Девіантність особистості в умовах комп’ютеризації суспільства: соціально-філософський аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. К.Д. УШИНСЬКОГО

УДК: 300.4/5+154.3+681.142.35.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

ДЕВІАНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ КОМП'ЮТЕРИЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

Соловйова Ірина Іванівна

Одеса - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії та соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор Кавалеров Анатолій Іванович, Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, завідувач кафедри філософії та соціології

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Плавич Володимир Петрович, Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова, зав. кафедри загально-правових дисциплін і міжнародного права.

кандидат філософських наук Довгополюк Віктор Олександрович, Рівненський державний гуманітарний університет, старший викладач кафедри філософії

Провідна установа - Запорізький національний університетМіністерства освіти і науки України

Захист відбудеться “4” квітня 2007 року о 12.00 годиніна засіданні спеціалізованої вченої ради К.41.053.02. в Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського за адресою: 65021, вул.Старопортофранківська, 26, ауд.74.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського за адресою: 65021, Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий “3” березня 2007 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.Г.Мисик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

соціальний філософський комп'ютерний залежність

Актуальність теми дослідження. Науково-технічні революції, котрі відбуваються у світі вже декілька століть, істотно впливають на всі сфери життєдіяльності людини, в тому числі і на її культуру, інтереси, потреби, поведінку тощо. В наш час уже неможливо уявити собі життя без таких засобів масової інформації, як радіо, телебачення, хоч увійшли вони в сферу буття порівняно з історичними масштабами розвитку суспільства не так давно. Вчені різних галузей науки - медицини, педагогіки, соціології, психології, філософії та багатьох інших розпочали проводити дослідження по виявленню впливів досягнень науково-технічного прогресу на суспільство в цілому і на окремого індивіда, що дало можливість визначити позитивні і негативні сторони у цих процесах.

Компютерізація суспільного життя, яка активно стала розвиватися починаючи з другої половини минулого століття, також відноситься до таких явищ, котрі викликають увагу вчених усього світу. Пояснюється це тим, що дані процеси поряд з позитивними сторонами мають яскраво виражені негативні моменти, особливо коли це стосується підростаючого покоління, молоді, у якої ще не сформовані уявлення про життєві цінності, про ту значущість, яку несе в собі технічний прогрес, в тому числі й таке його досягнення як компютер. Сучасна наука, особливо такі її галузі як психіатрія, психологія, патопсихологія, вже включились у процес дослідження цих явищ. Однак аналіз літератури по даній проблематиці показав, що інші галузі поки що недостатньо активні у цьому плані. До них можна віднести і соціальну філософію, представники якої більше звертають увагу на позитивні сторони процесів компютеризації і менше - на негативні її впливи на суспільство в цілому, і на окремого індивіда, зокрема. Майже відсутні спеціальні дослідження соціально-філософського характеру, у яких була б проаналізована компютеризація як чинник негативних відхилень у поведінці індивіда.

Соціальна значущість такого аспекту дослідження проблеми, її особлива соціальна актуальність і недостатня розробка обумовили необхідність рішення наукової задачі, сутність якої полягає у соціально-філософському осмисленні девіантної поведінки особистості, яка формується під впливом процесів компютеризації суспільного життя. Це визначило вибір теми дисертаційної роботи: “Девіантність особистості в умовах компютеризації суспільства: соціально-філософський аспект”.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах планової наукової тематики кафедри філософії і соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського “Інноваційність у методології і технології наукового і соціального пізнання” (затверджена на засіданні вченої ради університету, протокол № 5 від 25.12.1997 року) і є одним із аспектів соціально-філософського осмислення буття людини.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є соціально-філософське обґрунтування явищ девіантності у поведінці людини в умовах компютеризації суспільства.

Поставлена мета вимагала вирішення таких конкретних задач:

- визначити соціальну значущість дослідження проблеми відхилень у поведінці людини;

- проаналізувати різні концепції девіантності індивіда в сучасній світовій науці;

- охарактеризувати правові аспекти даної проблеми;

- розглянути вплив процесу компютеризації суспільства на формування девіантної поведінки людини;

- прослідкувати тенденції проявів девіантності у молодіжному середовищі в умовах активізації науково-технічного прогресу;

- показати компютерну та інтернетну залежність як одну з форм відхилення в поведінці індивіда;

- визначити соціальні детермінанти компютерної залежності особистості.

Обєкт дослідження - процес компютеризації суспільного життя як соціальний феномен.

Предмет дослідження - девіантна поведінка особистості в умовах комп'ютеризації суспільства: соціально-філософський аспект.

Методи дослідження: в процесі роботи над дисертацією використовувався системний метод дослідження, який дав можливість розглянути проблему впливу процесу компютеризації суспільного життя в комплексі з іншими науково-технічними процесами на відхилення у поведінці людини, а також прослідкувати тенденції проявів девіантності у молодіжному середовищі в умовах активізації науково-технічного прогресу. Такий підхід передбачає як теоретичну, так і практичну значущість в процесі соціально-філософського осмислення закономірностей суспільного розвитку і формування особистості.

