1. Проблема ґендеру є невід'ємною частиною ґетерогенного проблематологічного поля філософії, яке в 60-80-х рр. ХХ ст. було позначене паралогічністю - протиборством модерної та постмодерної парадигм. Проблема соціокультурної асиметрії ґендеру мала своє епохальне соціально-історичне підґрунтя, тісно пов'язане з ідеєю та практикою емансипації. Ідея емансипації отримує свою корективу в пізньомодерністській теорії комунікації Ю. Габермаса, в якій акцентується на ролі дискурсу в розв'язанні емансипаційних проблем та необхідності розвитку філософії як плюралістичного дискурсу. Це стає першою передумовою того, що проблема ґендеру започатковується в межах пізньомодерністської філософії. Подальшим вектором змін, який обумовила пізнавальна ситуація культури пізньої модерності було епістемологічне "зміщення" проблеми за межі філософського дискурсу у структурно-конструктивістську площину. Проблематизація залишилась прикутою до натуралістської епістемології: іґнорувались екзистенційні питання чоловічого та жіночого світу та розуміння, що жіночість та чоловічість не є ні суто природнім визначенням, ні соціальною функцією, а існують як первинний, втілений у життєвому світі людини екзистенційний сценарій, спричинений самовизначенням людини.

2. Теоретико-філософським підґрунтям постановки проблеми ґендеру в 90-х рр. ХХ ст. є постмодернізм. Філософія Ліотара, Фуко, Лакана, Дерріди стають теоретичними основами проблеми ґендеру, пов'язаної із плюралістичним баченням суб'єктивності: досимволічних структур суб'єктивності (Ю. Крістева), статевої відмінності (Л. Ірігарей, Г. Сіксу), постколоніальної суб'єктивності (Г. Співак, Б. Гукс, Г. Бгабґа), чоловічої (маскулінної) ідентичності (М. Кіммель, К. Кілмартін), марґіналістської та номадичної суб'єктивності, яка чинить опір глобалізаційним соціальним умовам (Дж. Батлер, Р. Брайдотті) тощо. Постмодерністський (постструктуралістський) етап розвитку ґендерної епістемології характеризується спадкоємністю частини установок напрацьованих на попередніх етапах з 70-х років: долання ґендерних стереотипів, антиетичності, поширення принципу множинності ідентифікацій. На цьому етапі вирішується епістемологічна проблема нівелювання тоталізуючого феміністського суб'єкта та утверджується мультицентрований суб'єкт знання та досвіду. Постмодерністський етап розвитку знання поставив методологічну проблему ґендеру - переорієнтації "фундаментальних" наукових досліджень, спонукаючи їх наблизитись до розв'язання найактуальніших проблем чоловічого та жіночого світу, сучасної людини. Подолання дихотомності наукового пізнання, типу "гуманітарне-природне", "духовне-тілесне", "культурне-спадкове", "раціональне-афективне" постає новою спробою розв'язати проблему ґендерних відмінностей, шляхом дискурсивного відтворення цілісної картини буття, важливим виміром якого є чоловічий-жіночий світ у своєму взаємодоповнювальному значенні.

3. Західноєвропейський постструктуралістський дискурс напрацював поліфонічне поле проблематизації ґендеру. Характерним є радикалізм вирішення проблеми жіночої тожсамості в межах французьких жіночих студій (Л. Іріґарей, Г. Сіксу) та перспективність постструктуралістських (Р. Брайдотті) та постколоніальних (Р. Моханрам) проектів, які надають нового значення вирішенню проблеми з урахуванням глобалізаційних та міґраційних процесів та акцентують на самобутніх культурних чинниках ідентичності. Аналіз філософсько-антропологічного підґрунтя провідних психотерапевтичних вчень, які є відображенням поліфонічного поля західноєвропейської культури, показав, що вони презентують стать у метафориці опозицій чоловічого і жіночого, тим самим сприяють розмежуванню ґендерного світу. Це робить актуальною філософську постановку проблеми взаємодоповнювальності ґендерного світу.

