Підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Мукачівський державний університет (Україна)

Поморський університет у Слупську

Підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища

Т. Бондар, дп.н., професор

О. Добош, к.п.н., доцент

М. Александрович, к. психол. н., доцент

Анотація

У статті запропоновано теоретичне обґрунтування проблеми підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища. Схарактеризовано сучасні підходи науковців до підготовки фахівців закладів дошкільної освіти (ЗДО).

Мета дослідження - вивчити й описати особливості підготовки майбутніх вихователів ЗДО до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища, окреслити ефективні шляхи такої якісної підготовки.

Для досягнення мети використано теоретичні методи, що вможливили аналіз й узагальнення наукової психолого-педагогічної літератури, законодавчої бази в галузі підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності, окреслення вимог до створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти в Україні. Опрацьовано психолого-педагогічну літературу й нормативно- правову базу професійної підготовки магістрів - майбутніх вихователів ЗДО до роботи в інклюзивному освітньому середовищі.

Результати. Схарактеризовано складники підготовки фахівців до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища: оволодіння фаховими компетентностями, зокрема специфічними; створення й активне використання в роботі з дітьми інклюзивного розвивального середовища; виконання нестандартних професійних завдань; готовність до роботи в умовах інклюзії. Професійна педагогічна діяльність майбутніх вихователів ЗДО в умовах інклюзивного освітнього середовища має певні особливості, що аргументує доцільність включення до освітньої програми "Дошкільна освіта" навчальної дисципліни "Інклюзія в закладах освіти".

Висновки. Внаслідок наукового пошуку, обґрунтовано особливості підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища: толерантне ставлення всіх учасників освітнього процесу один до одного як ключовий духовно-моральний принцип суспільства; міждисциплінарний зв'язок навчального матеріалу; максимальне моделювання майбутньої педагогічної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі; удосконалення професійної компетентності майбутнього вихователя ЗДО. Підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища є важливим складником освітнього процесу в закладах вищої освіти, що передбачає цілеспрямовану систематичну діяльність викладачів із формування в здобувачів вищої освіти спеціальних знань, умінь і рефлексії в процесі вивчення дисциплін, самоосвіту та самовиховання.

Ключові слова: підготовка, майбутні вихователі, заклад дошкільної освіти, інклюзивна освіта, професійна діяльність, професійна компетентність, інклюзивне освітнє середовище.

Abstract

Preservice Preschool Teacher Training for Professional Activity in the Inclusive Educational Environment

T. Bondar, Dr. Sc. in Ped., Professor; O. Dobosh, PhD. in Ped., Ass. Professor; M. Aleksandrovich, PhD. in Psych., Ass. Professor; Pomeranian University in Slupsk. Mukachevo State University (Ukraine)

The article offers a theoretical justification to the problem of preservice preschool teacher training for the professional activity in the inclusive educational environment. The scholarly modern approaches that consider preservice preschool teacher training are characterized.

The aim of the research is to examine the specifics that preservice preschool teacher training has to prepare preservice preschool teacher to work with young children in the inclusive educational environment, and to outline effective ways that ensure high-quality training.

To achieve the aim, theoretical methods were used, which made it possible to analyze and generalize the scientific psychological and pedagogical literature, the legislative framework in the field of preservice preschool teacher training and outline the requirements for creating an inclusive educational environment in preschool education institutions in Ukraine. The psychological-pedagogical literature and the laws, orders, letters issued by the Cabinet of Ministers of Ukraine and Ministry of Education an Science of Ukraine related to professional training of the students in the masters' program have been elaborated.

Results. The components that make up the preservice preschool teacher training to prepare students for professional activity in the inclusive educational environment are outlined and characterized. They include teaching and learning professional competencies, specific competencies in particular; creating and acting in the inclusive educational environment while working with children; performing non-standard professional tasks; and having efficacy to work in the inclusive environment. The professional pedagogical activity of the preservice preschool teachers in the inclusive educational environment has certain features that require the introduction of the Inclusion in Educational Institutions course in the Preschool Education master's program.

Conclusions. So, the specifics that characterize the preservice preschool teacher preparing in the inclusive educational environment include: tolerant attitude of all the participants in teaching and learning is sees as a key factor that ensures spiritual and moral development in society; interdisciplinary connection of educational material; maximum modeling of teaching in the inclusive educational environment; and systemic work to improve the professional competence in preservice preschool teachers. The preservice preschool teacher training in higher educational institutions that focuses on the inclusive environment is an integral component of the entire educational process in institutions of higher learning, which involves the purposeful systematic activity of faculty to involve students in meaningful learning, skill acquisition and reflection on the accomplishments and problems students might encounter and solve. The faculty also encourage students to study independently to build their confidence and professional competence.