Крім цього, використовувався метод співставно-порівняльного аналізу, який сприяв виявленню динаміки відхилень в поведінці сучасної молоді, включаючи і підлітковий вік; використовувався історико-філософський метод в трудах видатних діячів науки та конкретно-історичний методи, котрі дали можливість прослідкувати особливості проявів відхилень у поведінці індивідів в сучасних умовах і виявити їхні основні соціальні детермінанти.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в українській соціально-філософській думці досліджена та обґрунтована проблема явищ девіантності у поведінці людини в умовах компютеризації сучасного українського суспільства, яке характеризується нестабільністю свого економічного, політичного і культурного розвитку, що, у свою чергу, викликає зміни у свідомості індивіда, у його життєвих ціннісних орієнтаціях, соціальному статусі і часто веде до деградації особистості.

Знайшло подальшого розвитку положення про соціальні передумови девіантної поведінки індивіда, які завжди перебувають у взаємозвязках з біопсихологічними та натуралістичними факторами формування особистості і на різних етапах цього процесу їм належить різна роль і різне місце у структурі формуючих детермінант; в такому аспекті проаналізовані різні теоретичні концепції відхилень у поведінці індивіда та різні підходи до їх визначення.

Розкриті правові положення щодо відповідальності суспільства за тенденції у формуванні життєвих цілей і цінностей особистості, з однієї сторони, і відповідальності особистості перед суспільством і своїм найближчим оточенням за свою позицію в суспільному розвитку і за відхилення у своїй поведінці - з другої.

Результатом дослідження стали також положення, котрі мають наукову новизну і значущість:

- компютеризація суспільного життя не тільки сприяє інтелектуальному розвитку членів суспільства, в першу чергу, учнівської, студентської та працюючої молоді, поліпшенню її розумового розвитку, але й одночасно детермінує відхилення в соціальній поведінці індивіда, викликає його маргіналізацію і деградацію;

- компютерна та інтернетна залежність особистості являє собою одну із форм девіантної поведінки, що проявляється при відсутності самоконтролю і саморегуляції індивіда, його розумного підходу до використання досягнень науково-технічного прогресу;

- соціальні норми, соціальні ідеали, ціннісна парадигма суспільства, “Я”-концепція” та інші соціальні конструкти при їх нестабільності і невизначеності детермінують відхилення в поведінці людини, в тому числі і таку її форму, як компютерна і інтернетна залежність.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційної роботи можуть використовуватися при читанні лекційних курсів з філософії, соціальної філософії, соціальної психології, загальної і вікової психології, соціології та інших навчальних дисциплін, які сприяють формуванню свідомості і самосвідомості молоді і підготовці майбутніх спеціалістів, чия діяльність буде повязана з використанням компютерних технологій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися на засіданнях кафедри філософії і соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського; на Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Крок у майбутнє” (Київ, червень 2003 рік); на міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, лютий, 2005 рік); в тезах доповідей 58-ої науково-технічної конференції професорського-викладацького складу Одеського національного морського університету (2005 - 2006 роки); на міжнародній науковій конференції “Інновації у технології і методології наукового пізнання”, присвяченій 190-річчю заснування Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (Одеса, жовтень 2006 року); на міжнародній науковій конференції Одеського національного морського університету “Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформація держави і громадянського суспільства” ( Одеса, червень, 2006 рік); у виступах на методологічних семінарах кафедри філософії і соціології Південноукраїнського державного педагогічного університету та теоретичних семінарах кафедри філософії Одеського національного морського університету.

Публікації. Основні ідеї і положення дисертації висвітлені у чотирьох публікаціях, три з яких вміщені у фахових виданнях, затверджених ВАК України і в матеріалах п'яти науково-практичних конференцій.

Структура дисертації і її обсяг. Мета і задачі дослідження визначили послідовність викладу матеріалу та структуру роботи, яка складається із вступу, двох розділів, шести підрозділів, висновків по кожному розділу, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 164 сторінки (без списку літератури). Список використаних джерел нараховує 227 найменувань (18 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, мету, задачі, обєкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну і практичну значущість отриманих результатів, вказані апробація, публікації, структура та обсяг роботи.

У першому розділі “Відхилення в поведінці людини як соціально-філософська проблема” розкривається актуальність дослідження проблеми девіантності в поведінці людини як соціального явища, яке останнім часом стало набувати нових форм і проявів, розкриваються різні концепції відхилень у поведінці особистості та підходи до їх визначення; аналізуються правові аспекти проблеми девіантності поведінки індивіда.

