Інституційна обумовленість трансформації гендерних відносин (в контексті еволюції культурно-філософської традиції Китаю)

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний тЕХНІЧНИЙ університет УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Лі Жун

УДК 1+173.1+392(510)

ІНСТИТУЦІЙНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ

ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЕНДЕРНИХ ВІДНОСИН

(В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКОЇ ТРАДИЦІЇ КИТАЮ)

09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Національного технічного університету України «КПІ», Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент

Коваль Олена Аркадіївна,

Національний технічний університет України «КПІ», Міністерство освіти і науки України, доцент кафедри філософії.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

Конотоп Людмила Григорівна,

Київський Національний університет України імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти та науки України, професор кафедри релігієзнавства.

кандидат філософських наук, доцент.

Крилова Світлана Анатоліївна,

Академія муніципального управління, Міністерство регіонального розвитку та будівництва; завідувач кафедри соціальних дисциплін

З дисертацією можна ознайомитися у науково-технічній бібліотеці Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за адресою: 03056, м. Київ, проспект Перемоги, 37.

Автореферат розіслано «18» вересня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент О.В. Романовська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю філософського дослідження сучасних форм гендерних відносин та визначення перспективних напрямів їх розвитку в умовах трансформаційного суспільства. Криза сім'ї та базових сімейних цінностей, криза соціалізації молоді робить важливим дослідження впливу соціальних інституцій, таких як держава, власність, релігія та освіта, ритуали та правила на трансформації гендерних відносин.

Філософські концепції, базові цінності, звичаї та погляди на співвідношення чоловічого та жіночого в суспільстві відрізняються не тільки на різних історичних етапах розвитку суспільства, а й у різних цивілізаційних системах. Наразі, відродження релігії в більшій частині світу підсилює ці культурні відмінності. Водночас, процеси економічної та політичної інтеграції та глобалізації сприяли поступовій реалізації різноманітних практик жіночої емансипації. Актуальною є характеристика механізмів інституціалізації гендерних відносин, зроблена з врахуванням соціокультурних особливостей, притаманних китайському суспільству.

Складна демографічна ситуація у Китаї зобов'язує уряд впроваджувати нову демографічну політику, спрямовану на обмеження народжуваності. Як в теорії, так і на практиці відбуваються пошуки ефективних механізмів її соціокультурного обгрунтування та правового забезпечення, що, в свою чергу, надає особливої актуальності дослідженню процесів інституціалізації нових форм гендерних відносин у китайському суспільстві.

Актуальність теми дослідження підсилюється також ускладненнями процесу гендерної ідентифікації в сучасному китайському суспільстві, пов'язаними з руйнуванням традиційної культури гендерних відносин. До сьогодні комплексного дослідження трансформації гендерних відносин в їх інституційній обумовленості проведено не було, не проводилось допоки ще й цілісне соціально-філософське дослідження змін гендерної системи китайського суспільства. Залишається відкритим також і питання про взаємообумовленість гендерних та демографічних процесів в умовах соціально-економічних трансформацій, що відбуваються в КНР.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Представлена дисертаційна робота є завершеним дослідженням, виконаним на кафедрі філософії факультету соціології та права НТУУ «КПІ» згідно з науковим напрямком кафедри. Тема дослідження: «Дослідження методів розвитку творчої особистості» (№0107U0000981).

Мета дослідження полягає у визначенні ролі соціальних інститутів у трансформації гендерних відносин та застосуванні цих знань для вивчення соціокультурного контексту змін китайської цивілізації.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань: гендерний патріархальний китайський суспільство

- визначити теоретико-методологічні засади соціально-філософського дослідження інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин;

- обґрунтувати методологічний потенціал системного, інституційного та соціокультурного підходів в дослідженні інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин;

- довести теоретичну цінність розуміння суперечливої єдності чоловічого та жіночого в їх соціальному бутті як спів-буття протилежного;

- розкрити евристичний потенціал універсальних категорій традиційного світогляду Китаю - інь - ян для поглиблення соціально-філософської рефлексії стосовно сутності гендерних відносин;

- визначити зміст понятійного блоку «соціальний інститут» та розкрити роль інститутів в організації відносин між людьми;

- розглянути історичні трансформації гендерних відносин та визначити їх інституційні основи, довести теоретичну цінність поняття «матріархат» в дослідженнях їх генезису;

- охарактеризувати та конкретизувати основні параметри патріархальної системи гендерних відносин традиційного китайського суспільства на основі вивчення способів та форм їх інституціалізації;

- визначити потенціал гендерної освіти у формуванні гендерної ідентичності молоді та обґрунтувати необхідність розробки та впровадження програми гендерної освіти в освітню парадигму КНР.

