2. Rizhikov, V.S. (2018). Innovacijni pedagogichni tehnologit ta metodiki v osvitnfomu procesi vijsfkovih navchalnih zakladiv providnih krain-chleniv NATO i Ukratni [Innovative pedagogical technologies and methods in the educational process of military educational institutions of the leading NATO member countries and U^ai~ne]. K.: NDC VIKNU [in Ukrainian].

3. Mas1іjЈ¬O. M. (2019). Sistemaprofesijnotpidgotovkimajbutnihoficerivraketno- artilerijsfkogo ozbroennja u vishhih vijsfkovih navchalfnih zakladah: teoretichnij i metodichnij aspekti [The system of professional training of future officers of missile and artillery weapons in higher military educational institutions: theoretical and methodical aspects]. HmeVnidkij: FOP Mel'nik A. A. [in Ukrainian].

4. Maslou Abraham, H. (2011). Motivacja i lichnostf [Motivation andpersonality]. SPb: Izdatel'stvo «Piter», [in Russian].

5. Postanova KM “Porjadok rea1іzacії prava na akademіchnu mobі1'nіst'” [Resolution of the Cabinet of Ministers “The procedure for exercising the right to academic mobility”]. (2015, August 12). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Ky'w: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian].

6. Prohorov, O. A. Eksperimental'na perev^ka pedagog^hnih umov ta tehnologn gotovnosti majbutrih oficeriv do profesUnojЈ» d^jarnosti na zasadah pedagogkhnogo menedzhmentu [Experimental verification of pedagogical conditions and technology of readiness of future officers for professional activity on the basis of pedagogical management]. Zbirnik naukovih prac^f Vijs^fkovogo institutu Kitvs^fkogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka - Collection of scientific works of the Military Institute of Taras Shevchenko Kyiv National University, 27, 322-332 [in Ukrainian].

7. Prohorov, O.A. (2020). Interaktivm metodi navchannja: teorija ta praktika vprovadzhennja dUovih (rol'o vih) igor v osvitnij proces v^js'kovih navchal'nih zak1adiv [Interactive teaching methods: theory and practice of introducing business (role-playing) games into the educational process of military educational institutions]. Innovacijna pedagogika - Innovative pedagogy, 21, 3, 87- 92 [in Ukrainian].

8. Rizhikov, V. S. (2012). Teorija і praktika konstrujuvannja cilfovih modelej (profesiogram) ta procesu profesijnot pidgotovki majbutnih juristiv [Theory and practice of constructing target models (professionograms) and the process of professional training of future lawyers]. Herson, TOV «Ajlant» [in Ukrainian].

9. Sisoeva, S. O. (2011). Interaktivni tehnologit navchannja doroslih [Interactive technologies for teaching adults]. Ki'iv: EKMO [in Ukrainian].

10. Tverezovs'ka, N., Filippova, L. (2009). Sutnist' ta zmist ponjattja «pedagogichni umovbtTheessenceandmeaningoftheconceptofMpedagogicalconditionsMLMovaped-Dumka- NovaPed. opinion, 3, 90-92 [in Ukrainian].

11. Shinkaruk, V.I. (2002). Fihsofs'kij enciklopedichnij slovnik [Phihsophical encyclopedic dictionary]. Kiiv: Abris [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru