Концептуальні засади професійної підготовки судово-ветеринарних експертів у державних спеціалізованих експертних установах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні засади професійної підготовки судово-ветеринарних експертів у державних спеціалізованих експертних установах України

Іван Володимирович Яценко доктор ветеринарних наук, професор, провідний науковий співробітник

Національний науковий центр

«Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юсмтиції України

Автором сформульовані концептуальні засади професійної підготовки судово-ветеринарних експертів у державних спеціалізованих експертних установах України. Встановлено, що процес підготовки судово-ветеринарних експертів є технологічно складним, багаторівневим і відповідальним. Свого розвитку він набуває у закладах вищої освіти, які ведуть підготовку лікарів ветеринарної медицини і закінчується у державних експертних закладах Міністерства юстиції України, у яких лікар ветеринарної медицини з освітнім ступенем спеціаліст чи магістр, який має намір отримати кваліфікацію судово-ветеринарного експерта, проходить експертну підготовку за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження», опановуючи теоретичні, організаційні та процесуальні положення судової експертизи та судово- ветеринарної експертизи зокрема, набуває практичних навичок володіння методиками і методичними рекомендаціям; здійснює підготовку проєктів висновків експерта та рецензування проєктів висновків експерта, а також процес атестації та отримує кваліфікацію судового експерта із вище зазначеної експертної спеціальності, приймає присягу судового експерта, після чого самостійно на професійній основі здійснює судово-експертну діяльність з проведення судово-ветеринарної експертизи.

Акцентовано увагу на тому, що особа, яка має намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальність 18.1 «Ветеринарні дослідження» повинна мати виключно вищу ветеринарну освіту, кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини ступеня вищої освіти магістр або спеціаліст, галузі знань 21 ««Ветеринарна медицина», спеціальності 211 ««Ветеринарна медицина». Фахівці, які мають диплом про іншу вищу освіту, крім ветеринарної, претендувати на отримання або підтвердження кваліфікації судового експерта за експертною спеціальність 18.1 «Ветеринарні дослідження» не можуть.

Стверджується, що стажування лікарів ветеринарної медицини, що мають намір отримати кваліфікацію судово-ветеринарного експерта вперше здійснюється за розробленою нами і затвердженою Міністерством юстиції України програмою № 1 (176 год.), стажування лікаря ветеринарної медицини, що має намір перший раз підтвердити кваліфікацію судово-ветеринарного експерта за програмою № 2 (118 год.), стажування лікаря ветеринарної медицини, що має намір другий і наступні рази підтвердити кваліфікацію судово-ветеринарного експерта здійснюється за програмою № 3 (79 год.). судовий експерт ветеринарний

Запропоновано доповнити «Перелік рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури» переліком новітніх наукових робіт, опублікованих нами з питань судово-ветеринарної експертизи.

На основі аналізу засад підготовки судово-ветеринарних експертів в Україні нами виявлені проблеми у цьому напрямі діяльності, а для їх подолання запропоновано систему конкретних заходів, у т. ч. розробити і впровадити у судово-експертну діяльність «Рейтингову систему діяльності судового експерта».

Ключові слова: судово-ветеринарна експертиза, судовий експерт, підготовка кадрів, навчання, державні спеціалізовані експертні установи, експертна спеціальність 18.1 Ветеринарні дослідження.

