Методика використання інтерактивної дошки у навчальному процесі в середній загальноосвітній школі I-III ступенів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Кафедра комп'ютерних технологій

Напряму підготовки: 6.010104 Професійна освіта. Комп'ютерні технології

Курсова робота

з дисципліни

«Методика професійного навчання»

на тему:

Методика використання інтерактивної дошки у навчальному процесі в середній загальноосвітній школі I-III ступенів

Виконав: Павлишин Р.В.

Студент 4 курсу групи КТ-43

Керівник: Ящик О.Б.

Тернопіль - 2016 рік



Анотація

Павлишин Роман Володимирович. Курсова робота: Методика використання інтерактивної дошки у навчальному процесі. Напрям підготовки 6.010104 „Професійна освіта. Комп'ютерні технології”. - ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2016. - 45 c.

В роботі проведено аналіз можливостей інтерактивної дошки, продемонстровано можливості програми Smart Notebook.

Ключові слова: інтерактивна дошка, Smart Notebook



Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти інтерактивних технологій у навчальному процесі

1.1 Сутність поняття «інтерактив»

1.2 Різноманіття інтерактивних технологій в умовах навчального процесу

1.3 Використання інтерактивної дошки для забезпечення ефективного навчання в середній загальноосвітній школі I-III ступенів

Розділ 2. Педагогічні умови використання інтерактивної дошки у процесі навчання

2.1 Методика використання програмного засобу Smart Notebook як інструменту для створення навчальних матеріалів

2.2 Організація та методика експериментального дослідження

2.3 Реалізація педагогічних умов для формування знань та умінь учнів при використанні інтерактивної дошки у процесі навчання

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Актуальність теми. Прискорення темпу життя, потужний потік знань, що впливає на сучасну людину, потребує від неї вміння швидко знаходити необхідне рішення, використовуючи для цього пошукові методи, користуючись значною кількістю різноманітних джерел інформації. У зв'язку з цим, серед традиційних форм та методів навчання, у педагогічній практиці все частіше використовуються інтерактивні технології. Ця ситуація пояснюється тим, що таке навчання спрямовано на формування професійних знань, умінь і реалізацію спільної діяльності, націлену на обробку навчальної інформації.

Інтерактивні технології навчання досить швидко були визнані вчителями як дієвий засіб впровадження нових освітніх технологій. Однак використання їх у практиці загальноосвітніх закладів освіти поки що фрагментарне, епізодичне, не системне внаслідок нерозробленості цих технологій і неготовності більшості вчителів користуватися інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ) та комп'ютерною технікою.

Все зазначене вище зумовило актуальність обраної нами теми курсової роботи: «Методика використання інтерактивної дошки на уроках «Технологій».

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови використання інтерактивних засобів навчання в навчальному процесі середніх загальноосвітніх шкіл I-III ступенів, зокрема на уроках «Технологій».

Об'єктом дослідження є навчальний процес у середніх загальноосвітніх школах I-III ступенів.

Предметом дослідження - педагогічні умови формування професійних знань та умінь учнів інтерактивними засобами навчання учнів на уроках «Технологій».

Гіпотеза дослідження: за рахунок збільшення обсягу навчальної інформації під час підготовки учнів із застосуванням інтерактивних засобів навчання процес формування професійних знань та вмінь на уроках технологій буде більш ефективним якщо:

- під час вивчення предмету «Технології» будуть розвиватися пізнавальна активність учнів шляхом візуалізації навчального матеріалу за допомогою інтерактивних засобів навчання;

- для передачі знань учням на уроках «Технології» будуть застосовуватися інтерактивні засоби навчання;

- здійснювати комплексне використання інтерактивних засобів навчання на основі ІКТ.

Виходячи з мети, об'єкта, предмета та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати теорію, зміст інтерактивних технологій навчання та виокремити відповідні інноваційні аспекти у зв'язку з впровадженням цих технологій у навчальний процес, середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів.

2. Визначити можливості інтерактивних засобів навчання для підвищення якості навчального процесу.

3. Розробити структуру електронного посібника з предмету «Технології» для варіативного модулю «Деревообробка» для підготовки учнів на уроках «Технологій».

4. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови використання інтерактивних засобів навчання для формування знань і вмінь учнів на уроках технологій.

5. Експериментально перевірити педагогічні умови використання інтерактивних засобів у підготовці учнів старшої школи на уроках «Технологій».

Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури для з'ясування стану розв'язання проблеми дослідження.

2. Вивчення та узагальнення інноваційного педагогічного досвіду з упровадження інтерактивних засобів в підготовку учнів старшої школи на уроках технологій.

3. Методи спостереження, бесіди.

4. Експериментальне дослідження ефективності впливу запропонованих нами засобів, методів на ступінь засвоєння навчального матеріалу.



Розділ 1. Теоретичні аспекти інтерактивних технологій у навчальному процесі

1.1 Сутність поняття «інтерактив»

Перехід світового суспільства до інформаційного етапу розвитку з одного боку, та спрямованість на ринкові стосунки нашої держави з іншого, створили умови, котрі зачепили всі сфери життя суспільства, що викликало потребу для перетворення системи освіти з унітарної на демократичну, гуманітарну, спрямовану, насамперед, на розвиток кожної дитини - майбутнього члена суспільства. Швидкий розвиток технологій також ставить перед освітою нові завдання, починаючи від систематизації світових технічних і наукових досягнень на рівні змісту, приведення у відповідність з цим технологій, методів і форм навчання та закінчуючи залученням останніх у сферу освіти з інших, непедагогічних галузей суспільного світового простору.

