Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гуманістичні засади впровадження інформаційних освітніх технологій (соціально-філософський аспект)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження зумовлена як потребами практичного характеру, так і необхідністю її наукового розвитку. В сучасному світі головною формою соціального надбання є не матеріальні елементи виробництва, а накопичення й використання інформації. Саме інформація сьогодні є головним чинником одержання переваг нового типу суспільства - інформаційного - над усіма попередніми його різновидами. В інформаційному суспільстві, яке бурхливо розвивається на початку XXІ століття, особливе значення надається комплексові заходів, спрямованих на забезпечення всеосяжного використання достовірного, вичерпного і своєчасного знання в усіх сферах діяльності. Тому в період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття й опрацювання великих обсягів інформації, оволодіння сучасними засобами, методами і технологіями пізнання і перетворення світу. Нові умови обробки інформації породжують новітню інформаційну культуру, сучасні форми міжособистісних відносин та взаємин людини з технікою. З огляду на це актуальним виявляється дослідження гуманістичної складової впровадження інформаційних освітніх технологій в умовах становлення інформаційного суспільства.

Теоретичний інтерес до проблеми гуманістичних засад впровадження інформаційних освітніх технологій підкріплений безпосередньою практикою їх використання в умовах становлення і розвитку інформаційного суспільства. Хоча прихід такого суспільства фахівці пророкували вже понад чверть століття тому, Україна поки що залишається якщо й не поза ним, то здебільшого на його периферії. Єдиним шляхом приєднання до авангарду країн, які розбудовують інформаційне суспільство, є обрання стратегії випереджального розвитку. Не тільки наша фундаментальна наука, але й сфера освіти мають працювати так, щоб бути на кілька кроків попереду досягнень світової спільноти. Бо якраз знання, інтелект, кваліфікація і є запорукою успішної реалізації зазначеної стратегії. Тому аксіомою становлення й піднесення сучасного українського суспільства повинен стати пріоритетний розвиток такої освіти, однією з провідних рис якої є широке застосування новітніх інформаційних технологій.

Водночас розвиток освіти в умовах становлення інформаційного суспільства позначений активізацією інтересу до проблем людини і гуманізації соціальних процесів. Нове відродження гуманізму зумовлене сукупністю глобальних суперечностей, які ставлять під сумнів саму можливість подальшого існування людини як виду Homo sapiens. Саме гуманізація відносин на всіх щаблях розвитку людства виявляється запорукою і необхідною умовою його виживання. Гуманоцентричний вимір існування людства загалом і всіх сфер кожного суспільства зокрема узасадничує не тільки необхідність створення нової світоглядної парадигми, нової етики, основоположними принципами якої є гуманізм, свобода вибору, толерантність, неупередженість, соціальний прагматизм тощо. Не менш важливим є посилення спрямованості освітньої і наукової діяльності на людину як вищу цінність, подолання технократичних тенденцій, які суперечать логіці сучасного соціального розвитку і утвердженню свободи кожної особистості. З огляду на це дослідження гуманістичних засад впровадження інформаційних освітніх технологій покликане сприяти не тільки утвердженню думки про людину як найвищу соціальну цінність, але й найповнішому розкриттю її здібностей, задоволенню її освітніх потреб, забезпеченню пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонізації стосунків людини і техніки.