CONCEPTUAL PRINCIPLES OF FORENSIC VETERINARY EXPERTS PROFESSIONAL TRAINING IN STATE SPECIALIZED EXPERT INSTITUTIONS OF UKRAINE

I. Yatsenko

The author formulated the conceptual principles of professional training of forensic veterinary experts in state-specialized expert institutions of Ukraine. It was established that the process of training forensic veterinary experts is technologically complex, multilevel and responsible. It develops in institutions of higher education that train veterinary doctors and ends in state expert institutions of the Ministry of Justice of Ukraine, in which a doctor of veterinary medicine with a specialist or master's degree, who intends to obtain the qualification of a forensic veterinary expert, undergoes expert training by expert speciality 18.1 «Veterinary research», mastering the theoretical, organizational and procedural provisions of forensic examination and forensic veterinary examination in particular, acquires practical skills in mastering methods and methodical recommendations; prepares drafts of expert opinions and reviews drafts of expert opinions, as well as the attestation process and obtains the qualification of a forensic expert in the above-mentioned expert speciality, takes the oath of a forensic expert, after which independently on a professional basis carries out forensic expert activities in the field of forensic veterinary examination.

Attention is focused on the fact that a person who intends to obtain or confirm the qualification of a forensic expert in the expert speciality 18.1 «Veterinary research» must have exclusively a higher veterinary education, the qualification of a doctor of veterinary medicine with a master's degree or a specialist, knowledge field 21 «Veterinary medicine», speciality 211 «Veterinary Medicine». Specialists who have a diploma of another higher education, except veterinary, cannot claim to obtain or confirm the qualification of a forensic expert in the expert speciality 18.1 «Veterinary research».

It is claimed that the internship of veterinary medicine doctors intending to obtain the qualification of a forensic veterinary expert is carried out for the first time according to program No. 1 (176 hours) developed by us and approved by the Ministry of Justice of Ukraine, the internship of a veterinary medicine doctor intending to confirm the qualification of a forensic expert for the first time veterinary expert according to program No. 2 (118 hours), the internship of a doctor of veterinary medicine who intends to confirm the qualification of a forensic veterinary expert for the second and subsequent times is carried out according to program No. 3 (79 hours).

It is proposed to supplement the «List of recommended scientific, technical and reference literature» with a list of the latest scientific works published by us on the issues of forensic veterinary examination.

Based on the analysis of the principles of training forensic veterinary experts in Ukraine, we have identified problems in this area of activity, and to overcome them, we have proposed a system of specific measures, including the development and implementation of the «Rating System of Forensic Expert Activity» in the forensic activity.

Key words: forensic veterinary expertise, forensic expert, personnel training, training, state specialized expert institutions, expert speciality 18.1 Veterinary research.

Постановка проблеми

Відкриття судово-ветеринарної експертизи у системі державних спеціалізованих експертних установ Міністерства юстиції України, як нового напряму експертного забезпечення правосуддя, у 2019 році, за ініціативи Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», було лише першим кроком до формування нової експертної спеціальності 18.1 Ветеринарні дослідження [1-2]. Наступним, не менш важливим етапом розвитку цієї експертної спеціальності є професійна підготовка судових експертів [3]. Потреба у таких фахівцях збільшується у зв'язку із тенденцією до збільшення правопорушень щодо жорстокого поводження з тваринами [4-6]. Під час їх розслідування обов'язково застосовуються спеціальні ветеринарні знання для встановлення причини смерті або визначення характеру та тяжкості тілесних ушкоджень тварини тощо [7-11]. Наданий висновок судового експерта за результатами проведеної судової експертизи підекспертних об'єктів є джерелом доказів про обставини правопорушення у будь-якому виді судочинства [12, с. 422-423; 13 с. 29-36].

Розвиток судово-ветеринарної експертизи відбувається не лише в Україні, а і у Європі та інших зарубіжних країнах [14-18].

У зв'язку з цим, підвищується значення судово-ветеринарного експерта як особи незалежної, обізнаної у сфері теорії і практики ветеринарної медицини, наділена повноваженнями для проведення судово-ветеринарних експертних досліджень та надання висновку експерта, не має матеріально- правового зацікавлення в результатах процесу, а також не представляє у процесі свої власні інтереси. Зазначене зумовлює актуальність дослідження питання концептуальних засад професійної підготовки судово-ветеринарних експертів в Україні.

