Політика і подія істини: актуальність соціальної філософії А. Бадью

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан філософії характеризується істотним розширенням тематичного поля філософського дискурсу, причому не тільки в частині виявлення нових проблемних областей для розгортання рефлексії, але також і в частині більш-менш радикального переосмислення традиційної філософської проблематики. Подібні тенденції існували у філософії і раніше, коли час від часу який-небудь філософ здійснював черговий «переворот» у філософії або в деякій її предметній області, даючи тим самим творчий імпульс для цілої плеяди мислителів - своїх послідовників або критиків. Філософська робота кожного з таких мислителів неминуче приводила до зміни самого ландшафту філософування, трансформації традиційних проблем і розширення горизонту думки. До таких мислителів ми відносимо і сучасного французького філософа Алена Бадью.

Актуальність даного дослідження пов'язана з необхідністю розглянути соціальну філософію А. Бадью як певну цілісність і представити її в широкому історичному і соціально-політичному контексті. При цьому актуальність творчості А. Бадью визначається не тільки його радикалізмом в оцінці сучасного західного суспільства, але і принципово новим ставленням до визначення політики, що розуміється ним як одна з ключових областей дії істини. Те, що для дисертаційного дослідження вибрана політична складова, або сама подійність політики в її істині, підкреслює важливість і актуальність цієї складової як для самого А. Бадью, так і для більш точного і повного розуміння сучасної епохи, незалежно від нашого ставлення до неї.

Актуальність вибраної теми дослідження обумовлена також наступними обставинами. По-перше, в теперішній час, коли не тільки в українській, але і в західній філософії можна простежити процес зміни загальних орієнтирів, досить гостро стоїть питання про побудову адекватних моделей суспільного розвитку. В цій ситуації соціально-політична теорія А. Бадью актуалізує проблему множинності, варіативності політичних моделей і парадигм. По-друге, сучасне українське суспільство як ніколи раніше потребує соціальних новацій, пошуку об'єднуючих концептів, оновлення методологічної бази соціально-політичних досліджень. Запропонована А. Бадью концепція множинності почасти уможливить досягнення реальної соціальної і політичної єдності. По-третє, концепція А. Бадью, надзвичайно «ліва» за своєю спрямованістю, дозволяє по-новому переосмислити і реактуалізувати соціально-політичний досвід епохи, що завершилася для сучасної України в 1991р. По-четверте, критика А. Бадью основ політичної системи західного суспільства (представницької демократії, ринкової економіки і ін.) особливо значуща для сучасної України, оскільки дозволяє формувати більш критичне відношення до тих базових економічних і політичних концептів, які закладаються реальною українською політикою як образ майбутнього.

Ступінь розробленості проблеми. Соціальна філософія А. Бадью знаходиться на самому вістрі сучасної суспільно-політичної думки і тому викликає живий інтерес дослідників. Творчість А. Бадью перебуває в постійному розвитку, з кожним роком збільшується кількість робіт різними мовами, як його власних, так і присвячених йому. Його розуміння політики і події істини як суспільних явищ цікавить філософів різних напрямів - і марксистів, і немарксистів. Серед авторів, що проявляють підвищений інтерес до філософії А. Бадью і присвячують їй значну кількість публікацій варто назвати наступних: С. Жижек, Ж. Баркер, П. Холлвард, Д. Бенсаїд, А. Тоскано, Н. Хьюлет, Ж. Рансьєр, Е. Лакло, О. Фелтхам, А. Салгано, Б. Бостілс та ін. Більшість вказаних авторів досить критичні в своїх оцінках творчості французького філософа. І все ж ступінь розробленості досліджуваної в дисертації проблеми не можна вважати достатньою.

Питання, що розглядаються в дисертаційному дослідженні, до сьогоднішнього дня практично не були предметом серйозного аналізу в українській філософії. Тому представляється важливим акцентувати увагу до даної проблематики та сприяти активізації участі українських дослідників у відповідній міжнародній дискусії.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розкриття актуальності соціальної філософії А. Бадью на основі критичного аналізу його уявлень про взаємозв'язок політики і події істини.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

· визначити місце і характер соціально-філософської проблематики (демократія, тероризм, політика істини держави) у філософській творчості А. Бадью;

· показати тематичну різноплановість і багатозначність його соціально-політичної концепції і її значення для розкриття єства політики як події істини;

· виявити і проаналізувати основні концепти соціальної філософії А. Бадью (подія, істина, суб'єкт) в їх відношенні до політики; розкрити значення і місце політики в ланцюгу інших родових процедур і умов істини (матеми, поеми, любові);

· показати взаємозв'язок концепції А. Бадью з провідними течіями сучасної філософії і обґрунтувати принципову незвідність його філософської і соціально-політичної програми до жодного з напрямів сучасної філософської думки;

· критично оцінити методологічну ефективність соціально-філософської концепції А. Бадью для аналізу найгостріших соціально-політичних проблем сучасності.

1. Теоретичні джерела і методологічні основи дослідження

Дається огляд літератури за темою дослідження, обгрунтовується його методологія.

Аналізуються роботи найбільш помітних європейських дослідників творчості А. Бадью (С. Жижека, Ж. Баркера, П. Холлварда, Д. Бенсаїда, А. Тоскано, Н. Хьюлета, Ж. Рансьєра, Е. Лакло, О. Фелтхама, А. Салгано, Б. Бостілса та ін.) стосовно концептів, які активно використовує А. Бадью (подія, істина, вірність, суб'єкт, політика, ідеологія та ін.). Зроблено висновок, що існуюча наукова література з філософії А. Бадью така ж різноманітна, іноді суперечлива і неоднозначна, як і сама творчість французького філософа. Оскільки одним з найважливіших чинників перетворення соціальної філософії в істину, згідно А. Бадью, є політика, то її дослідження стає найважливішим моментом розуміння сутності сучасної філософії.

Відзначається, що А. Бадью є одним із небагатьох сучасних мислителів, чия творчість виявилась такою радикальною і багатосторонньою. В його теорії зустрічаються елементи сучасної математики, логіки, етики, естетики, теорії права, метафізики, онтології, гносеології та ін., Отже, аналіз його творчості потребує різноманітних методичних настанов і методологічних прийомів. За цієї причини для визначення першоджерел соціальної філософії А. Бадью необхідно було звернутися до дослідження давньогрецької філософської традиції, творчості поетів Малларме, Гельдерліна, Целана, Бодлера, Рембо та ін., а також до творів тих мислителів, які залишили глибокий слід на контурах постнекласичного мислення: Паскаль, Руссо, Мальбранш, Ніцше та ін. Плідним для дослідження творчості А. Бадью став аналіз творів філософів, безпосередніх продовжувачів або ж критиків його соціальної філософії: С. Жижека, Ж.-Ф. Ліотара, П. Холлварда, Д. Бенсаїда, А. Тоскано, Н. Хьюлета, Ф. Нефа, Ж. Рансьєра, Е. Лакло, А. Салгано, та ін.

В роботі була використана також методологія трьох основних напрямів філософії ХХ ст.: аналітичної філософії, герменевтики в ранзі філософського методу та постструктуралізму, що розвинувся в один з провідних напрямів сучасної філософії завдяки зусиллям Ж. Дерріда, Ж.-Ф. Ліотара, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі та ін.

Аналізуючи творчість А. Бадью надзвичайно важливо було зрозуміти і використовувати прийняті чи розроблені ним методологічні процедури. Зокрема, два методологічних правила, застосування яких до соціальної філософії дозволяє говорити про її чесність. По-перше, соціальна філософія ніколи не повинна переходити на афекти як би багато членів суспільства їх не розділяли. По-друге, соціальна філософія не повинна приймати без критичного розгляду пануючі найменування, якими б загальноприйнятими вони не були.

2. Соціальна філософія А. Бадью: поле інтерпретаційного дискурсу

Обґрунтовується положення, що філософська і соціально-політична програма А. Бадью принципово не зводиться до жодного з напрямів сучасної філософської думки. Показано значний вплив ідей А. Бадью на сучасну французьку і європейську філософію.

Підкреслюється, що філософські погляди А. Бадью не є щось застигле, а скоріше філософський проект, що розвивається, і що А. Бадью, безумовно, є новатором в своєму трактуванні політики і політичного, навантажуючи дані концепти онтологічним змістом.

В програмних роботах «Маніфест філософії» і «Буття і подія» перед теорією ставиться задача - забезпечувати співможливість чотирьох областей діяльності, що описують присутність людини в світі. Це - любов (сцена для двох), мистецтво і наука, в яких індивідуальне невіддільне від суспільного, і політика - як реальність колективного. «Маніфест» в стислій і енергійній формі є проектом глобальної «філософії події». Він проголошує відродження філософії як універсальної доктрини, обумовленої положеннями науки, мистецтва, політики і любові і забезпеченої можливістю їх гармонійного співіснування. Відновити філософію в її правах можна лише через отримання нею свого предмету: буття, яке можна мислити, і істини, яка властива буттю. Філософія існуватиме лише в тому випадку, якщо вона запропонує відповідно до часу новий етап в історії категорії істини. Отже, філософія для А. Бадью «у жодному випадку не завершена».

