Конкуренція як принцип суспільного розвитку: соціально-філософський аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Конкуренція як принцип суспільного розвитку: соціально-філософський аналіз

Александрова Олена Станіславівна

09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

УДК: 141.7: 316.42.009.12

Сімферополь - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор філософських наук, доцент

Кривега Людмила Дмитрівна,

Запорізький державний університет, завідувач кафедри філософії.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

Кальной Ігор Іванович,

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського,

завідувач кафедри соціальної філософії;

доктор філософських наук, професор

Цюрупа Михайло Володимирович,

Київський університет туризму, економіки і права,

професор кафедри філософії та соціальних наук.

Провідна установа

Центр гуманітарної освіти Національної Академії наук України (м. Київ).

Захист відбудеться 04.03.2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.01 Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського за адресою: 95038, м. Сімферополь, вул. Ялтинська,4, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України за адресою: 95038, м. Сімферополь, вул. Ялтинська,4.

Автореферат розісланий 03.02. 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Кремінський О.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження зумовлена ринковими засадами системної трансформації українського суспільства і змінами світоглядних орієнтацій сучасної особи. Важливою складовою соціальних перетворень є впровадження конкуренції як принципу суспільного буття і світоглядної цінності людини. Конкуренція як найбільш раціональний метод соціального контролю спонукає всіх соціальних суб'єктів до пошуку оптимальних шляхів самореалізації особистості й досягнення нею соціально-конструктивних цілей. Вона забезпечує саморегуляцію суспільства і створює передумови формування громадянського суспільства. Недосконалість конкурентного середовища в сучасній Україні, недостатня розробленість методологічних принципів дослідження та утвердження конкурентних відносин призводить до кризи управління суспільством, до виникнення тіньової соціальності зокрема та до кризи соціальної системи взагалі.

Запровадження конкурентних відносин створює нові можливості актуалізації творчого потенціалу людини, а також відкриває нові шляхи соціальної мобільності та досягнення особистістю соціального успіху. Конкуренція як онтологічний принцип буття соціуму дозволяє більш раціонально використовувати суспільні ресурси - інтелектуальний потенціал суспільства, інноваційні технології, а також сприятливу світову кон'юнктуру щодо використання наявних суспільних можливостей.

Змагальність соціальних суб'єктів у всіх сферах суспільного буття є передумовою активного ставлення людини до навколишнього світу і самої себе, дозволяє створити соціальний простір для розгортання та реалізації сутнісних сил особистості, розширити поле її творчої діяльності.

Геополітична спрямованість сучасного цивілізаційного процесу визначається глобалізацією, прогресуючим зростанням значущості гуманітарної сфери, постіндустріальними принципами суспільного розвитку, утвердженням пріоритетності засад сталого розвитку, що сприяє не тільки економічному зростанню, а й завдяки конкуренції - справедливому розподілу результатів суспільного виробництва, демократизації політичних відносин, розширенню соціальних можливостей людей.

Актуальність дисертаційного дослідження спричинена фактичною відсутністю комплексних розробок з цього напрямку і практичною значущістю питань, вирішення яких буде сприяти вдосконаленню механізму регулювання конкурентних відносин. Наведені обставини визначили необхідність соціально-філософської рефлексії феномена конкуренції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до державної бюджетної теми кафедри філософії Запорізького державного університету “Вдосконалення змісту і методики викладання філософських дисциплін у вузі як фактор формування свідомості молодого спеціаліста незалежної України” (шифр держреєстрації №0194У043134).

Мета дослідження полягає в здійсненні соціально-філософського аналізу конкуренції як принципу розвитку соціуму.

Реалізація цієї мети потребує розв'язання таких завдань:

проаналізувати генезис конкуренції та якісну специфіку окремих етапів її розвитку;

уточнити філософсько-методологічний інструментарій дослідження конкуренції як соціального явища;

дати визначення конкуренції як суперечливого соціального явища;

виявити критерії класифікації конкуренції та особливості її окремих видів;

з'ясувати та розкрити зміст основних функцій конкуренції;

дослідити об'єктивні умови та суб'єктивні чинники функціонування конкуренції;

визначити фактори оптимізації процесу регулювання конкуренції в сучасному українському суспільстві.

Об'єктом дослідження є конкуренція як соціальне явище.

Предметом дослідження є соціальні детермінанти оптимізації процесу регулювання конкуренції як необхідної передумови становлення в Україні розвиненого громадянського суспільства, сталої демократії та конкурентоспроможної ринкової економіки.

Теоретичні та методологічні засади дисертації. Джерельну базу дослідження конкуренції складає сукупність соціогуманітарних і філософських текстів, економічні, соціологічні, соціально-психологічні, політологічні, а також міждисциплінарні теоретичні ресурси, присвячені осмисленню конкуренції як соціокультурного феномена.

Основна проблема дисертації досліджувалася за допомогою відомих методів науково-теоретичного пізнання. Це, насамперед, аналіз і синтез, засобами яких вивчалася джерельна філософська література, а також історико-ретроспективний принцип її упорядкування.

Соціально-філософська проблематика конкуренції охоплює такі аспекти, як аналіз конкуренції з точки зору виділення етапів розвитку конкуренції; аналіз факторів, що впливають на еволюцію конкуренції взагалі і регуляцію конкуренції з боку особи і спільнот зокрема.