Аналіз основних досліджень і публікацій

Професійна підготовка судових експертів в Україні є одним із важливих завдань судово-експертних установ України, адже виключно фахівці високого теоретичного і практичного наукових рівнів спроможні вдосконалювати судово-експертну діяльність в Україні, а також брати участь у міжнародному співробітництві у сфері експертного забезпечення правосуддя [19, с. 37-39]. Питання професійної підготовки судових експертів за будь-якою експертною спеціальністю досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені, з-поміж яких: Е. Б. Сімакова-Єфремян [20] узагальнила питання про взаємозалежність європейських інтеграційних процесів і тенденцій інтеграції спеціальних знань в Україні; Н. М. Ткаченко [21] обґрунтувала необхідність удосконалення професійної підготовки судового експерта; О. П. Угро- вецький, О. О. Свідерський та Г. О. Спіцина [22] з'ясували процес формування професійного менталітету співробітників судово-експертних установ України; С. Г. Гаспарян [23] аргументувала шляхи підвищення якості підготовки кадрів для судово-експертних установ Міністерства юстиції України; О. М. Гуров, А. Г. Антонов, М. О. Клименко, Н. М. Сургай, С. В. Татарко, С. О. Дубіна та Т. С. Узбек [24] запропонували концепцію професійної підготовки судово-медичних експертів в Україні; Л. М. Головченко [25] розкрила проблемні питання підготовки й підвищення кваліфікації судових експертів в Україні, а В. М. Бара- няк [26] акцентував увагу на проблемних питаннях підготовки судових експертів у закладах вищої освіти України; Н. В. Кісіль, В. О. Гуцул та В. М. Ярошовець [27] проаналізували проблемні аспекти та можливі зміни у законодавстві щодо підготовки судових експертів в установах Міністерства юстиції України; О. А. Сизоненко [28] деталізувала питання організації кадрового забезпечення судово-економічної експертизи; L. A. H. Hernandez, O. P. Luzardo, L. D. Boada, M. A. Gonzalez, M. Z. Pena [29] показали необхідність впровадження викладання юридичної ветеринарії; В. І. Алєксєйчук та І. В. Стародубов [30] сформулювали організаційні питання та довели перспективи підготовки фахівців у сфері судової експертизи, що, в цілому, свідчить про актуальність всебічного дослідження засад професійної підготовки судових експертів.

Проте не зважаючи на багатовекторність наукових досліджень щодо теоретичних, методологічних та праксеологічних засад професійної підготовки судових експертів у державних спеціалізованих експертних установах України, наукові праці цих та інших вчених не з'ясовують проблему підготовки судово-ветеринарних експертів та не окреслюють шляхів її вирішення, враховуючи специфіку зазначеної експертної діяльності. Окреслена ситуація у юридичній науці та судово-експертній практиці може призвести до порушення принципу компетентності судово-ветеринарного експерта, наслідком чого виникають дефекти професійної діяльності. Отже, проблемні та суперечливі питання, неузгодженості та прогалини у процедурі професійної підготовки судово-ветеринарних експертів у державних спеціалізованих експертних установах України потребують удосконалення організаційних заходів, програм їх підготовки та інтеграцію в теорію і практику судово-експертної діяльності.

Мета роботи

Виокремити та дослідити концептуальні засади професійної підготовки судово-ветеринарних експертів у державних спеціалізованих експертних установах у контексті новітнього законодавства України.

Виклад основного матеріалу

Нині у системі державних спеціалізованих експертних установ Міністерства юстиції України, судово-ветеринарна експертиза розвивається як наука і сфера практичної експертної діяльності лише у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса». У системі експертного забезпечення правосуддя інших спеціалізованих експертних установ України вона відсутня. Така ситуація щодо обмеження можливостей застосування спеціальних ветеринарних знань під час досудового розслідування або судового розгляду справ щодо тварин і тваринництва, як галузі, не може задовольняти запроси правоохоронних органів і судочинство.

