Інтерсуб’єктивність і соціальність
Місце проблематики інтерсуб’єктивності і соціальності у сучасній філософії. Трансцендентально-антропологічна інтерпретація життєвого світу. Соціальність свідомості і особистісних структур. Методологічне значення досліджуваних понять для соціальних наук.
| Рубрика | Философия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.09.2013 |
| Размер файла | 46,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Таким медиумом интерсубъективности выступает повседневный жизненный мир как социализированная действительность. Во-первых, он представляет собой не “природную”, а преобразованную и используемую в соответствии с человеческими потребностями действительность, т.е. мир человеческого труда. Во-вторых, он является миром институционализированных человеческих отношений. В-третьих, он есть языково опосредованный мир культуры. Хотя в повседневности эти аспекты остаются слитыми воедино, их различение имеет важное социально-философское значение. При этом жизненный мир имеет универсальную структуру, которую он сохраняет во всех исторических преобразованиях, и структурные элементы которой представляют собой равноисходные априори человеческого мира.
Человеческая субъективность, которая относится к миру, прежде всего, практически, в практическом действии интериоризирует социализированные схемы опыта и действия, тем самым включаясь в объективные связи жизненного мира. Субъективный опыт имеет прагматические истоки и социальное “наполнение”, а структуры субъективности, формируясь в контексте практической деятельности в повседневном жизненном мире, коррелятивны его структуре. Таким образом, человек выступает как социальное существо, изначально включенное в разделяемый с другими людьми социальный мир.
Поскольку интерсубъективность понимается как связь между “внутримирными” субъектами, социальность ego является существенным условием этой связи, которая осуществляется в рамках совместно интерпретируемого и преобразуемого жизненного мира. Таким образом, жизненный мир, будучи исходно социальным миром, служит той почвой, на которой становится возможным интерсубъективное взаимопонимание и взаимодействие. С другой стороны, сам жизненный мир, в различных его аспектах, производится и воспроизводится в интерсубъективном взаимодействии. Таким образом, интерсубъективность и социальность, вместе с субъективностью, являются равноисходными априори жизненного мира, который выступает как первичная реальность человеческой жизни. Поскольку же его структура обусловлена способом бытия человека в мире, а в самом понятии жизненного мира речь идет об условиях опыта повседневного человеческого мира вообще, то такой концепт жизненного мира можно рассматривать как трансцендентально-антропологический.
Вместе с тем становится ясно, что понятия интерсубъективности и социальности имеют самостоятельное значение и дополняют друг друга, отражая различные аспекты бытия человека в мире. При этом интерсубъективность конкретизируется в различных формах взаимного признания - в отношениях любви (в широком смысле), в правовом признании и в отношениях интерперсональности. Немаловажное значение для понимания интерсубъективности имеет концепт коммуникативной интерсубъективности, который разрабатывается в рамках коммуникативной философии. Последняя мыслит коммуникативную интерсубъективность как такую, которая имеет как эмпирический, так трансцендентальный статус. С одной стороны, коммуникативное взаимодействие, несмотря на его “надмирный” характер, имеет место в рамках мунданной социальности - оно движется в горизонте жизненного мира и предполагает его как свое условие. С другой стороны, речевая коммуникация является парадигмальной для интерсубъективных отношений, так что структура коммуникации представляет собой трансцендентальные условия интерсубъективности. На этом основании трансцендентальная прагматика разрабатывает концепт “идеальной коммуникации” и “неограниченного коммуникативного сообщества”, который ложится в основу коммуникативной этики, а также становится инструментом для разработки социально-политических, правовых и гносеологических вопросов. Вместе с тем субъект-субъектное отношение полагается как первичное по отношению к субъект-объектной установки и постулируется автономность этики.
Жизненный мир при этом выступает как тот горизонт, в котором движется коммуникация, однако их соотношение рассматривается не только структурно, но также и в их динамике. В связи с заинтересованностью в разработке такой теории, которая обосновывала бы возможность критики идеологии, Хабермас указывает на постепенное высвобождение рационального критического потенциала интерсубъективности (в процессе эволюции общества) и ее универсализацию. Так интерсубъективность снова выносится за рамки мира, но уже как квази-трансцендентальная - являясь социально фундированной, она получает свое значение только за счет критической рефлексии.
Ключевые слова: интерсубъективность, социальность, жизненный мир, интерперсональность, действие, личность, повседневность, коммуникация, Другой.
Shcherbak Svitlana Igorivna. Intersubjectivity and sociality. - Manuscript.
Thesis for the application of scientific degree, candidate in the science of philosophy speciality 09.00.01 - ontology, gnoseology, phenomenology. - Kiev National Taras Shevchenko University, Kiev, 2004.
The dissertation is devoted to the analysis of the concepts of intersubjectivity and sociality in their interplay in the philosophy of the 20th century. It is meant to demonstrate the methodological importance of these concepts for the different branches of science and philosophy, ranging from phenomenology and anthropology to the social sciences. The meaning of the topic of intersubjectivity for undermining of egological bases of traditional “mental” philosophy is shown in its action, the interrelation of intersubjectivity and sociality as an a priori of life-world is unveiled, the problematic of intersubjectivity extends because of the reference to the theme of interpersonality.
