Філософія історії в історії філософії: проблема "початку" та "кінця"
Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.
| Рубрика | Философия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.11.2013 |
| Размер файла | 46,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Подальше зростання уваги до людини, наприклад, культурно-антропологічна переорієнтація парадигми "загальної історії" в 70-ті рр., підготували загальні якісні зміни в поглядах на роль та місце людини в світі, які відбулися в ситуації Постмодерну. Остання розглядається як ситуація "життя-в-грі", де, нехтуючи правилами та результатами, людина із повною серйозністю реально обіграє змістовний надлишок, утворений через деідеалізацію культурного простору ще з часів Ф. Ніцше з його "Бог помер", самостверджуючи неповторність своєї "сингулярної" присутності. Ця гра виявляється невід'ємною від гри з часом в просторі історії, де відкриваються додаткові, вільні від ідеологічної заангажованості сучасністю, можливості для самовизначення людини.
Як наслідок - в постмодерністській ідеальній грі суб'єкт історичного пізнання, котрий подібно до пушкінського Пімена забував про власне "Я" задля отримання об'єктивної істини, стає учасником діалогу з минулим, під час якого він сподівається змінитись самому, збороти нав'язані йому нормативні кордони та формальні умови діяльності, оскільки "працювати - це значить зважитись думати інакше, ніж ти думав колись" (М.Фуко).
В підрозділі 2.5 "Постметафізична перспектива методології історії" фіксуються "полюсні" тенденції та загальна перспектива, а також філософські умови можливості переходу від пошуків єдиного "загальнонаукового" методу до сучасної методологічної полідисциплінарності історичної науки.
Посткласичною методологічною перспективою історії наприкінці ХХ ст. називається заміна пояснення історичного процесу як чогось "об'єктивно-даного" розумінням його як гуманістичного процесу самоідентифікації діючих в ньому осіб. Конкретне втілення ця перспектива знаходить в рівно-взаємо-додатковості діалогічного методу М.М. Бахтіна та методу психоаналітичного дискурсу Ж. Лакана. Якщо діалогізм М.М. Бахтіна націлює на вивчення історії як власного Іншого, то метод Ж. Лакана спрямований на вивчення історії Іншого як свого "Я" - на історичне пізнання як на своєрідний психоаналітичний "ана-процес" наповнення змістовного вакууму сучасного людського життя шляхом проведення довільних історичних асоціацій з ним.
Філософською умовою можливості постметафізичної методологічної перспективи вважається постмодерністський проект мови - поліморфної, гетерогенної структури, котра довільно конструює сенс за посередництвом таких (не)лінгвістичних компонентів, які самі по собі сенсу не мають. Виникаючи через руйнування класичних опозицій "мова/мислення", "мовлення/ письмо" в посткласичній лінії в лінгвістиці від Ф. де Соссюра до французьких постструктуралістів, постмодерністський проект мови теоретично доводить наявність многозначного та неоднозначного "пiдтексту" подієво-структурного "контексту" історії, одночасно вказуючи на інтерпретативні шляхи його розкриття.
Вказана перспектива в прикладних дослідженнях розкривається в кордонах полідисциплінарності історичної науки др. пол. ХХ ст., якими визнаються тенденція до "відродження наративу" (Л. Стоун) - підвищення емоційно-художніх та особистісно-оповідальних елементів в роботі історика, та "кліометрія" - створення на базі комп'ютерних технологій наукової теорії "соціального виміру" і методологічного інструментаря на зразок точних наук. Але наочна в ситуації "кінця" філософії історії неможливість остаточного пізнання історичного минулого об'єднує як "наративістів", так і "кліометрістів" в плюралізмі методологічної ділянки епістемологічного простору історії.
У висновках формулюються головні теоретичні результати роботи, серед яких треба відзначити модель становлення філософії історії до рівня системи, конкретизацію проблеми "кінця" філософії історії в гіпотезі про її структурно-епістемологічну диференціацію, встановлення онтологічних, гносеологічних та структурно-системних паралелей між класичною філософією Нового часу та філософією історії як такою, визначення відповідності ситуації "кінця" філософії історії "парадигмальній революції" в історичній науці др. пол. ХХ ст., проведення зв'язку між теоретичними інноваціями в ній та концептуалізацією в ситуації "кінця" філософії феноменів несвідомого, мови, гри. Вказані також можливі напрямки подальшого дослідження, в першу чергу, вивчення заміни "онто-теологічного" типу історичності - смислової єдності минулого, теперішнього та майбутнього "антропологічним", який має базуватись на принципі : "В історії нема нічого, крім суб'єктивних розбіжностей" (парафраз Ф. де Соссюра).
Основні результати дисертації відображені в публікаціях
1. Гносеологический статус исторического исследования: прошлое и настоящее // Проблеми історії та методології історичної науки. Харківський історіографічний збірник.-Х.,1998. - Вип.3.-С.56-62.
2. Лиотар Ж.-Ф. "Заметка о новом декоре" (из книги "Постмодерн в изложении для детей"): Пер. с фр., коментар перекладача до статті Ж.-Ф. Ліотара й бібліографія перекладів творів Ж.-Ф. Ліотара російською мовою К.В. Кислюка // Постмодернизм в философии науки и философии культуры. Вестник Харьковского государственного университета. - Сер. "Теорія культури та філософія науки".- Х.,1997.-№389. - С.3-5 та 129-130.
3. Новый проект философии истории, или о чём свидетельствует философско-исторический опыт школы "Анналов" //Философские перипетии. Вестник Харьковского государственного университета.- Сер."Філософія".-Х.,1997.-№394.-С.68-70.
