Людська гідність у праві: філософський аспект

Міжнародна система захисту прав людини знайшла свій подальший розвиток у створенні регіональних, зокрема європейських, правозахисних механізмів. Це має велике значення для того, щоб уряди держав змогли подолати труднощі, з якими вони стикаються у процесі побудови нової Європи. В цьому процесі необхідно, щоб його головні учасники - міжнародні організації, об'єднали свої зусилля. Рада Європи, Європейський Союз і Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) - це ті три організації, які намагаються встановити в усій Європі демократичну та економічну стабільність, без якої неможливий ефективний захист прав людини.

У цьому напрямку проблема співвідношення міжнародного та внутрідержавного права щодо прав людини нині набуває особливої актуальності. Вона передусім включає в себе питання формування міжнародного права прав людини як певної універсальної конструкції, що сприяє уніфікації у розумінні змісту та обсягу прав людини, виробленню певних еталонів, принципів чи стандартів, що закріплюють особливе місце і значення людини в суспільстві, а, отже, повсюдне визнання та захист людської гідності, прав та свобод людини.

У підрозділі 4.2 «Джерела прав і свобод людини у правових актах Організації Об'єднаних Націй» вказано, що одним із перших кроків на шляху до створення системи захисту прав людини було прийняття Статуту ООН, котрий заклав її правове та концептуальне підґрунтя. Вже у преамбулі Статуту йдеться про рішуче прагнення народів Об'єднаних Націй утвердити віру в основні права людини, гідність і цінність особи. Подальше прийняття Загальної декларації прав людини та інших міжнародно-правових актів в рамках ООН заклало підґрунтя відмови від позитивізму.

На думку дисертантки, людська гідність стала однією з центральних категорій міжнародних правових актів власне через її закріплення у Загальній декларації прав людини. Так, вказаний правовий акт посилається до поняття людської гідності шість разів. Авторка виділяє: загальне чи абстрактне звернення до людської гідності (застосовується з метою виділення основних соціальних цінностей і засад функціонування суспільства); нормативне звернення до людської гідності, що визначає систему ідеальних або бажаних соціальних зв'язків, які лежать в основі взаємовідносин між людьми; позанормативне, або таке, що застосовується для реалізації чи закріплення конкретних прав людини.

Подальша розвиток ідеї людської гідності відображено у Пакті про економічні, соціальні та культурні права і Пакті про громадянські та політичні. У преамбулах цих актів, котрі є повністю ідентичними, міститься посилання на Загальну декларацію прав людини (так зване загальне звернення до людської гідності). Однак визначальне місце у цих правових актах займає нормативне звернення до людської гідності: «всі права витікають з властивої людській особі гідності». З такого формулювання авторка вивела кілька істотних висновків:

- людська гідність розглядається як джерело прав людини, тобто підноситься на рівень принципу права;

- людська гідність належить кожному, незалежно від законодавчого закріплення;

- право людини на гідність випливає з принципу людської гідності.

Після прийняття Міжнародного Білля про права було прийнято велику кількість правових актів, котрі торкаються окремих видів порушень прав людини, зокрема расової дискримінації, дискримінації жінок, дітей, геноциду, катувань.

Багато з них містять звернення до людської гідності. Так, серед проаналізованих дисертанткою 97 правових актів ООН, звернення до людської гідності містять 54 акти. У цих актах застосування поняття «людська гідність» авторка пропонує класифікувати таким чином:

1. Відсильне застосування. Має місце у випадку посилання у преамбулах міжнародних правових актів на відповідні формулювання Загальної декларації прав людини.

2. Безпосереднє застосування поняття «людська гідність», здебільшого нормативне чи позанормативне. Дисертанткою запропонована авторська класифікація безпосереднього застосування поняття «людська гідність», що розглядається як:

- філософська основа, елемент антропологічної концепції;

- морально-правовий стандарт;

- елемент законодавчих дефініцій, що приймається для конкретних цілей відповідного міжнародного правового акту;

- стандарт, з яким вступає в суперечність явище, що засуджене відповідним міжнародним правовим актом;

- об'єкт протиправних порушень, без одночасної вказівки таких протиправних порушень;

- об'єкт можливих протиправних порушень, з одночасною вказівкою таких порушень;

- об'єкт державно-правового захисту; ідеал, до якого має призвести процес підтримуваний даним міжнародним правовим актом.

У підрозділі 4.3 «Людська гідність як стандарт прав і основних свобод людини у діяльності Ради Європи» зазначено, що поряд із загальною системою міжнародних механізмів захисту прав людини функціонують і регіональні системи, які відображають особливості культури, політико-правової свідомості, регіональної ідентифікації, що впливає на координацію і розвиток державних інститутів у певному регіоні. Однією з найбільш розпрацьованих і дієвих є Європейський механізм охорони і захисту основних прав людини. Так, Рада Європи прийняла понад 100 конвенцій і угод, серед яких чільне місце посідає Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод. Будучи одним з перших документів у царині міжнародного права з прав людини, Європейська конвенція з прав людини базується на принципі об'єктивних стандартів і прав осіб на захист від зловживань з боку державної влади. Для деталізації положень Європейської конвенції було прийнято цілу низку конвенцій та угод. У цих актах застосування поняття «людська гідність» авторка пропонує класифікувати у такий спосіб:

- стандарт, з яким вступає у суперечність явище, що засуджене відповідним міжнародним правовим актом; об'єкт можливих протиправних порушень, з одночасною вказівкою таких порушень;

- філософська основа, елемент антропологічної концепції;

- морально-правовий стандарт;

- об'єкт державно-правового захисту.

Аналізуючи зміст Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод та зміст інших правових актів Ради Європи, авторка прийшла до висновку, що їх цінність полягає не лише у закріпленні людської гідності, прав та свобод людини, а, головним чином, в механізмі їх впровадження. Визначальне місце у цьому механізмі займає Європейський суд з прав людини.

Практика Суду відіграє суттєву роль, спонукаючи уряди всіх держав-учасниць Конвенції відповідним чином змінювати національне законодавство. Іншими словами, рівень ефективності рішень Суду залежить від того наскільки оперативно і повно держава реагує на ці рішення. Оскільки така реакція держави проявляється у внесенні змін до національного законодавства, то саме рішення Суду можна вважати визначальним засобом захисту людської гідності та прав людини у рамках Ради Європи, про що йдеться у пункті 4.3.4 «Впровадження європейського механізму захисту прав людини в національне законодавство держав-учасниць». Дисертантка вважає, що ефективність дії міжнародного права в цілому залежить від готовності держав передати частину своїх суверенних повноважень під більш широкий міжнародний контроль.

У підрозділі 4.4 «Людська гідність у правових актах Організації з безпеки та співробітництва в Європі» запропоновано класифікацію правових актів ОБСЄ на предмет виявлення поняття «людська гідність». У цих актах поняття «людська гідність» застосовується таким чином: філософська основа, елемент антропологічної концепції (Гельсінський документ 1992 року «Виклик часу змін» (10.07.1992) вказує, що міжнародне гуманітарне право ґрунтується на невід'ємній гідності людської особистості); об'єкт державно правового захисту; ідеал, до якого має призвести процес, підтримуваний даним міжнародним правовим актом.

У підрозділі 4.5 «Імплементація міжнародних стандартів щодо людської гідності в національну юридичну практику України» зазначено, що європейський вибір України визначався цивілізаційними особливостями суспільства, адже український народ і географічно, і культурно належить до європейської цивілізації. гідність людина право

Співпраця з Радою Європи сьогодні стала офіційним зовнішньополітичним курсом України, що вимагає приведення законодавства у відповідність до європейських стандартів з прав людини. Авторка вважає, що норми Конституції є похідними від загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, згідно з якими внутрішнє законодавство не може суперечити зафіксованим у міжнародних актах основним правам людини і загальнолюдським цінностям, людській гідності.