4. Американський соціально-філософський дискурс характеризується своєю увагою до процесів ґетерогенізації, диференціації та технологізації соціального життя ґендеру. В його межах відбувався відхід від ідеї емансипації до ідеї "якості життя". Проблематика соціокультурного існування ґендеру (мікрополітик тіла та чоловічих ролей) вирішувалася з позицій культурної антропології, соціального конструктивізму та постмодерністської філософії. Епістемологічною особливістю розгляду проблеми соціокультурного існування ґендеру була динаміка її розвитку від конструктивістських до постмодерністських інтерпретативних концепцій. Розвиток мережі американських дискурсивних практик, які перебували за межами нормативного підходу відкрив проблему марґіналістської суб'єктивності та пов'язаної з нею проблему неконвенційної статевої поведінки (концепція перформенсу ґендеру Дж. Батлер). Застосування концепції Дж. Батлер до аналізу вітчизняної соціокультурної специфіки ґендеру є дискусійною. Більш перспективними є постструктуралістські підходи в силу їх зорієнтованості на вивчення лінґвістичних та соціальних зв'язків ґендеру, які відображають екзистенційні та духовні проблеми людини.

5. Проблематизація ґендеру у вітчизняній філософії 90-х рр. ХХ ст. характеризується акцентом на онтологічних аспектах існування ґендеру, індивідів та груп. Окреслюючи найбільш глобальні межі людини як межі чоловічого та жіночого, вітчизняні філософи визначають проблему статі як одну із фундаментальних проблем метаантропології (Н. Хамітов). У її руслі з'ясовуються причини внутрішньої самотності і можливість гармонії між чоловіком та жінкою на рівні віднайдення духовно-душевної взаємодії. Осмислення ґендерних аспектів модерністської філософії, дослідницьке прагнення деконструювати раціоцентризм модерн-філософії є показовим моментом, що засвідчує зрушення у вітчизняному теоретико-світоглядовому знанні й показує становлення ґендерного напрямку в межах історико-філософського дискурсу (Н. Чухим, С. Жерьобкін, В. Гайденко, О. Гомілко тощо). З середини 90-х років проблематизація також розгортається в двох напрямках: філософсько-політологічному, де акцентується на проблемах "ґендеризованого" суб'єкта в його співвідношенні з межами влади та соціокультурними процесами та культурологічно-літературознавчому, в якому переобдумується ґендерний вимір національної культури. Вітчизняний філософський дискурс 90-х рр.

ХХ ст. був полем конкуруючих методологічних підходів, які наперед визначали саму постановку проблеми та шляхи її вирішення.

6. Принципово важливим є критичний підхід до побудови вітчизняної ґендерної концепції, заґрунтованої на аплікації зарубіжної методології. Заземлення дослідників на епістемологічних засадах винятково фундаменталістських концепцій (наприклад, соціального конструктивізму) рівнозначне втраті екзистенційних аспектів, багатства чоловічого й жіночого образу, духовних (релігійних, національних) аспектів ґендерного буття. Для побудови сучасної ґендерної концепції більш солідаризуючою та розвивальною є орієнтація на висоту життєвого світу людини, ніж патографічна психоаналітична глибинна "розкопка". Перспективною також є зверненість українських дослідників до метаантропології, філософії постструктуралізму, з її низвідною орієнтованістю на антропологізацію пізнання, а також до постмодерної практичної філософії, в руслі якої оформилися важливі для сучасної ґендерної епістемології принципи (ґендеровимірність, рефлексивність, етизація науки, орієнтація дослідження на дію) та інноваційні методи досліджень. Окремі напрацювання закордонного постколоніального дискурсу також могли б слугувати надійним підґрунтям для "національно чутливих" вітчизняних ґендерних підходів. Адекватний добір методологічного підґрунтя сприятиме дослідженню культурної специфіки ґендеру в межах українського соціокультурного контексту.

Література

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

Монографії:

1. Гапон Н. Ґендер у гуманітарному дискурсі: філософсько-психологічний аналіз. - Львів: Літопис, 2002. - 310с. - 17 авт. арк.

2. Гапон Н. Особистість в психотерапії: конфігурації професійного досвіду. - Львів: Основа, 1999. - 176c. - 11,3 авт. арк.