У роботі використовуються такі підходи:

1) історико-філософський (конкуренція вивчається відповідно до періодів розвитку суспільства);

2) системний (конкуренція розглядається як складна цілісна система, елементи якої визначені об'єктивними умовами і суб'єктивними факторами, а також як комплексне соціально суперечливе явище);

3) функціональний (у його межах визначається сутність і змістовна спрямованість соціальних функцій конкуренції).

Окрім того, у дисертаційній роботі автор спирається на принципи когерентності, синергії, каузальності, об'єктивності та конкретності істини, необхідності подолання полярності об'єктивістських та суб'єктивістських підходів у соціальній теорії, спрямованості на інтерпретацію суспільства як динамічного соціального поля, взаємокореляції структур суспільства й особистості.

У науковому дослідженні також застосовується метод єдності історичного та логічного, який дозволяє з огляду на складність, різноманітність і багатомірність вимірів суспільного буття, його історії дослідити закономірності розвитку конкуренції.

Регулятивною методологічною ідеєю дисертаційного дослідження є також ідея компліментарності, інтервальності та зв'язку різноманітних дисциплінарних дискурсів про конкуренцію, яка дозволяє осмислити різнобічність феномена конкуренції та орієнтує на вихід за межі вузько дисциплінарного бачення зазначеної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена вибором теми дослідження, яка ще не отримала в Україні системного висвітлення, змістом цілей і науково-теоретичних завдань, а також полягає у філософській рефлексії конкуренції як принципу соціального розвитку. Результати дослідження, що резюмують наукову новизну, можуть бути сформульовані у вигляді окремих тез:

уперше визначено конкуренцію як вид активності соціальних суб'єктів щодо досягнення кращих результатів їх діяльності порівняно з іншими за допомогою доступу до володіння, розпорядження та використання обмежених суспільних благ;

з'ясовано логіку саморозвитку феномена конкуренції в історії становлення суспільства і знайдено об'єктивний критерій виділення етапів генезису конкуренції, яким є ступінь впливу на функціонування соціуму. Це дало можливість виокремити такі етапи розвитку конкуренції, як індустріальний та інформаційний і виявити специфіку цього феномена на кожному з них;

доведено, що конкуренція є елементом механізму державного регулювання суспільних відносин та складовою часткою механізму саморегулювання громадянського суспільства; вона сприяє вирішенню суспільних суперечностей і стимулює подальший розвиток суспільства;

отримало подальший розвиток питання про критерій типології конкуренції, яким є якісна своєрідність використовуваних методів, засобів і прийомів боротьби суб'єктів конкуренції за досягнення найкращих результатів щодо виробництва суспільних благ. Це дозволило виділити й охарактеризувати основні види конкуренції, зокрема: співробітництво, змагання, партнерство, суперництво, конфлікт, конфронтація та війна і з'ясувати спрямованість їх соціальних функцій;

розкрита сутність соціокультурної детермінації конкуренції, на функціонування якої найбільшою мірою впливає існуючий світовий порядок, глобалізація, релігія, ідеологія, політика, рівень розвитку громадянського суспільства і правової держави, діяльність політичних лідерів і владних структур, менталітет нації, світоглядні орієнтації людей та спрямованість їх соціальної активності;

виявлено, що факторами оптимізації регулювання конкуренції в Україні виступають: формування конкурентного середовища й культури конкуренції; соціально-економічна просвіта населення; усвідомлення особою рівня як власної конкурентоспроможності, так і вироблених нею товарів і послуг; розвиток громадянського суспільства та його інституцій; подальший розвиток інституту приватної власності; ефективне державне регулювання конкурентних відносин у суспільстві;

встановлено, що головними перешкодами формуванню конкурентного середовища в сучасній Україні є: розходження особистісних і загальнодержавних інтересів у підприємницькій та суспільній активності, невідповідність нормативного регулювання конкурентних відносин потребам інноваційного розвитку українського суспільства.

Теоретичне і практичне значення дисертації полягає в тому, що її результати мають цінність для розуміння і теоретичного аналізу сучасних соціальних процесів. Дисертаційні висновки можуть бути методологічною основою розробки соціально-економічних та соціологічних досліджень процесів життєдіяльності сучасного суспільства, а також ураховуватися при формуванні програм державного будівництва в Україні, впливати на подальшу демократизацію українського суспільства.

Результати дослідження можуть також бути використані у процесі викладання таких дисциплін, як “Соціальна філософія”, “ Філософія суспільного виробництва”, “Філософія управління”, “Етика бізнесу” тощо.

Особистий внесок здобувача. Основні положення та результати дисертаційного дослідження отримані автором самостійно. В надрукованій спільно із В.О.Зубовим статті [8] автору належить аналіз конкурентних відносин у підприємницькому середовищі. У статтях у співавторстві з Л.Д. Кривегою дисертант самостійно дослідив типи і функції конкуренції [4], а також конкурентоспроможність української науково-освітньої сфери за умов глобалізації [9].