У зв'язку з цим, професійна підготовка судово-ветеринарних експертів має важливе значення у експертному забезпеченні правосуддя з кількох причин, зокрема, для формування реєстру судово-ветеринарних експертів в Україні, розширення територіальної мережі їх діяльності, однакового розуміння і тлумачення дефініцій та методик, які застосовуються під час проведення судово- ветеринарної експертизи, правильно вибудовувати алгоритми проведення судово-ветеринарних досліджень з урахуванням специфіки об'єкта дослідження (жива підекспертна тварина, труп, корма, кормові добавки), не виходячи за межі предмета судово-ветеринарної експертизи.

У процесі підготовки лікарів ветеринарної медицини за спеціальністю 211 «Ветеринарна медицина» галузі знань 21 «Ветеринарна медицина» у закладах вищої освіти (далі - ЗВО) законодавством не передбачено поділ на окремі лікарські спеціалізації, у тому числі й спеціалізацію з судової ветеринарної медицини. Проте практика потребує професійної підготовки лікарів ветеринарної медицини з судово-ветеринарної експертизи.

У цілому процес підготовки судово-ветеринарних експертів є технологічно складним, багаторівневим і відповідальним. Якщо розглянути генезу цього процесу, то свого розвитку він набуває у ЗВО, які ведуть підготовку лікарів ветеринарної медицини з освітнім ступенем магістр і закінчується у державних спеціалізованих експертних установах Міністерства юстиції України, у яких лікар ветеринарної медицини з освітнім ступенем спеціаліст чи магістр, який має намір отримати кваліфікацію судово-ветеринарного експерта вперше, проходить експертну підготовку за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження», а також процес атестації, отримує кваліфікацію судового експерта із вище зазначеної експертної спеціальності, складає присягу експерта, після чого самостійно на професійній основі здійснює судово-експертну діяльність із проведення судово-ветеринарної експертизи.

Так, у ЗВО, у рамках навчальної компоненти «Судова ветеринарна медицина» робочою програмою всього передбачено занять обсягом 150 год., з них 54 год. - аудиторних і 96 год. - самостійна робота. Серед аудиторних занять: 28 год. - лекцій, 26 год. - лабораторні заняття. Також робочою програмою цієї навчальної компоненти передбачено вивчення двох модулів: модуль 1 (90 год., 3 кредити): «Організаційно-правові засади судово-ветеринарної експертизи в Україні. Судово-ветеринарна експертиза живих підекспертних тварин, судово-ветеринарна танатологія, травматологія і токсикологія» і модуль № 2 (бо год., 2 кредити): «Судово-ветеринарна експертиза у разі захворювань і загибелі тварин за порушення їх годівлі, умов утримання та експлуатації; за дефектів надання ветеринарної допомоги фахівцями ветеринарної медицини та за епізоотій; речових доказів тваринного походження» [31, с. 183-189].

Актуальність вивчення навчальної компоненти «Судова ветеринарна медицина» здобувачами вищої освіти у загальній системі підготовки лікарів ветеринарної медицини у ЗВО України пояснюється тим, що вона дає базові знання з теорії та практики судово-ветеринарної експертизи, які набувають повного завершення у державних спеціалізованих експертних установах Міністерства юстиції України.

Метою опанування компоненти «Судова ветеринарна медицина» у закладах вищої освіти є формування професійних знань і навичок щодо питань організаційно-методичного забезпечення проведення судово-ветеринарної експертизи тварин, яким заподіяна шкода здоров'ю у вигляді тілесних ушкоджень чи каліцтва, а також їх смерті від різних видів зовнішнього впливу (фізичного, хімічного, біологічного), у разі захворювань і загибелі тварин за порушення їх годівлі, умов утримання та експлуатації; за дефектів надання ветеринарної допомоги фахівцями ветеринарної медицини та за епізоотій; речових доказів тваринного походження з оформленням результатів досліджень. Результати атестації здобувача вищої освіти у ЗВО, у т. ч. із судової ветеринарної медицини відображається у додатку до диплома. Це є стартовим і базовим процесом у багатоступінчастій системі підготовки професійних судово-ветеринарних експертів в Україні.

