Онтологія в естетичному пізнанні: аналіз філософсько-естетичної концепції Романа Інгардена

Онтологічне тлумачення обґрунтовує первинність інтенціональної структури літературного твору. Відтак він розглядається як ієрархічно упорядковане багатошарове формальне утворення, якому притаманні тотальність, саморегулювання і трансформація. Істотний вплив на співвідношення його шарів здійснює фазове упорядкування мовних утворень, яке складає квазі-часову структуру. Функціонування кожного із компонентів виявляє низку художніх властивостей, на основі яких утворюються ансамблі естетично цінних якостей. В поєднанні даних сполучень формуються метафізичні якості, які виявляють ідею твору, найвищий ступень органічної єдності його внутрішньої будови.

Принципове значення для дослідження твору художньої літератури має концептуальна зв'язка “схематичність - конкретизація”, в межах якої досягається універсальне синтетичне осмислення багатоступеневої динаміки художньо-естетичного процесу в гранично широкому буттєвісному контексті. Своїм існуванням літературний твір доводить спроможність мистецтва інтегрувати плюралістичне буття в єдине ціле, сприяючи розкриттю іманентних характеристик його складових і водночас формувати життєвий світ людського існування і стверджувати його глибинний сенс.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Братко К.В. Концепція інтенціонального предмета і філософсько-естетичний аналіз літературного твору // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол.ред. В.В. Лях. - Вип. 28. - К.: Український центр духовної культури, 2002. - С.106-117.- 0,5 д.а.

2. К.В. Братко Концептуальні засади аналізу літературного твору у філософській естетиці Романа Інгардена // Філософія, культура, життя./ Міжвузівський збірник наукових праць. Випуск 14. Наука і освіта. Дніпропетровськ 2002. С. 133-140. 0,5 д.а.

3. Братко К.В. Онтологія загального і аналіз витвору мистецтва у феноменологічній естетиці // Вісник Черкаського університету. Випуск 20. Серія: філософія. Черкаси 2000. С. 55-68. 1 д.а.

4. Братко К.В. Проблема визначення і співвідношення об'єктивних і суб'єктивних чинників естетичного досвіду в естетиці Романа Інгардена // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск третій: Зб.наук.праць: У 2-х частинах. Частина І. К., 1999. С. 108-119. 0,75 д.а.

5. Братко К.В. Проблема визначення предметної області естетики: досвід феноменологічного розв'язання // Вісник Черкаського університету. Випуск 14. Серія: філософія. Черкаси, 1999 С. 54-63. 0, 7 д.а.

6. Костянтин Братко. Філософсько-естетична концепція Романа Інгардена і проблема цілісності гуманітарного знання // Методологічні проблеми психології мисленєвої та мовної діяльності / Studia Methodologica. Тернопіль, 1997. Вип. 3. С.53-55. 0,5 д.а.

7. К.В. Братко Эстетический потенциал языковых структур в художественном тексте. // Лінгвістичні студії. Випуск ІІ. Черкаси “Сіяч” 1997. С. 157-166. 0,5 д.а.

8. Костянтин Братко. Мистецтво як фактор формування національної ментальності. // Формування національної самосвідомості молоді. / Збірник наукових праць (Матеріали конференції). Київ, 1996. С. 26-27. - 0,2 д.а.

9. Братко К.В. Своєрідність естетичного в гуманітарному пізнанні. // Тези наукових читань з нагоди 60-річчя від дня народження А.С. Канарського. Київ, 1996. С. 13-15. 0,2 д.а.

10. Братко К.В. Естетизація як структурування дійсності. // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції молодих викладачів та аспірантів. Частина 1. - Черкаси - 1995. - С. 133-135. - 0,2 д.а.

АНОТАЦІЯ

Братко К.В. Онтологія в естетичному пізнанні: аналіз філософсько-естетичної концепції Романа Інгардена. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00. 08 - естетика. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена критико-рефлексивному дослідженню парадигмальних засад естетичного пізнання. На основі аналізу феноменологічної концепції Романа Інгардена визначається один із імовірних шляхів дисциплінарного конституювання естетики, виявляється ключова роль онтології як в обґрунтуванні і теоретико-методологічній розбудові, так і у тематичному структуруванні естетичних розвідок. Поглиблений аналіз і дослідницьке застосування основних концептів і принципів онтології спрямовується на розкриття сутності і функцій художньо-естетичного в контексті фундаментальних буттєвісних взаємозалежностей, як адекватного культурі людського світовідношення. Інгарденівська теорія літературного твору розглядається як узагальнена модель витвору мистецтва, основа продуктивного синтезу усіх приналежних до сфери естетичного феноменів.

