Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

КАМАРАЛІ ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 140.8: 316. 324. 8

Спеціальність - 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

Донецьк - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософських наук Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського.

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор

НІКІТІН Леонід Микитович,

завідувач кафедри філософських наук

Донецького державного університету економіки

і торгівлі ім. М. Туган-Барановського.

Офіційні опоненти - доктор філософських наук, професор

ЦЕХМІСТРО Іван Захарович,

заслужений діяч науки і техніки України,

завідувач кафедри теорії культури та філософії науки

Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

кандидат філософських наук, професор

ПАСЬКО Ігор Трохимович,

завідувач Донецького філіалу ЦГО НАН України.

Провідна установа - Дніпропетровський національний університет,

кафедра філософії, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться “ 24 ” травня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.11.051.06 у Донецькому національному університеті (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розіслано “ 23” квітня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філософських наук Сушинський М.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження.

Необхідною передумовою реалізації національних інтересів України є повноцінне її входження у світовий інформаційний простір. Динамічне його формування, глобалізація, постійне зростання відкритості комунікаційних і комп'ютерних мереж, швидкий розвиток інформаційних технологій, продуктів і послуг створюють принципово нові можливості для економічної співпраці, обміну інформацією, духовними цінностями, взаємного культурного збагачення. Глобальний процес зміни носіїв інформації і форм інформаційного обміну, викликаний поширенням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, стає фундаментальним фактором, що кардинально змінює соціально-економічну, політичну і культурну ситуацію в суспільстві.

Ефективність інформаційного обміну визначає здоров'я суспільства, як у плані того, чим ми обмінюємося, так і в плані того, як обмін відбувається. У зв'язку з цим серед найважливіших напрямів досліджень, що намітилися у філософській науці за останні роки, помітне місце належить проблемі інформаційної цивілізації. Діяльність людей, колективів і організацій зараз усе більшою мірою залежить від їхньої інформованості і здатності ефективно використовувати наявну інформацію. Перш ніж розпочати якісь дії (кроки) для прийняття рішень, необхідно провести велику роботу зі збирання і переробки інформації, її осмислення й аналізу, пошуку раціональних рішень у будь-якій сфері діяльності, що неможливо без залучення спеціальних технічних засобів.

Універсальним технічним засобом обробки будь-якої сучасної інформації є комп'ютер, що відіграє роль підсилювача інтелектуальних можливостей людини і суспільства в цілому. Комунікаційним засобом передачі інформації слугує Інтернет. Розвиток і поширення комп'ютеризації й Інтернету - це необхідна складова процесу інформатизації суспільства. Вона є однією із закономірностей сучасного соціального процесу. Перехід до інформаційного суспільства вимагає підготовки людини до швидкого сприйняття й обробки великих обсягів інформації, оволодіння сучасними засобами, методами і технологією роботи. Крім того, нові умови роботи породжують залежність інформованості однієї людини від інформації, отриманої іншими людьми. Тому вже не досить уміти самостійно засвоювати і накопичувати інформацію, а треба навчитися такої технології роботи з інформацією, коли готуються і приймаються рішення на основі колективного знання. Це свідчить про те, що людина повинна мати певний рівень професійної культури при роботі з інформацією.

Актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в тому, що зміни способу життя людства відбивають становлення і розвиток інформаційної цивілізації, яка порівняно недавно стала предметом широкого соціально-філософського дослідження. Що стосується проблем взаємозв'язку цивілізації й інформації, то вони потребують подальшого глибокого дослідження.

Ступінь наукового опрацювання проблеми.

Підкреслюючи актуальність досліджень проблем, що стосуються інформаційної цивілізації, у якій має жити вже підростаюче покоління людства, зауважимо, що існує дефіцит знань у цій галузі, незважаючи на зростаючу увагу до даної тематики. До того ж діє своєрідний ефект мультиплікації: кожна нова публікація поглиблює колишні проблеми і розкриває нові.

Уживання терміна “інформаційне суспільство” широко поширене на Заході для характеристики сучасного стану суспільно-економічного розвитку. Поряд з цією назвою існує і безліч інших - “постіндустріальне суспільство” (Д. Белл, Дж. К. Гелбрейт), “посткапіталістичне” або “суспільство сервісного класу” (Р. Дарендорф), “програмувальне” або “суспільство третьої хвилі” (А. Тоффлер), “цивілізація послуг” (Ж. Фурастьє), “інформаційно-комп'ютерне” (І. Масуда), “постекономічне” (П. Дракер) та ін.

Із великих системних досліджень можна виділити монографічні роботи Д. Белла (“Прийдешнє постіндустріальне суспільство. Досвід соціального прогнозування”), В.Л. Іноземцева (“За межами економічного суспільства. Постіндустріальні теорії і постекономічні тенденції в сучасному світі”), М. Кастельса (“Інформаційна епоха: економіка, суспільство і культура”), А. Тоффлера (“Третя хвиля”), Ф. Фукуями (“Наше постлюдське майбутнє: наслідки біотехнологічної революції”). Українською мовою вийшла монографія А.А. Чухно (“Постіндустріальна економіка: теорія, практика і їхнє значення для України”) та колективна монографія “Економіка знань: виклики глобалізації й Україна”. З антологій і збірників праць: “Нова постіндустріальна хвиля на Заході”, “Постіндустріальний світ і Росія”, “Інформаційне суспільство”, “Соціально-економічні проблеми інформаційного суспільства”.

Спираючись на результати аналізу попередніх досліджень, як закордонних так і вітчизняних учених, ми вважаємо, що недостатньо уваги приділено генезисові інформаційного суспільства як першого етапу становлення і розвитку інформаційної цивілізації. Залишилися нерозглянутими проблеми специфіки функціонування й розвитку нової цивілізації. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота пов'язана з науковими програмами курсу філософії Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського: держбюджетна тема № Д-2001-2 ”(№ 0103U004887) “Проблема людини в сучасній філософії”.

Мета і головні завдання дослідження.

Метою дисертаційного дослідження є соціально-філософський аналіз становлення й розвитку інформаційної цивілізації. У зв'язку з цим у роботі досліджувалися і розглядалися історичні умови і способи появи цього феномена; етапи розвитку; нагромадження нових властивостей.

Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження вирішувалися такі завдання:

визначити основні характеристики понять “цивілізація”, “інформація”, “віртуалістика”;

проаналізувати етапи становлення, розвитку та розпаду цивілізацій;

сформулювати поняття “інформаційної цивілізації”, що відображає сутність якісно нового способу організації соціального буття людини;

здійснити аналіз філософської, наукової, науково-методичної літератури, матеріалів науково-теоретичних конференцій з метою виявлення різних підходів до проблеми становлення й розвитку інформаційної цивілізації;

довести об'єктивний характер появи інформаційної цивілізації у світовому розвитку людства і її місця в історії розвитку світових цивілізацій;

проаналізувати сутність і форми прояву феномена інформаційного суспільства як початкового етапу розвитку інформаційної цивілізації;

визначити особливості й перспективи становлення інформаційного типу суспільства в Україні.

Об'єктом дослідження є інформаційна цивілізація.

Предметом дослідження є соціальний аспект виникнення, становлення та розвитку інформаційної цивілізації.

Теоретико-методологічна основа дослідження.

Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дослідження автор виходив із широкого спектра різних філософських, загальнонаукових, науково-методологічних підходів, що склалися в сучасній соціально-філософській літературі. У процесі дослідження автор спирався на роботи українських та закордонних філософів. Виходячи із принципу єдності філософії та історії філософії, а також загальфілософської методології аналізу, робота ґрунтується на принципах об'єктивності, системності, історизму. У дисертації синтезуються історико-філософський і соціально-філософський підходи. Для вивчення становлення та розвитку інформаційної цивілізації застосовуються також методи аналізу і синтезу.

Методологічною основою дослідження є концептуальні положення досліджуваної проблематики, викладені в працях мислителів світової і вітчизняної філософської думки. Широко використані історичний і логічний методи дослідження, застосування яких дало можливість теоретичного осмислення сутності інформаційної цивілізації.

Велике значення для дослідження мало застосування системного підходу, спрямованого на інтеграцію аналізованого матеріалу.

Дослідженню сутності інформаційної цивілізації присвячені роботи: Д. Белла, Н.Я. Данилевського, П.А. Сорокіна, А.Дж. Тойнбі, А. Тоффлера, С. Хантінгтона, О. Шпенглера, а також Р.Ф. Абдєєва, Л.С. Винарика, В.Л. Іноземцева, Д.В. Дюжева, Д.В. Іванова, В.В. Ляха, С.Е. Мартинюк, М.М. Моїсєєва, Л.А. Моїсєєвої, Л.Г. Мірошника, Л.М. Нікітіна, В.М. Нечитайло, А.І. Ракитова, Е.Ф. Смеричевського, А.Д. Урсула, Ю.В. Яковця та ін.

Наукова новизна дослідження зумовлюється такими положеннями, що виносяться на захист:

вперше здійснено історико-філософський і методологічний аналіз становлення і розвитку інформаційної цивілізації;

розширено уявлення про процес формування інформаційної особистості та інформаційного суспільства як початкового етапу становлення нового типу цивілізації;

на основі теоретичного аналізу індустріально-технологічного суспільства сформульовано концепцію розвитку інформаційної цивілізації в умовах сучасної інформаційно-комп'ютерної революції;

доведено, що в процесі становлення й розвитку інформаційного суспільства відбувається зміна функціональної сторони життєдіяльності людини від індустріальної до інформаційно-інтелектуальної сфери;

обгрунтовано, що в умовах появи інформаційної цивілізації віртуалізація всіх сфер життєдіяльності стає глобальною цінністю людства;

доведено, що перехід до інформаційної цивілізації знаменує зміну парадигм пізнання і діяльності, зміну поглядів на суспільство і його взаємозв'язки з людиною, які необхідно впроваджувати в основні напрями розвитку інформаційної цивілізації в Україні.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів дослідження.

Дисертацію написано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри філософських наук ДонДУЕТу в межах наукової теми “Проблема людини в сучасній філософії”.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що:

матеріали, головні положення, висновки дисертації можуть бути використані для подальшої наукової розробки проблем соціальних наслідків глобальної інформатизації і комп'ютеризації всіх сфер життя суспільства;

положення і висновки дисертації можуть бути використані в процесі викладання філософії, соціології, культурології та спецкурсів.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення і результати дисертаційного дослідження були представлені на 7 міжнародних конференціях:

на II Міжнародній конференції “Інтелект. Особистість. Цивілізація” (Донецьк, 2003 рік); на I Міжнародній конференції “Людський вимір сучасної епохи” (Маріуполь, 2004 рік); на V Міжнародній науково-практичній конференції “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2004 рік); на II Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень - 2003” (Дніпропетровськ, 2003 рік); на I Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив” (Київ, 2005 рік); на V Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень - 2006” (Дніпропетровськ, 2006 рік); на Міжнародній теоретико-практичній конференції “Ідентичність у сучасному соціумі” (Донецьк, 2006 рік);

теоретичні положення і результати дослідження обговорювалися на щорічних вузівських конференціях і кафедральних методичних семінарах (Донецьк, 2003-2006 роки);

положення і результати дослідження використовувалися у викладанні курсу “Філософія”, “Основи психології і педагогіки” для студентів ДонДУЕТу;

матеріали дисертаційного дослідження одержали свою подальшу розробку при виконанні госпдоговірної теми: “Вплив інформаційних технологій на соціально-психологічний клімат трудового колективу”, березень - червень 2006 р.

Публікації.

Основні положення дисертації викладені у 11 наукових працях. Серед них 7 опубліковані у збірниках ВАК. Зміст і результати дослідження відображені в статтях, що опубліковані у наукових, спеціальних журналах і матеріалах конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт складає 5,74 др. арк., з них у виданнях ВАК - 5,18 др. арк.

Структура та обсяг роботи.

Структура й обсяг роботи визначаються метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, кожний з яких складається з трьох підрозділів, висновків, списку використаних джерел (192 назв). Загальний обсяг дисертації 193 сторінки, з яких - 179 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

інформаційний суспільство цивілізація

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначаються об'єкт і предмет дослідження, сформульовані мета і завдання дослідження. Визначається наукова новизна, теоретико-методологічна база дослідження, теоретичне і практичне значення дисертації, зазначено форми апробації і структура роботи.

У першому розділі “Методологічні основи аналізу інформаційної цивілізації” розкриті поняття “цивілізація” і “інформація”, проаналізовані різні концепції цивілізацій, дається визначення поняття “інформаційна цивілізація”.

У першому підрозділі “Поняття інформаційної цивілізації” розкривається проблема зародження, розквіту, згасання й занепаду цивілізацій. Розглянуто концепції цивілізацій Н.Я. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі, П. Сорокіна, Л.М. Гумільова, А. Тоффлера та ін. Вивчення матеріалів соціально-філософської літератури дозволило розглянути класифікації цивілізацій різних епох різних авторів, визначити подібні й відмінні риси, наведені в їхніх визначеннях. Автором виділені різноманітні підходи до аналізу сутності цивілізацій. Представлено різні теорії й концепції виникнення цивілізацій.

Дисертантом висунута теза про те, що роль інформації в житті людства зросла настільки, що стало можливим говорити про інформаційне суспільство як про початковий етап інформаційної цивілізації.

Наукові результати, отримані автором при вивченні сутності інформаційної цивілізації, дозволили зробити висновки про те, що: проблеми дослідження інформаційної цивілізації є актуальними і знаходяться в центрі уваги багатьох дослідників, однак дотепер залишаються недостатньо вивченими; поява поняття “цивілізація” пов'язана зі становленням особистості, що являє собою рушійну силу суспільного розвитку, впливає на його напрямок; характер особистості визначає загальні особливості цивілізації, що формується; у понятті “цивілізація” відбулося посилення значення духовних принципів людського існування для процесу функціонування суспільства і вирішальної ролі його значеннєвої парадигми у формуванні домінуючого способу відтворення соціальності людини; для розвитку будь-якого людського суспільства необхідні матеріальні, інструментальні, енергетичні й інформаційні ресурси. Інформація є вирішальним чинником, що визначає розвиток технології й інструментальних ресурсів у цілому. Без неї використання матеріальних і енергетичних ресурсів для підтримки життєдіяльності і розвитку суспільства неможливе.

Автор дає таке визначення поняття “інформаційна цивілізація”: це такий тип організації соціального життя людини, такий спосіб відродження її соціальності, при якому домінуючою цінністю стає інтелект і духовний розвиток людини, а визначальним фактором розвитку техніки і виробництва - інформація і знання.

У другому підрозділі “Становлення концепції інформаційної цивілізації” розглянуто погляди на інформаційне суспільство в працях Д. Белла, П. Сорокіна, А. Печчеї, Ф. Махлупа, Т. Умасео, М. Пората, І. Масуди та ін.

На основі філософсько-історичних концепцій від 60-х років минулого століття до сучасності - П. Сорокіна, Д. Белла, А. Печчеї, А. Тоффлера, Дж. Мартіна, Н. Моїсєєва, Дж. Гелбрейта, Р. Арона, У. Ростоу, М. Кастельса та ін. - виділився цілий ряд концептуальних положень, що окреслюють контури інформаційного суспільства.

Дослідниками виділено в історії суспільства три стадії розвитку: доіндустріальну, індустріальну, постіндустріальну, що цілком адекватно відбиває історичний шлях розвитку людства. У межах цих концепцій становлення інформаційної цивілізації трактується як детерміноване всіма попередніми технологіями й економічним розвитком. Така позиція дозволяє раціонально пояснити перехід до постіндустріального суспільства і його варіанта - інформаційного суспільства. Постіндустріальна й інформаційна моделі в цих концепціях вибудовуються індуктивним методом шляхом узагальнення емпіричного матеріалу.

Питання розгляду інформаційного суспільства не позбавлене концептуальних недоліків: відсутнє аргументоване визначення цієї суспільної стадії як цілісної системи; у зв'язку з цим авторам даних концепцій властивий методологічний плюралізм, тобто відмова від пошуків фундаментальних причинних основ, що зумовлюють цілісність і системність усіх суспільних інститутів даного суспільства.

