Філософсько-методологічний аналіз процесу трансформації сучасного екологічного світогляду
Порівняльний аналіз двох сучасних світоглядних форм: техноекономічної та гуманістичної. Можливості трансформації техноекономічної форми світогляду в екобіоетичну. Принципи екобіоетики як цілісний прояв синергетичних взаємодій людини, природи та соціуму.
| Рубрика | Философия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.10.2013 |
| Размер файла | 36,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
Філософсько-методологічний аналіз процесу трансформації сучасного екологічного світогляду
Київ - 2006
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Пошкодження механізмів цілісного функціонування біосфери, що відбувається у наш час, пов'язане з ланцюгом першопричин: низькою екологічною культурою виробництва, порушенням усталених суспільних норм моралі, частковою деградацією традиційних духовних цінностей тощо. Взаємодія означених факторів призвела до цілком закономірних наслідків - руйнування природного світу та добробуту людини.
Дослідження розвитку сучасної екологічної ситуації примусило світове співтовариство (зокрема вчених та політиків) зробити висновок, що у порівнянні з будь-якою кризою, яка формує сучасний екологічний стан (наприклад, енергетичною, чи, навіть, продовольчою), найнебезпечнішою є антропологічна, що сутність екологічної кризи полягає у втраті людиною людяності, й визнати, що взаємодія суспільства та природи залежить від світоглядних настанов та принципів, які створюються в процесі практичного та духовного освоєння людиною світу (роботи Е. Агацці, В.П. Андрущенка, У. Бека, В.Є. Борейка, Т.В. Гардашук, Ф.М. Канака, М.М. Кисельова, С.Б. Кримського, В.С. Крисаченка, О. Леопольда, В.С. Лук'янця, М.І. Михальченка, В.Р. Поттера, Л.І. Сидоренко, М.І. Хилька та ін.).
Тому наша країна, як і все міжнародне співтовариство, обирає шляхи, які ведуть до подальших позитивних змін відносин у самому соціумі та між соціумом і довкіллям. Потрібні нові чинники формування нового світогляду людства в ХХІ сторіччі, спрямованого як на гармонізацію стосунків людини з довкіллям, так і на запобігання розвитку глобальної екологічної кризи. Світогляд, що формуватиметься на засадах екологічної біоетики (екобіоетики), яка у наш час органічно виокремлюється з біоетики, є саме таким гармонізатором у співіснуванні людства та природи. В процесі історичного розвитку біоетика знайшла своє практичне застосування у медицині (медична біоетика), валеології (валеологічна біоетика), та у сфері розробки й використання новітніх біомедичних технологій (біоетика біомедичних технологій), а в екології (як екобіоетика) - вона не отримала достатнього розвитку. В.Р. Поттер, засновник біоетики, ще у 70-і роки ХХ століття звернув увагу наукової спільноти на необхідність поєднання медичної та екологічної біоетик і створення знання з довгостроковою метою: збереження екосистем у «…такій формі, яка буде сумісна з тривалим існування людського роду» (В.Р. Поттер, 2002). Діяльність, що трансформуватиметься під впливом екобіоетичного світогляду (й відповідної до нього, екобіоетичної свідомості), надасть шанс суспільству не тільки зберегти оточуюче середовище, але й створити умови для виживання людства. Саме тому філософсько-методологічний аналіз процесу трансформації сучасного (з ухилом на техноекономічну зверхність) екологічного світогляду під впливом екобіоетики є вельми необхідним та актуальним.
Ступінь розробленості проблеми. Сучасна філософія визначає світогляд як інтегральне духовне утворення, форму суспільної самосвідомості соціального суб'єкта, за допомогою якої він усвідомлює свою соціальну сутність і оцінює особливості та результати духовно-практичної діяльності, зокрема, способу життя та мислення. У зв'язку з цим ми можемо говорити про ту чи іншу форму світогляду (наприклад: екологічну). Екологічне знання, впливаючи на світогляд, надає йому екологічної сутності, що змушує людину під час своєї практичної діяльності враховувати її наслідки. Бурхливий розвиток техніки та безперешкодний, за всяку ціну, розвиток ринкової економічної діяльності призвели до виникнення екологічної кризи, що заснувалась на тлі техноекономічної форми екологічного світогляду. Поглиблення екологічної кризи змушує людство переглянути засади своєї діяльності й усвідомити, що першопричиною її виникнення та розвитку є поширеність та пріоритетність техногенних та економічних уподобань. У працях Е. Агацці, Н.А. Александровича, В.П. Андрущенка, У. Бека, В.Є. Борейка, Т.В. Гардашук, С.І. Забєліна, В.А. Зубакова, Ф.М. Канака, М.М. Кисельова, С.Б. Кримського, В.С. Крисаченка, В.Л. Кулініченка, О. Леопольда, В.С. Лук'янця, М.І. Михальченка, В.Р. Поттера, Л.І. Сидоренко, П. Тейлора, М.І. Хилька та ін. висловлюється думка про те, що трансформація технократичного суспільного світогляду в напрямі екологізації та гуманізації може посприяти відновленню єдності природи та суспільства, збереженню життєздатності всього живого.
Дослідження С.В.Вєковшиніної, І.С. Добронравової, В.Л. Кулініченка, Ю.І. Кундієва, Кисельова М.М., В.І. Покровського, В.Р. Поттера, Б.Г. Юдіна та ін. висвітлюють шляхи гуманістичної трансформації пануючої форми світогляду під впливом біоетичних чинників і засад, зокрема, у галузях охорони здоров'я та біотехнологій. Введення біоетичних чинників у простір екологічної етики надасть можливість розвинути новий напрям екофілософського знання - екологічну біоетику. Екобіоетика - це поєднання багатогалузевого екологічного знання з такою системою цінностей, яка захищає всі прояви життя та створює оптимальне середовище життєдіяльності людини. Засвоєння спільнотою її принципів активізує процес трансформації техноекономічної форми суспільного світогляду в екобіоетичну, під впливом якої докорінно зміниться й екологічна діяльність суспільства. Екобіоетична форма світогляду, засновуючись на ідеях та принципах гуманізму, вбирає в себе також техноекономічні вподобання людства, трансформує, регламентує й корегує їх дієвість. Екологічна біоетика досліджує та пропонує шляхи гармонічної взаємодії елементів системи «природа-соціум-людина».
У глобальному просторі розвитку екологічного знання та екологічної діяльності філософсько-методологічний аспект формування та виховання екологічної свідомості гуманістичного спрямування, яка спонукає суспільство на відповідну діяльність, сьогодні також залишається найактуальнішим. Проблема залучення до освітянських та виховних процесів принципів екобіоетики, їх подальше вивчення та використання є предметом дослідження сучасної екофілософії та філософії педагогіки. У цій роботі екобіоетичні принципи досліджуються саме як засіб формування відповідної спрямованості сучасної освіти та виховання.
Об'єкт дослідження - сучасний екологічний світогляд, його стан та особливості.
Предмет дослідження - філософсько-методологічний аналіз процесу трансформації сучасного екологічного світогляду під впливом біоетики.
Мета і основні завдання дослідження. Головна мета дисертаційного дослідження полягає у філософсько-методологічному аналізі особливостей трансформації техноекономічної форми сучасного екологічного світогляду в нову екобіоетичну форму.
Реалізація цієї мети передбачала розв'язати низку наступних науково-дослідних завдань:
- з'ясувати специфіку формування та шляхи розвитку сучасного екологічного світогляду;
- здійснити порівняльний аналіз двох сучасних світоглядних форм: техноекономічної та гуманістичної;
- дослідити можливості та особливості трансформації техноекономічної форми світогляду в екобіоетичну;
- розкрити сутність і зміст екобіоетики як наукового знання та як напряму формування гуманістичного світогляду;
- розглянути принципи екобіоетики як цілісний прояв синергетичних взаємодій людини, природи та соціуму та показати значущість екобіоетичної трансформації сучасного екосвітогляду для здійснення позитивної діяльності у довкіллі;
- довести, що екобіоетика створює умови та дійові механізми екобіоетичної експертизи техногенної діяльності суспільства;
- довести, що екобіоетична освіта є засобом формування нових форм екологічного світогляду, свідомості та діяльності особистості; розробити філософсько-методологічні засади навчальної програми з дисципліни «Екологія людини» для студентів вищих навчальних закладів України.
Методи дослідження. Основними методами дисертаційного дослідження виступають: діалектичний, структурно-функціональний, герменевтичний, компаративний. За допомогою діалектичного методу проаналізовано динаміку історичного розвитку екологічного світогляду та специфіку процесів його сучасної трансформації; досліджено сутність феномену екологічної біоетики та формування її законів і принципів. За допомогою структурно-функціонального методу здійснено аналіз структури взаємодії елементів духовно-практичного відношення «природа-соціум-людина». Використання герменевтичного методу дозволило дослідити специфіку управління процесами організації екобіоетичного світогляду за умов складності сучасного світу. Компаративний метод використано для порівняння техноекономічної та екобіоетичної форми світогляду з метою дослідження філософсько-методологічних засад курсу «Екологія людини».
Методологічним підґрунтям дисертаційної роботи стали дослідження вітчизняних і зарубіжних учених у галузі філософії науки, зокрема філософії та методології науки, біофілософії, філософії екології, педагогіки та біоетики, а саме: Е. Агацці, В.П. Андрущенка С.В.Вєковшиніної, У. Бека, Т.В. Гардашук, В.Л.Іноземцева, Ф.М. Канака, М.М. Кисельова, С.Б. Кримського, В.С. Крисаченка, В.Л. Кулініченка, Т. Куна, О. Леопольда, В.С. Лук'янця, В.Р. Поттера, І. Пригожина, Л.І. Сидоренко, В.С. Стьопіна, П.К. Фейєрабенда, М. Фуко, А. Швейцера та ін.).
Теоретичний аспект актуальності дослідження проблеми трансформації екологічного світогляду полягає у дослідженні процесу зміни старої техноекономічної парадигми (з приматом економіки, що базується на технократичних засадах) на нову - екобіоетичну.
Практичний аспект - пов'язаний з формуванням екобіоетичної форми світогляду та створенням на його основі відповідних напрямків освіти та виховання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що запропоновано філософсько-методологічну концепцію системного аналізу процесу трансформації сучасного екологічного світогляду, сутність якої міститься у поєднанні природничого та гуманітарного знання на засадах та принципах екобіоетики. Це дозволяє визначити особливості взаємодії елементів духовно-практичної єдності «природа-соціум-людина». Одержані результати конкретизуються у наступному:
з'ясовано специфіку формування сучасного екологічного світогляду, що полягає в існуванні та взаємодії двох протилежних світоглядних форм: техноекономічної та гуманістичної, які базуються на різних філософсько-методологічних засадах;
порівняльний аналіз цих світоглядних форм показав, що гуманістична форма світогляду спрямована на подолання наслідків глобальної екологічної кризи, і тому, у наш час, необхідна трансформація техноекономічних засад (найбільш поширених у суспільній свідомості) на гуманістичні, у напрямку появи нової неантропоцентричної форми світогляду - екобіоетичної;
досліджено особливості трансформації техноекономічної форми екосвітогляду в екобіоетичну, які засновуються на тому, що екобіоетична форма світогляду є результатом інтеграції природознавчого, екологічного й соціогуманітарного знання та відповідних стилів діяльності та мислення; доведено, що теоретичне освоєння та практичне використання цінностей та принципів екобіоетичної форми світогляду, зокрема в екологічній діяльності є дієвий засіб та механізм розв'язання тих протиріч, що виникли на попередніх етапах історичного розвитку суспільства;
обґрунтовано екологічну біоетику як науковий напрям, що є синтезом біоетики В.Р. Поттера і сучасної екологічної етики, а також запропоновано модель її використання; визначено, що як наукове знання екобіоетика, має певну логічну структуру: ідею, теорію, предмет та об'єкт пізнання, основні поняття, закони й принципи, а також свою методологію; предметну галузь екологічної біоетики становлять етичні складові процесів, що відбуваються у духовно-практичному відношенні «природа-соціум-людина»;
на основі дослідження визначено, що принципи екобіоетики і система взаємозалежних понять, серед яких: екобіоетика, духовно-практичне відношення «природа-соціум-людина», цілісність, біоенергоінформаційний обмін тощо, породжують та формують не тільки нове цілісне гносеологічне поле, але й стають філософсько-методологічною засадою стратегії збереження життя, природного і соціального середовища та благополуччя людей, що доводить значущість екобіоетичної трансформації сучасного екосвітогляду техноекономічного спрямування;
показано, що екобіоетика, як сучасна форма взаємодії та синтезу природничого та соціогуманітарного знання на засадах та принципах гуманізму, сприяє удосконаленню механізмів екологічної експертизи і регламентації техногенної діяльності суспільства;
розкрито, що екобіоетична освіта є засобом формування нового типу екологічного світогляду (екобіоетичного) та гуманістичної (екобіоетичної) екологічної свідомості та діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Сформовано на засадах екобіоетики теоретико-пізнавальну концепцію трансформації сучасного екологічного світогляду в Україні, яка базується на цілісності духовно-практичного відношення «природа-соціум-людина» та на синергетичній сутності зв'язків між його елементами. Результати дослідження можуть бути використані у процесі визначення та розробки стратегії та напрямків державної екологічної політики, у дослідженнях ризику використання нових наукових розробок, науково-технічних та економічних програм у різних сферах суспільної діяльності, зокрема, в екологічних заходах та проведенні екологічної етичної експертизи державними та громадськими організаціями, а також у розробці нових освітянських та виховних програм формування гуманістичного світогляду та діяльності людини, у лекціях та курсах з екологічної етики, біоетики, екологічної біоетики, валеології, екології. Розроблені філософсько-методологічні засади викладання дисципліни «Екологія людини», що є обов'язковою в навчальних планах екологічних факультетів вищих навчальних закладів України.
Особистий внесок здобувача.
Дисертаційне дослідження є результатом самостійної дослідницької роботи здобувача, яка проводилась протягом 2001-2005 р.р. Висновки і рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, автором одержані особисто. Розробки співавторів, з якими підготовлені окремі статті, у дисертації не використовувались.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з державною науковою темою «Модернізація системи вищої освіти: соціальна цінність і вартість для України» (Державний реєстраційний номер 0103U000959), яка виконується у відділі соціальних проблем вищої освіти та виховання студентської молоді Інституту вищої освіти АПН України.
Тема дисертації пов'язана і з фаховою еколого-освітянською діяльністю Державного екологічного інституту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (ДЕІ), Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Міністерства охорони здоров'я України (КМАПО) і Севастопольського гуманітарного університету. Зміст та висновки цієї роботи, спрямовані на формування у студентів-екологів ДЕІ нової, екобіоетичної форми світогляду, відтворені у курсі «Екологія людини», що відповідає державному освітньому стандарту і викладається як обов'язковий у ДЕІ Мінприроди України.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження відображені у 24 публікаціях (з яких 3 - у фахових виданнях) та 17 виступах на міжнародних та всеукраїнських наукових семінарах, конференціях, симпозіумах та конгресах.
Міжнародні: науково-практична конференція «Проблеми валеології та медико-біологічної освіти в педагогічних вищих навчальних закладах» (Київ, 2001); науковий симпозіум «Соціополіс і нова етика» (Київ, 2001); ІІ симпозіум з біоетики, присвячений пам'яті В.Р. Поттера (Київ, 2002); конференція «Сахаровские чтения 2003 года: экологические проблемы ХХІ века» (Мінськ, 2003); VI та VIІ науково-практичні конференції «Вопросы валеологии и эниовалеологии» (Севастополь, 2003-2004); ІІІ симпозіум з біоетики «Глобальна біоетика: сучасні виміри, проблеми, рішення» (Київ, 2004); Другий національний конгрес з біоетики (Київ 2004); ІІ - ІV науково-практичні конференції «На порозі нової доби: актуальні моделі освіти та здоров'я» (Київ, 2002-2004); V форум: «Шляхи духовного розвитку людини і суспільства» (Київ 2005); наукова конференція «Етика: сучасні модуси актуалізації» (Київ, 2005).
Всеукраїнські: науково-практична конференція «Безпека життєдіяльності та здоров'я учнівської молоді» (Бердянськ, 2002); науково-практична конференція «Екологічна освіта» у рамках фестивалю «Екологія - 2003» (Київ, 2003); науковий форум «Цінності глобального світу: етика та біоетика» (Київ, 2005).
Впровадження результатів дослідження. Впроваджено курс навчальної дисципліни «Екологія людини», зорієнтованої на формування у студентів світогляду згідно принципів екологічної біоетики, який, (відповідно положенню Міністерства освіти та науки України про екологічну освіту), є обов'язковим для студентів екологів в ДЕІ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (спеціальність 7.070801 «Екологія», довідка про впровадження №70 від 15.03.2005 р.). Окремі теми цієї програми залучені до курсу загальної валеології для майбутніх психологів-валеологів Севастопольського гуманітарного університету (довідка №57 від 08.06.2004 р.).
Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження та необхідністю досягнення поставлених цілей. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків. Повний обсяг дисертації - 172 сторінки, список використаних джерел складається з 247 найменувань на 19 сторінках. Додаток А - схема «Формування екобіоетичного світогляду та його вплив на формування екологічного знання» (1 сторінка); додаток Б - навчальна програма з дисципліни «Екологія людини» (23 сторінки).
світоглядний екобіоетичний синергетичний екологічний
Основний зміст дисертації
У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації та доцільність проведених досліджень; формулюється мета і задачі дослідження; наводиться характеристика методів дослідження; звертається увага на новизну одержаних результатів та їх теоретичне й практичне значення; відзначається зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; розкривається особистий внесок здобувача, а також відображаються відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження. Вступ завершується переліком публікацій за темою дослідження і описом структури та обсягу дисертації.
Перший розділ «Екологічний світогляд: особливості становлення та розвитку» присвячено дослідженню передумов формування екологічного світогляду у контексті історичного становлення наукового знання, а також аналізу його трансформаційних змін під впливом процесів глобалізації.
У першому підрозділі «Передумови формування екологічного світогляду у контексті історичного становлення наукового знання» відзначається, що світогляд як соціокультурне явище пройшов довгий історичний шлях змін та трансформацій. Його формування відбувалося (і відбувається зараз) під впливом чинників соціокультурного розвитку людини, насамперед, особливостей пізнання світу та діяльності у довкіллі. Це надає можливість визначити світогляд як інтегральне духовно-практичне утворення, як таку форму суспільної самосвідомості соціального суб'єкта, за допомогою якої він відображає свою соціальну сутність і оцінює результати й особливості діяльності, способу життя та мислення. В свою чергу, це істотно впливає на спосіб та форми взаємодії суспільства з природою. У трансформації сучасного світогляду велике значення має екологічне знання, яке дозволяє оцінювати можливі ризики та наслідки практичної діяльності.
Другий підрозділ «Трансформаційні зміни сучасного екологічного світогляду під впливом глобалізації та синергетики» містить аргументацію положення про те, що світогляд є найвпливовішим фактором детермінації взаємодії людини та соціуму з оточуючим середовищем. Для доказу цього положення у дослідження залучено концептуальне духовно-практичне відношення «природа-соціум-людина», яке у наш час характеризується глобальністю, багатоплановістю, поліцентричністю, складністю та цілісністю.
Такий підхід розглянуто як адекватну методологічну основу для дослідження функціонування та розвитку складних систем, не лише фундаментальними природничими чи гуманітарними науками, але й тими напрямами знання, які були започатковані в останній третині ХХ століття (зокрема, біоетикою).
Антропоцентричне мислення та відповідна до нього спрямованість діяльності суспільства (особливості яких розглядаються у цьому дослідженні) порушили архітектоніку синергетичних зв'язків біоенергоінформаційного обміну, що існував споконвічно, і, за законами кругообігу, забезпечував гомеостатичну усталеність духовно-практичного відношення «природа-соціум-людина», підтримуючи її цілісність та самовідтворення. Виникнення нової форми світосприйняття, яке будується на засадах екобіоетики, уможливлює зміну існуючої спрямованості суспільного мислення та діяльності з антропоцентричної на екобіоетичну (гуманістично-орієнтовану), що й сприяє гармонійному функціонуванню системи «природа-соціум-людина».
Другий розділ «Філософсько-методологічний аналіз принципів екологічної біоетики як складових сучасного екологічного світогляду» присвячено вивченню відмінностей техноекономічної та екобіоетичної форм світогляду; розглядаються ціннісні чинники як фактори формування світогляду; аналізуються особливості біоетики як першооснови екобіоетики. Досліджується вплив екобіоетики на трансформацію світогляду як духовно-практичного утворення, розкривається зміст екобіоетики як нового напрямку екологічної етики, що має свої предмет та об'єкт дослідження, методологічну основу, принципи та закони, а також розглядається процес формування екологічної свідомості під впливом екобіоетичного знання.
У першому підрозділі «Теоретико-філософський аналіз техноекономічної та екобіоетичної форм сучасного екологічного світогляду» досліджуються особливості сучасної екологічної етики та сучасного екологічного світогляду. Формування екологічної етики пов'язане з дією багатьох чинників, а саме: матеріально-практичних (базуються на антропоцентризмі і мають техноекономічне спрямування) та духовно-практичних (заснованих на гуманістичних ідеях). За своєю суттю ці групи чинників є протилежно орієнтованими засобами перетворення природного в культурне та формування протилежних форм світогляду: техноекономічного та гуманістичного, сучасна форма якого у даній роботі розкривається як екобіоетична. Обидві світоглядні форми ґрунтуються на своїх ціннісних засадах та етичних принципах, які визначають їх унікальність та активізуют уокремлений спосіб життєдіяльності. Дослідження, виконані в цьому підрозділі, приводять до висновку, що на засадах техноекономічної форми світогляду здійснюється така діяльність, яка, в решті решт, порушує цілісність синергетичних зв'язків етичних складових духовно-практичного відношення «природа-соціум-людина», чим сприяє зростанню екологічної кризи. Проведене філософсько-методологічне дослідження цінностей гуманізму доводить, що екобіоетична форма світогляду є чинником запобігання та подолання цих негативних наслідків.
У першому підрозділі екологічна біоетика розкривається саме як системна міждисциплінарна форма наукового знання, здатного безпосередньо впливати на формування гуманістичного екосвітогляду та активізувати відповідну діяльність людини.
Другий підрозділ «Структура екологічної біоетики як предмет філософсько-методологічного дослідження» присвячено аналізу екобіоетики як напряму екофілософії та екоетики. Основою екобіоетики є етико-гуманістичні надбання суспільства, які історично виокремлювалися у якості самостійних філософсько-етичних напрямів. Це: етика дикої природи П. Тейлора, етика землі О. Леопольда, етика благоговіння перед життям А. Швейцера та ін.
Отримані результати щодо формування та змісту екобіоетики дозволяють визначити її як наукове знання, що має певну логічну структуру: ідею, теорію, предмет та об'єкт пізнання, основні поняття, закони й принципи, а також свою методологію. Екобіоетика - це організована форма отримання, розповсюдження та передачі систематизованого знання про етичні аспекти синергетичних причинно-наслідкових екологічних взаємодій у сфері духовно-практичної триєдності «природа-соціум-людина». Об'єктом її дослідження є етичні складові синергетичної взаємодії елементів духовно-практичного відношення «природа-соціум-людина». Предметом в екологічній біоетиці є етичні процеси, що виникають у множині причинно-наслідкових синергетичних взаємодій між елементами цього духовно-практичного відношення, тобто: система етичних умов, при яких існує можливість відновлювати та зберігати життя, його розвиток на Землі та гомеостаз у природі. Методологічним підґрунтям екобіоетики виступає система законів, норм і принципів, яка базується на концепції цілісності, а також етико-культурних та духовних надбань минулого й сучасності. Її метою є зміна на краще майбутнього шляхом трансформації техноекономічних форм світогляду й діяльності суспільства в екобіоетичні.
Підсумком цього підрозділу є висновок про можливість сприймати екобіоетику як знання, що відображає у світогляді особистості та суспільства ідеї цілісності природи, соціуму та людини.