Своєю чергою, загострення уваги до гуманізації процесу впровадження інформаційних освітніх технологій викликає необхідність філософського осягнення їх розгортання в сфері освіти в умовах становлення інформаційного суспільства. Широке впровадження в навчальний процес інформаційних освітніх технологій, які ґрунтуються передусім на комп'ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, передбачає гармонійне поєднання традиційних та новітніх методичних систем навчання. Як потужні й універсальні способи одержання, опрацювання, зберігання, передавання різної інформації сучасні інформаційні освітні технології розкривають широкі можливості щодо надання творчого, дослідницького спрямування навчальній діяльності, результати якої приносять суб'єктові задоволення, бажання працювати, знаходити нові знання. Орієнтація на такі технології окреслює майбутнє людини, пов'язане з її власними зусиллями, активністю, розумом, здібностями, творчим потенціалом. Одним із засадничих аспектів цього процесу і виявляється гуманізація впровадження інформаційних освітніх технологій, під якою треба мати на увазі насамперед таку організацію навчання, яка спрямована на розвиток особистості і забезпечує формування в неї механізмів самонавчання і самовиховання через задоволення її базових потреб - у міжособистісних стосунках, реалізації творчих здібностей, пізнанні на засадах власних когнітивних стратегій тощо.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. У багатій теоретичній спадщині країни існує чимало ідей і напрямів, які безпосередньо стосуються гуманістичної концепції освіти. Але, незважаючи на всю їх важливість і актуальність, наявні дослідження відрізняються висвітленням гуманістичного потенціалу сучасних освітніх технологій, закладеного в ідеях людинотворення (В. Андрущенко, В. Бех, Л. Губерський, І. Колесникова, К. Корсак, М. Лукашевич, М. Михальченко, В. Огнев'юк, З. Самчук, Г. Темко, В. Шинкарук), особистісно орієнтованого навчання (І. Бех, С. Гончаренко, А. Нісімчук, О. Падалка, О. Пєхота, О. Шпак), розвивального навчання (Ю. Васьков, О. Гуменюк, А. Гуржій, С. Сисоєва) мистецтва життєтворчості (В. Галузинський, М. Євтух, І. Єрмаков, О. Злобіна, М. Палтишев, Л. Сохань) та ін.

Останнім часом спостерігається інтенсифікація філософських досліджень інформаційних освітніх технологій, започаткована науковими розвідками В. Андрущенка, І. Богданової, В. Журавського, М. Згуровського, М. Коноха, В. Кременя, М. Михальченка. Водночас у філософській і науковій літературі існує певна строкатість щодо опису іх використання у навчально-виховному процесі. Особливе місце в цьому контексті посідають дослідження Р. Бєланової, С. Гончаренка, Ю. Канигіна, М. Корнєва, В. Кушерця, М. Лукашевича, Ю. Мальованого, М. Романенка, В. Солодкова, спрямовані на вивчення розмаїтих соціальних чинників активізації гуманістичної спрямованості інформаційних технологій в освіті.

Вивчення наукової літератури з проблем інформаційних технологій в сфері освіти свідчить про ґрунтовність досліджень в царині їх використання. З огляду на те, що технологія загалом є процесом одержання будь-якого продукту шляхом використання доцільних технічних засобів, філософи й педагоги, серед них В. Журавський, В. Кудін, О. Падалка, О. Пєхота, А. Ракітов, З. Самчук, Ю. Сурмін та ін., схиляються до того, що під освітніми технологіями треба мати на увазі певні способи навчання, в яких основне навантаження щодо реалізації власне функції навчання виконує засіб навчання під управлінням людини. Відтак звертається увага на той факт, що в технології навчання провідна роль належить засобові навчання, оскільки педагог не вчить своїх підопічних, а виконує функції стимулювання і координації їх діяльності, а також функцію управління засобом навчання.

Незважаючи на те, що сучасні засоби інформаційної техніки призводять до становлення інформаційних освітніх технологій, визначення останніх у філософській і науковій літературі дещо відрізняється від дефініцій освітніх технологій. Як правило, інформаційні технології визначаються як системи збору, накопичення, зберігання, пошуку, обробки та подання інформації (І. Богданова, Б. Дерешко, С. Лукьянов, Є. Машбіц, А. Ракітов). Терміном «сучасні інформаційні технології» позначаються такі інформаційні технології, які ґрунтуються на використанні комп'ютерної техніки і телекомунікаційних засобів і передбачають одержання, накопичення, охорону та передачу інформації різної форми - текстової, графічної, звукової - й у розмаїтому її поєднанні. Завдяки цьому сучасні інформаційні технології знайшли широке застосування в царині освіти, де вони сприймаються, як зазначають В. Демченко, П. Денисенко, Д. Матрос, І. Роберт, як використання в навчанні різних технічних засобів, серед них і комп'ютерних. Такі засоби передбачають науковий підхід до організації навчально-виховного процесу з метою оптимізації і підвищення його ефективності.

