Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мораль в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства (соціально-філософський аспект)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується істотними, якісними змінами в системі економічних відносин. Але цей етап пов'язаний не тільки з економічними перетвореннями, а й з кардинальними змінами у всій системі суспільних відносин. Перш за все змінюються економічні потреби та інтереси людей, мотиви їхньої економічної поведінки. Це суттєво впливає на зміст та форми економічної діяльності, а, зрештою, на весь спосіб життя людей. У цих умовах змінюється також духовно-моральна мотивація економічної поведінки особистості й суспільства в цілому, що вимагає особливого соціально-філософського аналізу.

Економічна життєдіяльність суспільства - це взаємодія його матеріально-духовних компонентів, змістом якої є задоволення різноманітних потреб, ефективний розвиток усіх форм власності. За Конституцією України, яка виходить з принципів цивілізаційної моралі, власність зобов'язує. Вона не повинна використовуватися на шкоду як людині, так і суспільству. Водночас економічна життєдіяльність являє собою особливий соціально-філософський феномен, який містить безліч складових. Рано чи пізно зміни в економіці суспільства стають органічно вплетеними в суб'єктивне життя людини, відбиваються на її моральних цінностях, емоціях, переживаннях.

Однією з ланок, що об'єднує всю суспільну систему, є людина, котра водночас виступає як суб'єктом, так і об'єктом економічних інтересів, потреб та духовно-моральних цінностей, ідеалів, переконань і прагнень тощо. Моральні цінності істотно впливають на економічну поведінку й діяльність людини, формують всю систему її індивідуально-суспільних відносин. Саме людина як найвища соціальна цінність акумулює в основних формах своєї життєдіяльності взаємозв'язок матеріального й духовного, відображаючи в цілісному вигляді життя як об'єктивну реальність, де виявляються внутрішньо взаємозалежні її економічні інтереси, моральні цінності, ідеали, її культура, релігійні вподобання та суб'єктивне розуміння сенсу життя. Економіка стає тією універсальною матеріально-духовною сферою, в якій особистість реалізує себе цілісно. З іншого боку, разом із економічними трансформаціями в Україні маємо процес переоцінки духовних цінностей, формування принципово нових засад моралі. Все це ускладнює процес формування особистості в нових соціально-економічних умовах.

Перехідний характер розвитку української економіки, поява нових форм економічної діяльності так чи інакше, зрештою, відбиваються через складну систему відносин у моральній свідомості соціуму. Мораль є складовим елементом, що активно впливає на розвиток всієї системи суспільства. У цьому аспекті вона виступає важливим стимулом економічної діяльності людини, її мотивом та потребою.

Тема дослідження є актуальнішою, оскільки аналіз моралі як компонента свідомості особистості в умовах реформування економіки України та інших республік пострадянського простору порушує цілий спектр нетрадиційних соціально-філософських проблем, зокрема, необхідність переосмислення морального та соціально-економічного буття людини. Вони набувають і в позитивному і в негатиному плані все більшої взаємозалежності одне від одного, що вимагає окремого наукового підходу, аналізу та вирішення. Ці обставини зумовлюють актуальність та практичне значення теми дисертації.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з планами науково-дослідної роботи кафедри філософських та соціальних наук Київського національного торговельно-економічного університету, зокрема, теми: «Розробка сучасної моделі інтелектуальної самоідентифікації студентів КНТЕУ та методики їх інтелектуального розвитку», номер держреєстрації 0101U000925, 2001 рік.

Ступінь наукової розробленості проблеми. За останні два десятиліття опубліковано чимало фундаментальних робіт, присвячених питанням методології соціального пізнання, аналізу взаємовпливу економічних, соціальних, політичних, духовно-моральних процесів на розвиток людини та суспільства. Складовою частиною цих робіт є загальні проблеми місця й ролі моральних цінностей у системі суспільних відносин та соціально-практичної діяльності суб'єкта.

Поставлені питання аргументовано розглянуто у працях В. Андрущенка, А. Амвросова, І. Бичка, Г. Волинки, Г. Горак, Л. Губерського, А. Здравомислова, Р. Косолапова, В. Кременя, М. Михальченка, Б. Новікова, В. Оссовського, О. Шишкіна, Т. Ящук та інших.

Важливу роль в інтегративно-концептуальному осмисленні теми дослідження мають роботи, присвячені моральним цінностям особистості, соціальної групи і суспільства в цілому. Це, перш за все, праці С. Анісімова, Г. Бандзеладзе, І. Беха, П. Буніча, В. Буслин-ського, М. Гончаренко, О. Дробницького, О. Івіна, М. Кагана, В. Кудіна, В. Ляха, І. Надольного, Е. Осичнюк, В. Пазенка, Ю. Пахомова, Е. Позднякова, Г. Попова, А. Ручки, С. Синякова, О. Соїної, Л. Сохань та інших.

При написанні дисертації автор спирався на праці філософів, літераторів і державних діячів: М. Бердяєва, С. Булгакова, В. Винниченка, М. Грушевського, М. Драгоманова, М. Лоського, О. Потебні, В. Соловйова, Г. Сковороди, Т. Шевченка, П. Флоренського, С. Франка й інших, які в тій чи іншій мірі розглядали проблему духовно-моральних цінностей особистості, відзначали важливість впливу моральних факторів на розвиток сильної держави та досліджували зв'язок моралі з іншими формами суспільної діяльності.

Слід зазначити, що тільки починаючи з 70-80-х років ХХ століття вітчизняними економістами почала досліджуватися проблема місця та ролі моралі в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства. Але в більшості підходів ця проблема розглядалася виключно виходячи з впливу економічного життя на формування моральних цінностей суспільства. Так, М. Шмельов відстоював думку про те, що економічна ефективність завжди є моральною. Разом із тим, серед економістів виникла думка про внутрішню сутнісну єдність між різними сферами життєдіяльності суспільства. Так, Л. Абалкін вказує, що ринкові відносини поєднують не тільки суто економічні проблеми, але й інші - мораль, науку, екологію й т. ін. Процес змін в економіці та в системі цінностей, ідеалів, мотивів і потреб людини є єдиним гармонійним процесом.

Аналіз стану дослідження проблеми місця і ролі моральних цінностей в економічній свідомості та економічній діяльності суб'єкта показує, що узагальнюючих робіт, які б розкривали зміст суб'єктивних протиріч особистості в умовах перехідної економіки, наскільки нам відомо, поки ще немає. Ще не вивченими залишаються безліч аспектів цієї проблеми, а саме: моральна природа та моральні механізми підприємницької діяльності, проблема особистої ініціативи як елементу економічної поведінки, дослідження моральних стимулів, мотивів, що впливають на підприємницьку діяльність людини і визначають структуру та зміст економічних інтересів особистості, обґрунтування моральних умов, якими вона детермінується і стимулюється.

У вітчизняній соціальній філософії, соціології і політології актуальні соціально-психологічні, соціокультурні та моральні аспекти підприємницької діяльності довгий час залишалися поза увагою вчених.

Однак у публікаціях останніх років (маються на увазі публікації Г. Горак, І. Березко, Я. Ніколаєнка, Н. Наумової, П. Гайденка, А. Єрмоленка та ін.) помітна стійка тенденція перенесення акценту уваги авторів на важливі суб'єктивні сторони економічного процесу, що пов'язані із проявом економічної свідомості особистості.

Актуальність та недостатня розробленість проблеми моралі в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства визначили не тільки вибір теми дисертаційного дослідження, але й об'єкт, предмет, мету, основні завдання, методологічні основи та джерелознавчу базу роботи.

Мета й завдання дослідження. Головною метою дисертаційного дослідження є соціально-філософський аналіз поняття «мораль» як складової економічної діяльності суб'єкта у суспільстві перехідного типу.

Ця мета реалізується шляхом вирішення таких завдань:

визначити вплив моралі на формування економічної свідомості, поведінки та діяльності людини, суспільства в умовах їх життєдіяльності;

з'ясувати місце моралі в системі соціально-економічних відносин;

проаналізувати проблему моральної мотивації економічної діяльності людини;

обґрунтувати роль моралі в системі соціально-економічного управління;

визначити моральні критерії підприємницької діяльності.

Об'єктом дослідження виступає система «мораль людини та суспільства - економіка», їхня суперечна єдність та взаємодія.