Дисертантом робиться висновок, що концепція становлення і розвитку інформаційної цивілізації не є достатньо філософськи розробленою і завершеною. Ще на початку 80-х років XX ст. стало очевидним, що, хоча усі відомі підходи і прагнуть запропонувати досить широку і всеосяжну картину соціальної трансформації, методологічно і термінологічно вони залишаються досить обмеженими. Найбільш чітко ця обставина була відзначена А. Тоффлером, який заявив, що не тільки усі, раніше висунуті номінації майбутнього суспільства, але і запропонований ним самим термін “суперіндустріальне суспільство” не можна розглядати як адекватні.

У третьому підрозділі “Системний підхід - найважливіший принцип аналізу інформаційної цивілізації”

Розглянуто ряд методологічних принципів даної тематики. З них виділений системний метод дослідження, що дозволяє найбільш чітко і повно розкрити генезис інформаційної цивілізації.

Системний підхід до аналізу інформаційної цивілізації - це настанова дослідження, породжувана і задана внутрішніми властивостями їхнього об'єкта. Цей спосіб вивчення в соціальних науках зумовлений самою суспільно-історичною практикою. Він диктується життєво необхідним завданням - ефективного управління соціальними процесами, що набувають у наші дні усе більш складного і динамічного характеру. Завдяки системному підходові став можливим аналіз інформаційної цивілізації як системи, що розвивається.

У другому розділі “Інформаційна цивілізація - новий ступінь світового співтовариства” розглянуто зростаючу роль інформації в сучасних цивілізаційних процесах, її позитивні і негативні риси. Автором виділені основні закономірності становлення і розвитку інформаційної цивілізації, а також місце інформаційної цивілізації в історії людства.

У першому підрозділі “Місце інформаційної цивілізації в історії людства” визначено, що головною відмінністю інформаційної цивілізації від раніше існуючих є її інформаційний феномен як універсальний механізм розвитку суспільства і людини.

У ході дослідження інформаційної цивілізації і її місця в історії розвитку людства були розглянуті різні підходи до цієї тематики і виявлено:

1. Людство у своєму розвитку проходить кілька якісно відмінних фаз еволюції. Перша і найдовша мала чіткі ознаки доаграрного й аграрного суспільства. Ця фаза продовжувалася кілька десятків тисячоліть. Вона ознаменувалася здійсненням аграрної революції, у результаті якої люди селекціонували і відібрали для своїх потреб групи продуктів рослинного й тваринного походження і винайшли технології їхньої переробки.

2. Створення парової машини символізувало перехід людства до індустріального суспільства. Тривалість цієї фази - біля трьох століть. У цей період здійснено технічну революцію, ознаками якої є освоєння нових видів енергії, розробка матеріалів із програмовуваними властивостями, створення надшвидкісного транспорту, завоювання космосу та ін. Стійкість розвитку індустріального суспільства, яка ґрунтується на тому, що розвиток надпотужної техніки та технологій повною мірою було збалансовано з енергетичними і природними ресурсами Землі, була порушена в кінці XX - на початку XXI століття. Індустріальне суспільство наблизилося до кризи.

3. Пошук нової парадигми устрою світу, що потребує глобалізації знань і наукових досягнень, став передумовою виникнення наступної фази розвитку людства, пов'язаної з появою інформаційної цивілізації. Початок цієї фази можна умовно віднести до середини XX століття, коли було винайдено першу ЕОМ. Бурхливий розвиток цієї фази відбувся протягом останніх 40-50 років з появою глобальних інформаційних мереж, засобів телекомунікації й Інтернету.

4. Становлення інформаційної цивілізації відкриває перспективу соціального розвитку, розширює обрії пізнання. У той же час, як відзначено в дисертації, уявлення про універсальну здатність цієї цивілізації вирішувати будь-які соціальні проблеми за допомогою настільки ж універсальних технічних і технологічних інструментів - щонайменше помилкові й ілюзорні. Якою б надпотужною, досконалою і соціально нейтральною не була б інформаційна техніка і технологія, вона не в змозі, через свою соціальну обмеженість, автоматично забезпечити гуманізацію всіх суспільних відносин, створення гідних умов життя людей.

5. Практика економічно розвинутих країн, які утверджують себе на шляхах інформаційної цивілізації, засвідчує, що зростаюче ускладнення суспільного виробництва і всієї системи суспільного життя вимагає посилення державного регулювання соціальними процесами, науково обґрунтованого прогнозування їхніх результатів і наслідків, розробки цільових програм реалізації завдань тактичного рівня і стратегічного масштабу як необхідних умов для становлення інформаційної цивілізації.

У другому підрозділі “Роль інформатизації в розвитку сучасної цивілізації” показаний розвиток інформатизації на різних етапах становлення сучасної цивілізації. Зміну світогляду на рубежі третього тисячоліття підготувала революція в галузі комунікацій і інформації, що досягла таких масштабів, які не могли собі навіть уявити попередні покоління. Масова комп'ютеризація, мобільний зв'язок, впровадження і розвиток новітніх інформаційних технологій привели до вражаючого ривка вперед у сферах освіти, бізнесу, промислового виробництва, наукових досліджень і соціального життя. Інформація перетворилася в глобальний, у принципі, невичерпний ресурс людства, що вступило в нову епоху розвитку цивілізації - епоху інтенсивного освоєння цього інформаційного ресурсу і “нечуваних можливостей” феномена управління.

Сутнісною рисою інформації є постійне її нагромадження в обсягах, що збільшуються, і безупинно зростаюче використання. Саме це стимулює розвиток і вдосконалювання технології експлуатації інформаційних ресурсів або інформаційно-комунікаційних технологій.

У зв'язку з глобальною інформатизацією сучасного суспільства різко підвищилися вимоги до якості інформації, зокрема - до її вірогідності. Поліпшуючи якість інформації, можна підвищити її вірогідність. Поліпшуючи і, тим більше, спотворюючи передану інформацію, можна свідомо знизити не тільки її вірогідність, але й навмисно дезінформувати споживачів інформації. Втручаючись в регулювання інформаційних потоків, у процес їхньої обробки і управління, можна впливати на ті або інші події. Дисертантом підкреслюється глобальність інформаційних впливів у різних сферах діяльності. Це стосується не тільки відомих технічних прийомів впливів на комп'ютерні мережі, канали одержання й обробки інформації, але й на інші супутні системи.

Дисертант виділяє критерії, що характеризують інформатизацію: економічний, технологічний, політичний, соціальний, культурний.

На основі проведеного дослідження автором було визначено, що:

- сучасний світ у своєму розвитку проходить шлях від простої інформатизації до інформаційної цивілізації;

- інформаційна цивілізація, будучи динамічним глобальним процесом, будується експоненціально;

- наукове знання й інформація відіграють роль найважливішого фактора виробництва; біля третини ВНП постіндустріальних країн створюється в галузях, що безпосередньо виробляють інформаційні блага і послуги, а також устаткування для передавання й обробки інформації;

- темпи зростання інформаційного сектора економіки перевищують темпи зростання економіки в цілому; інформаційний сектор забезпечує від 50 до 100 відсотків чистого приросту зайнятості;

- розвиток інформаційного сектора спирається на стійкий зростаючий споживчий попит, зумовлений високим освітнім і культурним рівнем кола споживачів інформації;

- у структурі споживання значної частини соціально активного населення нові знання й інформація відіграють не меншу роль, ніж традиційні споживчі товари;

- відбувається перерозподіл суспільного багатства на користь працівників інформаційного сектора, що призводить до підвищення економічної і статусної цінності освіти;

- високий рівень добробуту дозволяє громадянам широко застосовувати інформаційно-комунікаційні технології і продукцію інформаційного сектора економіки в повсякденному житті;

- інформація (за винятком окремих випадків) є відкритою і загальнодоступною, у чому виявляється і утверджується демократичний характер інформаційного суспільства.

У третьому підрозділі “Основні закономірності становлення і розвитку інформаційної цивілізації” інформаційна цивілізація, розглядається автором, як інтегральне поняття, що охоплює всі сторони функціонування соціальної системи. Основні закономірності її розвитку такі:

- інформація перетворюється в основний ресурс товарів і послуг, стає джерелом доданої вартості і зайнятості (економічна);

здійснюється широке впровадження інформаційних технологій в усі галузі виробничого, економічного і ділового життя, у систему освіти і побут (техніко-технологічна);

свобода доступу до інформації як основи політичних процесів і програм, що реалізують принципи плюралізму, демократії і гуманізму (політична);

інформація стає важливим фактором зміни якості життя, під її впливом формується нова інформаційна свідомість (соціальна);

формуються відповідні норми і цінності, що відповідають потребам усебічного розвитку окремого індивіда і суспільства в цілому (соціо-культурна).

У третьому розділі “Специфіка функціонування і розвитку інформаційної цивілізації” розкривається сутність таких понять, як “комп'ютерно-інформаційна революція”, “віртуальність”, “віртуалістика”, “Інтернет”.

У першому підрозділі “Інформаційна цивілізація у світі комп'ютерно-інформаційної революції” розглянуто феномен виникнення комп'ютерно-інформаційної революції. Визначено етапи здійснення інформаційних революцій в історії людства.

Перший і найбільш значний інформаційний переворот, що відокремив пралюдину від іншого тваринного світу, був пов'язаний з виникненням мови, він дозволив людині формулювати свої думки в звукових символах і передавати інформацію іншим людям.

Другою інформаційною революцією стала поява писемності, як принципово нового способу закріплення інформації. Люди винайшли можливість накопичувати й порівняно надійно зберігати і передавати, у тому числі й від покоління до покоління, найрізноманітнішу інформацію.

Третьою інформаційною революцією можна вважати винахід друкарства. Воно вплинуло на розвиток науки і техніки. З'явилася можливість, замість переписування рукописів, тиражувати їх у сотнях і тисячах екземплярів.

Четвертою інформаційною революцією були винахід і поширення радіо і телебачення. Це дозволило скоротити відстані, передавати, не зважаючи на кордони, необхідну інформацію. Людина в реальному масштабі часу почала дізнаватися про події в будь-якому куточку планети.

Сучасна інформаційна, або комп'ютерна, революція - п'ята. Її початком прийнято вважати виникнення глобальної мережі Інтернет, що дозволяє одержувати доступ до неосяжних інформаційних ресурсів, накопичених людством. Її ключові знаки, символи - комп'ютер, мультимедіа, Інтернет. У 1960-х роках у США з'явилися перші локальні обчислювальні мережі, що поєднували кілька ЕОМ тієї або іншої фірми чи організації в одну систему. Незабаром вони переросли в територіальні системи, а в 1983-1986 роках - у єдину загальнонаціональну систему - Інтернет. У наступні півтора десятиліття до неї приєдналася безліч інших регіональних і національних комп'ютерних мереж. Склалася глобальна мережа Інтернет, що ознаменувало початок п'ятої інформаційної революції. Тепер кожен користувач Всесвітньої мережі одержує доступ до неосяжних інформаційних ресурсів, накопичених людством, а заодно і до всесвітньої електронної пошти. Комп'ютерна революція істотно прискорила темпи поширення економічних, технологічних, наукових і культурних зв'язків між країнами.

