Роль цифрових платформ у формуванні вміння роботи із технічними текстами англійською мовою студентами технічних спеціальностей ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Роль цифрових платформ у формуванні вміння роботи із технічними текстами англійською мовою студентами технічних спеціальностей ЗВО

Лисенко Т.П.

Вступ

Україна є державою, яка прагне зберігати вектор інноваційно-орієнтованого розвитку освіти та поширювати практику застосування прогресивних освітніх концепцій. Відповідно, країна стоїть на порозі кардинальних трансформацій, настання яких залежить лише від готовності самої системи освіти до змін, а також прагнення учасників навчального процесу до застосування новітніх, більш прогресивних технологій навчання, організованих на основі цифрових інструментів. Основою актуальних трансформацій в освіті є інтенсифікація процесів діджиталізації, зокрема глобальна цифровізація навчання як тенденція, яка охопила увесь світ. Передумовами змін можна вважати сукупність факторів, а саме:

по-перше, розробка та впровадження освітянських ресурсів і цифрових платформ, що підтримують використання інтерактивного та мультимедійного контенту для загального доступу закладів освіти та учнів, зокрема інструментів автоматизації головних процесів роботи навчальних закладів; дистанційний віртуальний навчальний

по-друге, активізація процесів розробки та впровадження у практичну освітянську роботу інноваційних комп'ютерних, прогресивних мультимедійних та комп'ютерно орієнтованих засобів навчання та обладнання, що є необхідним в контексті забезпечення безперервного і ефективного функціонування цифрового навчального середовища (мультимедійні класи, науково-дослідні STEM- центри, лабораторії, інклюзивні класи, класи змішаного навчання тощо);

по-третє, розширення можливостей широкосмугового доступу до Інтернету учнів та студентів як в межах традиційного навчання (зокрема, організованого у навчальних класах та аудиторіях в закладах освіти всіх рівнів), так і в межах поширення практик самонавчання та саморозвитку;

по-четверте, розвиток дистанційної чи змішаної форм освіти з використанням когнітивних та мультимедійних технологій.

Відповідно, окреслені фактори можна детермінувати як:

передумови цифрових трансформацій, які виконували роль базису та сприяли розвитку практики застосування цифрових технологій навчання;

перспективні напрями діджиталізації освіти, які в частині деяких аспектів вже реалізовані, проте мають перспективи до розвитку і вдосконалення. Цифровізація, як ціль, досягається поступово, відповідно до технічних можливостей держави, готовності суспільства до змін та рівня взаємоузгодженості із реформами, що є перманентними в умовах реалізації прагнень держави щодо створення високоефективної системи освіти.

Таким чином, цифровізація освіти є, з одного боку, передумовою для глобальних суспільних перетворень, зокрема інтенсифікації процесів розвитку і вдосконалення організації навчання. Проте, з іншого боку, це глобальний феномен, результат цифрових трансформацій, що відбуваються у соціумі, наслідок динамічного росту цифрової грамотності громадян, а також впровадження цифрових технологій у буденність, в тому числі і в процеси навчання, яким відведено значну частку у структурі життєдіяльності сучасної особистості.

Ефективність навчання визначається специфікою організації самого процесу. Значну результативність відображають технології, побудовані на основі використання цифрових інструментів та дистанційних механізмів. Цифрова платформа як сучасне віртуальне середовище є саме тією базою для організації навчання, яка поєднує і цифрові інструменти роботи із матеріалами, інформацією, і принципи збереження дистанції між учасниками освітніх процесів на основі застосування підходів онлайн комунікації. Відповідно, цифрові платформи стають невід'ємною частиною організації навчання студентів вітчизняних ЗВО в умовах актуалізації процесів діджитал-трансформацій, а також динамічного росту ролі інноваційних інструментів забезпечення освіти.

Одним із актуальних векторів цифрових трансформації є поширення практики застосування цифрових платформ як віртуальних середовищ, які забезпечують оптимізацію навчального процесу, раціоналізують пошук інформаційних матеріалів та їх опрацювання, з одного боку, а також сприяють формуванню цифрових навичок та вмінь щодо роботи майбутніх спеціалістів, зокрема із технічними текстами англійською мовою, в умовах цифрового суспільства, зростання ролі цифровізації як соціокультурного феномену, а також становлення Індустрії 4.0.

Відповідно, досліджуючи застосування переваг цифрової освіти, доцільним є здійснення аналізу процесів поширення цифрових платформ не лише в контексті інструмента, необхідного для організації навчання, а і віртуальної системи, яка стимулює здобувачів знань до самонавчання і саморозвитку, спрощує процеси формування вмінь роботи в умовах глобальної цифровізації, існування необхідності розвитку цифрових навичок, ключових компетенцій та діджитал-грамотності.

Окремим аспектом в підготовці студентів технічних ЗВО є збереження збалансованості між процесами надання технічних знань та знань, які необхідні для роботи в цифровому суспільстві. Цифрова платформа, як прогресивний віртуальний простір, є середовищем, що наповнено актуальною інформацією, систематизованою відповідно до потреб чи інтересів учасників навчального процесу, а також характеризується високим ступенем адаптивності до можливостей здобувачів знань. Маючи базові цифрові навички, студент може застосувати цифрову платформу задля самоорганізації навчального процесу. Концентруючи увагу на отриманні технічних знань, зокрема на роботі із технічними текстами англійською мовою, студент, першочергово, самостійно формує основу для розвитку професіоналізму, збагачуючи як власний теоретико-методологічний базис, так і розвиваючи практичні навички, необхідні для професійної діяльності. Другорядним, проте не менш важливим процесом, який відбувається синхронно із вдосконаленням вмінь студента, є формування компетенцій щодо опрацювання технічного матеріалу, використовуючи прогресивні інформаційно-комунікаційні (далі - ІКТ) та цифрові інструменти.

