Оподаткування як фактор розвитку суспільства: соціально-філософський аналіз
Характеристика ролі оподаткування у ефективному функціонуванні та розвитку суспільства. Виокремлення та аналіз факторів оптимізації розвитку українського суспільства за допомогою оподаткування. З’ясування специфіки податкових проблем в сучасній Україні.
| Рубрика | Философия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.09.2013 |
| Размер файла | 40,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
Дука Юлія Волоимирівна
УДК: 141.7:316.2.02
09.00.03 - Оподаткування
Запоріжжя - 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі філософії Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: - доктор філософських наук, доцент Кривега Людмила Дмитрівна, завідувач кафедри філософії Запорізького державного університету.
Офіційні опоненти:- доктор філософських наук, професор Жадько Віталій Андрійович, Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, кафедра адміністративного і господарського права;
- кандидат філософських наук, доцент Воробйова Любов Сергіївна, Академія державної податкової служби України, кафедра філософії та соціології.
Провідна установа:- Центр гуманітарної освіти Національної Академії наук України (м. Київ).
Захист відбудеться “6” грудня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.01 по захисту дисертацій в Запорізькому державному університеті Міністерства освіти і науки України (адреса: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. V, ауд. 326).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. ІІ.
Автореферат розісланий “_5_” _____листопада____ 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Тимченко С.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження визначається зростанням інтересу до проблеми оподаткування в українському суспільстві, яке перебуває на стадії соціокультурного оновлення. У зв'язку з цим виникає потреба в дослідженні методологічних принципів, що визначають гармонізацію інтересів особи і держави в різних сферах суспільного буття і, зокрема, в податковій сфері. Податки забезпечують фінансовий супровід розбудови держави, яка не має інших рівноцінних джерел для свого існування. Тому, які б зміни не відбувалися в її розвитку, незмінним її елементом залишається податкове регулювання. Крім того, оподаткування як соціальний інститут завжди виступає одним із основних інструментів вирішення багатьох соціальних проблем. Завдячуючи зібраним податкам, суспільство створює необхідні умови для реалізації людиною її життєвих потреб, розвитку творчого потенціалу.
Недосконалість системи оподаткування в сучасній Україні, недостатня розробленість методологічних принципів утвердження податкових відносин призводить до зародження і сталого функціонування в суспільстві тіньової соціальності взагалі, тіньової економіки зокрема.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена фактичною відсутністю нових комплексних розробок у цьому напрямку і практичною значимістю питань, необхідність вирішення яких потребує вдосконалення податкової системи і податкових відносин під кутом зору соціально-філософського, а не тільки вузько економічного чи правового, бачення шляхів подолання кризового стану суспільства і його подальшого розвитку.
Усе вищесказане визначило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до державної бюджетної теми кафедри філософії Запорізького державного університету “Вдосконалення змісту та методики викладання філософських дисциплін у вузі як фактор формування свідомості молодого спеціаліста незалежної України” (шифр держреєстрації №0194У043134).
Стан наукової розробки проблеми. Розробка теоретичних основ оподаткування і принципів побудови податкових систем з урахуванням конкретних історичних умов розвитку суспільства відображено у працях видатних філософів і науковців минулого, серед яких Ж. Боден, Т. Гоббс, Д. Локк, У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, Ф. Кене, Г.В.Ф. Гегель, К. Маркс, Ф. Енгельс, Дж. Кейнс.
Значну увагу дослідженню різних сторін оподаткування в ХХ столітті приділяли П. Самуельсон, Дж. Робінсон, А. Лаффер, Ф. Фрідмен, А.В. Бачурін, Г.Л. Мар'яхіна, М.І. Піскотін, С.Д. Ципкін та інші автори. В працях українських вчених В.Л. Андрущенка, В.М. Федосова, В.М. Опаріна, В.М. Суторміної, П.Т. Геги, В.М. Вересова, В.М. Мельника, О.Д. Василика, Л.М. Шаблистої, М.П. Кучерявенка, І.Я. Чугунова висвітлюються економічні, правові, політологічні, соціальні сторони цього явища.
В науковій літературі податки загалом аналізуються лише з точки зору матеріальної і процесуальної сторін. Не розглядаються світоглядні орієнтації людини як платника податків. Поза увагою дослідників - юристів, економістів - залишаються питання впливу оподаткування на розвиток суспільства, що, безумовно, актуалізує інтерес до дослідження соціальної сутності оподаткування.
Метою дисертаційного дослідження є аналіз впливу оподаткування на розвиток суспільства.
Досягнення мети передбачає вирішення наступних завдань дослідження:
- з'ясування основних підходів до вивчення феномена оподаткування;
- осмислення поняття “оподаткування” в науковій літературі;
- визначення специфіки соціально-філософського аналізу оподаткування;
- характеристика ролі оподаткування у функціонуванні та розвитку суспільства;
- аналіз соціокультурної детермінації процесу оподаткування;
- з'ясування специфіки податкових проблем в українському суспільстві;
- виокремлення та аналіз факторів оптимізації розвитку українського суспільства за допомогою оподаткування.
Об'єктом наукового дослідження є мисленнєва модель оподаткування як елемента соціального буття.
Предметом дослідження є оподаткування як детермінуючий фактор соціального розвитку суспільства.
Методологічну основу дисертаційного дослідження складають розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, а також принципи соціально-філософського дослідження, вироблені в процесі історичного розвитку соціальної філософії.
Специфіка об'єкта, мета дослідження вимагають застосування міждисциплінарних і філософських методів. Це, насамперед, аналіз і синтез, засобами яких вивчалась наукова література, а також методи аналогії, моделювання, узагальнення, абстрагування, ідеалізації та інші.
У роботі використовуються:
- діалектико-матеріалістичний підхід до аналізу соціальних явищ (оподаткування розглядається в його процесуальній сутності як спосіб вирішення суспільних протиріч);
- системний підхід (оподаткування розглядається як складна соціальна система, що дозволяє визначити її структуру, та взаємозв'язок елементів, а також зміст і соціальну спрямованість функцій оподаткування);
- історико-філософський підхід (оподаткування вивчається відповідно до визначених періодів розвитку суспільства та історичних типів світогляду);
- інституціональний підхід (оподаткування розглядається як соціальний інститут, визначається його специфіка та вплив на розвиток суспільства).
У дисертаційному дослідженні автор використовує також принципи взаємного зв'язку, розвитку, об'єктивності, логічного та історичного, єдності соціальної теорії і практики.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження зумовлена тим, що вперше феномен оподаткування обраний як об'єкт соціально-філософського аналізу. Це дозволило отримати і сформулювати положення, які можуть бути винесені на захист як наукові здобутки:
- виявлено логіку саморозвитку феномена оподаткування в історії становлення суспільства і знайдено об'єктивний критерій виділення етапів генези оподаткування, яким є його вплив на ефективне функціонування суспільства. Це дало можливість виокремити етапи: 1) з часів стародавнього світу - до ХV ст. н.е., оподаткування в цей період у зв'язку з випадковим та тимчасовим характером функціонування відіграє незначну і другорядну роль у суспільстві; 2) ХV-ХVIII ст.: зародження товарно-грошових відносин перетворює оподаткування на постійне і звичне джерело державних доходів, сприяє посиленню централізованої державної влади; 3) ХІХ ст. - поч. ХХІ ст.: оподаткування виступає одним із найважливіших інструментів управління соціумом із боку держави;
- встановлена тенденція, згідно якої процеси глобалізації сприяють зближенню національних систем оподаткування, а їх роль як інструмента управлінського втручання держави в суспільні процеси посилюється: від фрагментарного - на першому, постійного, але не визначального, - на другому, до одного із головних важелів цілеспрямованого впливу на соціальні процеси - на третьому етапі;
- вдосконалена методологія соціально-філософського аналізу оподаткування, виділені основні поняття, які характеризують оподаткування і його вплив на розвиток суспільства - “податкова діяльність”, “засоби податкової діяльності”, “мета оподаткування”, “суб'єкт оподаткування”, “об'єкт оподаткування”;
- уточнено існуюче визначення понять “оподаткування” і “податок” внесенням до їх змісту соціальних аспектів: оподаткування - поняття, що характеризує процес перерозподілу суспільних ресурсів з метою відтворення та розвитку суспільства й особи, що є структурним елементом суспільного буття, ефективним інструментом соціального управління; податок - поняття, що відображає частину створених людиною суспільних благ, примусово стягуваних державою;
- розкрито сутність соціокультурної детермінації оподаткування, на функціонування та розвиток якого найбільшою мірою впливає суспільний устрій, економічна сфера життєдіяльності суспільства, релігія, ідеологія, політика, глобалізація; всі детермінанти впливу розподілено на природні, економічні, політичні та духовні;
- здійснено всебічний аналіз специфіки податкових проблем у сучасній Україні і визначено, що головними причинами наявності податкових проблем є: відсутність адекватного сучасним соціальним реаліям регулювання податкових відносин, невирішеність протиріч між інтересами людини і держави в сфері оподаткування; недостатня науково-теоретична розробленість принципів і механізмів оподаткування, змісту понять суб'єкта та об'єкта оподаткування; не визначеність державної політики щодо оподаткування;
- вперше визначено і системно обґрунтовано соціальні детермінанти оптимізації процесу оподаткування, серед яких: розробка суб'єктами державотворення конструктивних цілей соціального розвитку та ефективного механізму їх досягнення; формування соціально-конструктивних податкових орієнтацій у свідомості громадян; прийняття Податкового кодексу України; гармонійне використання формально-правового і морально-традиційного регулювання податкових відносин; створення гідної людини податкової системи, зорієнтованої не стільки на фіскальну, скільки на стимулюючу функцію щодо суспільного виробництва, підпорядкованого становленню соціально-орієнтованої економіки;
- поглиблено знання про оптимізацію суспільного розвитку засобами оподаткування, яке, з одного боку, може сприяти збереженню цілісності соціального організму та стабільності його розвитку, з іншого - призводити до кризового стану суспільства; оподаткування здатне усувати недоліки ринку шляхом підтримки соціально-важливих, але не прибуткових сфер життєдіяльності суспільства, диференціювати соціальні процеси;
- доведено, що оподаткування є елементом механізму саморегулювання соціуму: його доцільність і раціональність визначається здатністю сприяти вирішенню суспільних протиріч і подальшому прогресивному розвитку суспільства.
Практичне значення результатів, одержаних дисертантом, полягає в можливості їх використання для:
- удосконалення діючої податкової системи, що, в свою чергу, допоможе становленню та розвитку цивілізованих суспільних відносин, гармонізації інтересів платника податків, органів місцевого самоврядування та держави;
- визначення впливу оподаткування на розвиток соціуму та подальших наукових досліджень проблем оподаткування як фактора розвитку українського суспільства;
- навчально-методичних цілей у процесі підготовки студентів в галузі соціальної філософії, соціології, політології, права, економіки.
Висновки дисертаційного дослідження можуть слугувати методичною базою діяльності, спрямованої на удосконалення процесу формування демократичного суспільства та ринкових відносин взагалі, становлення податкової культури як необхідного чинника громадянського суспільства в Україні зокрема.
Апробація результатів наукового дослідження. Дисертаційне дослідження обговорювалося на кафедрі філософії Запорізького державного університету, на проблемному семінарі аспірантів та докторантів кафедри філософії ЗДУ та кафедри суспільних і гуманітарних наук Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Основні положення і висновки дослідження знайшли відображення в доповідях на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: VII Харківські міжнародні Сковородинівські читання “Практична філософія і правовий порядок” (Харків, 2000); “Ідеологія державотворення і суспільствознавча наука” (Запоріжжя, 2001); “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)” (Ірпінь, 2001); “Україна в контексті глобалізації: нові реалії та національна стратегія” (Дніпропетровськ, 2001); “Громадянське суспільство і місцева влада: контури взаємодії” (Дніпропетровськ, 2002); “Бізнес та соціальна справедливість” (Київ, 2002); наукові конференції викладачів та аспірантів Запорізького держуніверситету (Запоріжжя 1999-2002).
Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 10 публікаціях, у тому числі у 5 фахових наукових виданнях.
Структура роботи зумовлена метою і основними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації налічує 195 сторінок, список використаних джерел (у кількості 234 найменувань) займає 20 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
оподаткування український суспільство
У Вступі міститься обґрунтування актуальності теми дисертаційного дослідження, аналіз стану наукової розробки проблеми, формулюються мета і завдання дослідження, викладається засіб їх реалізації, визначаються об'єкт і предмет дослідження, розкривається наукова новизна роботи, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.
Перший розділ - “Методологічні засади соціально-філософського аналізу оподаткування” - присвячений аналізу становлення і розвитку оподаткування як соціального явища.
У першому підрозділі роботи - “Феномен “оподаткування” в контексті історії суспільствознавчої думки” показано, що оподаткування виступає предметом дослідження вчених зі стародавніх часів до сьогодення. В роботі розглянуті різні підходи до визначення сутності та змісту оподаткування в історії філософії, а також в сучасній науці. Дисертантом виділено правовий, економічний та політологічний аспекти вивчення оподаткування: правовий - визначає суб'єктів, вказує на об'єкт регулювання та намічає шляхи вдосконалення правових відносин у сфері оподаткування; економічний - розглядає роль оподаткування в системі регуляторів економічних процесів, визначає розмір податкових ставок, механізм стягування податків, джерела отримання коштів, вплив податків на господарсько-виробничі відносини в суспільстві; політологічний аспект розглядає його як ресурс для самовідтворення соціальної системи, а також висвітлює напрямки і характер впливу різних політичних сил розподіл бюджетних коштів, на розвиток політичної ситуації в суспільстві, зумовлений системою оподаткування взагалі;
Дисертант зазначає, що з поля зору дослідників випали питання соціального призначення оподаткування, відсутній соціально-філософський аналіз понять, що характеризують історичний генезис, зміст і структуру оподаткування, недостатньо досліджена специфіка оподаткування як фактора соціального розвитку, не пояснена соціокультурна детермінація цього явища.
При спробі дати визначення поняття “оподаткування” у сучасній науковій літературі склався певний стереотип, що полягає в декларуванні наявності визначених якостей, які мають кількісний або якісний вимір. Такий “декларативний” підхід знайшов своє відображення в багатьох дослідженнях і його сутність зводилась до каталогізації характерних особливостей оподаткування.
Важливу роль у державному регулюванні соціально-економічних процесів відіграють економічні важелі, до яких належить і оподаткування. Оподаткування відбиває стан соціально-економічного розвитку держав, низку національних особливостей, що склалися в цих країнах протягом певного історичного розвитку. Принципи побудови систем оподаткування залежать від прихильності владних структур країни до тієї чи іншої концепції оподаткування, але вони мають загальний характер, хоча і розрізняються певними рисами, що пов'язано з різним трактуванням окремих понять і положень та національними особливостями. Проте можна виявити дві головні загальні риси, притаманні системам оподаткування різних країн: це - постійний пошук шляхів збільшення доходів держави та побудова податкової системи на засадах суспільної згоди між громадянами - платниками податків і державою щодо прийнятих у цьому суспільстві принципів про рівність, справедливість та ефективність оподаткування.
У другому підрозділі - “Специфіка соціально-філософського аналізу оподаткування” - зазначається, що оподаткування виступає, з одного боку, як об'єктивне явище, з іншого - як важлива соціальна та світоглядна проблема. Методологічний аспект соціальної сутності оподаткування передбачає з'ясування питання про теоретичні основи та методологічні принципи вивчення досліджуваної проблеми.
Соціально-філософська рефлексія оподаткування здійснюється, на наш погляд, за допомогою таких методологічних підходів: діалектико-матеріалістичний, системний, історико-філософський та інституціональний.
У рамках історико-філософського підходу оподаткування вивчається у відповідності до визначених періодів розвитку суспільства та історичних типів світогляду. Здійснено змістовний огляд генезису оподаткування, який дозволяє зробити висновок, що податкові системи виникли в результаті тривалої еволюції оподаткування від простих, зародкових, перехідних до більш зрілих і досконалих форм. Запровадження та вкорінення цих форм відбувалося лише за умови створення відповідних об'єктивних і суб'єктивних передумов, у взаємозв'язку з розвитком економічного, політичного і духовного життя суспільства, розбудовою державних інститутів, у тому числі фіскальних. У роботі здійснено аналіз поетапного розвитку оподаткування, його якісної зміни з нерегулярних виплат до цілеспрямованого інструменту регулювання розвитком суспільства. Лише форми оподаткування, підготовлені об'єктивною логікою розвитку історичного процесу, демонструють високу ефективність, що сприяє їх укоріненню в суспільному житті й поступовому розповсюдженню в різних країнах.
Згідно з системним підходом оподаткування досліджується як певна кількість елементів, взаємозв'язок яких обумовлює цілісні властивості цієї системи. Оподаткування як система включає наступні складові: сукупність певних соціальних інститутів, податкових відносин, наявну нормативну базу.
