Гроші як предмет соціально-філософського дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

УДК 141.7:124.5:336.74

Спеціальність 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

ГРОШІ ЯК ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ДИСКУРСУ (АКСІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Гончаров Валентин Володимирович

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії в ДВНЗ "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Гребеньков Геннадій Васильович, Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ МВС України ім. Е.О. Дідоренка, начальник кафедри психології і соціології

Офіційні опоненти:

- доктор філософських наук, доцент Скринник Зоя Едуардівна, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, завідувач кафедри суспільних дисциплін

- кандидат філософських наук, доцент Попов Володимир Юрійович, Донецький національний університет, доцент кафедри філософії

Захист відбудеться "18" червня 2010 року о 12-00 годині на засіданні спеціальної вченої ради К. 11.051.06. із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук у Донецькому національному університеті за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, головний корпус, кафедра філософії, ауд. 509.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий "18" червня 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філософських наук, доцент Т.В. Целік

Анотації

Гончаров В.В. Гроші як предмет соціально-філософського дискурсу (Аксіологічний аспект дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03. - соціальна філософія та філософія історії. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2010.

В дисертації здійснюється аналіз феномена грошей, який розглядається як ціннісний за своєю природою соціальний прояв в культурі. Обґрунтовано ідею про аутентичність аксіології як методології пізнання феномена грошей. Розглянуті презентовані в історико-філософській думці гносеологічні підходи до розуміння й опису природи та сутності грошей, а також простежено еволюцію розвитку філософської думки про гроші в ту чи іншу культурно-історичну епоху.

Відбудована онтологія грошей на основі атрибутивної моделі світу. Вони мають ряд фундаментальних, якісних характеристик, виявлених в бутті: простору-часу, маси-енергії, властивість відображення (інформаційна функція) як об'єктивних модусів буття.

Представлені світоглядно-конфесійні підходи до господарської етики (православ'я, протестантизму, юдаїзму, католицизму), яка і формує етичний вимір грошей. Розглянуто деякі моменти впливу грошей на становлення особистості в контексті сенсу життя індивіда, його смислоустрою.

Ключові слова: культура, господарство, цінність, аксіологія, гроші, простір-час, маса-енергія, інформаційна якість, етика, сенс життя.

Гончаров В.В. Деньги как предмет социально-философского дискурса (Аксиологический аспект исследования). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2010.

В диссертации осуществляется, в рамках аксиологической методологии, анализ денег, которые рассматриваются как ценность в культурной реальности. Научно-методологическая база исследования основывается на признании того, что использование трансцендентного, коммуникативного, постмодернистского подходов не отвечает современному уровню осмысления роли и места денег в системе ценностей социума и индивида. Представленные в историко-философском знании гносеологические подходы к пониманию и описанию природы и сущности денег, позволяли сформировать у человека представление о роли денег в товарноэквивалентном контексте соответствующее предыдущим социально-экономическим и культурным реалиям. В диссертационной работе предлагается обосновать идею об адекватности аксиологии как методологии познания денег в современном глобальном мире.

Представлен основной социально-философский базис онтологии денег, опирающийся на концепцию атрибутивной модели мира. Согласно этой концепции, деньги имеют ряд фундаментальных качественных характеристик, проявленных в бытии: пространство-время, масса-енергия, модус отражения (информационное свойство). Показана диалектика проявления модальностей денег в социальном бытии человека: пространство-время, деньги "сжимают" время и изменяют пространство согласно целям субъектам хозяйства; масса-энергия - атрибут характеризующий: масса денег - это первая характеристика денег как элемента, их индивидуальность. Деньги - это энергия, которая определяет количественные границы и, в то же время, качественную бесконечность возможностей в целенаправленной деятельности людей. Деньги - это информация о настоящем, прошлом и будущем (модус отражения).

Рассмотрены хозяйственные этики иудаизма, католицизма, православия, протестантизма, выявлена зависимость этического измерения денег от религии. Эта зависимость, в свою очередь, влияет на формирование особенной, имманентно присущей определенному социуму как хозяйственной этики, так и этики денег.

Рассмотрены некоторые моменты влияния денег на становление личности в контексте смысла жизни и смыслотворчества индивида, а также становление самой проблемы человека как аксиологической. Индивид в своем становлении руководствуется теми ценностями, которые "даны" и превалируют в ценностно-смысловой реальности, наполняя их значением и смыслом. Поэтому смысл жизни в сознании и поведении индивида приобретает формы долга и идеала, которые добровольно взяты на себя, то есть являются проявлением свободы воли индивида. Таким образом, деньги определяют количественные возможности в целенаправленной деятельности людей. Все это позволяет представить деньги в смыслотворчестве человека, который наполняет и создает смыслы в своей жизни.

Ключевые слова: культура, хозяйство, ценность, аксиология, деньги, пространство-время, месса-энергия, информационное свойство, этика, смысл жизни.

Goncharov V. V. Money as the subject of social-philosophical discus (Axiological aspect of research). - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 09.00.03. is social philosophy and philosophy of history. - Donetsk National University. - Donetsk, 2010.

The over-all analysis of money within the axiological methodology is undertaken in the work when money itself is treated as a social phenomena of the being according to its essence. The idea of authentics of the axiological method towards the phenomenon of money is examined and grounded here. To consider the gnosiological going presented in a historical and philosophical mind near understanding and description of nature and essence of money, and also to trace the evolution of development of philosophical idea about the phenomenon of money in a that or other cultural and historical epoch.

Ontology of money is presented on the basis of attributive model of the world; they have a row of fundamental, high-quality descriptions, discovered in being: space-time, mass-energy, informative function (modus of reflection) as objective modusov of being.

The world view-confessional going is presented near economic ethics (Orthodoxy, Protestantism, Judaism, Catholicism) which form the ethics measuring of money. Some moments of influence of money are considered on becoming of personality in the context of sense of life of individual, him sense devices.

Key words: culture, economy, value, axiology, money, space-time, mass-energy, informative property, ethics, sense of life

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається чинниками об'єктивного та суб'єктивного характеру. До числа об'єктивних причин слід віднести значне підвищення ролі грошей у сучасному суспільстві. Гроші перетворюються в універсальну міру життя в умовах розвитку "фінансової цивілізації", яку розуміють як проникнення "економічного" на інші рівні буття людини. Через призму грошей відбувається вироблення системи цінностей, народжується нова аксіологія, нова етика. Гроші диктують свою політику, нав'язують свій світогляд, свою філософію. Гроші перетворилися з інструменту економічної діяльності на головний вимір людської долі, позаяк багатство та бідність не лише зовнішні обставини життя, але й діапазон екзистенційних моделей, у якому людина переживає своє буття у світі. Тема грошей цікава ще й тим, що вона більшою або меншою мірою зачіпає всі прояви людського буття. Навіть обмеживши себе завданням розглянути гроші як культурний феномен, поставивши питання про місце грошей в системі духовних цінностей, ми прирікаємо себе на черговий дискурс, починаючи з фундаментального переосмислення категорій "культура", "цінність", "господарство", "смисл життя".

Суб'єктивним моментом в обґрунтуванні актуальності обраної теми є той факт, що проблема цінностей надзвичайно загострюється в переломні (кризові) епохи історичного розвитку культури, бо кожного разу, коли спільноти людей зтикаються з соціальними катаклізмами, коли хаос, хитання з одного боку, а з іншого - сподівання знайти вихід, поєднується в синтетичне питання "бути чи не бути" культурі, філософська думка незмінно опинялася перед ціннісною проблематикою як основою культури особистості, нації, суспільства загалом. За цих умов існує гостра потреба у соціально-філософський рефлексії щодо грошей та їх місця у соціокультурному просторі буття.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до науково-дослідної тематики, яка розроблялася протягом 2005-2009 років на кафедрі філософії ДВНЗ "Донецькій національний технічний університет" Міністерства освіти й науки України, зокрема, в межах держбюджетної теми "Ноосферологія: методологічні та соціально-аксіологічні проблеми аналізу сучасної цивілізації" (Н-11-05).

Ступінь наукової розробленості досліджуваної проблеми. Протягом багатьох століть становлення культури й цивілізації гроші в різних контекстах поставали предметом дослідження в працях Арістотеля, Платона, Д. Юма, А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, Г. Зіммеля, В. Зомбарта та багатьох інших. До змісту цього феномена зверталися економісти та соціологи, літератори та психологи, історики та правознавці. Однак і донині проблема грошей, артикульована в різних контекстах культури як спосіб розуміння світу й людини, є однією з найменш розроблених у філософії. Це повною мірою стосується й вітчизняного філософського дискурсу, в межах якого, з погляду на міждисциплінарний характер феномена грошей, доцільно виокремити декілька груп джерел.

До першої групи слід віднести роботи, пов'язані з соціально-філософським аналізом культури як аксіологічного феномена. Це праці Г. Вижлецова, М. Кагана, В. Большакова, Б. Малиновського, С. Решетнікова, А. Швейцера, А. Кребера, К. Клахона та ін. Актуальними постають і дослідження у сфері економічної соціології, у яких йдеться про економічну культуру (Т. Заславська, Р. Ривкіна).

До другої групи джерел можна віднести праці дослідників, погляди яких звернені до проблем розуміння культури й господарства (Г. Ріккерт, В. Зомбарт, Г. Зіммель, С. Франк, О. Мюнстенберг), а також праці з філософії господарства взагалі та з аксіології господарства й культури зокрема (С. Булгаков, Ф. Ліст, Г. Шмоллер, Ю. Осипов, Л. Тутов, Н. Шулевський, А. Мазаракі, А. Шептун, В. Кортунов). До цієї ж групи належать і дослідження представників філософії й метафізики економіки, які мають безпосереднє відношення до теми грошей (В. Ільїн, В. Базилевич, А. Самсін).

Особливу увагу приділено аналізу праць, присвячених проблемам обміну в соціумі (Д. Коулман, Т. Парсонс, Дж. Хоманс). Не можна було не звернутися й до праць, у яких з тих чи інших позицій розглянуто призначення, роль і функції грошей та подано визначення самого поняття (Д. Рікардо, К. Маркс, Дж. Кейнс, Д. Сакс, К. Менгер, Ф. Ларрі, О. Лаврушин, Е. Долан, К. Кемпбелл, Д. Єгоров, А. Єгорова, В. Радаєв, В. Зелізер, В. Верховін, С. Абрамова, Б. Виноградський).

Третя група джерел складається з праць, в яких відбито історію розвитку форм, функцій, методів дослідження і теорії грошей, насамперед, економічного характеру (Ф. Кене, А. Сміт, Дж. Мілль, А. Маршалл, Т. Веблен, Ф. Хайєк, М. Фірдман, А. Гальчинський, М. Покидченко, І. Чаплигін, Ю. Пашкус). гроші культура аксіологія пізнання

У процесі розгляду названих праць було виявлено два підходи до проблеми грошей: або гроші сприймались як умовна даність, або - як товар. Такий стан справ не вимагав додаткової рефлексії думки, пов'язаної із з'ясуванням поняття, феноменології, тобто всієї проблематики, яка окреслює, власне, предмет філософії господарства, зокрема такого її підрозділу як філософія грошей, і відповідно застосування адекватної предметові дослідження методологічної настанови.

До четвертої групи джерел було віднесено літературу, що містить методологічні настанови щодо дослідження феномена грошей. Соціально-філософський підхід подають роботи В. Кашицина, А. Бузгаліна, П. Гиренка, С. Бірюкова, І. Фомичова, Н. Зарубіної; комунікативний - застосований З. Скринник; інституційний підхід до названого феномена був запропонований П. Лемещенком; трансцендентну позицію презентували своїми роботами Ю. Осипов, А. Мазаракі, В. Ільїн, П. Клюкін; аксіологічний підхід до аналізованого феномена подали В. Сержантов, Г. Гребеньков, А. Кравець.

Важливе місце у вирішенні завдань дослідження посідає п'ята група джерел, які присвячені дослідженню феномена грошей в межах концепції атрибутивної моделі світу. Так, у вирішенні проблеми "простір-час грошей" були використані роботи Е. Гуссерля, Н. Гартмана, М. Гайдеггера, В. Свідерського, С. Московичі, А. Абдель-Малека, Е. Кассірера, А. Гуревича, П. Бурдьє, А. Субетто, Г. Дебора, Е. Гідденса, З. Баумана, Ж. Бодрійяра, С. Коловоротного, Н. Бєляєва, Ю. Васильчука, В. Вернадського. У вирішенні проблеми "маса-енергія грошей" ми скористалися ідеями С. Абрамової, А. Остальського, М. Калініна, С. Турищева, О. Шпенглера, М. Рум'янцева. Аналіз інформаційної функції грошей можна зустріти в роботах О. Євтуха, В. Сологубова. Низка цих робіт і творчі ідеї авторів дозволяють вибудувати чітку онтологію феномена грошей.

Висвітлення етичних та екзистенційних моментів, пов'язаних з грошима, можна знайти в працях вітчизняних і зарубіжних дослідників. Зокрема, проблеми взаємодії економіки та етики, знайшли свій відбиток в роботах таких дослідників як Ф. Даллмар, П. Козловський, А. Хеллер, Я. Бахофен, М. Елоян, І. Забаєв, А. Гусейнов, Ю. Бородай, І. Агапова, М. Смахтіна, Ю. Гранін, ігумен Євменій. Аналіз названих робіт дозволив перейти до розгляду проблеми "етичного виміру грошей" у господарсько-економічній сфері.

Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб дослідити зміст і природу грошей як аксіологічного за сутністю феномена, який безпосередньо впливає на розвиток та функціонування культури як соціального буття людини.

Реалізація мети обумовлює вирішення таких завдань:

· проаналізувати основні світоглядні й методологічні засади, що визначають зміст поняття грошей;

· розглянути різні семантики поняття "гроші" як категорії філософського дискурсу;

· дослідити модальності грошей;

· визначити місце феномена грошей у розвитку соціального буття як чинника, що визначає логіку і смисл суспільного життя та його спрямованість;

· подати структурні елементи "грошей", як такі, що можуть впливати й на інші феномени (життя, свободу волі, сенс життя) в їх взаємодії;

· обґрунтувати ідею про гроші як інтенції екзистенційно-життєвої орієнтації людини в загальному процесі соціального розвитку світу.

Об'єктом дослідження є феномен грошей як прояв соціального буття.

Предметом дослідження є соціально-філософський аналіз грошей як цінності в системі господарської діяльності, що є сферою соціального буття.

Методологічною основою роботи є діалектичний та феноменолого-герменевтичний підходи до феномена грошей, які сприяють аналізу екзистенційно-інформаційної природи грошей (онтологічний аспект проблеми) та способів виявлення місця грошей в контексті соціального буття (аксіологічний аспект). Крім цього, аксіологічний підхід до проблеми розцінюється нами як основна методологічна настанова соціально-філософського аналізу грошей, здійсненого в дисертаційному дослідженні.

Наукова новизна роботи полягає в самій постановці проблеми дослідження феномена грошей як аксіологічного явища буття у вітчизняному філософському дискурсі. При цьому йдеться не просто про певний рід гіпотез, а про те, що такий підхід до питання є евристично плідним для філософського розуміння феномена грошей. У роботі здійснено спробу обґрунтувати систематичну концепцію філософії грошей, в якій передбачено, що поняття грошей і той зміст, який за ним стоїть, можна розкрити й адекватно вписати в систему гуманітарного знання тільки з урахуванням інтерпретації грошей як ціннісного за своєю сутністю і модальністю явища. Дисертація спрямована на комплексний аналіз поняття грошей як базової інтегральної категорії, котра описує й присутня в усіх сферах культури та соціальному бутті людини.

Під час дослідження було одержано результати, які мають характер наукової новизни:

Вперше:

- подано атрибутивні характеристики феномена грошей, відповідно до концепції атрибутивної моделі світу, де структурними компонентами філософської "картини світу" є такі атрибути буття: простір-час, маса й енергія та модус відображення (інформаційна функція);

- представлена діалектика прояву модальностей грошей в соціальному бутті людини: в просторі-часі, де гроші "стискають" час та змінюють простір згідно до цілей суб'єктів господарства, маса-енергійний атрибут дав можливість охарактеризувати: масу грошей - їх індивідуальність, - відокремленості в господарстві, що є найпершою характеристикою феномена як елемента; енергія грошей, визначає кількісні кордони й, водночас, якісну безмежність можливостей в цілеспрямованій діяльності людей; гроші як інформація містять в собі інформацію про сьогодення, минуле і майбутнє (модус відображення).

Поглиблено:

- понятійний апарат і уточнено зміст таких категорій: 1) гроші як цінність, що функціонує в якості фундаментального засобу комунікації соціуму, системи елементів й відносин організації людської життєдіяльності; 2) цінність в контексті філософського дискурсу, що визначає будь-який соціальний об'єкт матеріальної чи ідеальної природи, здатний задовольнити потреби роду та індивіда;

- розуміння інформаційної функції грошей, де феномен грошей є транс- і кроскультурною цінністю, яка акумулює соціальне буття людини в якості господарства та ретранслятора соціального досвіду від генерації до генерації, від культури до культури;

Набули подальшого розвитку:

- ідея про можливість розгляду грошей як цінності в бутті, аксіологічної категорії соціально-філософського дискурсу, тобто розгляду грошей як фундаментального поняття, яке узагальнено інтегрує в собі суттєві властивості та безпосередні й опосередковані відносини людей в ціннісно-смисловій реальності (культурі);

- ідея зв'язку грошей - невід'ємної цінності культури - з господарською етикою.

Науково-теоретичне і практичне значення отриманих результатів дисертації зумовлене не тільки новизною у філософському знанні такого напрямку як філософія грошей загалом, але й новизною пропонованого підходу до тлумачення самого феномена грошей зокрема. Отримані результати дають можливість оцінити роль аксіологічного підходу у вирішенні низки філософських проблем, пов'язаних з проблемою особистості.

Основні положення роботи можуть сприяти формуванню ціннісних орієнтацій сучасної особистості. Дисертаційний матеріал можна використовувати в лекційних курсах із соціальної філософії, філософії економіки, філософії господарства, філософської антропології, соціології та психології особистості, відповідно до вузівських програм, а також у підготовці авторських спецкурсів.

Особистий внесок здобувача. Основні положення та результати дисертації отримані здобувачем самостійно. Всі публікації написані без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися на 1) теоретичних семінарах кафедри філософії Донецького національного технічного університету; 2) Науково-теоретичному семінарі "Філософія грошей: гуманістичний вимір в економіці" (м. Тернопіль, 2007 р.); V Міжнародній науковій конференції "Творча спадщина В. І. Вернадського та проблеми формування сучасної екологічної свідомості" (м. Донецьк, 2007 р.); XXI Міжнародній науково-практичній конференції "Роль науки, релігії і суспільства у формуванні моральної особистості" (м. Донецьк, 2007 р.); Міжвузівській науково-технічній конференції для молодих вчених (м. Донецьк, 2007 р.); ХХІI Міжнародній науково-практичній конференції "Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості" (м. Донецьк, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Культура й економіка" (м. Донецьк, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Суспільно-політичні виміри релігійних процесів в Україні" (м. Чернівці, 2008 р.); Міжнародних філософсько-економічних читаннях "Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей" (м. Львів, 2008 р.); Міжнародних філософсько-економічних читаннях "Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей" (м. Львів, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Економічний і соціально-філософський потенціал сучасного суспільства: можливості, тенденції, перспективи розвитку" (м. Саратов, 2009 р.); V Російському філософському конгресі (м. Новосибірськ, 2009 р.).

Публікації. Результати дослідження викладені у 15 публікаціях, серед яких 5 - у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів та висновки до кожного розділу, загальних висновків, а також списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 199 сторінок, список використаних джерел містить 162 позиції.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, окреслюється рівень розробки проблеми та її джерелознавча база, формується мета і завдання роботи, розкривається наукова новизна, практичне і теоретичне значення отриманих результатів; подаються відомості про апробацію основних ідей дисертаційного дослідження.

У першому розділі "Гроші як предметне втілення культури" обґрунтовується три тези. По-перше, те, що економічна теорія до сих пір оперуючи однією із основних, базових категорій - "гроші", не спроможна відповісти на питання: що таке гроші? Тому вона потребує втручання філософії. По-друге, наголошується, що концепт грошей є суто дискурсивним, є предметом соціальної філософії й філософії господарства, та має ціннісну природу в системі господарської (телеономної) діяльності людини. По-третє, адекватним методом дослідження феномена грошей є аксіологічний підхід.

У підрозділі 1.1. "Соціокультурна природа грошей" обґрунтовується, що гроші є предметом дослідження не тільки економічної теорії, вони стали також предметом соціально-філософського дискурсу, який лежить в контексті і межах того явища, що описується категорією "культура", "господарство", "цінність". Всі дослідники феномена грошей (представники економічної теорії, соціології, філософії економіки, філософії господарства), виходять з того, що гроші є суто культурним артефактом, культурним феноменом і говорити про них треба в термінах культурологічного аналізу. Тому тлумачення природи, сутності, феноменології грошей тим чи іншим дослідником повністю визначається змістом і сенсом тлумачення ним поняття культури. Більшість дослідників схильні вважати, що визначальним фактором поняття культури є доцільна, цілераціональна й ціннісноорієнтована господарська діяльність. Господарська діяльність розглядається як один з аспектів соціального буття (соціального життя суспільства та людини). І саме поняття "господарство" схоплює у своєму змісті те, що й визначає спочатку культурну іпостась людської діяльності, надає їй "системну цілісність" і "культурну специфіку".

Аксіологічний підхід до тлумачення специфіки та змісту культури дозволяє об'єднати її незліченні властивості навколо поняття цінності, бо саме цінності й визначають зсередини, з глибин індивідуального та соціального життя те, що ми називаємо культурою народу та суспільства, і саме так цінності стають ядром цієї культури.

Гроші, будучи елементом впорядкування господарства, розкривають свою природу й функції як загальна господарсько-економічна цінність в онтології соціального буття. Визначення грошей в різних дисциплінах: економічна теорія, соціологія, економічна соціологія, подаються залежно від специфіки аналізу і вони не відображають сутність та природу феномена. Саме філософія, яка завжди акумулює знання про метод, дозволяє створити найбільш узагальнене визначення, що впливатиме на формування картини світу та світогляду людини. І тому в онтологічному визначенні грошей мають бути враховані наступні сутнісні якості: бути знаком (інформаційна функція); бути мірою; бути носієм певної соціальної норми (легітимація), що закріплює статус знака, межу міри. Гроші стають інституціональним соціальним феноменом ціннісної природи, тому що вони, будучи універсальною транскультурною цінністю, в межах певної легітимації, фіксують міру цінності певного об'єкта як речі, здатної бути загальним еквівалентом обміну інших речей. Проте, статус загальності припускає функціональну феноменологію прояву грошей як цінності в культурі, необхідним елементом пізнання якої постає розгляд проблеми в історико-еволюційному плані.