Основними моментами, що характеризують комп'ютерно-інформаційну революцію, є прогрес в галузі збирання, збереження, обробки та передачі інформації і супутні цьому якісні зрушення організаційного й управлінського плану. Інформація перетворюється в стратегічний ресурс, значимість і вплив якого порівняні з роллю капіталу і праці в індустріальну епоху. Питання володіння інформацією, її розподілу і контролю над нею з неминучістю зміщуються в зону владних відносин і, як наслідок, у площину політичного конфлікту. Сьогодні вже очевидно, що інформаційна революція здатна принципово змінити як цілі, в ім'я яких те або інше співтовариство вступає в конфлікт, так і форми та засоби їх досягнення.

У результаті дослідження дисертантом зроблено висновок, що комп'ютерна революція, докорінно змінивши інформаційну ситуацію в світі, є у своїй основі інформаційним переворотом у виробництві, обробці, передачі і збереженні людських знань про світ і суспільство.

Сучасна глобальна інформаційна революція та ті зміни, які вона принесла і принесе суспільству в цілому і кожній людині зокрема, одні вихваляють і визначають початком і головним змістом нової ери в історії людства, утвердженням інформаційного суспільства. Інші ставляться до цього з побоюванням, відзначаючи, що ці зміни ускладнюють життя людини і ведуть людей до віртуального світу, далекого від дійсності. Треті визнають як нові можливості й перспективи, що відкривають інформаційні технології, так і небезпеки, які потрібно вчасно усвідомити і попередити.

Аналіз тенденцій розвитку інформаційної сфери, здійснений у даному дослідженні, дозволяє зробити висновок про те, що основний вектор розвитку світової цивілізації лежить саме в інформаційній галузі. Результатом комп'ютерної революції стане постіндустріальний тип цивілізації. При цьому найближчими роками інформаційна цивілізація для одних людей стане реальністю, а для інших - орієнтиром розвитку.

У другому підрозділі “Віртуалістика і її роль у функціонуванні інформаційної цивілізації” віртуальна реальність розглядається як продукт інформаційного суспільства, сутність якого зводиться до утвердження самостійного статусу буття якоїсь ідеальної конструкції світу, що не є гносеологічним образом дійсного світу. Віртуальна реальність - це “паралельний світ” людського буття. Віртуальна реальність - це світ творчої фантазії, створюваний у процесі моделювання потенційних ситуацій розвитку дійсного світу, й у цьому його евристична цінність. У свою чергу, віртуальна реальність - це ідеальний світ, створюваний не відповідно до логічної дійсності, об'єктивного світу, а відповідно до логіки комп'ютерних технологій, логікою Інтернету. У цьому і криється джерело небезпеки повного відриву віртуального світу від світу дійсного. Віртуальна реальність дозволяє людині нескінченно й різноманітно маніпулювати віртуальними образами, занурюючись у світ фантазій, робити неймовірні вчинки, не хвилюючись за наслідки своїх дій, не обтяжуючи себе відповідальністю за них. Усвідомлення об'єктивної реальності відбувається на іншому рівні й на основі інших закономірностей.

 Третій підрозділ “Перспективи становлення та розвитку інформаційно-цивілізаційних відносин в Україні”.

Перспективи розвитку і становлення інформаційної цивілізації в Україні, основні риси й ознаки її, на наш погляд, будуть сформульовані при стабільних соціально-економічних умовах і глибоких економічних перетвореннях у першій чверті XXI століття.

До характерних рис і ознак цих умов варто віднести:

- формування цілісного інформаційного і комунікаційного простору України як частини світового інформаційного простору, повноправна участь її в процесах інформаційної й економічної інтеграції регіонів, країн і народів;

- становлення та у подальшому домінування в економіці нових технологічних систем, що базуються на масовому використанні перспективних інформаційних технологій;

- створення і розвиток ринку інформації і знань як фактора виробництва додатково до ринків природних ресурсів, праці й капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільства в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фактичне задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;

- підвищення рівня освіти, науково-технічного і культурного розвитку за рахунок розширення можливостей системи інформаційного обміну на міжнародному, національному й регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі кваліфікації, професіоналізму і творчих здібностей як найважливіших характеристик послуг праці;

- створення ефективної системи забезпечення прав громадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поширення і використання інформації як найважливішої умови демократичного розвитку.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дало можливість вирішити комплекс поставлених завдань щодо становлення і розвитку інформаційної цивілізації. Основні висновки, отримані в результаті дослідження, такі:

1. Перехід до інформаційної цивілізації знаменує зміну парадигм пізнання і діяльності, зміну поглядів на суспільство і його взаємозв'язки з людиною. Для нових парадигм насамперед характерне нове розуміння людини, визнання зростання значення її індивідуальних якостей у пізнанні і практиці. Це означає, що комп'ютерні системи повинні створюватися з урахуванням особистісних знань експерта, ставати наче б персоніфікованими, що, з одного боку, різко збільшує їхні когнітивні можливості, а з іншого, змінює рівень зв'язків людини з комп'ютерною й інформаційною системами, “олюднює” машину, здійснює “високе зіткнення” з інноваційною технологією. Цей напрям досліджень становить великий інтерес, на його основі можна зробити важливі практичні рекомендації для розвитку конкретних галузей новітніх технологій (космічної, біомедичної, біоенергетичної і т.д.).

