Специфіка формування конкурентних переваг ЗВО на основі ціннісного підходу в умовах війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет “Львівська політехніка”

Специфіка формування конкурентних переваг ЗВО на основі ціннісного підходу в умовах війни

О.Є. Шандрівська

І.В. Оксюта



Анотація

конкурентний заклад вищий освіта

Ідентифіковано детермінанти конкурентного розвитку українських закладів вищої освіти на засадах ціннісного підходу та розкрито вплив концепції інституціоналізації маркетингу на ефективність функціонування закладів вищої освіти в умовах збурень. Досліджено конкурентне середовище закладів вищої освіти в Україні через призму аналізу конкурентних сил в секторі освіти та оцінки гостроти конкуренції в процесі обґрунтування тенденцій розвитку українського ринку освітніх послуг. Здійснено оцінювання ціннісних параметрів вибору закладів вищої освіти в умовах війни. Надано рекомендації щодо напрямів імплементації ціннісних параметрів вибору закладів вищої освіти в економічну модель надання освітніх послуг закладів вищої освіти.

Ключові слова: ринок вищої освіти, заклади вищої освіти, ціннісна концепція, війна, індексний метод, метод аналізу ієрархій, конкурентний аналіз, інституції



O.E. Shandrivskal, I.V. Oksyuta Lviv Polytechnic National Universitet

Specifics of forming competitive advantages based on the value-based approach approach in wartime

Abstract

The purpose of the study is to develop proposals for the formation of competitive advantages by higher education institutions in the context of war based on a value-based approach.

Methodology. The theoretical and methodological basis of the work is a system of general scientific and special methods of scientific knowledge, which are directly related to the purpose and objectives of the study. The research methods used in the study include statistical, comparative analysis and generalisation methods to identify the factors influencing the change in demand in wartime. Index methods were used to assess the severity of competition and the core of the higher education market. The method of hierarchy analysis by T. Saaty was used to establish the weight of value criteria by students, independent of the subjectivity of their choice.

Findings. It has been found that in the higher education market, the concept of marketing institutionalisation was applied in response to the spread of the COVID-19 pandemic and the specifics of higher education institutions in wartime. This has forced the educational, scientific and innovative components of higher education institutions to undergo dramatic changes. Based on the analysis of the competitive environment of higher education institutions and the results of a marketing study of student opinion, the value parameters of students' choice of higher education institutions in times of war are identified. The value parameters of the choice of higher education institutions include: the level of qualification of the teaching staff; the region of location of higher education institutions; cooperation with foreign universities; reviews in social networks; and the availability of the chosen speciality.

Using the method of hierarchy analysis, T. Saaty has established a ranking of universities according to the criteria that are valuable for students. As a result of the study, recommendations are made on the implementation of value parameters of students' choice of higher education institutions in the model of providing educational services of higher education institutions.

It is proved that the model of providing educational services of higher education institutions should be developed taking into account the strategic directions of development of higher education institutions, hierarchical, value-based approaches, added value and complementary development of related and com¬patible sectors of the economy.

Practical implications. The model of providing educational services by higher education institutions based on the value-based approach is recommended to be used in the development of programmes to motivate students to return to the country after completing their studies in order to restore Ukraine's economy in the post-war period by the marketing departments of such institutions as the Ministry of Digital Transformation, the Ministry of Education and Science of Ukraine, the Ministry of Infrastructure of Ukraine, the State Employment Service under the Ministry of Economy of Ukraine and other institutions.

Value. The implementation of value-based parameters of choice by higher education institutions in the model of providing educational services by higher education institutions increases the ability for dynamic growth in innovation and integration, adaptive flexibility to changes in the global higher education market, and ensures the realisation of national interests in education. Taking into account international rankings will help to raise awareness among consumers of educational services about the priority of educational services, identify the professionalism of staff, improve the quality of management of educational processes, and facilitate the integration of higher education institutions into the international scientific and educational space.

Key words: higher education market, higher education institutions, value concept, war, index method, hierarchy analysis method, competitive analysis, institutions.



Постановка проблеми

Функціонування в умовах війни ставить перед закладами вищої освіти (надалі - ЗВО) нові виклики, зумовлені як розвитком технологій, так і деструктивними змінами структури економіки, ринку праці та сфери зайнятості, демографічними й соціальними проблемами, та вимагає нагального розв'язання: безпека функціонування ЗВО, організація безперервного освітнього процесу та забезпечення доступу до освіти, збереження кадрового потенціалу та цінності освіти, забезпечення стійкості системи вищої освіти в умовах воєнного стану тощо. Дана проблема вимагає комплексного оцінювання адаптування системи вищої освіти України до умов функціонування під час війни, ідентифікацію параметрів попиту на вищу освіту з врахуванням ціннісного підходу, пошук джерел створення конкурентних переваг сучасним ЗВО та підвищення адаптаційної здатності до зовнішніх викликів.

Актуальність дослідження

Розвиток системи освіти та її складових під дією різного роду чинників є симбіозом багатьох напрямів досліджень вітчизняних та закордонних вчених. Зокрема, R. Cawood, L. Halloran, K. Friday та D. Cruz Amaran, M. Guerrero, A.D. Hernandez - Ruiz у своїх працях досліджували cвітовий досвід трансформації переходу ЗВО на інноваційні засади розвитку [20; 21]. Досвід українських вчених щодо трансформації моделей функціонування ЗВО представлено у працях А. Амеліна [ 1]. М.Є. Скиба, Г.В. Красильникова, Т.Ф. Косянчук досліджували питання створення сприятливого освітнього середовища у ЗВО для навчання громадян впродовж життя [15]. Дослідженню впливу збройних конфліктів на освіту розкрито у працях О. Локшиної та ін. [ 8, 9]. Л.В. Юрчишена у своїй роботі дослідувала драйвери, які визначають нову парадигму вищої освіти [19]. Л. Юрчишена, О. Лактіонова досліджували специфіку діяльності ЗВО в частині забезпечення фінансової стійкості, рівня їх фінансування, урахування трендів розвитку ЗВО та впровадження університетських бізнес-моделей [18].

Формулювання мети та завдань статті

Відповідно до поставленої проблеми основна мета даного дослідження полягає в аналізі системи вищої освіти України під час війни та формуванні конкурентних переваг ЗВО. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

проведення маркетингового дослідження з метою встановлення пріоритетності обраних студентством критеріїв вибору ЗВО, які є цінними для студентства;

встановлення ваги пріоритетів альтернатив відносно кожного з обраних критеріїв із застосуванням методу аналізу ієрархій Т. Сааті;

аналіз специфіки конкурентного середовища ЗВО Україні із застосуванням моделі п'яти сил конкуренції за М. Портером та індексних методів оцінки гостроти конкуренції в галузі вищої освіти;

розробка напрямів імплементації ціннісних параметрів вибору ЗВО в модель надання освітніх послуг ЗВО.

Методи дослідження

У роботі застосовано такі методи досліджень: статистичний, методи порівняльного аналізу та узагальнення - для встановлення чинників, що впливають на зміну попиту на освітні послуги в умовах війни. Індексні методи застосовано для оцінювання гостроти конкуренції та змісту ядра ринку ВО. Метод аналізу ієрархій Т. Сааті застосовано задля установлення рейтингу ЗВО на основі обраних студентством критеріїв та альтернатив, унезалежнених від суб'єктивної думки авторів дослідження.

Виклад основного матеріалу

Приєднання України до європейського освітнього простору загострило конкурентну боротьбу між українськими та європейськими закладами освіти та спричинило відтік студентства до європейських навчальних закладів. Це змушує українські ЗВО вдаватися до інноваційних підходів щодо формування конкурентоспроможної системи вищої освіти на основі розробки власних унікальних конкурентних переваг, заснованих на адаптаційній здатності ЗВО щодо флуктуацій попиту, освітніх потреб студентства, ціннісної для студентів пропозиції тощо.

Незважаючи на значний доробок досліджень сектору ЗВО, проблематика формування конкурентних переваг ЗВО в умовах війни з позицій студентства залишається відкритою. Розробка моделі надання освітніх послуг окремим ЗВО має відбуватись із урахуванням стратегічних напрямків розвитку ЗВО, за якими конкурентні переваги ЗВО мають бути чітко ідентифікованими; з окресленими параметрами цінності як для студентства, що є носіями попиту, так і для різних груп стейкхолдерів освітнього простору. Очевидно, що ключові компетенції, якими володіє окремий ЗВО у симбіозі із обраними складовими стратегічного набору, становлять базову цінність для студентства. Відтак, примножують потік студентства, формують параметри успішності (в т. ч. рейтинг ЗВО) та рівень конкурентоспроможності ЗВО. Отже, конкурування ЗВО завдяки індивідуальним економічним моделям надання освітніх послуг, що базуються на стратегічному підході, дозволяють поєднати стратегію розвитку ЗВО із гнучким інструментарієм управління освітнім процесом. Нагадаємо, що освітній процес має бути цінним для студента.

Урахування ринкових зв'язків ЗВО у бізнес - просторі дозволяє представити модель надання освітніх послуг ЗВО з позицій процесного підходу та чітко ідентифікувати інформаційні, економічні та інші види зв'язків ЗВО з внутрішніми та зовнішніми стейкхолдерами (до прикладу, щодо освітніх програм університету), із урахуванням гостроти конкурентного середовища ЗВО, специфіки ядра ринку вищої освіти (надалі - ВО), інноваційної складової створення вартості (як джерела формування потенційних конкурентних переваг), адаптаційних здатностей, вимірюваних рівнем еластичності до специфіки бізнес - середовища.

Слід зауважити, що ЗВО також функціонують в умовах глобальної невизначеності, впливу форс - мажорних обставин, фінансових потрясінь на тлі високого рівня глобального боргу (2021-2022 рр.), функціонування секторів економіки у період рецесії, поширення пандемії COVID-2019, що стало викликом для усіх сфер життя, особливо впливаючи на сферу малого та середнього бізнесу [5]; продовольчої, енергетичної та гуманітарні кризи; гібридної війни в Україні з 2014 року чи активної фази війни в Україні з боку РФ з 2022 р., які діють одночасно та формують багатополярність. Відображеннями цих збурень на ефективності пропонованих моделей надання освітніх послуг окремими ЗВО є трансформування організаційно - економічних систем ЗВО, в ланцюжку створення цінності, завдяки функціонуванню в період невизначеності, непередбачуваності та активної боротьби за доступ до стратегічних сфер чи компетенцій в середовищі їх розвитку.

Модель надання освітніх послуг ЗВО можна представити з позицій формування доданої вартості окремими ланками ланцюга створення вартості освітнього процесу: починаючи від споживачів освітніх послуг (генератора попиту); пропозиції освітніх послуг за критеріями «цінність - вартість», формування каналів розподілу та фізична присутність; взаємодія зі споживачами освітніх послуг на засадах маркетингу, генерування потоків доходів внаслідок здійснення освітньої діяльності; володіння ключовими ресурсами, ключовими компетенціями та ключовими перевагами; до формування ключового партнерства в освітньому просторі. Формування моделі здійснюється у відповідності до структури цілісної системи управління, European Quality Award (Європейської моделі ділової досконалості), імплементованої в освітній процес. Унікальність пропозиції освітніх послуг окремим ЗВО дозволяє отримати максимальну маржу, набути конкурентоспроможного статусу в освітньому просторі.

Ієрархічний підхід до інтерпретації моделі надання освітніх послуг ЗВО дозволяє виокремити базовий (найнижчий) рівень - викладання дисципліни окремим викладачем - зі своїм ціннісним баченням дисципліни, використовуваними методиками викладання, унікальним досвідом тощо. Саме на цьому рівні є змога передати унікальні знання студенту, створюючи ціннісний контент освіти.

Унікальність пропозиції моделі надання освітніх послуг окремим ЗВО створює підґрунтя для комплементарного розвитку прилеглих та суміжних до ЗВО галузей та територій. Набуття фаховості студентством, по завершенню ЗВО, та володіючи компетенціями, останні розвиватимуть підприємства інших галузей, створюватимуть підґрунтя для формування валової доданої вартості в структурі ВВП, забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.

На ефективність діяльності ЗВО в умовах збурень впливає концепція інституціоналізації маркетингу. Під концепцію інституціоналізації маркетингу мається на увазі система взаємовідносин між виробником і споживачем, між владою та суспільством, між владою й особистістю, міжособистісних взаємовідносин у процесі задоволення суспільних потреб, що сприяє забезпеченню економічного та інституціонального розвитку суспільства.

Концепція інституціоналізації маркетингу виникла як реакція економіки багатьох країн на дію форс-мажорних ситуацій. Вона засвідчує спільну участь багатьох урядових та неурядових організацій, урядів ряду країн, інших інституцій для реалізації спільної мети у подоланні збурень. Останніми наочними прикладами збурень, слід вважати поширення пандемії чи функціонування економіки України в умовах активних бойових дій.

До прикладу, реалізація концепції інституціоналізації маркетингу у відповідь на поширення пандемії засвідчила спільну участь понад 160 компаній, які спеціалізуються на контрактному виробництві біологічних продуктів і малих молекул, а також компаній, дотичних до системи охорони здоров'я із галузей біотехнологічних виробництв, фармації тощо у розробці вакцини для її масового застосування. Іншим прикладом може служити спільна участь понад 20 країн світу у постачанні озброєння для допомоги Україні у подоланні воєнної агресії. Третім прикладом реалізації концепції інституціоналізації маркетингу є запобігання глобальній продовольчій кризі, шляхом формування зернових коридорів до 45 країн світу: Африки, Азії, Європи за участю ООН, Туреччини та України.

Застосування концепції інституціоналізації маркетингу знайшла своє відображення в освітньому процесі під впливом глобалізації та економіки знань. Зокрема, суттєві обмеження, пов'язані із наслідками подолання пандемії, а також функціонування під час війни, змусили освітню, наукову, інноваційну складові діяльності ЗВО зазнати кардинальних змін - змінити моделі співпраці з студентством, перейти в онлайн-формат із застосуванням дистанційних форм навчання тощо. Відтак, імплементація інформаційно-комунікативних технологій в освітній процес сприяла розвитку соціальних інновацій та інновації продуктивності в освіті. В контексті застосування концепції сталого розвитку, міжнародні організації, підприємства та організації України, декларують екологічні цілі [6], зобов'язання і напрями ініціативної екологічної діяльності. В свою чергу ЗВО дедалі більше вводять в освітній процес дослідження екології та розробляють екологічні інновації, що в майбутньому застосуються на українському ринку ВО. Визначальна роль у співпраці ЗВО та студентства, впливу холдерів на діяльність ЗВО та активізації інших чинників впливу на освітній процес належить студентству. Результати впливу інституцій, таких як Міністерство цифрової трансформації, Міністерство освіти і науки України, Міністерство інфраструктури України, Державна служба зайнятості при Міністерстві економіки країни тощо на активність студентства може бути відображена тенденціями щодо активізації повернення студентами до України по завершенні навчання з метою відновлення економіки України у поствоєнний період (гарантії повернення - гарантоване працевлаштування тощо).

На ринку ВО в Україні конкурують як приватні, так і державні ЗВО. В Україні протягом 20182021 рр. переважають державні ЗВО (табл. 1).

Таблиця 1. Аналіз динаміки кількості ЗВО в Україні, од.

Роки	2018	2019	2020	2021	Темп приросту 2021/ 2018, %
Усього закладів, серед них:	282	281	515	386	36,88
у державній власності	196	189	332	242	23,47
у комунальній власності	13	14	63	41	215,38
у приватній власності	73	78	120	103	41,1
у державній власності, %	69,5	67,26	64,47	62,69	- 6,81 в. п.
у комунальній власності, %	4,61	4,98	12,23	10,62	6,01 в. п.
у приватній власності , %	25,89	27,76	23,30	26,68	0,79 в. п.

Джерело: систематизовано на основі [Помилка! Джерело посилання не знайдено.]

Із табл. 1 слідує, що у 2018-2021 рр. помітна тенденція приросту кількості ЗВО на 36,88 %; кількість державних, комунальних та приватних ЗВО зросла на 23,47%, 215,38 та 28,8 % відповідно. Державні ЗВО склали 65,98 % до загалу. Аналіз динаміки студентів у ЗВО наведена у табл. 2.

Таблиця 2. Аналіз динаміки кількості студентів у приватних, комунальних та державних ЗВО, чол.

Начальний рік	2018	2019	2020	2021	Темп приросту 2021/ 2018, %
Загальна кількість студ., серед них:	1322324	1266121	1141889	1046669	- 20,8
у державній власності	1191571	1139954	977752	910785	- 23,6
у комунальній власності	24022	18106	50308	97445	305,6
у приватній власності	106731	108061	113829	38439	- 64
у державній власності, %	90,11	90,04	85,63	87,02	- 3,09 в. п.
у комунальній власності, %	1,82	1,43	4,41	9,31	7,49 в. п.
у приватній власності , %	8,07	8,53	9,97	3,67	- 4,4

Джерело: систематизовано на основі [Помилка! Джерело посилання не знайдено.]

Відповідно до табл. 2, загальна кількість студентів зменшилася на 20,8 %. Зменшення кількості студентів простежується у ЗВО державної та приватної власності (на 23,6 % та 64% відповідно). У ЗВО комунальної власності відбувся приріст студентів на 305,6 %. Серед студентів ЗВО навчаються студенти - іноземці зі 153 країн світу. Частка студентів - іноземців до загалу подано у табл. 3.

Таблиця 3. Аналіз динаміки кількості студентів - іноземців у ЗВО України, чол.

Роки	2018	2019	2020	2021	Темп приросту 2021/2018, %
Загальна кількість студентів	1322324	1266121	1141889	1046669	- 20,8
Кількість іноземців	54382	59829	67327	73626	35,39
Кількість іноземців, %	4,11	4,73	5,90	7,03	2,92 в. п.