Предметом дослідження є фундаментальні принципи й категорії моралі, їхній зв'язок із практикою розвитку економічної життєдіяльності суб'єкта, вивчення місця та ролі моралі в системі передумов економічної життєдіяльності суспільства.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. Основні елементи наукової новизни конкретизуються у таких положеннях:

відстоюється ідея, що суспільство перехідного типу та його економічне життя є складною соціальною системою, в якій активну роль відіграє мораль як необхідний елемент саморегуляції та самоорганізації життєдіяльності людини й суспільства;

доведено, що мораль являє собою світоглядно-ціннісну та мотиваційно-стимулюючу основу економічної діяльності людини, що формує систему цінностей, у центрі якої знаходиться культурний, моральний ідеал даного суспільства, та систему стимулів і мотивів, які спрямовують економічну активність людини;

з'ясовано, що моральна мотивація економічної діяльності являє собою складну структуровану систему ціннісних орієнтацій особистості, які визначають характер її економічного спілкування в соціумі, мету та зміст економічної діяльності;

розглянуто мораль в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства у таких п'яти аспектах:

- цінність, що формує світоглядні орієнтири економічної життєдіяльності людини, підприємця: поняття про добро та зло, справедливість та совість, обов'язок, достоїнство, моральні якості людини та моральні характеристики економічної діяльності;

- один із способів нормативної регуляції таких економічних дій людини: вибір засобів отримання прибутку, встановлення економічних відносин, дотримання своїх прав та виконання обов'язків, що обумовлюють моральні взаємини між суб'єктами економіки;

- потреба, стимул та мотив економічної діяльності;

- структурний елемент свідомості й особлива форма економічного світогляду людини й суспільства;

- складова економічної культури суспільства;

доведено, що економічна мораль є компонентою суспільної свідомості, яка характеризується відображенням динаміки економічної життєдіяльності людини та активним пошуком моральних норм, що регулюють економічні протиріччя;

досліджено мораль в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства як один з визначальних елементів в системі соціально-економічного управління. Мораль виступає регулятором соціальної взаємодії, показником сформованості цінностей, моральної культури, інтересів і потреб суб'єктів економічної діяльності до самореалізації та самоорганізації;

доведено, що моральні цінності, наявність моральної свободи вибору видів і методів економічної діяльності, несуперечливої мотиваційної системи особистості, забезпечення рівності та добровільності у прояві дій суб'єктів, відкритості економічної системи виступають органічними критеріями економічної життєдіяльності суспільства та виробничої діяльності особистості.

Теоретична й практична значимість дисертації. Дисертаційне дослідження дає змогу встановити місце моралі в економічній життєдіяльності людини та суспільства. Результати дослідження, його теоретичні положення, висновки й практичні рекомендації можуть бути використані в подальшій розробці проблеми морального виміру економіки перехідного типу, комплексної за своїм характером.

Висунуті та обгрунтовані в дисертаційному дослідженні ідеї і положення можуть бути використані у викладацькій роботі при розробці курсів з соціальної філософії для студентів ВНЗ, спецкурсів з філософії моралі, філософії економіки, етики бізнесу, філософії управління, а також для подальших досліджень даної проблематики. Доцільно ввести у вищих навчальних закладах економічного профілю спецкурс «Моральні цінності економічної життєдіяльності людини та суспільства». Практичне застосування результатів дослідження може бути здійснене в економічній, духовно-культурній діяльності, в галузі освітянства.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні та обгрунтуванні сучасних уявлень про місце моралі в економічній життєдіяльності людини та суспільства, виявленні особливостей моральної мотивації економічної діяльності людини, що зумовлюють сучасний характер соціально-економічних змін.

Методологічні засади дослідження. Науковий пошук здійснений на засадах методології, що поєднала діалектичний метод та системний аналіз з низкою спеціальних наукових методів: структурно-функціональний, ретроспективно-порівняльний аналіз, принцип історизму та інші. Використані також традиційні логічні засоби одержання нового знання: індукція, дедукція, аналіз, синтез тощо. Ці методи та принципи дали можливість обґрунтувати основні завдання та визначити мету дослідження, запропонувати певні робочі гіпотези щодо напрямків їхнього вирішення.