2. В умовах виникнення інформаційної цивілізації кожна людина повинна замислитися над тим, що вона означає для неї самої, переосмислити своє буття. При цьому необхідно враховувати так звані “рецидиви первісного мислення”, що коріняться в повсякденній свідомості інерції і страху перед невідомим. Вони мають місце в будь-якій країні, але особливо сильні там, де поряд з індустріальними структурами ще до кінця не віджиті елементи попередніх суспільних структур. Щоб зменшити неприйняття суспільною свідомістю образу “іншого майбутнього” і зробити інформатизацію реальністю, потрібно відповідні ідеї, науково-технічні винаходи органічно включити в культуру суспільства. Без такого актуального або потенційного включення нових знань, розширення меж соціокультурної прийнятності інновації жодні програми інформатизації не будуть реалізовані.

3. Для цього необхідно сформувати в людині адекватний сучасному рівневі науково-технічного прогресу тип самосвідомості, відмовитися від довготривалого пріоритету фізичної праці над розумовою, творчою. Попередньому осмисленню очікуваних суспільством змін будуть сприяти філософсько-методологічні дослідження інформатики. Цілісний філософський аналіз соціо-культурного впливу новітньої технології, засвоєння світового досвіду допоможуть виявити її можливі негативні наслідки, що виникають при переході до “інформаційного суспільства”, і зробити все необхідне для їхньої мінімізації або запобігання. Великий внесок у процес соціокультурного освоєння інформаційно-комп'ютерної революції забезпечує аналіз теорій інформаційного суспільства, активно розроблюваних ученими. Вони мають загальносоціологічне значення і тією чи іншою мірою релевантні для всіх індустріально розвинутих країн. Необхідно тільки співвіднести їхній зміст із конкретно-історичними умовами своєї держави, власними культурними цінностями і врахувати накопичений світовий досвід. Цей досвід свідчить, що ера класичного технократичного мислення доходить кінця, поступаючись місцем більш широкому планетарному мисленню, а нова соціологічна парадигма здобуває риси холізму, збагачується суто гуманістичними цінностями, знаменуючи синтез колишніх підходів, їхнє діалектичне “зняття”.

4. Сьогодні інтенсивно досліджуються проблеми людини і культури в інформаційному суспільстві, де центр ваги в аксіологічній сфері переміщується з матеріальних на духовні цінності. Для інформаційної парадигми характерний акцент на соціо-культурних факторах і змінах, у той час як у колишній парадигмі індустріалізму головна увага зверталася на сам науково-технічний прогрес, розвиток нової техніки і технології, що викликають соціальні трансформації. Змінюється не тільки функціональна сторона життєдіяльності людини, але й її сутність, у міру переходу “трудового суспільства” з індустріально-розвинутої системи в інформаційну, де акцент переміщується з матеріально-виробничої на інтелектуальну діяльність.

5. Одержує подальший розвиток комп'ютерна культура людини. На відміну від вузькопрофесійної культури фахівця індустріального суспільства, культура людини нового типу в інформаційному суспільстві характеризується не тільки суто комп'ютерною освіченістю, широким загальнонауковим кругозором, але й поєднанням професійних знань, умінь із загальногуманістичними цінностями, спрямованістю до глибинних питань людського буття.

6. В інформаційній цивілізації науково-технічний прогрес зможе розвинути повною мірою свій “людський вимір”. Отже, соціальний суб'єкт буде відігравати ключову роль: вільно визначати цілі і засоби діяльності, орієнтуючись насамперед на власні інтереси і потреби. Це означає зрушення убік суб'єктивації всіх соціальних процесів у інформаційній цивілізації, набуття соціальним суб'єктом великого ступеня вияву волі думки і дії.

7. Комп'ютеризація суспільства передбачає інший вид раціональності. Відбувається зміна домінуючої раціональності з нового способу осмислення соціальної реальності як цілісної, взаємозалежної, що розвивається в напрямку плюралізму культур при одночасній їх “різноманітній єдності” і визнанні загальнолюдських цінностей. Новий рівень раціональності, на відміну від принципу функціональної і технічної раціональності в індустріально-технократичному суспільстві, де домінує економічна цілісність, передбачає сполучення “класичної” раціональності з гуманізмом і екологічною домінантою. Нова раціональність гармонійно поєднається з “екологічним гуманізмом”, що означає подолання давнього світоглядного протиставлення раціоналізму і гуманізму. З цього погляду обмежена раціональність, що тривалий час існувала в суспільстві, переростаючи в псевдораціональність, повинна поступитися місцем раціональності інформаційної цивілізації. Поки що ж ми постійно спостерігаємо зіткнення різних видів раціональності, що виявляється у формі конфронтації соціальних сил, які виступають за різні, іноді протилежні, перетворення.

8. Стрімкий розвиток науки і техніки на етапі інформаційно-комп'ютерної революції призводить не тільки до зміни технологій і засобів виробництва, але й до нових методологічних моделей знання, прискорення їхнього виробництва, нових наукових і загальносоціологічних парадигм. Міняється картина світу і сама людина, її спосіб мислення і дії, всі сфери життєдіяльності. Інформатизація суспільства і комп'ютеризація науки є сьогодні саме тим шляхом, що може підняти світ на новий, більш високий рівень розвитку.

Щоб Україна стала інформаційним суспільством і ввійшла до числа розвинутих країн світу, їй необхідно запозичувати передовий світовий досвід і розробляти й упроваджувати свої інформаційно-комп'ютерні системи в життя суспільства.

Інформаційний розвиток цивілізації триває, що неминуче тягне за собою вдосконалення наукових концепцій нової інформаційної ери. У зв'язку з цим потрібне ретельне дослідження сучасних підходів на сьогодення і майбутнє нової епохи. Видається досить перспективним продовження досліджень глибинних процесів, що відбуваються в інформаційній цивілізації, та її динаміки, відзначеної формуванням трьох світових моделей його розвитку: європейської, латиноамериканської й азіатської.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Камуз А.В. Становление концепции информационной цивилизации // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем. Вип. 1 / Голов. ред. О.О. Шубін. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2003. - С.88-99.