Джерело: систематизовано на основі [Помилка! Джерело посилання не знайдено.]

Відповідно до табл. 3, попри зменшення загальної кількості студентів протягом 2018-2021 рр., кількість іноземців зросла на 35,39 % і у 2021 р. становила 7,03 % до загалу. Найбільше студентів-іноземців у 2021 р. зосереджено у Харківській обл. та м. Києві: 18685 і 14483 чол. відповідно [Помилка! Джерело посилання не знайдено.].

Разом зі зменшенням загальної кількості студентів протягом 2018- 2021 рр. зменшилася кількість педагогічних та науково-педагогічних працівників (табл. 4).



Таблиця 4. Аналіз динаміки кількості педагогічних та науково-педагогічних працівників, чол.

Роки	2018	2019	2020	2021	Темп приросту 2021/2018, %
Кількість працівників, в т. ч.:	127034	127493	134650	124779	- 1,78
науково - педагогічних	106440	104710	111065	110944	4,23
науково - педагогічних,%	83,79	82,13	82,48	88,91	5,12
науково - педагогічних, що мають науковий ступінь	74404	74922	73675	77379	4,00 в. п.
науково - педагогічних, що мають науковий ступінь, %	69,90	71,55	66,34	69,75	- 0,16 в. п.

Джерело: систематизовано на основі [Помилка! Джерело посилання не знайдено.]

Відповідно до табл. 4, загальна кількість викладацького складу у 2021 р. до 2018 р. зменшилася на 1,78 %. Разом з тим у 2021 р. кількість науково-педагогічних працівників зросла на 4,23 % та становить 88,91 % до загалу. Серед науково-педагогічних працівників у 2021 р. 69,75 % мають науковий ступінь доктора філософії / кандидата наук та доктора наук.

Розширення спектру ринкових відносин ЗВО задля забезпечення власного конкурентного статусу в освітньому просторі, бізнес- та інституціональному середовищі розширює поле дослідження конкурентної боротьби з урахуванням інтересів різних груп зовнішніх стейкхолдерів та споживачів освітніх послуг.

Разом з тим, умови війни, посилення невизначеності та ускладнення безпекового середовища позначились на гостроті конкуренції між групами учасників конкурентних відносин на ринку ВО. Проведемо аналіз конкурентного середовища на ринку ВО із застосуванням моделі п'яти сил конкуренції за М. Портером.

Ринкова влада споживачів освітніх послуг. Значна частина абітурієнтів у зв'язку із війною покинула Україну та має за мету навчатися у закордонних ЗВО. У свою чергу, понад 60 іноземних ЗВО світу прийняли до своїх лав українських студентів. Такі дії відкривають нові можливості для студентства та дають право обрання альтернативи: працювати на благо Батьківщини чи залишитися за кордоном і сприяти розвитку іншої країни. У березні 2022 р. за підтримки українських інституцій була заснована програма «Ukrainian Global University», основна мета якої виявлення, сприяння розвитку та повернення талановитих студентів задля відбудови України [ 12]. У зв'язку із поширенням пандемії COVID-19 та війною з боку РФ більшість ЗВО перейшла на дистанційну форму навчання. Завдяки цьому вдалося забезпечити безперервність освітнього процесу більшості ЗВО. Проте дистанційне навчання потребує наявності в учасників освітнього процесу комп'ютерного обладнання. Із 20 лютого 2023 р. триває збір підписів на законопроєкт, що полягає у забезпеченні студентів, що отримують стипендії, комп'ютерним обладнанням на час здобуття освіти у ЗВО. Відповідно до законопроєкту, фінансування має відбуватися за кошти місцевого або державного бюджетів. У разі нестачі коштів, пріоритет повинен надаватися студентам з найнижчим рівнем доходів [3]. Дана петиція вказує на підтримку українськими інституціями студентів з обмеженими фінансовими можливостями та прагнення сприяти задоволенню попиту на якісну освіту. На зміну попиту на вищу освіту та збільшення тиску з боку споживачів також впливає зниження обсягів державного фінансування вищої освіти, постійна зміна вимог до робочої сили, перенасичення ринку праці тощо [17].

Ринкова влада постачальників. До постачальників на ринку ВО, які забезпечують комфортні умови навчання та сприяють конкурентоспроможності ЗВО, відносять підприємства, що виробляють комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення, електроенергію тощо. Важливим постачальником є компанія «Microsoft», що надає безкоштовну ліцензію ЗВО України. Учасникам навчального процесу надається доступ до таких програм, як Word, Excel, PowerPoint, OneNote та Microsoft Teams, що полегшують умови дистанційного навчання. Проте на ринку ВО не достатньо постачальників із якісним та доступним обладнанням [11].

Загроза появи потенційних конкурентів. Конкуренцію вітчизняним ЗВО можуть становити філії закордонних університетів в Україні. Філія може розпочати освітню діяльність на рівні з іншими приватними університетами шляхом створення юридичної особи на території України. До прикладу, можна зазначити Українсько-американський університет Конкордія в Україні (2000 рр.). Бар'єрами входження в галузь є необхідність отримання іноземними закладами додаткового дозволу від МОН України та низки документів, у тому числі інформацію про місцезнаходження відокремленого підрозділу на території України. Це вимагає додаткових інвестувань щодо реєстрації філії, оренди приміщення тощо.

Відкриття філій за кордоном розширює напрями роботи ВУЗу в аспектах міжнародної та наукової діяльності з можливістю локальної прив'язки до території проживання студентів, отримання доступу до ресурсів ВУЗу, урахування інтересів груп стейкхолдерів тощо. Відомо, що китайська система вищої освіти -- найширша у світі й налічує понад 45 млн. студентів. На її території розміщено найбільшу кількість філій закордонних університетів, які за вимогою законодавства, співпрацюють із ЗВО Китаю. Серед спільних ЗВО в Китаї виділяють університети, створені такими закладами США, як Університет Каліфорнії, Дюкський університет, Нью-Йоркський університет (США); філії Ліверпульського університету і Ноттінгемського університету (Великобитанія).

