Раціональність у науковому та позанауковому знанні: контекст комплементарності

Дисертація присвячена аналізу раціональності в науковому й позанауковому знанні. Розкривається, що суть проблеми раціональності загалом, конкретного виду чи історичного типу полягає в тому, що конкретний набір принципів і правил, якими керується в своїй діяльності розум, виявляється малоефективним в освоєнні світу, організації суспільного життя, перетворенні зовнішнього середовища і т.п. Стосовно ж проблеми раціональності в позанауковому знанні то вона тут має два виміри. Перший, внутрішній, коли відчувається обмеженість даного виду раціональності його носіями і другий, зовнішній, коли ці обмеженості досліджує наука. Відмічається, що розгляд раціональності певного історичного періоду, її філософсько-методологічних передумов, у підсумку веде до реконструкції того духового контексту, тієї смислової сітки, яка в кожну епоху визначає загальний фон, на якому наука, філософія створюють свої побудови.

Обґрунтовано концепцію комплементарності наукових і позанаукових форм знання на основі раціональності. Раціональність виступає своєрідним спільним знаменником для різноманітних форм знання, завдяки своїй універсальній структурі. Ця структура включає чотири рівні: цільовий (тут здійснюється цілепокладання, визначається мета до якої прагнуть), методичний (набір методів для досягнення бажаної мети), алгоритмічний (порядок дій для досягнення мети), суб'єктний (наявність розуму, там де немає об'єктивно значущих аксіоматичних засад мислення не можна говорити про раціональність). Ця структура є універсальною і притаманна будь-якій формі раціональності чи її різновиду. Відмінність між конкретними виявами раціональності зумовлюється наповненнями виділених рівнів, і насамперед методичного, а також від історичних умов реалізації.

Ключові слова: раціональність, наукова раціональність, наукове знання, позанаукове знання, модель світобудови.

Теклюк А.И. Рациональность в научном и вненаучном знании: контекст комплементарности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.09 - философия науки. - Черновицкий национальный университет. - Черновцы, 2007.

Диссертация посвящена анализу рациональности в научном и ненаучном знании. Раскрывается, что сущность проблемы рациональности вообще, конкретного вида или исторического типа состоит в том, что конкретный набор принципов и правил, которыми руководствуется в своей деятельности разум, оказывается малоэффективным в освоении мира, организации общественной жизни, превращении внешней среды и т.п. Относительно проблемы рациональности во вненаучном знании, то она имеет два измерения. Первое, внутреннее, когда ощущается ограниченность данного вида рациональности его носителями и второе, когда эти ограниченности исследует наука, философия. Отмечается, что рассмотрение рациональности определенного исторического периода, ее философско-методологических предпосылок, в итоге ведет к реконструкции того духовного контекста, той смысловой сетки, которая в каждую эпоху определяет общий фон, на котором наука, философия создают свои конструкции.

Обосновано концепцию комплементарности научных и вненаучных форм знания на основе рациональности. Рациональность выступает своеобразным общим знаменателем для разнообразных форм знания, благодаря своей универсальной структуре. Эта структура включает четыре уровня: целевой (здесь осуществляется целеполагание, определяется цель к которой стремятся), методический (набор методов для достижения желаемой цели), алгоритмический (порядок действий для достижения цели), субъектный (наличие разума, там где нет объективно значимых аксиоматических оснований мышления нельзя говорить о рациональности). Эта структура есть универсальной и прсуща любой форме рациональности или ее разновидности. Отличие между конкретными проявлениями рациональности обуславливается наполнением выделенных уровней, и прежде всего методического, а также от исторических условий реализации.

Ключевые слова: рациональность, научная рациональность, научное знание, вненаучное знание, модель мироздания.

Teklyuk A.I. “Rationality within the scientific and outscientific knowledge: complementary aspect”. - A manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree Candidate of Sciences in Philosophy on speciality 09.00.09 - Philosophy of Science. Chernivtsi National University. - Chernivtsi, 2007.

Thesis considers the analysis of rationality within scientific and outscientific knowledge. There had been disclosed that the essence of the issue of rationality in general, of specific kind or historic type lies in the fact that the specific set of rules and principles followed by mind in its activity is of small efficiency in the process of world revealing, public life forming, environment transforming etc. As for the issue of rationality within scientific and outscientific knowledge, it consists of two dimensions. The first one is inner, when one feels the scantiness of the given kind of rationality by its bearers; and the second one is outer, when these scantiness is considered by the science. There had been pointed out that the consideration of rationality of specific historic period and its philosophic and methodological preconditions results in the reconstruction of the mental aspect and the sense net, which determines the general background within every epoch upon which the science and the philosophy create their superstructures.

There had been grounded the concept of complementarity of scientific and outscientific knowledge types on the basis of rationality. Rationality is the peculiar common denominator for various types of knowledge due to its universal structure. The above structure includes four levels: the target one (the target setting is conducted and the purpose is denominated), the methodic one (the set of methods for desired objective attaining), the algorithmic one (the sequence of actions for objective attaining), the subjective one (the presence of mind, in case there is no impartially significant axiomatic grounds for thought, we couldn't talk about the rationality). The present structure is universal and is peculiar to any form of the rationality or its kind. The distinction in specific rationality demonstration depends on the substance of the above levels, and especially the methodic one, also on historic realization conditions.

Keywords: rationality, scientific rationality, scientific knowledge, outscientific knowledge, the universe model.

Размещено на Allbest.ru