Після закінчення ЗВО фахівець ветеринарної медицини, котрий бажає отримати експертну спеціальність 18.1 «Ветеринарні дослідження» вперше має пройти підготовку у державних спеціалізованих експертних установах Міністерства юстиції України. Нині така підготовка здійснюється лише у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», у якому вперше в Україні відкрито цю нову експертну спеціальність та має ліцензію на здійснення освітньої діяльності у галузі підвищення кваліфікації [1, с. 108]. Чинним законодавством регламентиовано, що науково- дослідна установа судових експертиз (далі - НДУСЕ) не може відмовити фахівцю у проходженні підготовки (стажування) безпідставно.

Належна підготовка судово-ветеринарних експертів обґрунтовується їх важливим правовим статусом у системі експертного забезпечення судочинства, особливо у встановленні фактів і обставин, що відносяться до предмета експертних досліджень, відображаються у висновку судового експерта, як джерелі доказів, та мають значення для справедливого правосуддя. Це можливе за умови дотримання судово-ветеринарним експертом вимог нормативно-правових актів із судово-експертної діяльності, а також правильне і обґрунтоване використання науково-обгрунтованих методик судово-ветеринарних досліджень. Крім того, доцільність і важливість професійної підготовки судово-ветеринарних експертів випливає із вимог ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» [35], відповідно до якої судові експерти мають володіти необхідними знаннями для надання висновку, у т. ч. і з питань, вирішення яких віднесене до компетенції судово-ветеринарного експерта, вищу освіту, успішно пройшли експертну підготовку, отримали кваліфікацію судового експерта.

Для проходження підготовки або стажування претендент на отримання кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження» подає до державної спеціалізованої експертної установи Міністерства юстиції України такі документи:

- заяву про допуск до проходження підготовки або стажування згідно із додатком 3 до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів (далі - «Положення про ЦЕКК») [32];

- копію диплома про вищу ветеринарну освіту другого рівня за ступенем магістра чи спеціаліста з додатком до нього;

- копії дипломів за іншими рівнями вищої освіти з додатками до них (за наявності);

- відомості про відсутність судимості.

Відповідно до п. 4 розділу III «Положення про ЦЕКК» [32] документи для проходження стажування із експертної спеціальності 18.1 «Ветеринарні дослідження» з метою підтвердження кваліфікації судового експерта подаються судово-ветеринарним експертом до державної спеціалізованої експертної установи України не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Відповідно до п. 5 розділу III «Положення ЦЕКК» [32] стажування фахівців, у т. ч. й судово-ветеринарних експертів, які припинили судово-експертну діяльність у зв'язку із закінченням строку дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта або свідоцтво яких було анульовано з підстав, визначених підпунктом 1 (подання судовим експертом заяви про анулювання Свідоцтва), та підпунктом 5 (звільнення працівника з НДУСЕ, крім випадку звільнення у порядку переведення працівника до іншої НДУСЕ) пункту 12 розділу V «Положення про ЦЕКК» [32] і мають намір підтвердити кваліфікацію судового експерта, здійснюється:

1) за програмою № 3 у разі перерви судово-експертної діяльності до трьох років та наявності експертного стажу не менше шести років;

2) за програмою № 2 у разі перерви судово-експертної діяльності від трьох і більше років.

Послідовність організації підготовки судово-ветеринарних експер- тів у державних спеціалізованих експертних установах Міністерс- тва юстиції України

Підготовка лікаря ветеринарної медицини, що має намір отримати вперше кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження» володіння базовим та процесуальним законодавством України щодо судової експертизи

Рис. 1. Блок-схема: «Послідовність організації підготовки судово-ветеринарних експертів у державних спеціалізованих експертних установах Міністерства юстиції України»

Особи, котрі не є працівниками державних спеціалізованих установ, проте мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження» проходження підготовки або стажування у державній спеціалізованій експертній установі здійснюють на оплатній основі відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» [33].