У першому підрозділі “Вивчення проблеми девіантності в поведінці особистості” простежується взаємозвязок поведінки індивіда з освітою і вихованням, з філософією формування особистості, з рівнем соціального та економічного розвитку. В такому аспекті виокремлена проблема розглядається на міжнародних, регіональних наукових конференціях і симпозіумах. І хоч загальноприйнятою на них є думка щодо основного завдання - сприяти розвитку такої особистості, яка б усвідомлювала свою відповідальність перед суспільством, була б активним учасником соціального прогресу, все ж спостерігається відкритість розбіжностей поглядів на шляхи, засоби досягнення такої мети. Особливо дискусійною виявляється проблема девіантності поведінки людини, зокрема виявлення причин відхилень від загальноприйнятих соціальних норм, оскільки не зменшується контингент реальних і потенційних маргіналів, що представляє певну загрозу для демократичного суспільства в періоди його соціально-політичної і економічної криз. Все це обґрунтовує важливу соціальну значущість дослідження проблеми, що викликало інтерес до неї вчених світової науки і вітчизняних дослідників (Д.І. Азбукін, В.М. Бехтерєв, П.П. Блонський, Л.С.Виготський, В.П.Кащенко, та ін.). Відкриваються навчальні заклади для роботи з девіантними дітьми, створюються спеціальні кафедри при університетах та психіатричних клініках, розвиваються такі напрямки в науці як патопсихологія, клінічна психологія, психоневрологія, видаються спеціальні наукові журнали. Однак, як відзначається у підрозділі, такий напрямок у дослідженні проблеми девіантності звужував її до розробок методик виявлення ранньої діагностики розумової відсталості та відхилень у психіці індивіда, що викликало неоднозначність ситуації у галузі оцінки відхилень поведінки, визначення їх меж, проявів та можливостей попередження. Заборона досліджень в галузі генетики і педології привела до того, що вчені стали обминати цю сферу психічного життя індивідуума, а окремі форми девіантної поведінки (наприклад, гемблінг) стали розглядатися як звичайне бешкетництво, не варте уваги. Крім того, в умовах комуністичного режиму неможливими були дослідження соціальних причин девіантності. Лише декілька останніх десятиліть увага до проблем відхилень у поведінці індивіда знову стала активізуватися і нею зацікавилися не лише психіатри, психологи, але і соціальні філософи, соціологи, лікарі, соціальні педагоги, правознавці та ін., серед яких значна плеяда українських вчених.

У другому підрозділі “Соціогенетична, біогенетична та психогенетична концепції девіантності особистості, підходи до визначення девіантності” акцентується на тому, що проблема чинників формування особистості і її поведінки привертала до себе увагу вчених, в тому числі й філософів в усі періоди розвитку наукової думки, в результаті чого сформулювалося декілька напрямків тлумачення даної проблеми, серед них найбільш поширеними були біологізаторська концепція, представники якої вважали, що основним чинником формування людини і її поведінки є природжені задатки (Д.Дідро) та соціологізаторська, прихильники якої визначальну роль відводили соціальному середовищу і соціальним чинникам ( К.А.Гельвецій, Дж. Локк, Ж.-Ж.Руссо та ін.). У сучасній соціальній науці також виокремлюються різні напрямки, концепції і підходи до їх визначення: соціогенетичний, біогенетичний, психогенетичний та інші. Представники соціогенетичного напрямку (У.Доллард, К.Левін, Б.Скінер, Е.Торндайк та ін.) намагалися пояснити особливості індивіда, виходячи із структури суспільства, способів соціалізації, взаємин між людьми тощо. Керуючись такою концепцією, вчені розробили відповідні теорії формування особистості і типів її поведінки, а саме: теорія соціалізації, теорія ролей та ін. Кожна з них пояснює соціальну поведінку особистості властивостями оточуючого середовища, соціальними умовами життя або ж можливостями кожної людини вибрати із запропонованих суспільством тип поведінки (роль), який визначається її соціальним статусом. Принцип біогенетичності також ліг в основу багатьох концепцій, зокрема: людина у своєму розвитку повторює стадії становлення суспільства (С.Холл); типи поведінки зумовлюються типом будови тіла людини (Е.Кречмер), її фізіологічними потягами (З.Фрейд), психічними процесами (Е.Еріксон), інтелектуально-пізнавальною сферою (Д.Келлі), моральними рисами, зокрема почуттям вини (І.Кант) та ін. Психогенетики (А. Маслоу, Е.Шпренгер та ін.) дотримувалися персонологічної орієнтації і вважали, що поведінка людини, в тому числі і девіантна, детермінується загальним її розвитком. У підрозділі характеризуються також релятивістський, інтеракціоністський, позитивістський, соціально-екологічний, функціоналістський та інші підходи до визначення концепцій девіантної поведінки.

Аналізуються також погляди на дану проблему вітчизняних вчених радянського періоду (Л.С.Виготського, О.Н.Леонтьєва, Л.С.Рубінштейна та ін.), які розробляли теоретичні засади дослідження девіантної поведінки людини. Відзначається, що в сучасній українській соціальній філософії також відсутня єдино прийнята концепція причин відхилення поведінки індивіда від соціальної норми. Цій проблемі присвячені праці Є.Головахи, В.Довгополюка, А.Кавалерова, М.Михальченка, Н.Паніної, З.Самчука, та інших, які розглядають її у взаємозвязку із соціальною дезорганізацією в суспільстві. На стиках соціальної філософії і соціальної психології розглядають концепції девіантної поведінки Н.Ківенко, І.Лановенко, П.Мельник, В.Філонов та ін., які стверджують, що сучасні наукові знання про єдність природи і суспільства інтегруються у єдину систему, яка дає можливість розглядати особистість як цілісне явище, поведінка якого формується комплексом взаємозумовлених обєктивно-субєктивних детермінант.

