Поняття та філософія "дослідницьких університетів"
Поняття Bildung освіти як формування індивіда та суспільства, як набуття кожним індивідом та суспільством раціональної форми. Формування аристократичного знання в європейських університетах. Розділення між фундаментальними та прикладними дослідженнями.
Рубрика | Философия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.09.2013 |
Размер файла | 14,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Поняття та філософія "дослідницьких університетів"
освіта індивід знання університет
В останні роки в Україні і європейському просторі все більше говориться про розвиток так званих дослідницьких університетів. Ідея «дослідницького університету» відома з часів Гумбольдта. Однак у наші дні ця ідея наповнилась новим змістом. Визріли й організаційні умови її реалізації в практиці.
Історично склалося так, що саме в університетах народжувалося нове знання, формувалися наукові гіпотези та теорії, універсальні світоглядні позиції для порозуміння життя та людини. Університет спрямовував свою діяльність на надання універсального знання молодим людям, які згодом утворювали інтелектуальну еліту суспільства. При цьому університет завжди символізує органічну цілісність самої науки.
Перший дослідницький університет був створений у 1809 р. Вільгельмом Фон Гумбольдтом у Берліні. Спираючись на надбання німецької класичної філософії, зокрема на кантове формулювання поняття «Просвітництва» як інтелектуального повноліття людства, Гумбольдт формулює своє поняття Bildung освіти як формування індивіда та суспільства, як набуття кожним індивідом та суспільством у цілому раціональної форми. Для Гумбольдта, лише та спільнота, серед якої значна кількість людей здобула освіту, здатна формувати суспільство та державу, називатися нацією, опановувати та виконувати свою історичну місію. У супротивному випадку будь-яка спільнота, навіть заможна, стає іграшкою в руках випадкових чинників. Концепція Гумбольдта була чи не першою теоретично обґрунтованою філософією університету, що враховувала як внутрішні потреби, пов'язані з організацією навчання, так і зовнішні суспільні запити. Втім, слід вказати, що основу гумбольдтової концепції освіти становила орієнтація на фундаментальні. в основному історичні, філологічні та філософські знання, а в соціальному плані орієнтація на навчання та виховання неоаристократичної наукової еліти.
Ці принципи до певної міри суперечили потребам у вироблені знань та підготовці спеціалістів для практично-господарських цілей, що диктувалися завданнями нової капіталістичної економіки. І хоча природничі та точні науки набули до того часу істотного розвитку, ставши університетськими академічними дисциплінами, їх зв'язок із господарством та промисловістю лишався порівняно слабким. Саме це породило фундаментальне розділення між фундаментальними та прикладними дослідженнями у більшості дисциплін відокремлення, яке у точних науках відчувається і сьогодні.
Формування специфічного аристократичного знання в європейських університетах «гумбольдтівського» типу посилювалося і тим фактом, що вони значною мірою почувалися «державою у державі», що користувалася утвердженими академічними свободами. Навіть попри той факт, що університети, приміром у Німеччині та Франції, здебільшого утримувалися державним коштом, вони мали повну свободу самоврядування та утвердження навчальних програм. Усе це створило умови для розвитку європейської науки та європейської освіти, що ґрунтувалися на принципах свободи викладача, свободи науковця та свободи студента.
Дослідницький університет це сучасна форма інтеграції освіти і науки, що добре зарекомендувала себе за кордоном. При тому, що університет нового типу у формі дослідницького вперше з'явився на європейському континенті, найбільший розвиток дослідницькі університети одержали в США. До 2009 року у США налічувалося близько 260 дослідницьких університетів.
Американські університети значно більшою мірою нагадують не старовинні вежі, що стоять на варті мудрості та традицій, а фабрики, що виробляють знання та, що найважливіше, кмітливих і спритних спеціалістів, які вміють ці знання застосовувати навіть у найбільш несподіваних ситуаціях. Якщо в Європі університети завжди були осередками незгоди, де групувалися інтелектуали, часто налаштовані опозиційно щодо влади й уряду, то в Америці вступ до престижного університету завжди був мало не стовідсотковою запорукою успішної кар'єри, а часто й шляхом до владної еліти. Для динамічної американської демократії надзвичайно важливим стало функціонування трикутника, вершинами якого стали освіта, виробництво та влада.
Саме в Америці університети швидко перетворилися на потужні дослідницькі центри, або, як згодом почнуть казати, «дослідницькі університети», що за організаційної та фінансової підтримки гігантів промисловості здатні виконувати широкий спектр досліджень.
Сучасний світ, реагуючи на виклики XXI століття, реалізує концепцію розвитку так званого «трикутника знань», а саме освіти, досліджень та інновацій. Потужні, відомі університети світу, власне, і є тими осередками нових знань, які здійснюють ці перетворення. Вони стали називатися дослідницькими. Наша країна також не залишилась осторонь від практичного втілення стратегії трансформації кращих ВНЗ в університети дослідницького типу.
В Україні також розпочалися процеси формування університетів дослідницького типу. Наказом Міністерства освіти і науки України №901 від 15.10.2007. затверджено Положення «Про пілотний проект «Дослідницький університет» НТУУ «КПІ». Кабінет Міністрів України в листопаді 2007 р. затвердив нову редакцію статуту НТУУ «КПІ», яким визначеного його статус як вищого навчального закладу дослідницького типу. Цим статутом визначено, що дослідницький університет проводить свою діяльність за такими взаємопов'язаними напрямами, як: підготовка висококваліфікованих фахівців для потреб економіки, освіти і науки, перепідготовка і підвищення кваліфікації наукових та інженерних кадрів; виконання фундаментальних досліджень і прикладних розробок на засадах взаємодії освіти, науки і інноваційної діяльності; інноваційна діяльність і комерціалізація наукових результатів. Указом президента України №412 або галузі. На думку більшості дослідників, дослідницький університет це добре зарекомендована сучасна форма інтеграції освіти і науки. В сучасних умовах відбувається інтелектуалізація виробничих сил суспільства, що забезпечує 40-70% приросту національного прибутку, в економічно розвинених країнах, за рахунок зростання знань та рівня освіченості населення. Економіка стає все більше інтелектуально та технологічно орієнтованою, змінюються рушійні виробничі сили, так само як соціальні групи, методи та форми політичного управління. Сучасний університет «приречений самим розвитком суспільства бути тим середовищем, що не тільки об'єднує в собі самі знання і засоби їх передачі та здобування, але і яке максимально сприяє самовиробленню та розширенню духовно-інтелектуальних можливостей суспільства».
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття "інформаційного суспільства". Роль та значeння інформаційних революцій. Основні історичні eтапи розвитку та формування інформаційного суспільства. Роль інформатизації в розвитку суспільства. Культура, духовність в інформаційному суспільстві.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 13.06.2010Виникнення, предмет філософії та його еволюція. Соціальні умови формування та духовні джерела філософії. Філософські проблеми і дисципліни. Перехід від міфологічного мислення до філософського. Специфіка філософського знання. Філософська антропологія.
реферат [27,4 K], добавлен 09.10.2008Зростання ролі техніки та технічного знання в житті суспільства. Філософські поняття в технічних науках у ролі світоглядних і методологічних засобів аналізу й інтеграції науково-технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ.
реферат [23,7 K], добавлен 24.10.2010Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.
реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009Проблеми філософії, специфіка філософського знання. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Українська філософія XIX - початку XX століть. Філософське розуміння суспільства. Діалектика та її альтернативи. Проблема людини в філософії.
шпаргалка [179,5 K], добавлен 01.07.2009Наукове знання як сплав суб'єктивного й об'єктивного елементів в концепції Е. Мейерсона, проблема дослідження еволюції наукового знання. Формування основних цілей та завдань філософії. Вплив кантівської філософії на наукові дослідження Е. Мейерсона.
реферат [22,5 K], добавлен 21.05.2010Історія виникнення та розвитку герменевтики як науки. Процес єволюции таких понять, як герменефтичий метод та герменефтичне коло. Формування герменевтичної філософії. Трансцедентально-герменевтичне поняття мови. Герменевтична філософія К.О. Апеля.
реферат [48,0 K], добавлен 07.06.2011Загальні уявлення про теорію пізнання, її предмет і метод. Поняття "знання" і "пізнання", багатоманітність їх форм. Предмет і метод гносеології; раціоналізм та емпіризм; герменевтика. Основні форми чуттєвого і раціонального пізнання, поняття істини.
курсовая работа [94,0 K], добавлен 15.10.2013Сутність і проблемна сфера філософії економіки. Зміст та еволюція поняття "економіка". Виробничі відносини. Матеріальне виробництво. Духовне виробництво. Філософія грошей. Гроші є продуктом суспільства, витвором, за який воно має нести відповідальність.
реферат [30,5 K], добавлен 12.11.2008Причини формування пристрасті до руйнування у Ніцше. Його погляд на зовнішність людини. Надлюдина як вища стадія людства. Необхідність "привілейованої" вищої освіти. Переоцінка цінностей Ніцше. Його філософія щодо походження моралі. Гармонія добра і зла.
реферат [28,3 K], добавлен 18.08.2009Зміст поняття "Філософія", її специфіка та шлахи її розвитку. Філософія як світогляд. Міфологія, релігія, філософія і наука. Напрямки філософської думки. Система образів і понять, які розкривають відношення людини до світу. Горизонти філософського пошуку.
дипломная работа [20,5 K], добавлен 28.02.2009Виробництво наукового продукту. Знання про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві. Поняття фундаментальних наук, їх взаємозв'язк з прикладними та внутрішня класифікація. Основна ознака поділу наук на фундаментальні і прикладні.
контрольная работа [579,6 K], добавлен 07.09.2010Тема зародження та знищення як форми субстанційної зміни у філософії св. Фоми Аквінського. Основні чинники формування його поглядів. Вплив матерії, позбавленості та інакшості на зародження життя. Основні контексти, в яких фігурує поняття привації.
статья [17,9 K], добавлен 31.08.2017Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти. Поняття та типи світогляду. Історія філософії як наука та принципи її періодизації. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, етапи її розвитку. Просвітництво та метафізичний матеріалізм.
методичка [188,1 K], добавлен 05.05.2011Дослідження громадянського суспільства. Географічне середовище та його вплив на формування національної психології. Приклад телурократичного і таласократичного суспільства. Джерела розвитку політичної сфери. Збалансованість інтересів людини і держави.
реферат [46,6 K], добавлен 20.09.2010Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
реферат [30,8 K], добавлен 26.02.2015Духовна діяльність людини. Визначальні фактори Нового часу. Наукова революція і формування буржуазного громадянського суспільства. Протилежні напрями у філософії Нового часу: емпіризм і раціоналізм; матеріалізм і ідеалізм; раціоналізм і ірраціоналізм.
реферат [24,2 K], добавлен 01.12.2010Філософія та її роль у суспільстві: Антична, Середніх віків, Відродження, Нового часу. Діалектика як вчення про розвиток та проблема людини і буття. Поняття свідомості, процесу пізнання та освоєння людиною світу. Виробництво і політичне життя суспільства.
курс лекций [339,2 K], добавлен 11.12.2010Основні риси сучасних фундаментальних досліджень. Проблема формування високої інноваційної культури всіх верств суспільства. Роль фундаментальних наук в інноваційному процесі в суспільному розвитку та на підприємстві, основні етапи його здійснення.
реферат [34,3 K], добавлен 10.11.2014Суспільство: історичне виникнення і філософська сутність. Структурна будова і функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку. Типологія сучасного суспільства. Суспільство і особистість. Вплив розвитку цивілізації на суспільство.
реферат [32,6 K], добавлен 22.11.2007