Key words: training, preservice preschool teachers, preschool educational institution, inclusive education, professional activity, professional competence, inclusive educational environment.

Вступ

Освітні реформи в Україні спрямовані, зокрема, на створення доступного освітнього середовища, що забезпечує кожній дитині реалізацію права на якісну освіту в закладі освіти за місцем проживання. Нині держава вживає важливих заходів, щоб забезпечити умови для розвитку інклюзивної освіти. За підтримки Уряду, Верховної Ради та Президента України Міністерство освіти і науки України налагоджує організаційний, навчально-методичний супровід закладів освіти для реалізації інклюзії та створення доступного освітнього середовища.

Панування різноманітності в закладі дошкільної освіти вимагає визнання культурних й індивідуальних відмінностей, які існують між дітьми та впливають на цінності, ставлення, стратегії поведінки інших людей. Політика рівного ставлення й управління різноманітністю позитивно впливає на розвиток закладів освіти. Визнаючи різноманітне багатокультурне суспільство й політику рівного ставлення за ознаками статі, віку, інвалідності, стану здоров'я, раси, національності, етнічного походження, релігії, віросповідання, неконфесійності, політичних переконань тощо, заклади дошкільної освіти зобов'язуються впроваджувати принципи управління різноманітністю та політику рівного ставлення (Lewkowicz, 2019: 67).

На тлі положень “Концепції Нової української школи”, запровадження нових освітніх стандартів для початкової освіти відбулося багато помітних змін саме на рівні початкових шкіл (Нова українська школа, 2016). Ранній і дошкільний вік надзвичайно важливий для розвитку дітей, тому необхідно розвивати інклюзивну освіту й на рівні закладів дошкільної освіти. Це питання має особливе значення для дітей з особливими освітніми потребами.

Європейське агентство з особливих потреб та інклюзивної освіти (“European Agency for Special Needs and Inclusive Education”) пропонує п'ять ключових напрямів для розвитку інклюзивної освіти, що, на наш погляд, однаково важливі й актуальні для Нової української школи (2016) та закладів дошкільної освіти: раннє втручання, раннє виявлення, а також проведення профілактичних заходів; позитивний освітній і соціальний вплив інклюзивної освіти; підготовка висококваліфікованих фахівців; удосконалення системи психолого-педагогічного супроводу й механізмів фінансування; значущість надійних даних (Five Key Messages for Inclusive Education, 2014).

Із 2009 р. в Україні розпочався правовий етап розвитку інклюзивної освіти, у межах якого ухвалено низку законів, спрямованих на включення дітей з особливими освітніми потребами в освітній процес загальних закладів освіти. Право дітей з особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти закріплене Конституцією України; регламентоване в Законах України “Про освіту” (2017), “Про охорону дитинства” (2001), “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (1991), а також у важливих міжнародних документах із питань прав осіб з інвалідністю (“Конвенція ООН про права дитини” (1989), “Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю” (2009).

Вивчення особливостей підготовки майбутніх вихователів до діяльності в інклюзивному освітньому середовищі актуалізоване й війною в Україні. Нині вкрай потрібний висококваліфікований персонал закладу дошкільної освіти, що недаремно вважають стратегічним капіталом, одним із найбільш вагомих складників системи забезпечення розвитку демократичного суспільства. Дошкільна освіта - важливий етап для цілісного розвитку дитини. “Дошкільна освіта як перша самооцінна ланка має гнучко реагувати на сучасні соціокультурні запити, збагачувати знання дитини необхідною якісною інформацією, допомагати їй реалізувати свій природний потенціал, орієнтуватися на загальнолюдські й національні цінності”, - зазначено в новій редакції “Базового компонента дошкільної освіти”, 2021 (Базовий компонент дошкільної освіти, 2021). Підвищена увага до підготовки майбутніх вихователів цілком виправдана й тому, що в умовах російської агресії кожна дитина набуває статусу особливої. Головним організатором педагогічного процесу в закладах дошкільної освіти є вихователь, від якого суттєвою мірою залежить створення безпечного освітнього середовища, що сприяє цілісному та всебічному розвитку дитячої особистості. Сучасний фахівець дошкільної освіти повинен бути конкурентоспроможним, із високим рівнем фахової підготовки, здатним реалізовувати державні стандарти, упроваджувати нові освітні технології, орієнтуватися на інтереси кожної дитини, задоволення її особливих потреб. Реалізація інклюзивних принципів, зокрема на рівні дошкільної освіти, вимагає усвідомлення того, що інклюзія в освітньому процесі є одним із важливих чинників, який забезпечує інтеграцію особистості в суспільне життя; задоволення освітніх потреб усіх дітей без винятку; адаптацію методів і темпу навчання відповідно до особливих освітніх потреб; оптимізацію педагогічної діяльності відповідно до особливих освітніх потреб дітей; розширення участі дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітній програмі та в житті місцевих громад; утвердження різноманітності як основи дидактичного процесу; якісне викладання; належну підготовку майбутніх вихователів; ранній супровід і догляд дітей з особливими потребами; започаткування програм підтримки й популяризації дошкільної освіти серед батьків (Wojciechowska, 2020: 186).