Статті у наукових журналах та збірниках наукових праць:

3. Гапон Н. Ґендерна проблематика в філософії: перспективи постмодерністичного підходу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.В. Гнатюка. Серія: Філософія. - 2001. - № 7. - С.63-68. - 0, 5 авт. арк.

4. Гапон Н. Патографічний дискурс в ґендерному діалозі // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. - 2001. - Вип.3. - С.79-89. - 0,5 авт. арк.

5. Гапон Н. Абеляр або Арістотель Середньовіччя: ґендерний нарис // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.В. Гнатюка. Серія: Філософія. - 2002. - № 9. - С.101-105. - 0,5 авт. арк.

6. Гапон Н. Філософські площини ґендерних досліджень інтелекту // Вісник Севастопольського державного технічного університету. Збірник наукових праць. Філософія. - 2003. - Вип.46. - С.150-158. - 0,5 авт. арк.

7. Гапон Н. Ґендерні дослідження у ХХ сторіччі: корективи соціально-гуманітарного знання // Схід. Аналітико-інформаційний журнал. - 2003. - №7. - С.98-102. - 0,5 авт. арк.

8. Гапон Н. Репрезентації статі у просторовій метафориці дискурсу // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.В. Гнатюка. Серія: Філософія. - 2003. - №10. - С.81-86. - 0,5 авт. арк.

9. Гапон Н. Тілесні мікрополітики ґендеру: дискурсивний аналіз минулого та сучасності // Схід. Аналітико-інформаційний журнал. - 2003. - №8. - С.73-77. - 0,5 авт. арк.

10. Гапон Н. Культурно-символічна природа ґендеру: минулі теми та сучасні підходи // Мультиверсум. Філософський альманах. Збірник наукових праць / Гол. ред.В. В. Лях. - К.: Український центр духовної культури, 2003. - Вип.36. - С.160-168. - 0,5 авт. арк.

11. Гапон Н. Проблематика чоловічого ґендеру у постмодерністській науці // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна. Серія: Теорія культури і філософія науки. - 2003. - № 598. - С.126-130. - 0,5 авт. арк.

12. Гапон Н. Мова та ґендер: ретроспектива постструктуралістських дискусій у філософії // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім.В. Гнатюка. Серія: Філософія. - 2003. - Вип.11. - С.94-100. - 0,5 авт. арк.

13. Гапон Н. Презентації статі в метафоричних опозиціях дискурсів // Мультиверсум. Філософський альманах. Збірник наукових праць / Гол. ред.В. В. Лях. - Вип.32. - К.: Український центр духовної культури, 2003. - С.182-190. - 0,5 авт. арк.

14. Гапон Н. Дискурсивні зміни жіночої суб'єктивності: ґендерний проект Гелен Сіксу // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол.Т. Біленко (гол. ред. ), М. Кашуба, В. Кемінь та ін. - Дрогобич: Вимір, 2003. - Вип. восьмий. - С.58-69. - 0,5 авт. арк.

15. Гапон Н. Ґендерний ландшафт античного тексту: прочитуючи Фуко // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. - Вип.5. - 2003. - С.53-61. - 0,5 авт. арк.

16. Гапон Н. Ґендерні дихотомії в українській літературі кінця ХХ сторіччя: філософський аналіз // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол.Т. Біленко, В. Скотний, В. Мовчан та ін. - Дрогобич: Вимір, 2004. - Вип.13. Філософія. - С.98-109. - 0,5 авт. арк.

17. Гапон Н. Проблематика ґендеру у вітчизняній історії філософії 90-х років ХХ сторіччя // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. - 2004. - Вип.6. - С.59-67. - 0,5 авт. арк.

18. Гапон Н. Від філософії Дельоза до нових ґендерних проектів // Вісник національного університету "Львівська політехніка". Філософські науки. - 2004. - № 498. - С.68-73. - 0,5 авт. арк.

19. Гапон Н. Деконструкція символічних жіночих образів як проблема філософсько-політологічного дискурсу кінця ХХ сторіччя // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, соціологія, філософія. - 2004. - Випуск 1. - С.147-152. - 0,5 авт. арк.

20. Гапон Н. Проблематика ґендеру в українській філософії другої половини ХХ сторіччя // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. - 2005. - Вип.7. - С.40-55. - 1,0 авт арк.

