Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Гігієнічна оцінка особливостей формування показників розумової і фізичної працездатності студентів

Гігієнічна оцінка особливостей формування показників розумової і фізичної працездатності студентів

Дослідження та гігієнічна оцінка особливостей формування показників розумової і фізичної працездатності студентів. Проблеми оптимізації психофізіологічної адаптації організму в залежності від рівня рухової активності. Стан адаптаційних ресурсів організму.

Рубрика	Педагогика
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	19.12.2023
Размер файла	48,9 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гігієнічна оцінка особливостей формування показників розумової і фізичної працездатності студентів

Дреженкова Інна Леонідівна кандидат біологічних наук,

доцент кафедри загальної гігієни та екології, Вінницький

національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Калиниченко Ірина Олександрівна доктор медичних наук,

професор, завідувач кафедри громадського здоров'я та

медико-біологічних основ фізичної культури, Сумський

державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

Подрігало Леонід Володимирович доктор медичних наук,

професор кафедри медико-біологічних основ спорту та

фізичної культури факультету фізичної терапії та здоров'я

людини, Харківська державна академія фізичної культури

Анотація

Визначення критеріальних характеристик розумової і фізичної працездатності є суттєвим компонентом проведення наукових розробок, в центрі яких перебувають проблеми щодо визначення та прогностичної оцінки впливу окремих факторів довкілля та соціальних умов життя на стан адаптаційних ресурсів організму осіб, котрі навчаються, передусім, оцінки закономірностей перебігу процесів психофізіологічної адаптації осіб, які перебувають у різних за своїм змістом та характером умовах, зокрема в умовах, які відзначаються різним рівнем рухової активності, котрі обумовлюють і різний здоров'ятвірний ефект умов перебування.

Метою наукової роботи було здійснення гігієнічної оцінки особливостей формування показників розумової і фізичної працездатності студентів у контексті оптимізації психофізіологічної адаптації їх організму в залежності від рівня рухової активності.

Дослідження проводились у Вінницькому національному медичному університету ім. М. І. Пирогова. Відповідно до дизайну наукової роботи 200 студентів, які досліджувались, були розподілені на 3 групи порівняння згідно із величинами рухової активності, а саме: 1 група порівняння: рівень рухової активності до 9000 кДж у дівчат і до 11000 кДж у юнаків; 2 група порівняння: рівень рухової активності від 9000 до 11000 кДж у дівчат і від 11000 до 13500 кДж у юнаків; 3 група порівняння: рівень рухової активності понад 11000 кДж у дівчат і понад 13500 кДж у юнаків).

Як основні критерії здійснення комплексної фізіолого-гігієнічної оцінки рухової активності студентів застосовувались дані щодо кількості локомоцій, тривалості рухового (динамічного) компоненту в добовому бюджеті часу та величини добових енерговитрат. Число локомоцій виявляли в кроках на підставі застосування цифрових крокомірів SIGETA PMT-01 і Pedometr G014. Тривалість рухового (динамічного) компоненту у добовому бюджеті часу визначали в хвилинах шляхом проведення хронометражу основних видів повсякденної діяльності. Значення добових енерговитрат у кДж встановлювали відповідно до хронометражно-табличного методу.

З метою здійснення комплексної оцінки показників стійкості уваги та розумової працездатності застосовували коректурну пробу у модифікації Бурдона-Анфімова. Для визначення рівня фізичної працездатності студентів використовувалась методика степ-енергометрії (PWC170) з одним навантаженням.

Одержані дані підлягали статистичній обробці на основі застосування пакету прикладних програм статистичного аналізу “Statistica 6.1” (ліцензійний номер програми BXXR901E245722FA).

В ході проведених досліджень встановлені особливості формування показників розумової і фізичної працездатності студентів медичних закладів вищої освіти у залежності від рівня рухової активності. Зокрема, порівнюючи дані, отримані під час виконання на початку навчального заняття першого і другого завдань, необхідно було зазначити, що кількість знаків, які були переглянуті, в більшості випадків зменшувалась в середньому на 9-10 знаків (дівчата і юнаків 1 групи рухової активності, юнаки 2 групи рухової активності та дівчата 3 групи рухової активності) та лише в деяких випадках під час виконання першого завдання (дівчата 2 групи рухової активності та юнаки 3 групи рухової активності) залишались майже на вихідному рівні. Найменша кількість помилок, які були допущені в перерахунку на 500 знаків, реєструвалась серед студенток і студентів, які відносились до 2 групи рухової активності, найбільша кількість - серед студенток і студентів, які відносились до 3 групи рухової активності. Яких-небудь статево-обумовлених (р(Е)д- ю>0,05) відмінностей між величинами показників, які визначались, не спостерігалось.

Порівнюючи дані, отримані під час виконання наприкінці навчального заняття першого і другого завдань, необхідно було зазначити, що кількість знаків, які були переглянуті, серед представників усіх досліджуваних груп зменшувалась в середньому на 18-20 знаків. Дані, отримані під час виконання наприкінці навчального заняття першого і другого завдань, необхідно було зазначити, що кількість помилок, які були допущені, в більшості випадків зменшувалась (дівчата і юнаки 1 групи дівчата 3 групи рухової активності та юнаки 2 групи рухової активності) та лише в деяких випадках (дівчата 2 групи рухової активності та юнаки 3 групи рухової активності) зменшувались.

Найоптимальніші показники фізичної працездатності, що в найбільшій мірі відповідали нормативним даним, реєструвались серед дівчат юнаків, яких слід було віднести до 2 групи рухової активності, натомість, серед представників інших груп порівняння слід було відзначити або відносно низький, або відносно високий ступінь їх вираження згідно із нормативними величинами для окремих віково-статевих груп, які підлягали дослідженню.