У третьому підрозділі “Правові аспекти проблеми девіантної поведінки людини” відзначається, що людство впродовж усього періоду свого розвитку намагалося дати правову оцінку різним відхиленням у поведінці людини, хоч часто це супроводжувалося антигуманними діями. Потреби суспільства в осмисленні і оцінці девіантності сприяли виникненню ювенальної юстиції, яка сформувала загальні принципи концептуальних моделей даної галузі правових знань, що відображали боротьбу гуманістичних і консервативних ідей. Зростання у сучасному суспільстві тенденцій підліткової злочинності, наркоманії, проституції, агресивності, психічних захворювань та інших асоціальних форм поведінки, у започаткуванні яких лежать, як правило, відхилення від соціальних норм співжиття, зумовлює необхідність прийняття правових норм оцінювання таких відхилень та соціального регулювання і управління діяльністю різних правочинних установ. У світовій практиці в другій половині XX століття було розроблено і прийнято низку законодавств у справах сімї та молоді, які регулювали стосунки в суспільстві, надавали права дітям на захист, визначали їхнє положення в суспільстві. Міжнародне співробітництво та порівняльні дослідження, що проводяться у його межах, стали джерелом формування гуманістичних концепцій у правосудді. Відзначається, що вивчення девіантності у поведінці неповнолітніх, включаючи мотиви девіантних дій, має важливе практичне значення, адже загальне здоровя будь-якої нації можливе лише завдяки здоровому розвитку нових поколінь. Сучасне ж покоління в Україні формується в умовах економічної кризи, безробіття, що є однією з причин девіантності поведінки частини молоді. Акцентується на інтерпретації поняття “покоління”, яке невіддільне від поняття “віку”. Спроби виділити постійні і перемінні величини вікових ознак у суспільстві шляхом порівняння різних соціальних систем привели до висновку щодо універсального характеру цих категорій. Фундаментальні відмінності між віковими групами несуть у собі зародки конфліктів між представниками різних поколінь, що представляє одну із важливих соціальних проблем, не вирішеність якої часто детермінує девіантність поведінки молоді, що у деяких випадках межує із злочинністю. Тому правове впорядкування міжпоколінних конфліктів є одним із шляхів попередження девіантності поведінки молоді.

У другому розділі “Компютеризація суспільства і її вплив на відхилення у поведінці особистості” компютеризація розглядається як один із соціальних феноменів сучасного суспільства, який супроводжується як позитивними характеристиками, так і негативними, які спонукали прояви нового виду девіантної поведінки людини - компютерної і інтернетної залежності. Крім того, аналізуються соціальні детермінанти даного виду поведінкових відхилень.

У першому підрозділі “Компютеризація життєдіяльності людини як соціальний феномен” стверджується, що сучасна філософія одне із своїх завдань вбачає в тому, щоб розкрити соціальну сутність науково-технічного прогресу і його роль у життєдіяльності людини. Протягом всієї історії людство намагалося відшукати способи використання нових відкриттів науки і техніки для полегшення своєї праці, для створення більш досконалих умов життя. Наводяться конкретні приклади таких пошуків, зокрема спроби звести до логічних формул знання про світ і доручити їх не людському розуму, а механічному пристрою для виведення “універсальної формули знання” (Раймондо Луллія - XIII - XIY століття), розробка пристроїв для полегшення і прискорення рахунку (XYII ст., перші рахункові машини - Т.Гоббс, Леонардо до Вінчі, Б.Паскаль,), штучної мови, з допомогою якої можна було б “вираховувати істини”, що вже було передвісником кібернетичної науки (Лейбниць), продовженням розвитку якої займалися Н.Винер, А.Колмогоров, П.Лазарев, Дж.Нейман, К.Шеннон та ін. Новий напрямок у науці отримав декілька назв - кібернетика, компютерні науки та інформатика, які, по суті, розробляли одинакові проблеми - створення ЕВМ, які могли за кілька днів розрахувати орбіти великих і малих планет, на що людському колективу потрібно було б декілька років. Вченими були використані ЕВМ при розробці гральних автоматів (машина-шахматист), компютерних систем, які розпізнавали б різні образи, допомагали б у діагностиці захворювань, були спроби змоделювати творче мислення, властиве лише людині. Подальша робота вчених у цьому напрямку довела, що ЕВМ може володіти не тільки математичними здібностями, але й доводити теореми, творити музику, використовуватися у юриспруденції тощо.

У підрозділі відзначається, що розвиток кібернетики вимагав філософського осмислення її предмета, змісту, основних понять, ідей, законів, методологічних засад (А.Г.Горелов, І.Новик, В.Тюхтін, А.Урсул, та ін.). Особливої уваги вимагала проблема створення на базі ЕВМ штучного інтелекту. Із загальної кібернетики виділилися окремі самостійні науки - теорія управління, теорія масового обслуговування, теорія гри та інших.У спеціальній літературі гостро дискутувалися питання про подібність і відмінність між машиною-автоматом і живим організмом, між машиною і людиною, які можливості в перспективі моделювання психічних функцій, відповіді на які тісно повязані із зясуванням діалектики простого і складного, загального і одиничного тощо. В якості важливого критерію складності кібернетичної машини була висунута здатність автомата до самовідтворення собі подібних і до самоудосконалення (Дж.Нейман). Інший підхід повязував поняття складності з ієрархічністю систем управління. Деякі вчені прийшли до висновку, що створені ними машини хоч і здатні до реалізації багатьох процесів управління, але вони поки що не володіють властивістю самозбереження, саморозвитку (Б.Бірюков, В.Тюхтін), оскільки в автомат необхідно закласти програму, яка спрямовує його дії. Дискусії навколо можливостей електронного мозку показали, що проблеми кібернетики охоплюють широке коло тем, які стосуються основних питань філософії, повязаних з матерією і свідомістю, з людиною і її місцем у навколишньому світі. Можливості електронних систем, автоматів з часу їх перших моделей виросли у сотні і тисячі разів. Вони знайшли широке використання в галузі планування і обліку, в економіці, в космонавтиці, на залізницях, в медицині та в багатьох інших сферах життєдіяльності людини. В той же час, пошуки вчених продовжуються у напрямку створення алгоритмічної мови, удосконалення штучного інтелекту, автомата-робота, помічника людини у різних сферах її діяльності. Таким чином, науково-технічні досягнення, в тому числі і компютеризація буття людини, являють собою не лише науковий і технічний, але і соціальний феномен, який, з однієї сторони, полегшує працю людини, урізноманітнює і удосконалює знаряддя праці, змінює характер праці, стиль життя, ідеали, переконання, а з другої - породжує нові проблеми у відношеннях людини і машини, людини і природи, людини і суспільства.