У третьому підрозділі «Екобіоетична свідомість як чинник формування нового екобіоетичного світогляду» досліджуються характерні риси свідомості особистості, яка, опановуючи оточуюче середовище, створює культуру. Показано, що філософські категорії «культура» та «цінність» невід'ємно пов'язані з категорією «свідомість», а взаємодія екобіоетичного світогляду та культури формує адекватний до них світ свідомості. Акцентується увага на тому, що та чи інша історична форма світогляду безпосередньо впливає на розвиток змісту свідомості особистості, яка існує у відповідний проміжок часу, на її почуття, особливий стиль мислення та відповідну діяльність. Доведено також, що в останні роки методологія філософського дослідження свідомості змістовно зближується з природознавчою, внаслідок чого вона отримує сучасну емпіричну базу. Тому екобіоетика, започатковує таке синкретичне знання, що формує свідомість, засадами якої стають гуманізм, співпраця, турбота про довкілля, ненасильство, взаємоповага, взаєморозуміння, гармонійні стосунки з природою, з усіма членами соціуму, а також толерантність до всіх націй, культур, релігій та цивілізацій, тощо.
У третьому розділі «Вплив екобіоетики на формування еко-майбутнього» аналізуються риси екологічної кризи сьогодення як можливої мега-загрози майбутньому; розкривається сутність екобіоетики як сучасної етики виживання. Впроваджується ідея, що саме трансформація світогляду в екобіоетичну форму, яка приводить спільноту до гуманної діяльності, є основою виживання людства. Тому для формування позитивного еко-майбутнього суспільства приділяється особливе значення екобіоетичній експертизі, екобіоетичним освіті та вихованню. На цьому тлі розглядається зміст учбової дисципліни «Екологія людини» як філософсько-методологічного, методичного та освітянського простору практичного функціонування екобіоетики.
У першому підрозділі «Екобіоетика як сучасна етика виживання» обґрунтовується положення, що екологічна криза може стати мега-загрозою життю, існуванню майбутнього суспільства. Розвиток науки та техніки сучасної цивілізації супроводжується виникненням таких ризиків, які можуть зробити проблематичним майбутнє благополуччя людства. Їх вирішення виявлене як пов'язане з тими чинниками, що формують особистість - насамперед, світоглядом та свідомістю людини. Негативні зміни світогляду та свідомості змістовно проявляються як деформація цілей і цінностей людської діяльності, як втрата духовних вимірів та духовно-етичних чинників діяльності.
Екобіоетика як духовно-практична форма еко - та біофілософії, доповнює гуманістичні засади світоглядної бази природознавства і стає передумовою гармонізації стосунків та відношень у природі, соціальному та особистому бутті людини, зокрема, у сфері збереження її здоров'я. Екобіоетика, набуваючи такої дієвості, здобуває якості саме етики виживання.
У другому підрозділі «Формування нових еко-імперативів» розглядаються два типи сценаріїв розгортання еко-майбутнього: (а) стихійно-ринкового розвитку, що спираються на світогляд підкорення природи; (б) гомеостатичних відносин суспільства та біосфери, де екобіоетика стає усвідомленим механізмом їх регуляції. Позитивний, екобіоетичний сценарій базується на принципі єдності технологічного, біоекологічного та біоетичного. Екобіоетична експертиза виступає як механізм визначення дієвості цієї єдності. Її об'єкт - різноманітні синергетичні процеси та взаємодії, що відбуваються у системі «природа-соціум-людина». Предметом такої експертизи стають ризики, характер та масштабність соціальних наслідків управлінських рішень, а також рекомендації щодо посилення позитивних соціальних наслідків та запобігання пом'якшення чи подолання негативних.
У третьому підрозділі «Екобіоетика як сучасна форма виховання та освіти» аналізуються особливості екобіоетичної освіти, що поєднує природниче, екологічне та соціогуманітарне знання на засадах екобіоетичних чинників та принципів.
Екобіоетичні освіта та виховання як форми духовно-практичної діяльності, змістовно спрямовані на формування особистості з високим розумовим потенціалом, морально й фізично здорової, на постійний активний пошук блага для всієї людської спільноти. Загальнолюдські цінності стають у такому разі критеріями регуляції будь-якої діяльності людини. Саме такий підхід реалізований у програмі учбової дисципліни «Екологія людини», яка спрямована на трансформацію техноекономічного світогляду в гуманістичний, екобіоетичний.
У Висновках наведені основні результати дослідження, що пов'язані з теоретичним узагальненням та вирішенням нової проблеми: філософсько-методологічного аналізу процесу трансформації екологічного світогляду, а саме: з техноекономічної в екобіоетичну форму.
Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що техноекономічна світоглядна парадигма трансформується на екобіоетичну, яка формує відповідну діяльність, змінює зміст виховання та освіти, а також вводить до екологічної експертизи екобіоетичну складову.
Викладене в дисертації можна узагальнити у наступних положеннях:
1. Cпецифіка формування та подальшого розвитку сучасного екологічного світогляду сьогодні визначається взаємодією двох протилежних його форм: техноекономічної та гуманістичної, що виникли під впливом різних філософсько-методологічних настанов та течій. Кожна з них має свою систему цінностей та пріоритетів і тому вони є різними за своєю суттю. Техноекономічна форма світогляду орієнтується на пріоритет матеріальних цінностей, що сприяє поглибленню екологічної кризи. Гуманістична форма світогляду, засновуючись на духовних цінностях, створює умови для запобігання негативних наслідків життєдіяльності людини у довкіллі.
2. Порівняльний аналіз цих світоглядних форм показав необхідність трансформації техноекономічних засад (найбільш поширених у суспільній свідомості) на гуманістичні, у напрямку появи нової неантропоцентричної форми світогляду - екобіоетичної. Специфіка та особливості трансформації сучасного екологічного світогляду у напрямі появи нової, екобіоетичної форми полягають, насамперед, у його переорієнтації з техноекономічних засад на гуманістичні. Гуманістично спрямовані техноекології, з одного боку, стають засобами подолання екологічної кризи, а з іншого - вимагають подальшого поєднання науки й моральності, синтезу філософського, природознавчого і соціогуманітарного знання.
3. Особливості екобіоетичної трансформації техноекономічної форми екологічного світогляду полягають у наступному:
Екобіоетична форма світогляду є результатом інтеграції природознавчого, екологічного та соціогуманітарного знання та відповідних стилів діяльності та мислення у різноманітних сферах діяльності людини (технічній, гуманітарній, соціальній, політичній, освітянській та ін.).
Змінюється традиційне розуміння взаємозв'язків між людиною, довкіллям та соціальним середовищем, багатовимірна синергетичність яких може визначатися за допомогою біоетичних чинників.
Теоретичне освоєння та практичне використання цінностей та принципів екобіоетичної форми світогляду, зокрема в екологічній діяльності є дієвий засіб та механізм розв'язання тих протиріч, що виникли на попередніх етапах історичного розвитку людства.
4. Екобіоетика як синтез біоетики і екологічної етики, є наукове знання про етичні аспекти синергетично-екологічних причинно-наслідкових взаємодій у системі «природа-соціум-людина»; як його напрям, який має певну логічну структуру: ідею, теорію, предмет та об'єкт пізнання, основні поняття, закони й принципи, а також свою методологію. Екобіоетика - це організована форма отримання, розповсюдження та передачі систематизованого знання про етичні аспекти синергетичних причинно-наслідкових екологічних взаємодій у сфері духовно-практичної триєдності «природа-соціум-людина». Це таке знання, що на засадах концепції цілісності природи, соціуму та людини, формує екобіоетичний світогляд особистості та суспільства для здійснення позитивної діяльності у довкіллі. Об'єктом дослідження екобіоетики є етичні складові синергетичної взаємодії елементів духовно-практичного відношення «природа-соціум-людина». Предметом пізнання в екологічній біоетиці є вивчення множини причинно-наслідкових синергетичних взаємодій етичних складових елементів цього духовно-практичного відношення.
5. Взаємодія принципів екобіоетики та системи взаємозалежних понять у екологічній етиці таких як: екобіоетика, духовно-практичне відношення «природа-соціум-людина», цілісність, біоенергоінформаційний обмін тощо, породжують та формують нове цілісне наукове поле, яке стає філософсько-методологічною та теоретичною засадою діяльності з метою збереження благополуччя людей та оточуючого природного й соціального середовища, що доводить бажаність трансформації сучасного екосвітогляду техноекономічного напряму в екобіоетичний.
6. Екобіоетика, як сучасна форма взаємодії природничого та соціогуманітарного знання на засадах та принципах гуманізму, набуває актуальної соціокультурної значущості і стає необхідною складовою екологічної експертизи, яка вивчаючи закономірності становлення й розвитку нових технологій, допомагає передбачати та усувати їх негативну спрямованість та ризики, а при потребі - й корегувати їх. Завданням екобіоетичної експертизи є: аналіз обґрунтованості та доцільності застосування методів, запропонованих досліджень або заходів, їх відповідність гуманістичним принципам екобіоетики; прогнозування впливу наслідків від досліджень або заходів щодо функціонування системи «природа-людина-соціум»; висновки щодо доцільності проведення, запропонованої діяльності або методики.
7. Аналіз передбачуваних сценаріїв еко-майбутнього дозволив зробити висновок - позитивне еко-майбутнє пов'язане з екобіоетизацією технологій, науки та практичної діяльності. Одним з напрямків його втілення є освітянські та виховні заходи, підготовка відповідних кадрів у сфері філософії, екології та педагогіки, а також реалізація науково-практичних програм на засадах єдності технологічних та освітянсько-інноваційних заходів. При цьому екобіоетична освіта може виступати у якості засобу формування нового типу екологічного світогляду (екобіоетичного) та гуманістичної екологічної свідомості (екобіоетичної), які спрямовують особистість до гуманної діяльності. Для реалізації цієї мети розроблені філософсько-методологічні засади та відповідний зміст навчальної програми з дисципліни «Екологія людини» для студентів вищих навчальних закладів України, за допомогою яких формується екобіоетична спрямованість світогляду.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Єдність біологічного (природного) та духовного начал в людині, релігія як форма світогляду. Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини. Форми релігійного світогляду. Філософський світогляд. Відношення людини до світу та пізнання сенсу буття.
реферат [26,1 K], добавлен 18.10.2012Світогляд людини, його суть, елементи: узагальнені знання, переконання, цінності, ідеали, вірування й життєві норми. Роль світогляду в житті людини. Специфіка світогляду родового, докласового суспільства, його особливості в епоху античності й Відродження.
реферат [231,6 K], добавлен 15.11.2014Поняття світогляду. Відношення людина - світ як основні світоглядні проблеми. Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому. Структура світогляду. Буденний і теоретичний, індивідуальний і масовий світогляд.
контрольная работа [22,1 K], добавлен 13.01.2009Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
реферат [30,8 K], добавлен 26.02.2015Гуманізм і проблема цілісної людської індивідуальності в працях мислителів Відродження. Натурфілософія, філософські і космологічні ідеї М. Кузанського, Дж. Бруно, М. Коперніка. Аналіз філософсько-гуманістичної думки українського ренесансу XV-XVI ст.
реферат [29,3 K], добавлен 18.09.2010Розгляд класифікації світогляду людини по мірі довідності (релігія, філософія), змісту ідей (лібералізм, соціалізм), епохам (феодальний, капіталістичний). Аналіз проблеми буття у філософії Стародавньої Греції за вченням Парменіда, Платона, Аристотеля.
реферат [33,5 K], добавлен 14.03.2010Форми суспільної свідомості, принципи економії мислення. Співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Поняття філософського світогляду.
шпаргалка [645,5 K], добавлен 10.03.2014Історичний аналіз розвитку наукового знання з часів античності. Питання виникнення і розвитку науки і філософії. Наявність грецьких термінів у доказовій давньогрецькій науці. Розвитко доказових форм наукового знання. Формування філософського світогляду.
реферат [32,0 K], добавлен 26.01.2010Світогляд та його структура. Функції світобачення. Типи світоглядів. Центральна проблема світогляду. Функція тлумачення, розуміння світу. Оцінювальна (аксіологічна) функція. Міфологічний світогляд. Виникнення релігії. Міфологія, сила й істинність міфу.
реферат [19,0 K], добавлен 09.10.2008Передумови виникнення, етапи становлення та принципи концепції механістичної картини світу, яка складалася під впливом матеріалістичних уявлень про матерію і форми її існування. Зміна світогляду внаслідок еволюції філософії, природознавства, теології.
курсовая работа [66,0 K], добавлен 20.06.2012Філософсько-релігійне розуміння сенсу життя. Концепції природи людини. Визначення поняття "сенс життя". Шляхи реалізації сенсу життя. Осмислення буття людини і визначення сенсу власного життя. Питання про призначення людини, значимість її життя.
реферат [38,3 K], добавлен 26.10.2010Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.
реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011Зрада з біологічної точки зору. Основні причини прояву зрадництва. Поняття вірності та її залежності від моральних засад людини. Негативні сторони невірності. Приклади взаємодій двох суб'єктів на різних рівнях рефлексії. Категорія зради в Християнстві.
реферат [16,3 K], добавлен 23.06.2014Філософсько-соціологічний аналіз нерівності жінок за книгою Сімони де Бовуар "Друга стать". Започаткування центральних напрямів феміністичної критики. Зацікавлення проблемами чоловічої та жіночої статі. Функціонування жіночої статі, "Біблія фемінізму".
курсовая работа [43,0 K], добавлен 08.12.2009Проблеми філософії, специфіка філософського знання. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Українська філософія XIX - початку XX століть. Філософське розуміння суспільства. Діалектика та її альтернативи. Проблема людини в філософії.
шпаргалка [179,5 K], добавлен 01.07.2009Питання про призначення людини, значимість і сенсу її життя в античності, в середні віки, в період Відродження та Нового часу. Щастя як вищий прояв реалізації сенсу життя особистості. Матеріалістичне осмислення історії людського суспільства Марксом.
доклад [20,3 K], добавлен 03.12.2010"Втеча від свободи" — перша книга психоаналітика та соціального психолога Еріха Фромма. Показано, що монографія стала одним з основоположних творів автора. Проведено аналіз психіки людини у монографії. Досліджується значення свободи для сучасної людини.
контрольная работа [20,9 K], добавлен 18.09.2019Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.
реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.
контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014Вплив задекларованих принципів на формування громадянина, суспільства, соціально-демократичної орієнтації. Аналіз взаємодії створених людиною принципів та процесу формування її індивідуальності. Оцінка правової активності, свідомості й патріотизму.
статья [24,6 K], добавлен 19.09.2017