Такі результати, безумовно, потребують урахування під час розроблення комплексної програми заходів, спрямованих на оптимізацію перебігу процесів психофізіологічної адаптації і рухової активності сучасних студентів, у структурі їх повсякденної діяльності як важливої складової наукового обґрунтування ефективних здоров'язберігаючих технологій та визначення адекватних стратегій створення превентивного освітнього середовища у медичних закладах вищої освіти.

Ключові слова: студенти, заклади вищої освіти, навчання, розумова працездатність, фізична працездатність, психофізіологічна адаптація, рухова активність, гігієнічна оцінка

Drezhenkova Inna Leonidivna Candidate of Biological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of General Hygiene and Ecology, National Pirogov Memorial Medical University

Kalinichenko Iryna Oleksandrivna Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Public Health and Medical and Biological Foundations of Physical Culture, Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko

Podrigalo Leonid Volodymyrovych Doctor of Medical Sciences, Professor, Professor of the Department of Medical and Biological Foundations of Sport and Physical Culture of Faculty of Physical Therapy and Human Health, Kharkiv State Academy of Physical Culture

Hygienic assessment of the features of the formation of indicators of mental and physical capacity of students in the context of optimizing the psychophysiological adaptation of their organism depending on the level of motor activity

Abstract

Determining the criterion characteristics of mental and physical working capacity is an essential component of conducting scientific developments, the center of which are the problems of determining and prognostic assessment of the influence of certain environmental factors and social conditions of life on the state of adaptive resources of the organism of persons who are studying, first of all, to assess the regularities of the course of psychophysiological adaptation processes persons who are in conditions different in terms of their content and nature, in particular in conditions characterized by different levels of motor activity, which cause different health-promoting effects of the conditions of stay.

The aim of the scientific work was to carry out a hygienic assessment of the features of the formation of mental and physical performance indicators the features of the formation of indicators of mental and physical capacity of students in the context of optimizing the psychophysiological adaptation of their organism depending on the level of motor activity.

The research was conducted at the National Pirogov Memorial Medical University. According to the design of the scientific work, 200 students who were studied were divided into 3 comparison groups according to the amount of motor activity, namely: 1st comparison group: the level of motor activity up to 9000 kJ in young women and up to 11000 kJ in young men; 2nd comparison group: level of motor activity from 9000 to 11000 kJ in young women and from 11000 to 13500 kJ in young men; 3rd comparison group: level of motor activity over 11,000 kJ in young women and over 13,500 kJ in young men).

Data on the number of locomotions, the duration of the motor (dynamic) component in the daily time budget and the value of daily energy expenditure were used as the main criteria for the implementation of a comprehensive physiological and hygienic assessment of students' motor activity. The number of locomotions was detected in steps based on the use of digital pedometers SIGETA PMT-01 and Pedometr G014. The duration of the motor (dynamic) component in the daily time budget was determined in minutes by timing the main types of daily activities. The value of daily energy consumption in kJ was determined according to the time-table method.

In order to carry out a comprehensive assessment of indicators of stability of attention and mental capacity, a proofreading test in the modification of Burdon- Anfimov was used. To determine the level of physical capacity of students, the step-energometry technique (PWC170) with one load was used.

The obtained data were subjected to statistical processing based on the application of the statistical analysis application program package “Statistica 6.1” (license number of the program BXXR901E245722FA).

In the course of the conducted research, the features of the formation of indicators of mental and physical capacity of students of medical institutions of higher education were established, depending on the level of motor activity. In particular, comparing the data obtained during the capacity of the first and second tasks at the beginning of the training session, it was necessary to note that the number of signs that were revised in most cases decreased by an average of 9-10 signs (young women and young men of 1 group of motor activity, young men of motor activity group 2 and young women of motor activity group 3) and only in some cases during the first task (young women of motor activity group 2 and young men of motor activity group 3) remained almost at the initial level. The smallest number of errors that were made in the calculation of 500 characters was recorded among students who belonged to the 2nd group of motor activity, the largest number - among students who belonged to the 3rd group of motor activity. There were no sex- related (p>0.05) differences between the values of the indicators that were determined.

Comparing the data obtained during the completion of the first and second tasks at the end of the training session, it was necessary to note that the number of signs that were revised among representatives of all studied groups decreased by an average of 18-20 signs. The data obtained during the performance of the first and second tasks at the end of the training session, it was necessary to note that the number of errors made in most cases decreased (young women and young men of 1 group, young women of 3 groups of motor activity and young men of 2 groups of motor activity) and only in some cases (young women of motor activity group 2 and young men of motor activity group 3) decreased.

The most optimal indicators of physical capacity, which corresponded to the normative data to the greatest extent, were registered among young women and young men, who should be assigned to 2 groups of motor activity, on the other hand, among representatives of other comparison groups, either a relatively low or a relatively high degree of their expression should be noted according to normative values for the most optimal indicators of physical capacity, which corresponded to the normative data to the greatest extent, were registered among young women and young men, who should be assigned to 2 groups of motor activity, on the other hand, among representatives of other comparison groups, either a relatively low or a relatively high degree of their expression according to normative values for individual age-sex groups that were subject to research.

Such results, of course, need to be taken into account during the development of a comprehensive program of measures aimed at optimizing the course of the processes of psychophysiological adaptation and motor activity of modern students, in the structure of their daily activities as an important component of the scientific substantiation of effective health-preserving technologies and the determination of adequate strategies for creating a preventive educational environment in medical institutions of higher education.

Keywords: students, institutions of higher education, learning, mental capacity, physical capacity, psychophysiological adaptation, motor activity, hygienic assessment.