За допомогою інституціонального підходу оподаткування досліджується як соціальний інститут, завдяки якому відбувається функціонування соціального організму країни. Оподаткування в цьому випадку є певною формою організації суспільної діяльності у фінансовій та господарчій сфері функціонування суспільства, що протистоїть спонтанній, стихійній активності, структуруючи та схематизуючи її. Відповідно до своїх особливих цілей, а саме - наповнення державного бюджету, оподаткування заохочує, винагороджує, хоча, а з іншого боку, пригнічує і гальмує ті чи інші види діяльності податкоплатників.
У другому розділі роботи - “Оподаткування як чинник соціального розвитку” - з'ясовано взаємозалежність розвитку оподаткування та суспільства, а також впливу оподаткування на функціонування суспільства та впливу різних за природою факторів на функціонування самого оподаткування.
У першому підрозділі - “Соціокультурна детермінація процесу оподаткування” - здійснюється аналіз факторів соціокультурної обумовленості оподаткування. Відповідно до принципу детермінізму, зумовленість податкових відносин має в одних випадках регулярний, упорядкований характер, а в інших - довільний, невпорядкований, стихійний. Соціальний розвиток взагалі й оподаткування зокрема у своїй основі зумовлені впливом багатьох факторів: суспільний устрій, економічна сфера життєдіяльності суспільства, ідеологія, релігія, політика, менталітет тощо. Впливаючи на відносини в податковій сфері, фактори економічного, політичного, соціального життя виявляються факторами, через дії яких реалізуються відносини детермінації. В свою чергу, податкові відносини, формуючись під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, змінюючись і будучи наслідком, разом з тим є причиною і передумовою універсального характеру розвитку різних сфер суспільного життя.
Розглядаючи вплив географічного середовища на оподаткування, автор зазначає, що воно певною мірою впливає на розвиток податкових відносин і є постійною та необхідною матеріальною передумовою існування та розвитку системи оподаткування. Дефіцити тих чи інших природних ресурсів обумовили появу відповідних податків, наприклад, на сіль, землю, спеціальне використання таких природних ресурсів, як вода, земля, ліси, корисні копалини. У двадцятому столітті екологічна проблема породжує податок на забруднення навколишнього середовища.
Відзначаються зумовленості типу й характеру оподаткування залежно від історичних типів і способів суспільного виробництва. Кількість податків збільшується із розширенням галузей народного господарства, вироблених товарів та суспільних послуг. Але все різноманіття людської діяльності зафіксувати в тих чи інших видах податків неможливо, і практика оподаткування, яка існує в сучасному суспільстві в подальшому відмовиться від спроби введення все нових і нових видів податків. Більш перспективним є узагальнення об'єктів оподаткування у великі групи: діяльність та результати діяльності (продукт, послуги та прибуток); використання природних та соціальних ресурсів.
На формування податкових відносин впливає духовна сфера життєдіяльності суспільства. Властивості культури суспільства характеризують його економічну культуру, в якій кристалізуються найбільш успішні, вивірені часом і практикою зразки думки, дій, взаємовідносин. Процес оподаткування активно впливає на сучасну культуру, а саме, -творить ту культуру відносин, яка може відповідати нагальним змінам і вимогам часу. Культуру сплати податків можна розглядати як певну сукупність правил, норм, нормативів, якими керуються соціальні суб'єкти, платники податків у процесі оподаткування. Вибір правил поведінки платників змінюється в часі залежно від зміни відносин власності, конкуренції та інших соціокультурних характеристик, що приймалися суспільством у певний період свого розвитку.
Дисертант звертає увагу на вплив менталітету того чи іншого етносу щодо сплати податків. Культуру сплати податків автор характеризує трьома групами властивостей:
- акумулятивність, для якої характерна схильність культурної спільноти до збереження або сприйняття відкритих нею чи іншими спільнотами способів, механізмів діяльності, форм взаємодії в податковій сфері;
- мінливість - здатність спільноти збагачувати або оновлювати свої культурні податкові традиції з метою адаптації до змін у соціальному середовищі;
- мобілізаційна сила - здатність спільноти самоорганізовуватися, забезпечувати необхідні для процесу розвитку суспільства кошти, отримані за допомогою механізмів оподаткування.
Значним фактором впливу на сучасні соціальні процеси є глобалізація. Вона сприяє спрощенню процедури оподаткування та поширенню універсальних форм адміністрування стягнення податків. До наслідків глобалізації в оподаткуванні можна віднести проблему ухилення соціальних суб'єктів від сплати податків, а також переміщення національних коштів в регіони з пільговим оподаткуванням.
Якісна зміна детермінант впливає на розвиток не лише оподаткування, але і розвиток суспільства взагалі.
У другому підрозділі - “Роль оподаткування в функціонуванні та розвитку суспільства” - розглядається вплив оподаткування на функціонування суспільства. Воно аналізується як частина самокерованої та самокеруючої системи, якою є суспільство. Оподаткування виступає важливим механізмом національної та соціальної інтеграції, а податок - одним із основних засобів політичного управління й економічного регулювання соціальними процесами в сучасному суспільстві. У податках виражаються загально-формальний (публічно-правовий) і матеріальний (соціально-економічний) зв'язки податкових суб'єктів, які відтворюють єдиний соціальний організм країни. В сучасному суспільстві значення соціального контролю взагалі, податкового зокрема суттєво зростає - він широко використовується для обмеження дезорганізації суспільства. Виявлено, що в суспільстві із соціально-ринковою економікою за допомогою оподаткування забезпечується соціально-економічний адаптаційний аспект життєдіяльності соціального організму. Воно розглядається:
а) як інструмент управління, що за допомогою певних соціальних норм впроваджує в життя суспільства, правила поведінки, ідеї, ідеали.