На сучасному етапі розвитку нові педагогічні технології розробляються у теоретичному й дидактичному аспектах. Разом з цим, активно вивчається досвід зарубіжних науково-практичних педагогічних розробок та інновацій.

Інтерактивні методи навчання - це дієвий педагогічний засіб і необхідна умова оптимального розвитку учнів і вчителів, тому навчання майбутніх фахівців засобами інтерактивних технологій є сьогодні на часі.

Використання інтерактивних методів на уроках теоретичного навчання є ефективними засобами активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що спрямовані на розвиток у майбутніх фахівців самостійного мислення, формування творчих умінь нестандартного розв'язання певних професійних проблем з метою вдосконалення навичок спілкування.

Сучасний період розвитку суспільства потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей, здібностей учнів та підвищення якості освіти.

Інтерактивні педагогічні форми і методи включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи. Ці методи навчання не тільки підвищують інтерес учнів до предмету, а й забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблення навичок та підвищення рівня знань. Учнів варто залучати до дискусії, оскільки це робить атмосферу в класі більш демократичною, творчою й емоційною.

Інтерактивне навчання - це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету - створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність [25, c.7].

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слів «взаємний» і «діяти». Отже, інтерактивний - здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання реалізує конкретну мету - створити комфортні умови навчання та виховання, які забезпечать активну взаємодію всіх учнів [9, c.8].

Інтерактивне навчання (від англ. inter - взаємний, act - діяти), за визначенням В. Шарко, це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність [24, c.17].

Інтерактивна діяльність ґрунтується на активній комунікації учасників освітнього процесу. «Сутність інтерактивного навчання, - стверджують Н. Побірченко та Г. Коберник, - полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання» [30, c.127].

Поняття «інтерактив» тлумачиться як «взаємодія». Виходячи з цього, інтерактивне навчання - це перш за все діалогове навчання в ході якого здійснюється взаємодія вчителя й учня, що «робить усіх учасників процесу навчання суб'єктами».

Інтерактивність освіти сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості. Як стверджують дослідники, передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації і виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Тому під час такого навчання учні навчаться демократично спілкуватися, критично й творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення. В процесі цього до роботи залучаються всі учасники процесу, які працюють у групах за підготовленим заздалегідь учителем матеріалом, із дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри. Інтерактивне навчання змінює традиційні форми на діалогічні, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні.

Головна риса інтерактивного навчання - використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань. Учням надається максимальна свобода розумової діяльності в процесі побудови логічних ланцюгів.

Використання інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості, можливістю думати, творити.

Інтерактивне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Перевага інтерактивного навчання в тому, що учні засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінювання), займають активну позицію в засвоєнні знань та зростає їхній інтерес до одержання знань.

Зміст інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання у співпраці, коли вчитель і учні - рівноправні суб'єкти навчання. В результаті організації навчання за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій на основі ІКТ, використання рольових ігор, створення проблемних ситуацій.

Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати нешаблонні рішення. Інтерактивне навчання занурене у спілкування, тобто забезпечує діалог між учасниками навчального процесу.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні вчитель - учень, учень - учень. У процесі цього вчитель і учень - рівноправні рівнозначні суб'єкти навчання [6, c. 100].

Отже, інтерактив сприяє формуванню атмосфери співробітництва взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час такого навчання учні навчаються спілкуватися, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення [1, c.125].

Складовими різноманітних інтерактивних технологій обов'язково є так звані пасивні й активні методи навчання. Неможливо одній людині знати все, навіть у вузькій галузі, до того ж значний обсяг інформації запам'ятовують комп'ютери. Учні повинні мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому і сприяють інтерактивні технології, які, на жаль, ще недостатньо поширені в українській середній загальноосвітній школі I-III ступенів. Щоб прискорити процес їх упровадження, необхідно, насамперед, підготувати вчителів до роботи з ними. Це потребує перегляду змісту курсів підвищення кваліфікації вчителів, а також активне вивчення і впровадження інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі вищих навчальних педагогічних закладів.

Досвід переконує, що використання інтерактивних форм навчання допоможе вчителеві співпрацювати з усім класом, з кожним учнем індивідуально та учням між собою.

Все зазначене вище призводить до висновку про необхідність наукового обґрунтування, розробки й експериментальної перевірки педагогічних умов використання інтерактивних технологій та засобів у підготовці учнів старшої школи.

1.2 Різноманіття інтерактивних технологій в умовах навчального процесу

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Таке навчання ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу.

Серед інтерактивних технологій найбільшого поширення набули такі: мозковий штурм, або мозкова атака, коло ідей, мікрофон (вільне накопичення значної кількості ідей з певної теми, критичне їх осмислення); метод прогнозування або передбачення (за дидактичним матеріалом підтвердити чи заперечити гіпотезу, сформулювати тему заняття); дискусія, кути, гранування або асоціативний кущ (встановлення асоціативних зв'язків між окремими поняттями для узагальнення теоретичного матеріалу, підбиття підсумків вивченої теми чи розділу); бесіда за Сократом (учні або учні ставлять проблемні питання і шукають шляхи їх розв'язання); ділові ігри (відтворюється поведінка і робота конкретних працівників за фахом) та навчання в умовах інтерактивних навчальних систем [24, c.34].

Кожна ділова гра має бути заснована на діалогічних формах взаємодії учасників навчального процесу і призначена для розвитку творчого мислення, оволодіння знаннями, практичними навичками, відпрацювання індивідуального стилю спілкування та поведінки, формування умінь проявляти ініціативу та самостійність у вирішенні нагальної проблеми. Ділову гру можна розглядати як моделювання її учасниками професійної діяльності, імітацію реальних фахових ситуацій.

Основною ознакою ділової гри, зазначає С. Кашелев, є «моделювання, яке максимально наближене до реальної професійної діяльності», що забезпечує реалізацію принципу відповідності професійної підготовки вимогам сучасного суспільства. Імітаційно-рольове навчання у старшій школі розкриває можливості для розв'язання навчально-педагогічних проблем, які не мають однозначного вирішення, що сприяє появі в учнів настанови на пошук оригінальних рішень і способів виходу з різних непередбачуваних ситуацій. У процесі цього важливо забезпечити учням свободу вибору завдань і навчальних ролей із урахуванням їх можливостей та індивідуальних особливостей, активність і нестандартність дій, ситуацію успіху на кожному етапі роботи [27, c. 56].

З-поміж запропонованої нині значної кількості інноваційних технологій багато вчителів визнають переваги роботи в режимі інтерактиву, який найбільш повно забезпечує комфортні, безконфліктні і безпечні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природний потенціал, виховує особистість, здатну до cамоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення, яка вміє використовувати одержані знання для творчого розв'язання проблем, критично мислити, прагне реалізувати себе.

Інтерактивні форми роботи допомагають не позбавити жодного учня уваги, зробити його не тільки слухачем чи спостерігачем, а й активним учасником навчального процесу, бо його робота на уроці має результат. Застосовуючи групові форми роботи, можна переконатися, що вони успішно формують у дітей потребу здобувати знання, розвивають інтерес, любов до пізнання, допитливість. Працюючи в групах чи парах, учні самостійно розв'язують доступні для них питання, стають дослідниками, разом переборюють труднощі на шляху до мети.

Слід зазначити, що ефективність роботи в групах залежить насамперед від того, наскільки кожний член групи усвідомлює важливість роботи разом та взаємодії через взаємодопомогу. Це породжує у дітей прагнення робити все можливе для досягнення успіху групи в цілому й усвідомлення кожним, що без його особистого успіху не можна досягти поставленої мети. За таких умов всі члени групи відчувають себе пов'язаними один з іншим, що формує в учнів позитивну взаємозалежність, а також розвиває почуття особистої відповідальності за досягнення у навчанні.

Крім того, інтерактивні форми навчання розвивають комунікативні вміння та навички, допомагають встановленню емоційних контактів між учнями, забезпечують виховне завдання, оскільки привчають працювати в команді, прислухатися до думки своїх товаришів. Використання інтерактиву в процесі уроку знімає нервове навантаження учнів, дозволяє змінювати форми діяльності, переключати увагу на вузлові питання теми заняття.

У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, зважувати альтернативні думки, приймати продуктивні рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Досягається це завдяки організації індивідуальної, парної, групової та кооперативної роботи; застосовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, безпосередня робота з текстом, різноманітними інформаційними джерелами; використовуються творчі роботи.

Проводячи уроки такого типу, вчитель зацікавлює учнів предметом, формує активну життєву позицію, розвиває творчі здібності, вдосконалює мовленнєві і розумові навички; створює ситуацію успіху, де кожний учень почуває себе невимушено на уроці, а це, у свою чергу, сприяє самовдосконаленню його як особистості.

Застосування інтерактивних технологій у ході вивчення теоретичного матеріалу передбачає, насамперед, перетворення учня з об'єкта навчального впливу на суб'єкт активного творчого процесу, забезпечення сприятливих психологічних умов для співпраці вчителя та учня, стимулювання пізнавальної активності на занятті та після нього.

Отже, інтерактивні технології - це організація засвоєння знань і формування певних вмінь та навичок через сукупність особливим способом організованих навчально-пізнавальних дій, що полягають в активній взаємодії учнів між собою та побудові міжособистісного спілкування з метою досягнення запланованого результату [18, c. 30].

Творчі здібності пов'язуються з створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів, методів одержання інформації та реалізації її у практичній діяльності.

Найбільш ефективно ці завдання можуть бути розв'язані шляхом використання у навчальному процесі інтерактивних засобів на онові ІКТ, які забезпечують цілісний розвиток особистості, становлення її творчого потенціалу.

1.3 Використання інтерактивної дошки для забезпечення ефективного навчання в середній загальноосвітній школі I-III ступенів

Інформаційні технології забезпечують інтерактивність навчання, що сприяє врахуванню індивідуальних особливостей учня під час формування творчих здібностей. Інтерактивне навчання сприяє формуванню атмосфери співробітництва та взаємодії.

Використання ІКТ в освіті забезпечує інтерактивність на уроках, оскільки дозволяє інтенсифікувати навчальний процес і створення можливості легкого доступу учнів до практично необмеженого обсягу інформації та її аналітичного опрацювання, підсилення інтелектуальних можливостей, створення умов для перебудови їхньої пізнавальної діяльності [8].

Комп'ютер дозволяє більш широко використовувати міжпредметні зв'язки. Праця в навчальних майстернях стає більш усвідомленою, а значить і творчою. Школярі в процесі практичної роботи здатні застосовувати знання фізики, хімії та інших природничих наук свідчать про їхнє глибоке розуміння. Крім того, багатофакторність системи, науковий підхід, багатий інструментарій, значний обсяг електронної довідкової інформації, залучення мультимедійних засобів дозволяють досягнути вдалого поєднання ігрової, пізнавальної та експериментально-дослідницької активності.

Ефективність раціонального використання інформаційних технологій обумовлюється, ще й тим, що скорочується час вивчення теоретичного матеріалу програми. Вивільняється час до творчої практичної роботи, усунення прогалин у знаннях, актуалізації раніше вивченого матеріалу.

В разі виникнення труднощів учень за допомогою комп'ютера може самостійно швидко знайти необхідну інформацію й повторити її. Використання ІКТ у процесі вивчення предмету «Технологій», створює можливість для більш предметного ознайомлення учнів із технікою (в тому числі комп'ютерною) та її використанням у сучасному виробництві. Це сприяє розширенню в учнів світогляду, розвитку обізнаності в різних сферах людського життя, бачення проблем сучасного виробництва та життя. Творча людина не обмежується якимось одним видом діяльності, вона має бути компетентною в широкому колі питань. Використання ІКТ на уроках «Технологій» пов'язане з вирішенням низки дидактичних питань, спрямованих на глибоке засвоєння змісту навчального матеріалу, використання наочності, організацію творчої діяльності учнів, виховання учнів тощо. У сукупності добре організоване навчання й виховання безумовно, позитивно впливає на формування творчих здібностей учнів.

Використання комп'ютерних програм на уроках породжує в учнів інтерес, якого так часто не вистачає під час навчання. Сама наявність комп'ютера робить урок незвичним та незабутнім, а значить - запам'ятається значна частина того, про що йшлося.

Сучасні комп'ютерні технології є складником мультимедійних технологій (від англ. multi - багато і media - середовище). Ці технології учені розглядають як інформаційні технології навчання, що інтегрують аудіовізуальну інформацію будь-яких форм (текст, графіка, анімація й ін.), здійснюють інтерактивний діалог користувача із системою і реалізують різноманітність форм самостійної діяльності з опрацювання інформації. Вони надають величезний діапазон можливостей для вдосконалення навчального процесу і системи освіти в цілому.

Проте впровадження ІКТ у навчально-виховний процес йде поволі. Не всі вчителі володіють навичками користувача персонального комп'ютера і не можуть повною мірою оцінити можливості інформаційно-комунікаційних технологій для здійснення інтерактивного навчання.

Разом з тим, потребують дослідження сучасні особливості використання потенціалу інформаційно-комунікаційних технологій у системі інтерактивного навчання та визначення перспектив підвищення ефективності його реалізації.

Підвищення якості навчання та рівня підготовки фахівців є одним з основних завдань системи освіти.

Підвищення якості навчання випускників загальноосвітніх шкіл, якості підготовки фахівців у середніх загальноосвітніх школах I-III ступенів і вищих навчальних закладах може бути забезпечено в процесі застосування в навчальному процесі освітньої системи трьох груп психолого-педагогічних технологій: дослідження, проектування і взаємодії - організації навчального процесу. Ефективність цих технологій може бути досягнута, якщо навчальний процес організований з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей учнів, їхніх схильностей до наочної, професійної діяльності [3].

Прикладом таких ефективних педагогічних технологій є використання інтерактивного навчання та інформаційно-комунікаційних технологій.

Під засобами інформаційних технологій розумітимемо програмно-апаратні засоби і пристрої, які функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасні засоби і системи інформаційного обміну, що забезпечують операції зі збирання, продукування, накопичення, зберігання, оброблення, передавання інформації. Засобами інформаційно-комунікаційних технологій виступають інтерактивні ресурси і матеріали, електронні бібліотеки, навчальні матеріали і курси, обговорення в реальному режимі часу, відеочати, електронна пошта, відеоконференції і відеоконсультації.

Зміст інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організовується так, що майже всі учні залучаються у процес пізнання, мають можливість розуміти і рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають.

Одна з таких цілей полягає у створенні комфортних умов навчання, таких, за яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання [9, с. 98].

Інтерактивна діяльність на уроках припускає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, сумісного вирішення загальних, але значущих для кожного учасника завдань. Для цього на уроках організовуються індивідуальна, парна і групова робота, застосовуються дослідницькі проекти, ролеві ігри, йде робота з документами та різними джерелами інформації, використовуються творчі роботи.

За інтерактивного навчання для передачі формальних і неформальних інструкцій, підтримки і оцінювання можуть використовувати мережеві технології. Основними чинниками, що роблять доцільним застосування інформаційно-комунікаційних технологій за інтерактивного навчання, є:

- мобільність. Учні й учителі можуть підключитися до навчальної системи з будь-якого комп'ютера, вдома або на роботі, у будь-який час, щоб завершити публікацію навчального курсу або користуватися навчальними матеріалами;

- швидка передача навчальних матеріалів. Можливість проводити консультації, не займаючи в процесі цього аудиторії. Якщо в системі опубліковані повноцінні мультимедійні навчальні курси (курси-симулятори, відеолекції), то можна дати учням самостійну роботу, а вчитель стає наставником, до якого учень може звернутися за допомогою, використовуючи інтерактивні технології, в будь-який слушний для вчителя час;

- покращене управління і стандартизація. Добре розроблені курси і записані на відео лекції та семінари можуть багаторазово використовувати вчителі. З'являється можливість створення постійного сховища навчальних матеріалів і обміну цими матеріалами з навчальними закладами, які застосовують подібні системи (стандарти IMS, SCORM);

- комунікація і співпраця. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій дають змогу учням спілкуватися між собою і співпрацювати у проектах, а також разом використовувати документи під час особистих зустрічей [13, c.127].

Основним методом використання інтерактивної технології є інтерактивний діалог, який є взаємодією користувача з програмною системою. Програмна система характеризується тим, що припускає обмін текстовими командами (запитами) і відповідями, реалізацією розвиненіших засобів ведення діалогу (наприклад, можливість ставити питання в довільній формі, з використанням «ключового» слова). В процесі цього забезпечується можливість вибору варіантів змісту навчального матеріалу, режиму роботи.

Ще одним методом інтерактивного навчання учнів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій є інформаційне моделювання, що складається з таких етапів, як:

- постановка завдання;

- побудова моделі;

- розробка алгоритму;

- виконання алгоритму;

- аналіз результатів завдання і формулювання висновків;

- повернення до попередніх етапів за незадовільного розв'язання.

Використовуючи інтерактивну технологію в навчанні учнів, передбачають вирішення певних завдань:

- ознайомлення з принципами роботи пристроїв візуального відображення інформації (інтерактивні дошки, проектори);

- набуття навичок раціонального підбору комплекту устаткування і технологій під час вирішення практичних презентаційних завдань;

- оволодіння практикою використання різних інтерактивних презентаційних технологій (Flash-анімація, Gif-анімація, комп'ютерні презентації);

- вивчення сфер застосування різних інтерактивних презентаційних технологій.

Упровадження в практику роботи середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів інформаційно-комунікаційних технологій відкриває значні можливості і для вдосконалення освітніх методик, для обміну досвідом та творчого підходу до навчання. Основою для цього є накопичення навчально-методичних матеріалів у внутрішньому структурованому інформаційному просторі середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів і використання інтернет-технологій для оперативного відстроченого спілкування з колегами й учнями: електронної пошти, форумів, чатів, відеоконференцій.

Ефективність використання комп'ютерної техніки у формуванні знань, умінь учнів була б значно вищою, якщо навчальний процес забезпечити спеціально підготовленими педагогічними програмними засобами. Поки що немає достатньої кількості програмних засобів, котрі б відповідали викладеним вище вимогам.

В основному використовуються програми, які були розроблені для використання в певних галузях виробництва і адаптуються для використання у навчальному процесі, а саме PhotoShop, CorelDRAW, QuarkXPress, 3D studio MAX, та ін., або стандартні програми Paint та текстовий редактор Word, табличний процесор Ехсеl.

Аналізуючи різні класифікації програмних засобів [21], ми прийшли до висновку, що, класифікацію програмних засобів для вивчення предмету «Технологій» бажано здійснювати в системі педагогічного ланцюжка «теорія - практика - контроль»:

- демонстраційні - використання таких програм дозволяє вчителю ілюструвати матеріал за допомогою зображень (статичних чи динамічних);

- навчально-тренувальні, ігрові, моделюючі програмні засоби, які призначені для повторення, закріплення усвідомлених знань, формування вмінь, навичок їх застосування у практичній діяльності;

- контролюючі - призначені для використання під час поточного або підсумкового контролю знань учнів; систематичне використання таких програм дозволяє відслідковувати динаміку успішності кожного учня;.

- комбіновані навчальні програмні засоби, які за необхідності можуть містити у своїх змістових і операційно-діяльнісних компонентах усі вище перераховані призначення.

Для того, щоб програмні засоби в навчальному процесі були доцільними й ефективними важливо, щоб вони несли необхідну інформацію в цікавій формі, були послідовними, відповідали віковим особливостям учнів та ергономічним і санітарно-гігієнічним умовам.

педагогічний інноваційний інтерактивний дошка smart notebook



Розділ 2. Педагогічні умови використання інтерактивної дошки у процесі навчання

2.1 Методика використання програмного засобу Smart Notebook як інструменту для створення навчальних матеріалів

Програмне забезпечення Smart Notebook дає педагогу великі можливості для створення навчальних матеріалів різноманітного змістового наповнення та рівня складності. Застосування даної програми робить процес навчання інтерактивним і динамічним. Увагу учнів легко утримувати за рахунок використання зображень, мультимедіа файлів та інтернет-ресурсів.

Головне вікно програми (Рис. 2.1) складається з:

- меню;

- панелі інструментів;

- панель вкладок;

- робочого поля.

Рис. 2.1 Головне вікно програми Smart Notebook: 1 - меню; 2 - панель інструментів; 3 - панель вкладок; 4 - робоче поле.

Основними інструментами програми є:

- інструмент «Перо» дозволяє малювати об'єкт на поточній сторінці;

- інструмент «Ластик» дозволяє стирати створені об'єкти;

- інструмент «Лінія» дозволяє створювати лінії;

- інструмент «Фігура» дозволяє створювати прості геометричні фігури;

- інструмент «Заливка» дозволяє виконувати заливку об'єктів;

- інструмент «Текст» дозволяє створювати текстові фрагменти;

- інструмент «Таблиця» дозволяє вставити таблицю;

- інструмент «Формула» дозволяє вставляти формули.

Панель вкладок містить в собі чотири елементи, призначення яких наступне:

1. Сортувальник сторінок (Рис. 2.2) надає загальний огляд поточного файлу, відображає всі сторінки у вигляді ескізів та автоматично оновлює ці ескізи при зміні вмісту сторінок.

Рис. 2.2 Вікно вкладки «Сортувальник сторінок»

2. Галерея (Рис. 2.3) містить різноманітні шаблони графіків, фонові малюнки, мультимедійні матеріали, які можна використовувати у своїх уроках, а також пропонує попередній перегляд цих матеріалів [8].

Вкладка «Галерея» містить такі категорії:

- Мій вміст. В категорію «Мій вміст» можна додавати свої власні малюнки , фонові зображення , мультимедійні матеріали , навчальні заняття та інші файли.

- бібліотека «Lessons Activity Toolkit», яка являє собою колекцію інструментів і шаблонів , які можна використовувати для створення інтерактивних занять та надання їм динамічного вигляду. Також вона допомагає створити цікаві матеріали , такі як ігри зі словами , опитування та завдання на класифікацію.

- Галерея зображень. До неї входить колекція з тисяч зображень, мультимедійних матеріалів, організованих по тематичних категоріях.

- Мережеві ресурси. Дана категорія забезпечує викладачам доступ до онлайн матеріалів. Сюди входять навчальні заняття , освітнє програмне забезпечення, рекомендації з використання продукту SMART і багато іншого.

Рис. 2.3 Вікно вкладки «Галерея»

3. Вкладення (Рис. 2.4) дозволяє прикріпити до свого файлу копію файлу, ярлика файлу або посилання на веб-сторінку. Це дозволить легко знаходити і відкривати файли і веб-сторінки в ході уроку.

Рис. 2.4 Вікно вкладки «Вкладення»

4. Властивості (Рис. 2.5) дає можливість змінювати формат об'єктів, таких як рукописні об'єкти, фігури, лінії, текст, таблиці та інше.

Рис. 2.5 Вікно вкладки «Властивості»

Залежно від обраного об'єкта, ви можете змінювати:

- колір, товщину і тип ліній.

- прозорість і ефекти заливки об'єктів.

- тип шрифту для текстових об'єктів, його розмір і стиль.

- анімацію об'єктів [9, с. 100-101].

Програмне забезпечення SMART Notebook забезпечує створення та проведення інтерактивних уроків і керування ними в рамках однієї програми. Всі навчальні матеріали завжди знаходяться під рукою. Широкий набір функцій і цифрових ресурсів допомагає викладачу проводити цікаві уроки , що пожвавлюють навчальний процес і органічно поєднувати змістовну частину , інструментальні засоби та допоміжні функції.

Таким чином, інтуїтивно зрозуміле управління та простий інтерфейс дозволяють без проблем створювати інтерактивні уроки. Розробивши один урок, ви можете використовувати його знову і знову, заощаджуючи при цьому час на підготовку та передати матеріали уроку учням.



2.2 Організація та методика експериментального дослідження

Педагогічні програмні засоби, що розробляються в шкільній практиці, орієнтовані, насамперед, на індивідуалізацію навчання, на розвиток навичок до самоосвіти і набуття знань. Застосування засобів ІКТ, забезпечення особистісно орієнтованої освіти, коли учень розглядається як основна цінність освітнього процесу, спрямовані на розвиток інтелекту школяра і навичок самоосвіти. Важливою особливістю програмних продуктів, що розробляються вчителями, є їх спрямованість на індивідуалізацію освіти.

Серед сучасних продуктів, що становлять комплексні автоматизовані навчальні системи, можна виділити програмні комплекси Lotus Learning Space, Corel Draw, Smart Notebook, ToolBook Assistant, Distance Learning Studio, VLE (Virtual Learning Environment) тощо. Для роботи з такими комплексами від педагога вимагається структурувати і підготувати у вигляді файлів необхідні матеріали (конспекти уроків демонстраційні матеріали, хрестоматії, практичні завдання, питання, завдання для тестування та ін.), а потім у режимі діалогу сформувати сценарій для організації самостійної роботи певної учнівської групи або одного учня [29, c. 63].

Підготовка учнів на уроках «Технології» має забезпечити засвоєння поколіннями кваліфікованих робітників вищих здобутків світової науки, культури, інших сфер людської діяльності.

На думку багатьох науковців, дослідження процесу навчання не можуть бути доведеними, якщо вони не підлягали експериментальній перевірці [3, с. 12-15]. Педагогічний експеримент - це комплексний метод перевірки гіпотези, що є організованим системним процесом.

Метою експериментального дослідження було проведення перевірки ефективності педагогічних умов використання інтерактивних засобів навчання для формування знань та вмінь учнів у процесі підготовки на уроках «Технології».

Для розв'язання визначених завдань, перевірки гіпотези, досягнення мети дослідження використовувався комплекс загальнонаукових педагогічних і психологічних методів теоретичного та емпіричного дослідження.

Педагогічний експеримент може вважатися найбільш доцільним методом перевірки гіпотез. Експериментальне дослідження проводилося на уроках з предмету «Технології» базі середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Пороги, Ямпільського району, Вінницької області.

Завдання експериментальної роботи - практичне підтвердження робочої гіпотези шляхом розробки електронного посібника та експериментальної його перевірки й оцінки результатів. На їхній основі ми сформулювали методичні рекомендації щодо формування знань та вмінь учнів на уроках «Технології» з використанням інтерактивних засобів навчання, зокрема електронного посібника.

Експериментальна робота складалася з таких етапів:

1. Ознайомлення з групою, вивчення рівня знань, умінь, навичок та їх індивідуальних можливостей.

2. Вибір теми уроку для проведення дослідження.

3. Вивчення досвіду, викладання даної теми вчителем «Технології».

4. Створення електронного посібника до розділу «Деревообробка».

5. Проведення педагогічного експерименту.

6. Перевірка результатів засвоєння уроку.

7. Застосування статистичних методів дослідження для доведення робочої гіпотези.

Проведення експерименту ґрунтувалось на вивчених і узагальнених психолого-педагогічних основах, засвоєння загальнотехнічних знань і формування загальнотрудових умінь і навичок.

На першому етапі ми ознайомились із рівнем підготовки групи. Був вивчений рівень їх знань, умінь, практичних навичок. У процесі цього застосовувались такі методи, як: спостереження, вивчення практичних робіт, анкетних даних учнів, їх успішності з виробничого навчання. Результати цієї роботи показали, що значна частина групи має добрі навички щодо технології обробки деревини. Проте є й такі учні, які слабше засвоїли навчальну програму. Взагалі рівень знань і умінь учнів у групі середній.

На другому етапі було обрано тему експериментального уроку. Враховуючи середній рівень розвитку групи, високий рівень знань з предмету «Технології» та достатній рівень професійних знань та вмінь і обрали наступну тему уроку: «Обробка деревини».

Матеріал збирався в двох паралельних (однакових за рівнем знань) класах в яких вивчався предмет «Технології». В першому етапі дослідження взяли участь: 10 А клас (група «а») - 24 учні, 10 Б (група «б») - 26 учнів.

Для визначення рівня класу в початковий момент використовували середній бал з предмету «Технології» за І півріччя. Група «а» і група «б одержали середній бал - 7,1.

Якість оволодіння знаннями визначалася за результатами контрольних робіт. Дані представлені в табл. 2.1.

Аналізуючи результати експерименту, позначимо змінні величини (бали) Х - в контрольній групі і Y - в експериментальній, а їх значення відповідно х_і і у_і, де і = 1,…,12.

Кількість учнів, які одержали відповідний бал, приймаємо за частоту f_і, тобто частоту одержання конкретного балу. Множину учнів (N) з даної групи назвемо пробою, її величина дорівнює сумі частоти оцінок.

Таблиця 2.2

Результати написання контрольної роботи учнями в групах «а» і «б»

Рівень знань	Оцінка	Група «б» - контрольна	Група «а» - експериментальна
		Кількість учнів	Процент (%)	Середній бал	Кількість учнів	Процент (%)	Середній бал
Високий	12			6,69			7,46
	11				1	4%
	10	3	12%		2	8%
Середній	9	1	4%		4	17%
	8	5	19%		6	25%
	7	4	15%		5	21%
Початковий	6	6	23%		1	4%
	5	4	15%		3	13%
	4	2	8%		2	8%
Низький	3	1	4%
	2
	1
Всього	26	100%	6,69	24	100%	7,46

Зрозуміло, що одних таблиць недостатньо для порівняння точним і однозначним способом груп, що досліджуються. Це можливе лише тоді, коли є центральні значення, які коротко характеризують всю групу.

Рис. 2.6 Результат написання контрольної роботи учнями в групах «а» і «б»

Найчастіше використовують обчислення середнього арифметичного. Позначимо його для контрольної групи і для експериментальної:

; .

Середні значення описують основні тенденції випадкових змінних, але нічого не говорять про їх поведінку. Параметрами, що визначають розподіл змінних випадкових величин є варіація, стандартне відхилення і коефіцієнт варіації квадратичний. Вони обраховуються за формулами [12]:

варіація:

cтандартне відхилення:

коефіцієнт варіації квадратичний:

Статистичні розрахунки у контрольній групі

Середнє .

Варіація

Стандартне відхилення .

Коефіцієнт варіації квадратичний .



Статистичні розрахунки у експериментальній групі

Середнє .

Варіація

Стандартне відхилення .

Коефіцієнт варіації квадратичний .

Обчислення показують, що середня оцінка в контрольній групі дорівнює 6,69, а одержана оцінка кожним учнем цієї групи відрізняється від середньої на 1,89. Контрольна група учнів характеризується відносно чинника Х суттєвою різницею (статистично достовірною), яка дорівнює 28%.

Середній бал в експериментальній групі вищий, ніж в контрольній і дорівнює 7,46. Учні цієї групи одержали оцінки, що відрізняються від середньої на 2,04. Розподіл оцінок різний в обох випадках, на що вказує коефіцієнт варіації. В експериментальній групі відмінність між оцінками складає 27%.

В дослідженні необхідно перевірити різницю між середніми оцінками, одержаними в кожній групі. Ця різниця може послужити доказом експериментального чинника. Проте сама різниця не може бути основою для того, щоб прийняти, або відкинути робочу гіпотезу. Потрібно провести додаткове дослідження статистичної гіпотези.

Статистична гіпотеза - це певне припущення щодо властивостей генеральної сукупності, яке можна перевірити, опираючись на результати вибіркового спостереження. Суть перевірки гіпотез полягає в тому, щоб визначити, узгоджуються чи ні результати вибірки з гіпотезою, випадковими чи невипадковими є розбіжності між гіпотезою і даними вибірки.

Тобто, чи відрізняються середні значення оцінок. Ця різниця має бути достатньо значною, щоб її вважали не випадковою, а такою, що виникла під впливом проведення уроку. Розрахунки на достовірність різниці між середніми величинами є перевіркою нульової гіпотези Н₀: середні оцінки в обох групах суттєво не відрізняються на рівні похибки б = 0,05 (рівень істотності); тобто , де і , означають дійсні середні змінних х і у.

Нульова гіпотеза перевіряється відносно до альтернативної гіпотези Н₁, яка має вигляд: Н₁: (середній бал в контрольній групі менший ніж в експериментальній). За такого формулювання Н1 виконується одностороння (лівостороння) перевірка.

Оскільки чисельність обох проб менше 30-ти, для перевірки гіпотези ми скористалися тестом t-Стьюдента. Статистична характеристика гіпотези Н0: є нормоване відхилення середніх:

яке підпорядковане розподілу t-Стьюдента з числом ступенів свободи:

r = Nx + Ny - 2

У нашому випадку r = 26 + 24 - 2 = 48; оцінка дисперсії розраховується як середня арифметична зважена з дисперсій, що характеризують варіацію середнього балу одержаного в контрольній і експериментальній групах:

t₀ = -1,89

Перевіримо гіпотезу Н₀ проти Н_s з рівнем істотності б = 0,05.

За даними таблиці значення квантилів t розподілу Стьюдента для б = 0,05 [62, с. 98] критичне значення t₀,95(48) = 1,64, що більше за фактичне t₀ = -1,89: t₀ > -t0,95 (-1,89 < -1,64),

Оскільки t₀ не відповідає умові, потрібно відкинути нульову гіпотезу і прийняти Н₁, тобто з імовірністю 95% можна стверджувати, що під впливом використання інтерактивних засобів, зокрема електронного посібника, учні старшої школи набувають більш високих професійних знань та вмінь на уроках «Технології».

Експеримент доводить, що застосування інтерактивних засобів на уроках в експериментальній групі сприяло значному збільшенню інтересу та зросла активність учнів на уроках «Технології». Під час уроків із використанням інтерактивних засобів для розвитку технічної творчості можна було помітити, як змінювався інтерес учнів до теми (методом спостереження ми визначали зміну темпу зростання інтересу учнів до теми). Аналогічний експеримент проводився на уроках в контрольній групі, де вивчалася та сама тема.

2.3 Реалізація педагогічних умов для формування знань та умінь учнів при використанні інтерактивної дошки у процесі навчання

Пошук і застосування найбільш ефективної структури уроку та його організації є запорукою якісного навчання. Оскільки процес навчання за класно-урочної організаційної форми передбачає роль учителя як суб'єкта управління навчальним процесом, модель уроку, його структура, методи, прийоми і засоби навчання, що застосовуються на певному уроці, мають бути зорієнтовані на можливості й особливості конкретного вчителя, який проводитиме урок, тобто універсальні «рецепти» успішного навчання неможливі.

Прийоми та засоби навчання, які дають позитивний ефект в одного вчителя, можуть не давати жодного ефекту, навіть давати негативний результат, якщо їх застосовує інший, тому найпершою запорукою успішного навчання є глибока обізнаність учителя з можливостями, які забезпечують новітні засоби й технології навчання.

Сучасний учитель, проектуючи навчально-виховний процес, мусить знаходити відповіді не лише на запитання «Що засвоїли (засвоять у результаті виконання навчальної діяльності) учні?», а й на не менш актуальне: «Як працюють учні (Як вони мають працювати, які види діяльності мають виконувати для її засвоєння) для того, щоб досягти певних результатів навчання?». Тобто слід передбачати, планувати й аналізувати не лише результати діяльності учнів, а й саму діяльність.

Проведення навчально-виховного процесу як педагогічна технологія потребує чітко структурованої та спланованої діяльності вчителя, що жодним чином не заперечує використання проектних методик, виконання учнями дослідницьких завдань тощо.

Всі види навчальної діяльності учнів мають бути відповідним чином організовані й забезпечені певними засобами, тобто слід створити навчальне середовище, в якому навчання не лише матиме ознаки технологічності (обов'язковість досягнення мети), а й сприятиме розвитку творчих здібностей учнів, формуванню в них здатності до самостійної та колективної роботи, а також роботи в команді.

Нині значну увагу приділяють застосуванню інтерактивних засобів навчання, які реалізують діяльніший підхід до навчання.

Інтерактивні засоби захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та стимулюють мотивацію, навчають самостійності у мисленні та діяльності.

Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Учитель має проектувати й розробляти такі засоби навчання, які дали б змогу поєднати різні види інформаційного середовища (тексти, музику, графіку, звук, реалістичні зображення) з діяльнісною (інтерактивною) формою навчання. Це підвищить мотивацію навчання за рахунок комп'ютерної візуалізації, мультимедійного подання об'єктів вивчення.

Методи активного навчання - це такі способи навчальної взаємодії вчителя й учнів, які активізують самостійну мисленнєву діяльність учнів, залучають їх до процесу генерування знань, створюють атмосферу співпереживання та взаєморозуміння, сприяють формуванню колективу, команди, допомагають працювати з кожним учнем як з унікальним суб'єктом навчання і виховання.

Для позначення важливості взаємодії, спілкування вчителя й учнів під час активного навчання застосовують термін «інтерактивні методи навчання» (більш вдалою, на нашу думку, є назва «методи інтерактивного навчання»).

Основною відмінністю методів інтерактивного навчання є переважне застосування таких форм навчально-пізнавальної діяльності, за яких практично всі учні залучені до процесу пізнання, мають можливість розуміти навчальний матеріал, рефлектувати з приводу того, що вони знають.

Для такого навчання характерною є атмосфера доброзичливості, взаємопідтримки, яка необхідна для творчої роботи. На уроці використовуються творчі форми роботи, організовується індивідуальна, парна, групова робота, використовуються рольові ігри, робота з документами, іншими джерелами інформації.

Додатковим результатом навчання, який досягається в результаті застосування інтерактивних методів навчання, є розвиток в учнів комунікативних умінь і навичок, формування вміння працювати в команді, прислухатися до думки свого товариша, налагоджувати й підтримувати емоційний контакт з партнерами.

...