У підрозділі 1.2. "Гроші в історико-гносеологічному вимірі" подається аналіз гносеологічних підходів до розуміння й опису природи та сутності грошей, а також робиться спроба простежити еволюцію розвитку філософської думки про феномен грошей в ту чи іншу культурно-історичну епоху.

Як відомо, економісти вбачають причину появи грошей у розвитку торговельних відносин, антропологи ж підкреслюють їх неторговий початок. Але так чи інакше гроші були різні за формою (черепашки, худоба, хутра, монети, банкноти), але завжди були постійні за змістом, функціями - засіб обміну. На визначення поняття грошей впливав метод дослідження феномена, тому розглянуто гносеологічні підходи як економістів, так й соціальних філософів.

В античності центральною в теорії пізнання поставала проблема співвідношення знання та думки, істинного та хибного. Знання розумілося в єдності з його предметом. Виходячи з того, що знання є своєрідною копією предмета, антична філософія переважно вивчала процес, за допомогою якого предмет переводився в стан знання. Теза про єдність знання і предмета специфічно поєднувалася з нерозумінням активності суб'єкта в процесі пізнання; істинний об'єкт може бути тільки "даним" тому, хто пізнає; всі продукти його суб'єктивної пізнавальної діяльності - лише неістинна думка. Такий підхід, звичайно ж, позначився й на розумінні грошей. Мислителі розглядають гроші як одну з цінностей цивілізованого суспільства. Аристотель, як і Платон, підкреслював важливу соціальну функцію грошей - бути засобом обміну, порівняння цінностей предметів один з одним.

В усіх текстах середньовічних мислителів домінує нормативний метод дослідження. Він виявляється в тому, що переважають оцінні судження з позицій християнської моралі. Міркування мислителів цієї епохи мали в основному апріорний, умоглядний характер. Крім цього важливим елементом доказів було посилання на авторитет, яким був авторитет Священного Писання або праці отців церкви. У творах Ф. Аквінського походження грошей розглядається як наслідок домовленості між людьми. Їх завдання полягає в тому, щоб полегшити неупереджений обмін. Визнаючи необхідність грошей (монети) як засобу обігу, він розглядав їх і як міру речей.

Ситуація догматичного сприйняття світу починає змінюватися у ХІІІ столітті, коли в Італії з'являється новий "грошовий" клас (а також із появою індульгенцій). З цього періоду все більше цінують саме гроші, вони посідають місце "правителів справ і душ". Так з'являється меркантилізм, для якого характерним є макроекономічний підхід до аналізу економічних явищ. Саме представниками цієї течії було введено поняття "національне багатство". Ще однією особливістю методу представників меркантилізму є емпірична спрямованість досліджень. У зв'язку з цим змінюється й характер висновків: вони втрачають нормативний характер, властивий релігійній думці, й набувають суто прагматичної спрямованості, пов'язаної з вирішенням проблеми збагачення нації, де гроші грають головну роль. Меркантилізм є своєрідним підготовчим етапом у реалізації раціоналістичної картини світу Нового часу.

У Новий час відбувається розмежування філософії та економічного знання. У цей період гроші "втрачають предметну підставу" у філософських роздумах і переходять у предметне поле економічної науки, стаючи суто економічною категорією.

З'являється кількісна теорія грошей Д. Юма, котра створювала відповідну методологічну основу і для характеристики принципів формування вартості грошей. Його концепція поняття вартості грошей є суто умовною, як і його погляди щодо розуміння самого феномена. Це надалі дало основу для розробки теорії "нейтральності грошей". Як інструмент обігу вони не мають власної вартісної основи. Надалі з'являється теорія фізіократів, що "відходить" від дослідження грошей. Предметом їх дослідження була земля. Далі класична політекономія знову повертається до проблеми грошей, зокрема до принципів функціонування грошових відносин. Це стало новим рівнем розвитку методології вивчення феномена грошей. А. Сміт та Д. Рікардо були прихильниками ідеї "природного порядку" у тій її формі, яка вже була присутня в сучасній їм філософії. Тому для них гроші - це товар, вартість якого, як і вартість інших товарів, визначається кількістю праці, необхідної для виробництва товарів та доставки на ринок.

В основу методу дослідження К. Маркса було покладено його ж філософську теорію історичного матеріалізму. Тому беручись до аналізу феномена грошей, мислитель розглядає, на відміну від попередників, вже не історично сформовані їхні види, а гроші лише як результат розвитку вартісної форми. Головні труднощі в аналізі грошей можна вважати подоланими, як тільки зрозумілим стає походження їх з самого товару, що здійснено у марксизмі. Марксистська методологія поширилась й у філософських колах і тривалий час була провідною.

Ідея розгляду світу через призму господарства набула розвитку в кінці XIX - першій половині ХХ ст. Тут представлені погляди соціальних філософів, предметом дослідження яких був феномен грошей. У працях С. Булгакова гроші як такі не були предметом дослідження філософа, але він приписав грошам ціннісну природу та ввів проблему грошей в контекст "філософії господарства". М. Вебер вважав гроші найбільш абстрактним і безособовим елементом людського життя. Гроші він розуміє як і К. Маркс, виходячи з їхньої ідеальної природи. Тому вони є зручним засобом для перетворення всіх цінностей, які не піддаються зважуванню або вимірюванню, кількісним характеристикам тощо. Через це вони не підпорядковуються нашій шкалі цінностей.

Під час аналізу поглядів мислителів попередніх культурно-історичних епох стало очевидним, що ціннісний підхід, на жаль, не використовувався у вивченні феномена грошей. Це викликано тим, що у філософських побудовах термін цінність був відсутній аж до середини ХІХ століття, але це зовсім не означало, що в метафізичних роздумах була відсутня сама ідея цінності й ціннісний підхід як такий. Одна справа оперувати цінностями, інша справа мати ідею цінності і трактувати об'єкти як цінності. Тому можна констатувати, що сучасна філософська думка поки не прийшла до однозначного розуміння грошей ні з точки зору того, що таке феномен грошей, ні з точки зору методології дослідження. Тому останній аспект спонукає нас перейти до пошуку методологічної бази адекватної предмету дослідження.