Загроза появи послуг-замінників. Попри те, що у 2021 році 424640 студентів у ЗВО навчаються за кошти державного бюджету, 621983 чол. змушені оплачувати за надані послуги. Абітурієнти, які не мають фінансової підтримки, обирають заклади фахової передвищої освіти (далі - ЗПФО), що дають можливість здобути ступінь молодшого бакалавра та відразу працювати за спеціальністю. МОН України підтримує такі рішення вступників та у 2022 р. надало 38719 бюджетних місць, що на 1253 більше ніж у 2021 р.. Тож, ЗПФО надають можливість здобути ступінь молодшого бакалавра за кошти держбюджету або контракту та створюють цінову конкуренцію ЗВО. В умовах війни актуалізувались професії, що дозволяють віддалено працювати. Забезпечити нові знання та навички в таких сферах діяльності можуть онлайн-курси, що стали основними послугами-замінниками ВО у 2022 р. Помітно зросла затребуваність таких українських платформ, як «Prometheus», «ВУМєпііпє», «Edera» тощо. Зокрема, на сайті платформи «Prometheus» розміщено понад 300 платних та безкоштовних курсів, які прослухали 2,3 млн. освітян та отримали 1,3 млн. сертифікатів. Найбільшим попитом характеризується курси «ІТ», «Бізнес», «Англійська мова», «Проєктний менеджмент», «Державна служба», «Для освітян», які допомагають здобути навички та поглибити знання за певними напрямами [ 13].

Суперництво між існуючими на ринку ВО. Безпековий чинник позначився на функціонуванні ЗВО. Станом на 1 серпня 2022 р. в Україні було пошкоджено 46 закладів ЗВО та повністю зруйновано 7 ЗВО. Серед них 4 од. у Запорізькій обл., 2 од. - у Миколаївській обл. та 1 од. у Харківській обл. [9]. Частина ЗВО змінила локацію, деякі закордонні філії припинили свою діяльність на території України. Суперництво між існуючими на ринку ВО зводиться не лише до міжорганізаційної конкуренції, а й передбачає суперництво за застосуванні в освітньому процесі технології, способи організації освітнього процесу тощо. Ринково зорієнтовані ЗВО в умовах активізації конкурентної боротьби змушені змагати за обсяги державних замовлень на підготовку спеціалістів; кошти юридичних чи фізичних осіб, що скеровуються на оплату освітніх послуг; за кошти державних та недержавних інституцій у формі міжнародних та вітчизняних грантів на проведення наукових досліджень; за просування високотехнологічної продукції власного виробництва; за залучення коштів на розробку госпдоговірних тем та ін. напрями діяльності, за залучення більшої частки студентів у заклад освіти.

Щороку в Україні Центр міжнародник проєктів «Євроосвіта» в партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence розробляють рейтинг «Топ - 200 Україна». У 2022 р. у рейтингу «Топ-200 Україна» експерти враховували наслідки поширення пандемії COVID-2019 і вплив на діяльність ЗВО війни.

Частка ЗВО за кількістю абітурієнтів на ринку ВО наведена у табл. 5.

Таблиця 5. ТОП-10 ЗВО за кількістю абітурієнтів у рейтингу «Топ-200 Україна»

№	ЗВО	2022 р., чол.	Частка ринку, %
1	Київський національний університет імені Тараса Шевченка	28000	2,68
2	НТУ «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського»	21500	2,05
3	Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	15000	1,43
4	Національний університет «Львівська політехніка»	34000	3,25
5	НТУ «Харківський політехнічний інститут»	14000	1,34
6	Сумський державний університет	12000	1,15
7	Львівський НУ імені Івана Франка	23000	2,20
8	НУ біоресурсів і природокористування України	31000	2,96
9	Харківський національний університет радіоелектроніки	8500	0,81
10	Дніпровський національний університет ім. О. Гончара	10000	0,96
Загальна кількість студентів	1046669	100

Джерело: систематизовано на основі [14]

Відповідно до табл. 5, серед провідних ЗВО найбільша частка ринку ВО належить НУ «Львівська політехніка», який займає 3,25 % до загалу. Частка ринку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що займає перше місце у рейтингу «Топ-200 Україна», становить 2,68 %. Університети, що кому посідають 9 та 10 місце у рейтингу, складають менше 1 % на українському ринку ВО. Слід зазначити, що університети, які належать до Топ-10 згідно із рейтингом «Топ-200 Україна» розташовані у м. Київ, Львівській, Харківській, Сумській та Дніпропетровській обл. Розподіл кількості ЗВО за регіонами у 2022 р. представлена на рис. 1.



Примітка - червоним кольором виділено регіони - лідери за кількістю ЗВО

Рис. 1. Структура кількості ЗВО за регіонами України, 2022 р.

Відповідно до рис. 1, найбільша кількість ЗВО зосереджена у м. Київ, (або 21,5% до загалу). До п'ятірки областей - лідерів за кількістю ЗВО належить м Київ (83 од.); Харківська (46 од.); Дніпропетровська (39 од.); Одеська (22 од.) та Львівська обл.(21 од.).

Отже, існує тенденція: чим більше ЗВО на регіональному ринку ВО, тим вищі рейтинги їх лідерів. У зв'язку із чим висунуто гіпотезу щодо кореляції кількості регіонів із наявністю в них ЗВО- лідерів, що узгоджується із дією концепції комплементарного розвитку освіти в регіонах концентрування ЗВО.

З метою отримання репрезентативної оцінки концентрації ринку ВО застосуємо індексні методи оцінки із використанням індексу концентрації ринку, індексу Герфіндаля - Гіршмана та індексу Холла - Тайдмана.

Індекс концентрації ринку розраховується як сума часток найбільших фірм, що діють на ринку. Відповідно до табл. 5, на ринку ВО діють 8 закладів ЗВО, частка яких більша 1 %. Розрахуємо індекс за формулою:



Подамо результати оцінювання концентрації ринку ВО у табл. 6.