21. Гапон Н. Проблеми статі в екзистенціалістській філософії Симони де Бовуар (середина ХХ сторіччя) // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. - 2005. - Вип.8. - С.34-41. - 0,5 авт. арк.

22. Гапон Н. "Антігона" у світлі постмодерністських інтерпретацій // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. - 2005. - Вип.73-75. - С.128-131. - 0,5 авт. арк.

23. Гапон Н. Суб'єктивація української жінки: філософсько-антропологічний дискурс другої половини ХХ сторіччя // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. - 2005. Вип.9. - С.64-71. - 0,5 авт. арк.

24. Гапон Н. Інтелект з позицій ґендерного підходу: філософсько-методологічні та психологічні аспекти // Соціогуманітарні проблеми людини. - 2006. - № 2. - С.42-49. - 0,5 авт. арк.

25. Гапон Н. Патографічний дискурс: перспективи ґендерного діалогу // Науковий вісник Чернівецького університету. Серія Філософія. - 2003. - Вип.148-149. - С.94-99. - 0,5 авт. арк.

26. Гапон Н. Соціокультурні зміни та проблеми жіночої суб'єктивації в Україні // Філософські пошуки. - Вип. ХІV-XV. - Львів-Одеса: Cogito-Центр Європи, 2003. - С.239-245. - 0,5 авт. арк.

27. Гапон Н.П. Традиційні жіночі образи в соціокультурі: дискусійні позиції вітчизняних ґендерних шкіл // Філософські пошуки. - Вип. ХVІ. - Львів-Одеса: Cogito - Центр Європи, 2004. - С.107-115. - 0,5 авт. арк.

28. Гапон Н. Від виховання особистісної унікальності до соціальної ідентичності молодої людини // Філософські пошуки. - Вип. ІV. - Львів-Одеса: Cogito - Центр Європи, 1997. - С.93-97. - 0, 4 авт. арк.

29. Гапон Н. Психологічне осмислення проблематики соціального інтелекту // Філософські пошуки. - Вип. І (V-VІ). - Львів-Одеса: Cogito-Центр Європи, 1998. - С.129-132. - 0,4 авт. арк.

30. Кошманова Т.С., Картер К., Гапон Н.П. Рефлективне письмо у перспективі педагогів // Академічний дослідницький журнал. - Вашингтон, США. - Зима, 2003. - С.57-70. - 0,5 авт. арк. (Англійською мовою: Koshmanova, T. S., Carter, C., & Hapon, N. P. Reflective Writing of Prospective Teachers // Academic Exchange Quarterly, Washington, U. S. - Winter, 2003. - P.57-70).

31. Гапон Н. Ґендер та освіта: дослідження студентських уявлень // Європейська інтеграція через освіту. Традиції, сучасність та майбутнє / За ред.Р. Кухи. - Люблін: Видавництво Університету Марії Кюрі-Склодовської, 2004. - С.523-529. - 0,5 авт. арк. (Англійською мовою: Hapon N. Gender and Education: Research of Students' Imaginations // European Integration through Education. Traditions the Present and the Future / Ed. R. Kucha. - Lublin: Maria Curie-Sklodowska Uniwersytety Press, 2004. - P.523-529).

32. Гапон Н.П. Ґендерна модель у психоаналізі: перспективи, пошуки // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: Матеріали міжнар. наук. конф. - Т.1. - Київ: Міленіум, 2002. - С.36-42. - 0,5 авт. арк.

33. Гапон Н. Перспективи філософського та біоетичного дискурсів у формуванні нових підходів до статевих девіацій // Формування особистості студентів як майбутніх фахівців лікарської справи, працівників охорони здоров'я та інших соціально-орієнтованих установ у контексті біоетики: Матеріали міжнар. наук. - практ. конф. - Львів, 2003. - С.49-50. - 0,2 авт. арк.

34. Гапон Н.П. Філософські підходи до сучасних ґендерних досліджень // Интеллект. Личность. Цивилизация: Материалы 2-й Междунар. науч. конф. (22-23 мая, 2003 г.). - Донецк, 2003. - Том 2. - С.165-173. - 0,5 авт. арк.