Камуз А.В. Концепция информационной цивилизации // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень-2003” т.1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 10-12.

Камуз А.В. Информационная цивилизация в свете компьютерной революции // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем. Вип. 2 / Голов. ред. О.О. Шубін. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2004. - С. 103-114.

Камуз А.В. Информация и ее роль в современном обществе // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті”: - Харків: ХАІ, 2004. - С. 59-60.

Камарали А.В. Виртуальный феномен информационной цивилизации // Інтелект. Особистість. Цивілізація: Тематичний збірник наукових праць із соціально-філософських проблем. Вип. 3 / Голов. ред. О.О. Шубін. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - С. 172-184.

Камуз Г.В. Інформаційна цивілізація // ВІСНИК ДонДУЕТ. - Донецьк. - 2003. - № 2(18). - С. 211-221.

Камуз А.В. Роль информации в становлении современной цивилизации // ВІСНИК ДонДУЕТ. - Донецьк. - 2004. - № 2(22). - С. 30-37.

Камарали А.В. Информационная цивилизация - новая ступень развития человечества // Материалы Первой Всеукраинской научно-практической Интернет конференции “Сучасність, наука, година. Взаємодія та взаємовплив”. - Київ, 2005. - С. 63-64.

Камарали Г.В. Вплив комп'ютерної революції на становлення та розвиток інформаційної цивілізації // ВІСНИК ДонДУЕТ. - Донецьк. - 2005. - № 2(26). - С. 23-30.

Камарали А.В. Перспективы вхождения Украины в глобальное информационное общество // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень-2006” т.4. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 40-43.

Камаралі А.В. Особенности государственного управления информационным обществом // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції “Ідентичність у сучасному вимірі” - Донецьк: ТОВ Південь-Схід, ЛТД“, 2006. - С. 275-276.

АНОТАЦІЯ

Камаралі Г.В. Становлення та розвиток інформаційної цивілізації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - Соціальна філософія та філософія історії. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2007.

У дисертації здійснено соціально-філософський і методологічний аналіз становлення і розвитку інформаційної цивілізації. Розширено уявлення про процес формування інформаційного суспільства як початкового етапу становлення нового типу цивілізації. На основі теоретичного аналізу індустріально-технологічного суспільства визначено закономірності становлення і розвитку інформаційної цивілізації в умовах інформаційно-комп'ютерної революції, що відбувається. Показано, що в умовах появи інформаційної цивілізації віртуалізація всіх сфер життєдіяльності стає глобальною цінністю людства. У результаті проведеного дослідження доведено, що перехід до інформаційної цивілізації знаменує зміну парадигм пізнання і діяльності, зміну поглядів на суспільство і його взаємозв'язки з людиною, що необхідно впроваджувати в основні напрямки розвитку інформаційної цивілізації в Україні.

Дисертація є закінченим соціально-філософським дослідженням, джерелом інформації, що дозволяє осмислити становлення і розвиток сучасної інформаційної цивілізації. У роботі представлена цілісна картина інформаційної цивілізації.

Ключові слова: цивілізація, інформація, інформаційне суспільство, інформаційна цивілізація, інформаційно-комп'ютерна революція, віртуалістика, інформатизація, віртуальна реальність.

АННОТАЦИЯ

Камарали А.В. Становление и развитие информационной цивилизации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - Социальная философия и философия истории. Донецкий национальный университет. - Донецк, 2007.

В диссертации произведен социально-философский и методологический анализ становления и развития информационной цивилизации. Расширено представление о процессе формирования информационного общества как начального этапа становления нового типа цивилизации. На основе теоретического анализа индустриально-технологического общества, определены закономерности становления и развития информационной цивилизации в условиях происходящей информационно-компьютерной революции. Показано, что в условиях появления информационной цивилизации виртуализация всех сфер жизнедеятельности становится глобальной ценностью человечества. В результате проведенного исследования доказано, что переход к информационной цивилизации знаменует смену парадигм познания и деятельности, изменение взглядов на общество и его взаимосвязи с человеком, которые необходимо внедрять в основные направления развития информационной цивилизации в Украине.

Диссертация является законченным социально-философским исследованием, источником информации, позволяющей осмыслить становление и развитие современной информационной цивилизации. В работе представлена целостная картина описания информационной цивилизации.

Ключевые слова: цивилизация, информация, информационное общество, информационная цивилизация, информационно-компьютерная революция, виртуалисика, информатизация, виртуальная реальность.

SUMMARY

Karamali A.V. Formation and development of information society. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philosophy, speciality 09.00.03 - Social philosophy and philosophy of history. Donetsk national university. - Donetsk, 2007.

The thesis gives social, philosophical, and methodological analysis of formation and development of information civilization. Guided by the theoretical analysis of industrial and technological society the author determines common laws of formation and development of information civilization under the conditions of information and computer revolution. The thesis shows that in the conditions of information civilization virtualization of all spheres of life activity is becoming a global value of humanity. The outcome of the carried out research is the statement that transition to the information society symbolizes changes in the paradigms of cognition and activity, changes in the outlooks of the society and its interconnections with a human being, which is necessary to introduce because of the trends of information civilization development in Ukraine.

The thesis is a complete social-philosophical research, the source of information that allows us to comprehend the formation and development of modern information civilization. The work represents the integral picture of information society description.

Key words: civilization, information, information society, information civilization, information-computer revolution, virtualization, informatization, virtual reality.

Размещено на Allbest.ru

...