Таблиця 6. Оцінка концентрації ринку ВО із використанням індексного методу

Індекс	Кількісні критерії	Якісні критерії ринку ВО	Результати розрахунку, %
Індекс концентрації	CR<45%	Не концентрований	17,06
	45%<CR<70%	Помірно концентрований
	CR>70%	Висококонцентрований
Індекс Герфідаля-Гіршмана	H<1000	Не концентрований	40,71
	1500<H<2500	Помірно концентрований
	H>2500	Висококонцентрований
Індекс Холла-Тайдмана	HT<1/N	Не концентрований	0,0079
	HT=1/N	Помірно концентрований
	HT=1	Висококонцентрований

Джерело: власні розрахунки на основі теоретичних положень, узятих із [6]

Відповідно до табл. 6, індекс концентрації ринку ВО (CR) становить 17,06 % значення якого вказує, що ринок неконцентрований. Індекс Герфіндаля-Гіршмана (Н) значно менший за 1000, що підтверджує високу конкуренцію на ринку ВО. Індекс Холла-Тайдмана (НТ), який враховує ранг ЗВО на ринку ВО, також підтвердив, що ринок ВО є неконцентрованим та високо конкурентним.

Загострення конкуренції на національному та світовому ринку ВО унаочнює необхідність розв'язання проблеми пошуку дієвих механізмів функціонування ЗВО в ринковому просторі. Це вимагає ідентифікації профілю ціннісної пропозиції ЗВО на основі формування стійких конкурентних переваг в ринковому просторі.

Ідентифікація ціннісних параметрів вибору ЗВО спирається на результати попередніх аналітичних досліджень авторів. Зокрема, до вихідних даних щодо ідентифікації ціннісних параметрів вибору ЗВО слід віднести результати проведеного маркетингового дослідження чинників впливу на трансформацію попиту на ВО в умовах війни, з такими характеристиками: спосіб зв'язку із аудиторією - опитування; цільовий ринок - студенти першого курсу бакалаврату ІНЕМ НУ «Львівська політехніка»; період опитування - 21 жовтня - 03 листопада 2022 р.; інструмент опитування - анкета, розміщена в Інтернет-просторі. Параметрами маркетингового дослідження є: за ступенем охоплення обстежуваної сукупності - вибіркове; інструмент збору даних - анкета Google Form; анкета включала 13запитань різного типу: відкриті, закриті та закриті з варіантами відповідей; за способом комунікації між респондентом та дослідником - у процесі опитування застосовано режим online (з огляду на проведення опитування у період активних бойових дій, який збігся з періодом відновлення функціонування у постковідний період) за допомогою: e-mail (60 %), Facebook (30 %), LinkedIn (10 %); за ступенем формалізації - формалізоване; за змістом інформації - опитування про факти, події, відношення.

Станом на 1 вересня 2022 р. на першому курсі бакалаврату ІНЕМ, НУ «Львівська політехніка» навчалося 616 чол. Тому, щоб отримати репрезентативну вибірку з точністю 95 % та похибкою ± 8%, необхідний осяг вибірки має становити 121 чол. Участь у опитуванні прийняло 125 чол. [16].

Актуальним щодо тематики даного дослідження було запитання: «Якими критеріями ви керувалися при виборі навчального закладу?», у якому було подано 10 ціннісних з точки зору студентства, критеріїв, обраних на основі критичного аналізу джерел вторинної інформації: регіон, у якому розташований заклад; історія закладу та статус; рівень кваліфікації викладацького складу; вартість навчання; наявність шуканої спеціальності; рівень акредитації; позитивні відгуки в соціальних мережах; умови проживання в гуртожитку; співпраця із закордонними університетами; обладнання університету. Із десяти запропонованих критеріїв, студенти надали перевагу найбільш цінним, на їх думку, п'яти критеріям. Перелік критерій та їх відсоткове співвідношення подано на рис. 2.

Рис. 2. Ціннісні критерії обрання студентами ЗВО

Джерело: власна розробка авторів

Водночас, при встановленні рейтингу «Топ-200 Україна 2022» експерти керувалися 10 критеріями, серед яких найвагомішими є: академічна, науково-видавнича та міжнародна діяльність, оцінка науково-дослідницьких досягнень через порівняння сайтів університетів та досягнення закладами 17 цілей сталого розвитку ООН. За цими критеріями лідируючі позиції у 2022 р. зайняв Київський НУ імені Т. Шевченка [14]. Тобто, обрані експертами критерії не несуть відповідного ціннісного навантаження з позицій студентства.

За допомогою методу аналізу ієрархій Т. Сааті [3] встановимо рейтинг університетів за критеріями, що є цінними для студентів в умовах війни. Побудуємо ієрархічну модель, яка на першому рівні містить 8 альтернатив для ЗВО, частка яких на ринку ВО перевищує 1% . Ієрархічна модель представлена на рис. 3.

Рис. 3. Ієрархічна модель вибору ЗВО за методом Т. Сааті

Джерело: власна розробка

У більшості випадків для слабко структурованих задач знайти кількісну оцінку неможливо. Для створення ієрархічної моделі та встановлення важливостей критеріїв і альтернатив використовують власні судження автора, які базуються на бальних оцінках, запропонованих Т. Сааті. Такий спосіб враховує лише думку автора і не повністю охоплює думку студентства та не має змоги порівняти ЗВО відносно обраних критеріїв. Тому для якісного встановлення рейтингу ЗВО вектор пріоритетів вибраних критеріїв буде дорівнювати відсотковому співвідношенню, наведеному на рис. 2. Подамо вектор пріоритетів вибраних критеріїв у табл. 7.