З огляду на адекватне розуміння проблем, пов'язаних з інформаційними освітніми технологіями, дослідники часто звертають увагу на потребу узгодження термінів. Зокрема, І. Богданова, Є. Карась, С. Крамаренко, В. Лазарев, О. Пометун, Л. Пироженко наголошують на необхідності уточнення понять комп'ютерного, електронного, рецептивного, інтерактивного та інших форм навчання з метою їх адекватного визначення. Так, комп'ютерне навчання переважно тлумачиться як система навчання, в якій одним із технічних засобів є комп'ютер. Відтак електронним кваліфікується навчання, яке відбувається за допомогою систем та різних приладів сучасної електроніки, оптоелектроніки та інформатики. А ось щодо рецептивного та інтерактивного навчання, то, як правило, звертається увага на наявну між ними різницю. Рецептивне навчання витлумачується як відчуття і засвоєння знань, які передаються телекомунікаційним шляхом за допомогою аудіовізуальних засобів (епі- й діапроекторів, кіноустановок, відеоплеєрів, відеомагнітофонів, магнітофонів та інших технічних засобів навчання). Інтерактивним вважається навчання, яке спирається на взаємодію людини і комп'ютера в діалоговому режимі, експертні системи навчання тощо. Відтак сучасні інформаційні освітні технології переважно сприймаються як електронне навчання в його рецептивних та інтерактивних складових.

Водночас прискіпливе вивчення розвідок і публікацій, в яких започатковано розгляд досліджуваної в дисертації проблеми і на які посилається автор, дозволяє зробити висновок про те, що проблематика, пов'язана з соціально-філософським аспектом гуманістичної спрямованості інформаційних освітніх технологій у суспільстві, що розвивається, є недостатньо вивченою у вітчизняній філософській літературі. Саме тому темою дисертаційного дослідження обраний соціально-філософський аналіз гуманістичних засад впровадження інформаційних освітніх технологій в умовах генезису і розвитку інформаційного суспільства.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах теми наукової розвідки кафедри політології та соціальних технологій Національного авіаційного університету України «Політична ситуація в Україні: зміст, перспективи розвитку (молодіжний аспект)», №51-Ф8/К96.

Об'єктом дослідження є сфера української освіти, що розвивається в обставинах переходу до інформаційного суспільства.

Предметом дослідження є гуманістична складова впровадження інформаційних освітніх технологій в умовах становлення інформаційного суспільства.

Метою дослідження є соціально-філософський аналіз гуманістичних засад впровадження інформаційних освітніх технологій та визначення основних шляхів і засобів їх гуманізації в умовах генезису і розвитку інформаційного суспільства.

Аналіз літератури з досліджуваної проблеми дозволив сформулювати такі основні гіпотези дослідження:

1. Гуманізм є принципом розвитку сучасних інформаційних освітніх технологій, який визначає стратегії їх впровадження в навчально-виховний процес.

2. Необхідність посилення гуманістичної спрямованості інформаційних освітніх технологій зумовлена становленням інформаційного суспільства і реформуванням української освіти.

3. Основні шляхи і засоби впровадження інформаційних освітніх технологій в умовах становлення інформаційного суспільства мають яскраво виражену гуманістичну спрямованість.

Відповідно до мети і гіпотез визначено такі завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз специфіки і гуманістичної спрямованості інформаційних освітніх технологій.

2. Визначити соціальні чинники активізації гуманістичної спрямованості інформаційних технологій в освіті.

3. Простежити гуманістичну спрямованість шляхів і засобів впровадження інформаційних освітніх технологій.

Теоретико-методологічними засадами дослідження є закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про національну програму інформатизації», «Про наукову і науково-технічну діяльність», Державна національна програма «Освіта»: (Україна ХХІ століття)», Національна доктрина розвитку освіти та інші нормативні документи в царині освіти.

