Поняття та філософія "дослідницьких університетів"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття та філософія "дослідницьких університетів"

освіта індивід знання університет

В останні роки в Україні і європейському просторі все більше говориться про розвиток так званих дослідницьких університетів. Ідея «дослідницького університету» відома з часів Гумбольдта. Однак у наші дні ця ідея наповнилась новим змістом. Визріли й організаційні умови її реалізації в практиці.

Історично склалося так, що саме в університетах народжувалося нове знання, формувалися наукові гіпотези та теорії, універсальні світоглядні позиції для порозуміння життя та людини. Університет спрямовував свою діяльність на надання універсального знання молодим людям, які згодом утворювали інтелектуальну еліту суспільства. При цьому університет завжди символізує органічну цілісність самої науки.

Перший дослідницький університет був створений у 1809 р. Вільгельмом Фон Гумбольдтом у Берліні. Спираючись на надбання німецької класичної філософії, зокрема на кантове формулювання поняття «Просвітництва» як інтелектуального повноліття людства, Гумбольдт формулює своє поняття Bildung освіти як формування індивіда та суспільства, як набуття кожним індивідом та суспільством у цілому раціональної форми. Для Гумбольдта, лише та спільнота, серед якої значна кількість людей здобула освіту, здатна формувати суспільство та державу, називатися нацією, опановувати та виконувати свою історичну місію. У супротивному випадку будь-яка спільнота, навіть заможна, стає іграшкою в руках випадкових чинників. Концепція Гумбольдта була чи не першою теоретично обґрунтованою філософією університету, що враховувала як внутрішні потреби, пов'язані з організацією навчання, так і зовнішні суспільні запити. Втім, слід вказати, що основу гумбольдтової концепції освіти становила орієнтація на фундаментальні. в основному історичні, філологічні та філософські знання, а в соціальному плані орієнтація на навчання та виховання неоаристократичної наукової еліти.

Ці принципи до певної міри суперечили потребам у вироблені знань та підготовці спеціалістів для практично-господарських цілей, що диктувалися завданнями нової капіталістичної економіки. І хоча природничі та точні науки набули до того часу істотного розвитку, ставши університетськими академічними дисциплінами, їх зв'язок із господарством та промисловістю лишався порівняно слабким. Саме це породило фундаментальне розділення між фундаментальними та прикладними дослідженнями у більшості дисциплін відокремлення, яке у точних науках відчувається і сьогодні.

Формування специфічного аристократичного знання в європейських університетах «гумбольдтівського» типу посилювалося і тим фактом, що вони значною мірою почувалися «державою у державі», що користувалася утвердженими академічними свободами. Навіть попри той факт, що університети, приміром у Німеччині та Франції, здебільшого утримувалися державним коштом, вони мали повну свободу самоврядування та утвердження навчальних програм. Усе це створило умови для розвитку європейської науки та європейської освіти, що ґрунтувалися на принципах свободи викладача, свободи науковця та свободи студента.

Дослідницький університет це сучасна форма інтеграції освіти і науки, що добре зарекомендувала себе за кордоном. При тому, що університет нового типу у формі дослідницького вперше з'явився на європейському континенті, найбільший розвиток дослідницькі університети одержали в США. До 2009 року у США налічувалося близько 260 дослідницьких університетів.

Американські університети значно більшою мірою нагадують не старовинні вежі, що стоять на варті мудрості та традицій, а фабрики, що виробляють знання та, що найважливіше, кмітливих і спритних спеціалістів, які вміють ці знання застосовувати навіть у найбільш несподіваних ситуаціях. Якщо в Європі університети завжди були осередками незгоди, де групувалися інтелектуали, часто налаштовані опозиційно щодо влади й уряду, то в Америці вступ до престижного університету завжди був мало не стовідсотковою запорукою успішної кар'єри, а часто й шляхом до владної еліти. Для динамічної американської демократії надзвичайно важливим стало функціонування трикутника, вершинами якого стали освіта, виробництво та влада.

Саме в Америці університети швидко перетворилися на потужні дослідницькі центри, або, як згодом почнуть казати, «дослідницькі університети», що за організаційної та фінансової підтримки гігантів промисловості здатні виконувати широкий спектр досліджень.

Сучасний світ, реагуючи на виклики XXI століття, реалізує концепцію розвитку так званого «трикутника знань», а саме освіти, досліджень та інновацій. Потужні, відомі університети світу, власне, і є тими осередками нових знань, які здійснюють ці перетворення. Вони стали називатися дослідницькими. Наша країна також не залишилась осторонь від практичного втілення стратегії трансформації кращих ВНЗ в університети дослідницького типу.

В Україні також розпочалися процеси формування університетів дослідницького типу. Наказом Міністерства освіти і науки України №901 від 15.10.2007. затверджено Положення «Про пілотний проект «Дослідницький університет» НТУУ «КПІ». Кабінет Міністрів України в листопаді 2007 р. затвердив нову редакцію статуту НТУУ «КПІ», яким визначеного його статус як вищого навчального закладу дослідницького типу. Цим статутом визначено, що дослідницький університет проводить свою діяльність за такими взаємопов'язаними напрямами, як: підготовка висококваліфікованих фахівців для потреб економіки, освіти і науки, перепідготовка і підвищення кваліфікації наукових та інженерних кадрів; виконання фундаментальних досліджень і прикладних розробок на засадах взаємодії освіти, науки і інноваційної діяльності; інноваційна діяльність і комерціалізація наукових результатів. Указом президента України №412 або галузі. На думку більшості дослідників, дослідницький університет це добре зарекомендована сучасна форма інтеграції освіти і науки. В сучасних умовах відбувається інтелектуалізація виробничих сил суспільства, що забезпечує 40-70% приросту національного прибутку, в економічно розвинених країнах, за рахунок зростання знань та рівня освіченості населення. Економіка стає все більше інтелектуально та технологічно орієнтованою, змінюються рушійні виробничі сили, так само як соціальні групи, методи та форми політичного управління. Сучасний університет «приречений самим розвитком суспільства бути тим середовищем, що не тільки об'єднує в собі самі знання і засоби їх передачі та здобування, але і яке максимально сприяє самовиробленню та розширенню духовно-інтелектуальних можливостей суспільства».

Размещено на Allbest.ru