В «Логіках світів» - як продовженні «Буття і події» - А. Бадью зміщує вісь аналізу з «буття-події» до «світ-події». Це означає, що буття, світ і подія не утворюють тріаду: є або опозиція «буття і світ», або опозиція «світ і подія». Приходимо до несподіваного висновку: оскільки істинна подія не тільки негативний жест, але і відкриття позитивних аспектів нового (Бадью підкреслює цей момент знову і знову), подія є введенням, початком нового світу.

Характер своїх філософських роздумів про сучасні події А. Бадью позначає як «метаполітика». На відміну від поняття «політична філософія», поняття «метаполітика» припускає, що політика сама по собі вже є думкою. Отже метаполітика, або осмислення політичного, є те, що слідує після політики і знаходиться під її впливом. Це дозволяє А. Бадью прокреслити межу між метаполітикою і «політичною філософією».

Соціальну філософію А. Бадью не можна розглядати як особливу частину його філософської концепції, рядоположну якимсь іншим її частинам. Соціальна філософія і проблема політичного розглядається А. Бадью як ключова ланка в процесі філософування як такого.

Досліджуються погляди Бадью на проблеми демократії, тероризму і політики істини держави.

Соціальна філософія А. Бадью прагне відобразити самі сутнісні аспекти світу і людського перебування в ньому, не слідуючи за онтологією, а будучи найважливішим її аспектом. Критичне ставлення філософа до пануючих ідеологем (капіталізм, демократія, гуманізм, тоталітаризм, тероризм, антисемітизм і ін.) не є даниною теперішньому історичному моменту або виразом політичної риторики, але відображає суть соціальної філософії А. Бадью.

За оцінкою А. Бадью, амплітуда розуміння демократії визначається коливаннями між двома граничними пунктами. Перший полягає в редукції демократії до електоральної форми держави. Другий тяжіє до уявлення про демократію як про реальну політику і масову дію. Скажімо, для М. Хардта і А. Негрі демократія є не більше і не менше, як життєвий концепт, що атрибутується спонтанністю і креативною здатністю руху. Проблема демократії гранично ускладнюється постійною загрозою з боку реакційної антидемократичної традиції, тому необхідно провести чітку межу між конструктивною і реакційною критикою політичної демократії. Демократія розуміється А. Бадью як здійснення справедливості. Проте глобальне розповсюдження капіталізму і того, що називають «демократією», насправді є лише капітало-парламентаризмом, моделлю політики, що поєднує економічну ефективність і народний консенсус.

Що стосується тероризму, то А. Бадью не дає йому однозначних оцінок. Він розглядає тероризм як насильство, яке в практичній політиці відвіку існувало як інструмент демонстрації сили і залякування. Терор може бути оцінений і осуджений з різних точок зору, і навіть виправданий конкретною політичною ситуацією. При цьому А. Бадью цікавить, проти кого направлений терористичний акт і в ім'я якої мети він коїться. Для А. Бадью неприйнятний як індивідуальний, груповий, так і державний тероризм. Будь-який терор, вважає А. Бадью, - це злочин.

Існування правової держави - і, отже, державної імперії законів - є сутністю політичної демократії. З цього витікає основний філософський наслідок, згідно якому політика не має безпосереднього відношення до істини. Для правової держави внутрішнім законодавством є тільки функціонування. Це функціонування саме по собі не говорить, чи має воно відношення до філософської категорії істини. Філософія, і лише вона, будучи обумовленою політикою, може сказати, як справа з відношенням політики до істини, точніше, як справа з політикою як процедурою істини.

А. Бадью стверджує, що політика не є менеджмент державної влади. Політика - це творіння думки, це вільний колективний розумовий процес, що викликається до життя завжди одиничними, особливими подіями. Така політика у жодному випадку не є влада або питання влади.

Були розглянуті і проаналізовані основні оцінки соціальної філософії А. Бадью і його концепції політичного, серед яких особливо виділяються позиції С. Жижека, П. Холлварда, Н. Хьюлета, Ж. Рансьєра. Особливої уваги заслуговує підхід С. Жижека, який значною мірою солідаризується з позицією А. Бадью.