Методологічною основою дисертації є масив праць з окресленої проблематики. Особлива увага при цьому приділяється працям представників теорії соціальних систем - В. Аршинова, О. Богданова, В. Кохановського, Р. Мертона, А. Назаретяна, І. Пригожина, Т. Парсонса, А. Уйомова; теорії соціокультурної динаміки - П. Сорокіна; концепції постмодернізму як сучасної етико-культурної традиції та комунікативної філософії - К.-О. Апеля, Р. Барта, Ж. Бодрийяра, Ю. Габермаса, К. Касторіадіса, П. Козловські, Л. Кольберга, Ж.-Ф. Ліотара, П. Рікера, Р. Рорті і різноманітним концепціям, теоріям, ідеям, новим філософським підходам, що розробляють проблеми існування моралі, її місце і роль в економічній свідомості та економічній діяльності людини, суспільства.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, висновки, науково-методологічні розробки та ідеї дисертаційного дослідження обговорювалися на методологічних та методичних семінарах кафедри філософських та соціальних наук Київського національного торговельно-економічного університету. Матеріали і висновки дисертації доповідалися автором на Міжнародній науково-практичній конференції «Комерційна справа в Росії: історія, сучасний стан, майбутнє», м. Москва, Московський державний університет комерції, 24-25 лютого 1999 р.; Всеукраїнській науково-практичній конференції «Становлення і розвиток підприємництва в Україні», м. Хмельницький, Хмельницький інститут бізнесу, 28-29 квітня 1999 р.; Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі ХХІ століття», м. Київ, Київський національний торговельно-економічний університет, 1-2 березня 2000 р.; Міжнародній науково-методичній конференції «Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання)», м. Київ, Київський національний економічний університет, 26-27 квітня 2000 р.; Науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Міжнародний бізнес в Україні: становлення та розвиток в умовах ринкової трансформації суспільства», м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 1-2 листопада 2001 р.

Структура та обсяг роботи. Структура дисертаційної роботи обумовлена метою та основними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають шість підрозділів, висновку й переліку використаної літератури. Повний обсяг дисертації - 198 сторінок. Перелік використаних джерел у кількості 312 найменувань, серед них 4 - іноземною мовою.

Основний зміст роботи

мораль економічний підприємницький свідомість

У вступі обґрунтовується актуальність досліджуваної проблеми, визначається мета роботи, її основні завдання, окреслюється наукова новизна та практична цінність результатів дисертаційного дослідження. Наведено основні положення, які виносяться на захист, визначено рівень реалізації теоретичних розробок, методологію та науковий внесок дисертанта.

У першому розділі «Місце моралі в системі життєдіяльності людини та суспільства як соціально-філософська проблема» висвітлюється місце, значення й роль проблеми моралі в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства, визначаються теоретичні основи, методологічні принципи та методи сучасного дослідження людини, суспільства в системі «мораль - економіка».

У першому підрозділі першого розділу «Мораль - один із важливих факторів самоорганізації людини та суспільства» аналізується, перш за все, історико-філософський підхід мислителів до проблеми місця та ролі моралі в самоорганізації людини, суспільства.

Зроблено соціально-філософський аналіз теорії соціальних систем, яку досліджували В. Аршинов, О. Багданов, В. Кохановський, Р. Мертон, А. Назаретян, Т. Парсонс, І. Пригожин, А. Уйомов, Г. Хакен та інші. Згідно з цією теорією суспільство є складним багатогранним явищем, що складається із взаємодіючих підсистем. Мораль є важливою передумовою розвитку людини та суспільства в цілому, фактором їхньої самоорганізації.

У цьому підрозділі проаналізовано теорію соціокультурної динаміки П. Сорокіна, яка виходить з розгляду моралі як головного чинника динамічної зміни соціокультурних суперсистем: ідеаційної та почуттєвої, які перебувають в постійній зміні в ході розвитку цивілізації. Розглянуто основні засади концепції постмодернізму як сучасної етико-культурної традиції щодо місця моралі в розвитку суспільства (Р. Барт, Ж. Бодрийяр, К. Касторіадіс, П. Козловські, Ж.-Ф. Ліотар, М. Фуко), комунікативної філософії (К.-О. Апель, Ю. Габермас, П. Рікер та ін.). Простежено еволюцію моральної свідомості, співвідношення моралі та раціональності, яке відбувалося протягом історії розвитку людства: доконвенціональна мораль, конвенціональний рівень розвитку моралі та постконвенціональна стадія розвитку моральної свідомості (Л. Кольберг). З'ясовано, що розвиток культури, економіки, політики, науки й техніки повинен мати передумовою й наслідком адекватний культурний розвиток суспільства, появу комунікативної етики, таку мораль, яка б найоптимальніше сприяла їхньому розвиткові.

Особливу увагу дисертант приділяє аналізу поняття моралі, проблемі моральних цінностей, їхній обумовленості специфічним, практично-перетворюючим характером ставлення людини до світу.