Об'єкт дослідження - історичні зміни гендерних систем суспільства.

Предмет дослідження - закономірності інституційного впливу на трансформаційні процеси в гендерних відносинах.

Методи дослідження. Визначаючи методологічну основу роботи, дисертантка виходила з необхідності комплексного використання трьох основних підходів: системного, інституційного та соціокультурного. Це дозволило застосувати в дослідженні як філософські так і загальнонаукові та спеціальні методи. Системний підхід дав можливість дослідити гендерні відносини як цілісне соціальне явище в структурі гендерної системи суспільства, розкрити весь спектр зв'язків, що формують цю систему, і, таким чином, визначити її сутність та функції всіх її елементів. Водночас, системний підхід дозволяє більш ефективно використовувати інституційний та соціокультурний підходи. Поєднання макро- і мікрорівнів дослідження в інституційному підході дає можливість визначити не тільки характер, а й глибину інституційних змін та їх впливів на соціальні трансформації, і, таким чином, створює основу для соціальних прогнозів щодо подальшого розгортання трансформаційних процесів. Соціокультурний підхід, завдяки певному універсалізму, дозволяє дослідити соціальне життя в його складності та різноманітності на основі принципу історизму та з використанням методів компаративного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена поєднанням системного, інституційного та соціокультурного підходів до дослідження трансформації гендерних відносин. Дисертація є ледь що не першим досвідом застосування інституційного підходу до системного дослідження трансформацій гендерних відносин. Проведення подібного дослідження в контексті еволюції культурно-філософської традиції Китаю також зроблено автором вперше.

В процесі дисертаційного дослідження обґрунтовуються нові в концептуальному сенсі та значущі для соціальної практики поняття, положення та висновки, що мають наукову новизну:

- на основі вивчення існуючих в історії філософії підходів до розуміння суперечливої єдності чоловічого та жіночого в їх соціальному та культурному бутті обґрунтовано наукову цінність розуміння сутності гендерних відносин як спів-буття протилежного і в цьому контексті актуалізовано евристичний потенціал універсальних категорій традиційного китайського світогляду - інь-ян - для філософського осмислення гендерних відносин;

- обґрунтовано плідність використання інституційного підходу в дослідженні шляхів імплементації певного типу гендерних відносин як в суспільну свідомість, так і в практики повсякденності;

- концептуально визначено, що гендерна рівність забезпечується не тільки формальними соціальними інститутами (державою, релігією тощо), а й неформальними (традиції, ритуали, звичаї, табу тощо), і саме через них втілюється у людську поведінку;

- доведено, що особливістю традиційної гендерної системи Китаю є «раціональна церемоніальність» з виразним акцентом на морально-етичні зобов'язання індивіда;

- виділено та описано соціальні процеси і тенденції, що свідчать про докорінні зміни змісту і форми гендерних відносин в сучасному китайському суспільстві, та розкрито інституціональну обумовленість таких змін;

- аргументовано доведено, що для втілення в життя демографічної та гендерної політики в КНР, - в умовах деформації культурної традиції, - необхідна розробка та впровадження комплексної програми гендерної освіти, заснованої на принципах гендерної чутливості та толерантності.