б) як соціальний інститут, що виконує фіскальну, регулятивну, стимулюючу, продуктивну, репродуктивну, інтегративну функції.
Для подальшого збільшення впливу оподаткування на функціонування суспільства необхідна зміна пріоритетів, що буде сприяти розвитку суспільства. Акцент із фіскальної функції оподаткування повинен змінитися в бік стимулюючої. Ефективність оподаткування найбільшою мірою розкривається в суспільних відносинах перерозподілу обмежених ресурсів соціуму, через які здійснюється регулювання економічними, політичними, соціальними, культурологічними процесами суспільства. В такому разі воно сприяє виробленню достатньої кількості суспільних благ у галузях охорони здоров'я, освіти, науки, оборони, сприяє зміцненню державницьких начал у розвитку нації.
Третій розділ - “Оподаткування як фактор оптимізації соціального розвитку України” - присвячений аналізу сучасного українського суспільства під зазначеним кутом зору. Доводиться, що оптимізація суспільного розвитку передбачає розробку суб'єктами державотворення конструктивних цілей і засобів їх досягнення. При виявленні детермінант оптимізації податкових процесів розглядаються складнощі і суперечності трансформаційного періоду, який переживає країна, визначаються передумови, за яких оподаткування може сприяти зближенню інтересів держави та громадянина, утвердженню правового суспільства.
В першому підрозділі - “Специфіка податкових проблем в українському суспільстві та шляхи їх подолання” - наводиться перелік причин, що породжують труднощі в здійсненні оподаткування. Дисертант зазначає, що вони мають загальний та частковий характер і є проявом деяких об'єктивних тенденцій та наслідком суб'єктивних прорахунків.
Розвиток системи оподаткування в Україні за останні одинадцять років був складним, зигзагоподібним, значною мірою невизначеним у плані основних напрямків і принципів побудови та функціонування суспільства, що зумовило її недостатню соціальну ефективність. Автор стверджує, що впорядкованість податкових відносин визначається теоретичною розробленістю принципів, наявністю моделей побудови та функціонування інституту оподаткування.
Успіх податкової реформації українського суспільства значною мірою залежить від урахування в політиці та управлінській практиці особливостей повсякденного життя українців. Слід зазначити таку властивість: якщо в “житті на людях” людина “вдягається” в різноманітні соціальні маски, то в повсякденному житті вона знімає соціальну маску та залишається сама собою, зі своїм егоїзмом та утилітарно-прагматичною корисливістю.
У зв'язку з цим дисертант використовує кантівське вчення про антиномії розуму, згідно якого людина завдяки своїм розумовим здібностям може обґрунтувати прямо протилежні позиції залежно від власних інтересів. Так і в податковій теорії існує декілька науково обґрунтованих методик реалізації найбільш оптимальних податкових відносин між державою і суб'єктом господарювання. Але жодна з них, будучи втіленою в той чи інший проект Податкового кодексу, не була прийнята Верховною Радою, оскільки не відповідала інтересам інших, ніж автори проекту, угруповань.
Оподаткування як новий соціальний інститут в Україні виступає підґрунтям формування конструктивних податкових традицій. При виявленні детермінант оптимізації податкових традицій слід враховувати всі складнощі і суперечності трансформаційного періоду українського суспільства. У випадку аналізу податкових традицій оптимізація бачиться як вибір найкращого варіанта розвитку традицій із безлічі важливих.
У другому підрозділі - “Оптимізація розвитку українського суспільства засобами оподаткування” - дисертант доводить, що об'єкт дослідження вимагає окреслення загальних рис оптимальної моделі соціального розвитку, яка була б спроможна гармонізувати інтереси держави в податковій сфері з прагненням різноманітних суспільних груп, автономних асоціацій та окремих індивідів. Саме такий підхід може сприяти обранню конструктивного напрямку соціально-економічного розвитку України.
Серед детермінант ефективного розвитку українського суспільства суттєвими засобами оподаткування є: посилення людиновимірних аспектів процесу оподаткування; легалізація тіньового капіталу як важливого джерела податкових надходжень; розв'язання засобами оподаткування нагальних соціальних, економічних та культурних проблем українського суспільства; розробка суб'єктами державотворення (Верховною Радою, Президентом України, Урядом) цілей соціального розвитку України, формування соціально-конструктивних податкових орієнтацій у свідомості громадян України; прийняття рішень у сфері оподаткування має ґрунтуватися на врахуванні соціально-культурних і психологічних особливостей українського народу; використання як формально-правових, так і морально-традиційних важелів регуляції податкової поведінки громадян; створення податкової системи, яка базується не стільки на фіскальній функції оподаткування, скільки на продуктивній, регулятивній, соціалізуючій, стимулюючій функціях оподаткування, які сприяють розвитку суспільства.
Сучасний соціальний світ являє собою перехідний період до встановлення панування аксіологічної парадигми осягнення суспільних явищ. Тому інститут оподаткування потребує подальшого вдосконалення і під таким кутом зору виконання ним соціального призначення.
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Дисертаційна робота “Оподаткування як фактор розвитку суспільства: соціально-філософський аналіз” містить ряд вихідних положень і висновків теоретичного й практичного характеру.
Усвідомлення соціальної сутності оподаткування виступає однією з актуальних проблем соціальної філософії, одним із напрямків пошуку гідного людини цивілізаційного способу існування та самореалізації людини в суспільстві.
В сучасній науковій літературі існують правовий, економічний, політологічний підходи до висвітлення оподаткування. Але основні поняття, що характеризують оподаткування та процеси його здійснення, в силу міждисциплінарного характеру досліджуваної проблеми, недостатньо теоретично розроблені, не уточнені методологічні підвалини до їх визначення. Розкриття сутності оподаткування в сучасній економічній, правознавчій та політологічній науках носить вузькопрофесійний характер. У дослідженнях науковців-юристів, економістів, політологів відсутнє комплексне уявлення про сутність та соціальне призначення оподаткування як важеля регулювання суспільних відносин ті форми перерозподілу соціальних ресурсів у суспільстві на соціально пріоритетні цілі та завдання. Дослідження оподаткування у вітчизняній науці носять фраґментарний та частковий характер. Аналіз оподаткування як чинника соціального розвитку відсутній у сучасній філософській науці.
Завдяки діяльності такого соціального інституту, як оподаткування, відбувається нормальне і стабільне функціонування соціального організму країни. Оподаткування забезпечує соціалізацію індивідів, регулювання, координацію та впорядкування соціальних відносин, ціннісних орієнтацій, звичаїв, традицій, моделей і норм поведінки. Оподаткування задовольняє важливу суспільну потребу, яка полягає у фінансово-грошовому забезпеченні діяльності держави і в реалізації нею свого соціального призначення. На функціонування та розвиток оподаткування впливають такі фактори, як суспільний устрій, економічна сфера життєдіяльності суспільства, релігія, ідеологія, політика, глобалізація. Всі детермінанти, що впливають на розвиток оподаткування, можна розподілити на природні, економічні, політичні та духовні. Найбільш вагомим на сучасному етапі розвитку оподаткування в Україні є політичний вплив. Невизначеність державницької ідеології перешкоджає вдосконаленню процесу оподаткування взагалі і формуванню ефективної податкової системи зокрема.
Будучи чинником соціального розвитку, оподаткування виступає і як інструмент втручання та контролю з боку держави в діяльність господарюючих суб'єктів. За допомогою оподаткування держава перерозподіляє значну частину національного багатства на соціально-пріоритетні цілі та завдання. Роль оподаткування розкривається в суспільних відносинах перерозподілу обмежених ресурсів соціуму, через які здійснюється регулювання економічними, політичними, соціальними процесами.
За допомогою оподаткування, як інструмента регулювання, держава виконує функції та цілі, поставлені суспільством, вирішує протиріччя між інтересами суб'єктів господарювання. Вплив оподаткування на розвиток суспільства розкривається через зміст його функцій: репродуктивну, регулятивну, соціалізуючу, продуктивну, фіскальну, стимулюючу, інтегративну.
Для процесу оподаткування в сучасній Україні характерні такі недоліки: відсутність стабільності, порушення принципу обов'язковості, відсутність визначення співвідношення прямих та непрямих податків, необґрунтованість та диференційованість розміру податку на прибуток щодо суб'єктів господарювання, невиконання місцевими зборами і податкам своїх функцій, нестабільність у розподілі податків між центром та місцевими бюджетами.
Оподаткування, з одного боку, може сприяти збереженню цілісності соціального організму країни та стабільності його розвитку, а з іншого - призводити до кризового стану суспільства. Такий інструмент регулювання соціальними процесами, як оподаткування, може усувати недоліки ринку шляхом підтримки соціально-важливих, але не прибуткових сфер життєдіяльності суспільства, серед яких освіта, наука, охорона здоров'я, мистецтво. Завдяки оподаткуванню в соціальному організмі відбувається диференціація соціальних процесів. Одні залишаються на існуючому рівні, а інші, завдяки інвестиціям суспільних ресурсів, розгортаються в новій якості. Оподаткування є елементом механізму саморегулювання соціумом. Доцільність і раціональність оподаткування визначається його здатністю сприяти вирішенню суспільних протиріч і подальшому соціальному розвитку.
Вплив оподаткування на розвиток суспільства полягає і в можливості засобами оподаткування усувати дисфункції в процесі взаємодії елементів соціуму між собою.
Для посилення позитивного впливу оподаткування на соціально-економічний розвиток українського суспільства необхідна імплементація позитивного світового досвіду оподаткування. В умовах глобалізації пільгове оподаткування в деяких регіонах світу сприяє відтоку національного капіталу, що погіршує умови суспільного виробництва та знижує рівень добробуту населення країни.
Автор дисертаційного дослідження зазначає, що подальшої глибокої розробки потребують такі питання:
1. Світоглядні орієнтації податкоплатника в українському суспільстві.
2. Вплив податкових українських традицій на сучасний стан оподаткування в Україні.
3. Осмислення податкової норми як явища суспільного буття.
4. Причини протиріч інтересів платника податків і держави в сфері податкових відносин.
5. Вплив глобалізації на якісні зміни національних систем оподаткування.
Становлення та розвиток України як незалежної держави, формування ринкової моделі господарювання вимагає пошуку нових теоретичних і методологічних підходів до організації системи оподаткування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
а) статті у фахових виданнях:
1. Дука Ю.В. Генезис феномена налогообложения // Нова парадигма. Альманах наукових праць. - Запоріжжя: ЗДУ, 1999. - Вип. 13. - С. 71-79.
2. Дука Ю.В. Социально-философский анализ функций налогообложения // Нова парадигма: Альманах наукових праць. - Запоріжжя: ЗДУ, 2000. - Вип. 15. - С. 62-65.
3. Дука Ю.В. Оподаткування як соціальна проблема сучасної України // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Дніпропетровськ, 2000. - №4(12). - С. 43-46.
4. Дука Ю.В. Оподаткування: проблема гармонізації інтересів особи та держави // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - Запоріжжя, ЗДІА, 2001. - №5. - С. 122-132.
5. Дука Ю.В. Оподаткування: соціально - правовий аспект // Вісник Запорізького державного університету. - Запоріжжя: ЗДУ, 2001. - №3. - С. 194-197.
6. Дука Ю.В. Оподаткування як принцип соціального розвитку // Нова парадигма: Альманах наукових праць. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - Вип. 27. - С. 62-65.
б) тези виступів на конференціях:
7. Дука Ю.В. Оподаткування в Україні як чинник державотворення: “Тези всеукраїнської науково-теоретичної конференції “Ідеологія державотворення і суспільствознавча наука”. - Запоріжжя, 2001. - С. 252-253.
8. Дука Ю.В. Формування конструктивних світоглядних орієнтацій студента щодо податкового порядку // Всебічний розвиток особистості студента: Матеріали науково-практичної конференції / За редакцією академіка АПН України Д.О. Тхоржевського. - Ірпінь, 2001. - С. 65-68.
9. Дука Ю.В. Проблема самореалізації і вільний час студента // Матеріали науково-практичної конференції “Вільний час студентів: теорія, досвід, перспективи”. - Запоріжжя, ЗДУ, 2001. - С. 98-100.
10. Дука Ю.В. Недоліки функціонування податкової системи в сучасній Україні // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку). Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції (20-22 грудня 2001 р.). - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - С. 517-519.
АНОТАЦІЯ
Дука Ю.В. Оподаткування як фактор розвитку суспільства: соціально-філософський аналіз. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Запорізький державний університет, Запоріжжя, 2002.
Дисертацію присвячено соціально-філософському осмисленню проблеми оподаткування. Усвідомлення соціальної сутності оподаткування виступає однією з актуальних проблем соціальної філософії, одним із напрямків пошуку гідного людини цивілізованого способу існування та її самореалізації в суспільстві.
У роботі аналізуються поняття, які характеризують сутність оподаткування, логіку його розвитку, а саме: “податкова діяльність”, “засоби податкової діяльності”, “суб'єкт оподаткування”, “об'єкт оподаткування”, “мета оподаткування”.
Виявлено місце та роль оподаткування в соціальному розвитку суспільства. Розглянуто фактори соціокультурної детермінації оподаткування. З'ясовані детермінанти оптимізації розвитку українського суспільства засобами оподаткування.
Ключові слова: оподаткування як фактор розвитку суспільства; податкові орієнтації сучасної особи, людиновимірчі аспекти оподаткування, соціальні функції оподаткування.
АННОТАЦИЯ
Дука Ю.В. Налогообложение как фактор развития общества: социально-философский анализ. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Запорожский государственный университет, Запорожье, 2002.
Диссертация посвящена социально-философскому анализу влияния налогообложения на развитие общества. Анализ работ зарубежных и отечественных ученых позволил подробно рассмотреть вопросы генезиса налогообложения в истории человечества и на современном этапе развития украинского общества.
В диссертации всесторонне рассматриваются понятия, раскрывающие сущность налогообложения: “налог”, “налоговая система”, “налоговые ориентации личности”, “деятельность в сфере налогообложения”, “цель налогообложения”.
Автор анализирует специфику проблем налогообложения и выделяет такие: неадекватное социальным реалиям регулирование налоговых отношений, неразрешенность противоречий интересов налогоплательщика и государства как получателя налоговых платежей, недостаточная теоретическая разработанность принципов и механизмов функционирования налогообложения, что в конечном счете приводит к неоднозначному, некорректному использованию терминов в законодательных актах, регулирующих деятельность субъектов хозяйствования в сфере налогообложения.
Анализ функций, раскрывающих сущность налогообложения как элемента общественного бытия показал, что для развития и стабилизации общественно- экономических отношений необходима переориентация государственного регулирования с использования фискальной функции на стимулирующую. Тем самым, налогообложения с одной стороны может способствовать стабильному развитию общества, с другой - тормозить его.
Налогообложение обусловлено природой общественного бытия человека, производственно-материальными отношениям, политическим режимом, способом жизнедеятельности той или иной общности людей, ее духовной, материальной культурой, ментальностью, религией. Конфликт интересов государства и общества, государства и личности в сфере налогообложения и его разрешение является причиной развития и функционирования налогообложения как элемента социального бытия.
Проанализированы налоговые детерминанты оптимизации развития общества. Дается теоретическая разработка путей усиления гуманистических аспектов налогообложения.
Результаты работы могут быть использованы для дальнейшего углубленного исследования влияния налогообложения на развития общества; для усовершенствования налоговой системы Украины, а также в образовательном процессе подготовки кадров в сфере налогообложения.
Ключевые слова: налогообложение как фактор развития общества, налоговые ориентации современного человека, человеческое измерение налогообложения, социальные функции налогообложения.
SUMMARY
Duoka Y.V. Taxation аs a Factor of Society's Development: Social and Philosophic Analysis. - Manuscript.
Dissertation for the Degree of Candidate of Philosophic Science by speciality 09.00.03 - social philosophy and philosophy of history. - The Zaporizhia State University, Zaporizhia, 2002.
The dissertation is devoted to the social and philosophic comprehension of the problem of taxation.
The understanding of the social essence of taxation is one of the actual problems of social philosophy, one of the ways of searching for a noble civilised human life and self-realisation in society.
The analysis of the notion “taxation” in modern economic, legal and politological science is fragmental and has a transience and discussional character. The matter of social role of taxation have not been analysed be the researchers. Social and philosophy analysis of the notions that characterise historic genesis, content and structure of taxation as a factor of social development are not researched sufficiently. The notions that characterise the essence of taxation, the logic of its development are defined in the paper. They are “tax activity”, “means of tax activity”, “subject of taxation”, “object of taxation”, “aim of taxation”.
The place and role of taxation in social development of society were discovered. The factors of sociocultural determination of taxation were analysed. The determinants of optimisation of taxation process were cleared up. The theoretical work out of ways of improvement of human aspects of taxation is given.
Key words: taxation a factor of society's development, tax orientations of a modern individual, taxation, human aspects of taxation, social functions of taxation.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Філософські теоретичної моделі суспільства: натуралізм, ідеалізм, матеріалізм. Поняття суспільства. Суспільні відносини, їх види і структура. Суспільство як система суспільних відносин. Соціальні закони, їх специфіка та роль в суспільному розвитку.
контрольная работа [33,0 K], добавлен 14.03.2008Поняття "інформаційного суспільства". Роль та значeння інформаційних революцій. Основні історичні eтапи розвитку та формування інформаційного суспільства. Роль інформатизації в розвитку суспільства. Культура, духовність в інформаційному суспільстві.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 13.06.2010Систематизація, узагальнення і конкретизація категорії свободи совісті та визначення механізмів здійснення свободи совісті в ході демократичних перетворень в Україні. Соціально-філософське обґрунтування проблем свободи совісті, як соціального явища.
автореферат [41,3 K], добавлен 13.04.2009Суспільство: історичне виникнення і філософська сутність. Структурна будова і функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку. Типологія сучасного суспільства. Суспільство і особистість. Вплив розвитку цивілізації на суспільство.
реферат [32,6 K], добавлен 22.11.2007Суспільство – категорія філософії, самостійна одиниця історичного розвитку, сукупність соціальних організмів. Природа як матеріальна передумова виникнення і розвитку суспільства. Соціальна система об’єктивних умов існування людства; біосфера та ноосфера.
реферат [71,9 K], добавлен 25.02.2015Дослідження громадянського суспільства. Географічне середовище та його вплив на формування національної психології. Приклад телурократичного і таласократичного суспільства. Джерела розвитку політичної сфери. Збалансованість інтересів людини і держави.
реферат [46,6 K], добавлен 20.09.2010Порозуміння між різноманітними спільнотами, що населяють планету. Необхідність появи "нової етики" і "нової моралі" в суспільстві. Здійснення аналізу морально-етичних зрушень сучасного українського суспільства на фоні розвитку глобалізаційних процесів.
статья [27,2 K], добавлен 27.07.2017Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
реферат [30,8 K], добавлен 26.02.2015Наука як продуктивна сила суспільства. Участь специфічної філософської детермінації у розвитку наукового знання. Тенденції та функції сучасної науки на Україні. Характерні риси сучасного етапу науково-технічної революції. Закономірності розвитку науки.
контрольная работа [24,4 K], добавлен 23.07.2009Поняття "суспільство" в філософії, соціальна детермінація. Основні групи факторів, які обумовлюють розвиток людського суспільства. Структура і функції суспільства. Первинність індивідного начала в суспільстві або надіндивідуальність соціальних структур.
дипломная работа [29,6 K], добавлен 14.03.2009Предмет соціальної філософії. Основні показники розвитку суспільства. Специфіка соціального пізнання. Політична система суспільства, її структура та функції. Рушійні сили історичного процесу. Шляхи подолання кризи взаемовідносин людини і природи.
презентация [48,4 K], добавлен 19.04.2013Проблема інформаційного суспільства у поглядах філософів. Сприйняття і переробка інформації. Інформаційне суспільство у працях Йонедзі Масуди. "Три хвилі" Елвіна Тоффлера. Концепції "постіндустріального суспільства" Деніела Белла та Жана Фурастьє.
реферат [35,2 K], добавлен 06.06.2014Розмаїтість поглядів на основи суспільного розвитку. Взаємозв'язок продуктивних сил та виробничих відносин. Сутність науково-технічної революції, її соціальні наслідки. Поняття суспільного виробництва. Виникнення, розвиток суспільних зв'язків та відносин.
реферат [69,2 K], добавлен 25.02.2015Вплив соціальних, історичних умов на філософію Е. Фромма. Вчення про людські потреби. Нездатність ортодоксального фрейдизму вирішити проблему взаємодії особи і суспільства. Соціально-психологічний метод, застосування психоаналізу до вивчення суспільства.
реферат [66,4 K], добавлен 30.05.2013Сутність та шляхи філософського вирішення проблеми "людина – природа", її особливості та рівні осмислення на різних етапах розвитку суспільства. Корективи, що були внесені в дану проблему в епоху Відродження. Проблема "людина – природа" у Нові часи.
реферат [11,9 K], добавлен 09.03.2011Зростання ролі техніки та технічного знання в житті суспільства. Філософські поняття в технічних науках у ролі світоглядних і методологічних засобів аналізу й інтеграції науково-технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ.
реферат [23,7 K], добавлен 24.10.2010Філософський аналіз сутності науки і її соціальних функцій. Динаміка науки: філософський сенс закономірностей і тенденцій розвитку знання. Онтологічні проблеми та методологічний арсенал науки. Філософські питання природознавства та технічних наук.
курс лекций [208,4 K], добавлен 28.02.2013Аналіз ґенези й тенденцій розвитку сучасної техногенної цивілізації. Природа й співвідношення гуманізації й дегуманізації суб'єкт-суб'єктних відносин в економічній сфері. Гуманістичні аспекти моделей і стилів управління в економічних структурах.
автореферат [47,8 K], добавлен 11.04.2009Наука і техніка як предмет філософського осмислення. Взаємозв’язок науки, техніки і технології. Науково-технічний прогрес і розвиток суспільства. Сутність та закономірності науково-технічної революції. Антитехнократичні тенденції у сучасній філософії.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 01.01.2012Історичний аналіз розвитку наукового знання з часів античності. Питання виникнення і розвитку науки і філософії. Наявність грецьких термінів у доказовій давньогрецькій науці. Розвитко доказових форм наукового знання. Формування філософського світогляду.
реферат [32,0 K], добавлен 26.01.2010