Вступ

Постановка проблеми. Одне із провідних місць у структурі параметрів, що визначають особливості функціональних можливостей, адаптаційних ресурсів і, передусім, психофізіологічного стану організму людини, яка здобуває певну освіту та засвоює певний фах майбутньої професійної діяльності, безсумнівно, належить комплексу показників, котрі визначають особливості вищої нервової діяльності, зорово-рухової координації та її аудіо-моторних корелят і, насамперед, (a) особливості динамічної розумової працездатності, рівень якої в ряді наукових робіт ототожнюється з такими її характеристиками, як показники виконання теппінг-тесту, котрі дозволяють отримати поглиблену, майже вичерпну, інформацію про силу і лабільність нервової системи та рівень динамічної працездатності в умовах монотонії, а також (b) особливості фізичної працездатності і, отже, здатність людини до виконання активної фізичної роботи, тобто певний інтегральний показник, який надає можливість визначити рівень узгодження діяльності окремих органів і систем, котрі забезпечують виконання певних видів діяльності, в тому числі навчальної та професійної, фізичний розвиток і фізичні можливості організму, стан здоров'я [1, 2, 3, 4, 5].

З іншого боку, не можна не відзначити той факт, що в теперішній час проблема дефіциту рухової активності (РА) населення є однією з найбільш актуальних у всьому світі. Причому її суттєве загострення обумовлено небаченими успіхами в багатьох областях науки і сфері виробництва матеріальних благ, оскільки саме вони стали причиною того, що у більшості досліджуваних категорій осіб не задовольняється природна потреба в РА, яка забезпечує ефективне функціонування систем життєдіяльності людини. Особливе занепокоєння викликають негативні наслідки недостатньої РА серед студентської молоді, які призводять до збільшення рівня захворюваності, порушень процесів росту і розвитку, зниження адаптаційних можливостей організму. Як показує аналіз сучасних досліджень, повсякденна РА студентів у переважній кількості випадків не забезпечує оптимального функціонування основних фізіологічних систем організму, не створює умов для зміцнення здоров'я тощо. Той факт, що РА є неодмінною складовою здорового способу життя і основним засобом зміцнення здоров'я, вказує на проблеми її дефіциту у студентів. Масштабність цієї проблеми підтверджується результатами наукових досліджень останніх років, згідно з якими у закладах вищої освіти навчається більше 50% студентів, які мають відхилення в стані здоров'я. На думку науковців [3, 4, 6, 7, 8, 9, 10], така ситуація в першу чергу. пов'язана з кризовим станом системи фізичного виховання студентської молоді, яка не відповідає сучасним вимогам суспільства.

Саме тому визначення критеріальних характеристик розумової і фізичної працездатності слід вважати суттєвим компонентом проведення наукових розробок, в центрі яких перебувають проблеми визначення та прогностичної оцінки впливу окремих факторів довкілля та соціальних умов життя на стан адаптаційних ресурсів організму осіб, котрі навчаються, передусім закономірності перебігу процесів психофізіологічної адаптації дівчат і юнаків, які знаходяться у різних за своїм змістом та характером умовах, зокрема в умовах, що відзначаються різним рівнем РА і, отже, у багатьох аспектах обумовлюють різний здоров'ятвірний ефект умов перебування [3, 4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досвід, накопичений науковцями впродовж останніх років, засвідчує достатньо вагому увагу дослідників до проблем організації раціональної РА студентської молоді, передусім, виходячи з позицій її ролі щодо забезпечення передумов для реалізації повноцінного життя, збереження та зміцнення здоров'я, профілактики і реабілітації різних захворювань [9, 10, 11, 12, 13].

На думку фахівців [4, 5, 6, 14, 15], зв'язок РА із провідними корелятами стану здоров'я, функціональних резервів організму, рівнем розвитку психофізіологічних функцій, розумовою і фізичною працездатністю, трудовою активністю, з одного боку, та соціальною доцільністю встановлення її нормативних обсягів, з іншого, мають визначати її стандартизовані величини. Однак наявність певних протиріч між зростаючою необхідністю інтенсифікації розумової праці студентів у сучасному освітньому просторі і недостатньою РА молоді в процесі навчання у закладах вищої освіти як необхідної умови підтримки здоров'я та чітко окреслює проблему відносно встановлення зв'язку різних режимів рухової діяльності з процесами соціального, навчального та професійного становлення особистості, і, таким чином, пошуку шляхів зменшення дефіциту РА студентів у процесі виконання навчальної і позанавчальної діяльності дівчат і юнаків.

Сучасні умови життя людини сприяють і дисбалансу 4 співвідношенні його розумової та фізичної праці. Навчання у закладі вищої освіти пов'язане із значним розумовим напруженням. У той же час здоров'я є найважливішою умовою повноцінного становлення особистості та її професійного вдосконалення. Таке становище, в свою чергу, визначає забезпечення умов для повноцінного розумового і фізичного розвитку студентської молоді, як надзвичайно важливе, пріоритетне завдання сучасної профілактичної медицини [3, 4, 1, 6, 14].

Проте на протязі останнього часу питання щодо встановлення закономірностей розвитку провідних показників розумової і фізичної працездатності студентів у залежності від рівня рухової активності практично не були у центрі наукових досліджень, які проводились у галузі університетської гігієни.

Мета статті - здійснення гігієнічної оцінки особливостей формування показників розумової і фізичної працездатності студентів медичних закладів вищої освіти у контексті оптимізації психофізіологічної адаптації їх організму в залежності від рівня рухової активності.