35. Гапон Н. Проблеми соціального мислення людини: послідовність та зобов'язання // Політична психологія: науковий збірник. - Львів: Ліга Прес, 2003. - С.95-100. - 0,5 авт. арк.

36. Гапон Н. Теоретико-методологічні та освітні підходи до проблеми статі: Матеріали ІІ Українського Педагогічного Конгресу (3-4 листопада, 2005 р.). - Львів, 2006. - 0,4 авт. арк.

Анотації

Гапон Н.П. Проблема ґендеру у філософському дискурсі другої половини ХХ сторіччя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.05 - історія філософії. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2006.

Концептуально обґрунтовано проблему ґендеру в руслі пізньомодерністського та постмодерністського проектів філософії. Розкрито теоретичний, методологічний рівні постановки та розв'язку проблеми, розглянуто епістемологічні етапи розвитку ґендерної концепції. На основі вивчення оригінальних джерел досліджено теоретичні витоки проблеми соціокультурної асиметрії ґендеру, її модифікацій в руслі пізньомодерністської філософії 60-80 рр. ХХ ст. та з'ясовано паралогічний характер (несумірності, нерозв'язаності, парадоксальності) проблематизації ґендеру в постмодерністській філософії 90-х рр. ХХ ст. Розкрито особливості постановки та вирішення проблеми ґендеру в західноєвропейських, американських та вітчизняних дослідженнях. Запропоновано концепцію системно-критичного підходу до методології постановки та розв'язання проблеми ґендеру у межах вітчизняного філософського дискурсу.

Ключові слова: ґендер, філософський дискурс, пізньомодерна філософія, постмодернізм, проблематологічне поле, епістемологічне "зміщення", концепція, дослідницький проект, суб'єктивність, ідентичність.

Hapon N.P. Issue of Gender in the Philosophic Discourse in the Second half of the 20 th century. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of doctor of philosophic sciences. Speciality 09.00.05 - History of philosophy. - Ivan Franko National University of L'viv, L'viv, 2006.

The author substantiates conceptually the issue of gender in terms of late modernist and postmodernist projects of philosophy; the theoretical and methodological levels of its formation and the epistemologic stages of the development are defined. The author on the basis of learning the original sources investigates the theoretical foundation of the issue of gender social and cultural asymmetry, its modification in terms of late modernist philosophy in the 60-ies - 80 - ies, and explores the paralogic character (contradictions, unresolved problem, paradoxicalness) of determining the gender issue in the postmodernist philosophy in the 90-ies of the 20 th century. The defines the characteristics of putting and solving the issue of gender in the West-European, American and native researches. The conception of systematic and critical approach to the methodology of determining and solving the issue of gender within the native philosophical discourse is proposed.

Key words: gender, philosophical discourse, late modernist philosophy, postmodernism, problematic ground, epistemologic "displacement", conceptions, research project, subjectivity, identity.

Гапон Н.П. Проблема гендера в философском дискурсе второй половины ХХ столетия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.05 - история философии. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2006.

Концептуально обосновано проблему гендера в русле познемодерного и постмодерного проэктов философии; раскрыто теоретический, методологический уровни ее становления, эпистемологические этапы развития гендерной концепции. Проблема социокультурной ассиметрии гендера имела свое епохальное социально-историчоское основание, тесно связанное с идеей и практикой эмансипации. Идея эмансипации получает свою коррективу в познемодернистической теории коммуникации Ю. Габермаса, где акцентируется на роли дискурса в решении эмансипационных проблем и необходимости развития философии как плюралистического дискурса. Это становится первой предпосылкой того, что проблема социокультурной ассиметрии полов актуализируется в русле познемодернистской философии. Теоретическими истоками проблемы являлись: американская философия прагматизма, критическая теория позднемодернистской философии (Франкфуртская школа), экзистенциалистская философия С. де Бовуар. Влияние этих предшественников определило развитие эмпиристского этапа гендерной эпистемологии (60-70 гг.), на протяжении которого решение проблемы радикализировалось, осуществялось с позиций гиноцентризма. Структурная сложность и противоречивость философского поля 70-х гг. обусловила эпистемологическое "смещение" проблемы в русло социальной антропологии, где с 70-80 гг. начинается социально-конструктивистский этап развития. Здесь проблема отличия полов выступает как епистемологическая и решается с помощью преодоления в традиционной науке гендерных стереотипов, заменой принципов гино - и андроцентризма на принципы рефлективности, этизации, гендероцентризма и т.п.

