Рефлексія як структурний компонент педагогічної майстерності майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рефлексія як структурний компонент педагогічної майстерності майбутнього вчителя

Бутенко Н.І., кандидат педагогічних наук, доцент

Херсонський державний університет, Україна

Спринь О.Б., кандидат біологічних наук, доцент

Херсонський державний університет, Україна

Мацейко І.І., канд.біол.наук., доцент

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

Анотація

В статті розглядається одна із актуальних проблем вищої педагогічної освіти, а саме формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя в плані самовдосконалення, самоосвіти. Аналізуються теоретичні основи дослідження педагогічної рефлексії.

Надаються результати анкетного дослідження відносно самопізнання та мотивації до самовдосконалення особистісних якостей майбутнього вчителя.

Ключові слова: педагогічна майстерність, майбутній вчитель, педагогічна рефлексія, самоосвіта, самовдосконалення, готовність до самовдосконалення.

В нашій країні радикально змінюються соціально-економічні умови це в свою чергу актуалізує проблеми процесу розвитку педагогічної майстерності майбутніх вчителів - предметників, зокрема, рефлексії у її структурі. У закладах вищої освіти, які готують майбутніх вчителів мають виконувати замовлення на фахівця нової генерації. Він має бути активним суб'єктом виконання освітніх реформ, які час від часу піддаються корекції.

Науковці зазначають, що «студент вищого педагогічного закладу освіти має усвідомлювати, що стратегічні напрями розвитку освіти, пов'язані з упровадженням нових стандартів освітньої діяльності, серед яких провідним є забезпечення її особистісної, компетентнісної спрямованості, важливим механізмами яких є адаптаційна та рефлексійна діяьність» [ 6].

Доречно акцентувати увагу на тому, що мова йде про здобувача, який спроможний до особистісного та професійного саморозвитку та самореалізації, що дасть можливість ефективно здійснювати педагогічну діяльність за ситуації постійних змін.

Спринь О., Бутенко Н. зазначають, що проблема професійного удосконалення педагогів в історії освітньої практики завжди була на вершині актуальності. Якісна підготовка педагогічних кадрів визначається рівнем її відповідальності соціальному замовленню - формуванню творчої особистості, яка володіє не тільки глибокими науково-професійними знаннями, вміннями та навичками, високою культурою особистості, але і прагне до неперервного удосконалення своєї діяльності [1.С.59; 2.С.115-118 ]..

Аналіз літературних джерел засвідчує, що рефлексія як структурний компонент педагогічної майстерності є актуальною проблемою, яка розглядається в різних аспектах, а саме: від визначення її сутності до ефективних та доцільних шляхів її вдосконалення у майбутнього фахівця. Зокрема, Павелків Р. підійшла до сутності поняття «педагогічна рефлексія» як професійна якість через категорію загального поняття цієї категорії. Вона зазначає, що « рефлексія майбутнього фахівця як його внутрішня психічна діяльність спрямована на самопізнання й осмислення ним, власних дій і станів, міжособистісних стосунків і спілкування з іншими, оскільки самопізнання є первісним етапом самовдосконалення. Розвиток рефлексивної культури в майбутніх учителів забезпечує прагнення до творчої самореалізації, що виявляється у відході від шаблонів і стереотипів у своїй професії, віднадходження оцінно-критичного ставлення до різних її аспектів, вироблення програми особистісного і професійного саморозвитку, послідовного збагачення професійного досвіду і майстерності» [3 ].

Слободянюк Т. акцентує увагу на значенні рефлексивної парадигми освіти, яка поєднує провідні ідеї сучасних інноваційних технологій, що стрімко поширюються у сучасному освітньому просторі. Вона також трактує сутність поняття «педагогічна рефлексія» - «це специфічний вид рефлексії, що охоплює і предметну, й особистісну, і міжособистісну рефлексії»[5 ].

Рефлексивна складова педагогічної майстерності свідчить про наявність умінь та навичок аналізу освітнього процесу, на основі цього коректування та моделювання наступної взаємодії. Вона виконує ряд функцій. Однією з них є вироблення навичок самоконтролю й самооцінки. Студент має вміти об'єктивно співвіднести рівень розвитку своїх особистісних якостей із професійними вимогами.