Виклад основного матеріалу

Наукові дослідження здійснювались на базі структурних підрозділів Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Відповідно до дизайну наукової роботи 200 студентів, які досліджувались, були розподілені на 3 групи порівняння згідно із величинами РА, а саме: 1 група порівняння: рівень РА до 9000 кДж у дівчат і до 11000 кДж у юнаків; 2 група порівняння: рівень РА від 9000 до 11000 кДж у дівчат і від 11000 до 13500 кДж у юнаків; 3 група порівняння: рівень РА понад 11000 кДж у дівчат і понад 13500 кДж у юнаків)

З метою здійснення комплексної оцінки показників стійкості уваги та розумової працездатності застосовували коректурну пробу у модифікації Анфімова. Під час її виконання досліджувані особи виконували 2 завдання, які полягали в тому, що протягом 2 хвилин слід було викреслювати та підкреслювати певні літери.

Наприклад, впродовж виконання першого завдання студенту було необхідно було закреслювати літеру “А” і підкреслювати літеру “К”, та навпаки, підкреслювати літеру “А” і закреслювати літеру “К” протягом виконання другого завдання. Дослідження проводилися на початку і наприкінці навчального заняття (пари). Як провідні характеристик стійкості і концентрації уваги використовувались наступні показники: кількість знаків, що були простежені, і кількість помилок у перерахунку на 500 знаків.

Для визначення рівня фізичної працездатності студентів, яка надзвичайно тісно корелює із загальною витривалістю організму, використовувалась методика степ-енергометрії ^WCno) з одним навантаженням.

Дані, що одержані, підлягали поглибленій статистичній обробці на основі застосування прикладних програм статистичного аналізу “Statistica 6.1”(ліцензійний номер програми BXXR901E245722FA).

Для оцінки специфічності зрушень, властивих для студентської молоді медичних закладів вищої освіти, що визначались під час проведення досліджень, окремі спостереження були проведені на невеликих, проте репрезентативних, вибірках як у споріднених (заклад освіти педагогічного профілю), так і у неспоріднених (заклад освіти фізкультурного профілю) за змістом навчання установах, матеріали яких будуть викладені у наступних повідомленнях.

Аналізуючи результати, одержані в ході визначення особливостей розвитку критеріальних величин розумової працездатності студентів з різним рівнем РА за даними використання методики коректурних проб, що застосовувалась, насамперед, слід було звернути увагу на відсутність в залежності від рівня РА будь-яких статистично-значущих міжгрупових відмінностей (р(ї)і-2>0,05; р(ї)і-з>0,05; р(ї)2-з>0,05) (табл. 1).

Таблиця 1

Показники та розумової працездатності студентів за даними щодо загальної кількості знаків, що були переглянуті під час виконання коректурної проби, на початку навчального заняття в залежності від рівня рухової активності

Показники	Особливості рухової активності	Групи студентів	р(1⁾д ю
		Д і в ч а т а	Ю н а к и
		n	M±m	n	M±m
Загальна кількість знаків, що були переглянуті (перше завдання)	1 група РА	50	з97,42±9,з8	45	з85,64±і2,і7	>0,05
	2 група РА	50	з87,20±6,5і	45	з66,02±8,88	>0,05
	3 група РА	50	з95,68±9,84	45	з75,04±9,72	>0,05
	р(Ді-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-3	>0,05	>0,05
	р(1)і-з	>0,05	>0,05
Кількість знаків, що були переглянуті протягом 1 хвилини (перше завдання)	1 група РА	50	202,76±5,іі	45	і97,07±6,98	>0,05
	2 група РА	50	202,84±4,зз	45	і88,09±5,з9	>0,05
	3 група РА	50	і99,46±5,55	45	і88,29±5,44	>0,05
	р(Ді-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Ді-з	>0,05	>0,05
Кількість знаків, що були переглянуті протягом 2 хвилини (перше завдання)	1 група РА	50	і94,66±5,65	45	і88,58±6,зі	>0,05
	2 група РА	50	і84,з0±4,іі	45	і77,9з±4,і5	>0,05
	3 група РА	50	і94,22±5,80	45	і86,7і±5,00	>0,05
	р(Ді-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	рД)і-з	>0,05	>0,05
Загальна кількість знаків, що були переглянуті (друге завдання)	1 група РА	50	з88,44±9,27	45	з8з,9і±і0,75	>0,05
	2 група РА	50	з86,82±8,2з	45	з56,зі±9,68	>0,05
	з група РА	50	з79,64±7,8і	45	з74,67±іі,із	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Г)і-з	>0,05	>0,05
Кількість знаків, що були переглянуті протягом 1 хвилини (друге завдання)	1 група РА	50	20і,52±5,25	45	і97,42±5,59	>0,05
	2 група РА	50	і97,00±4,99	45	і82,5і±4,69	>0,05
	3 група РА	50	і9з,56±4,з6	45	і90,56±5,4з	>0,05
	р⁽0і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Г)і-з	>0,05	>0,05
Кількість знаків, що були переглянуті протягом 2 хвилини (друге завдання)	1 група РА	50	і86,92±4,94	45	і86,49±5,9і	>0,05
	2 група РА	50	і89,90±4,59	45	і7з,82±5,94	>0,05
	3 група РА	50	і86,08±4,20	45	і84,іі±7,29	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(0і-з	>0,05	>0,05

Загалом же під час здійснення гігієнічної оцінки характеристик розумової працездатності студентів за даними щодо загальної кількості знаків, які були переглянуті під час виконання коректурної проби, на початку навчального заняття слід було звернути увагу на те, що їх значення під час виконання першого завдання серед дівчат і юнаків, які відносились до 1 групи РА, становили відповідно 397,42±9,38 та 385,64±12,17, серед дівчат і юнаків, які відносились до 2 групи РА, - відповідно 387,20±6,51 (р(ї)і-2>0,05) та 366,02±8,88 (р(ї)і-2>0,05), серед дівчат і юнаків, які відносились до 3 групи РА, - відповідно 395,68±9,84 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05) та 375,04±9,72 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05). Найбільша кількість знаків, що були переглянуті, реєструвалась у студенток і студентів, які належали до 1 групи РА, найменша кількість - у студенток і студентів, які належали до 2 групи РА. Яких-небудь статево-обумовлених (р(ї)д-ю>0,05) розбіжностей між величинами показників, які визначались, не спостерігалось.