4. О социокультурных и лингвистических предпосылках постмодернистского проекта языка // Актуальні проблеми теорії комунікації та викладання іноземних мов. Вісник Харківського держуніверситету.-Х.,1997.- №390.- С.68-70.
5. Філософія історії в історії філософії : проблема "кінця" // Философские перипетии. Вестник Харьковского государственного университета.-Сер. "Філософія". - Х.,1998. - № 409.-С.62-64.
6.Философские перипетии дискурса легитимации // Наука і культура. Вісник Харківського державного університету. - Сер. "Теорія культури та філософія науки". - Х.,1998.- №400/4.-С.78-82.
7. Эстетика истории в Постмодерне // POST - OFFICE. Вестник Харковского государственного университета.-Х.,1998.- №399.- С.56-59.
8. Есть ли враги у открытого общества ?(несколько замечаний к книге К. Поппера "Открытое общество и его враги") // Проблема ответственности на рубеже ХХ и ХХІ ст. Материалы мемориальных чтений, посвященных 60-летию проф. А.Ф. Плахотного. - Х.,1996. - С.182-184.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.
реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.
реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009Три основні напрями філософії історії. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії, сутність людини в історії філософської думки. Філософські аспекти походження людини. Проблеми філософії на сучасному етапі. Особистість і суспільство.
реферат [40,2 K], добавлен 08.10.2009Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.
реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010Історія в концепціях "філософії життя". Гносеологічні проблеми історії баденської школи неокантіанства. Проблеми історії в концепціях неогегельянства. Неопозитивістська теорія історії. Метод "віднесення до цінностей" і метод "оцінки" в теорії Ріккерта.
реферат [30,1 K], добавлен 30.11.2010Поняття і загальна характеристика соціальної психології. Філософія психології як світогляд, пізнання. Що визначає характер суспільного устрою. Взаємозв’язок соціальної філософії та філософії психології. Основні проблеми становлення філософії як науки.
реферат [35,0 K], добавлен 26.04.2016Некласична філософія кінця XIX-початку XX ст. Психоаналіз і неофрейдизм як одна з найвпливовіших ідейних течій XX ст. Екзистенціальна філософія та її різновиди. Еволюція релігійної філософії XX ст. Проблема знання, мови і розуміння у філософії XX ст.
реферат [85,4 K], добавлен 25.02.2015Картина філософського професійного знання в Україні. Позитивізм Володимира Лесевича та панпсихізм Олексія Козлова. Релігійно-теїстичний напрямок української філософії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Спрямування розвитку академічної філософії в Україні.
реферат [37,2 K], добавлен 20.05.2009Проблеми філософії, специфіка філософського знання. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Українська філософія XIX - початку XX століть. Філософське розуміння суспільства. Діалектика та її альтернативи. Проблема людини в філософії.
шпаргалка [179,5 K], добавлен 01.07.2009Виникнення філософського мислення на початку VI ст. до н.е. Представники класичного періоду філософії. Особливості філософії еллінно-римської епохи. Вчення софістів, характер діяльності. Суть тверджень Сократа. Погляди Демокріта, його теорія пізнання.
презентация [133,1 K], добавлен 29.09.2014Загальна характеристики стану філософської культури України кінця XVIII – початку XIX ст. Поширення ідей представників французького та німецького просвітництва в Україні. Масонство в історії філософської думки України, теорії та етапи його зародження.
контрольная работа [18,1 K], добавлен 30.05.2010Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
контрольная работа [10,6 K], добавлен 23.11.2010Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.
контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014Сутність та шляхи філософського вирішення проблеми "людина – природа", її особливості та рівні осмислення на різних етапах розвитку суспільства. Корективи, що були внесені в дану проблему в епоху Відродження. Проблема "людина – природа" у Нові часи.
реферат [11,9 K], добавлен 09.03.2011Роздуми про сенс життя в історичному контексті. Східний підхід до життя людини. Думки античних філософів та філософів Нового часу. Представники німецької класичної філософії. Філософія слов'янських мислителів і письменників. Проблема життя та смерті.
реферат [97,9 K], добавлен 17.01.2011Пізнавальна діяльність у поглядах професорів Києво-Могилянської академії, її рівні - чуттєвий й раціональний. Розуміння даними вченими сутності філософії. Етапи та специфіка пізнавального процесу за І. Гізелем, вивчення даного феномену в курсі філософії.
реферат [24,5 K], добавлен 24.09.2010Період "високої класики" в філософії як період розквіту давньогрецької філософії з середини V до кінця IV століття до нашої ери. Провідні риси цього етапу розвитку філософії. Особливості філософської системи Платона. Провідні ідеї філософії Аристотеля.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 20.02.2011Особливості розвитку середньовічної філософії (патристики, ранньої і пізньої схоластики): пошук способів обгрунтування догматів віри. Вчення про людину, натурфілософське пояснення першооснови явищ світу, уявлення про життя суспільства в епоху Відродження.
реферат [23,3 K], добавлен 14.03.2010Ортодоксальні школи індійської філософії (даршан). Санкх’я про засоби пізнання блага. Буддизм - як релігія, заснована на позбавленні від бажань і пробудженні в нірвані. Махавіра - засновник джайнізму. Учення представників філософії стародавнього Китаю.
презентация [103,8 K], добавлен 15.04.2014Риси барокової філософії, яка сформувалася в Україні XVII-XVIII ст. і поєднала в собі елементи спіритуалістично-містичної філософії і ренесансно-гуманістичні й реформаційні ідеї. Ретроспективність і традиціоналізм філософії Києво-Могилянської академії.
контрольная работа [29,5 K], добавлен 29.09.2010