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі філософії Запорізького державного університету. Принципові ідеї, теоретичні положення було викладено на таких конференціях: Всеукраїнська науково-теоретична конференція “Ідеологія державотворення і суспільствознавча наука” (Запоріжжя, 2001); Третя Всеукраїнська науково-методична конференція “Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу та їх науково-методичне значення” (Запоріжжя, 2001); Міжнародна наукова конференція “Україна в контексті процесів глобалізації: нові реалії та національна стратегія” (Дніпропетровськ, 2001); Всеукраїнська науково-методична конференція “Філософська і політична антропологія: місце людини в посттоталітарному соціумі” (Запоріжжя, 2001); Всеукраїнська науково-практична конференція “Громадянське суспільство і місцева влада: контури взаємодії” (Дніпропетровськ, 2002); Наукова конференція викладачів і студентів “Сучасне студентство України: досвід, проблеми, перспективи” (Запоріжжя, 2002); Міжнародна наукова конференція “Філософські проблеми гуманізації освіти” (Одеса, 2002); Міжнародна науково-практична конференція “Філософські проблеми гуманітаризації вищої освіти” (Суми-Бердянськ, 2002); Студентська регіональна наукова конференція “Спадщина Г.С. Сковороди в контексті розвитку сучасної української духовності” (Запоріжжя, 2002); наукові конференції викладачів та аспірантів Запорізького державного університету (Запоріжжя, 2000-2003). Науково-практичні дослідження автора дисертації використовувалися в підготовці і читанні лекцій з означеної тематики у Запорізькому державному університеті.

Публікації. Основні висновки дисертації викладено у 13 наукових публікаціях, з них 7 - у фахових виданнях. Особистий внесок здобувача у дослідженні теми полягає в тому, що із 13 праць за темою дисертації 10 опубліковані одноосібно; авторський внесок з Л.Д. Кривегою - 50 %, В.О. Зубовим - 50 %.

Структура та обсяг дисертації. Відповідно до мети та завдань дослідження дисертаційна робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків та списку використаних джерел. Обрана послідовність викладання матеріалу зумовлена внутрішньою логікою концепції дисертації. Обсяг роботи - 186 сторінок, список використаних джерел (у кількості 213 найменувань) поданий на 18 сторінках.

1. Основний зміст дисертації

конкуренція соціальний розвиток соціум

У ВСТУПІ розглядається актуальність дисертаційного дослідження, обґрунтовуються мета й завдання, а також способи їх вирішення, конкретизуються об'єкт, предмет і методологія роботи, визначається теоретичне і практичне значення отриманих результатів, їх наукова новизна, формулюються основні положення, які виносяться на захист, вказуються форми апробації результатів дисертаційної роботи і публікації по темі, що досліджується.

Розділ перший - “НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ЯВИЩА” - складається із двох підрозділів. Підрозділ 1.1 - “Віддзеркалення проблеми феномена конкуренції в суспільствознавчій науці” - присвячений розгляду стану наукової розробки досліджуваної теми. Підкреслюється, що конкуренція є предметом дослідження вчених зі стародавніх часів. Автором аналізуються різні підходи до визначення сутності конкуренції та її соціальної ролі в становленні соціуму та формуванні особистості. Дисертантом виділено соціобіологічний, економічний, політологічний, психологічний, аксіологічний, ігровий, структурний, функціональний та поведінковий аспекти вивчення конкуренції. Соціобіологічний підхід (Ч. Дарвін, Л. Гумплович, Г. Ратценхофер, У. Самнер, Т. Веблен) стверджує, що біологічний відбір, поширений у природі, має місце і в суспільному розвитку. Економічний підхід (А. Сміт, Д. Рикардо, К. Маркс, Дж.М. Кейнс) розглядає конкуренцію як фактор економічного розвитку суспільства і невід'ємний елемент відтворення суспільного багатства. Сутність політологічного підходу (Д. Стюарт, Ф. Лист, В. Парето) полягає у виявленні ролі держави щодо конкуренції, точніше, в необхідності державного регулювання та стимулювання. Психологічний підхід (М. Дойч, К. Боулдинг) бачить у конкуренції необхідний елемент буття людини, згідно з яким прагнення людини конкурувати з іншими зумовлене необхідністю самоствердження й досягнення психологічного комфорту. Аксіологічний підхід (Арістотель, К. Штайльманн) вивчає етичні засади та принципи конкуренції. Ігровий (Й. Хейзінга) - визначає суттєвою ознакою гри конкуренцію. В рамках структурного підходу (Ф. Еджуорт, А. Курно, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, Ф. Найт, К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю) вивчається типологія ринків як невіддільного елементу конкурентного середовища. Функціональний підхід (І. Шумпетер, Ф. Хайек) аналізує соціальне призначення конкуренції. Поведінковий (П. Хейне, М. Портер) пов'язує конкуренцію з боротьбою за споживачів.

Феномен конкуренції став в останній час об'єктом зростаючої уваги дослідників різних країн і світоглядних орієнтацій. У тому чи іншому контексті - соціологічному, морально-етичному, соціально-психологічному, культурологічному, методологічному тощо до нього зверталися А. Камю, Х. Ортега-і-Гасет, К. Поппер, Ж.-П. Сартр, Е. Тоффлер, Е. Фромм, К.Г. Юнг та інші дослідники, що служить свідченням багатоаспектності й укоріненості цього феномена в структурах соціальності сьогодення.

Виразне посилення інтересу до феномена конкуренції спостерігається і в країнах пострадянського простору, зокрема в дослідженнях А. Шмельова, М. Гельвановського, Г. Азоєва, А. Юданова, Р. Фатхутдинова.

У вітчизняній філософії ставлення до проблеми конкуренції, буття людини в конкурентному середовищі висвітлюється в працях С. Кримського, В. Скуратівського, Н. Хамітова, П. Гнатенка, В. Воловика, В. Жадька, В. Воронкової, Л. Кривеги, В. Тарана та інших дослідників.

Дисертант зазначає, що з поля зору вчених випали питання впливу конкуренції на соціальний розвиток і реалізацію сутнісних сил особистості, відсутній соціально-філософський аналіз понять, що характеризують історичний генезис, зміст і суперечливу природу конкуренції. Дослідження конкуренції носило фрагментарний, несистематизований характер і було пов'язане в основному із вивченням соціально-економічних процесів у суспільстві та психології поведінки людини певного історичного періоду. Недостатньо досліджена специфіка конкуренції як елемента саморегулювання соціуму, непояснена соціокультурна детермінація цього явища.

У підрозділі 1.2 - “Специфіка соціально-філософського аналізу конкуренції” - зазначається, що соціально-філософський аналіз спрямований на відтворення в системі понять усієї сукупності притаманних конкуренції властивостей і зв'язків, на формування цілісної системи знань про конкуренцію та її роль в соціокультурному відтворенні українського суспільства і формуванні світоглядних орієнтацій сучасної особистості.

Соціально-філософський аналіз передбачає з'ясування сутності конкуренції як соціального явища, як принципу регулювання суспільних відносин, як соціального інституту, а це, у свою чергу, потребує визначення чинників, які впливають на виникнення цього феномена, його розвиток і роль в суспільстві. Виявлення функції конкуренції в сучасному суспільному виробництві та в розгортанні сутнісних сил людини, реалізації її творчого потенціалу передбачає з'ясування змісту таких понять: суб'єкт, об'єкт, зміст, види конкуренції та механізм її впливу на соціальні процеси.

Виходячи із принципу полікаузальності, конкуренцію як об'єктивну реальність необхідно розглядати в багатопараметральній, багатофакторній площині, зосереджуючи при цьому увагу на визначенні соціокультурних чинників, що впливають на конкуренцію.

Методологічну основу соціально-філософського аналізу складають філософські категорії “взаємодія”, “суперечність”, “боротьба”.

Аналіз будь-якого суспільного явища передбачає його осмислення крізь призму інтересів соціального суб'єкта (особи, спільноти, соціуму взагалі). У цьому аспекті конкуренція як об'єктивний чинник суспільного буття впливає на формування певних рис соціального характеру того чи іншого етносу.

Соціально-філософський аналіз феномена конкуренції, на думку автора, сприяє дослідженню її як системи, що включає такі елементи, як певні соціальні інститути, конкурентні відносини, існуюча нормативна (правова, моральна, релігійна) база.

Важливим моментом філософської рефлексії конкуренції виступає, на думку дисертанта, з'ясування детермінант оптимізації процесу регулювання конкурентних відносин у сучасному суспільстві.

У другому розділі - “СУТНІСТЬ, РОЛЬ ТА ФУНКЦІЇ КОНКУРЕНЦІЇ В РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА” - розглядається сутність та соціальне призначення конкуренції.

У підрозділі 2.1 - "Генезис конкуренції як соціального явища” - йдеться про логіку розгортання феномена конкуренції в історії суспільства. Автор виділяє етапи розвитку конкуренції за технологічним принципом, розділяючи генезис конкуренції на дві великі епохи: індустріальну (із XVII-XVIII століть до останньої чверті XX століття) та постіндустріальну (або інформаційну).

На до індустріальному етапі розвитку суспільства формувалися передумови виникнення конкуренції, і характерною була боротьба:

а) в первісному суспільстві - за певну територію, яка мала найбільш привабливі природні умови існування;

б) в епоху рабовласницького ладу - за захоплення рабів, здобичі й території;

в) в епоху феодалізму основним об'єктом конкуренції є земля.

Індустріальний етап розвитку конкуренції характеризується її домінуванням у торгівлі і виробництві. Конкуренція виступила однією з причин Великих географічних відкриттів, освоєння нових територій, що спричинило посилення конкурентної боротьби за використання природних ресурсів. У той же час характерною особливістю розвитку конкуренції в цей період є поширення її на всі сфери життєдіяльності суспільства, а також створення нових важелів її регулювання - правових норм (антимонопольне законодавство) та соціальних інституцій.

На етапі становлення інформаційного суспільства конкуренція зводиться до пріоритетного володіння інформацією, фінансами та енергетичними ресурсами.

Підрозділ 2.2 - “Сутність, види та особливості конкуренції” - присвячений аналізу феномена конкуренції. На думку дисертанта, конкуренція втілює прагнення людей до самоствердження, до утвердження принципів і тенденцій соціального розвитку, які вони захищають. Вона відображає і деструктивні тенденції міжсуб'єктних відносин на рівні вчинків, дій, а також на емоційному рівні. Здобувач вважає, що конкуренцію можна розглядати як одну із форм комунікації в суспільстві. Конкуренція може бути в протиборстві сторін і як захисна реакція, і як реакція-відповідь. За результатами впливу на соціальні процеси її можна розглядати як інтегруючу силу, і, водночас, як дезінтегруючу. З етичної точки зору, конкуренція є способом виявлення і прояву суперечностей, які виникають у процесі міжсуб'єктної взаємодії, який приймається або не приймається суспільством. Вільна конкуренція (як принцип і як факт) може слугувати прикладом одного з ефективних механізмів соціальної регуляції.

Автор дисертації стверджує, що конкуренція в суспільстві призводить до неперервного оновлення ринку й необхідності постійного вивчення ринкової ситуації з метою догодити споживачеві; до більш швидкої появи і розвитку нових галузей і технологій у результаті динамізму конкурентних відносин. Отже, оцінюються і задовольняються не тільки сьогоднішні потреби, але й прогнозуються майбутні запити. Конкуренція заохочує та сприяє інноваційному процесу, який все частіше стає обов'язковою умовою соціального прогресу та невіддільним атрибутом у конкурентній боротьбі.

Поширення конкуренції призводить до зміни мотивів поведінки й діяльності людини, до мобілізації всіх творчих сил особистості, потрібних для самоствердження, самореалізації і саморозвитку, викликає необхідність подолати жалість до себе і співчуття до суперника. Конкуренція сприяє вдосконаленню трудових навичок, кваліфікації, підвищенню пізнавальної та підприємницької активності її соціальних суб'єктів.

Автор аналізує негативні наслідки впливу конкуренції на соціальні процеси. Як основні функції конкуренції дисертант виділяє й досліджує посередницьку, регулюючу, контролюючу, стимулюючу, генеруючу та захисну, а також такі види конкуренції: співробітництво, змагання, партнерська конкуренція, суперництво, конфлікт, конфронтація, війна.

У підрозділі 2.3 - “Вплив конкуренції на світоглядні орієнтації особистості” - дисертант прагне дослідити зміни, що відбуваються у світогляді людини під впливом розвитку конкурентних відносин.

Автор зазначає, що конкуренція та індивідуалізм існують завжди в діалектичному взаємозв'язку. Там, де є конкуренція, є й індивідуалізм. Ці два явища взаємообумовлюють одне одного, особливо в культурі західної цивілізації. У зв'язку з новими цінностями, що формуються в суспільстві - демократія, ринкова економіка, свобода вибору, індивідуалізм, - конкуренція призводить до того, що особистість усе в більшій мірі будує своє життя самостійно, порушуючи межі, які приписують їй соціальні інститути. В особистості в умовах домінування конкуренції та індивідуалізму підвищується її відповідальність за власну долю, її самовизначення і самостійний вибір моделей поведінки, життєвої мети, цінностей. Конкуренція, як двигун механізму вільного ринку, руйнує моноцентризм, тобто орієнтацію особистості на єдину систему цінностей, загальноприйнятих стереотипів. Поширюється плюралізм, виникають нові можливості особистого вибору занять і способів діяльності. Дисертант зауважує, що перехід до поширення конкурентних відносин на всі сфери життєдіяльності суспільства актуалізує проблему спадкоємності поколінь.

Розділ третій - “СПЕЦИФІКА ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КОНКУРЕНЦІЇ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ” - складається з двох підрозділів. Підрозділ 3.1 - “Діалектика об'єктивного та суб'єктивного в реалізації конкуренції в Україні” - присвячений аналізу об'єктивних умов та суб'єктивного фактору в розвитку конкуренції. Об'єктивними умовами прояву конкурентних засад в українському суспільстві є: існуючий світовий порядок; глобалізація; аграрно-індустріальний характер господарської системи сучасної України; нестача інформаційних і наукоємних технологій у суспільному виробництві; структурна перебудова української економіки (зменшення частки воєнно-промислового комплексу, найбільш конкурентоспроможного в Україні, у валовому внутрішньому продукті); відсутність ідеології реформування українського соціуму; певний стан природно-ресурсного і соціально-економічного потенціалу України; недостатній рівень розвитку громадянського суспільства і правової держави; відставання практики реалізації антимонопольного законодавства від самого законодавства та ідей, що закладені в ньому; низький рівень соціального контролю за дотриманням конкурентних начал у всіх структурах і процесах соціального організму; недостатній вплив державних інституцій на розповсюдження принципів конкуренції в усіх сферах суспільного буття.

До суб'єктивного фактору розвитку конкуренції автор відносить діяльність політичних лідерів, владних структур та активність особистості як суб'єкта господарювання; менталітет української нації та ментальність українця як суб'єкта соціальної активності; світоглядні конкурентні орієнтації сучасного українця як громадянина, власника, споживача; відчуження особистісних (індивідуальних) і загальнодержавних інтересів у підприємницькій і суспільній активності, а також недостатній рівень знань суб'єктами підприємницької діяльності про конкурентоспроможність їхньої продукції та власного потенціалу.

У підрозділі 3.2 - “Фактори оптимізації процесу регулювання конкуренції в сучасному українському суспільстві” - дисертант аналізує такі фактори, як: формування культури конкуренції; соціально - економічна просвіта населення; закріплення конкуренції як цінності в суспільній свідомості та свідомості індивіда; розвиток громадянського суспільства; подальший розвиток інституту приватної власності; формування конкурентного середовища; ефективне державне регулювання конкурентних відносин у суспільстві.

Для формування конкурентного середовища і розвитку конкуренції в українському суспільстві необхідно усунути ряд несприятливих чинників. Ними, на думку здобувача, є: деформація господарсько-промислового комплексу країни, “ тінізація” частин економіки, незавершеність приватизації, недосконала податкова база, технологічна відсталість провідних галузей суспільного виробництва, нерозвиненість ринкової інфраструктури, слабкість банківської системи, поява фінансово-промислових груп та олігархів у державі, зрощення чиновницького апарату з підприємницьким капіталом, “відтік умів” за кордон, недосконалість існуючого господарського законодавства.

Висновки

1. Дисертаційна робота “Конкуренція як принцип суспільного розвитку: соціально-філософський аналіз” містить ряд важливих вихідних положень і висновків теоретичного і практичного характеру.

Розуміння особливостей існування і тенденцій розвитку суспільства неможливе без глибокого аналізу різноманітних проявів такого механізму регулювання соціуму, як конкуренція. В сучасних умовах, коли конкуренція стала поширеним елементом майже всіх суспільних відносин, актуальною стає проблема її соціально-філософського дослідження. Виступаючи механізмом саморегуляції соціуму, важливим чинником суспільного розвитку, а також формою соціального контролю, конкуренція залишається теоретично мало досліджуваним соціальним явищем.

2. Проблема вивчення конкуренції носить міждисциплінарний та багатоаспектний характер. Тому в дисертації узагальнено і використано результати досліджень філософії, економіки, культурології, соціології, соціальної психології та етики. При загальній орієнтації на науково-матеріалістичне розуміння конкуренції і факторів її становлення, розвитку й реалізації, автор інтегрував ідеї екзистенціалізму, структуралізму, філософської антропології. Відповідно до мети та завдань наукової роботи використано принципи когерентності, синергії, каузальності, об'єктивності та конкретності істини, необхідності подолання полярності об'єктивістських і суб'єктивістських підходів у соціальній теорії, спрямованості на інтерпретацію суспільства як динамічного соціального поля, взаємокореляції структур суспільства й особистості.

У науковій літературі виділяються економічні, соціальні, історичні, політологічні, психологічні, біологічні аспекти вивчення конкуренції як суперечливого соціального явища. Теоретична розробка багатьох аспектів досліджуваної проблеми конкуренції носить розпорошений, фрагментарний і дискусійний характер. Відсутнє комплексне уявлення про сутність та соціальну роль конкуренції як принципу суспільного буття.

3. Філософська рефлексія конкуренції здійснювалася за допомогою таких методологічних підходів, як історико-філософський, коли конкуренція вивчається відповідно до періодів розвитку суспільства; системний, згідно з яким конкуренція розглядається як комплексне соціально суперечливе явище, складові якого досліджуються як частини єдиного цілого; функціональний, у рамках якого визначається сутність і змістовна спрямованість соціальних функцій конкуренції. В дисертаційному дослідженні також застосовується метод єдності історичного та логічного, який дозволяє дослідити закономірності розвитку конкуренції.

Соціально-філософська проблематика конкуренції охоплює аналіз конкуренції з точки зору виділення етапів розвитку конкуренції; аналіз факторів, що впливають на еволюцію конкуренції взагалі і регуляцію конкуренції з боку особи і спільнот зокрема.

4. Конкуренцію можна визначити як принцип розвитку суспільства та певний вид активності соціальних суб'єктів стосовно досягнення кращих результатів в їх діяльності порівняно з іншими суб'єктами за допомогою доступу до володіння, розпорядження і використання обмежених суспільних благ.

5. Категоріальний ряд, що розкриває зміст конкуренції, становлять поняття: соціальний розвиток, суб'єкт конкуренції, об'єкт конкуренції, конкурування, конкурентне середовище, конкурентоспроможність особистості, соціальних систем, ідеальних та матеріальних утворень, конкурентні відносини, конкурентна боротьба, види конкуренції, функції конкуренції. Так, суб'єктом конкуренції може виступати: особистість, спільноти, суб'єкти господарської та політичної активності, організації. Об'єктом конкуренції на всіх етапах розвитку соціуму є те становище соціального суб'єкта, яке створює ширше поле можливостей щодо права володіння, розпорядження та користування суспільними благами й дозволяє особистості реалізувати свій потенціал. Нестача певних видів суспільних благ сприяє посиленню конкуренції між соціальними суб'єктами. Суспільними благами є матеріальні та духовні цінності, соціальний статус суб'єктів, можливість впливати на регулювання соціально значущих процесів, розширення сфери індивідуальної свободи особистості, обмеження ієрархічних відносин підпорядкування в суспільстві та створення умов для більшого “самовладдя” особистості.

6. Вплив конкуренції на розвиток суспільства виявляється у змісті її функцій: регулюючої, посередницької, контролюючої, генеруючої, стимулюючої та захисної. Роль конкуренції розкривається у відносинах перерозподілу обмежених ресурсів соціуму, через які здійснюється регулювання соціально-економічними, політичними та духовними процесами.

7. Конкуренція як суперечливе соціальне явище має і позитивні (стимулювання пошуку найбільш раціональних шляхів виробництва суспільних благ, сприяння самовдосконаленню особистості й інших соціальних суб'єктів, обмеження прояву монополізму та впровадження демократичних начал у суспільстві тощо), і негативні наслідки (сприяння соціальному розшаруванню, поширення жорсткого ринкового прагматизму на всі сфери життєдіяльності людини, дестабілізація суспільства в умовах відсутності державної регуляції конкурентних відносин, безробіття, втрата почуття соціальної стабільності, банкрутство суб'єктів господарювання).

Для посилення позитивного впливу конкуренції на соціальний розвиток українського суспільства необхідна імплементація конструктивного світового досвіду щодо регулювання конкуренції. В умовах глобалізації низька конкурентоспроможність нації та національного виробництва погіршує перспективи соціального прогресу й можливості зростання добробуту населення України.

8. Факторами оптимізації процесу регулювання конкуренції в Україні виступають: формування конкурентного середовища; формування культури конкуренції; соціально-економічна просвіта населення; усвідомлення особою власної конкурентоспроможності в соціумі та виробленої нею продукції як суспільної цінності; розвиток громадянського суспільства і його інституцій; подальший розвиток інституту приватної власності; ефективне державне регулювання конкурентних відносин у суспільстві.

Автор дисертаційного дослідження зазначає, що подальшої глибокої розробки потребують питання:

- механізм формування культури конкуренції в цілому та конструктивних світоглядних орієнтацій особистості стосовно конкуренції зокрема;

- конкуренція в духовній сфері суспільства (змагання ідей, програм реформування суспільства, світоглядних орієнтирів тощо).

Становлення та розвиток України як незалежної держави, формування ринкової моделі господарювання вимагає пошуку нових теоретичних і методологічних підходів до соціально ефективного регулювання конкурентних відносин у суспільстві.

Список опублікованих наукових праць здобувача за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

Александрова Е.С. Конкуренция как социальное явление // Нова Парадигма: Альманах наукових праць. - Випуск 21. - Запоріжжя: Видавництво ЗДУ, 2001. - С. 6-9.

Александрова О.С. Конкуренція як соціальний контекст буття сучасної людини // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - Випуск 6. - Запоріжжя, 2001. - С. 139-146.

Александрова О.С. Конкуренція як предмет соціально-філософського аналізу // Нова Парадигма: Альманах наукових праць. - Випуск 27.- Запоріжжя: Видавництво ЗДУ, 2002. - С.6-11.

Кривега Л.Д., Александрова О.С. Суть конкуренції та її роль в розвитку суспільства // Культурологічний вісник. - Випуск 9. - Запоріжжя, 2002. - С. 64-69.

Александрова Олена. Проблема визначення перспектив конкурентоспроможності України в сучасному світі // Схід. - 2002. - № 4 (47). - С. 63-67.

Александрова О.С. Людина в умовах конкуренції: трагізм особистісного буття чи сприяння суспільному прогресу?// Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Голов. ред. В.В. Лях. - Вип. 29. - К.: Український центр духовної культури, 2002. - С. 37-46.

Александрова О.С. Культура конкуренції як проблема сучасного розвитку суспільства // Нова Парадигма: Альманах наукових праць. - Випуск 29. - Запоріжжя: Видавництво ЗДУ, 2003.- С. 6-13.

Статті у не фахових виданнях

Зубов В.О., Александрова О.С. Конкуренція як фактор розвитку підприємництва в Україні // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - Випуск 6. - Запоріжжя, 2001.- С. 21-29.

Кривега Л.Д., Александрова О.С. Проблема розвитку сучасної науки та конкурентоспроможність української науково-освітньої сфери у світлі глобалізації // Світова цивілізація і міжнародні відносини. - Дніпропетровськ, 2002. - № 2. - С. 44-48.

Александрова Олена. Конкуренція як передумова становлення громадянського суспільства в Україні // Актуальні проблеми державного управління. - Випуск 2 (8). - Дніпропетровськ, 2002. - С. 82-89.

Тези виступів на конференціях

Александрова О.С. Конкуренція як соціальне явище // Ідеологія державотворення і суспільствознавча наука: Тези доповідей на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції, присвяченій 10-річчю незалежності України. 31 травня 2001 року. - Запоріжжя, Просвіта, 2001. - С. 193-194.

Александрова О.С. Гуманітарізація освітянської сфери і конкуренція // Сборник статей по материалам Второй международной научно-практической конференции “Философские проблемы гуманитаризации высшего образования”. - Сумы-Бердянск, 2002.- С. 10-12.

Александрова О.С. Конкуренція студентства як соціальний процес // Современное студенчество Украины: опыт, проблемы, перспективы: Материалы научной конференции преподавателей и студентов 11-12 апреля 2002 г. - Запорожье: ЗГУ, 2002. - С. 91-93.

Анотація

Александрова О.С. "Конкуренція як принцип суспільного розвитку: соціально-філософський аналіз”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2004.

Дисертація є соціально-філософським дослідженням феномена конкуренції. Розглядається методологічний аспект дослідження конкуренції як принципу соціального розвитку, як соціального інституту, механізму саморегуляції соціуму, як певного виду активності соціальних суб'єктів щодо досягнення кращих результатів порівняно з іншими за допомогою доступу до володіння, розпорядження та використання обмежених суспільних благ.

Визначено та проаналізовано категоріальний ряд, який відображає зміст конкуренції. Виявлено логіку саморозвитку феномена конкуренції в історії становлення суспільства і знайдено об'єктивний критерій виділення етапів генезису конкуренції. Проаналізовано основні види конкуренції, до яких відносяться: співробітництво, змагання, партнерство, суперництво, конфлікт, конфронтація та війна. Соціальними функціями конкуренції є посередницька, регулююча, контролююча, генеруюча, стимулююча та захисна. Виявлено та досліджено фактори оптимізації розвитку конкуренції в Україні.

Ключові слова: конкуренція, суб'єкт конкуренції, об'єкт конкуренції, конкурентна боротьба, конкурентне середовище, світоглядні орієнтації особистості щодо конкуренції, соціальні функції конкуренції, фактори оптимізації розвитку конкуренції в Україні.

Аннотация

Александрова Е.С. "Конкуренция как принцип общественного развития: социально-философский анализ”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2004.

Диссертация посвящена социально-философскому анализу феномена конкуренции. В работе конкуренция рассматривается как принцип социального развития и ценность на мировоззренческой карте современного человека.

Философская рефлексия феномена конкуренции осуществлялась с помощью таких методологических подходов как историко-философский, системный, функциональный, а также с помощью метода единства исторического и логического.

Категориальный ряд, который раскрывает содержание конкуренции, составляют понятия: “субъект конкуренции”, “объект конкуренции”, “конкурентная борьба”, “виды конкуренции”, “социальное развитие”, “конкурентная среда”. Конкуренция автором определяется как принцип социального развития, как социальный институт, механизм саморегуляции социума, как определенный вид активности социальных субъектов по достижению лучших результатов по сравнению с другими с помощью доступа к владению, распоряжению и использованию ограниченных общественных благ.

Выявлена логика саморазвития феномена конкуренции в истории становления общества и найден объективный критерий выделения этапов генезиса конкуренции, которым выступает степень ее влияния на функционирование социума. Это дало возможность выделить такие этапы в развитии конкуренции, как индустриальный и информационный.

Получил дальнейшее развитие вопрос о критерии типологии конкуренции, которым является качественная своеобразность используемых методов, способов и приемов борьбы за доступ к общественным благам. К основным видам конкуренции относятся: сотрудничество, соревнование, партнерская конкуренция, соперничество, конфликт, конфронтация и война.

Проведен всесторонний анализ социальных функций конкуренции, основными из которых являются посредническая, регулирующая, контролирующая, генерирующая, стимулирующая, защитная.

Выявлено, что факторами оптимизации процесса регулирования конкуренции в Украине выступают: формирование конкурентной среды; формирование культуры конкуренции; социально-экономическое просвещение населения; осознание личностью собственной конкурентоспособности в социуме и произведенной ею продукции как общественной ценности; развитие гражданского общества и его институтов; дальнейшее развитие института частной собственности; эффективное государственное регулирование конкурентных отношений в обществе.

Раскрыта сущность социокультурной детерминации конкуренции, на функционирование которой в наибольшей мере влияют: мировой социально-экономический порядок, глобализация, религия, идеология, политика, уровень развития гражданского общества и правового государства, деятельность политических лидеров и властных структур, менталитет нации, мировоззренческие ориентации людей.

Установлено, что основными причинами конкурентных проблем в современной Украине являются: отчуждение личностных и общегосударственных интересов в предпринимательской и общественной активности, несоответствие нормативного регулирования конкурентных отношений потребностям инновационного развития украинского общества.

Ключевые слова: конкуренция, субъект конкуренции, объект конкуренции, конкурентная борьба, конкурентная среда, мировоззренческие ориентации личности относительно конкуренции, социальные функции конкуренции, факторы оптимизации развития конкуренции в Украине.

Summary

Aleksandrova Ye.S. Competition as a Principle Of Social Development: Social and Philosophic Analysis. - Manuscript.

Dissertation for a degree of Candidate of Philosophic Science on speciality 09.00.03 - social philosophy and philosophy of history. - Taurida National V. Vernadsky University, Simferepol, 2004.

The dissertation represents a social and philosophical research of phenomenon of competition. Methodological aspect of research of competition as a principle of social development, as a social institute, as a mechanism of selfregulation of society, definite type of an activity of social subjects concerning access to possession, disposal and use of definite social welfare and mechanism of social development is represented. Categories that reflect the meaning of competition were identified and analyzed. The logic of selfdevelopment of phenomenon of competition in the history of formation of society is identified and objective criterion identifying stages of competition genesis is found out. The main types of competition were analyzed. They are cooperation, contest, partnership, rivalry, conflict, confrontation and war. It was defined that social functions of competition are intermediary, regulative, control, generative, stimulative and defensive. Factors of optimization of process of regulation of competition in Ukraine were found out and analyzed.

Key words: competition, subject of competition, object of competition, competitive struggle, competitive surroundings, world outlook orientations of a person concerning competition, social functions of competition, factors of optimization of process of regulation of competition in Ukraine.

Відповідальний за випуск Кудінов І.О.

Підписано до друку 08.01.04.

Формат 60х90/16. Папір офсетний. Друк різографічний.

Умовн. друк. арк. 1.00. Тираж 100 прим. Зам. №

Поліграфічний центр “А +”

69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 92/13.

Размещено на Allbest.ru

...