Водночас їх кількість під час виконання другого завдання серед дівчат і юнаків, які відносились до 1 групи РА, становила відповідно 388,44±9,27 та 383,91±10,75, серед дівчат і юнаків, які відносились до 2 групи РА, - відповідно 386,82±8,23 (р(ї)і-2>0,05) та 356,31±9,68 (р(ї)і-2>0,05), серед дівчат і юнаків, які відносились до 3 групи РА, - відповідно 379,64±7,81 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05) та 374,67±11,13 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05). Найбільша кількість знаків, що були переглянуті, як і в попередньому випадку, реєструвалась у студенток і студентів, які належали до 1 групи РА, найменша кількість - у студенток і студентів, які належали до 2 групи РА. Яких-небудь статево-обумовлених (р(ї)д-ю>0,05) відмінностей між величинами показників, які визначались, не спостерігалось.

Порівнюючи дані, отримані під час виконання на початку навчального заняття першого і другого завдань, необхідно було зазначити, що кількість знаків, які були переглянуті, в більшості випадків зменшувалась в середньому на 9-10 знаків (дівчата і юнаків 1 групи РА, юнаки 2 групи РА та дівчата 3 групи РА) та лише в деяких випадках під час виконання першого завдання (дівчата 2 групи РА та юнаки 3 групи РА) залишались майже на вихідному рівні.

Натомість в ході зіставлення показників, які відображували дані щодо кількості знаків, які були переглянуті, протягом періоду виконання як першого, так і другого завдання впродовж як першої, так і другої хвилин слід було звернути увагу на неухильне зменшення в кожній із досліджуваних груп їх числа у другій половині часу, що був відведений на тестування, причому такі тенденції значно більш вираженими були в ході виконання другого завдання.

Під час визначення особливостей впливу режиму рухової діяльності на показники помилок, які були допущені, в перерахунку на 500 знаків на початку навчального заняття слід було звернути увагу на те, що їх кількість під час виконання першого завдання серед дівчат і юнаків, які належали до 1 групи РА, становила відповідно 5,14±0,70 та 5,07±0,88, серед дівчат і юнаків, які належали до 2 групи РА, - відповідно 4,54±0,64 (р(1)і-2>0,05) та 4,20±0,52 (р(1)і- 2>0,05), серед дівчат і юнаків, які належали до 3 групи РА, - відповідно 4,42±0,63 (р(1)2-з>0,05; р(1)і-з>0,05) та 4,29±0,60 (р(1)2-з>0,05; р(1)і-з>0,05) (табл. 2).

Таблиця 2

Показники розумової працездатності студентів за даними щодо кількості помилок, що були допущені під час виконання коректурної проби, на початку навчального заняття в залежності від рівня рухової активності

Показники	Особливості рухової активності	Групи студентів	р(1)д ю
		Д і в ч а т а	Ю н а к и
		n	M±m	n	M±m
Кількість помилок, що були допущені в перерахунку на 500 знаків (перше завдання)	1 група РА	50	5,і4±0,70	45	5,07±0,88	>0,05
	2 група РА	50	4,54±0,64	45	4,20±0,52	>0,05
	3 група РА	50	4,42±0,бз	45	4,29±0,60	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Г)і-з	>0,05	>0,05
Кількість помилок, що були допущені протягом 1 хвилини в перерахунку на 500 знаків (перше завдання)	1 група РА	50	2,58±0,з9	45	2,27±0,45	>0,05
	2 група РА	50	2,54±0,4з	45	2,04±0,з0	>0,05
	3 група РА	50	і,90±0,з2	45	2,22±0,40	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(0і-з	>0,05	>0,05
Кількість помилок, що були допущені протягом 2 хвилини в перерахунку на 500 знаків (перше завдання)	1 група РА	50	2,60±0,зб	45	2,82±0,55	>0,05
	2 група РА	50	2,00±0,з2	45	2,і6±0,з4	>0,05
	3 група РА	50	2,52±0,з5	45	2,07±0,з0	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Г)і-з	>0,05	>0,05
Кількість помилок, що були допущені в перерахунку на 500 знаків (друге завдання)	1 група РА	50	4,60±0,бз	45	4,22±0,59	>0,05
	2 група РА	50	з,78±0,4і	45	з,60±0,42	>0,05
	3 група РА	50	4,64±0,69	45	5,44±і,і2	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Г)і-з	>0,05	>0,05
Кількість помилок, що були допущені протягом 1 хвилини в перерахунку на 500 знаків (друге завдання)	1 група РА	50	2,26±0,з5	45	2,іі±0,з6	>0,05
	2 група РА	50	і,56±0,22	45	і,84±0,зі	>0,05
	3 група РА	50	2,56±0,44	45	2,з6±0,4з	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Г)і-з	>0,05	>0,05
Кількість помилок, що були допущені протягом 2 хвилини в перерахунку на 500 знаків (друге завдання)	1 група РА	50	2,з4±0,з4	45	2,іі±0,з6	>0,05
	2 група РА	50	2,22±0,з2	45	і,76±0,22	>0,05
	з група РА	50	2,08±0,зі	45	з,09±0,76	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(0і-з	>0,05	>0,05

Найменша кількість помилок, які були допущені в перерахунку на 500 знаків, у цьому разі, на відміну від даних попереднього дослідження, реєструвалась серед студенток які відносились до 3 групи РА, та студентів, які відносились до 1 групи РА, найбільша їх кількість - серед студенток і студентів, які відносились до 2 групи РА. Яких-небудь статево-обумовлених (р(ї)д-ю>0,05) розбіжностей між величинами показників, які визначались, не спостерігалось.