Наша держава приділяє значну увагу людській гідності, правам і свободам людини, питанням міжнародної співпраці щодо забезпечення прав людини, а також взаємозв'язку міжнародного та національного права. Проте реальний стан реалізованості та захищеності людської гідності прав і свобод людини в Україні залишається на невисокому рівні. Тому лише за умови розробки і впровадження ефективного механізму охорони і захисту людської гідності та основних прав людини, Україна зможе по праву відповідати тим характеристикам, котрі зазначені у Конституції нашої держави, а саме бути демократичною, соціальною та правовою державою.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні сформульовано низку висновків і пропозицій, спрямованих на вирішення наукової проблеми - визначення закономірностей формування і розвитку людської гідності у праві, шляхом визначення її природи, змісту та значення. Сформульовано основні поняття, що необхідні для викладення філософсько-правової концепції людської гідності - гідність людини, людська гідність, автономія людини, свобода, справедливість, формальна рівність.

Серед висновків, що зроблені в дисертації, найбільш загальними і важливими є такі:

1. Людська гідність є базовою соціальною цінністю, оскільки ґрунтується на автономії людини. Автономія є кінцевою метою, стосовно якої всі інші цінності є або її складниками, або ж засобами її досягнення. Вона є ідеальною основою для формування особи на основі раціонального вибору можливих дій, способу життя загалом, керуючись власною системою цінностей та власними ціннісними орієнтаціями.

2. Поняття гідності людини пов'язується в основному з цінністю людини та оцінкою її значення і місця у суспільстві та державі. Саме оціночний момент у вигляді моральної чи правової оцінки є істотним засобом впливу на поведінку людини, на основі якого формуються еталон вимог, що виставляється до дій людей в конкретній ситуації з конкретного приводу. Ці вимоги стають особистими нормами дій лише у випадку, коли вони забезпечуються перш за все внутрішнім переконанням людини в їх корисності, вигідності, цінності як для неї самої, так і для інших людей.

3. У своєму дослідженні авторка базувались на розумінні гідності, що складається з таких компонентів:

- суб'єктивна сторона (гідність людини);

- об'єктивна сторона (людська гідність);

- суб'єкт (носій) та об'єкт (зміст, змістовна сторона) гідності.

4. Людська гідність - це самоцінність та суспільна значимість людини як біосоціодуховної істоти, яка визначається існуючими суспільними відносинами, не залежить від людини і має бути рівною для всіх людей.

5. Гідність людини - це внутрішня оцінка нею власної цінності, яка ґрунтується на схваленій домінуючою частиною суспільства моральній самосвідомості і готовності її охорони за будь-яких умов, а також очікування з цього приводу поваги зі сторони інших.

6. Людська гідність є першопочатковою і визначальною для всіх інших соціальних, а також правових цінностей, зокрема свободи, справедливості та формальної рівності.

7. Людська гідність є підгрунтям, джерелом природного права. Природне право є невід'ємним від форм буття людини, воно органічно вплетене у суспільні відносини і є ефективним засобом регулювання відносин між людьми, координації їх діяльності, задоволення потреб та інтересів. Гармонійне існування людини можливо лише за умови єдності біологічних, соціальних і духовних складових у сутності людини, їх взаємообумовленості та взаємозалежності. Саме з такого розуміння сутності людини авторка виводить глибинну сутність природного права, як такого, що:

- являє собою ідеальну форму регулювання відносин між людьми;

- моделює суспільні відносини на підставі вимог справедливості; існує у свідомості (правосвідомості) людей;

- знаходить вираз у правомірній поведінці людини, соціальних груп, всього суспільства;

- становить духовну основу позитивного права.

8. Важливе значення має закріплення природного права, людської гідності та прав людини у позитивному праві та створення дієвих механізмів їх охорони і захисту. На цьому етапі формуються певні універсальні стандарти прав людини, які повинні бути рівними для кожної людини в конкретно-історичних умовах розвитку людства.

9. Міжнародне право посідає особливе місце в інституціалізації людської гідності та прав і свобод людини. Саме міжнародне право прав людини визнає гідність людини, її права і свободи як гуманітарну універсалію, ціннісний орієнтир загальнолюдської ідентифікації.

10. Велику роль у процесі впровадження міжнародних принципів і норм щодо людської гідності та прав і свобод людини у національну юридичну практику України має створення ефективних національних гарантій людської гідності та прав і свобод людини.