Отже, необхідність виокремлення особливостей забезпечення якісної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти підтверджує актуальність дослідження задекларованої теми.

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти постає у фокусі уваги багатьох українських науковців (Бєлєнька та ін., 2009; Поніманська, 2006; Слюсарук-Літвін, 2019). За висловом Л. Зданевич (2014), “професійна підготовка майбутнього вихователя” - це спеціально організований освітній процес, спрямований на формування в майбутніх фахівців високого рівня готовності до ефективної професійної діяльності в галузі дошкільної освіти (Зданевич, 2014: 29).

Т. Танько (2004: 34) під професійною підготовкою розуміє систему організаційних і педагогічних заходів, які забезпечують формування в особистості професійної спрямованості, системи знань, навичок, умінь та професійної готовності. Ідеться про суб'єктивний стан особистості, яка вважає себе здатною й підготовленою до виконання певної професійної діяльності та прагне її провадити.

Автори монографії “Підготовка вихователя до розвитку особистості дитини в дошкільному віці” (Бєлєнька та ін., 2009) зазначають, що “підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти - це багатофакторна структура, основним завданням якої є набуття студентами особистісного смислу діяльності, формування фахової майстерності, зацікавлення до роботи з дітьми та їхніми батьками, що постійно зростає, а також розвиток успішності в діяльності” (Бєлєнька та ін., 2009: 101).

На основі аналізу теоретико-методологічних праць виокремлено структурні компоненти професійної підготовки майбутнього вихователя дітей дошкільного віку: види діяльності, практично спрямовані на формування професійно-педагогічної компетентності педагога; оволодіння необхідними особистісними професійними якостями; засвоєння здобувачами вищої педагогічної освіти знань, умінь і навичок дошкільної освіти. Підсумовано, що в процесі професійної підготовки особливого значення набуває надання майбутньому фахівцеві дошкільної освіти повної науково достовірної інформації про особливості розвитку дитини раннього й дошкільного віку як соціального суб'єкта, окреслення перспектив її зростання для планування й реалізації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти (Добош & Пинзеник, 2022: 12).

Наукова спільнота демонструє помітне зацікавлення питаннями інклюзивної освіти у світі й Україні (Aleksandrovich, 2014; Атрощенко & Бондар, 2021; Wojciechowska, 2020; Szumski et al., 2017; Szumski, 2019; Lewkowicz, 2019; Колупаєва, 2009; Nilholm, 2021; Persson, 2013; Plichta, 2012). Активно обговорюваними є проблеми, пов'язані зі створенням, розвитком й оцінюванням інклюзивного освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти (Атрощенко & Бондар, 2021: 196). Увага деяких дослідників зосереджена на інклюзивному процесі в закладах дошкільної освіти в Україні, зокрема на концептуальних засадах розвитку інклюзії в умовах дошкільної освіти, моніторингу якості дошкільної освіти (Бондар, 2021).

Готовність педагогів дошкільної освіти до організації корекційної та розвиткової роботи з дітьми з особливими потребами вивчає О. Мартинчук. Оновлення системи професійно-прикладної підготовки випускників закладів вищої освіти з недефектологічних спеціальностей до роботи в системі інклюзивної освіти досліджує Т. Дегтяренко. У розвідках О. Кучерук, В. Гладуш наголошено на змісті інклюзивної компетентності майбутнього фахівця (за дослідженням Шапочка & Буркле, 2020: 119).