В ході соціально-філософського аналізу поняття «мораль» та її місця в життєдіяльності людини та суспільства, дослідження взаємовпливу моральних цінностей та економічної діяльності доведено, що у свідомості особистості виникають певні протиріччя між її економічними потребами, інтересами та моральними цінностями. Особливо це виявляється у ринковій економіці. Моральні цінності особистості нібито проходять крізь призму ринку й набувають характеру ринкових цінностей. За таких умов не тільки матеріальне, але й моральне життя особистості й суспільства будується за законами ринкових відносин та економічної конкуренції. Мораль у сучасному розумінні є важливим критерієм життєдіяльності людини та суспільства, без врахування якого розвиток суспільства не може відбуватися. Мораль створює простір свободи для людини й забезпечує її самостійність як духовної істоти (особистості) стосовно власних бажань та суспільного впливу. Моральні цінності визначають сенс існування людини, духовно збагачують її. Моральні цінності особистості - один зі способів нормативної регуляції дій людини у всіх сферах суспільного життя, вираження її індивідуальної свідомості й вчинку, в яких інтегруються цінності добра, обов'язку, сумління та щастя. Система моральних цінностей людини обумовлює цілісність її моральної свідомості.

У другому підрозділі першого розділу «Людина в системі моральних відносин» досліджується процес людського існування у моральній реальності, аналізуються причини моральних дій людини як суб'єкта цілеспрямованої діяльності.

Важливе значення в розкритті цієї проблеми мали праці, Арістотеля, Г.В.Ф. Гегеля, Демокріта, І. Канта, Конфуція та ін.

Концептуальними для дослідження були праці Ю. Габермаса, Е. Дюркгейма, К. Маркса, А. Менегетті, Т. Парсонса, К. Поппера, Р. Рорті, П. Сорокіна, Г. Спенсера, Е. Фромма, А. Шопенгауера та інших. Проаналізовано також погляди І. Надольного, А. Лукаша, В. Пазенка, які особливу увагу звертали на роль моралі у суб'єктивному прояві людини як творця свого суспільства, своєї цивілізації.

У цьому підрозділі людину розглянуто як відкриту систему із своїми власними моральними принципами та нормами. Дії, що обумовлюються ними, безпосередньо впливають на економіку, яка, в свою чергу, теж впливає на мораль людини, на формування її цінностей, поглядів та світогляду в цілому. Цей складний та суперечливий процес відбувається постійно.

Моральна свідомість людини дозволяє їй усвідомлювати загальні моральні цінності й принципи суспільства, вкладати в них індивідуальний смисл та перетворювати на власні моральні норми і принципи. Акцентується увага на тому, що мораль є тим внутрішнім імперативом людини, що допомагає їй осмислено здійснювати свої вчинки, контролювати їх, ставити перед собою мету діяльності та обирати засоби для її досягнення.

У підрозділі доводиться, що будь-які зміни в економіці так чи інакше пов'язані із діяльністю людини, здатною ставити перед собою мету та обирати способи її досягнення, спираючись на моральні норми даного суспільства. Нехтування мораллю більшістю суб'єктів суспільства у всіх сферах його життєдіяльності свідчить про кризовий стан системи в цілому, що виявляється в хаосі, невизначеності системи й неминуче веде до пошуку нових цінностей, моральних стимулів і критеріїв у соціумі.

Спираючись на ці методологічні засади, автор дисертації обґрунтовує положення, що стосовно руху суб'єкта суспільство є динамічною системою, якій властиві нелінійний процес розвитку, постійна зміна, внутрішній рух при взаємодії між усіма її елементами. Мораль суспільства постійно впливає на формування світогляду людини, її потреб та інтересів, але внаслідок існування суб'єктивної свідомості й різних потреб людей цей вплив може уповільнюватися, або ж зовсім припинятися. Здійснюючи свою діяльність, людина, будучи частиною структури системи, закономірно бере участь у якісних і кількісних перетвореннях, зміні й розвитку суспільства. У цьому аспекті людина, виявляючи свою суб'єктність, є головною причиною всіх динамічних змін системи, у тому числі й економічних.

У другому розділі «Мораль у системі економічної мотивації особистості» аналізується місце моралі в системі економічних мотивів і стимулів людини, досліджується економіка як морально-духовний механізм взаємодії учасників економічної діяльності.