В диссертации расскрыта специфика проблематизации гендера на последующем, постмодернистском этапе 90-х годов. Философия Лиотара, Фуко, Дерриды, Делеза и др. выступают теоретическими основами проблемы гендера, связанной с плюралистическим видением субъективности (постко-лониальной, маскулинной, маргиналистсткой, номадической). Постмодернистский (постструктуралистский) этап развития гендерной концепции характеризуется преемственностью части установок, наработанных на предыдущих этапах с 70-х гг.: преодоление гендерных стереотипов, распространение принципа множественности идентификаций и т.д. Особенностью этого этапа является то, что здесь решается эпистемологическая проблема нивилирования тотализирующего феминистского субъекта и утверждается мультицентрированный субъект знания и опыта.

В работе охарактеризована западноевропейская философия как полифоническое поле проблематизации, в которой многоаспектно рассматривалась проблема культурно-символической природы гендера. Проблема решалась в работах французских философов Л. Иригарэй, Е. Сиксу, Ю. Кристевой под влиянием теории деконструкции Ж. Деррида и лакановского психоанализа. Характерным является радикализм решения проблемы женской субъективности теоретиками французских женских студий. Автором обоснована перспективность постструктуралистских (Р. Брайдотти) и постколониальных проектов, которые придают нового значения решению проблемы с учетом глобализационных и миграционных процессов, а также акцентируют на культурных составляющих идентичности.

В диссертации исследована специфика американского дискурса как критико-интерпертативной философской деятельности, направленной на преодоление познавательной модернистской установки девитализации и десоматизации человека. В конце 80-х гг. усилилось влияние европейского постмодернизма. Философия М. Фуко, Ж. Деррида, Ж. Дельоза и ее предшественников актуализировала рассмотрение проблем телесных микрополитик и социокультурных ограничений гендерных ролей. В диссертации рассмотрены отдельные аспекты проблемы телесности, которая исследовалась в широком междисциплинарном поле. Анализируются исследовательские позиции, раскрывающие властную природу конструирования гендерного тела, существование микрополитик гендера в "обществах закрытого типа". Рассматривается сеть дискурсивных практик "аномального", которые пребывали за границами нормативного подхода в философии. Здесь проблема гендерной идентичности решается в тесной связи с проблемой неконвенциональной сексуальности. Дискутируется постфукианская концепция пола Дж. Батлер. В целом, показано, что американский социально-философский дискурс характеризовался вниманием к процессам гетерогенизации, дифференциации и технологизации социальной жизни гендера.

В работе определены тенденции развития гендерной проблематики в украинской философии. Проблематизация осуществляется в нескольких направлениях. Появляются историко-философские работы, в которых в гендерном ключе перепрочитывается наследие просветительской философии. Проблема пола становится одной из фудаментальных проблем метаантропологии, где исследуются причины внутреннего одиночества мужчины и женщины и возможности гармонии на уровне духовно-душевного взаимодействия. Дискуссии с проблем гендера также происходят в двух направлениях: философско-политологическом, сделавшем акцент на проблемах "гендеризированного" субъекта в его соотношениях с границами власти и социокультурными процессами; культуролого-литературоведческом, в котором переосмысливается гендерное измерение национальной культуры. Отечественный философский дискурс 90-х гг. ХХ ст. явился полем конкурирующих методологических подходов, которые предопределяли саму постановку проблемы, а также пути ее решения. В диссертации предложено концепцию системно-критического подхода к методологии постановки и решения проблем гендера в отечественном философском дискурсе. В историко-философское обращение введены новые факты, теоретические идеи и подходы в понимании развития философской проблематики гендера, концепций, принципов и методов исследования.

Ключевые слова: гендер, философский дискурс, познемодерная философия, постмодернизм, проблематологическое поле, епистемологическое "смещение", концепция, исследовательский проект, субъективность, идентичность.

Размещено на Allbest.ru