У другому підрозділі “Компютерна залежність особистості як один з проявів відхилень у її поведінці” розглядається проблема впливу нових технологій, в тому числі і компютерних, на підвищення продуктивності і ефективності праці людини. Відзначається, що часто нові технології є причиною пригніченого стану сучасної людини, оскільки суспільство інколи буває не готовим до впровадження в практику нових технічних досягнень. Особливо швидкими темпами останнім часом стали розвиватися компютерні технології, що, у свою чергу, вимагає прискорення темпів розробки систем управління цими технологіями та вивчення їх впливу на поведінку особистості. Швидке і широке впровадження компютерних систем, зокрема інтернету у виробничі процеси та побут викликає особливий інтерес у працюючої, учнівської молоді та підлітків. Дослідники відзначають двоякий характер впливів цих процесів на формування особистості дитини: по-перше, позитивний (розвивають кругозір індивіда, його здатність долати труднощі оволодіння новими компютерними технологіями, формують навички роботи з компютером та ін.); з другої сторони, надмірне захоплення компютерними іграми, інтернетом відіграє і негативну роль - розвиває так звану компютерну залежність особистості (поняття порівняно нове, оскільки відображає нове явище як в житті людини, так і в функціонуванні всього суспільства), соціальне явище, яке досліджене поки що недостатньо, чим і пояснюється відсутність розширеного тлумачення даного поняття. Частіше всього, під компютерною залежністю розуміють пристрасть до роботи з компютером: компютерні ігри, патологічне тяжіння до опосередкованих Інтернетом азартних ігор, спілкування в чатах, телеконференціях, що приводить до заміни спілкування з сімєю, друзями і занурює індивіда у віртуальне середовище, яке починає сприйматися як реальність. Останнім часом розповсюдилася залежність від “кіберсексу” (захоплення порнографічними сайтами в інтернеті, обговорення сексуальної тематики тощо). Сутність компютерної та інтернетної залежності, як стверджується у авторефераті, полягає в тому, що людина, намагаючись відійти від реальності, штучним шляхом змінює свій внутрішній психічний стан, що дає їй ілюзію безпеки, можливість анонімних соціальних звязків, реалізації своїх фантазій, уявлень, чого в реальності вона не може досягти. Термін інтернет-залежність увійшов у науковий обіг в 1996 році для позначення патологічного, неподоланного, нерегламентованого тяжіння індивіда до компютера (інтернета), що, в кінцевому наслідку, викликає відсутність орієнтації у реальному світі, наносить шкоду його фізичному, психічному, міжособистісному.

Необхідність дослідження даного виду відхилень у поведінці зумовлюється тим, що він має тенденцію до розповсюдження серед підлітків та незрілої у соціальному відношенні молоді. Цій проблемі присвячені дослідження О.Арестової, Л.Бабаніна, Н.Бочкарьової, І.Бурмистрова, А.Войскунського, С.Дрьомова Ц.Короленко, Л.Лєонової, Н.Малишевої, А.Уразаєва, українських дослідників Є.Боринштейна, І.Прибуткової, А.Черниша, В.Щербини та інших, які відзначають згубний вплив даного виду девіантності поведінки на особистість, її ідеали, потреби, погляди, ціннісні орієнтації, часто доводячи її до злочинних дій. У підрозділі характеризуються теоретичні положення та практичні рекомендації цих та інших дослідників. У третьому підрозділі “Соціальні детермінанти компютерної залежності особистості” наголошується на відмінностях і особливостях компютерної залежності, на труднощах її подолання, оскільки в ній задіяні найбільш особистісні сторони життя людини. Компютерна залежність як вид девіантної поведінки не лякає індивіда, а, часом, і оточуючих, по тій причині, що вона імітує найбільш бажані потреби - свободу дій, хоч і у віртуальному середовищі, відсутність контролю з боку держави, суспільства, соціальної групи, сімї, друзів, можливість спілкуватися з подібними до себе у будь-якій точці земної кулі, оскільки Інтернет не має меж. Світове співтовариство з метою запобігання поширеності інтернет-залежності створює міжнародні організації (ЕКПАТ -Таіланд) та Дитяча Благодійна Компанія по безпеці в Інтернеті (Великобританія), до яких уже приєдналися інші країни: Україна, Італія, Туреччина, Австралія та інші. Крім того, правоохоронні органи багатьох країн проводять глобальні операції по розкриттю дитячої компютерної порнографії. В Детройті розроблена програма, яка зобовязує батьків спостерігати за дітьми під час їхньої роботи з компютером. В Україні також існує програма, яка може заблокувати доступ до порносайтів. Все це свідчить про те, що явище компютерної та інтернетної залежності являє собою серйозну соціальну проблему, яка приховує у собі загрозу майбутнім поколінням; по-друге, це явище не одиничного характеру, а воно пронизує цілі прошарки суспільства, соціальні групи з різним рівнем інтелектуального розвитку; по-третє, воно втягує у свою трясовину найбільш раниму частину суспільства - дітей, підлітків та молодь з незавершеними процесами соціалізації.

