Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет

ім. В.І. Вернадського

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

09.00.01 - онтологія, гносеологія, феноменологія

ТРАНССУБ'ЄКТНИЙ АСПЕКТ ВНУТРІШНЬОЇ РЕАЛЬНОСТІ

(ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

Голуб Микола Миколайович

Сімферополь - 2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі філософії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філософських наук,

Ніколко Володимир Миколайович,

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, професор кафедри філософії

Офіційні опоненти: доктор філософських наук,

Чуйко Вадим Леонідович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри філософії і методології науки філософського факультету;

доктор філософських наук,

Оконська Надія Борисівна,

Севастопольський національний технічний університет, професор кафедри філософських та соціальних наук

Провідна установа - Центр гуманітарної освіти НАН України

Захист відбудеться “16” червня 2004р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.01 Таврійського національного університетутім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, просп. Вернадського, 4).

Автореферат розісланий “16” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 52.051.01 Кремінський О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Категоризація психічного завжди залучала філософів, а в даний час набула особливої актуальності. З одного боку, це пов'язано з моно- і полідисциплінарними дослідженнями внутрішньої реальності, з іншого боку - із відсутністю інтегрального підходу до осмислення накопичених даних. Наявний матеріал не тільки істотно коректує традиційні уявлення про суб'єктивну реальність, але й у низці випадків спростовує їх. Сучасні дослідження розкривають різноманіття форм і змісту психічної діяльності, складну типологію станів самої психіки, що корелюють цю діяльність. Це дає підставу ставити під сумнів погляди, що обмежують природу суб'єктивності винятково зовнішньому змісту.

Широта і якісна своєрідність інформації про суб'єктивний зміст психіки ставить під сумнів не тільки універсальність теорії відображення, але й існуючі інтепретації категоріального розподілу психіки у формах феноменології, екзистенціалізму, ірраціоналізму, фрейдистської та прагматичної філософії. Суть справи - і в цьому основний пафос поданої дисертації, у тому, що глибинні психологічні узагальнення доставляють матеріал, що можна розглядати як такий, що не укладається в наявні категоріальні схеми психічного, що, природно, припускає необхідність принципово нових рішень.

У логіко-методологічному аспекті актуальність тематики поданої дисертації виражається в розробці нової, “чистої” (незалежної від колишніх інтепретацій) термінології, уточненні змістів і можливостей існуючих тлумачень фактів глибинної психології, створення нового дискурсу і прочитання основ комплексу логіко-психологічних наук. З загальнофілософської точки зору, розширення поля інтепретації психічної даності суб'єкта, звичайно ж, припускає гаму змін і уточнень як історико-філософських концепцій, когнітивних парадигм, так і антрополого-культурологічних змістів сучасної філософії: різні зміни категоріального розподілу психіки, на що вказує історія філософії, неминуче викликає модернізацію понятійної сфери загалом й в окремих моментах.

Україна своїм стрімким розвитком вривається в європейський світ. Вона гостро потребує ефективних інноваційних стратегій у галузі економіки, будівництва власної державності, управління в умовах свободного демократичного функціонування політичних інститутів, перетворення системи освіти. Представляється, що виконання цих завдань буде більш успішним, якщо у своєму розвитку вона буде орієнтуватися на новітні філософські узагальнення у галузі глибинної психології. Цьому служить запропонована дисертація.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Історія проблеми категоризації психічного починається в античності. Довгий час зусилля філософів були спрямовані на виділення і відокремлення двох фундаментальних сфер психічного - почуттєвого і раціонального. Чимало засобів пішло на з'ясування природи їхніх взаємовідносин. ХIХ століття знаменне виділенням особливої частини психічного, що знаходиться в опозиції почуттєвому і раціональному. Мова йде про волю як про самостійне начало психіки. ХХ століття визначає підсвідомість як особливу структурну одиницю психіки. Прорив у науці, названий глибинною психологією, фундує питання про природу психічних реалій, що відкриваються в незвичайних для європейської людини, так званих змінених станах психіки. Інтерес до цих явищ настільки високий, що важко перерахувати імена великих дослідників, що займалися їхнім розумінням. Обмежимося перерахуванням основних напрямків: психоаналіз (З. Фрейд і ін.), перинатальна психологія (О. Ранк і ін.), онтопсихологія (А. Менегетті й ін.), психосинтез (Р. Ассаджолі й ін.), аналітична психологія (К.Г. Юнг і ін.), гуманістична психологія (А. Маслоу й ін.), трансперсональна психологія (С. Гроф і ін.), гіпнологія (В.М. Бехтєрєв і ін.), гештальт-психологія (Ф. Перлз і ін.), дослідження у галузі психопатології (А.М. Свядощ і ін.), лінгвістичні дослідження (В.В. Налімов і ін.), психофармакологія (М. Добкін де Ріос і ін.), нейролінгвістичні дослідження (Д. Гріндер і ін.), психолінгвістика (Д.Л. Співак і ін.), міфологія (Дж. Кемпбелл і ін.), східна філософія (Г. Фьорштайн і ін.), дослідження у галузі медитації (Д. Големан і ін.), дослідження у галузі шаманізму (М. Харнер і ін.) тощо.