Перший підрозділ другого розділу «Мораль - одна з головних детермінант економічних відносин» присвячено соціально-філософському аналізу економічної життєдіяльності як системи, що являє собою нерівномірне поєднання, єдність не тільки матеріально-технологічних та економічних, але й моральних, соціальних, історичних, суб'єктивних, практично-діяльнісних, політичних, світоглядних, етико-культурних та психологічних факторів. Ця система - своєрідна форма спілкування соціумів, у центрі якої знаходиться людина, яка вступає в економічні відносини, пов'язані з обміном товарів та послуг, в результаті яких формуються попит, пропозиція й ціна. Головною метою економічної діяльності людини стає не тільки одержання прибутку й розвиток власної справи, але й потреба в самореалізації.

Економічну життєдіяльність розглянуто як органічний синтез усієї системи відносин, що містить у собі економічні, моральні, політичні, культурні й інші компоненти, взаємозалежні між собою.

Розкрито категорію «економічна мораль», яка є компонентою суспільної свідомості й характеризується відображенням динаміки економічної життєдіяльності людини та активним пошуком моральних норм, що регулюють економічні протиріччя. Економічна мораль служить основою формування морального обов'язку особистості, кола її потреб, способу досягнення своєї мети і появи потреби в самореалізації. У цьому аспекті вона є найважливішим фактором економічної життєдіяльності людини, що протистоїть анархії і розпаду системи в цілому.

З'ясовано, що моральна активність людини в економічній діяльності виникає з потреби, спрямованої на перетворення оточуючого світу й себе самої. Розглядаючи економічну життєдіяльність як цілісну систему, обгрунтовано, що вона має свою логіку розвитку й відрізняється своїми особливостями. Залежно від характеру зв'язків між окремими її елементами ця система є органічною, всі окремі її компоненти взаємодіють один з одним, утворюючи єдине ціле. Наявність цих елементів у комплексі, рівень соціальних відносин є показником стабільності суспільства й характеризує його як цілісну органічну систему. Таким чином, економіка, будучи автономною й керованою власними законами, у той же час є частиною матеріальної культури, тому що вона визначається моральними та культурними нормами й цінностями суспільства.

У другому підрозділі другого розділу «Моральна мотивація економічної діяльності особистості як соціально-філософський феномен» досліджується моральний аспект мотивації економічної діяльності людини, зв'язок та взаємозумовленість раціонального й ірраціонального в свідомості людини. Аналізується розуміння цього феномену Д. Беллом, М. Вебером, Т. Вебленом, Е. Дюркгеймом, А. Маслоу, М. Новаком, А. Смітом, В. Соколинським, І. Сорокою, Г. Фордом, Ф.А. Хайєком та ін.

У дисертації стверджується, що моральні мотиви економічної діяльності не можуть цілком замінити собою матеріальні (економічні) інтереси, плани й очікування. Ці мотиви об'єднані в людській свідомості й не можуть існувати один без одного. Проте, вони можуть відігравати різну роль в економічній поведінці особистості. В одному суб'єкті економічної діяльності можлива наявність усієї сукупності матеріальних і моральних мотивів, але у певній ієрархії.

На основі вищевикладеного дисертант обґрунтовує положення, що мотивація економічної діяльності людини являє собою не тільки економічний феномен, але й духовний. Вона є тією духовною субстанцією, прерогативою якої є формування внутрішнього світу особистості, її свідомості. Мотив виражає моральний зміст діяльності людини, сукупність усіх її потреб та інтересів. У самому процесі мотивації бере участь дуже багато факторів, що мають різноманітний зміст, - економічний, культурний, духовний. Мотиви - це суб'єктивний смисл економічної діяльності. У свою чергу, економічна діяльність реагує на мотиви, регулюється ними й підкоряється їм. Але у той же час не всі мотиви здатні адекватно усвідомлюватися самою людиною.

У підрозділі наголошується, що моральна мотивація економічної діяльності особистості містить у своїй структурі кілька важливих компонентів, серед яких, крім задоволення економічних потреб, істотну роль відіграють такі духовно-моральні компоненти, як потреба у самовираженні, самореалізації, здобутті певного соціального статусу, в спілкуванні з іншими людьми та в суспільній оцінці своєї праці. Ці мотиви ґрунтуються на природному прагненні людини до поваги, самоповаги, авторитету в суспільстві, престижу. Сприяючи своєю економічною діяльністю матеріальному виробництву в цілому, суб'єкт підвищує не тільки свій престиж, але й престиж своєї організації.

У третьому розділі «Моральні механізми соціально-економічного управління» аналізується роль моралі в системі управління економічною життєдіяльністю людини, суспільства, розкриваються моральні критерії підприємницької діяльності, досліджуються моральні стимули оптимізації та ефективності роботи виробничого колективу.