3. Концептуалізація політики в соціальній філософії А. Бадью

Розглянуто концептуальні параметри політики. А. Бадью відмовляється сприймати політику як здійснення владних повноважень еліти, функцію держави, панування сили, авторитету і ін. Сутність політики пов'язана з вільним розумовим процесом, в якому здійснює себе подія істини. Реалізація політики як події можлива лише в процесі створення політичної істини як вільної, множинної і самодостатньої думки.

Розглядаються визначення політики та політичного. Політика - це єдиний процес істини, який є основоположним не тільки завдяки своєму результату, але і будові його суб'єкта. Не дивлячись на те, що кожна ситуація є онтологічно нескінченною, тільки політика миттєво викликає цю нескінченність як суб'єктивну універсальність. Цим пояснюється чільне місце політики для філософії. Політика - це не зобов'язання або борг, чи що-небудь подібне. Вона не абстракція по відношенню до людського життя. Ми повинні розуміти політику як нову можливість для кожної особи діяти, а також як можливість одночасно брати участь в обговоренні людського життя, традицій і прогресу.

А. Бадью відзначає, що тільки активна концепція політики може зв'язати політику і думку, тільки така концепція може перешкодити зміні напряму думки у бік невірного співвідношення теорії і практики. Безумовно, в політиці існує «дія», але вона одночасно є чистим і простим досвідом думки, її втіленням. Вони не можуть бути відособленими. Істинна політика завжди знаходиться в умовах помилок або тупиків ситуації. І політика шукає найрадикальніші шляхи виходу з цієї ситуації і тим самим працює проти її структури. Метою політичного істинного мислення є вичерпання даної ситуації, можливість пристосувати значення істинного стану речей, обробленого цим політичним мисленням, до нової ситуації.

Основна думка А. Бадью, постійно повторювана в «Метаполітиці», полягає в тому, що не людина йде в місця, де робиться політика, а політика «наростає» навкруги активістів.

Область політики розглядається через категорію істини, обґрунтовуються причини, які дозволяють нам стверджувати, що філософія істини А. Бадью має свою оригінальну трактовку. Піддається сумніву думка А. Бадью стосовно того, що немає ніякої істини взагалі; існують тільки конкретні істини в конкретних ситуаціях. Сучасні істини не більш вірні, ніж ті з минулого; вони - просто такі, які залишаються правильними для нас, як руйнівні для нашої рутини. В цьому підрозділі аналізується процес істини і розглядаються відносини між політичною думкою А. Бадью і істиною, істина як філософська категорія в інтерпретації А. Бадью, характер процесу становлення і розвитку істини, єство родових процедур в пошуку істини. Політика істини виникає в реальних ситуаціях з того, що ми можемо сказати і зробити в цих ситуаціях. Таким чином, в реальності існують політичні послідовності, політичні процеси, але вони не тоталізовані партією, яка водночас являє собою певні соціальні сили і джерело політики як таке.

В контексті загальної інтерпретації соціальної філософії А. Бадью дається визначення події як радикального розриву з «повсякденністю» у всіх її проявах: з тим, як розуміється світ, і з повсякденною соціальною практикою. Тому місце події для А. Бадью - це частина стану ситуації, яка не підпадає під перерахунок і балансує, таким чином, між ситуацією і пусткою, розташовуючись на краю останньої. В своїй філософії А. Бадью указує на подію як на місце породження істини і основу суб'єкта. Причому подія не існує без суб'єктивної вірності їй, суб'єкт повинен зробити ризиковану ставку на подію. Подія, як родова істина, виводить на світло і іменує ті елементи суспільного життя, які випадають з «нормальної, цілісної картини» світу, і ведуть в цій цілісності примарне існування. В цьому значенні подія для А. Бадью є якимось маргінальним елементом соціальності.

Розкрита основоположна для філософії А. Бадью ідея про те, що Істина, Суб'єкт і Подія є аспектами одного процесу: істина виникає за допомогою суб'єкта, який її експлікує і, зробивши це, стверджує себе як суб'єкт у вірності події. Було проаналізовано взаємозв'язок категорій політики і суб'єкта і їх відношення до події істини, в рамках якої суб'єкт представляється як людина, видозмінена істиною, яку вона проголошує. Показано, що істина у А. Бадью визначається як «родова», в тому значенні, що вона не зводиться до жодного логічного правила чи ознаки, але «пробігає» всі можливі в даному контексті правила і ознаки. Істина - це суб'єктивний розвиток того, що одночасно нове і універсальне. В цьому сенсі сама філософія є місцем мислення, в якому проголошується, що «є» істини, а також їх співможливість.