Водночас їх кількість під час виконання другого завдання серед дівчат і юнаків, які належали до 1 групи РА, становила відповідно 4,60±0,63 та 4,22±0,59, серед дівчат і юнаків, які належали до 2 групи РА, - відповідно 3,78±0,41 (р(ї)і-2>0,05) та 3,60±0,42 (р(ї)і-2>0,05), серед дівчат і юнаків, які належали до 3 групи РА, - відповідно 4,64±0,69 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05) та 5,44±1,12 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05).

Найменша кількість помилок, які були допущені в перерахунку на 500 знаків, реєструвалась у студенток і студентів, які відносились до 2 групи РА, найбільша кількість - у студенток і студентів, які відносились до 3 групи РА. Яких-небудь статево-обумовлених (р(ї)д-ю>0,05) відмінностей між величинами показників, які визначались, не спостерігалось.

Порівнюючи дані, отримані під час виконання на початку навчального заняття першого і другого завдань, необхідно було зазначити, що кількість помилок, які були допущені, в більшості випадків зменшувалась (дівчата і юнаків 1 групи РА, дівчата і юнаки 2 групи РА) та лише в деяких випадках (дівчата і юнаки 3 групи РА) збільшувалась. Разом з тим в ході зіставлення показників, які відображували дані щодо кількості помилок, які були допущені, протягом періоду виконання як першого, так і другого завдання впродовж як першої, так і другої хвилин слід було звернути увагу на зменшення їх числа серед студентів, які належали до 1 і 2 груп РА, та збільшення - серед студентів, які належали до 3 групи РА.

В той же час дані гігієнічної оцінки характеристик розумової працездатності студентів за даними щодо загальної кількості знаків, які були переглянуті і під час виконання коректурної проби, наприкінці навчального заняття засвідчували той факт, що їх значення під час виконання першого завдання серед дівчат і юнаків, які відносились до 1 групи РА, становили відповідно 415,62±10,66 та 402,11±12,39, серед дівчат і юнаків, які відносились до 2 групи РА, - відповідно 401,90±9,78 (р(ї)і-2>0,05) та 391,82±9,71 (р(ї)і-2>0,05), серед дівчат і юнаків, які відносились до 3 групи РА, - відповідно 416,80±9,42 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05) та 407,71±10,18 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05) (табл. 3).

Таблиця 3

Показники розумової працездатності студентів за даними щодо загальної кількості знаків, що були переглянуті під час виконання коректурної проби, наприкінці навчального заняття в залежності від рівня рухової активності

Показники	Особливості рухової активності	Групи студентів	р(ї)д-ю
		Д і в ч а т а	Ю н а к и
		n	M±m	n	M±m
Загальна кількість знаків, що були переглянуті (перше завдання)	1 група РА	50	4і5,62±і0,66	45	402,іі±і2,з9	>0,05
	2 група РА	50	40і,90±9,78	45	з9і,82±9,7і	>0,05
	3 група РА	50	4і6,80±9,42	45	407,7і±і0,і8	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Г)і-з	>0,05	>0,05
Кількість знаків, що були переглянуті протягом 1 хвилини (перше завдання)	1 група РА	50	2і4,24±5,48	45	2і0,00±6,74	>0,05
	2 група РА	50	208,з0±4,8і	45	202,24±5,з7	>0,05
	3 група РА	50	2і8,92±5,62	45	208,67±5,22	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Г)і-з	>0,05	>0,05
Кількість знаків, що були переглянуті протягом 2 хвилини (перше завдання)	1 група РА	50	20і,з8±5,80	45	і92,іі±6,5і	>0,05
	2 група РА	50	і9з,60±6,82	45	і89,58±4,98	>0,05
	3 група РА	50	і97,88±5,28	45	і99,04±5,98	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(0і-з	>0,05	>0,05
Загальна кількість знаків, що були переглянуті (друге завдання)	1 група РА	50	з96,04±і0,49	45	з8і,07±9,48	>0,05
	2 група РА	50	з94,70±іі,40	45	з76,зз±8,22	>0,05
	3 група РА	50	з90,02±8,5з	45	з8з,07±9,9з	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Г)і-з	>0,05	>0,05
Кількість знаків, що були переглянуті протягом 1 хвилини (друге завдання)	1 група РА	50	20з,і8±6,іі	45	і92,87±5,22	>0,05
	2 група РА	50	і98,24±5,04	45	і95,27±4,із	>0,05
	3 група РА	50	200,98±4,78	45	і95,22±4,92	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(Г)і-з	>0,05	>0,05
Кількість знаків, що були переглянуті протягом 2 хвилини (друге завдання)	1 група РА	50	і92,08±5,94	45	і88,20±5,52	>0,05
	2 група РА	50	і98,46±0,08	45	і8і,07±5,і4	>0,05
	3 група РА	50	і9і,04±4,з2	45	і87,84±5,65	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р(0і-з	>0,05	>0,05

Найбільша кількість знаків, що були переглянуті, реєструвалась у студенток і студентів, які належали до 3 групи РА, найменша кількість - у студенток і студентів, які належали до 2 групи РА. Статево-обумовлених (р(1)д-ю>0,05) розбіжностей між величинами показників, які визначались, не спостерігалось.

Водночас їх кількість під час виконання другого завдання серед дівчат і юнаків, які відносились до 1 групи РА, становила відповідно 396,04±10,49 та 381,07±9,48, серед дівчат і юнаків, які відносились до 2 групи РА, - відповідно 394,70±11,40 (р(ї)і-2>0,05) та 376,33±8,22 (р(ї)і-2>0,05), серед дівчат і юнаків, які відносились до 3 групи РА, - відповідно 390,02±8,53 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05) та 383,07±9,93 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05).

Найбільша кількість знаків, що були переглянуті, реєструвалась у студенток, які відносились до 1 групи РА, і студентів, які належали до 3 групи РА, найменша кількість - у студенток, які належали до 3 групи РА, і студентів, які відносились до 2 групи РА. Статево-обумовлених (р(ї)д-ю>0,05) відмінностей між величинами показників, які визначались в ході проведених досліджень, не спостерігалось.

В ході зіставлення показників, котрі відображували дані щодо кількості знаків, які були переглянуті, протягом періоду виконання як першого, так і другого завдання впродовж як першої, так і другої хвилин слід було звернути увагу на неухильне зменшення в кожній із досліджуваних груп їх числа у другій половині часу, що був відведений на тестування, причому такі тенденції були значно більш вираженими в ході виконання другого завдання.

Під час визначення особливостей впливу рівня РА на показники помилок, які були допущені, та визначались у перерахунку на 500 знаків наприкінці навчального заняття у медичному закладі вищої освіти слід було звернути увагу на той факт, що їх кількість під час виконання першого завдання серед дівчат і юнаків, які належали до 1 групи РА, становила відповідно 4,74±0,93 та 4,20±0,79, серед дівчат і юнаків, які належали до 2 групи РА, - відповідно 3,28±0,42 (р(ї)і-2>0,05) та 3,71±0,51 (р(ї)і-2>0,05), серед дівчат і юнаків, які належали до 3 групи РА, - відповідно 4,16±0,64 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05) та 3,93±0,61 (р(ї)2-з>0,05; р(ї)і-з>0,05) (табл. 4).

гігієнічний розумовий фізичний працездатність

Таблиця 4

Показники розумової працездатності студентів за даними щодо кількості помилок, що були допущені під час виконання коректурної проби, наприкінці навчального заняття в залежності від рівня рухової активності

Страница:

статья "Гігієнічна оцінка особливостей формування показників розумової і фізичної працездатності студентів" скачать

Подобные документы

Вплив фізичних вправ на розумову працездатність учнів середнього шкільного віку
Втома, локалізація та механізми виникнення втоми після розумової і фізичної працездатності. Фізіологічна характеристика дітей середнього шкільного віку. Оцінка ефективності застосування фізичних вправ для покращення розумової працездатності учнів.

дипломная работа [163,6 K], добавлен 23.01.2011
Покращення фізичної підготовленості у дітей молодшого шкільного віку шляхом збільшення обсягу рухової активності
Психолого-педагогічні основи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Закономірності фізичного та фізіологічного розвитку організму дітей. Взаємозалежність рухової активності і показників фізичного стану. Вплив рухової діяльності на розвиток.

дипломная работа [80,2 K], добавлен 19.10.2009
Стан та перспективи вдосконалення спеціально організованої рухової активності учнів у загальноосвітніх навчальних закладах
Рухова активність як чинник, що обумовлює діяльність організму в процесі індивідуального вікового розвитку. Формування системи знань, умінь, навичок освіченості учня в галузі фізичної освіти. Вдосконалення ефективності форм виконання фізичних вправ.

статья [20,5 K], добавлен 15.01.2018
Адаптація студентів у ВНЗ
Явище адаптації у психолого-педагогічній теорії. Види соціально-психологічної адаптації та її фактори. Аспекти адаптації студентів у вищих навчальних закладах. Дослідження проблеми адаптації студентів, їх пристосування до умов соціального середовища.

курсовая работа [384,9 K], добавлен 04.11.2014
Динаміка змін в ставленні студентів І-ІІ курсів до занять з фізичної культури
Висвітлення питання ставлення студентів до фізичної культури. Методи викладання, які є основними для їхньої майбутньої професії. Студентська самооцінка щодо занять фізичної культурою, її специфіка, створення додаткових позаурочних спортивних секцій.

статья [521,3 K], добавлен 24.04.2018
Оцінка тижневого рівня рухової активності учнів старшого шкільного віку міської та сільської місцевості
Аналіз проблеми рухової активності дітей старшого шкільного віку. Об’єм необхідної добової рухової активності старшокласників. Практичні рекомендації з компенсації її дефіциту в позаурочний час за допомогою форм позаурочних занять фізичними вправами.

дипломная работа [720,0 K], добавлен 17.05.2014
Формування ціннісного ставлення студентів до фізичної культури
Фізичне виховання як соціальне явище та складова навчального процесу. Експериментальне дослідження ставлення студентів до фізкультури і спорту. Зміст та методика організації викладання навчального предмету "Фізичне виховання" на полімотиваційній основі.

курсовая работа [363,9 K], добавлен 19.06.2011
Вплив занять кросфітом на формування мотивації студентів до регулярних занять фізичною культурою і спортом
Методика застосування кросфіту в процесі формування мотивації студентів до занять фізичною культурою. Врахування індивідуальних особливостей учнів. Пошук нових підходів до організації занять. Вплив занять кросфітом на фізичну підготовленість студентів.

статья [61,8 K], добавлен 18.08.2017
Шляхи розвитку творчої самостійності студентів у навчанні
Розвиток творчої діяльності студентів. Роль викладача як суб'єкта педагогічного процесу. Дослідження психологічних особливостей майбутніх фахівців у процесі формування самостійності. Створення креативної особистості, адаптованої до вимог сучасності.