Практичне значення одержаних результатів визначається конкретним характером рекомендацій, що містяться в дисертації, можливостями їх широкого застосування в процесі розроблення гендерної політики, а також у сучасному освітньому процесі на всіх його рівнях. Теоретичний аналіз еволюції культурно-філософської традиції Китаю дозволяє визначити особливості шляхів трансформації гендерних відносин зі врахуванням інституційних впливів, що відбуваються в процесі втілення нової демографічної та гендерної політики КНР. Отримані в дисертації результати можуть стати підґрунтям для розробки гендерно маркованих освітніх моделей, приоритетних для китайського суспільства. Положення й висновки дисертації можуть стати теоретичною основою програм гендерної освіти в КНР та Україні, можуть бути використані в науково-дослідницькій та навчально-педагогічній діяльності, при підготовці підручників та навчальних посібників, в навчальних курсах тощо.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою автора, яка була проведена на кафедрі філософії факультету соціології та права Національного технічного університету України "КПІ". Висновки та положення наукової новизни розроблені та отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, практичні висновки та рекомендації дисертаційного дослідження докладалися і отримали позитивну оцінку на наступних конференціях: на Науково-практичній конференції “Виклики українській національній ідентичності: політико-економічні та соціокультурні проблеми” (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції “Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках і практиках сучасності” (Київ, 2007); IV та V Міжнародних науково-практичних конференціях “Cучасні проблеми управління” (Київ, 2007; 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості” (Донецьк, 2007); Міжнародних конференціях “Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (Суми, 2008; 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Современные направления теоретических и прикладных исследований” (Одеса, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Культура и экономика” (Донецьк, 2008); Загальноросійській науково-практичній конференції “Динамика социально-территориальной структуры современного российского общества” (Волгоград, 2008); Загальноукраїнській науково-практичній конференції “Гуманізація соціального управління” (Харків, 2008); V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність” (Харків, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна робота і сучасність” (Київ, 2008); Загальноросійській науково-практичній конференції “Толерантность в России: история и современность” (Волгоград, 2008); Загальноукраїнській науково-практичній конференції "Наука и социальные проблемы общества» (Симферополь, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Творчість як корисне здійснення блага через істину у красі” (Київ, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції “Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании 2009” (Одеса, 2009).

Публікації. Основні положення дисертації відображені у 20 публікаціях, 4 з яких - у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України в галузі «філософські науки», решта - матеріали конференцій та статті у інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження, що випливає з поставленої мети та визначених завдань. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів (дев'яти підрозділів), висновків та списку літератури. Загальний обсяг дисертації - 230 сторінок. Список використаної літератури налічує 370 джерел, з яких 17 - китайською мовою. Список літератури займає 34 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, охарактеризовано методологію, а також розкрито наукову новизну, практичну цінність отриманих результатів, наведено дані про їх апробацію та публікації.

У першому розділі «Гендерні відносини у філософському дискурсі» здійснено системний огляд існуючих в літературі визначень поняття «гендер» та точок зору на діапазон його застосування в сучасних філософських дослідженнях. Визначено методологію дослідження, розглянуто філософські та соціологічні теорії, що покладено в основу сучасних гендерних теорій.

У підрозділі 1.1. «Стать versus гендер як соціально-філософська проблема» розглянуто основні визначення понять «стать» та «гендер», виявлено та порівняно підходи до концептуалізації цього поняття в різних галузях гуманітарного знання, обґрунтовані в працях Дж. Мана, Е.Гіденса, М.Кімела, Ш.Берн, Р.Унгер, К.До, М.Мід, І.Кона, О.Вороніної, Н.Чухим, О.Здравомислової, А.Тьомкіної та ін. Автор підкреслює, що дискусія щодо категоріального статусу поняття «гендер» своїм корінням заглиблена в загальнофілософську проблему співвідношення природного та соціального в людині

В дисертаційній роботі поняття «гендер» використовується для дослідження соціокультурної складової багатогранних між статевих відносин. Гендер, таким чином, постає як спосіб визначення соціокультурної конструкції, що організує відносини між чоловіком та жінкою, і використовується як категорія соціальної філософії, що дозволяє досліджувати сутнісні характеристики чоловічого та жіночого в їх соціальному бутті.

У роботі визначено джерела гендерної теорії, ті соціологічні, психологічні та соціально-філософські концепції, що стали підґрунтям для сучасних гендерних досліджень. Це, перш за все, теорія соціального конструювання П. Бергера і Т.Лукмана, символічний інтеракціонізм И. Гофмана, етнометодологія Г.Гарфінкеля, теорія статево-ролевої соціалізації Т.Парсонса і Р. Бейлса, ідеї М.Комаровскі.