Таблиця 7. Вектор пріоритетів вибраних критеріїв

Критерії оцінки	w:-
Рівень кваліфікації викладачів	0,16
Регіон, у якому розташований заклад	0,28
Співпраця з закордонними університетами	0,19
Наявність обраної спеціальності	0,17
Позитивні відгуки в соціальних мережах	0,2
Разом	1

Джерело: власна розробка авторів

Матриця пріоритетів критеріїв матиме вигляд: w_K = (0,16 0,28 0,19 0,17 0,2)

Щоб уникнути неузгодженості матриць для побудови матриць попарних порівнянь та встановлення векторів локальних пріоритетів альтернатив відносно кожного з критеріїв кількісні оцінки критеріїв будуть згенеровані не на основі запропонованої бальної таблиці Т. Сааті, а визначатимуться відсотковим співвідношенням певного показника оцінюваного ЗВО до ЗВО - конкурента на сайті Education.ua. Такий метод дозволить на основі об'єктивних значень параметрів створити рейтинг ЗВО. Дані наведемо у табл. 8.

Таблиця 8. Кількісна оцінка ЗВО за якісними критеріями

Критерій	КНУ	КПІ	ХНУ	НУ «ЛП»	НТУ «ХПІ»	СумДУ	ЛНУ	НУБіП
Рівень кваліфікації викладачів, чол.	2323	1800	1337	1890	1290	850	1482	1800
Місце розташування ЗВО, км (до кордону РФ)	202	202	34	604	34	32	604	202
Співпраця із закордонними ЗВО, од.	227	260	200	152	137	295	173	114
Наявність обраної спеціальності, од.	28	39	41	59	35	39	11	45
Відгуки в соціальних мережах, бали	3	2,6	3,1	2,4	0	3,4	2	0

Джерело: систематизовано на основі [10]



Відповідно до табл. 8, критерій «Рівень кваліфікації викладачів» відображає кількість кандидатів та докторів наук серед наукових та науково-педагогічних працівників, чол.; у критерії «Місце розташування закладу» розраховано найкоротшу відстань між центром регіону, у якому розташований ЗВО, та кордоном із РФ, км (введення показника обґрунтовано безпековою ситуацією в Україні під час війни); «Співпраця із закордонними університетами» показує кількість іноземних партнерів - ЗВО, од.; критерій «Наявність обраної спеціальності» надає інформацію про кількість спеціальностей в ЗВО, од.; «Відгуки в соціальних мережах», бали (0 - 5 б., де 5 - найвищий бал) відображають середньоарифметичне значення оцінок певного ЗВО на сайті Education.ua. Слід зауважити, що при визначенні критеріїв оцінки ЗВО, з огляду на заборону керівництвом НТУ «Харківський політехнічний інститут» та НУБіП надання оцінок та коментарів для цих закладів у подальшому для цих закладів бальна оцінка за критерієм «Відгуки у соціальних мережах» дорівнює нулю. Матриця парних порівнянь та вектор локальних пріоритетів альтернатив наведена в табл. 9.

Таблиця 9. Матриця парних порівнянь та вектор локальних пріоритетів альтернатив відносно критерію «Рівень кваліфікації викладачів»

ЗВО	НУ «ЛП»	КНУ	КПІ	ХНУ	НТУ «ХПІ»	СумДУ	ЛНУ	НУБіП	Wai
НУ «ЛП»	1,00	0,81	1,05	1,41	1,47	2,22	1,28	1,05	0,148
КНУ	1,23	1,00	1,29	1,74	1,80	2,73	1,57	1,29	0,182
КПІ	0,95	0,77	1,00	1,35	1,40	2,12	1,21	1,00	0,141
ХНУ	0,71	0,58	0,74	1,00	1,04	1,57	0,90	0,74	0,105
НТУ «ХПІ»	0,68	0,56	0,72	0,96	1,00	1,52	0,87	0,72	0,101
СумДУ	0,45	0,37	0,47	0,64	0,66	1,00	0,57	0,47	0,067
ЛНУ	0,78	0,64	0,82	1,11	1,15	1,74	1,00	0,82	0,116
НУБіП	0,95	0,77	1,00	1,35	1,40	2,12	1,21	1,00	0,14
Сума									1

Джерело: власна розробка авторів

Щодо критерію «Місце розташування закладу» матриця парних порівнянь та вектор локальних пріоритетів альтернатив наведена у табл. 10.

Таблиця 10. Матриця парних порівнянь та вектор локальних пріоритетів альтернатив відносно критерію «Місце розташування закладу»

ЗВО	НУ «ЛП»	КНУ	КПІ	ХНУ	НТУ «ХПІ»	СумДУ	ЛНУ	НУБіП	^А2
НУ «ЛП»	1,00	2,99	2,99	17,76	17,76	18,88	1,00	2,99	0,316
КНУ	0,33	1,00	1,00	5,94	5,94	6,31	0,33	1,00	0,105
КПІ	0,33	1,00	1,00	5,94	5,94	6,31	0,33	1,00	0,105
ХНУ	0,06	0,17	0,17	1,00	1,00	1,06	0,06	0,17	0,018
НТУ «ХПІ»	0,06	0,17	0,17	1,00	1,00	1,06	0,06	0,17	0,018
СумДУ	0,05	0,16	0,16	0,94	0,94	1,00	0,05	0,16	0,017
ЛНУ	1,00	2,99	2,99	17,76	17,76	18,88	1,00	2,99	0,316
НУБіП	0,33	1,00	1,00	5,94	5,94	6,31	0,33	1,00	0,105
Сума									1

Джерело: власна розробка авторів

Для критерію «Співпраця із закордонними університетами» матриця парних порівнянь та вектор локальних пріоритетів альтернатив наведена у табл. 11.

Таблиця 11. Матриця парних порівнянь та вектор локальних пріоритетів альтернатив відносно критерію «Співпраця із закордонними університетами»

ЗВО	НУ «ЛП»	КНУ	КПІ	ХНУ	НТУ «ХПІ»	СумДУ	ЛНУ	НУБіП	^А3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
НУ «ЛП»	1,00	0,67	0,58	0,76	1,11	0,52	0,88	1,33	0,098
КНУ	1,49	1,00	0,87	1,14	1,66	0,77	1,31	1,99	0,146
КПІ	1,71	1,15	1,00	1,30	1,90	0,88	1,50	2,28	0,167
ХНУ	1,32	0,88	0,77	1,00	1,46	0,68	1,16	1,75	0,128
НТУ «ХПІ»	0,90	0,60	0,53	0,69	1,00	0,46	0,79	1,20	0,088
СумДУ	1,94	1,30	1,13	1,48	2,15	1,00	1,71	2,59	0,189
ЛНУ	1,14	0,76	0,67	0,87	1,26	0,59	1,00	1,52	0,111
НУБіП	0,75	0,50	0,44	0,57	0,83	0,39	0,66	1,00	0,073
Сума									1

Джерело: власна розробка авторів



Матриця парних порівнянь та вектор локальних пріоритетів альтернатив відносно критерію «Наявність обраної спеціальності» наведена у табл. 12.