У підрозділі 1.3. "Аксіологічний підхід у теоретико-методологічному контексті дослідження феномена грошей" предметом аналізу є методологічні підходи соціально-філософських дисциплін, котрі застосовуються до проблеми грошей. Такими є: 1) трансцендентний підхід, який не дозволяє мати практичне (робоче) використання грошей як категорії; 2) постмодерністський підхід підміняє феномен, поняттям "симулякр"; 3) комунікативний підхід розглядає гроші як знак. Але, як відомо, основою останнього підходу є комунікація - це процес обміну між людьми речами, інформацією тощо, а будь-який обмін завжди є обміном цінностями. Можливо порівняти "знак" і "цінність", бо вони "практично" мають одну й ту саму основу, - соціальне буття, яке є ні чим іншим, як осмисленим буттям, буттям смислів. Вважаємо, що всі ці підходи це ні що інше, ніж ціннісний (аксіологічний) підхід в "знятому" вигляді. Гроші завжди розуміються як феномен ціннісної природи. Тому адекватним природі грошей методом дослідження є саме аксіологічний підхід, який дозволив описати феномен і дав не ілюзорну, віртуальну картину, а розкрив універсальність поняття "цінність" і грошей, які виступають або засобом, або метою. Це також дозволяє вписати гроші в сучасну систему цінностей людини як універсалій культури.

У другому розділі "Онтологічний вимір феномена грошей" вибудовується онтологія грошей, і ми можемо констатувати, що вони мають ряд фундаментальних, якісних характеристик, виявлених в бутті: простору-часу, маси-енергії, властивість відображення (інформаційна функція) як об'єктивних модусів буття.

У підрозділі 2.1. "Простір-час грошей" представлені й аргументовані просторово-часові якості грошей, котрі розглядаються вперше. Ці якості виявляються при розгляді логіки еволюції грошей. Треба сказати, що гроші, в просторі або часі, дослідники (економісти, соціологи, філософи) розглядають окремо. Якщо звернутися до історії, то ми побачимо, що в античності час і гроші розведені, гроші сприймаються лише як засіб обміну. Проблеми "час - гроші" не існує у традиційному суспільстві. Тому немає і уявлень про цінність часу, здатного приносити гроші. Щодо питання про простір, то тут він не структурований, розуміється як господарство. У Середні віки удосконалюється астрономія та механіка, що сприяє розвитку точного вимірювання часу. Саме в цей період виникає лихварство (починається утилітарний підхід до часу). Проблема "час - гроші" виникає як максима, в господарсько-економічній сфері починається порівняння часу і грошей, іншими словами, час і гроші зближуються. Простір починає розумітися як господарство, котре розщеплюється на рівні: мікро- та макрогосподарство. У Новий час "відкриття" зв'язку грошей і часу прискорило поширення уявлення про калькуляцію як основу раціонального використання часу. Відбувається універсалізація часу виробництва та економічного зростання, а головною властивістю часу стає здатність грошей - бути мірою кількісного обчислювання. Гроші починають виражати практично всі процеси, відносини, що існують у суспільстві. Феномен грошей поширює свій вплив і у просторі де з'являються такі рівні та межі: мікро-, макро-, мегагосподарство, де людина - центральна ланка господарства, яка об'єднує всі ці рівні. Протягом другої половини ХІХ - першої половини ХХ ст. гроші стають світовими, формується світова грошова система.

У другій половині ХХ ст. такий феномен як "віртуальна реальність" впливає і на феномен грошей - з'являються "віртуальні гроші". По-новому розставляються смислові акценти: час має цінність, тому що гроші мають здатність приростати у процесі обігу в часі. Гроші "стискають час" і в цьому процесі саме гроші починають виконувати детермінуючу роль, інтенціонально спрямовуючи всі види соціального буття і всі види діяльності, підпорядковуючи собі не тільки економічні, але й політичні, світоглядні, моральні і глобально-політичні процеси. Розширюється простір, сприяючи процесам глобалізації та формуванню мегагосподарства. Але навіть із появою "віртуальних грошей" гроші не втратили своєї матеріальної основи. Їм все одно властивий такий атрибут як маса-енергія.

У підрозділі 2.2. "Маса-енергетичний модус грошей" розглядається маса грошей. Це є тим атрибутом, на підставі якого можна говорити про їхню індивідуальність, виокремленості в господарстві. Маса є найпершою характеристикою грошей як елемента.

Гроші - це енергія, яка визначає кількісні кордони й одночасно якісну безмежність можливостей в діях людей. Гроші наповнюють матеріальною силою волю людини і створюють громадський механізм її реалізації, але вони байдужі до того, на що ця воля спрямована. Гроші "вбирають в себе" енергію життєдіяльності індивідів щодо реалізації їх цілей. Тим самим гроші постають відображенням динаміки життя, і самі вони є динамічними. Вони все більше втручаються в екзистенційне буття людини займаючи одне з головних місць, а іноді стають сенсом життя і виправданням цього сенсу.

У підрозділі 2.3. "Інформаційна функція грошей (модус відображення)" обґрунтовується судження про те, що людина, здійснюючи обмін, інтуїтивно або свідомо керується інформацією з метою удосконалення товарного обміну, створює нові інформаційні технології та інструменти (засоби). Одним з таких інструментів у сучасному світі стали гроші, що значно удосконалило обмінні процеси. Гроші з моменту своєї появи виконували роль "безмовних інформаторів", несли й несуть інформацію не тільки про свою вартість, вартість товарів і послуг, але й інформують суб'єктів ринку про стан і перспективи розвитку окремих галузей і господарств. Гроші містять в собі інформацію про сьогодення, минуле і майбутнє. У свою чергу, гроші дозволяють оцінити цінність і самої інформації. Це говорить про адекватність обраної нами методології дослідження феномена.