Під час підготовки до судово-експертної діяльності лікар ветеринарної медицини, який має намір вперше отримати кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження», відповідно до п. 3 розділу III «Положення про ЦЕКК» [32], спочатку проходить підготовку за програмою підготовки з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи, а потім за програмами підготовки з судово-ветеринарної експертизи (табл. 1-3) під керівництвом досвідченого судового експерта- наставника з відповідної експертної спеціальності, проте, на наше переконання, який має стаж практичної експертної роботи не менше, ніж 3 роки. Як стверджує О. В. Курдес [34] започаткування інституту наставництва в загальній системі навчання судових експертів є потужним інструментом не лише для адаптування й навчання кадрового поповнення, а й для підвищення кваліфікації всього персоналу, згуртованості колективу, заощадження часу керівного складу на навчання молодих фахівців. Наставництво підвищує продуктивність праці персоналу за рахунок якісної підготовки та прискорення процесу адаптування до нових умов праці.

Проте, як правило, такі судові експерти мають значне експертне і наукове навантаження. У зв'язку з цим, для уникнення надмірного завантаження кваліфікованих судових експертів-наставників, у ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» навчання з теоретичних, організаційних і процесуальних питань з судової експертизи здійснюється висококваліфікованими фахівцями, які мають науковий ступінь та вчене звання, у т. ч. й доктора юридичних наук, професора, лабораторії теоретичних, загальнометодичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи. Теоретичне викладання та керівництво підготовкою лікарів ветеринарної медицини, які мають намір отримати експертну спеціальність 18.1 «Ветеринарні дослідження», а також керівництво стажуванням судово- ветеринарних експертів, котрі мають намір підтвердити свою кваліфікацію у зазначеному вищі Центрі здійснюється силами тих же висококваліфікованих і досвідчених у галузі судово-ветеринарної експертизи фахівців.

До підготовки лікарів ветеринарної медицини або стажування судово- ветеринарних експертів, котрі мають намір підтвердити свою кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження» державні спеціалізовані експертні установи України можуть залучати судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, проте мають кваліфікацію судового експерта за зазначеною вище спеціальністю, а також не менше трирічний стаж експертної роботи, що повністю узгоджується з п. 1 розділу III «Положення про ЦЕКК» [32].

За період проходження підготовки, претендент, який має намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження» повинен опанувати такими знаннями: розуміти дефініцію понять «судово-ветеринарна медицина» та «судово-ветеринарна експертиза», місце останньої у системі судових експертиз та значення у судочинстві; історію становлення та розвитку судово- ветеринарної експертизи в Україні; принципи судово-експертної діяльності в Україні та їх реалізація у судово-ветеринарних дослідженнях, предмет, об'єкт і методи судово-ветеринарної експертизи та їх значення у теорії і практиці судової експертизи; завдання, що вирішуються судово-ветеринарною експертизою; організаційно-правове забезпечення та суб'єкти судово-ветеринарної експертизи й експертного дослідження: нормативно- правове забезпечення судово-ветеринарної експертизи в Україні; процесуальний статус, обов'язки, права, відвід, обмеження та відповідальність судово-ветеринарного експерта, порядок підготовки та межі компетентності судово-ветеринарних експертів в Україні; організаційно-правові засади призначення та проведення судово-ветеринарної експертизи (особливості організації судово-ветеринарної діяльності в Україні; обгрунтування питань, що ставляться в процесуальному документі про призначення судово- ветеринарної експертизи різних об'єктів дослідження; взаємодія учасників правовідносин на стадії досудового розслідування із судово-ветеринарним експертом під час призначення та проведення судово-ветеринарної експертизи; етапи проведення судово-ветеринарної експертизи; стадії експертного дослідження та їх застосування у судово-ветеринарній експертизі; експертна ініціатива під час проведення судово-ветеринарної експертизи; правове регулювання отримання матеріальних та матеріалізованих об'єктів для проведення судово-ветеринарної експертизи та їх процесуальний статус; особливості призначення і проведення судово-ветеринарної експертизи за кримінальним провадженням, у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві; допит судово-ветеринарного експерта як спосіб оцінки достовірності та обґрунтованості висновку експерта); оформлення результатів судово-ветеринарної експертизи і експертного дослідження (укладання та особливості структури висновку судово-ветеринарного експерта за результатами дослідження живої підекспертної тварини, трупів ссавців та птиці; оцінювання висновку судово-ветеринарного експерта учасниками провадження) та інші.