Політичні погляди А. Бадью акцентують увагу на ролі агента зміни - суб'єкта. Проте філософ суперечливо стверджує, що в політиці так само, як і в інших областях, суб'єкт з'являється тільки після того, як подія відбулася, залишаючи потенційний суб'єкт в достатньо пасивній ролі до того, як подія відбудеться. Політика істини, за А. Бадью, завжди виявляється як колективна дія, зіставна з думкою. Реальний зміст людства для А. Бадью - це створення і винахід істин. Суб'єкт це тільки місцева дія нескінченності істини. Суб'єкт політики формується подією, вона надає йому історичну орієнтацію, дає час і простір для пізнання дійсності, трансформує його уявлення про минуле і майбутнє. Наприкінці обговорюється проблема: як теологія Святого Павла стала революційною подією мислення для А. Бадью.

Висновки

бадью філософія політичний соціальний

У висновках до дисертаційної роботи підбито підсумки дослідження, сформульовано положення, що мають теоретичне і практичне значення і можуть слугувати подальшому дослідженню соціальної філософії А. Бадью:

· У дисертації вперше здійснено спеціальну концептуалізацію теоретичної і практичної актуальності соціальної філософії сучасного французького філософа Алена Бадью в аспекті взаємозв'язку політики і події істини.

· Теоретична концепція соціальної філософії А. Бадью формується в процесі аналізу соціально-політичних подій сучасної цивілізації. А. Бадью мислить несподівано, неординарно, не завжди послідовно, даючи оцінки політичним подіям врозріз із сталими думками і домінуючою пропагандою.

· Фундаментальним положенням філософії А. Бадью, яке відрізняє його від сучасників (як представників аналітичної філософії, так і постмодерністів), є ствердження безкомпромісної універсальності істини і послідовне виділення ним істини із законів мислення або інтерпретації.

· У А. Бадью Істина, Суб'єкт і Подія є аспектами одного процесу: істина виникає за допомогою суб'єкта, який її експлікує, і, зробивши це, затверджує себе як суб'єкт у вірності події. Таким чином, шлях до істини співпадає із самою істиною.

· Політична подія у А. Бадью має топологічно колективну природу. Соціально-колективний характер політичної події обумовлює ту особливість політики, що вона є родовою (генеричною) істинністною процедурою не тільки по ефекту дії, але і за способом постподієвого формування суб'єкта політики.

· Встановлено, що політика істини А. Бадью узгоджується з його уявленням про політичну подію. Для А. Бадью політична подія є колективною прихильністю суб'єктів до того, що невідомо і що не має визначення в рамках існуючої ідеології. Крім того, окрема політична подія - це те єдине, в якому всі особистості діють на рівних, де прагнення до рівності є аксіомою вибору.

Література

1. Абдулла А. Понимание демократии в философии A. Бадью / А. Абдулла // Вiсник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: Серія: фiлософiя. Фiлософськi перипетiї. - Харків, 2008. - № 812. - С. 141-147.

2. Абдулла А. Философия события A. Бадью / А. Абдулла // Вiсник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: Серія: фiлософiя. Фiлософськi перипетiї. - Харків, 2008. - № 830. - С. 61-67.

3. Абдулла А. Политикa истины в интерпретации A. Бадью / А. Абдулла // ГРАНI. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. / Днiпропетровський національний університет імені Олеся Гончaрa. - 2009. - № 5(67). - С. 88-93.

4. Абдулла А. Истина политического события в социальной философии А. Бадью/ А. Абдулла // Вiсник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: Серія: фiлософiя. Фiлософськi перипетiї. - Харків, 2010. - № 877. - С.106-118.

5. Абдулла А. Размышления Алена Бадью о рыночной экономике и интеграция общества Востока Европы / A. Абдулла // Стабілізація соціально-економічного розвитку і міжнародної співпраці: проблеми та шляхи вирішення: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. - Харків, 2008. - С. 20-24.

6. Абдулла А. Любовь кaк событие в философии A. Бадью/ A. Абдулла // Гендер. Екологія. Здоров'я: Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції. - Харків, 2008. - С. 57-60.

7. Абдулла А. Философия и мир повседневности по А. Бадью / A. Абдулла // Філософія і світ повсякденності. Матеріали XVI Харківських мiжнародних Сковородинівських читань. - Харків, 2008. - С. 24-27.

Размещено на Allbest.ru