Інклюзія передбачає створення спеціального інклюзивного освітнього середовища, яке має бути адаптоване до кожної дитини, до її освітніх потреб. Таке середовище можна створити лише в активній співпраці фахівців-педагогів і батьків. У закладах дошкільної освіти фіксують труднощі в навчанні й вихованні дітей з особливими освітніми потребами, що зумовлені дефіцитом кваліфікованих кадрів і / або недостатнім рівнем підготовки фахівців. З огляду на це, упровадження інклюзії в закладах дошкільної освіти потребує переосмислення змісту й особливостей фахової підготовки фахівців до роботи в інклюзивному освітньому середовищі.

Об'єкт дослідження - підготовка майбутніх вихователів до професійної діяльності.

Предмет дослідження - зміст підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища.

Мета дослідження - вивчити й описати особливості змісту підготовки майбутніх вихователів ЗДО до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища, окреслити ефективні шляхи такої підготовки.

Теоретичні основи дослідження

Особливості фахової підготовки для роботи в умовах інклюзивної освіти зумовлені вимогами до якості інклюзивних освітніх послуг, що викладені в нормативно-правових актах України. У 2009 р. Україна ратифікувала “Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю” (2007), визнавши, що інклюзивна освіта не лише забезпечує найкраще середовище для виховання та навчання, а й допомагає усувати бар'єри та стереотипи стосовно дітей з особливими освітніми потребами. Держава взяла на себе зобов'язання забезпечити освіту осіб з особливими освітніми потребами, що підтверджено в статті 19 Закону України “Про освіту” (2017 р.). У статті 19 “Освіта осіб з особливими освітніми потребами” акцентовано увагу на тому, що “органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють особам з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти нарівні з іншими особами шляхом належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та / або розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку” (Закон України “Про освіту”, 2017).

Міністерство освіти і науки серед напрямів своєї діяльності пріоритетним називає розвиток інклюзивного навчання, тому активно створює нові можливості для дітей з особливими освітніми потребами. МОН обстоює ідеї формування безперешкодного освітнього середовища, що регламентує Закон України “Про освіту” (2017) і “Національна стратегія зі створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року” (2021).

Згідно з наказом МОН від 01 квітня 2019 р. “Про затвердження типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних групах закладів дошкільної освіти”, окреслено умови, які мають забезпечити заклади дошкільної освіти для якісної реалізації інклюзивного процесу. Відповідно до “Порядку організації діяльності інклюзивних груп у ЗДО”, що затверджений постановою Кабміну від 10 квітня 2019 р. №530, засновник має забезпечити: облаштування території закладу, будівель і приміщень згідно з вимогами ДБН щодо закладів дошкільної освіти та інклюзивності; створення матеріально-технічної і навчально- методичної бази; облаштування ресурсної кімнати для проведення психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять.

Варто наголосити, що “Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти (ЗДО)” (2019) потребував удосконалення. У постанові Кабінету Міністрів “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. №530” від 28 липня 2021 р. передбачено такі зміни: упровадження диференційованого підходу до забезпечення підтримки дітей з особливими освітніми потребами (ООП), затвердження нової форми індивідуальної програми розвитку й визначення рівнів підтримки в освітньому процесі дітей під час інклюзивного навчання. Зміни в оновленому “Порядку організації інклюзивного навчання в ЗДО” (2021) спрямовані на індивідуалізацію освітнього процесу для дошкільників з особливими освітніми потребами та допомогу в підтримці кожної дитини відповідно до її потреб (Удосконалено організацію інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти - рішення Уряду, н. д.).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №33 від 12.01.2021 р., затверджено “Базовий компонент дошкільної освіти” (далі - БКДО). Цей “Державний стандарт освіти” містить норми й положення, які окреслюють державні вимоги до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку (6-7 років). У документі зазначено умови, за яких стає досяжним належний рівень освіти дитини старшого дошкільного віку. Ідеться про забезпечення рівного доступу дошкільної освіти для всіх дітей раннього й дошкільного віку, зокрема дітей з особливими освітніми потребами, збереження загальнолюдських, європейських і національних освітніх традицій українського суспільства, соціальну підтримку сім'ї та родинних стосунків, розв'язання проблем професійної самореалізації й підвищення кваліфікації працівників закладів дошкільної освіти. “БКДО” утверджує освіту дитини як стартову платформу особистісного розвитку, як першу й обов'язкову сходинку в системі неперервної освіти. В основу стандарту дошкільної освіти покладено ідею солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього й дошкільного віку (Базовий компонент дошкільної освіти, 2021).