Перший підрозділ третього розділу «Моральні критерії підприємницької діяльності» присвячено аналізу головних ознак, що характеризують рівень розвитку моралі суб'єктів ринку. Саме від визнання ознак, що виходять з пріоритету загальнолюдських моральних цінностей, залежить подальша ефективність підприємницької діяльності суб'єктів ринку та моральна культура суспільства в цілому.

Дисертант обґрунтовує положення, що головними моральними критеріями підприємницької діяльності є: 1) наявність моральної свободи вибору мети, видів і методів діяльності, а також можливості розкриття людиною всіх своїх потенцій; 2) визнання та повага індивідуумом інтересів інших суб'єктів ринку та суспільства в цілому; 3) здатність підприємця інтегрувати моральні мотиви своєї діяльності та інших суб'єктів ринку у певну систему; 4) наявність несуперечливої внутрішньої мотиваційної системи особистості; 5) узгодженість моральних мотивів, потреб та стимулів, що є необхідною передумовою економічної діяльності підприємця; 6) рівність (створення рівних стартових умов для всіх без винятку, виходячи з постулату, що люди народжуються вільними й рівними у своїх правах та умовах, вони первинно мають рівні можливості щодо використання суспільних благ); 7) відкритість (економічна та всі інші сфери суспільства повинні бути прозорими для людини та регулюватися загальноприйнятими нормами моралі); 8) добровільність (надання людині можливості діяти згідно з її власними бажаннями, моральними інтересами та потребами).

У другому підрозділі третього розділу «Мораль - важливий регулятор оптимізації та ефективності роботи виробничого колективу» доведено, що найважливішим елементом соціально-економічного управління є мораль як сукупність внутрішніх стимулів, цінностей і потреб особистості. Мораль - це так званий елемент системи соціальних стимулів, що дозволяє кожній людині певним чином виявити свою самосвідомість та знайти баланс між суспільними й індивідуальними потребами та інтересами в економічній діяльності.

Виходячи з теорії систем, соціально-економічне управління розглянуто як функцію будь-якої організованої системи, спрямовану на збереження її якісної визначеності, на підтримку динамічної рівноваги з оточуючим середовищем та на розвиток цієї системи. Вирішення природних та соціальних суперечностей, їхнє подолання в соціально-економічному управлінні відбуваються через зняття напруги, конфліктності або кризових станів системи саме завдяки моральним цінностям й нормам. Соціально-економічне управління в цьому аспекті є елементом моральної культури, що включає в себе традиції, історію, концепції, інститути, практику, які спрямовані на управління людською діяльністю.

У підрозділі розкрито, що основною функцією моралі як складової соціально-економічного управління є визначення способів, методів та засобів управлінської діяльності для досягнення мети та здійснення певних результатів розвитку. За таких умов соціально-економічне управління є ефективним та дієвим.

Також у підрозділі йдеться про те, що наукове обґрунтування в соціально-економічному управлінні основних методів та принципів моральної регуляції роботи виробничого колективу неминуче веде до його стабілізації, більш чіткої самоорганізації та ефективно-продуктивної праці. Моральні цінності та характеристики виступають органічними критеріями економічної життєдіяльності суспільства та виробничої діяльності особистості.

У висновках узагальнено результати теоретичних і практичних досліджень, що випливають з проблематики дисертації.

Висновки

На основі проведеного у дисертаційній роботі дослідження здійснено теоретичне обґрунтування й практичне вирішення актуального завдання, що виявляється у розкритті ролі та місця моралі в системі економічної життєдіяльності людини та суспільства. Основні підсумки дослідження в узагальненому вигляді відображають сутнісний зміст та систему обгрунтувань авторської концепції, її новизни.

У суспільстві перехідного типу як складній соціальній системі активну роль відіграє мораль, феномен якої полягає у формуванні суспільної та індивідуальної свідомості, економічної свідомості, регулюванні економічної діяльності. Мораль - це невід'ємний компонент суспільства, пов'язаний із основними формами життєдіяльності людини. Мораль є одним з головних факторів стабільності економіки суспільства. Але стабільність її як системи - поняття відносне, тому що вона не може існувати постійно. З ускладненням і розвитком суспільства та його економіки знижується рівень її стабільності й знову виникає нестійкість, знову спостерігається моральна невизначеність і розвиток йде по спіралі.

У результаті застосування норм, цінностей та оцінок суспільної моралі, її загальновизнаних принципів в нових суспільних умовах мораль бере участь у виникненні нових норм, правил та цінностей. В умовах суспільства перехідного типу застосування розуміється як дійсне внутрішньо-предметне засвоєння базових за своїм значенням норм і цінностей загальнолюдської моралі на основі узагальнення гуманістично-морального досвіду. Відбувається розвиток як змісту, так і форм прояву моралі в зв'язку з її втіленням у сфері економічної життєдіяльності людини. Спостерігається перетворення, переакцентування, переосмислення змісту конкретно-історичних моральних цінностей, з'являються нові форми взаємодії та поєднання моральних норм, правил та цінностей як між собою, так і з всіма іншими регулятивними засобами, відбувається зміна місця моральних цінностей в ієрархії системи духовних цінностей, у зміні самих ціннісних систем. Це означає можливість виникнення нових цінностей, нових позитивних та негативних правил, що не застосовуються ніде, крім у певній сфері суспільства.

Людина - це носій всієї суспільної системи в цілому, а також активний суб'єкт моральних відносин. Вона синтезує усі елементи суспільної свідомості й творчо відтворює їх у своїй економічній діяльності. Втілення морального потенціалу людини в конкретні цілі, засоби обумовлює результат цієї діяльності.

Економічна мораль є компонентом суспільної свідомості, що являє собою поєднання економічних та моральних цінностей, мотивів і стимулів соціуму. Вона виконує такі функції: 1) формує свідоме прагнення діяти у відповідності до самостійно поставленої економічної мети; 2) координує дії суб'єктів економічної діяльності; 3) підвищує ефективність роботи підприємства, культуру взаємин у ньому, а також у всьому суспільному просторі; 4) регулює поведінку підприємця за умови внутрішньої узгодженості системи її вимог із вимогами та потребами суспільства; 5) відображає систему об'єктивних протиріч в економічних відносинах й виробляє моральні норми, що регулюють ці протиріччя; 6) виражає моральні обов'язки підприємців перед суспільством. Економічна мораль є також умовою самореалізації людини та її творчої свободи в соціумі.

Моральна мотивація економічної діяльності особистості є складноструктурованою системою мотивів та ціннісних орієнтацій людини, що передбачають економічну детермінацію привернення її до трудової поведінки залежно від соціально-економічних (макро - та мікро-) умов реалізації функцій праці як засобу та потреби життя. Моральні та матеріальні мотиви економічної діяльності, інтереси, плани, очікування об'єднані в людській свідомості і не можуть існувати один без одного. Тільки одночасна реалізація цих мотивів діяльності та їхня динаміка є природним станом особистості, що становить її фізичну та духовну єдність.

Моральні критерії підприємницької діяльності - це головні ознаки, що характеризують рівень розвитку моралі суб'єктів ринку. Відповідність моральним критеріям обумовлює несуперечливу мотиваційну систему особистості, визнання та повагу індивідуумом інтересів інших суб'єктів економічної діяльності, моральну свободу вибору. Наявність цих критеріїв забезпечує репутацію надійного, компетентного, порядного партнера та гарантує прибуток. Суспільство чекає від росту підприємництва не тільки високих економічних результатів, а й суттєвих досягнень з точки зору моралі.

Мораль у системі економічної життєдіяльності людини та суспільства є одним із визначальних елементів системи соціально-економічного управління, що виступає як сукупність внутрішніх цінностей, потреб і стимулів особистості до самореалізації та самоорганізації в колективі. Мораль як складова частина культури управління є фактором гармонізації індивідуальних і суспільних інтересів, збереження цілісності колективу і регуляції його ефективності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Овсянкіна Л.А. Ринок, облагороджений мораллю // Віче. - 1999. - №7. - С. 104-110.

Овсянкіна Л.А. Своєрідність проявів моральних цінностей суб'єктів ринку // Людина і політика. - 2000. - №3. - С. 49-53.

Овсянкіна Л.А. Моральний вимір ринкової економіки // Людина і політика. - 2000. - №5. - С. 62-66.

Овсянкіна Л.А. Соціально-психологічні фактори формування моральних цінностей в умовах ринкових відносин // Людина і політика. - 2000. - №6. - С. 44-49.

Овсянкіна Л.А. Моральні критерії підприємницької діяльності // Людина і політика. - 2002. - №3. - С. 136-143.

Овсянкіна Л.А. Мораль - один із важливих факторів самоорганізації людини та суспільства // Вісник КНТЕУ. - 2003. - №4. - С. 99-107.

Размещено на Allbest.ru