За останні роки в Україні практично не з'явилося робіт із філософського осмислення матеріалу в зазначеній сфері досліджень. Однак до заявленої теми може мати деяке відношення робота А.А. Кононова “Иррациональное как феномен сознания человека” (Дис... канд. філос. наук: 09.00.04 / Харківський держ. економічний ун-т. - Х., 1997. - 169л. - Бібліогр.: л. 164-169 / Шифр дисертації в НБУВ: ДС57613). Є підстави провести паралелі між темою цієї дисертації і наступних філософських досліджень:

1) роботою І.В. Єршової-Бабенко “Методология исследования психики как синергетического объекта” - К., 1993;

2) роботою Т.І. Карпало “Проблема трансцендентности в теории познания” - К., 1996;

3) роботою С.А. Маленко: “Феноменология архетипа в системе социокультурного освоения коллективного бессознательного (на материалах творчества К.Г. Юнга)” - К., 1998.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках кафедральної теми: “Філософські підстави сучасної соціокультурної парадигми” (номер державної реєстрації - 0100U001117) кафедри філософії Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.

Мета і задачі дослідження. Центральним поняттям запропонованої дисертації є “Psi/M-Реальність”. Під Psi/M-Реальністю розуміємо особливу сферу психічного, що представляє собою множину транссуб'єктних станів, їхніх взаємозв'язків і переходів один в одного. Друга частина складового терміна “Psi/M” (модуляція) вказує на специфіку, що досягається станами, які мають принципову відмінність від інших рівнів і сфер суб'єктивності, не пов'язаних із транссуб'єкцією.

Мета дисертації полягає у філософському обговоренні Psi/М-Реальності: з'ясуванні її сутності, видів, структури. Відповідно до цієї цілі у дисертаційній роботі вирішуються наступні задачі:

1. Розділити операціональну й інтерпретаційну складові сучасного рівня освоєння Psi/М-Реальності.

2.Досліджувати сутність Psi/М-Реальності в контексті основних філософських інтепретацій: ірраціоналізму А. Шопенгауера, екзистенціалізму М. Хайдеггера, К. Ясперса, Ж.-П. Сартра й ін., прагматизму У. Джеймса, фрейдизму і постфрейдизму К.Г. Юнга, О. Ранка, Р. Ассаджолі й ін., трансперсоналізму С. Грофа, Ч. Тарта, К. Уїлбера й ін.

3.Запропонувати авторську інтепретацію сутності Psi/М-Реальності (як п'ятой, на додаток до основних складових психіки: свідомості-несвідомого-вольового-почуттєвого).

4.Побудувати архітектоніку Psi/М-Реальності і топографію психомодальностей, що відображають структуру й організацію транссуб'єктних рівнів психічного.

Об'єктом дослідження є суб'єктивна реальність у всьому її різноманітті форм і змісту.

Предметом дослідження є сфера суб'єктивної реальності, яка відкривається сприйняттю в умовах транссуб'єктних станів.

Методи дослідження. Провідним є порівняльно-індуктивний метод дослідження, що припускає критичний аналіз розрізнених наукових гіпотез і теорій у сфері транссуб'єкції, з наступними відомостями найбільше важливих і експериментально підтверджених у єдину концептуальну систему, що дозволяє розкрити природу змінених станів психіки. У процесі дослідження були також використані:

- логічний підхід, що дозволяє обгрунтовувати і класифікувати, проводити аналіз, вводити основні поняття дисертації, вибудовувати їх концептуально;

- історичний підхід, що дозволяє бачити колишнє пізнання психічного в часовому вимірі епох, фаз і стадій;

- комплексний підхід, що дозволяє розглянути природу і специфіку прояву транссуб'єкції в ракурсах різних дисциплінарних досліджень із єдиної точки зору.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в наступному:

1. Введено нову термінологію - Psi/М-Реальність, транссуб'єкція, психомодальність, галуззю визначення якої є елементи особливої сфери суб'єктивності, які не зводяться ні до однієї з досліджуваних на даний момент: свідомості-несвідомого-вольового-почуттєвого. Запропоновано інтепретацію Psi/М-Реальності як особливої, самостійної складової психічного.

2. Узагальнено розрізнені дані про Psi/M-Реальність різних традиційних шкіл і напрямків - шаманізму, йоги, буддизму, даосизму тощо, а також дані наукових досліджень. На цій основі виділено методи транссуб'єкції, подано операціональне визначення Psi/M-Реальності;

3. Введено класифікацію нетипових станів суб'єктивності: а) персональні-трансперсональні-імперсональні; б) хілотропні-холотропні-нозотропні.

4. Запропоновано архітектоніку Psi/M-Реальності, що дозволяє відслідковувати рівні та форми транссуб'єкції: а) в ієрархії психомодальностей (вертикальні підстави); б) у діапазоні заданої психомодальності (горизонтальні підстави).