Один із важливих напрямів оновленого “БКДО” - інклюзивне навчання. Це питання аналізують широко, оскільки дитина може мати особливі освітні потреби тимчасово: діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які мають психологічні травми. Важливим аспектом у роботі вихователя закладу дошкільної освіти стає виокремлення цих потреб, створення необхідних умов для дитини, щоб вона не відчувала свою інакшість, відчуженість від дітей групи. Особливістю інклюзії є не відокремлення дітей з ООП, а залучення їх до спільноти однолітків, так вони почуватимуться в безпеці, матимуть відчуття належності до дитячого колективу.

Наказом Міністерства економіки №755-21 від 19.10.2021 р. затверджений професійний стандарт “Вихователь закладу дошкільної освіти”, де зазначено, що основна мета роботи вихователя - організація навчання, виховання й розвитку вихованців через формування ключових компетентностей. Професійний стандарт представляє умови та критерії для визначення відповідності професійної кваліфікації особи вимогам до роботи на посаді вихователя закладу дошкільної освіти, а також утілює сучасний підхід до формування переліку трудових функцій і трудових дій, опису загальних та професійних компетентностей вихователя закладу дошкільної освіти. Серед трудових функцій вихователя закладу дошкільної освіти на особливу увагу заслуговує участь у створенні, підтримці й розвитку здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного освітнього середовища. До переліку професійних компетентностей у межах цієї функції входять такі: здоров'язбережувальна - здатність організовувати фізично безпечне освітнє середовище, психологічно безпечне освітнє середовище; проектувальна - здатність організовувати та проєктувати освітні осередки за принципами універсального дизайну й розумного пристосування.

Сучасні реалії помітно корегують усі сфери людського життя, зокрема й освіту. В умовах воєнного стану особливих змін зазнала дошкільна ланка освіти. Поряд із закладами дошкільної освіти, що працюють у звичному режимі, є ті, які або не функціюють, або приймають тимчасово переміщених осіб, або організовують освітній процес дистанційно. Переживаючи емоції війни, діти дошкільного віку, зокрема діти з особливими освітніми потребами, стають найбільш вразливою категорією населення.

Протягом воєнного стану в країні Кабінет Міністрів, Міністерство освіти і науки України докладають чималих зусиль до організаційно-методичного супроводу в освітній сфері. Підтримка педагогічної спільноти в умовах агресії засвідчує якісне державне управління, соціальну відповідальність нашої незалежної держави, її здатність протистояти ризикам і стабілізувати педагогічну діяльність (Kravchenko et al., 2022: 477).

Для забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України вніс низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. У листі МОН від 15.06.2022 №1/6435-22 “Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами” надано роз'яснення стосовно того, як має бути організована освіта дітей з ООП у новому навчальному році. Крім того, особливості організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах у період воєнного стану, викладено в “Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період” (2022), “Методичних рекомендаціях щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану” (2022).

У листі МОН №1/8504-22 “Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році” від 27.07.2022 підтверджено пріоритетність створення безпечного, комфортного, інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу й підвищення якості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти, з огляду на реалії сьогодення та правовий режим воєнного стану. У методичних рекомендаціях до цього листа зосереджено увагу на організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Отже, державна політика орієнтує заклади вищої освіти на розроблення змісту підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Варто наголосити, що політику держави в галузі дошкільної освіти регламентує “Базовий компонент дошкільної освіти” (2021) як стандарт дошкільної освіти. Документ актуальний завжди, тому заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану.

Серед актуальних питань в умовах воєнного стану найважливішими є такі: організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників; підтримка дітей і батьків у складних ситуаціях; організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку; налагодження зв'язків і підтримка педагогічного партнерства ЗДО з батьками вихованців, представниками територіальних громад; надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам; психолого-педагогічний супровід дітей, зокрема з особливими освітніми потребами. Зазначимо, що діти з ООП здобувають дошкільну освіту відповідно до Державного стандарту дошкільної освіти, як і всі діти, проте за допомогою найбільш доцільних методів, що передбачають увагу до їхніх потреб та можливостей (Базовий компонент дошкільної освіти, 2021).

Методи дослідження. Для досягнення мети використано насамперед теоретичні методи, що сприяли аналізу й узагальненню наукової психолого- педагогічної літератури, законодавчої бази в галузі підготовки майбутніх вихователів до професійної діяльності, вимог до створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти в Україні.