У підрозділі наголошується на тому, що одних зусиль на рівні окремих держав у боротьбі із даним видом девіантної поведінки вкрай недостатньо. Для цього необхідно також досконало знати ті детермінанти, які зумовлюють компютерну залежність замість того, щоб сприяти всебічному розвитку індивіда. Дослідники (Є.Головаха, І.Левицька, С.Наумкіна, Н.Паніна, О.Ручка та інші) відзначають, що однією з таких детермінант є соціальна норма як соціальний регулятор поведінки членів суспільства. У сучасній соціальній філософії поки що відсутнє однозначне визначення даного поняття. Найчастіше вживається воно у значенні певних стандартів дій, які регулюють поведінку людини в різних сферах життєдіяльності в залежності від належності її до певної соціальної групи і визначають змістовну характеристику соціального статусу особистості (Е.Головаха, Н.Паніна). Соціальні норми визначають моделі поведінки і діяльності, які є обовязковими для всіх членів суспільства. Вони виникають, формуються і змінюються відповідно суспільних ідеалів, ціннісної парадигми суспільства. Інші вчені пропонують декілька підходів до визначення сутності поняття “соціальні норми”, зокрема статистичний, адаптаційний та етнокультурний (І. Левицька). У підрозділі розкривається зміст цих підходів. Відносність меж соціальної норми поведінки тягне за собою і відносність визначення відхилень від неї, чим пояснюється вживання різних термінів для їх позначень: “асоціальна поведінка”, “антисоціальна”, “антисуспільна”, “соціальна аномалія” та інші. Усі ці терміни відображають одну із сторін девіантної поведінки. Що стосується компютерної залежності як однієї з форм відхилень у поведінці особистості, то слід відзначити, що постійні трансформації суспільних відносин, соціальна нестабільність усіх сфер життєдіяльності та інші негативні явища у суспільному житті сучасного суспільства не сприяють виробленню нових соціальних норм, в тому числі і норм користування компютерними технологіями, а звідси і нечіткість визначення відхилень у поведінці індивіда у цій сфері діяльності. Тому компютерна залежність часто є наслідком незнання соціальних норм у цій сфері життєдіяльності, тим більше, що такі ще остаточно не сформовані.

Значне місце у даному підрозділі відводиться аналізу мотиваційної сфери особистості як однієї з важливих детермінант поведінки взагалі і відхилень в ній, зокрема. Слід враховувати також, що кожній особистості властива своя система мотивів, які лежать в основі її вчинків. Проблема мотивації здавна цікавить зарубіжних, українських та російських вчених (Й.Гойзинга, А.Маслоу, С.Л.Рубінштейн), в тому числі мотивації девіантної поведінки (В.Бурова, Н.Дмитриева, Ц.Короленко та ін.). У підрозділі аналізуються й такі соціальні детермінанти компютерної залежності особистості як осмислення нею “Я”-концепції”, “Я”-образу”, система потреб індивіда, його ціннісна парадигма, прагнення самореалізації, здатність до самооцінки (більшість дослідників стверджують, що саме завищена самооцінка викликає девіантну поведінку у підлітків), а також соціальні зміни у самому суспільстві.

ВИСНОВКИ

У висновках наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у соціально-філософському осмисленні компютерної залежності як однієї з форм девіантної поведінки особистості. Здійснене дослідження дає можливість в узагальнено-теоретичній формі зробити наступні висновки:

1. Одне з основних завдань, що стоїть перед суспільством на даному етапі його розвитку, полягає у формуванні такої особистості, яка усвідомлювала б відповідальність за свою поведінку і вчинки, була активним учасником соціальних, політичних, економічних і технічних процесів, що протікають в Україні і світі. Нажаль, у сучасному українському суспільстві, як і в будь-якому іншому, є частина індивідів з девіантною поведінкою, залишати яких поза увагою значило б ще більше погіршити їхнє становище і нанести шкоду самому суспільству.

2. Вивчення проблем девіантності набуло важливого соціального значення. Дослідженнями їх займаються психологи, психіатри, психоневрологи, соціологи і лише в незначній мірі соціальні філософи, що стало причиною відсутності чітких критеріїв визначення характеру відхилень у поведінці індивіда та самого поняття у соціально-філософському аспекті. В сучасний період вчені зосередили свою увагу на особистості девіанта, його самосвідомості, мотивах і спрямованості дій, що сприяє формуванню окремої міждисциплінарної наукової галузі.