Практичне значення отриманих результатів. Фактичний матеріал, теоретичні положення і висновки дисертації можуть бути використані, при підготуванні відповідних розділів наукових видань як методичні вказівки. У зв'язку з цим робота може бути актуальною у сферах:

- медичних наук - розділи психотерапії, психіатрії та психофізіології, нетрадиційної медицини; соціальних наук;

- філософських наук: філософія творчості, онтологія, гносеологія, феноменологія, аксіологія, етика й естетика;

- у сфері культури фізичного виховання і спортивних досягнень;

- у сфері психології, особливих розділів юридичних наук, а також досліджень, що займаються пошуками засобів розумового, духовного і філософського самовдосконалення.

Особистий внесок здобувача. Всі опубліковані статті написані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження апробовані на Міжнародних конференціях “Проблемы материальной и духовной культуры народов Причерноморья с древнейших времен и до наших дней” (г. Симферополь, ТНУ им. В.И. Вернадского), а именно:

· V наукові читання (18-19 листопада 1998 р.)

· VI наукові читання (21-22 квітня 1999 р.)

· VII наукові читання (24-25 листопада 1999 р.)

· VIII наукові читання (26-27 квітня 2000 р.)

· IX наукові читання (22-23 листопада 2000 р.)

· X наукові читання (25-26 квітня 2001 р.), а також на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу і їх науково-методичне значення” (24-25 жовтня 2002 р., м. Запоріжжя, Запорізька державна інженерна академія).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження були опубліковані у восьми статтях у виданнях, зареєстрованих ВАК України, а також у тезах доповіді на конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Містить 167 сторінок, список використаних джерел включає 311 найменувань. Загальний обсяг - 190 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дається загальна характеристика дослідження, обгрунтовуються актуальність і вибір теми дослідження, її наукова новизна, конкретизуються об'єкт і предмет, формулюються мета і задачі дослідження, обговорюються методи дослідження, вказується практичне значення отриманих результатів, наведені ключові терміни.

У цьому дослідженні під суб'єктивною реальністю розуміються як форми привнесених ззовні в психіку змісту світу, так і власний зміст психіки.

Найважливішими є поняття транссуб'єкції, методів транссуб'єкції, Psi/M-Реальності та психомодальності. Уведений нами складний термін “транссуб'єкція”, утворений від латинських коренів trans, що означає - переступати, виходити за межі, та subjectus - джерело пізнавальної активності, спрямованої на об'єкт. Транссуб'єкція це - подолання суб'єктом звичайного повсякденного стану суб'єктивності, що визначається існуючою літературою як “нормальний стан свідомості”. Стани, що досягаються в процесі транссуб'єкції та названі у цій дисертації транссуб'єктними, співвідносяться зі спогляданням. Навпроти, нормальний стан свідомості співвідноситься із діяльністю. Терміни “змінені стани свідомості”, “незвичайні стани свідомості”, у контексті філософського дискурсу цієї дисертації синонімізуються терміном транссуб'єктні стани.

Методами транссуб'єкції є низка послідовних навмисних дій, спрямованих на подолання повсякденного стану свідомості з наступним переходом суб'єкта з модусу діяльності в модус споглядання.

Операціональні характеристики методів транссуб'єкції полягають у зміні структур і змісту психічного, відповідальних за сприйняття зовнішньої і внутрішньої реальності, за допомогою впливу на суб'єкта психічних, фізіологічних і психоделічних засобів, що модулюють, змінюють психіку: у формі медитації, гіпнозу, сенсорної депривації, психотропних речовин, інтегральних психотехнологій тощо.

Внутрішні простори суб'єктивної реальності, об'єднані подібними сутнісними параметрами, у даній роботі йменуються психомодальностями.

Перший розділ “Операціональне визначення Psi/M-Реальності. Методи транссуб'єкції” націлений на збір емпіричного матеріалу про природу змінених станів психіки незалежно від їх філософських або інших осмислень. Саме емпіричні констатації переживань, викликаних операціональними засобами, у кінцевому результаті доставляють матеріал для тлумачення станів, названих нами загальним поняттям Psi/М-Реальність, як іманентний, власний зміст психіки, що виходить за рамки свідомості, чуттєвості, волі, несвідомого. Операціональне визначення покликане розкрити алгоритм дій, спрямованих на вирішення питання - як досягти Psi/M-Реальності без пояснення її суті. Підкреслимо, що у дослідженнях цього розділу методи транссуб'єкції не претендують на самоцінність, а є усього лише інструментарієм, засобами операціонального визначення Psi/M-Реальності. Операціонально Psi/M-Реальність - це особлива (п'ята, поряд із свідомістю, волею, почуттями і несвідомим), самостійна фундаментальна сфера психіки, що представляє собою множину транссуб'єктних станів, їхніх взаємозв'язків і переходів один в одного, що досягаються зміною структур і змістів психічного (відповідальних за сприйняття зовнішньої і внутрішньої реальності) за допомогою методів транссуб'єкції, що включають медитацію, гіпноз, сенсорну депривацію, пневмокатарсис, застосування галюциногенів, інтегральні технології тощо.