Key words: intersubjectivity, sociality, life-world, interpersonality, action, person, everyday life, communication, Alter ego.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття філософії права та історія її виникнення. Філософія права в системі філософії, юриспруденції та інших соціальних наук. Гегелівське трактування предмета. Метод мислення про державу і право. Сфера взаємодії соціології, енциклопедії і теорії права.
реферат [27,8 K], добавлен 09.03.2012Життя як первинна реальність, органічний процес, що передує поділу матерії і свідомості, у "філософії життя". Місце "філософії життя" в західноєвропейській філософії ХХ ст. Вчення німецького філософа Артура Шопенгауера як ідейне джерело цього напрямку.
контрольная работа [20,6 K], добавлен 20.09.2010Питання розуміння буття і співвідношення зі свідомістю як визначне рішення основного питання філософії, думки великих мислителів стародавності. Установка на розгляд буття як продукту діяльності духу в філософії початку XX ст. Буття людини і буття світу.
реферат [38,2 K], добавлен 02.12.2010Форми суспільної свідомості, принципи економії мислення. Співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Поняття філософського світогляду.
шпаргалка [645,5 K], добавлен 10.03.2014Причини виникнення антитехнократичних тенденцій у сучасній європейській філософії. Проблема "людина-техніка" в сучасних філософсько-соціологічних теоріях. Концепції нової раціональності як спосіб подолання кризових явищ в філософії техніки.
реферат [35,4 K], добавлен 23.10.2003Місце феноменології серед напрямів сучасної західноєвропейської філософії. Вчення про форми свідомості, первісно властиві їй, про явища свідомості - феномени, про споглядання сутності, про абсолютне буття. Характеристика специфічних засад феноменології.
реферат [21,6 K], добавлен 19.04.2010Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.
реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011Етапи становлення позитивістської філософії науки. Особливість спрямування еволюції уявлень про навчання від монізму до плюралізму. Аналіз суб’єктності та об’єктивності знання. Суть принципу верифікації, який відстоювали представники неопозитивізму.
статья [27,3 K], добавлен 27.08.2017Обґрунтування думки про неможливість пояснення свідомості, а лише її розуміння у працях М. Мамардашвілі. Основні моменти, в яких чітко спостерігається "відтворюваність" свідомості. Спроба осмислення філософської рефлексії Мераба Константиновича.
эссе [26,3 K], добавлен 19.12.2015Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
контрольная работа [10,6 K], добавлен 23.11.2010Свідомість як філософська категорія, її властивості та різновиди, значення в становленні людини як особистості. Місце проблеми життя та смерті в світовій філософії. Методика осмислення сенсу життя та шляху до безсмертя через філософські роздуми.
контрольная работа [17,3 K], добавлен 31.08.2009Предмет філософії. Функції філософії. Широкі світоглядні проблеми і водночас проблеми практичних дій, життя людини у світі завжди складали зміст головних філософських пошуків. Філософія - форма суспільної свідомості.
реферат [18,9 K], добавлен 28.02.2007Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти. Поняття та типи світогляду. Історія філософії як наука та принципи її періодизації. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, етапи її розвитку. Просвітництво та метафізичний матеріалізм.
методичка [188,1 K], добавлен 05.05.2011Філософія та її роль у суспільстві: Антична, Середніх віків, Відродження, Нового часу. Діалектика як вчення про розвиток та проблема людини і буття. Поняття свідомості, процесу пізнання та освоєння людиною світу. Виробництво і політичне життя суспільства.
курс лекций [339,2 K], добавлен 11.12.2010Співвідношення міфологічного і філософського способів мислення. Уявлення про філософські категорії, їх зв'язок з практикою. Філософія як основа світогляду. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального. Питання філософії по І. Канту.
шпаргалка [113,1 K], добавлен 10.08.2011Поняття "суспільство" в філософії, соціальна детермінація. Основні групи факторів, які обумовлюють розвиток людського суспільства. Структура і функції суспільства. Первинність індивідного начала в суспільстві або надіндивідуальність соціальних структур.
дипломная работа [29,6 K], добавлен 14.03.2009Розвиток й тлумачення понять часу і простору філософії наприкінці XVIII-на початку XIX сторіч. Концепції простору та часу Лейбніца, Ньютона, Юма, Канта, Фіхте. Феноменологічне трактування понять простору і часу. Художній час і простір та їхнє вивчення.
реферат [56,7 K], добавлен 22.04.2010Метафізичні традиції формування архітектонічної картини в філософії, значення та принцип організації цієї традиції. Визначення архітектурою значення репрезентації. Основні функції традиційної архітектури. Модерн як "перевидання" класичної архітектури.
реферат [71,8 K], добавлен 20.12.2014Проблема свідомості з точки зору науки і філософії. Дві концепції щодо розгляду проблем свідомості. Генезис форм відображення на різних рівнях розвитку матерії. Свідомість і психіка, мислення та мова. Поняття самосвідомості, несвідоме та підсвідоме.
реферат [40,0 K], добавлен 25.02.2015Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.
реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008