Крім цього, під час професійної підготовки судово-ветеринарного експерта у державних спеціалізованих експертних установах Міністерства юстиції України претендент на отримання експертної спеціальності 18.1 «Ветеринарні дослідження» має відпрацювати практичні навички з проведення судово-ветеринарної експертизи, зокрема, щодо проведення судово-ветеринарної експертизи трупа тварини та експертної оцінки трупних явищ; судово-ветеринарної експертизи живої тварини, застосування спеціальних ветеринарних знань під час огляду місця події, за механічних ушкоджень; ушкоджень, що виникають внаслідок дії на організм тварин патогенних фізичних чинників; за асфіксії; у разі порушення їх годівлі, умов утримання та режиму експлуатації; у разі виникнення дефектів надання ветеринарної допомоги та організації ветеринарно-санітарних заходів, судово-ветеринарного дослідження кормів і кормових добавок для тварин. Також особливої уваги заслуговує відпрацювання претендентом практичних навичок щодо проведення комплексних судових експертиз, зокрема, за отруєнь тварин (судової ветеринарно-токсикологічної чи судової ветеринарно-хімічної), за вогнепальних ушкоджень (судової ветеринарно-балістичної) або решток тіла тварин (судової ветеринарно-біологічної) тощо.

Під час професійної підготовки у державних експертних установах судово-ветеринарний експерт має досконало володіти базовим законодавством України щодо судової експертизи, зокрема: Закон України «Про судову експертизу» [35], а також підзаконні нормативно-правові акти України: відомчі Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень [36, 37]; «Положення про ЦЕКК» [32]; процесуальне законодавство України [38-41].

Претендент на отримання експертної спеціальності 18.1 «Ветеринарні дослідження» має набути практичних навичок володіння методиками і методичними рекомендаціями, розробленими нами в ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» під час виконання науково-дослідної роботи, а також класичним методами дослідженнями та уміти їх застосовувати на практиці, що регламентовано вимогами розділу III «Положення про ЦЕКК» [32]. зокрема щодо проведення судово-ветеринарної експертизи: методичними рекомендаціями Правила судово-ветеринарного визначення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров'ю тварини [42]; Методикою судово-ветеринарного дослідження тварин з метою встановлення їх каліцтва [43]; Методикою судово-ветеринарної експертизи трупів тварин [44]; методичними рекомендаціями «Порядок вилучення об'єктів судово-ветеринарної експертизи з трупа тварини для лабораторних досліджень» [45]; методичними рекомендаціями «Правила судово-ветеринарної експертизи трупів тварин» [46], а також іншими методиками ветеринарних досліджень, адже нині судова ветеринарна експертиза широко застосовує досягнення нормальної і патологічної анатомії, фізіології, гігієни тварин і санітарії, біохімії, мікробіології, токсикології, епізоотології, паразитології та інших фундаментальних і клінічних ветеринарних дисциплін і має з ними предметний зв'язок. Так, застосування патологоанатомічних, біохімічних, мікробіологічних, токсикологічних, клінічних та інших методів досліджень дозволяє судово- ветеринарним експертам правильно визначити характер патологічних змін в органах, причин смерті тварини; досліджувати матеріали судових і слідчих справ, що мають відношення до предмета дослідження.