У дисертації містяться також інші пропозиції, спрямовані на у твердження правової, незалежної, демократичної України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грищук О. Людська гідність у праві: філософські проблеми - К.: Атіка, 2007. - 432 с.

2. Грищук О., Рабінович П. Право людини на компенсацію моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти). - Львів, 2006. - 197 с.

3. Філософія права: проблеми та підходи. Навчальний посібник для студентів спеціальності «Правознавство» / За загальною редакцією П.М. Рабіновича. // Львів: Юридичний факультет ЛНУ ім. І. Франка, 2005. - 332 с. - С. 184-193 (у співавторстві з П.М. Рабіновичем).

4. Грищук О.В. Гідність людини: юридичні аспекти // Вісник Львівського університету. - Випуск 37: Серія юридична. - 2002. - С. 14-21.

5. Грищук О.В., Грабовська С.Л. Проблема психічного стану людини у випадку заподіяння їй моральної (психічної) шкоди // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Випуск 147: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2002. - С. 101-105.

6. Грищук О.В. До питання відмежування моральної шкоди від інших видів шкоди// Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія право. - Випуск 1. - 2002. - С. 91-96.

7. Грищук О., Рабінович П. Гідність людини як фундамент її природного права на компенсацію моральної шкоди // Вісник Академії правових наук України. - 2002. - Випуск 2 (29). - С. 14-23.

8. Грищук О.В. До проблеми обмеження свободи виявлення поглядів та свободи інформації // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - Випуск 2 (6). - Хмельницький, 2003. - С. 7-13.

9. Hryszczuk Oksana Ksztaltowanie sie prawa czlowieka do zadoscuczynienia za krzywde moralna na ziemiach ukrainskich (XI-XX w.) // Prawo. Administracja. Kosciol. - № 3 (14). - Wydawnictwo KUL, 2003. - S. 121-134.

10. Грищук О. Право на свободу вираження поглядів: проблеми обмеження // Бюлетень Міністерства юстиції України. - № 7. - 2003. - С. 14-21.

11. Грищук О., Рабінович П. Право людини на компенсацію моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти) // Бюлетень Міністерства юстиції України. - № 3. - 2003. - С. 19-28.

12. Грищук О. Людська гідність у правових актах ООН // Вісник Львівського університету. - Випуск 39: Серія юридична. - 2004. - С. 37-41.

13. Грищук О. Онтологічна основа прав і свобод людини у правових актах ООН // Життя і право. Львівський правничий часопис. - № 2 (14). - 2005. - С. 29-36.

14. Грищук О. Онтологічна основа прав і свобод людини у правових актах Ради Європи та їх національне впровадження // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серія юридична. - Вип. 2. - 2005. - 312 с. - С. 173-181.

15. Грищук О. Людська гідність як антропологічна підстава прав людини // Науковий вісник львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - Львів, 2006. - Вип. 1. - 400 с. - С. 317-324.

16. Грищук О. Розвиток ідеї людської гідності у концепції Імануіла Канта // Життя і право. Львівський правничий часопис. - № 5 (17). - 2005. - С. 21-28.

17. Грищук О. Вплив ОБСЄ на формування міжнародної системи захисту людської гідності та прав людини - // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серія юридична. - Вип. 3. - 2005. - 348 с. - С. 238-245.

18. Грищук О. Принципи співвідношення міжнародного та внутрідержавного права щодо прав людини // Вісник Львівського університету. - Випуск 42.

19. Грищук О. Основні етапи формування міжнародного механізму захисту прав людини // Актуальні питання реформування правової системи України. Збірник наукових статей за матеріалами ІІ Міжвузівської науково-практичної конференції 27-28 травня 2005 р. м. Луцьк - С. 140-143.

20. Грищук О. Природне право як форма об'єктивації цінності людини // Вісник Львівського університету. - Випуск 43: Серія юридична. - 2007. - С. 3.

21. Грищук О. Природне право як духовна (ідеальна) основа позитивного права // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - Львів, 2006. - Вип. 2. - 340 с. - С. 27-35.