Для вивчення рефлексивного компонента педагогічної майстерності здобувачів ми використали адаптований тест «Шляхи розвитку». Цей тест дав нам можливість визначити такі критерії, як готовність пізнати себе та готовність самовдосконалюватися. У більшості студентів 1-4 курсів, а також магістрів 1 курсу значний відсоток (від 56% до 80%) прагнення до пізнання своїх особистісних якостей, що свідчить про високий рівень. Відносно критерію до самовдосконалення результати різняться з попереднім. Відсоток зам цим критерієм значно нижчий (41% до 50%). Ми вважаємо, що це пов'язано з мотивацією здобувачів до майбутньої професійної діяльності. Вони не усвідомлюють, що знання особистісних якостей необхідні для самовдосконалення їх професійної майстерності.

Такі студенти є на кожному курсі від першого до магістрів. Причиною можуть бути також такі чинники як:

? не можуть подолати конфлікт професійної готовності;

? традиційна система навчання не дала їм високих успіхів, зокрема базисних знань;

? вони не володіють методами самостійної пізнавальної діяльності;

? низький рівень мотивації до реалізації себе в обраній майбутній професійній діяльності, що пов'язано з особливостями профорієнтації.

Критерієм сформованості рефлексивного компонента педагогічної майстерності є наявність уміння здійснювати адекватну самооцінку, зокрема, розуміння педагогічних цінностей майбутніх вчителів.

Для дослідження цього критерію ми використали тест опитувальник «Розуміння педагогічних цінностей майбутніх вчителів». Більшість студентів 1 -2 курсів майбутніх вчителів мають низький рівень сформованості цього показника 46,5%, це пов'язано з недостатнім ознайомленням, а разом з тим усвідомленням труднощів педагогічної діяльності. Студенти 4 та Ікурсів магістрів мають достатній рівень сформованості рефлексивного компонента на основі розуміння педагогічних цінностей (62,3%) і лише 27,7% низький. Це пов'язано з проходженням виробничої практики та отриманням певного досвіду професійної діяльності. Він стає передумовою до самовиховання, формування професіонала схильного до творчої діяльності. Ми можемо припустити, що той відсоток здобувачів з низьким рівнем рефлексійного компонента пов'язаний з певними недоліками організації освітнього процесу у закладі вищої освіти. Варто також врахувати і окремі соціальні чинники: низька престижність соціального статусу вчителя в сучасних умовах, низьке економічне забезпечення освітнього процесу, з наявною тенденцією знецінювання у розумінні студентів теоретичних знань. Усе це негативно впливає на формування професійності майбутнього вчителя, а також на майбутні професійні перспективи.

Ми підтримуємо твердження Павелків Р.В., що « високий рівень навчальної регуляції передбачає чітке позитивне ставлення студента до професійної діяльності, отримання знань зі спеціальних та психолого- педагогічних дисциплін, вміння відчувати потребу в педагогічному самовдосконаленні та розвитку, зберігати стабільну самооцінку і раціонально оцінювати себе»[ 3].

Подальше наше дослідження буде присвячене методичним аспектам формування рефлексійної компетенції як структурного компонента педагогічної майстерності майбутнього вчителя.

Список використаних джерел

рефлексія педагогічна майстерність

[1] Бутенко Н., Спринь О. Формування педагогічної культури як умова удосконалення професійності. Вісник Національної' академіїДержавної' прикордонної служби України. Серія:педагогічної науки. №5,2019. С.59.

[2] Бутенко Н., Спринь О. Шляхи вдосконалення педагогічної майстерності вчителя. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми природничо-математичної освіти в середній і вищій школі».ХНТУ,2016. С.115-118.

[3] Павелків Р.В. Рефлексія як механізм особистісно-професійного становлення майбутніх вчителів. Психологія: реальність і перспективи вип.12, 2019. С.5-9.

[4] Падалка О. Рефлесивний компонент у структурі пріоритетних педагогічних цінностей майбутніх вихователів.Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету, 2021. С. 106-110.

[5] Слободянюк Т.Б. Формування педагогічної рефлексії: здійснення системної регуляції у майбутніх педагогів з мистецтвознавства. Наукові записки Малої академії наук України. 1 (23), 2022 С.110-117.

[6] Топузов О.М.,Малихін О.В., Опалюк Т.Л. Педагогічна майстерність: розвиток професійно-педагогічної адаптивності та соціальної рефлексії майбутнього вчителя: навчальний посібник. К.: Педагогічна думка, 2018. 292 с.

Размещено на Allbest.ru