Особливості застосування сучасних педагогічних технологій у навчальному процесі ЗВО

Серед науково-педагогічного складу більшу прихильність отримали синхронні методи взаємодії, зокрема:

віртуальні освітні середовища визнані 70,1% респондентів як ефективні; викладачі підтвердити ефективність їх застосування у сучасних підходах організації навчального процесу студентів;

результативність асинхронних інструментів засвідчити тише 39,5% викладачів, 41,0% респондентів прихильність віддали використанню месенджерів та 38,0% - використанню електронної пошти [31, с. 15].

Рис. 4. Напрями використання інформаційних технологій у сучасних педагогічних методиках навчання студентів ЗВО України

Джерело: складено автором за даними [31, с. 15-16].

Серед сучасних педагогічних технологій, які набули широкого вжитку у якості інструментів підтримки комунікації між учасниками навчального процесу, варто виділити віртуальні освітні середовища. Вони є цілісними системами, які організовують процес навчання, визначають можливості студентів та викладачів, систематизують їх функціональні обов'язки та завдання.

Актуалізація процесів застосування інформаційних педагогічних технологій навчання відбулась саме в умовах карантину; це є не випадковим, оскільки такі платформи, як Moodle, Google Classroom та Sakai здатні відтворити навчальний процес у тому вигляді, яким він є в умовах університетської освіти, проте враховує вимоги щодо дистанціювання та усі визначення карантинні обмеження, необхідні для збереження здоров'я студентів і викладачів (табл. 2).

Таблиця 2 Порівняльна характеристика платформ Moodle, Google Classroom та Sakai

Джерело: складено автором за даними [32, с. 137; 33, с. 40; 34, с. 320-321].

В результаті поширення практики застосування сучасних педагогічних технологій відбувся розвиток методу мультисенсорного навчання, який являє собою концепцію збалансованого залучення різних органів сприйняття інформаційних матеріалів; відповідно, робота з інформацією передбачає використання аудіо-, відео- та текстових носіїв окремо або в комбінації (рис. 5).

Рис. 5. Стан сприйняття студентами мультисенсорних методів навчання

Джерело: складено автором за даними [35].

Узагальнюючи результати проведеного в роботі аналізу можна стверджувати про існування стійких тенденції трансформації традиційної очної освіти в Україні у напрямку її доповнення інформаційними технологіями та сучасними педагогічними підходами організації навчального процесу. На основі таких змін національна система освіти, з одного боку, стає сильнішою, сучаснішою, ефективнішою. Проте, з іншого боку, кожна зміна вимагає проходження певного періоду її адаптації та корегування відповідно до тих умов, які були сформовані у системі освітніх процесів протягом багатьох років. Таким чином, основними перевагами застосування сучасних педагогічних технологій є такі [36, с. 28]:

можливість збалансованого застосування різних форм подання навчального матеріалу; комунікація між суб'єктами навчального процесу шляхом використання сучасних форм взаємодії (проведення чатів, форумів, використання блогів); можливість роботи у віртуальних групах чи професійних спільнотах, за допомогою яких викладачі і студенти можуть спільно розв'язувати проблемні практичні ситуації;

розвиток індивідуально-психологічних якостей осіб (внутрішня мотивація до навчання, саморозвиток, індивідуальний стиль організації освітнього процесу), адаптивність і вища мотивація, підвищення рівня цифрової грамотності та компетентності (які впливають на рівень конкурентоспроможності майбутнього фахівця);

вдосконалення комунікативних навичок на відстані, що є важливою рисою для сучасних працедавців;

вільний вибір закладу освіти незалежно від місця знаходження учасників навчального процесу, відсутність часових та просторових обмежень, а також нівеляція вікових обмежень; гнучкість і мобільність навчального процесу; можливість паралельно здобувати інші необхідні професійні компетентності.

Незважаючи на беззаперечні переваги сучасних трансформацій, залишаються і проблемні аспекти, які значно знижують ефективність навчального процесу. До таких належать наступні:

зміна форми організації навчального процесу, проте відсутність змін у змісті педагогічної діяльності - невідповідність пропорцій між потребами ринку праці та кількістю висококваліфікованих фахівців;

збереження недостатньо високої якості вищої освіти незалежно від зміни технологій підготовки спеціалістів, професійні компетентності яких не відповідають актуальним потребам суспільства та національної економіки;

невикористання в повній мірі цифрового потенціалу як засобу інтенсифікації та налагодження плідної співпраці між наукою, державою і бізнесом;

збереження низького рівня фінансування освіти, в т. ч. незадовільне матеріально -технічне забезпечення, що знижує можливості ефективного застосування інформаційних педагогічних технологій у практичній діяльності;

погіршення кадрового забезпечення, невідповідність потенціалу викладачів вимогам цифрового суспільства;

слабка інтеграція вищої освіти України у світовий та європейський освітньо-науковий простір [30, с. 71].