реферат [123,1 K], добавлен 25.02.2014
Оцінка рухової активності українських школярів 10-14 років
Морфофункціональні характеристики вікових особливостей школярів. Фізична підготовка в загальноосвітній школі та засоби підвищення рухової активності дітей. Аналіз добових енерговитрат школярів 10-14 років за допомогою карт формалізованого самозвіту.

курсовая работа [52,1 K], добавлен 10.11.2013
Мотивація навчання студентів творчих та технічних спеціальностей
Поняття мотивації та мотиви навчання. Опис процедури проведення дослідження особливостей мотивації студентів та використаних методик. Особливості формування позитивних навчальних мотивів, особистих якостей майбутнього спеціаліста та дійових цілей.

курсовая работа [85,9 K], добавлен 15.12.2011
Курс математики і суміжні дисципліни у професійній підготовці студентів
Способи активізації пізнавальної діяльності студентів на основі вивчення основних методів стимулювання розумової активності у процесі вивчення математики. Роль задач практичного змісту при навчанні математики, зв'язок суміжних наук у процесі навчання.

статья [22,8 K], добавлен 31.08.2017
Формування у школярів інтересу до фізичної культури
Педагогічне керування та виховання активізації пізнавального процесу, ефективні засоби його активізації та використання прийомів ігрового методу на заняттях фізичної культури. Народні ігри, їх роль у розвитку пізнавальної активності до фізичної культури.

курсовая работа [113,0 K], добавлен 26.09.2010
Шляхи стимулювання здобуття знань сучасних українських студентів
Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.

дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014
Особливості організації фізичної підготовки учнів молодшого шкільного віку
Теорія адаптації організму до фізичних навантажень, різновиди прояву фізичних якостей. Побудова тренувального процесу у фізичному вихованні дітей, формування перспективної програми тренувальних завдань. Вікові особливості, дозування фізичних навантажень.

дипломная работа [121,0 K], добавлен 12.11.2009
Використання нетрадиційних методів та засобів навчання на уроках фізичної культури
Дослідження сучасної класифікації уроків фізичної культури та характеристика їх особливостей. Аналіз нетрадиційних форм проведення та застосування сучасних технологій на уроках фізичної культури, використання яких сприяє розвитку інтересу учнів до занять.

курсовая работа [342,7 K], добавлен 25.09.2010
Формування креативної компетентності студентів ВНЗ культури
Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.

статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017
Кількісна оцінка фізкультурної освіченості молоді
Методи визначення взаємозв'язків між показниками соматичного здоров'я, рухової активності, теоретичної підготовленості і мотиваційно-ціннісної сфери школярів. Неспеціальна фізкультурна освіта - основна форма фізичної культури навчальних закладах.

статья [17,8 K], добавлен 18.12.2017
Підвищення рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного віку засобами ігрової спрямованості
Дослідження проблеми ігрового спрямування фізичної підготовки дітей молодшого шкільно віку в педагогічній теорії та практиці фізичного виховання. Розробка програми комплексної ігрової організації фізичної підготовки та перевірка її ефективності.

дипломная работа [95,1 K], добавлен 25.10.2009
Педагогічні умови стимулювання активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до фізкультурної діяльності
Дослідження проблеми активності студентів до фізкультурної діяльності в педагогічній теорії та практиці вищих педагогічних навчальних закладів. Визначення критеріїв і рівнів сформованості активності, розробка методичних рекомендацій щодо її стимулювання.

автореферат [49,2 K], добавлен 11.04.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка особливостей формування показників розумової і фізичної працездатності студентів"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Показники	Особливості рухової активності	Групи студентів	р(1)д ю
		Д і в ч а т а	Ю н а к и
		n	M±m	n	M±m
Кількість помилок, що були допущені в перерахунку на 500 знаків (перше завдання)	1 група РА	50	4,74±0,9з	45	4,20±0,79	>0,05
	2 група РА	50	з,28±0,42	45	з,7і±0,5і	>0,05
	3 група РА	50	4,і6±0,64	45	з,9з±0,6і	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р⁽1^)і-3	>0,05	>0,05
Кількість помилок, що були допущені протягом 1 хвилини в перерахунку на 500 знаків (перше завдання)	1 група РА	50	2,і8±0,46	45	2,із±0,42	>0,05
	2 група РА	50	і,78±0,27	45	і,5з±0,24	>0,05
	3 група РА	50	2,і6±0,з4	45	і,76±0,24	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	рфі-з	>0,05	>0,05
Кількість помилок, що були допущені протягом 2 хвилини в перерахунку на 500 знаків (перше завдання)	1 група РА	50	2,56±0,57	45	2,09±0,44	>0,05
	2 група РА	50	і,50±0,22	45	2,і8±0,з5	>0,05
	3 група РА	50	2,00±0,4і	45	2,і8±0,48	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Т)2-з	>0,05	>0,05
	рфі-з	>0,05	>0,05
Кількість помилок, що були допущені в перерахунку на 500 знаків (друге завдання)	1 група РА	50	4,50±0,82	45	з,07±0,42	>0,05
	2 група РА	50	4,06±0,96	45	з,з6±0,з6	>0,05
	3 група РА	50	з,88±0,6і	45	4,24±0,64	>0,05
	р(Г)і-2	>0,05	>0,05
	р(Г)2-з	>0,05	>0,05
	р⁽Оі-з	>0,05	>0,05
Кількість помилок, що були допущені протягом 1 хвилини в перерахунку на 500 знаків (друге завдання)	1 група РА	50	2,06±0,з8	45	і,5з±0,24	>0,05
	2 група РА	50	2,00±0,з5	45	і,96±0,27	>0,05