Ключові слова: естетичне пізнання, онтологія, предметна область естетики, логіко-методологічна парадигма, інтенціональний предмет, ідея, світовідношення, літературний твір, схематичність, конкретизація, художньо-естетичний предмет.

АННОТАЦИЯ

Братко К.В. Онтология в эстетическом познании: анализ философско-эстетической концепции Романа Ингардена. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.08 - эстетика. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

Диссертация посвящена критико-рефлексивному исследованию парадигмальных основ эстетического познания. Анализируя концепцию Романа Ингардена, автор выявляет один из возможных путей самоопределения эстетики как неотъемлемой составляющей единого философского знания. В качестве ключевого теоретико-методологического фактора дисциплинарного конституирования рассматривается учение о бытии, проблематика способа его существования и структуры, тематизируемая применительно к художественно-эстетическому существованию.

В работе реконструируется логико-методологическая парадигма эстетики Ингардена с учетом ее онтологического обоснования и настроенности на идеал “строгой науки”. Особое внимание уделяется проблематике понятийно-категориальной организации знания, которая разрабатывается на основе онтологической интерпретации языка, вследствие чего эстетика отходит от спекулятивного конструирования и формируется с учетом этнической и культурно-исторической полифонии философско-эстетического мышления.

Историко-эстетическая концепция Ингардена, по мнению автора, подтверждает правомерность эйдетической установки и обосновывает необходимость феноменологической реконструкции художественно-эстетического опыта, выражающей органическое единство его субъектных и предметных компонентов. Интерпретация последних, с точки зрения онтологического плюрализма, позволяет включить в предметную область эстетического познания как телесные, так и психически-духовные акты субъекта, а также материальный фундамент произведения искусства и объективно-идеальные эстетические ценности.

Переходя к внутридисциплинарному анализу, диссертант рассматривает онтологию произведения искусства как системообразующий фактор философской эстетики, определяющий ее взаимодействие со смежными дисциплинами. На этом этапе выявляется эвристический потенциал парадигмальных основоположений онтологии применительно к философско-эстетической теории литературного произведения. В работе осуществляется детальный анализ эстетически значимых аспектов концепции интенционального предмета. Разрабатывая проблематику интерсубъективности интенционального, диссертант обращается к ингарденовской теории идей, которая способствует выяснению места и роли художественного произведения в формально-содержательной структуре бытия, позволяет определить специфику эйдетического описания, а также играет ключевую роль в изучении художественных и эстетических ценностей, онтологических оснований художественного творчества. Полученные результаты позволяют выделить и описать эстетически типичные характеристики литературного произведения. При этом особое значение придается обоснованию интегративной функции искусства в формировании бытия, которая неразрывно связана с завершением и свободным проявлением человеческой целостности, а также формированием нормативной среды, в которой межличностные отношения легитимируются в культурно-историческом жизненном мире.

Разработка этих положений связана с функциональным анализом структуры литературного произведения. В диссертации раскрывается механизм конституирования ансамблей эстетически ценных качеств, на основе которых осуществляется манифестация объективно-идеальных метафизических качеств. Связанный с этим синтез и самораскрытие чувственно-образных и смысловых составляющих произведения представляет собой его онтологическую кульминацию, неотделимую от открытия и осознания смысла человеческого существования. Переходя к расширенной трактовке схематизации, автор рассматривает понятийную связку “схематичность - конкретизация” как теоретико-методологическую основу продуктивного синтеза всех художественно-эстетических явлений.

Ключевые слова: эстетическое познание, онтология, предметная область эстетики, логико-методологическая парадигма, интенциональный предмет, идея, мироотношение, литературное произведение, схематичность, конкретизация, художественно-эстетический предмет.

SUMMARY

Bratko K.V. Ontology in aesthetic cognition: analysis of philosophic - aesthetic conception of Roman Ingarden. Manuscript.

Thesis for the Candidate of Sciences Degree (Philosophy), specialty 09.00.08 - aesthetics. - National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2003.

The research project deals with the critical - reflexive research of paradigmatic basis of aesthetic cognition. One of the probable ways of disciplinary constitution of aesthetics is defined on the basis of analysis of Roman Ingarden's phenomenological conception; the principal role of ontology is found in substantiation and theoretic-methodological procedure and also in thematic structuring of aesthetic investigation. The profound analysis and use of fundamental concepts and principles of ontology is aimed at revelation of the essence and functions of artistic - aesthetical value in context of fundamental existence of interdependency as an adequate attitude of an individual to the world. Ingarden's theory of literary work regarded as generalized pattern of artifacts, base of productive synthesis of all the dependents.

Key words: aesthetic cognition, ontology, data domain of aesthetics, logic-methodological paradigm, intentional object, idea, attitude to the world, literary work, schematic, concretization, artistic-aesthetical object.

Размещено на Allbest.ru