Висновки

В результаті дослідження тенденцій застосування сучасних педагогічних технологій навчання студентів ЗВО в Україні було визначено, що рівень ефективності навчального процесу залежить від стану розвитку національної системи освіти, її готовності до змін та оновлення інструментів забезпечення освітніх процесів. Таким чином, було встановлено, що найбільш ефективними в умовах трансформації національної системи освіти є концепції викладання, пов'язані із інформаційними технологіями, методами інтеракції та дослідницькими технологіями.

В умовах пандемії Covid-19 найбільш доцільними було визнано інформаційні технології навчання студентів у ЗВО. Їх пріоритетність пов'язана із можливостями застосування електронних засобів передачі і представлення навчального матеріалу; збереження перманентної комунікації між суб'єктами навчального процесу шляхом використання різних форм взаємодії у реальному часі; можливостями збереження наукової колективної роботи шляхом прийняття участі у віртуальних групах чи професійних спільнотах. Таким чином, навіть в умовах карантинних обмежень сучасні педагогічні технології спрямовані на збереження взаємоузгодженої роботи та спільного розв'язання проблемних науково-практичних ситуацій.

Подальша практика трансформації педагогічної діяльності має бути пов'язана із вдосконаленням методів навчання студентів ЗВО задля підвищення компетентності та кваліфікованості майбутніх фахівців. А тому, вважаємо, що подальші реформації, які відбуватимуться у національному освітньому середовищі, повинні бути пов'язані із побудовою конкурентоспроможної системи вищої освіти. В свою чергу, навчальні заклади такої системи, завдяки співпраці з науковими установами та підприємницьким сектором, мають всебічно підтримувати процеси вдосконалення педагогічних технологій та зміцнення фахового і науково-освітнього потенціалу нації на засадах безперервного професійного й особистісного розвитку. Таким чином, трансформації будуть ефективними в разі, якщо вони орієнтуватимуться на досягнення перспективних цілей та підтримку процесів інтеграції у світовий освітній та дослідницький простір.

Список використаних джерел

1. Gregson M. In Practice: The Importance of Practitioner Research in Vocational Education. Education Sciences. 2020. №10. p. 79.

2. Gregson M., Kessell-Holland P. Practice! Practice! Practice! In: Practice-Focused Research in Further Adult and Vocational Education Shifting Horizons of Educational Practice, Theory and Research, 2020. p. 279.

3. Henderikx P., Jansen D. The changing pedagogical landscape: In search of patterns in policies and practices of new modes of teaching and learning. EADTU, 2018.

4. Pegrum M. Digital literacies in language education. Matraga - Revista Do Programa de Pos-Graduagao Em Letras Da UERJ. 2019. № 26 (47).

5. Guardia L., Clougher D., Anderson T., Maina M. IDEAS for Transforming Higher Education: An Overview of Ongoing Trends and Challenges. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2021. № 22(2). pp. 166-184.

6. Цюрупа Є. В., Берегеля Л. М. Сучасні педагогічні технології навчання. Актуальні питання сучасної педагогіки: творчість, майстерність, професіоналізм: матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кременчук, 16 березня 2021 р.). Кременчук: Методичний кабінет, 2021. С. 857-864.

7. Osberg D., Biesta G. Beyond curriculum: Groundwork for a non-instrumental theory of education. Educational Philosophy and Theory, 2020. pp. 1-14.

8. Ніколаєнко С. Якість вищої освіти - запорука конкурентоспроможності українських університетів. Вісник НАПН України. 2020. №2(2). С. 1-7.

9. Мізюк В. А. Змішане навчання як інноваційний підхід інтеграції навчального процесу у закладах освіти. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2019. № 3. С. 172-177.

10. Барна О.В. Технологія змішаного навчання в курсі методики навчання інформатики. Відкрите освітнє е- середовище сучасного університету. 2016. Вип. 2. С. 24-37.

11. Осадча К., Осадчий В., Спірін О., Круглик В. Реалізація індивідуалізації та персоналізації навчання засобами Moodle. Молодь і ринок. 2021. №1 (187). C. 38-43.

12. Биков В., Спірін О., Пінчук О. Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти. Наукове забезпечення розвитку освіти в Україні: актуальні проблеми теорії і практики (до 25-річчя НАПН України) / за ред. С.В. Бартош. Київ: Видавничий дім «Сам», 2017. С. 191-198.