В дисертації підкреслюється теоретична значимість концептуального осмислення проблеми стать для філософської антропології та філософії взагалі. Автором розглянуто теоретичні розвідки проблеми статі в німецькій класичній філософії в працях Г.Фіхте, І.Канта, Г.Гегеля, Л.Фейєрбаха. Імпліцитно ідея гендера міститься вже в філософії М. Бердяєва, В.Соловйова, В.Розанова, Г.Зімеля, Ю.Еволи, Н.Хамітова, Б.Маркова та інших представників філософської антропології, що розробляють проблеми метафізики статі.

У підрозділі 1.2. «Теоретико-методологічні основи дослідження трансформації гендерних відносин» розкрито основні принципи системного, інституційного та соціокультурного підходів як методології дисертаційного дослідження. Доведено, що ці підходи взаємодоповнюють один одного, і що їх комплексне застосування дозволяє дослідити гендерні системи як з точки зору їх системно-структурних характеристик, так і в їх генезисі та історичних трансформаціях. Методологія системного дослідження дозволяє описувати складні системи, що саморозвиваються та саморегулюються, таким чином можна подолати однобічність та частковість інтерпретації гендерної складової соціального життя, розглянути її як системно-цілісну єдність. Значний внесок в розвиток системного підходу зробили Л.Фон Берталанфі, П.Анохін, Т.Парсонс, Н. Люман, І. Блауберг, В.Садовський, Е. Юдін, А.Уємов, В.Сагатовський, А.Богданов, Г.Саймон, П.Друкер, А.Чандлер, Ю.Урманцев, А.Давидов. Прикладом спроб застосування системного підходу в гендерних дослідженнях є роботи, присвячені гендерній системі суспільства (Г. Рубін, І. Хірдман, С. Рензеті, Д.Кьюран, Р.Конел, О.Здравомислова, А.Тьомкіна).

Інституційна методологія дозволяє дослідити повсякденні практики та прояви їх інституціалізації, розкрити механізми формуванні нового простору соціальних обмежень, переваг та можливостей. Значний внесок в становлення інституційного підходу зробили, зокрема, такі вчені, як Т.Веблен, Дж. Комонс, У. Мітчел, Дж.М.Кларк, Дж. К. Гелбрейт, Ф. Перу, Р.Хейлбронер та особливо представники «нової хвилі» - Р.Коуз і Д.Норт. В російській соціології цей підхід представлено в працях В.Радаєва, С.Кірдіної, З. Калугіної, Т.Заславської, Д.Тюріна.

Соціокультурний підхід теж має ряд особливостей, що визначають доцільність та межі його застосування при дослідженні трансформації гендерних відносин. Цей підхід дозволяє дослідити суспільство як соціокультурну систему, що виникає і змінюється в наслідок дії та взаємодії людей (А.Ахієзер і М.Лапін). Проведений в роботі аналіз методологічних підходів дозволяє зробити висновок, що і інституційний, і соціокультурний підходи знаходяться в єдиному методологічному ряді, що визначає можливість їх використання для поставлених в дисертації дослідницьких завдань.

У підрозділі 1.3. «Гендерні відносини через призму спів-буття протилежного: Інь і Ян» на основі вивчення існуючих в історії європейської та східної філософії, а також в сучасній філософській антропології підходів до розумінні суперечливої єдності чоловічого та жіночого в їх соціальному та культурному бутті обґрунтовується плідність розуміння сутності гендерних відносин за допомогою поняття «спів-буття» (Соколов Б.), як спів-буття протилежного. Це дозволяє розглянути відносини між чоловіком та жінкою в контексті «безмежного» світоглядного питання про можливість виходу людини в безмежне буття (Н. Хамітов) та досягнення нею безсмертя через екзістенційну взаємодію з метою творення себе в світі. Тобто сутнісну єдність чоловічого та жіночого «начал» треба визначити на основі їх взаємопроникнення, «спів-буття». Багато філософів та мислителів розуміють саме любов як творіння цієї величної єдності. (В.Розанов, В.Соловйов, Е.Фром, Л. Бінсвангер, М.Бердяєв, М. Фриш).