Водночас теоретико-методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є положення про інформаційне (Д. Белл, М. Кастельс, Д. Тапскотт, Е. Тоффлер) і модернізаційне (С. Гантінґтон, Р. Інґлегарт, А. Мельвіль, В. Мілецький, В. Федотова,) суспільство, трансформаційні процеси в Україні (В. Андрущенко, О. Власюк, В. Горбатенко, В. Журавський, С. Катаєв, М. Михальченко, Ф. Рудич, В. Степаненко, В. Танчер), реформування освітньої сфери української спільноти (В. Андрущенко, Л. Губерський, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кушерець, М. Лукашевич, М. Михальченко, В. Огнев'юк, З. Самчук, В. Шинкарук), гуманістичну спрямованість процесу навчання і виховання в державі (Г. Дашутін, В. Ільїн, В. Лях, В. Пазенок, П.. Ситник, О. Соболь, І. Степаненко, Г. Темко), використання в царині української освіти інноваційних інформаційних технологій (І. Богданова, В. Журавський, М. Згуровський, Ю. Канигін, В. Кудін, В. Кухаренко, В. Лутай, Ю. Сурмін).

Дисертаційне дослідження також спирається на принципи детермінізму, єдності теоретичного й емпіричного, системного й цілісного, діяльнісного і культурологічного підходів до аналізу предметів та явищ соціальної дійсності.

Теоретико-методологічні настанови дослідження узасадничені:

- принципами всебічного, комплексного, інтеграційного розгляду джерел інформації з позицій сучасної філософії;

- міждисциплінарним підходом, який враховує досягнення різних гуманітарних наук в царині аналізу інформаційних процесів;

- застосуванням загальноцивілізаційного підходу під час розгляду особливостей інформатизації української освіти в контексті розвитку європейського і світового освітнього процесу;

- використанням порівняльного методу і компаративістського аналізу під час зіставлення ідей різних шкіл, течій і напрямів аналізу інформатизації освіти в Україні й за кордоном;

- переважним застосуванням методів соціально-філософського розгляду гуманістичних засад впровадження інформаційних освітніх технологій.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у вітчизняній соціальній філософії вперше репрезентовано цілісний погляд на гуманістичні засади впровадження інформаційних освітніх технологій, що знайшло відображення в системному аналізі процесу гуманізації інформаційних освітніх технологій.

У дисертаційному дослідженні сформульовано низку положень, які конкретизують наукову новизну, свідчать про особистий внесок автора в розвідку і виносяться на захист:

- впровадження інформаційних освітніх технологій є однією з головних тенденцій становлення і розвитку інформаційного суспільства. Сучасні освітні технології, які ґрунтуються на комп'ютерній техніці, інформаційних мережах і мультимедійних засобах, є важливим стратегічним ресурсом, покликаним забезпечити кардинальні зміни в сфері освіти. Створення на їх основі потужної інформаційної бази навчального процесу в закладах освіти дозволить перейти на нові освітні технології, узасадничені на гуманістичному відношенні людини до світу;

- гуманізм є одним з тих визначальних принципів розвитку сучасних інформаційних освітніх технологій, який спричинює їх впровадження в сферу освіти і узалежнення з соціокультурними аспектами розвитку суспільства. З огляду на це гуманізація інформаційних освітніх технологій реалізується в усіх компонентах освітньої системи і тісно узгоджується з її гуманітаризацією, покликаною наповнити процес функціонування факторів технічного ґатунку гуманістичним змістом;

– гуманістичними засадами впровадження інформаційних освітніх технологій є насамперед висока інформаційна культура особистості, сперта на смисложиттєві структури й загальнолюдські цінності та адекватну інформаційному суспільству модель морального виховання його членів. Впровадження інформаційних освітніх технологій також ґрунтується на особистісно орієнтованому підході до процесу навчання, відмові від науко- і раціоцентризму, розвиткові творчого потенціалу особистості, вільному вираженні нею власних поглядів і переконань, емоцій і почуттів тощо;

– сучасний поступ інформатизації соціального простору потребує гуманістичної трансформації життєдіяльності людини й соціуму. Така трансформація має ґрунтуватися на беззаперечному пріоритеті людини в процесі впровадження новітніх інформаційних технологій в царину освіти і переслідувати мету підготувати тих, хто навчається до виробничої та суспільної діяльності в умовах функціонування інформаційного суспільства;

– у процесі становлення й розвитку інформаційного суспільства узасадничені чинниками технічного ґатунку сучасні інформаційні освітні технології потребують посилення гуманістичної спрямованості. Саме гуманізація впровадження таких технологій в українську освіту повинна не тільки гарантувати нашій країні входження в світовий освітній простір, але й допомогти їй просуватися шляхом демократичного поступу, зарадити становленню гідної сучасного українця системи освіти;

- у технологічному аспекті гуманізація сучасних інформаційних освітніх технологій значною мірою залежить від раціональних шляхів їх впровадження в сферу освіти. З огляду на це створення на загальнодержавному рівні цілісної системи освіти як запоруки збереження і розвитку інтелектуальної еліти, перетворення українського суспільства у високотехнологізовану спільноту, організація відповідного інформаційного освітнього середовища, формування інтелектуального освітнього потенціалу нації, забезпечення подальшої гуманітаризації освіти, послідовного розширення ролі елементів самонавчання є доцільними шляхами гуманізації впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес;

- сучасний процес інформатизації освіти містить цілий комплекс засобів, гуманістична спрямованість яких різко розширює можливості індивідуалізації навчання, підвищення активності та ініціативності його суб'єктів, створення системи самонавчання з міцним потенціалом творчого розвитку особистості.

Теоретичне значення дослідження полягає у розкритті соціально-філософського аспекту гуманістичних засад впровадження інформаційних освітніх технологій, на яких розгортається навчально-виховний процес інформаційного суспільства, і увиразненні гуманістичної спрямованості шляхів та засобів впровадження інформаційних технологій у царину освіти суспільства, що розвивається.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Результати дослідження допомагають викладачам, учителям, вихователям оптимізувати процес впровадження інформаційних освітніх технологій у практику навчання і виховання з огляду на необхідність посилення їх гуманістичної складової, а також активізувати реалізацію гуманістичної спрямованості шляхів і засобів впровадження інформаційних технологій в сферу освіти суспільства, що розвивається.

Апробація результатів дослідження. Основні гіпотези і підсумки дисертаційного дослідження оприлюднені у виступах на наукових і науково-практичних конференціях різного рівня. Зокрема, в Тернополі (науково-практична конференція в Тернопільському державному педагогічному університеті «Методологія гуманітарного пізнання: онтологічні та методологічні аспекти проблеми», жовтень, 1999 р.), у Києві (VІІ Міжнародна науково-методична конференція «Вища технічна освіта: проблеми та перспективи розвитку в контексті Болонського процесу», травень, 2005 р.). Результати дослідження також обговорено на засіданнях кафедри політології та соціальних технологій Національного авіаційного університету України, відділу соціальних проблем та виховання студентської молоді Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України й викладено в трьох публікаціях у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Мета і завдання дослідження визначили його структуру. Робота складається зі вступу, трьох розділів, кожний з яких містить два підрозділи, загальних висновків і списку використаних джерел з 228 найменувань. Обсяг дисертаційного дослідження становить 175 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

гуманістичний інформаційний освіта філософський

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, завдання, сформульовано гіпотези, розкрито теоретико-методологічні основи і методи дослідження, його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, особистий внесок дисертанта, етапи дослідження, наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження, викладено положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - «Специфіка і гуманістична спрямованість інформаційних освітніх технологій» у першому підрозділі «Впровадження інформаційних освітніх технологій як тенденція розвитку інформаційного суспільства» розкриваються сутність і мета впровадження інформаційних освітніх технологій та сучасний стан інформаційних технологій в українській освіті. Зазначається, що опанування новітніми інформаційними технологіями має стати пріоритетним напрямом розвитку вітчизняної освіти і науки, загальним орієнтиром піднесення усіх сфер життєдіяльності українського суспільства. Водночас гуманізація освіти загалом та інформаційних освітніх технологій зокрема покликана сприяти утвердженню людини як найвищої соціальної цінності, допомагати найповнішому розкриттю її здібностей та задоволенню її освітніх потреб.

В інформаційному суспільстві освітні технології узасадничені трьома основними чинниками - комп'ютерною технікою, інформаційними мережами і мультимедійними засобами. Особливо цінним в освітньому процесі є використання персональних комп'ютерів, які допомагають індивідуалізувати навчання, налагодити зворотний зв'язок, різко підвищити якість навчальної інформації, надати процесові навчання творчого характеру тощо. Цьому покликані сприяти мережений спосіб взаємодії між суб'єктами освітнього процесу та різні мультимедійні засоби впровадження сучасних інформаційних освітніх технологій. Важливою умовою їх успішного використання є професійна підготовка педагогів і фахівців, які забезпечують експлуатацію систем і засобів новітніх технологій навчання.

У другому підрозділі «Гуманізм - засадничий принцип впровадження інформаційних освітніх технологій» зазначається, що сучасні освітні технології є важливим стратегічним ресурсом суспільства, покликаним забезпечити кардинальні зміни в сфері освіти. Водночас створення на їх основі потужної інформаційної бази навчального процесу в закладах освіти передбачає утвердження переваг загальнолюдських цінностей, реалізацію ідеї розвитку людського в особистості, крім іншого, й узалежнення інформаційних освітніх технологій з гуманістичними ідеалами людства. З огляду на це гуманізація інформаційних освітніх технологій реалізується в усіх компонентах освітньої системи і тісно узгоджується з її гуманітаризацією, покликаною наповнити процес функціонування факторів технічного ґатунку гуманістичним змістом. Тому впровадження інформаційних освітніх технологій повинне орієнтуватися насамперед на інтеграцію всіх видів навчальної діяльності і підготовку суб'єктів освітнього процесу до життя в умовах інформаційного суспільства.

Гуманізація загалом має охопити всі основні напрями використання в навчальному процесі інформаційних освітніх технологій, які тісно узалежнені з притаманними спільноті різними інформаційними взаємодіями. Як особливі інформаційні взаємодії інформаційні освітні технології розгортаються в інформаційному освітньому просторі в межах наявної інформаційної освітньої інфраструктури, яка складається з різних компонентів. З огляду на це така інфраструктура має бути гуманістично орієнтованою, оскільки її компонентами є не тільки різні технічні системи й технології, але й люди з притаманними їм знаннями і практичним досвідом, якими вони обмінюються один з одним.

У другому розділі - «Соціальна детермінація гуманістичної спрямованості інформаційних освітніх технологій» у першому підрозділі «Необхідність посилення гуманістичної спрямованості впровадження інформаційних освітніх технологій у суспільстві, що розвивається» обґрунтовується необхідність інтенсифікації гуманістичного спрямування інформаційних освітніх технологій в умовах становлення інформаційного суспільства. Розв'язання цієї проблеми тісно узалежнене з вирішенням різних важливих завдань розвитку українського суспільства - подолання бідності, інформаційної нерівності, вдосконалення освіти та ін. Серед соціальних чинників, які визначають становлення і розвиток інформаційних освітніх технологій в Україні, особливе значення мають напівтрадиційна структура українського соціуму, слабкість системи ідейно-політичного впливу, формування інформаційної сфери виразно транзитивного штибу, ставлення до слова як вищої цінності, конфлікт між темпами загального інформаційного накопичення та можливостями соцiально-прикладного, технологічного використання інформації, початкова стадія інформаційної революції, на якій перебуває українське суспільство.

Вищим гуманістичним змістом соціального розвитку є утвердження ставлення до людини як вищої цінності буття. Відтак сенсом гуманістичного впровадження інформаційних освітніх технологій в період становлення інформаційного суспільства виявляється не тільки розвиток особистості, але й оптимізація її взаємодії з соціумом, прилучення індивіда до гуманітарної культури тощо. Але ці процеси в українському суспільстві відбуваються надто повільно, що пояснюється насамперед недостатньою розгорненістю гуманітаризації освіти. З огляду на це виникає потреба гуманоцентричної переорієнтації інформаційних освітніх технологій. Допомогти в цьому покликана гуманітарна освіта, яка передбачає засвоєння людиною цінностей культури як осердя світогляду і невід'ємної складової її переконань. Отже, посилення гуманізації впровадження інформаційних освітніх технологій переносить наголос з наукоцентричного на гуманоцентричний аспект формування особистості як носія і творця культури.

У другому підрозділі «Соціокультурні чинники інтенсифікації впровадження інформаційних технологій в освіту» досліджуються соцікультурні чинники інтенсифікації гуманістичної спрямованості інформаційних освітніх технологій в період становлення інформаційного суспільства та їх ціннісна зумовленість. В інформаційному суспільстві особливого значення набуває культурно-творча місія освіти, яка передбачає створення умов для вільного і творчого розвитку особистості, залучення її у культурний процес, і насамперед пробудження в неї потреби в культурних цінностях. Адекватне вирішення ця проблема досягає шляхом створення у навчальному закладі належного гуманітарного середовища - таких освітньо-виховних, духовно-моральних, інформаційних, кадрових, матеріальних умов, за яких зміст, структура і методи навчання і виховання в сукупності відображали би процеси, котрі відбуваються в царині культури загалом. Ці умови припускають використання історичного досвіду, багатих духовних і загальнокультурних традицій, досягнень світової науки і техніки.

З огляду на це аксіологічний аспект впровадження інформаційних освітніх технологій потребує нової парадигми освіти, орієнтованої на виховання базисних цінностей, які узасадничують професійну і загальноосвітню (загальнокультурну) компетентність особистості. Такий підхід зумовлює корінні зміни змісту, організаційних форм і технологічних засад усієї освітньої системи. У цьому процесі «старі» цінності, які нещодавно здавалися цілком певними, заміняються «новими», малознайомими для попередньої практики ціннісними орієнтаціями. Впровадження сучасних інформаційних освітніх технологій повинне виходити з пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, партійними, конфесійними, національними та іншими цінностями. Саме такий пріоритет і утверджує гуманістична спрямованість освіти.

У третьому розділі - «Гуманізація шляхів і засобів впровадження інформаційних освітніх технологій» у першому підрозділі «Гуманістична складова шляхів впровадження інформаційних освітніх технологій» аналізуються основні шляхи посилення гуманістичного спрямування інформаційних освітніх технологій в суспільстві, що розвивається. Насамперед необхідно забезпечити створення узасадниченої на інформаційних технологіях цілісної системи освіти, яка передбачає функціонування навчальних закладів різних форм власності. Крім того, в умовах становлення інформаційного суспільства вирішити проблему якості освіти можна лише використовуючи сучасні інформаційні освітні технології. Тому важливим шляхом їх впровадження в систему освіти є перетворення українського суспільства у високотехнологізовану спільноту. Водночас генезис і розвиток такої спільноти має відбуватися шляхом зростання інтелектуального потенціалу нації.

Ще одним з вирішальних шляхів посилення гуманістичної спрямованості впровадження інформаційних освітніх технологій в період становлення інформаційного суспільства є подальша гуманітаризація освіти. Вона насамперед покликана забезпечити особистісну і соціокультурну переорієнтацію змісту та способів викладання природничих і технічних наук. Допомогти прискорити цей процес можна шляхом створення особливого інформаційного освітнього середовища, яке передбачає новітні технології роботи з інформацією. Адже визначальними рисами такого навчального середовища є не тільки впровадження інформаційних об'єктів і технологій у навчальний процес, але й орієнтованість на розв'язання соціокультурних проблем та гуманізація особистісних взаємин суб'єктів навчання.

Гуманістична спрямованість освітнього процесу в умовах становлення інформаційного суспільства передбачає ще один реальний шлях гуманізації інформаційних освітніх технологій - послідовне розширення ролі елементів самонавчання. Водночас гуманістичну складову самоосвіти не слід перебільшувати з огляду на те, що комп'ютерна віртуальна реальність може перетворитися в альтернативу міжособистісної комунікації. Тому впровадження інформаційних технологій в освіту має обов'язково супроводжуватися розширенням її соціокультурної складової.