3. Виокремилися різні концепції девіантної поведінки і підходи до їх визначення, серед яких найбільшу поширеність і обґрунтованість мають соціогенетичний, біогенетичний, психогенетичний, релятивістський, позитивістський та інші, представники яких по-різному розглядають детермінанти відхилень у поведінці людини і розробляють на основі цього різні теоретичні концепції даного соціального явища. Відсутність єдиних підходів викликала різнобічність у термінах позначення девіантної поведінки, зокрема: “асоціальна поведінка”, “антисоціальна”, “антисуспільна”, “відхилення у поведінці”, “соціальна аномалія” та ін.

4. Тенденції поширення явищ девіантності серед підлітків і юнацтва, посилення загрози здоровю суспільства вимагає активізації правового осмислення і оцінки даної проблеми, тим більше, що існують традиції ювенальної юстиції, виникнення якої і розвиток завжди розглядалися як перемога гуманістичних елементів у правовій теорії і кримінальній практиці. У світових вимірах створені міжнародні обєднання правового характеру, які регулюють критерії оцінювання відхилень у поведінці молоді і дітей, однак кількість таких об'єднань поки що обмежена. Необхідна також активізація правоохоронних органів та розширення досліджень правового змісту.

5. Компютеризація усіх сфер виробництва та суспільних відносин, розробка нових компютерних технологій корінним чином змінила форми трудової діяльності і поведінку людини. Сучасні компютерні системи - це новий етап у розвитку технологій інформаційної діяльності людини, які впливають на пізнавальну, комунікативну та особистісну сфери. Із зростанням компютерної інтернетизації з'явилася проблема наслідків використання компютерних систем, що проявилась у виникненні і поширенні у світовому масштабі нового виду відхилень у поведінці - компютерної і інтернетної залежності, яка вражає індивіда як особистість, відволікає його від вирішення невідкладних соціальних проблем, робить його додатком до компютера.

6. Даний вид девіантної поведінки, як показано в роботі, явище нове і досліджене недостатньо, чим пояснюється відсутність єдиного розширеного тлумачення поняття “компютерна залежність” у соціально-філософському аспекті, під якою частіше всього розуміють патологічну захопленість опосередкованими інтернетом азартними іграми, спілкуванням в системі он-лайн, прагнення індивіда вийти з реального життя у віртуальне середовище, де людина знаходить уявну свободу, незалежність, можливість реалізувати в ньому свої фантазії, патологічні потреби тощо.

7. Соціальна нестабільність усіх сфер суспільного життя стоїть на перешкоді вироблення чітких соціальних норм користування компютерними технологіями, критеріїв у визначенні характеру відхилень у поведінці індивіда, класифікації їх різновидів та ступінь негативного впливу на суспільне життя.

8. Основними соціальними детермінантами відхилень у поведінці користувачів компютерними технологіями, як показало дослідження, є недосконалість соціальних норм, невизначеність соціальних ідеалів, збоченість мотиваційної сфери та системи ціннісних орієнтацій і потреб, розпливчастість у осмисленні “Я”-концепції” та ін. Робота суспільства у напрямі зменшення впливу цих негативних явищ у суспільному розвитку та формуванні особистості сприятиме подоланню поширеності компютерної та інтернетної залежності молоді, підлітків та індивідів з незавершеним процесом соціалізації.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Соловйова І.І. Усередині конфлікту // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1998. - № 1.- С.174 - 179.

2. Соловйова І.І. Фактори виникнення девіантної поведінки // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Крок у майбутнє”. - Київ, 2003. - С. 43 - 44.

3. Соловьева И.И. Личностные предпосылки формирования компьютерной аддикции // Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2005”. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 66 - 68.

4. Соловйова І.І. Чинники формування комп'ютерної адикції // Тези доповідей 58-ої науково-технічної конференції 2005 - 2006 роки Одеського національного морського університету. - 2005 -2006рр. - С. 83-84.

5. Соловьева И.И. Болонский процесс: перспективы внедрения в Украине // Материалы международной научно-практической конференции “Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданского общества”, ОНМУ. - Одесса, 2006. - С. 255 - 257.

6. Соловьева И.И. Изучение проблемы девиантности в поведении личности - неотложная социальная задача // Наукове пізнання: методологія та технологія. - 2005. - № 1 (15). - С. 112 - 118.

7. Соловьева И.И. Девиантное поведение как фактор формирования Интернет - аддикции // Матеріали міжнародної наукової конференції “Інновації в технології та методології наукового пізнання”. - Одеса, 2006. - С. 85 - 86.

8. Соловьева И.И. Социальные детерминанты компьютерной зависимости личности // Перспективи. - 2006. - № 1 (33). - С. 150 - 154.

9. Соловьева И.И. “Компьютерная зависимость личности как одно из проявлений ее отклоняющегося поведения” // Наукове пізнання: методологія та технологія. - 2005. - № 2 (16). - С. 142 - 147.