Третій розділ "Екзистенційно-аксіологічний вимір грошей" присвячено аналізу місця грошей, по-перше, в етичному вимірі буття, по-друге, - в становленні особистісної системи цінностей людини та вирішенні людиною проблеми сенсу життя. І перше і друге узгоджується з релігійними засадами різних етичних доктрин та культурними етосами.

У підрозділі 3.1. "Етичний вимір грошей" розглянуто проблеми співвідношення етики та економіки, що великою мірою зумовлюється релігією. Саме в ній містяться ті цінності, які відображаються на господарській діяльності соціуму. Господарська етика тієї чи іншої релігії має риси, які характерні саме для неї, мають національну особливість, що відображається і у господарській діяльності різних країни.

Варто враховувати і процеси глобалізації, що відбуваються у світі, які зачіпають всі сфери діяльності сучасних країн. Ці процеси позначилися й на виробленні "метаетики", "глобальної етики". Тому при "перенесенні" цінностей іншої культури, релігії, етики на простори будь-якої іншої держави виникають протиріччя і "неприйняття" або ще гірше - хібна інтерпретація цінностей. Розглянувши господарську етику юдаїзму, католицизму, православ'я, протестантизму, робимо висновок, що для конкретної держави слід розробити національну програму розвитку господарства. Для України також мають бути встановлені обмеження на процес "вбирання" чужих "за духом" цінностей, що не відображають буття вітчизняної господарської діяльності, етики, і відповідно, не сприяють виробленню етичного виміру грошей.

Аналіз господарських етик релігій, дозволяє нам "увійти" в етичний вимір грошей. Гроші практично завжди були причиною конфліктів, пов'язаних з нормами моралі. З давніх часів гроші були об'єктом критики з боку моральних і релігійних авторитетів. І, мабуть, неспроста існує питання: гроші це "добро" чи "зло"? Гроші "стискають час" і людина, тим не менше, прагнучи поставленої мети, починає діяти згідно з ситуацією, що склалася, виходячи з конкретних умов (засобів), і тільки потім цю дію намагається узгодити з вимогами етики. Тим самим гроші "формулюють" свій моральний імператив - ситуаційну етику, яка є нічим іншим, як вираженням природи грошей. Так через призму грошей відбувається вироблення іншої системи цінностей.

Гроші і мораль є, так би мовити, антиподами, але відбувається це через "незнання" предмета, його сутності і природи. Вплив грошей на суспільні відносини, на формування світоглядних орієнтирів обумовлений не об'єктивним фактом їх присутності в бутті людини, а тим значенням і смислом, якими їх наділяє людина у своїй суб'єктивності. Питання про те, яке місце в цьому процесі можуть посідати гроші, це питання до природи самої людини, становлення її як особистості.

У підрозділі 3.2. "Гроші в контексті смислоустрою людини" методологічною основою розгляду проблеми сенсу життя є концепція В. Сержантова. Сенс життя, є, насамперед, стратегічною метою життя людини, тобто завданням на тривалий період чи на все життя, більшою або меншою мірою нею усвідомлюваним. Життя - це не тільки засвоєння світу і залучення до нього, а й відстоювання свого "Я" від поглинання світом. Особливо це актуально в "світі грошей", де гроші займають одне з головних місць в системі цінностей суспільства та індивида.

Сенс життя у свідомості і поведінці індивіда набуває форми обов'язку та ідеалів, які є не чимось нав'язаним з примусу, а добровільно взятими на себе, тобто проявом свободи волі індивіда. Протягом життя гроші супроводжують та наповнюють матеріальною силою волю людини, створюють одночасно суспільний механізм її реалізації (ринок), але вони індиферентні до того, на що ця воля спрямована. Гроші лише визначають кількісні межі можливого в цілеспрямованій діяльності людей. Свобода волі є постійним руйнуванням протиріччя між внутрішнім та зовнішнім буттям індивіда. З одного боку, свобода волі є реалізацією внутрішніх потенцій, що виражають природу людини, а з іншого боку, процес реалізації волі здійснюється завжди в зовнішньому об'єктивному світі, в тому чи іншому соціальному середовищі. Системна організація соціуму висуває певні вимоги до індивіда, при недотриманні яких буде мати місце як порушення функціонування соціальної системи, так і деформація життєдіяльності та розвитку індивіда. Свобода є реалізацією природи людини, що полягає в її потребах і спрямована на певні цілі, які людина сама ставить перед собою. Тому індивідові, що входить у грошовий світ як ціннісну реальність, слід пізнати основні закони функціонування економіки, у тому числі й "закони" грошей. І тільки після цього людина зможе визначити місце і роль грошей у своїй системі цінностей. Все це дозволяє побачити гроші в контексті смислоустрою людини, яка наповнює і створює "смисли" у своєму житті.

Висновки

У дисертації було сформульовано та вирішено теоретико-методологічну проблему соціально-філософського аналізу феномена грошей. Основні результати дослідження можуть бути викладені наступним чином:

1. Аналіз стану філософської розробки питання соціально-філософського дискурсу грошей дозволяє зробити висновок про потребу його подальшого вивчення і теоретичного осмислення. Культура є втіленням цінностей, і вона має певні сфери: господарсько-економічну, політичну, соціальну, духовну. В господарсько-економічній сфері господарство представлено як телеономна діяльність людини, де відбувається процес з обміну цінностями (результатами праці). Тим самим гроші слід розглядати не тільки як категорію економічного обміну, але і як цінність, що впливає на людське буття, що також дозволяє пізнавати і саму людину. Все це дозволяє "вписати" гроші в метафізичне поле проблем філософії господарства та окреслити "рамки" філософії грошей.