У підрозділі 1.1. “Феноменологічний метод” Psi/M-Реальність розглядається у контексті класичних засобів транссуб'єкції: гіпнозу і медитації. Досягнення суб'єктом Psi/M-Реальності за допомогою гіпнозу відбувається за рахунок тривалого зосередження і напруги уваги; пригнічення вольового аспекту суб'єктивності; зниження активності логічно-понятійного (дискурсивного) мислення. Досягнення транссуб'єктних станів шляхом медитації відбувається також на рівні маніпулювання увагою. Однак у медитації немає завдання стомлення свідомості, властивої гіпнозу, тут на фоні загального гальмування кори головного мозку зберігаються у бадьорому стані сторожові зони. На суб'єктивному рівні феноменологія медитативних станів, як і гіпнотичних, різноманітна і припускає велику топографію. У такому контексті функціональні особливості Psi/М-Реальності виявляються в умовах порушення початкового балансу рушійних сил психічного: за рахунок виключення внутрішнього мовлення знімаються розумові характеристики свідомості; пригнічення вольового центру (за допомогою стомлення) активізує інстинктивні форми саморегуляції - результатом чого виступає перерозподіл структур і змістів психічного, відповідальних за процеси сприйняття. Даний феномен актуалізує і виводить на передній план іманентні, власні потенції внутрішньої реальності, об'єднані домінуючою якістю - транссуб'єкцією.

У підрозділі 1.2. “Експериментальний метод” розглядається Psi/M-Реальність у ключі її домінанти за допомогою сенсорної депривації, пневмокатарсису, психоделічної фармакології. Особливість технік сенсорної депривації перебуває в навмисній зміні сенсорного режиму функціонування суб'єктивності (Д. Хебб, Л. К'юбі, У. Бекстон, Дж. Ліллі й ін.). Сутність пневмокатарсису - маніпулювання дихальним процесом, навмисною зміною його частоти і глибини (Л. Орр, С. Гроф, Дж. Ленард, Ф. Лаут, С. Всехсвятський, В.В. Козлов і ін.). Досягнення Psi/M-Реальності через психоделічні засоби передбачає використання природних і штучних галюциногенів: ЛСД-25, кеталар, пейот, аяхуаска, дурман, вірола, пиптоденія, гриби psilocybe й ін. (Т. Лірі, С. Гроф, Ф. Перлз, М. Добкін де Ріос, В.В. Козлов і ін.). Експериментальний метод показує - деякий іманентний зміст внутрішньої реальності, еволюційно закріплений у формі транссуб'єктних переживань, у звичайному полі функціонування свідомості знаходиться за порогом безпосереднього сприйняття. При цьому засоби, спрямовані на контроль зазначених змістів, виявляються у вигляді сенсорного бар'єра, закріпленого біохімічним статусом організму. Експериментальний метод показує - Psi/М-Реальність актуалізується тільки в умовах перебудови основних паттернів когнітивності.

У підрозділі 1.3. “Інтегральний метод” операціональна актуалізація фрагментів Psi/M-Реальності обговорюється на прикладі дослідження шаманізму. Шаманський підхід до досягнення Psi/M-Реальності є комплексним (інтегральним), тому що застосовує, як правило, усі способи внутрішніх змін, як-от: психоделіки, зміни подиху, спрямовану візуалізацію (зосередження), звук тріскачок, барабанний бій, пісні сили, крутіння, танці і т.д. Подібний збірний підхід дозволяє шаманам “працювати” на різних рівнях транссуб'єктної онтології. Характеристики інтегрального (шаманського) методу розроблялися за матеріалами М. Харнера, К.С. Хайатта, П.А. Гросса, С.М. Широкогорова, В.Н. Басілова, С. Грофа, К. Медоуза, М. Еліаде, А.В. Смоляка, В.В. Кучеренка й ін., що дозволило ще разом верифікувати операціональну складову Psi/М-Реальності в комплексному вигляді.

У другому розділі “Сутність Psi/M-Реальності: основні інтепретації” обговорюється природа Psi/M-Реальності в контексті як теоретичного, так і практичного аспектів філософських концепцій 19-20 ст.

У підрозділі 2.1. “Теоретичний аспект філософських інтепретацій” розглядаються філософські дослідження Psi/M-Реальності, виконані сугубо умоглядним шляхом, у контексті основного твердження дисертації про існування в психічному такого змісту, що не укладається у змісті уже встановлених категорій психіки. У роботах А. Шопенгауера, Е. Гуссерля, М. Хайдеггера, К. Ясперса, Ж.- П. Сартра, А. Бергсона намічається спроба визначити специфіку станів, що нами визначаються як Psi/М-Реальність. Так, А. Шопенгауер акцентує увагу на несвідомих і онтологічних характеристиках транссуб'єктної реальності (світової волі), проводячи паралелі своїх результатів із східними (індійськими) філософськими доктринами - пункт 2.1.1. Е. Гуссерль підкреслює як напередзадану (у суб'єктивному контексті) реальність - “трансцендентальне Его” - невиразне і, яке не зводиться до якоїсь іншої підстави і є початком конституювання будь-яких предметностей свідомості - пункт 2.1.2. М. Хайдеггер, розглядаючи “екзистенцію”, указує на її екстатичний характер. К. Ясперс виділяє “пограничні ситуації” як початкові умови транссуб'єкції, за допомогою якої людина відкриває свою справжню сутність. Ж.-П. Сартр як першооснову, що виходить за світ свідомості, але є передумовою всякої рефлексії, оголошує “прарефлексивне cogito” - пункт 2.1.3. Е. Гартман вказує на “особливу сферу суб'єктивності”, що “веде людей до передчуття вищих, понадчуттєвих єдностей”. А. Бергсон вводить поняття “динамічної схеми” у поясненні деяких психічних станів, що не піддаються свідомій оцінці, що нами вводяться до складу Psi/M-Реальності. Водночас згадані вище автори думали, що прояви психічних аномалій можуть бути інтерпретовані як особливі форми чуттєвості, або окремі, але особливі прояви свідомості, або волі, або підсвідомості.

У підрозділі 2.2. “Емпіричний аспект філософських інтепретацій” мова йде про такі напрямки як прагматизм (У. Джеймс), фрейдизм (З. Фрейд), трансперсоналізм (С. Гроф, К. Уїлбер і ін.) у розробці автономності Psi/М-Реальності. Цінність даних досліджень у тому, що отримані ними результати є наслідком досвідченого експерименту з цілеспрямованого дослідження змісту і структур психічного. Так, У. Джеймс ще до виникнення психоаналізу розробив теорію транссуб'єктних станів, що пояснює такі феномени суб'єктивності як гіпноз, екстрасенсорні зв'язки, медитацію як особливі реалії психіки - пункт 2.2.1. Фрейдизм констатував, що будь-які транссуб'єктні стани суть наслідку трансфера - особливого переносу, за допомогою якого несвідомі бажання переходять на ті або інші об'єкти. Сам З. Фрейд пояснює транссуб'єкцію, зокрема гіпноз, наявністю еротичної основи - необмеженим любовним самозреченням, також заміщенням гіпнотизером Понад-Я в індивіді тощо, і цим самим зводить Psi/М-Реальність до підсвідомості. Подібні інтепретації у дусі Фрейда продовжували Ш. Ференці П. Шильдер, Е. Джонс, О. Феніхель, Г. Бренман і ін. - пункт 2.2.2. Ключовою стратегією трансперсональних концепцій є прагнення інтегрувати філософські побудови за допомогою засобів квантової фізики і східної антропології. Результатом стали “холотропна” концепція С. Грофа, “графічні карти свідомості” Ч. Тарта, “спектральна теорія свідомості” К. Уїлбера, “імперсональна модель особистості” Р. Уолша і Ф. Вогана, “космічна модель” Р. Вебера, концепція “резонансно-польової взаємодії” А.П. Дуброва, В.Н. Пушкіна тощо - пункт 2.2.3. Перераховані результати у дослідженнях змінених станів психіки можна без руйнації їхньої суті інтепретувати у дусі концепції запропонованого на захист постулату автономної самодостатності Psi/М-Реальності. Субстратом Psi/M-Реальності є особливі (транссуб'єктні) стани, що не мають аналогів у звичайному режимі функціонування психічного. Якісною одиницею сприйняття Psi/М-Реальності виступають переживання, які наділені цілком іншою когнітивною природою, яка не зводиться до вербального-логічного континуума. Організація змісту в транссуб'єктних станах лише побічно корелює з логікою нормальних психічних станів, а часто розвивається в протиріччі з останньою. Все це надає право виділити Psi/М-Реальність в окремий предмет філософського дослідження. транссуб'єкція психомодальність модус дискурс

Третій розділ “Архітектоніка Psi/M-Реальності” присвячено дослідженню особливих просторів суб'єктивної онтології, що досягаються в умовах транссуб'єкції. Запропоновано авторську модель Psi/M-Реальності, структуровану за основами модусів (транспозицій) і психомодальностей.

У підрозділі 3.1. “Топографія психомодальностей” встановлюються основні принципи категоризації психічного. Акцентується особливий зміст суб'єктивності - Psi/M-Реальність. Даний зміст - сукупність переживань в умовах транссуб'єкції - організований у підрозділі в наступні структури: розширення досвіду переживань у межах ординарної реальності, простору та часу (Х-психомодальність); вихід переживань за межі ординарної реальності, простору та часу (Z-психомодальність); переживання синхронних зв'язків між свідомістю і матерією, спонтанні психоїдні явища (бХZ-психомодальність); негативні транссуб'ктні стани (NS-психомодальність). Крім рівнів Psi/M-Реальності топографія психомодальностей охоплює зміст суб'єктивності у звичайному режимі функціонування (б-психомодальність), а також патологічні стани психіки, пов'язані з хворобливими порушеннями, які є не транссуб'єктними (PS-психомодальність). На підставі особистісного начала зазначені психомодальності класифікуються у такий спосіб: б-психомодальність - персональна; NS-; Х-; Z-; бХZ - трансперсональні; PS-психомодальність - імперсональна. На підставі кінцевого впливу переживань (станів) на психіку індивіда зміст структуровано: психомодальності Х-; Z-; бХZ - холотропні (які ведуть до духовної інтеграції); психомодальності NS-; PS - нозотропні (які ведуть до дезінтегрованості особистості); б-психомодальність - хілотропна, орієнтована на матеріальну дійсність.

У підрозділі 3.2. “Персональна психомодальність” подано аналіз ординарної б-психомодальності, що відповідає звичайному режиму функціонування психіки. Розглянуто основні компоненти свідомості, що перебуває в б-психомодальності: почуття, емоції, воля, увага, уява, фантазія, інтуїція, розум. Виділено головною характеристикою б-станів розсудливе мислення, тобто спроможність людей кодувати (розкодувати) події, явища, предмети, процеси й оперувати з кодовим матеріалом. Розглянуто мовлення, як сутність вербального інтелекту, його форми: усне, письмове, внутрішнє; розповідне, спонукальне, питальне, окличне, художнє, символічне. Аналіз сутнісних характеристик б-психомодальності є передумовою для дослідження транссуб'єктних рівнів внутрішньої реальності.

У підрозділі 3.3. “Трансперсональні психомодальності” розглянуто зміст власне Psi/M-Реальності. Як уже було сказано, Psi/M-Реальність охоплює психомодальності холотропної трансперсональної природи: Х-; Z-; бХZ- і нозотропну трансперсональну NS-психомодальність. Істотним для позначених псі-просторів є той факт, що основною одиницею тут виступає не почуттєве сприйняття і раціональне судження, а транссуб'єктне переживання. Х-психомодальність характеризується розширенням досвіду переживань у межах загальноприйнятої реальності і містить модуси А-категорії, що включають переживання виходу за межі простору. Модуси В-категорії характеризуються переживаннями виходу за межі лінійного часу. С-категорія містить усі види фізичної інтроверсії й звуження свідомості. Характеристика транссуб'єктних переживань Z-психомодальності - розширення досвіду за межі загальноприйнятої реальності. Модуси даної психомодальності охоплюються А-категорією. Характеристикою бХZ-психомодальності є психоїдні трансперсональні переживання. А-категорія модусів включає синхронні зв'язки між свідомістю і матерією; В-категорія - спонтанні психоїдні явища; С-категорія - навмисний психокінез. NS-психомодальність містить негативні переживання, зафіксовані в цифровій кодификації (Дж. Ліллі): -24; -12; -6; -3 тощо. Зазначені психомодальності відображають архітектоніку Psi/M-Реальності.

У підрозділі 3.4. “Імперсональна психомодальність” пророблено аналіз модусів суб'єктивності, що відображають неординарні стани, що, однак, не є транссуб'єктними. Ключова відмінність даних станів у тому, що процеси усвідомлення, що дозволяють аутентично відображати зміни, що відбуваються у психіці - порушені. У силу того, що дана психомодальність охоплює психопатологічні стани, вона називається імперсональною, тому що домінантою подібних станів є повна або часткова деструкція особистості, що виключає будь-яку можливість транссуб'єкції. Транссуб'єкція припускає подолання особистості, а не руйнацію її.

У дисертаційному дослідженні були зроблені наступні висновки:

1. На основі аналізу наявного фактичного матеріалу як у вигляді емпіричних, так і теоретичних досліджень, постульовано особливу, п'яту, поряд із свідомістю, волею, почуттями і несвідомим, самостійну фундаментальну сферу психіки - Psi/M-Реальність. Автономність, самодостатність Psi/M-Реальності категоризують змінені стани психіки цілком окремим феноменом суб'єктивності, який не зводиться ні до однієї з інших її основних сфер.

2. Виявлено і сформульовано операціональне визначення Psi/M-Реальності у контексті аналізу основних методів транссуб'єкції. Операціонально Psi/M-Реальність - це особлива, іманентна сфера психічного, що представляє собою множину транссуб'єктних станів, їхніх взаємозв'язків і переходів один в одного, що досягаються зміною структур і змістів психічного, відповідальних за сприйняття зовнішнього і внутрішнього миру. Зазначені зміни досягаються за допомогою феноменологічного методу транссуб'єкції (гіпноз і медитація), експериментального методу (сенсорна депривація, пневмокатарсис, психоделічна фармакологія), інтегрального методу (поліструктурний комплекс психотехнологій).

3. Розглянуто сутність Psi/M-Реальності на основі її як теоретичних, так і практичних інтепретацій у філософських концепціях 19-20 ст. Виявлено, що окремі сутнісні властивості Psi/M-Реальності розроблялися в теоретичній філософії (А. Шопенгауер, Е. Гуссерль, М. Хайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Бергсон), при цьому фіксувалися у таких поняттях як “світова воля”, “трансцендентальне Его”, “екстазис”, “пограничні ситуації”, “прарефлексивне cogito”, “динамічна схема”. Емпіричні теорії вводили поняття “потенційного різноманіття станів свідомості”, “несвідомого переносу (трансфера)”, “спектральної природи свідомості”, “імперсональної моделі особистості” (У. Джеймс, З. Фрейд, С. Гроф, К. Уїлбер, Ч. Тарт і ін.). Аналіз інформації дозволяє стверджувати: субстратом Psi/M-Реальності є особливі (транссуб'єктні) стани, що не мають аналогів у звичайному режимі функціонування психічного. Якісною одиницею сприйняття Psi/M-Реальності виступає не почуттєве сприйняття, не вольова інтенція, не раціональне судження, або минуле раціональне, опущене у підсвідомість, а транссуб'єктне переживання як феномен цілком іншої (прихованої) когнітивної природи людської суб'єктивності. Все це дає підстави виділити Psi/M-Реальність у окремий предмет філософського дослідження.

4. Запропоновано топографію психомодальностей, основне призначення якої внести ясність у структуру психічного, з урахуванням його особливої сфери - Psi/M-Реальності. Категоризація психічного здійснюється за ознаками модусів (транспозицій) і психомодальностей. Такий розподіл дозволило структурувати сферу суб'єктивності у такий спосіб: б-психомодальність - психічні стани й зміст в умовах звичайного режиму функціонування психіки; Х-психомодальність - розширення досвіду транссуб'єктних переживань у межах ординарної реальності. Z-психомодальність - вихід транссуб'єктних переживань за межі ординарної реальності; бХZ-психомодальність - переживання синхронних зв'язків між свідомістю і матерією; NS-психомодальність - негативні (нозотропні) транссуб'єктні стани; PS-психомодальність - патологічні стани психіки, пов'язані з порушеннями, які не є транссуб'єктними.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Голуб Н.Н. Имманентная реальность и способы работы с ней // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 1998. - № 5. - С. 356-359 [0,47 д.а.].

2. Голуб Н.Н. Структура психики человека: сущность бессознательного // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 1999. - № 9. - С. 151-155 [0,47 д.а.].

3. Голуб Н.Н. Дзен-буддизм: природа сатори // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 1999. - № 10. - С. 165-167 [0,27 д.а.].

4. Голуб Н.Н. Йога и шаманизм в интерпретации Мирча Элиаде. Сравнительный анализ // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2000. - № 13. - С. 148-150 [0,3 д.а.].

5. Голуб Н.Н. Структура человеческой психики в психоанализе З. Фрейда. Трансцендентные, имманентные содержания психики // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2000. - № 14. - С. 117-119 [0,41 д.а.].

6. Голуб Н.Н. Структура человеческой психики в аналитической психологии К.Г. Юнга. Трансцендентные, имманентные содержания психики // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2001. № 17. - С. 192-194 [0,36 д.а.].

7. Голуб Н.Н. Станислав Гроф: новая парадигма в исследованиях человеческой психики // Культура народов Причерноморья. - Симферополь, 2001. - № 21. - С. 199-204 [0,64 д.а.].

8.Голуб Н.Н. К вопросу об измененных психических состояниях: психоделический метод модуляции // Вестник Харьковского государственного университета им. В.Н. Каразина “Философские перепетии”. - Харьков, 2002. - № 561. - С. 147-151 [0,46 д.а.].

9. Голуб Н.Н. Методологическое исследование измененных состояний психики (психомодуляции) // Матеріали всеукраїнської науково-методичної конференції “Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу і їх науково-методичне значення” (24-25 жовтня 2002 р.) - Запоріжжя: Запорізька державна інженерна академія, 2003. - С. 27-29 [0,12 д.а.].

Загальний обсяг робіт складає 3,5 друковані аркуші.

АННОТАЦИЯ

Голуб Н.Н. Транссубъектный аспект внутренней реальности (философский анализ). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.01 - онтология, гносеология, феноменология. Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2004.

Исследование посвящено одной из актуальных научных проблем - проблеме измененных психических состояний. Данный феномен зафиксирован в понятии “транссубъекция”. Совокупность транссубъектных состояний обозначена понятием “Psi/M-Реальность”. Помимо введения нейтральной терминологии, предлагается категоризация транссубъектного в модусах и психомодальностях, это позволяет структурировать указанные сферы, и в настоящей работе известно как архитектоника Psi/M-Реальности. В исследовании показаны как условия достижения транссубъекции, так и их феноменологическая природа. Данное обстоятельство позволяет выявить операциональные и сущностные характеристики Psi/M-Реальности, дать формулировку понятия “Psi/M-Реальность”, обозначить значение и перспективу указанного понятия в современном философском дискурсе.

Огромное многообразие транссубъектных содержаний нуждается в адекватной интеграции с учетом историко-философской мысли в данной области поиска, а также в разработке нейтральной понятийно-методологической базы, не нагруженной коннотативной зависимостью. В этой связи для выявления степени проработки проблемы, в диссертации проведен ретроспективный анализ по основным философским направлениям 19-20 вв.: рационализму (А. Шопенгауэр), феноменологии (Э. Гуссерль), экзистенциализму (М. Хайдеггер, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс), прагматизму (У. Джеймс), фрейдизму (З. Фрейд и др.), трансперсонализму (С. Гроф, Т. Лири, Ч. Тарт, К. Уилбер и др.). С целью достижения нейтральной гносеологической установки введена терминология - Psi/M-Реальность, транссубъекция, психомодальность. Подобный подход позволил выработать новую (авторскую) модель философского осмысления особых содержаний субъективности, привлекающих внимание современной науки вообще. В диссертации предложена как топография психомодальностей, охватывающая все содержания психики, та и архитектоника Psi/M-Реальности - категоризация исключительно транссубъектных содержаний. Рабочей гипотезой диссертации есть допущение о том, что Psi/M-Реальность является особой сферой субъективности, не сводимой ни к одной из исследованных на настоящий момент: сознания-бессознательного-волевого-чувственного. В этом контексте транссубъектные состояния рассматриваются не как каузально предзаданные, а как самодостаточные, более того, значительным образом коррелирующие мышление и поведение в режиме обычного функционирования психики. Научная новизна исследования заключается в формулировке понятия “Psi/M-Реальность”, отражающей сущностные и операциональные характеристики транссубъектных состояний; в классификации методов транссубъекции, позволяющей выявить теоретико-эмпирический аспект проблемы; в разработке модели субъективной реальности с учетом новейших философских и научных данных на настоящий момент, а также в выявлении ее особого транссубъектного аспекта. Общая стратегия исследования направлена на пояснение сложной и многомерной природы психического, его категоризацию и выработку новых концептуальных систем, позволяющих достичь максимальной эффективности в философском осмыслении проблемы. Данное обстоятельство является важнейшим в условиях, когда Украина остро нуждается в эффективных инновационных стратегиях, в прогрессивной научной мысли вообще.

Ключевые слова: субъективная реальность, транссубъекция, методы транссубъекции, транссубъектные состояния, модус, психомодальность, Psi/M-Реальность.

АНОТАЦІЯ

Голуб М.М. Транссуб'єктний аспект внутрішньої реальності (філософський аналіз). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.01 - онтологія, гносеологія, феноменологія. Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2004.

Дослідження привячено одній із актуальних наукових проблем - проблемі змінених психічних станів. Даний феномен зафиксований у понятті „транссуб'єкція”. Сукупність транссуб'єктних станів названа поняттям „Psi/M-Реальність”. Крім уведення нейтральної термінології, пропонується категоризація транссуб'єктного в модусах і психомодальностях, що дозволяє структурувати вказані сфери, і у даній роботі вжівається як архітектоніка Psi/М-Реальності. У дослідженні показані як умови досягнення транссуб'єкції, так і феноменологічна природа. Дана обставина дозволяє виявити операціональні та сутнісні характеристики Psi/М-Реальності, дати формулювання поняття “Psi/M-Реальність”, обозначити значення та перспективу цього поняття у сучасному філософському дискурсі.

Ключові слова: суб'єктивна реальність, транссуб'єкція, методи транссуб'єкції, транссуб'єктні стани, модус, психомодальність, Psi/M-Реальність.

ANNOTATION

Golub N.N. The transsubjective aspect of the inner reality (philosophy analysis). - Manuscript.

The thesis for Candidates Degree in Philosophy, speciality 09.00.01 -оntology, gnoseology, fenomenology. - Tavrichesky National University named after Vernadsky V.I., Simferopol, 2004.

The research is dedicated to one of the relevant academic problems - to the problem of altered mental states. The given phenomenon is described in the concept of “transsubjection”. The set of transsubjective states is denoted by the concept of “Psi/M-Reality”. The new view of this problem provides the introduction of the neutral terminology and the categorization of the transsubjective in modi and psychological modalities. That enables us to structurize the stated spheres. In this thesis it is viewed as architectonics of Psi/M-Reality. In the research both the conditions of the attainment of transsubjection and their phenomenological nature are shown. This allows us to discover the operational and substantial characteristics of Psi/M-Reality, to formulate the concept of “Psi/M-Reality”, to denote the significance and the future prospects of the stated concept in the contemporary philosophical discourse.

Key words: subjective reality, transsubjection, methods of transsubjection, transsubjective states, modus, psychomodality, Psi/M-Reality.

Размещено на Allbest.ru