Завершальним етапом під час підготовки лікарів ветеринарної медицини або стажування судово-ветеринарних експертів, котрі мають намір підтвердити кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження» є підготовка трьох висновків експерта за результатами проведеної судово-ветеринарної експертизи (якщо судово- ветеринарний експерт бажає підтвердити кваліфікацію судового експерта) або проєктів висновків, якщо лікар ветеринарної медицини має намір вперше отримати кваліфікацію судового експерта та їх рецензування.

Нині в Україні підготовка судових експертів за будь-якою експертною спеціальністю, у т. ч й 18.1 «Ветеринарні дослідження», здійснюється у 2 етапи:

1) опанування теоретичних засад, організаційних і процесуальних питань судової експертизи;

2) оволодіти спеціальними питаннями у сфері конкретної експертної спеціальності.

Для успішного проходження підготовки чи стажування, а також атестації претендентів на отримання кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження» у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. професора М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України нині підготовлені і затверджені головою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України три окремі програми, у розробці яких ми брали безпосередню участь: програма підготовки № 1 розрахована на лікаря ветеринарної медицини, котрий вперше виявив бажання отримати кваліфікацію судового експерта, програма № 2 - для судових експертів за експертною спеціальність 18.1 «Ветеринарні дослідження», котрі мають намір перший раз підтвердити кваліфікацію судового експерта, програма № 3 - для судових експертів, котрі мають намір підтвердити кваліфікацію судового експерта за вказаною експертною спеціальністю в черговий раз. Відповідно до п. 1 розділу III «Положення про ЦЕКК» [32] ці програми підготовки (стажування) затверджені головою ЦеКк та оприлюднені на офіційному вебсайті Мін'юсту [47]. Програми підготовки чи стажування передбачають проведення лекційних та практичних занять, підготовку проєктів висновків та проведення їх рецензування або у разі присвоєння кваліфікації судово-ветеринарного експерта, або рецензування копій висновків у разі підтвердження кваліфікації судово-ветеринарного експерта.

У п. 2 розділу III «Положення про ЦЕКК» [32] регламентується мінімальний обсяг програм підготовки або стажування судового експерта з будь-якої експертної спеціальності, зокрема: у разі присвоєння кваліфікації судового експерта - 40 академічних годин (програма № 1); у разі першого підтвердження кваліфікації судового експерта - 32 академічні години (програма № 2); у разі наступних підтверджень кваліфікації судового експерта - 24 академічні години (програма № 3). Проте ми вважаємо, що для підготовки судових експертів за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження», враховуючи її специфіку, зазначеного вище обсягу часу не достатньо, у зв'язку з чим пропонуємо його збільшити: за програмою № 1 - 176 год., програмою № 2 - 118 год., програмою № 3 - 79 год. (табл. 1-3) станом на 2022 рік.

Слід зазначити, що перша розробка зазначених програм відбувалась відразу після відкриття цієї експертної спеціальності у 2019 році. З того часу пройшло достатньо часу і нами та іншими дослідниками у сфері судово- ветеринарної експертизи розроблені методичні рекомендації та методики, написані наукові статті, котрі необхідно враховувати у практичній експертній судово-ветеринарній діяльності нині. У зв'язку з цим обґрунтовано вважаємо, що доцільно внести зміни і доповнення до цих програм і запропонувати типові тематичні плани у новій авторській редакції (табл. 1-3).

Типовий тематичний план № 1 (у разі присвоєння кваліфікації судового експерта)

Типовий тематичний план № 2

(у разі першого підтвердження кваліфікації судового експерта)

Типовий тематичний план № 3

(у разі наступних підтверджень кваліфікації судового експерта)

Таблиця 1