2. Теоретичний аналіз наукової літератури дозволив розробити таку дефініцію поняття "гроші", яка дозволяє виокремити специфіку цього соціокультурного феномена у соціально-філософському дискурсі та означити онтологічні властивості грошей, якими є: властивість бути цінністю, мірою, соціальною нормою. Розширено функціональну феноменологію прояву грошей як цінності в культурі, що дало змогу дати авторське визначення феномена грошей: Гроші - це цінність, що функціонує в якості фундаментального засобу комунікації соціуму, системи елементів й відносин організації людської життєдіяльності у вигляді господарства.

3. Науково-методологічна база дослідження соціально-філософського дискурсу феномена грошей ґрунтується на визнанні того, що використання трансцендентного, комунікативного, постмодерністського підходів не дозволяє використовувати категорію "гроші" як адекватну сучасному світогляду. Оскільки презентовані в історико-філософській думці гносеологічні підходи до розуміння й опису природи та сутності грошей не відповідають предмету дослідження, це і дало можливість обґрунтувати ідею про аутентичність аксіології як методології пізнання феномена грошей. Протиставлення ціннісного підходу постмодерну, оскільки, останнім часом, методологічний анархізм постмодерну ставить під сумнів основні цінності, ідеали та норми.

4. Основним соціально-філософським підґрунтям онтології грошей є концепція атрибутивної моделі світу, де гроші мають ряд фундаментальних, якісних характеристик, виявлених в бутті: просторі-часі, маси-енергії, властивості відображення (інформаційній функції), котрі є об'єктивними модусами буття. Діалектика прояву модальностей грошей в соціальному бутті людини має такий вигляд: в просторі-часі гроші "стискають" час та змінюють простір згідно до цілей суб'єктів господарства, мас-енергійний атрибут дав можливість охарактеризувати: масу грошей як найпершу їх модальність, виокремленость в господарстві, що є найпершою характеристикою феномена як елемента, та представити гроші як енергію, котра визначає кількісні кордони й, водночас, якісну безмежність можливостей людини в цілеспрямованій діяльності; гроші як інформація (модус відображення) містять в собі інформацію про сьогодення, минуле і майбутнє.

5. Домінантним в етичному вимірі грошей є морально-релігійний контекст, який у свою чергу сприяє формуванню особливої, іманентно властивої певному соціуму господарської етики. У господарській діяльності слід виходити з етики соціуму з притаманними йому традиціями, це стосується і грошей. В цьому контексті гроші формують нову етику - ситуаційну. В залежності від ситуації, яка практично завжди детермінована грошима, індивід завжди входить в етичний вимір та повинен зробити вибір, виходячи зі своєї системи цінностей.

6. Розглянуто деякі моменти впливу грошей на систему цінностей людини, на становлення особистості, її сенсожиттєвого вибору, смислоустрою, а також становлення самої проблеми людини як проблеми аксіологічної. Індивід у своєму становленні керується тими цінностями, які представлені і превалюють в культурі, він тільки робить вибір та наповнює їх або значенням, або смислом. Тому сенс життя у свідомості і поведінці індивіда набуває форми обов'язку та ідеалів, які він добровільно бере на себе, і є проявом свободи волі індивіда.

Публікації автора за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

1. Гончаров В.В. Деньги как предмет аксиологического анализа: возможности социально-философского дискурса / В.В. Гончаров // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: Донецький держ. інститут штучного інтелекту, 2007. - №1. - С. 67-71.

2. Гончаров В.В. Феномен денег в контексте социально-философского анализа: проблемы методологии и возможные варианты решения / В.В. Гончаров // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: Донецький держ. інститут штучного інтелекту, 2008. - №1. - С. 35-40.

3. Гончаров В.В. Деньги как компонент культуры / В.В. Гончаров // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя, 2008. - Вип.21. - С. 220-224.

4. Гончаров В. Гроші в контексті аксіологічного аналізу/ В.В. Гончаров // Мандрівець. - 2008. - №4(75). - С. 34-37.

5. Гончаров В.В. Гроші як аксіологічна універсалія культури / В.В. Гончаров // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. Випуск 19 (32). - С. 121-128.

Публікації в інших виданнях:

6. Гончаров В.В. Учение о Ноосфере в контексте философского понимания денег / Творча спадщина В. І. Вернадського та проблеми формування сучасної екологічної свідомості (Вернадські читання): Доповіді і повідомлення 5-ї Міжнародної наукової конференції 26-27 квітня 2007р. у м. Донецьку / Під редакцією Р.О. Додонова. - Донецьк: ДонНТУ, 2007. - С. 87-88.

7. Goncharov V. V. Money as the subject of philosophical analysis / Збірник матеріалів науково-технічної конференції для молодих вчених - тези доповідей міжвузівської конференції (27 травня) / Ред.кол.: Осинська Н.Т., Кушніренко О. М., Гіровська І. В. - Донецьк: ДонНТУ, 2007. - С. 48-50.

8. Гончаров В.В. Проблема денег в этических исследованиях личности / Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: Матеріали ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції (18 травня). - Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта". - 2007. - С. 27-28.

9. Гончаров В.В. Деньги и этические ценности личности / Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: Матеріали ХХІІ Міжнародної науково-практичної конференції (30 листопада). - Донецьк: ІПШІ "Наука і освіта". - 2007. - С. 115-117.

10. Гончаров В.В. Деньги как компонент культуры (Социально-философский аспект) / Культура и экономика [Текст]: Междунар. науч.-практ. конф., 2008 г., 20-21 марта, Донецк: [Материалы]. - Донецк: ДонНУЭТ, 2008. - С. 207-209.

11. Гончаров В.В. Гроші в контексті культури та релігії / Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність. Матеріали Міжнародної наукової конференції 2-3 жовтня 2008 р. - Чернівці: Рута, 2008. - С. 350-352.

12. Гончаров В.В. Феномен грошей у контексті аксіологічного дослідження господарської культури соціуму / Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей: Матеріали Міжнародних філософсько-економічних читань (10-11 червня 2008 року, м. Львів) / Університет банківської справи Національного банку України; Редкол.: Відп. секретар З.Е. Скринник. - Львів, 2008. - С. 153-161.