У другому підрозділі «Гуманістична спрямованість засобів впровадження інформаційних освітніх технологій» розкривається скерованість засобів впровадження інформаційних технологій на адаптацію конкретних форм освітнього процесу до потреб суб'єкта навчання, його всебічного розвитку. У технологічному аспекті гуманізація сучасних інформаційних освітніх технологій залежить не тільки від раціональних шляхів їх впровадження в сферу освіти, але й від цілого комплексу засобів, гуманістична спрямованість яких різко розширює можливості індивідуалізації навчання, підвищення активності та ініціативності його суб'єктів, створення системи самонавчання з міцним потенціалом творчого розвитку особистості.

В умовах становлення інформаційного суспільства однією з найбільш поширених освітніх технологій з погляду необхідності застосування переважної більшості інформаційних засобів є дистанційна освіта як набуття знань і вмінь за допомогою навчання на відстані. Саме своєрідна просторово-часова «роз'єднаність» суб'єктів дистанційної освіти робить необхідним поглиблення гуманістичних аспектів навчального процесу, який розгортається на підставі інформаційних освітніх технологій.

Висновки

У висновках підведено підсумки дисертаційного дослідження та окреслено подальші шляхи роботи над обраною темою. Головний висновок дисертаційної роботи полягає в тому, що гуманізація інформаційних освітніх технологій в умовах становлення інформаційного суспільства покликана сприяти утвердженню людини як найвищої соціальної цінності, допомагати найповнішому розкриттю її здібностей та задоволенню її освітніх потреб. Під час аналізу елементів складної системи інформаційних освітніх технологій, в дисертаційному дослідженні особлива увага звертається на те, що в освіті важливою умовою їх успішного впровадження є професійна підготовка педагогів і фахівців, які забезпечують експлуатацію систем і засобів новітніх технологій навчання.

Наснага гуманістичного спрямування інформаційних освітніх технологій окреслює майбутнє людини в інформаційному суспільстві, пов'язане з її активністю, раціональною діяльністю. З огляду на це в дисертаційному дослідження зроблено висновок про те, що гуманізація інформаційних освітніх технологій в період становлення інформаційного суспільства реалізується в усіх компонентах освітньої системи і тісно узгоджується з процесом її гуманітаризації. Проекція цих процесів на царину освіти дозволяє стверджувати, що її гуманізація є створенням такої освітньої системи, яка відповідає гуманістичним цінностям та ідеалам, а гуманітаризація освіти є наповненням освітньої програми гуманістичним змістом. Під цим оглядом в дисертаційному дослідженні зроблено висновок про особливе значення соціокультурних чинників інтенсифікації гуманістичного спрямування впровадження інформаційних технологій в освіту суспільства, що розвивається. Водночас у дисертації підкреслюється, що в такому суспільстві адекватно обрані шляхи і засоби допомагають розвивати в людини критичне мислення і мають яскраво виражене креативне спрямування. Тому дослідження соціально-філософського аспекту гуманістичних засад впровадження інформаційних освітніх технологій має не тільки теоретичне, але й практичне значення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Зуєва В.І. Сучасний стан інформаційних технологій в українській освіті // Нова парадигма, 2005. - Вип. 43. - С. 78-84.

2. Зуєва В.І. Гуманізм як принцип розвитку інформаційних освітніх технологій // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Політологія. Психологія. - К., 2005. - №1 (13). - С. 24-30.

3. Зуєва В.І. Аксіологічний аспект гуманістичної спрямованості інформаційних освітніх технологій // Мультиверсум. - К., 2005. - №49. - С. 241-246.

4. Зуєва В.І. Реалізація гуманістичних засад методології гуманітарних наук у системі вищої освіти // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 10: філософія, економіка, соціологія. - №4. - Тернопіль, 2000. - С. 95-100. (Співавт. В.М. Зуєв. 0,5 д.а.).

5. Кушерець В.І., Зуєва В.І. Концептуальні засади дистанційної освіти українців зарубіжжя. - К.: Знання України, 2003. - 168 с. (Розділ І, підрозділ 1: «Основні риси дистанційної освіти». - С. 7-14; розділ ІV: «Система дистанційної освіти українців зарубіжжя». - С. 107-164).

Размещено на Allbest.ru