22. Грищук О. Автономія людини - передумова людської гідності // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - Львів, 2006. - Вип. 3. - С. 17-25.

23. Грищук О. До історії розвитку ідеї людської гідності (VI ст. до н.е. - XIІІ ст. н.е.) // Вісник Львівського університету. - Випуск 44: Серія юридична. - 2007. - С. 24-30.

24. Грищук О. Свобода як філософсько-правова цінність // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - Львів, 2007. - Вип. 1. - С. 193-204.

25. Грищук О. Справедливість як соціально-правова цінність // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - Львів, 2007. - Вип. 2. - С. 382-393.

26. Грищук О. До історії розвитку ідеї людської гідності (XIІІ ст. - ХІХ ст.) // Вісник Львівського університету. - Випуск 45: Серія юридична. - 2007. - С. 9-16.

27. Грищук О. До проблеми співвідношення міжнародного та внутрідержавного права щодо прав людини // Актуальні питання реформування правової системи України. Збірник наукових статей за матеріалами IV Міжвузівської науково-практичної конференції 1-2 червня 2007 р. м. Луцьк - Т. 1. - С. 23-27.

28. Грищук О. Взаємозв'язок людини і права: філософсько-правовий аспект // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. - Львів, 2007. - Вип. 3. - С. 3-12.

29. Грищук О.В. Право людини на компенсацію моральної шкоди (деякі загальнотеоретичні аспекти) // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні. Матеріали VІІ регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2001 р. м. Львів. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. - С. 45-47.

30. Грищук О.В. Порушення гідності людини, як підстава виникнення права на компенсацію моральної шкоди // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні. Матеріали VІІI регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2002 р. м. Львів. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. - С. 18-21.

31. Грищук О.В. Антропна гідність - джерело прав і свобод людини // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні. Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2003 р. м. Львів. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. - С. 9-11.

32. Грищук О.В. Людська гідність у міжнародних правових актах // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні. Матеріали Х регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2004 р. м. Львів. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2004. - С. 8-9.

33. Грищук О., Рабінович П. Гідність людини як фундамент її природного права на компенсацію моральної шкоди // Міжнародна поліцейська енциклопедія. - Т. ІІ. - К., 2005. - С. 85-87.

34. Грищук О. Окремі аспекти людської гідності за вченням Іммануїла Канта // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні. Матеріали ХІ регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2005 р. м. Львів. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2005. - С. 17-19.

35. Грищук О.В. До історії розвитку ідеї людської гідності // Актуальні питання реформування правової системи України. Матеріали 1 міжвузівської науково-практичної конференції. - Луцьк: Юридичний факультет Луцького державного університету імені Лесі Українки, 2004. - С. 45-49.

36. Грищук О.В. Людська гідність як онтологічна підстава прав і свобод людини // Європейські інтеграційні процеси та трансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі. Матеріали міжнародного науково-практичного семінару. м. Київ, 23-24 вересня 2005 р. - К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2006. - 340 с. - С. 72-85.

37. Грищук О.В. Онтологічна основа прав і свобод людини у правових актах Ради Європи // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні. Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2006 р. м. Львів. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. - С. 17-20.

38. Грищук О. До історії розвитку ідеї людської гідності (VI ст. до н.е. - XIX ст. н.е.) // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи): Матеріали Першого всеукраїнського круглого столу (м. Львів, 16-17 вересня 2005 року). - Львів: Край, 2006. - 320 с. - С. 77-95.

39. Грищук О. Людська гідність у праві: філософський аспект // Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні. Матеріали ХІІІ регіональної науково-практичної конференції. 8-9 лютого 2007 р. м. Львів. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. - С. 11-13.

40. Грищук О. Деякі питання антропології природного права // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи): Матеріали ІІ всеукраїнського круглого столу (м. Львів, листопад 2006 року). - Львів: Край, 2007. - С. 42-59.

41. Грищук О.В. Людська гідність - антропологічна основа права // Сучасне державотворення в Україні: проблеми теорії та історії (матеріали круглого столу). - Львів, 2007. - 240 с. - С. 37-42.

Размещено на Allbest.ru