Таким чином, метою наукової роботи є проведення оригінального дослідження ролі та практичного значення цифрових платформ, що відіграють провідне значення в сучасних підходах організації навчання студентів технічних ЗВО, а також виступають в якості інструментів забезпечення формування і результативного вдосконалення вмінь роботи із технічними текстами англійською мовою. В межах обумовленої мети важливим є вирішення сукупності науково-практичних завдань, а саме:

дослідити сутність цифрових трансформацій сучасності та динаміки цифровізації, яка зумовила виникнення нових інструментів організації навчання студентів технічних спеціальностей ЗВО в Україні та спричинила формування нових вмінь у здобувачів знань;

дослідити роль цифрових платформ в контексті їх детермінування з двох позицій, зокрема як прогресивних віртуальних середовищ, призначених для спрощення організації навчальних процесів студентів в умовах обмеження соціальної взаємодії, поширення технологій дистанційного навчання, а також глобальної цифровізації освіти, а також як просторів, призначених не лише для організації навчання, а і для вдосконалення практичних навичок та вмінь здобувачів знань, зокрема в частині роботи із технічними текстами англійською мовою;

визначити роль мотивації, яка впливає на ефективність самонавчання студентів та спонукає до вдосконалення вже здобутих вмінь роботи із технічними текстами англійською мовою на базі цифрових платформ;

визначити роль цифрової платформи в організації навчання впродовж життя, яка стала пріоритетною концепцією сучасності та наголошує на важливості перманентного вдосконаленням практичних вмінь роботи із технічними текстами англійською мовою;

визначити переваги формування вмінь студентів роботи із технічними текстам англійською мовою саме на базі використання цифрових платформ, а також детермінувати існуючі недоліки актуальної практики та перспективи застосування цифрових платформ для розвитку навичок і досягнення високого рівня професійної компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей.

Детальний аналіз окресленої в науковій роботі проблематики дозволяє зробити висновок, що сучасні методики та прийоми формування вмінь роботи із технічними текстами англійською мовою у студентів технічних ЗВО динамічно вдосконалюються, зокрема завдяки поширенню практики навчання, самонавчання і саморозвитку на основі цифрових платформ. Окрім того, рівень цифрової грамотності та інформаційно-комунікативної компетентності учасників навчального процесу поступово зростає та змінюється під впливом трансформації освітнього середовища. Враховуючи такі тенденції, проблематика, вибрана в якості об'єкту дослідження, не лише характеризується динамізацією вивчення окремих її аспектів, а і є цікавою в контексті аналізу динаміки трансформації підходів формування вмінь і практичних навичок у студентів технічних ЗВО під тиском росту ролі цифрових платформ.

Так, основи і перспективність цифрових трансформацій в освіті узагальнює у своїх працях такий науковець, як В. Биков. Визначено, що цифровізація, як глобальне явище, є об'єктивним фактором, який сприяє активізації процесів вдосконалення вмінь роботи із текстовими матеріалами на основі використання цифрових та інноваційних технологій. Окрім того, актуалізація цифрових трансформацій сприяє формуванню і розвитку навичок використання студентами ЗВО штучного інтелекту у навчальному процесі, а також робототехніки, мобільно-орієнтованих методів навчання, розширенню практики використання електронних інформаційних баз і систем, зокрема цифрових платформ. Науковцем визначено, що позитивним в контексті формування цифрової компетентності студентів технічних ЗВО є становлення розгалужених мереж постачальників цифрових та ІКТ-послуг [1, с. 192]. А. Гуржій, Л. Карташова та В. Лапінський аналізують цифровізацію освіти в контексті впливу цього глобального феномену на підходи та методи організації навчання, самонавчання і саморозвитку студентів ЗВО. Науковці стверджують, що проникнення цифрових технологій, зокрема розробка та застосування цифрових платформ у навчальній практиці, покликані перманентно вдосконалювати навички і вміння студентів. Відповідно, саме цифрові технології стають потужною продуктивною силою суспільства. Науковці зазначають, що «людство вступило в новий тип цивілізації - інноваційний. Його характерною ознакою є прискорена зміна знань, технологій, інформатизація життєдіяльності» [2, с. 10]. Також Л. Карташова разом із Т. Сорочан висвітлюють у своїй колективній праці нові погляди щодо організації навчання студентів ЗВО в умовах переходу від традиційної системи управління навчанням (Learning Management Systems - LMS) до сучасної концепції цифрового навчального середовища наступного покоління (Next Generation Digital Learning Environment - NGDLE). Науковці детермінували, що ця концепція являє собою прогресивну екосистему, побудовану на основі принципів застосування лише новітніх цифрових інструментів (в т. ч. і цифрових платформ) задля досягнення безперервності навчання учасників освітнього процесу та перманентності вдосконалення їх практичних вмінь роботи із різними матеріалами [3, с. 21], які особливо важливі в контексті формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей. На основі проведених науковцями досліджень було визначено, що всі сучасні ЗВО, навіть ті, що займаються підготовкою спеціалістів технічних спеціальностей, трансформуються у «динамічний цифровий ресурс, який укріплюється взаємозв'язком контенту, систем, засобів, включенням штучного інтелекту, цифровими платформами, зокрема доповненої й віртуальної реальності» [3, с. 21].

Аспектам розвитку практики застосування цифрових платформ в якості інструментів для підготовки студентів технічних ЗВО, а також середовищ для формування базових вмінь роботи із технічними текстами англійською мовою, що є одною із першочергових вимог до компетентності сучасного технічного працівника, присвячено деякі праці таких науковців, як О. Спіріна, К. Колос [4], Б. Тарнопольського, М. Кабанової [5], Т. Близнюк, О. Статівки, Н. Черняк, С. Сторожук [6], З. Осади, О. Матвєєнко, Т. Шаргуна, Г. Бушко [7], С. Кириченко, О. Дігтяр, Т. Танцури, А. Білоцерковця, Б. Гриднєвої та ін.

Так, О. Спірін та К. Колос досліджують переваги застосування цифрових платформ, зокрема такої, як Moodle. ауковці аналізують актуальну практику організації дистанційного навчання студентів різних спеціальностей на основі платформи Moodle [4, с. 42], яку можна детермінувати не лише як середовище, призначене для збереження безперервності освітнього процесу в умовах карантинних обмежень, а і як простір для розвитку і вдосконалення навичок самостійної роботи із технічними текстами англійською мовою студентами немовних ЗВО, зокрема навичок самостійного опрацювання матеріалів та їх інтерпретації, що необхідно для формування професійних якостей майбутнього фахівця.

Б. Тарнопольський та М. Кабанова [5] аналізують практику застосування комп'ютерних технологій та цифрових інструментів у навчанні студентів ЗВО, переваги використання цифрових платформ у роботі із різними матеріалами, до яких належать і технічні тексти іноземними мовами. Основними перевагами цифрових платформ, зокрема в частині роботи студентів над самовдосконаленням здобутих в ЗВО вмінь, науковцями визначено:

виховання навичок оптимізації навчального процесу, що впливає на його результати та інтенсивність;

розвиток іншомовної соціолінгвістичної компетенції;

формування вмінь автоматизованої перевірки результатів роботи із технічними матеріалами;

здобуття навичок систематизації процесу роботи із матеріалами, що спрощує прийняття управлінських рішень щодо загальної організації навчання, допомагає розвивати стратегічне мислення в частині організації роботи із великими об'ємами технічних даних, інформаційними матеріалами і текстами, характерними для майбутньої професійної діяльності [5, с. 77].

О. Тарнопольський, Н. Черняк та С. Сторожук аналізують ефективність методики занурення студентів немовних ЗВО у англомовне середовище, що сприяє розвитку навичок критичного мислення та самостійного прийняття рішень щодо інтерпретації перекладу професійно - орієнтованих текстів англійською мовою. Науковцями доведено перспективність методики формування навичок роботи із технічними текстами на базі цифрових платформ - віртуального середовища, яке дозволяє самостійно опрацьовувати профільно-орієнтовану інформацію на англійській мові не лише в межах традиційного навчального курсу, а і паралельно із іншими дисциплінами з метою суттєвого удосконалення опанування студентами технічних спеціальностей ЗВО англійської мови [6, с. 204]. Т. Шаргун та Г. Бушко досліджують особливості вивчення іноземних мов студентами технічних спеціальностей, в т. ч. основи роботи із технічними даними на англійській мові. Науковці вивчають доцільність застосування цифрових платформ в контексті існування потреби вдосконалення практичних вмінь студентів роботи із профільно-орієнтованими матеріалами, поданими на іноземній мові. Науковцями визначено, що основою для формування навичок роботи із технічними текстами англійською мовою студентами технічних спеціальностей ЗВО залишається мотивація, яка формується під тиском прагнень самих здобувачів знань до професійної та творчої самореалізації, а також розвитку розумової діяльності як важливої складової технічної роботи [7].

Особливостям та підходам вдосконалення навичок роботи із технічними, професійно-орієнтованими текстами студентів немовних ЗВО приділено значну увагу у працях Є. Пасова, Б. Мікулеккі, Г. Рогової, М. Долматової, К. Долматової тощо. Зокрема, Є. Пасов стверджує, що робота із технічними текстами не є пасивним заняттям, вона вимагає мобілізації усіх можливих навичок, пов'язаних із пошуком (зокрема, здобуттям активним та самостійним), систематизацією, впорядкуванням і інтерпретацією інформації. Відповідно, роль цифрової платформи полягає, першочергово, у спрощенні всіх вище окреслених процедур та забезпеченні розвитку навичок систематизованої роботи із інформаційними потоками. Б. Мікулеккі вважає, що робота із технічними текстами англійською мовою є одночасно і свідомим і несвідомим процесом мислення. Студент застосовує різні стратегії для відновлення того змісту і значення, які намагався передати автор текстів. Цифрова платформа, як мультикомпонентне освітнє середовище, допомагає не лише опрацьовувати тексти, а і порівнювати їх із іншими ресурсами платформи, що забезпечує розвиток стратегічного мислення студентів, яке необхідне для глибинного опрацювання матеріалу та його коректного інтерпретування [8, с. 89]. С. Татана, досліджуючи розвиток навичок роботи із технічними текстами англійською мовою, наголошує, що така робота, першочергово, вимагає від студентів практичного застосування вмінь розуміти мовний матеріал [9, с. 161]. Цифрова платформа дозволяє студенту не лише його перекласти, а і дослідити зміну значення відповідно до зміни контексту подання інформації, що активізує процеси розвитку абстрактного мислення та узагальнення технічної інформації.

Виклад основного матеріалу

Специфіка побудови навчального процесу студентів технічних спеціальностей ЗВО в умовах цифрових трансформацій полягає у труднощах вибору найбільш ефективних інструментів, які дозволяють одночасно забезпечувати детальність опрацювання матеріалів профільного та непрофільного спрямування, а також ефективність процесів формування і вдосконалення вмінь, здобуття яких відбувається переважно в ході практичного опрацювання матеріалів. Робота із технічними текстами англійською мовою займає значну частку у професійній діяльності майбутніх фахівців. Відповідно, розвиток навичок роботи із технічними матеріалами, зокрема таких, як деталізований аналіз інформації, поданої на англійській мові, правильність її трактування, обмірковування, систематизація, абстрактне сприйняття, порівняння та узагальнення даних із врахуванням того контексту, у якому вони подані, впливають на рівень професіоналізму майбутнього фахівця, його універсальність і компетентність. Сьогоденна практика формування різного роду вмінь у студентів технічних спеціальностей ЗВО не може не зазнавати трансформацій, оскільки цифровізація набуває рис глобальності, впливовості на традиції та забезпечує вищий рівень інноваційності освітніх систем і технологій навчання.

Одним із наслідків актуалізації діджитал-трансформацій у світі стало виникнення цифрових платформ як інструментів для організації навчального процесу. Основою для їх розвитку і забезпечення практичного функціонування є глобальна цифровізація освіти, яка може бути детермінованою в контексті трьох поглядів, зокрема як:

Глобальне соціокультурне явище, феномен сучасного суспільства, сутність якого полягає у кардинальній зміні форм навчання у напрямку формування їх нової якості. Феномен діджиталізації передусім має важливе значення для громадян, які безпосередньо залучені до взаємодії із прогресивними цифровими технологіями. В ході цифрових трансформацій відбулись зміни в організації системи освіти, які отримали своє відображення в оновленні форм навчання та принципів побудови навчального процесу. Визначальними факторами, які детермінують діджиталізацію як соціокультурний феномен, є відсутність умовних географічних бар'єрів для поширення цифрових технологій, глобальна доступність інформації і необмеженість її обсягу. Ці аспекти свідчать про те, що цифрові трансформації стали невід'ємною частиною стратегії реформування системи освіти та вже сьогодні відіграють важливу роль у побудові навчальних процесів студентів технічних спеціальностей ЗВО.

Стратегічна ціль, досягнення якої може бути забезпечене завдяки реалізації сукупності тактичних завдань, а саме:

- стимулювання процесів проникнення технологій у програми навчання студентів технічних спеціальностей ЗВО;

поглинання цифрових технологій системою освіти та адаптація традиційних методик навчання до вимог високотехнологічного, постіндустріального суспільства;

збалансоване використання традиційних та неформальних цифрових інструментів забезпечення освітніх процесів;

інтенсифікації практичного використання технологій студентами в ході здобуття технічної освіти [10];

Прогресивний інструмент, що необхідний для забезпечення і ефективного, і безперервного навчання студентів (в т. ч. підтримки розвитку концепції освіти впродовж життя) в умовах існування сукупності внутрішніх і зовнішніх загроз, спричинених такими факторами:

по-перше, пандемією Covid-19 та кризою, яка прийшла внаслідок загострення проблем, пов'язаних із зниженням соціальної взаємодії громадян і введенням жорстких карантинних обмежень;

по-друге, підвищенням вимог до професійних якостей і компетенцій майбутніх фахівців технічних спеціальностей;

по-третє, високою конкуренцією як на ринку освітніх послуг, так і на ринку праці.

Таким чином, цифровізація освіти є мультикомпонентним явищем, яке можливо детермінувати із позиції різних поглядів на сам феномен та передумов його виникнення, функціональних аспектів, а також цілей, які стоять перед цифровими трансформаціями та закладені в основі їх реалізації. Перш за все, цифровізація є рушійним чинником у процесах формування у студентів різних вмінь роботи із інформацією, зокрема і на англійській мові, в межах віртуального простору, а також у процесах зміцнення рівня цифрової грамотності і компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Важливість розвитку навичок опрацювання матеріалів у цифровому середовищі сьогодні, в певній мірі, недооцінені самими здобувачами знань. Проте, у «Звіті про майбутнє професій 2020», сформованого Світовим економічним форумом (World Economic Forum - WEF), визначено, що ключовими якостями майбутніх фахівців, якими має оволодіти кожен із спеціалістів до 2025 року є такі базові компетентності, як:

аналітичне мислення та інноваційність;

здатність до розв'язання складних операційних проблем;

критичне мислення та аналіз;

креативність, оригінальність та ініціативність;

лідерство і впливовість на соціальну думку;

високий рівень цифрової грамотності, достатній не лише задля використання, а також і для створення прогресивних технологій [11].

Рівень цифрової грамотності українських студентів в контексті обраної проблематики для дослідження є особливо важливим показником, оскільки він є комплексним відображенням готовності здобувачів знань до роботи у віртуальному просторі. Враховуючи специфіку здобуття технічної освіти, варто дотримуватись еволюційності у процесах трансформації організаційної структури навчального процесу. Проте, беззаперечна ефективність роботи із технічними текстами англійською мовою на базі цифрової платформи доводить необхідність підтримки перманентності трансформацій у формальній освіті, а також актуалізує важливість роботи із мотивацією, в т. ч. готовністю студентів до зміни традицій у навчанні та їх професійній підготовці. Так, доведено, що поширення практики використання цифрових платформ, як один із векторів цифровізації освіти, чинить вплив на вдосконалення практичних навичок студентів. В рамках діяльності Міністерства цифрової трансформації України проводяться щорічні загальнонаціональні опитування, які відображають тенденції формування вмінь роботи із цифровими інструментами та інтенсифікацію використання переваг цифровізації громадянами в умовах буденного життя, зокрема і професійної діяльності. Загальнонаціональне дослідження передбачало аналіз розвитку таких навичок роботи в умовах цифровізації, як:

інформаційні навички, які є індикатором рівня готовності вітчизняних громадян, зокрема і студентів ЗВО, до визначення, знаходження, витягування, зберігання, впорядковування та аналізу цифрової інформації, відповідно до її актуальності та призначення;

комунікаційні навички, які є показником рівня готовності громадян до групового опрацювання і підтримки спілкування в межах цифрових середовищ, обміну ресурсами за допомогою онлайн інструментів, зв'язку із іншими учасниками освітнього процесу та співпраці за допомогою цифрових інструментів, взаємодії та прийняття участі у віртуальних платформах, спільнотах та мережах;

вміння щодо вирішення життєвих проблем, які є комплексним індикатором, який оцінює готовність студентів до прийняття обґрунтованих рішень щодо того, які є найбільш вдалими цифрові інструменти відповідно до мети або як потрібно вирішувати концептуальні проблеми та

проблеми, пов'язані із професійною діяльністю за допомогою цифрових засобів;

вміння не лише в контексті опрацювання, а і інтерпретації даних чи створення цифрового контенту та бази нагромадженої інформації, які вимірюють готовність студентів технічних спеціальностей ЗВО до створення та редагування нового вмісту (від обробки тексту до зображень та відео), інтегрування та переробки попередніх знань у нові форми;

вміння щодо розв'язання проблем у цифровому середовищі та навчання впродовж життя, які комплексно відображають рівень готовності громадян, зокрема і студентів, до вирішення проблем, використовуючи цифрові технології, а також до використання відкритих цифрових освітніх ресурсів для професійного розвитку та особистісного саморозвитку без часових і просторових обмежень протягом життя [12].

За результатами опитування було сформовано звіт, у якому усю сукупність громадян України було розподілено на три групи:

ті особи, які не застосовували жодну з цифрових навичок за останні 3 місяці (їх віднесено до категорії «no skills»);

ті особи, які застосовували один навик за останні 3 місяці (їх віднесено до категорії «basic skills»);

ті особи, які застосовували більше одного навику за останні 3 місяці (їх віднесено до категорії «above basic skills»).

Враховуючи динамізацію процесів цифровізації освіти, кожен із здобувачів знань активно набуває і вдосконалює навички використання цифрових інструментів у навчанні, а тому серед складу студентів не виявлено осіб, яких можна було б віднести до категорії «no skills». Варто звернути увагу на те, що до категорії «no skills» потрапила достатньо маленька частка громадян; це свідчить про те, що до її складу входять лише ті особи, які належать до старших вікових категорій, характеризуються високим ступенем консервативності в організації трудової діяльності, а також не мають потреби до використання прогресивних цифрових технологій у професійній практиці. Результати загальнонаціонального опитування наведено на рис. 1.

Рис. 1. Рівень розвитку цифрових навичок громадян України, який було досягнуто в ході актуалізації процесів цифровізації (відповідно до узагальнених даних загальнонаціонального опитування, проведеного Міністерством цифрової трансформації України у 2021 році), %

Джерело: складено автором за даними [12].

Узагальнюючи наслідки цифровізації для національної системи освіти, можна отримати висновок, що сьогоденні діджитал-трансформації стали визначальними факторами в контексті підвищення вмотивованості і зростання прагнень громадян, зокрема студентів ЗВО, щодо формування та вдосконалення вмінь роботи із прогресивними цифровими технологіями. В результаті актуальних трансформацій відбулась зміна цінності компетентностей майбутніх спеціалістів, і, тепер, вміння роботи в межах цифрового середовища є першочерговою вимогою до фахівця, яка визначає рівень його професіоналізму та конкурентоспроможності на ринку праці як у загальнонаціональному вимірі, так і у глобальному, міждержавному.

Цифровізація освіти є глобальним явищем, яке включає значну сукупність напрямів трансформації традиційної навчальної практики, а також поширення великої кількості різних за важливістю та функціональними ознаками новітніх інструментів забезпечення навчання. Акцентуючи увагу на окремих аспектах цифрових трансформацій в Україні, доцільним є аналіз практики розвитку цифрових платформ та визначення їх ролі у формуванні навичок студентів технічних спеціальностей ЗВО. Так, цифрова платформа, як віртуальне середовище, що виникло в ході цифровізації освітніх систем, є інструментом для організації навчання студентів ЗВО, який передбачає забезпечення побудови навчального процесу на засадах самостійного опрацювання матеріалів здобувачами знань або ж у взаємодії із педагогом у режимі реального часу. Визначено, що наявність зворотного зв'язку і підтримки у дистанційному навчанні, зокрема допомога у роботі із технічними текстами англійською мовою, є важливим стимулом для сучасних студентів. По суті, саме ефективність взаємодії педагога і студента, багато в чому, визначає якість дистанційної освіти та прогресивність формування вмінь роботи в умовах становлення цифрової освіти.

Основним продуктом цифрової платформи є навчальний контент, який може мати різні джерела походження. Таким чином, студент, опрацьовуючи інформацію самостійно, впливає на процеси формування нових навичок і вмінь, не усвідомлюючи в повній мірі власного впливу на розвиток базових професійних компетентностей. Основними джерелами контенту, які використовує студент для роботи, зокрема перекладу та інтерпретації технічних текстів, є:

використання вже готового контенту (така практика притаманна для цифрових платформ Uchinovoe, UniverTV тощо);

опрацювання і адаптація чужого контенту (наприклад, платформа Lendwings переводить популярні курси з американських майданчиків Udemy);

використання на платформі користувацького контенту (зокрема, записи вебінарів);

власне виробництво контенту (така практика притаманна для платформ Eduson, Універсаріум, Web.University і ряду інших) [13].

Основна роль цифрової платформи у структурі навчання студентів технічних спеціальностей, зокрема їх роботі із профільно-орієнтованими текстами англійською мовою, полягає у активізації процесів аналізу і узагальнення матеріалів професійно-фахового спрямування, а також дослідницької, порівняльної, інтерпретаційної діяльності. Перед студентом, як перед самостійним учасником системи освіти, стоїть завдання вибору оптимального методу чи підходу роботи із технічними матеріалами. Обрана стратегія навчання повинна бути максимально спрямована на результат, який відображається не лише у вигляді оцінки роботи студентів, а і вигляді нагромаджених вмінь і компетенцій, які студент самостійно формує в ході навчання. Так, традиційна система освіти є недостатньо ефективною в контексті створення умов і стимулів до саморозвитку. Основним мотивом для навчанням студентів в умовах формальної освіти залишається підсумковий контроль. Своєю чергою, цифрова платформа є альтернативним, неформальним методом організації навчального процесу, який передбачає більшу автономність роботи студента, відсутність регламентованого порядку здійснення моніторингу проміжних і підсумкових результатів. Проте ефективність навчання та формування практичних вмінь на базі цифрових платформ є вищою, оскільки, обираючи такий тип роботи із матеріалами професійно-фахового спрямування, студент чітко усвідомлює ціль навчального процесу, а також лише власну відповідальність за результат і вибір стратегії його досягнення.

Отже, обираючи цифрову платформу для роботи із технічними текстами англійською мовою, перед здобувачами знань стоїть два завдання:

по-перше, отримання інформації, яка б доповнювала та поглиблювала навчальний матеріал, що опановується студентами в процесі вивчення профільних дисциплін навчального плану;

по-друге, формування необхідних навичок щодо подальшого самостійного читання літератури, матеріалів, текстів професійно-фахового спрямування.

Відповідно, робота із технічними текстами англійською мовою на базі цифрової платформи передбачає реалізацію студентом обох із цих завдань. Супутніми видами самостійної діяльності та саморозвитку, які здійснює здобувач знань та які у значній мірі впливають на збагачення вмінь та формування професійних рис і компетенцій майбутнього фахівця є такі:

робота з оригінальними професійно-орієнтованими текстами, а саме аналітико-синтетичне (і обов'язково екстенсивне) читання з відповідним контролем розуміння прочитаного чи опрацьованого матеріалу;

виконання ефективних вправ (на основі спеціально відібраному самим студентом для цього матеріалі) до і після роботи із професійно-орієнтованими текстами.

Для ефективної реалізації кожного із аспектів роботи із технічними текстами англійською мовою студент може самостійно обирати цифрові платформи та їх кількість чи методи комбінації і узгодження, враховуючи власний поточний рівень розвитку вмінь роботи із фаховими матеріалами, а також бажанні навички, які прагне сформувати чи вдосконалити в ході роботи у віртуальному просторі. Деякі із актуальних цифрових платформ, ефективні в контексті роботи із англомовною технічною інформацією і текстами, а також доцільні в частині забезпечення процесів розвитку професійних вмінь майбутніх спеціалістів, охарактеризовані нижче. Основні переваги наведених у роботі цифрових платформ в контексті їх важливості як інструментів для формування вмінь студентів ЗВО роботи із вузько спеціалізованими технічними текстами наведено в табл. 1.

Таблиця 1 Роль деяких цифрових платформ у формуванні вмінь у студентів немовних ЗВО роботи із профільно-орієнтованими матеріалами англійською мовою

Джерело: складено автором самостійно.

Варто враховувати, що власне читання технічних текстів англійською мовою, як самостійний вид навчальної діяльності, який пропонує цифрова платформа, є лише окремим складником загальної стратегії розвитку вмінь фахівця. А вже робота із технічними текстами є комплексним видом активності, який впливає на розвиток більшого кола вмінь майбутніх фахівців технічних спеціальностей. Отже, кожна із нижче охарактеризованих цифрових платформ пропонує саме комплексне опрацювання матеріалів, а не лише їх читання, що значно підвищує результативність вивчення технічної англомовної інформації та стимулює ріст кваліфікації майбутніх фахівців.

British Council Learn English - онлайн платформа, яка пропагує британську культуру, сприяє вивченню англійської мови у світі та самостійному вдосконаленню мовних навичок студентів ЗВО. Платформа пропонує корисні в контексті формування базового підгрунтя для розвитку усіх видів мовної та мовленнєвої діяльності вправи, а саме: фонетики, лексики, граматики, читання, аудіювання, письма й говоріння. Платформа включає велику добірку якісних аудіо- та відеоматеріалів, журнальних статей на актуальні профільно-орієнтовані тематики з розробленими до них завданнями та наданням можливістю коментувати зміст обраного тексту, аудіо- чи відеоматеріалу у форумі для обговорення, що є важливим в контексті опрацювання профільно-орієнтованої інформації та формування вмінь роботи із матеріалами вузькоспеціалізованого спрямування.

News in Levels - платформа, що містить переважно інформаційний контент, який подається у вигляді міжнародних новин в текстовому, аудіо- чи відео-форматах. Новини оновлюються щодня і адаптовані до трьох рівнів володіння англійською; рівень «Advanced» демонструє оригінальну відео-версію новин.

Randal's ESL Cyber Listening Lab - авторський портал, який переважно призначений для розвитку вмінь аудіювання. Аудіоподкасти супроводжуються новою лексикою до аудіо, транскриптом, лексичним завданням на закріплення нової лексики, а також тестом множинного вибору на розуміння прослуханого матеріалу, після виконання якого автоматично видається результат з коментарем до обраних відповідей.

BBC Learning English - цифрова платформа, призначена для вивчення граматики та вдосконалення навичок роботи із граматичними конструкціями. Основною перевагою платформи в контексті роботи із технічною англомовною інформацією є значне оновлення і суттєве збільшення профільно-орієнтованого та професійно-фахового лексичного запасу студента.

FluentU - цифрова платформа, яка наповнена різноманітним загальним і вузькоспеціалізованим медіаконтентом. Електронний ресурс дозволяє студентам дивитися новини із різних галузей знань на англійській мові, популярні шоу, цікаві діалоги, рекламні ролики та багато іншого інформаційно-пізнавального і навчального контенту. Платформа самостійно відстежує всі досліджувані студентом слова та радить відео-завдання, грунтуючись на історії навчання студента.

TED - прогресивна онлайн платформа, присвячена мотиваційним пізнавальним лекціям англійською мовою. Цифровий ресурс буде доцільним для використання глядачами із уже наявними знаннями англійської мови, які мають бажання перманентно вдосконалювати свої навички сприйняття матеріалів на англійській мові, а також сформувати потужний базис для глибшого розуміння певних категорій, які в умовах роботи із технічними текстами можуть мати різні дефініції чи змістовні наповнення. З метою спрощення сприйняття матеріалу платформа пропонує субтитри.

Memrise - оригінальна цифрова платформа для вивчення лексичного матеріалу за допомогою системи карток. Визначальною рисою платформи є існування можливості створення контенту самими користувачами платформи, зокрема доповнення матеріалів чи внесення пояснень і уточнень до змісту лексичної конструкції відповідно до конкретного контексту.

engVId - онлайн платформа з відео-уроками для поглиблення знань англійської мови відповідно до різних професійно-фахових спеціалізацій, про що свідчить деталізована структуризація інформаційних матеріалів і текстів за різними темами чи галузями знань. Особливою рисою платформи є пропозиція спеціалізованих матеріалів, необхідних для підготовки студентів до складання міжнародних екзаменів IELTS/TOEFL.

Отже, роль кожного із охарактеризованого в табл. 1 онлайн ресурсу полягає у створенні оптимальних умов для розвитку мовних здібностей студентів немовних ЗВО. Обираючи цифрову платформу в якості середовища для організації навчального процесу, студент отримує можливість досягнення двох ефектів від її застосування:

по-перше, систематизація навчального процесу, досягнення впорядкованості між процесами теоретичної та практичної складової навчання, концентрація уваги студента на власних слабких місцях та опрацювання їх з метою усунення дисбалансів у здобутих компетенціях та професійних якостях;

по-друге, ефективне поєднання процесів навчання та формування практичних вмінь роботи із великими обсягами технічної інформації, зокрема профільно- орієнтованої, не адаптованої до навчальної програми, наповненої технічними термінами, які, переважно, в умовах традиційної освіти є складними і для розуміння студентами ЗВО, і для практичного застосування.

На рис. 2 авторами узагальнено значення цифрових платформ для формування необхідних студентам практичних вмінь і навичок, які впливають на результати і загальну ефективність роботи із технічними текстами та фахово- орієнтованими матеріалами англійською мовою.

Рис. 2. Роль цифрових платформ у формуванні вмінь студентів немовних ЗВО, необхідних для ефективної самостійної роботи із англомовними фахово-орієнтованими технічними текстами

Джерело: складено автором самостійно.

Аналізуючи важливість роботи студентів із технічними текстами англійською мовою на базі цифрових платформ, доцільно наголосити увагу на активному розвитку мислення здобувачів знань. Розумова діяльність, як окремий вид науково-пізнавальної роботи, допомагає студентам усвідомити специфічні риси побудови певних англомовних граматичних конструкцій і глибше зрозуміти особливості граматики рідної мови. Активна розумова робота, котра виконується студентом з метою проникнення у зміст технічного тексту, розвиває мовну здогадку та антиципацію, інтерес до оволодіння англійською мовою і самостійність у подоланні мовних та смислових труднощів [14, с. 458], існування яких заперечує активний ріст професіоналізму та знижує конкурентоспроможність майбутнього фахівця.

Узагальнюючи практику застосування цифрових платформ у навчанні студентів немовних ЗВО, варто погодитись із важливістю і особливою роллю онлайн ресурсів у формуванні інформаційних і комунікаційних навичок. Не менш важливим аспектом у вихованні майбутніх фахівців є отримання студентами практичних вмінь самостійної, проте достатньо ефективної роботи із профільно-орієнтованими, фаховими матеріалами, у структурі яких значна частка належить саме технічним текстам англійською мовою. Окрім того, вже нагромаджений досвід застосування цифрових інструментів в Україні свідчить про їх ефективність в контексті оптимізації вирішення практичних, освітніх та виховних задач [15, с. 83], що стоять перед системою вищої освіти держави, зокрема:

- цифрова платформа сприяє вирішенню практичних завдань освіти та формуванню практичних вмінь у студентів. Зокрема, кожен здобувач знань без часових чи просторових обмежень може працювати із необхідною академічною, вузькоспеціалізованою чи фахово-орієнтованою інформацією, отриманою безпосередньо із англомовних фахових першоджерел, узагальнених і адаптованих для опрацювання студентами на базі платформи;

цифрова платформа відіграє важливу роль у вирішенні освітніх задач, що стоять перед національною системою освіти. Онлайн ресурс сприяє формуванню оптимальних умов, в межах яких студент усвідомлює важливість розвитку здатності до самонавчання і самовдосконалення своїх професійних компетенцій, а також продовження навчання впродовж життя;

цифрова платформа має вагому роль у виконанні виховних задач системи освіти, які вирішуються через внесок у формування особистості майбутнього фахівця базису для розвитку його особистої мотивації (цінностей, ідеалів) і становлення критичного самоусвідомлення та вмінь спілкування у культурному різноманітті академічної та професійної сфери [8, с. 90].

Окремим аспектом, що забезпечує реалізацію освітніх задач, є стимули чи мотиви самих студентів; формування будь-яких практичних вмінь значно залежить від внутрішніх поштовхів. Відповідно, організаційний механізм бере свій початок власне із мотивації. На жаль, для більшості вітчизняних студентів технічних спеціальностей ЗВО процес вивчення основ роботи із технічними текстами англійською мовою залишається та був історично побудований на основі примусу. Цифрова платформа, як відкритий ресурс, який не передбачає застосування чіткого, регламентованого навчальною програмою керівництва освітнім процесом з боку викладача, вимагає свідомого погляду на формування навичок роботи із професійно-фаховими матеріалами. Ефективність такої освіти залежить від готовності до самомотивації, самоорганізованості та роботи студента на результат, контроль за досягненням якого є меншим, ніж в умовах традиційного аудиторного навчання.

Специфічною рисою організації роботи із технічними текстами англійською мовою на базі цифрової платформи є відсутність природнього, реального мовного оточення, що зумовлює застосування інструментів штучної мотивації до опрацювання англомовних фахово-орієнтованих матеріалів. Відповідно, механізм побудови штучної мотивації передбачає:

по-перше, допомогу студентам у формуванні цілей;

по-друге, роз'яснення мотивів формування вмінь роботи із технічними текстами англійською мовою - факторів, які детермінують, чому студент повинен перманентно працювати у цьому напрямі та вдосконалювати особистісні навички, як саме це впливає на стан його формування як майбутнього фахівця, а також рівень конкурентоспроможності на ринку в порівнянні із іншими технічними фахівцями, які не матимуть подібних навичок і вмінь.

Робота з мотивацією студентів технічних спеціальностей є вкрай важливим чинником ефективності навчального процесу. Опрацювання матеріалів, що мають іноземні джерела походження, студентами лінгвістичних ЗВО є їх свідомим вибором, а, відповідно, визначають готовність до формування вмінь роботи із інформацією на іноземній мові. Це є цілком протилежним до організації освітнього процесу студентів технічних ЗВО, де здобувач знань обирає інший напрям розвитку і не завжди здатний самостійно усвідомити важливість навичок роботи із технічними текстами англійською мовою.

Таким чином, структура мотивів студента технічних спеціальностей формується під час здобуття вищої освіти незалежно від вибору інструментів організації навчання, зокрема традиційних чи неформальних. Обираючи саме цифрову платформу як найбільш прогресивну технологію забезпечення неформальної дистанційної освіти, студент погоджується із думкою, що власна мотивація - це саме той «стержень», який найбільше впливає на процеси формування практичних вмінь майбутнього фахівця. Відповідно, розвиток «позитивних» навчальних мотивів залишається невід'ємною складовою виховання особистості студента навіть в умовах цифрових трансформацій освіти. Це ставить перед системою неформального навчання завдання психологічного супроводу навчального процесу і цілеспрямованого формування мотивації навчально-професійної діяльності студентів, основою якого є діагностика актуальних мотивів навчання та розроблення методів і заходів «реанімації» внутрішніх мотиваційних ресурсів особистості студентів. Такий погляд доводить те, що цифрова платформа не може бути лише автоматизованим віртуальним простором, наповненим сукупністю різних інформаційних даних чи несистематизованих навчальних матеріалів. Важливим є збереження її адаптації до потреб студента, пропозиції тих функцій, які необхідні здобувачам знань в залежності від цілей навчання. Маючи прагнення саме до формування вмінь роботи із технічними текстами англійською мовою, вибір цифрової платформи має ґрунтуватись на врахуванні мотивації студента, оскільки використання певного онлайн ресурсу без узгодження мотивів навчання та цілей існування самої платформи не забезпечить реалізації освітніх і виховних завдань, а також унеможливить становлення студента як майбутнього фахівця.

Вдосконалення практики організації навчання студентів немовних ЗВО триває, проте, проблема мотивації студентів до виконання самостійного опрацювання інформації та саморозвитку вмінь роботи із технічними матеріалами англійською мовою постає дедалі все гостріше, особливо в умовах скорочення контролю за вивченням англійської мови у вищих навчальних закладах технічного профілю.

Мотивація як окремий аспект ефективності навчального процесу тісно взаємопов'язана із прагненням студентів до підтримки навчання і професійного саморозвитку, самовдосконалення здобутих вмінь впродовж життя.

Розвиток вмінь роботи із технічними текстами англійською мовою є не лише завданням, необхідним для отримання вищої освіти. Досліджувані у роботі навички можуть бути корисними для фахівців в контексті підвищення кваліфікації, загальної компетентності та професійного зростання. Фахівець технічного профілю в умовах інтенсифікації міграційних тенденцій чи актуалізації міждержавного обміну трудовими ресурсами, а також динамічного росту конкуренції на глобальному ринку праці повинен чітко усвідомлювати наслідки ігнорування процесів перманентного опрацювання і вдосконалення здобутих вмінь, зокрема ймовірність зниження власної професійної привабливості як перспективного працівника.

Відповідно, цифрова платформа може бути використана студентом у якості додаткового джерела інформації, необхідної для доповнення традиційного навчального курсу, або ж стати самостійним методом організації самонавчання, зокрема середовищем для самостійного формування вмінь роботи із технічними текстами англійською мовою та опрацювання здобутих знань.