13. Пінчук О. Імерсивні технології в навчанні: проблема чи перспектива?: матер. XII Mіжнар. наук.-практ. конф. «Інтернет - Освіта - Наука-2020» (м. Вінниця, 26-29 травн. 2020 р.). Вінниця: ВНТУ, 2020. С. 257-258.

14. Vakaliuk T. A., Spirin O. M., Lobanchykova N. M.,

15. Martseva L. A., Novitska I. V., Kontsedailo V. V. Features of distance learning of cloud technologies for the organization educational process in quarantine. Journal of Physics: Conference Series. 2021. №1840.

16. Спірін О. М., Колос К. Р. Технологія організації масового дистанційного навчання учнів в умовах карантину на базі платформи Moodle. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 79. №5. С. 29-58.

17. Mukoviz O., Kolos K., Kolomiiets N. Distance Learning of Future Primary School Teachers as a Prerequisite of Their Professional Development Throughout Life, Information Technologies and Learning Tools. 2018. Vol. 66. № 4.

18. Greenhow Ch., Reynolds R. B. What are the pedagogical advantages of online learning, compared to in-person classroom learning? Quotes from Experts: COVID-19 and Extended Online Learning.

19. Kukulska-Hulme A., Beirne E., Conole G., Costello E. et al. Innovating Pedagogy 2020: Open University Innovation Report 8. Milton Keynes: The Open University, 2020. p. 48.

20. Kukulska-Hulme A., Bossu C., Coughlan T., Ferguson R. et al. Innovating Pedagogy 2021: Open University Innovation Report 9. Milton Keynes: The Open University, 2021. p. 51.

21. Pegrum M. From blogs to bombs. Crawley: UWA Publishing, 2009. 146 p.

22. Coughlan T. The use of open data as a material for learning. Educational Technology Research and Development. 2019. №68. pp. 383-411.

23. Zimmer M. But the data is already public. Ethics and Information Technology. 2010. №12 (4). pp. 313-325.

24. QS Higher Education System Strength Rankings (HESS), 2018.

25. Williams R., Leahy A. U21 Ranking of National Higher Education Systems 2020, 2021.

26. Лебедик Л.В., Стрельніков В.Ю., Стрельніков М.В. Сучасні технології навчання і методики викладання дисциплін. Полтава: АСМІ, 2020. 303 с.

27. Вікторова Л. В., Кочарян А. Б., Мамчур К. В., Коротун О. О. Застосування штучного інтелекту та чат-ботів під час вивчення іноземної мови. Інноваційна педагогіка. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті. 2021. Вип. 32. Т. 2. С. 166-173.

28. Гунько І. В., Волошина О. В. Застосування кейс- методу в процесі викладання іноземної мови в умовах навчально-науково-виробничого комплексу «Всеукраїнський науково-навчальний консорціум». Інноваційна педагогіка. Теорія і методика навчання (з галузей знань). 2021. Вип. 32. Т. 2. С. 75-79.

29. Григор'єва Т., Михайлова О., Гуманкова О. Інтерактивні методи навчання іноземних мов дорослих. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка». 2021. №12 (44). С. 36-45.

30. Батечко Н., Михайліченко М. Еволюція освітніх парадигм у сучасному науковому дискурсі. Освітологія. 2020. №9. С. 29-37.

31. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки / Міністерство освіти і науки України, 2020. Київ.

32. Інформаційно-аналітична довідка про результати опитування щодо стану використання технологій дистанційного навчання у закладах вищої освіти України / Державна служба якості освіти України, 2021. Київ.

33. Цвях Л. В., Яковенко Н. В., Дьомкін О. Л., Карасьова Л. А. Використання електронної платформи Moodle у процесі навчання іноземної мови здобувачів вищої освіти. Молодий вчений. Серія: Педагогічні науки. 2020. №6 (82). С. 135-139.

34. Войтович І. С., Трофименко Ю. С. Особливості використання Google Classroom для організації дистанційного навчання студентів. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2: Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. 2019. №20 (27). С. 39-43.

35. Романюк С. М. Дистанційне навчання іноземної мови: порівняльний аналіз сучасних платформ та онлайн-сервісів. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. 2016. № 1. С. 318-325.

36. Education and training / European Commission, 2021.

37. Романовський О.Г., Квасник О.В., Мороз В.М., Підбуцька Н.В., Резнік С.М., Черкашин А.І., Шаполова В.В. Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної форми навчання в системі вищої освіти України. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. №74 (6). С. 20-42.

Размещено на Allbest.ru