Анотації

Соловйова І.І. Девіантність особистості в умовах компютеризації суспільства: соціально-філософський аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Південноукраїнський державний педагогічний університет ім.К.Д.Ушинського, Одеса, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене соціально-філософському осмисленню девіантної поведінки особистості в умовах компютеризації суспільства. Відхилення у поведінці індивіда розглядаються як одна із соціальних проблем сучасності, дослідження якої є однією з важливих завдань. Розглядаються різні концепції девіантності і підходи до їх визначення, зокрема соціогенетичний, біогенетичний, психогенетичний, релятивістський, позитивістський та інші. Розкриваються правові аспекти проблеми девіантної поведінки. Особлива увага приділена аналізу процесів компютеризації суспільства і їх впливу на відхилення у поведінці індивідів. Компютеризація життєдіяльності людини розглядається як соціальний феномен, який сприяв появі нового виду девіантності у поведінці особистості - компютерної та інтернетної залежності. Характеризуються соціальні детермінанти компютерної залежності особистості.

Ключові слова: компютеризація, особистість, девіантність, компютерна залежність, інтернетна залежність, соціальна норма.

Соловьева И. И. Девиантность личности в условиях компьютеризации общества: соиально-философский аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Южноукраинский государственный педагогический университет им. К.Д.Ушинского, Одесса, 2007. Диссертационное исследование посвящено социально-философскому осмыслению проблемы девиантного поведения личности в условиях компьютеризации общества. Одним из исходных принципов работы является утверждение, что главными задачами нынешней гуманитарной науки и практики является формирование такой личности, которая бы осознавала ответственность перед обществом за свое поведение и поступки, была активным участником социальных, политических, экономических, технических преобразований в стране. Однако, как и в любом другом обществе, в украинском современном обществе есть часть индивидов с отклоняющимся, девиантным поведеним, оставлять без внимания которых означало бы еще больше усугублять их положение и наносить ущерб самому обществу. К тому же, с приходом компьютеризации общественного произвоства и общественных отношений появился еще один, новый вид отклоняющегося поведения - компьютерная и интернетная зависимость. Это социальное явление требует пристального внимания учених разных направлений - психологов, психиатров, социологов, криминалистов и особенно социальных философов. В работе утверждается, что данное явление приобрело тенденцию к быстрому и широкому распространению, все больше вовлекая в себя несформировавшуюся социально молодежь, подростков и даже учащихся младших классов. В этой связи в работе прослеживаются правовые аспекты данной проблемы.

В диссертации анализируются различные концепции отклоняющегося поведения и подходы к его определению, среди которых наиболее выделяются социогенетический, биогенетический, психогенетический, релятивистский, позитивистский и другие, представители которых по-разному рассматривают причины девиантности. Одни пытаются объяснить это явление структурализмом, способами социализации индивида, его взаимоотношений с окружающими, что способствовало появлению различных теорий и концепций (теория социализации, теория научения, теория ролей и т.д.); другие исходят из биологических процессов созревания организма и т.д. Раскрываются основные этапы процессов компьютеризации жизнедеятельности человека, их положительное влияние на различные сферы его жизни, постоянное усовершенствование компьютерных технологий, которые коренным образом изменяют формы и способы трудовой деятельности и поведения личности. Отмечается, что современные компьютерные сети представляют собой новый этап в развитии информационной деятельности человека. Их применение ведет к значительным структурным и функциональным изменениям не только разных личностных сфер, но и пространственно-временных характеристик взаимодействия в системах субъектно-объектных отношений.

В работе доказывается, что несмотря на широкий спектр исследований проблем девиантного поведения, компьютерная и интернетная зависимость личности как одна из новых форм отклоняющегося поведения не нашла надлежащего места, что является одной из причин отсутствия расширенного толкования самого понятия “компьютерная зависимость” в социально-философском аспекте. Чаще всего под компьютерной зависимостью подразумевают патологическую привязанность человека к опосредованным интернетом (компьютером) азартным играм, он-лайновым информационным общениям, что способствует развитию желания уйти от проблем в реальной жизни и пытаться решить их в виртуальной среде, где человек находит мнимую свободу, независимость и ложную возможность удовлетворения своих потребностей и фантазий. Утверждается, что патологическая привязанность к компьютеру и интернету приводит также к различным преступным действиям, что угрожает уже не только самому индивиду, но и его семье, социальной группе, обществу. Остсюда вытекает важность сформированности социальных норм, социальных идеалов, ценностной парадигмы общества, системы потребностей личности и других социальных детерминант поведения личности.

Ключевые слова: компьютеризация, личность, девиантность, компьютерная зависимость, интернетная зависимость, социальная норма.

Soloviova I.I. Individual's deviancy in conditions of society computerization: social - philosophic aspect. - Manuscript.

Dissertation on acquire of the philosophic science candidate's degree, specialization code: 09.00.03 - social philosophy and philosophy of history - South-Ukrainian State K.D. Ushinsky Pedagogicai University. - Odessa, 2007.

This investigation claims for social and philosophic understanding of deviant behaviour of personality under the conditions of society Computerization Deviancies in human's behaviour are viewed a one of the existing social problems in the society, thus whose investigation is one of the most important tasks. Different concepts of deviancy are looked upon and approaches as to their definition, i.e. sosiogenetic, biogenetic, psychogenetic, relativistic, positivistic and others. Legal aspects of deviant behaviour are outlined. Special attention is paid to the analysis of society computerization processes. Computerization of Human activitises is viewed as a social phenomenon, that enforces. The appearance of a new bind of deviancy in human's behaviour - computer and Internet addiction. Social determiners of computer addiction of an individual are characterized.

Key words: computerization, individual, deviancy, computer addiction, Internet addiction, social norm.

Размещено на Allbest.ru