Таблиця 12. Матриця парних порівнянь та вектор локальних пріоритетів альтернатив відносно критерію «Наявність обраної спеціальності»

ЗВО	НУ «ЛП»	КНУ	КПІ	ХНУ	НТУ «ХПІ»	СумДУ	ЛНУ	НУБіП	^А4
НУ «ЛП»	1,00	2,11	1,51	1,44	1,69	1,51	5,36	1,31	0,199
КНУ	0,47	1,00	0,72	0,68	0,80	0,72	2,55	0,62	0,094
КПІ	0,66	1,39	1,00	0,95	1,11	1,00	3,55	0,87	0,131
ХНУ	0,69	1,46	1,05	1,00	1,17	1,05	3,73	0,91	0,138
НТУ ХПІ	0,59	1,25	0,90	0,85	1,00	0,90	3,18	0,78	0,118
СумДУ	0,66	1,39	1,00	0,95	1,11	1,00	3,55	0,87	0,131
ЛНУ	0,19	0,39	0,28	0,27	0,31	0,28	1,00	0,24	0,037
НУБіП	0,76	1,61	1,15	1,10	1,29	1,15	4,09	1,00	0,152
Сума									1

Джерело: власна розробка авторів

Нагадаємо, що у процесі формування табл. 13 до розгляду не взято такі ЗВО, як НТУ «Харківський політехнічний інститут» та НУБіП з огляду на заборону надання відгуків керівництвом цими закладами, а відтак, відсутність оцінок та коментарів стейкхолдерами у соціальних мережах.

Таблиця 13. Матриця парних порівнянь та вектор локальних пріоритетів альтернатив відносно критерію «Відгуки в соціальних мережах»

ЗВО	НУ «ЛП»	КНУ	КПІ	ХНУ	СумДУ	ЛНУ	^А5
НУ ЛП	1,00	0,80	0,92	0,77	0,71	1,20	0,145
КНУ	1,25 ...

Подобные документы

• Сучасні принципи побудови та завдання системи вищої освіти в Німеччині

  Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
  
  реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014
  

• Фінансування вищої освіти у США

  Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
  
  статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017
  

• Управління якістю освіти на основі компетентнісного підходу

  Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти за спеціальністю "Банківька справа". Огляд сфери і предмету професійної діяльності, загального рівня підготовки фахівців.
  
  научная работа [258,3 K], добавлен 20.09.2014
  

• Вища освіта в США

  Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.
  
  реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011
  

• Інтернаціоналізація як основний напрям розвитку вищої освіти

  Значення інтернаціоналізації вищої освіти для навчальних закладів та для країни. Розробка державної стратегії та забезпечення підтримки інтернаціоналізаційного процесу; мотивація університетської спільноти до його розвитку, враховуючи міжнародний досвід.
  
  статья [21,0 K], добавлен 07.02.2018
  

• Специфіка та особливості сучасної вищої філософської освіти у Греції

  Особливості вищої філософської освіти у Греції. Виділяються типи вищих навчальних закладів та дається їм основні характеристики. Рівень централізації управління освітою в Греції. рекомендації і побажання щодо модернізації філософської освіти на Україні.
  
  статья [19,1 K], добавлен 31.08.2017
  

• Вища освіта Нідерландів

  Загальні принципи та тенденції формування систем вищої освіти європейських країн, їх сутність і особливості, оцінка ефективності на сучасному етапі. Основні завдання організації навчальних закладів освіти. Реформи освіти після Другої світової війни.
  
  реферат [26,6 K], добавлен 17.04.2009
  

• Розвиток систем вищої освіти зарубіжних країн

  Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
  
  курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011
  

• Болонський процес - сутність, концепції, методика

  Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.
  
  реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009
  

• Концептуальна модель сучасної вищої професійної освіти

  Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
  
  реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010
  

• Вища освіта у Франції

  Дослідження національної специфіки та особливостей сучасної системи французької освіти. Перевага державних навчальних закладів і безкоштовність навчання для всіх. Характеристика видів вищих навчальних закладів України. Доступ громадян до вищої освіти.
  
  реферат [31,2 K], добавлен 29.11.2012
  

• Система вищої освіти Болгарії

  Університетський рівень навчання. Типи навчальних закладів. Умови вступу до ВНЗ Болгарії. Фінансова допомога студентам. Організація академічного року. Зв'язок науки і вищої освіти. Переведення студентів на наступний освітній рівень та видача сертифікатів.
  
  реферат [51,6 K], добавлен 05.12.2009
  

• Система вищої освіти в країнах Європи та Америки

  Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
  
  реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009
  

• Соціальні аспекти реформування системи вищої освіти в Україні

  Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.
  
  дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011
  

• Структура вищої освіти в Україні. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст.

  Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
  
  реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011
  

• Розбудова вищої школи 1910-1921 рр.

  Навчальні заклади 1910—1917 року. Система вищих навчальних закладів в Україні. Заснування першого українського народного університету в Києві у 1917 р. Київський губернський відділ народної освіти, напрями діяльності. Реформа вищої освіти 1920–1921 рр.
  
  презентация [2,7 M], добавлен 25.05.2015
  

• Сучасні європейські та світові тенденції розвитку вищої освіти

  Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.
  
  реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015
  

• Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі (порівняльний аналіз)

  Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.
  
  автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009
  

• Система вищої освіти у Фінляндії

  Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.
  
  реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009
  

• Методологічні підходи щодо підготовки здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей в умовах інформаційно-освітнього середовища

  Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.
  
  статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам