Ідея сакрального центру в культурі Київської Русі: ХІ ст. – перша третина ХІІІ ст. (до характеристики просторово-часових уявлень)
Характеристика просторово-часових уявлень у культурі Київської Русі. Зв'язок між давньоруськими просторово-часовими уявленнями і появою східнослов'янського феномену "Святої Русі", особливостей хронотопу Московського царства і Російської імперії.
| Рубрика | Философия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2013 |
| Размер файла | 46,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Образ Земного рая в древнерусской картине мира свидетельствует о его уникальной и доминирующей позиции в земной сакральной иерархии, которая в значительной мере возникла благодаря максимально граничному положению рая между земным и Небесным мирами. Заданное Земным раем (сакральным Центром мира) напряжение сакрального дало возможность закрепить существование горизонтального измерения сакральных центров, создав тем самым дополнительную зону, зону постоянного присутствия Божественного, Небесной иерархии в земном мире.
Обращение к внешнему измерению пространственно-временных представлений в культуре Киевской Руси на примере святого города Иерусалима, а также святынь Палестины, подтвердило их исключительную позицию среди других существующих сакральних центров. Одной из главнейших целей посещения сакральных мест оказывается способность их внутренней природы приобщить паломника к проявлениям Божественного, вывести его за границы мирского хронотопа. Тем самым создаётся общее християнское пространство (макропространство), которое состоит из святых христианских мест разного сакрального напряжения и составляет промежуточный уровень между мирским и Небесным мирами. Его освоение древнерусскими книжниками характеризуется этноориентацией, которая была направлена не только на уже существующие реалии, но и на создание собственной региональной сакральной географии христианского варианта.
Анализ истоков и особенностей сакрального статуса Києва убедительно показал, почему киевское пространство (сложный культурный текст) занимает высшую позицию в сакральной географии Руси. Его ключевыми точками, или же узлами, выступают "места духовного подвига, встречи с Богом - пещеры, монастыри, церкви" (В.Топоров), появление которых было предусмотрено Божиим избранием. Русичи оказываются народом, способным не только воплотить Божий замысел и полноценно "войти" в Священную Историю, но и взять на себя всю тяжесть ответственности за Богообранность "Русьской земли" и отождествить Киев с Новым Иерусалимом и Римом. Предлагается рассматривать три периода ("три храма") в процессе целосного оформления Киева в качестве сакрального центра Древней Руси: Десятинного (Иерусалимско-Римская составляющая), св.Софии (Иерусалимско-Константинопольская составляющая) и Печерского монастыря (Афонско-Константинопольская составляющая). Во время выделенных нами периодов трёх храмов происходило не только создание полноценного сакрального измерения в границах Киева, но и всей Киевской Руси. Именно в это время закладывались и основания для появления в последующем феномена "Святой Руси".
Достаточно органическое и быстрое усвоение идеи сакрального центра в его христианской интерпретации древнерусскими книжниками объясняется удачным наложением на близкий, но более архаический и языческий архетип. Благодаря этой христианско-языческой контаминации на Руси чрезвычайно остро воспринимается представление о её Богообранности и о её решающей роли в напряжённо ожидаемом Судном дне. Эсхатологическое предчуствие начинает быть тем фактором, благодаря которому Киевская Русь за чрезвычайно короткое время станет Русью христианской со своей почти самодостаточной сакральной географией.
Важную роль в формировании киевского топоса в качестве сакрального центра сыграли сознательные усилия нескольких поколений древнерусских книжников (интеллектуалов и духовников). В результате чего Киев не только получил статус духовного первородства среди восточнославянских земель, но и много в чём обусловил появление сакральной географии Московского царства и Российской империи, в том числе идеи "Москва - третий Рим".
Ключевые слова: сакральный центр, топос, локус, пространство, время, хронотоп, топокосм, паломничествo (религиозное путешествие).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Структура суспільної свідомості як сукупності ідеальних образів. Суспільство, соціальна спільність (соціальна група, клас, нація) як суб'єкт суспільної свідомості. Філософія життя Ф. Ніцше. Філософські начала праукраїнської доби в культурі Київської Русі.
контрольная работа [45,2 K], добавлен 14.02.2011Основні риси становлення суспільно-філософської думки в Київській Русі. Значення культури у становленні суспільно-філософської думки Київської Русі. Філософські ідеї у творчості давньоруських книжників. Джерела суспільно-філософської думки Київської Русі.
реферат [38,5 K], добавлен 11.12.2008Філософська думка в культурі Київської Русі, її видатні представники. Гуманістичні та реформаційні ідеї кінця XV – поч. XVII ст. Києво-Могилянська академія. Філософія Просвітництва і Романтизму. Київська релігійна школа. Кирило-Мифодівське товариство.
презентация [5,0 M], добавлен 17.05.2014Умови і чинники формування давньоруської філософії. Філософські та духовні начала проукраїнської культури. Новий рівень філософської думки українського народу. Філософія під впливом християнської традиції. Онтологія та гносеологія філософії русичів.
реферат [22,9 K], добавлен 19.10.2008Дохристиянський світогляд давніх слов'ян - предістория Української філософії. Різноманітність міфологічної тематики. Характерні риси української міфології. Релігійне вірування. Особливості формування філософії Київської Русі.
реферат [21,2 K], добавлен 16.05.2003Высвятлення праблемы чалавека і сэнсу яго жыцця украінскімі мыслярамі эпохі Кіеўскай Русі. Ўплыву разумення на паводзіны чалавека ў грамадскім жыцці, на ўсведамленне яе ролі і прызначэння ў зямным быцці. Пошукаў сэнсу чалавечага жыцця, трактоўка сутнасці.
дипломная работа [59,3 K], добавлен 28.05.2012Матеріальна та духовна основа єдності навколишнього світу. Види єдності: субстратна, структурна та функціональна. Формування міфологічного світогляду як системи уявлень античних філософів. Принцип взаємодії та співвідношення зміни, руху і розвитку.
реферат [25,5 K], добавлен 10.08.2010Сцієнтизм в буржуазній культурі XIX ст. Характеристика класичного позитивізму. Поняття "парадигми" за Куном. Філософський структуралізм XX ст. Синтез природних і соціальних наук на основі виявлення еволюційно-біологічних передумов поведінки людини.
реферат [28,1 K], добавлен 12.05.2009Логічно-концептуальний переказ основних положень теоретичної праці Гальбвакса "Колективна і історична пам'ять". Розгляд подій розвитку суспільства в часових межах через призму понять про індивідуальну, колективну, групову, історичну, національну пам'ять.
статья [23,3 K], добавлен 26.03.2012Загальна характеристика сприйняття людини, як сутності, в культурах сходу. Шумери та єгиптяни і їх погляди. Людина у культурі та філософії Буддизму та Конфуціанства. Світ і людина в мусульманському типі культури.
реферат [18,5 K], добавлен 12.06.2003Загальна характеристика уявлень про "ідеальну державу" Давньої Греції. Творчість Платона. Біографія Платона. Вчення Платона про суспільство і державу. Творчість Арістотеля. Життєвий шлях Арістотеля. Політико-правові погляди на державу в "Політиці" Арісто
курсовая работа [45,0 K], добавлен 22.02.2005Аналіз постмодерністських змін в суспільстві і культурі другої половини ХХ ст. німецьким соціальним філософом Ю. Габермасом. Перебудова механізмів політики, принципів і технологій організації діалогу на рівні держави і суспільства та зіткнення культур.
реферат [22,4 K], добавлен 27.01.2010Етапи становлення позитивістської філософії науки. Особливість спрямування еволюції уявлень про навчання від монізму до плюралізму. Аналіз суб’єктності та об’єктивності знання. Суть принципу верифікації, який відстоювали представники неопозитивізму.
статья [27,3 K], добавлен 27.08.2017Основа еволюції філософських уявлень про цінності. Філософія І. Канта, його вчення про регулятивні принципи практичного розуму як поворотний пункт у розвитку проблеми цінностей. Емоційні переживання, пристрасті та їх роль у ціннісному становленні.
реферат [33,6 K], добавлен 27.03.2011Основні ідеї механіцизму як "духу часу" XVII-XIX століть. Сутність уявлень про механічну природу людини. Опис механічної обчислювальної машини Ч. Беббиджа. Біографія Р. Декарта, його внесок у розвиток механіцизму і проблеми співвідношення душі й тіла.
реферат [26,6 K], добавлен 23.10.2010Філософія в системі культури. Виявлення загальних ідей, уявлень, форм досвіду як базису конкретної культури або суспільно-історичного життя людей в цілому. Функції експлікації "універсалій" в інтелектуальній та емоційній галузях світосприйняття.
реферат [24,5 K], добавлен 16.06.2009Принципи передачі влади в імперії та інструментарій її сакралізації. Безперервність традицій владної моделі Риму. Теоретичні розробки християнських філософів. Система спадкування влади за кровною спорідненістю. Створення в імперії складного церемоніалу.
реферат [33,3 K], добавлен 10.08.2017Передумови виникнення, етапи становлення та принципи концепції механістичної картини світу, яка складалася під впливом матеріалістичних уявлень про матерію і форми її існування. Зміна світогляду внаслідок еволюції філософії, природознавства, теології.
курсовая работа [66,0 K], добавлен 20.06.2012Життєвий шлях Конфуція. Конфуціанство - етико-політичне та релігійно-філософське вчення. Проблема людини в конфуціанстві. Конфуціанство в історії та культурі Китаю. Протистояння Мен-цзи і Сунь-цзи. Людина в поглядах Ван Янміна.
реферат [38,5 K], добавлен 12.05.2003Теоретичне обґрунтування щастя людини й гармонійного розвитку у творчості Г.С. Сковороди - філософа світового рівня. Ідея феномену мудрості у контексті здобуття істини у спадщині мислителя. Методики дослідження соціальної спрямованості особистості.
курсовая работа [86,1 K], добавлен 13.05.2014