В цьому підрозділі автор аналізує культурно-філософську традицію Китаю та розкриває евристичний потенціал універсальних категорій традиційного китайського світогляду - інь-ян - для філософського осмислення сутності гендерних відносин. Унікальна китайська культура, орієнтована на увічнення традиції та дотримання встановленого пращурами ритуалу, створила унікальну модель світу, побудовану на стихійно діалектичних уявленнях про єдність протилежностей інь і ян як основу світового порядку, гармонії (срединності), тотожності людини і природи як нерозділеної, синкретичної єдності. Разом з деміфологізацією світогляду давньокитайської цивілізації, в процесі зародження філософських шкіл, відбулась трансформація архаїчних уявлень про подружжя Неба і Землі в концепцію двох світових принципів: жіночого, темного - інь та чоловічого, світлого - ян. Творча єдність цих протилежностей -Тай Цзи (Велика межа) - використовується для функціонального пояснення будь - якого процесу и дозволяє людині побудувати стратегію власної поведінки (знайти шлях) в певній життєвій ситуації.

У другому розділі «Трансформація гендерних відносин - зміна інституційних основ їх функціонування» на основі інституційного та соціокультурного підходів досліджено процеси історичної зміни форм та змісту гендерних відносин та розглянуто механізми інституціалізації цих змін.

Підрозділ 2.1. «Соціальні інститути як регулятори гендерних відносин» містить визначення поняття «соціальний інститут» в класичних та сучасних концепціях в межах інституційного підходу, класифікацію соціальних інститутів та характеристику механізмів їх впливу на соціальні організації та характер відносин між людьми, включаючи і владні відносини. За Д.Нортом, інститути - це створені людьми обмежувальні рамки поведінки, що організують відносини між людьми, створюють визначальну структуру мотивів та стимулів їх поведінки. До складу інститутів входять всі форми обмежень, створених з метою структурувати людські взаємовідношення. Інститути поділяються на формальні, неформальні, та формально-неформальні (Д.Норт). До формальних інститутів прийнято відносити державу та церкву. Неформальними інститутами вважаються правила та норми поведінки, етикет, ритуали, звичаї та традиції. Формально-неформальними інститутами прийнято називати сім'ю та власність, хоча, на думку автора, це не зовсім коректно. Ми вважаємо, що власність є формальним інститутом, а до формально-неформальних слід віднести освіту.

У підрозділі 2.2. «Матріархат: історичний міф або історична реальність?» розглядається ґенеза історичних типів гендерних відносин, зокрема таких як матріархат та патріархат. Аналізується дискусія щодо правомірності використання поняття «матріархат» для дослідження ранніх форм їх генезису. В роботі представлено аргументація вчених, що заперечують історичність матріархату. Розглянуто й аргументацію істориків, культурологів, етнологів, які наводять докази та теоретично обґрунтовують існування матріархату, як форми соціальної організації суспільства, що історично передувала владі чоловіків в родині та в суспільстві. Ми вважаємо, що теоретичні розвідки щодо існування матріархату продовжуються не тільки тому, що це одне з невирішених і досі питань історії первісного суспільства. Реалізація принципу історизму передбачає дослідження ґенези форм гендерних відносин, вивчення інституційної обумовленості їх становлення. Історичні факти свідчать про існування перехідних інституційних форм, що передували державі та нуклеарній сім'ї. Ми вважаємо, що причина дебатів щодо існування матріархату пов'язана з некоректністю самого поняття «матріархат» (материнська влада). Матріархату ніколи не існувало в сучасному (по суті - патріархальному) значенні грецького слова архе: влада, панування. Але існували гендерні відносини, що передували патріархатним, і, швидше за все, вони були побудовані не за ієрархічним принципом (влада - підкорення) (П.Сендей).

У підрозділ 2.3. «Динаміка гендеру в історичній ретроспективі» досліджуються свідчення про історичність матріархату та етапи його існування в історії: ранній матріархат, розвинутий матріархат та піздньоматеринський рід, паралельно з яким починають формуватися ранньобатьківські суспільства. Ці перехідні форми пов'язані з уособленням сім'ї та дуже схожі між собою, за виключенням розподілу сфер впливу та форм наслідування майна. В роботі аналізуються причини історичної перемоги патріархатних форм гендерних відносин та досліджуються механізми інституціалізації патріархату як системи гендерних відносин з чоловічим домінуванням. Автор поділяє точку зору Ф. Енгельса та його послідовників, щодо визначальної ролі таких інститутів як приватна власність та держава в історичній перемозі патріархальних форм гендерних відносин. В цьому підрозділі автор також досліджує соціокультурні форми патріархату та визначає основні ознаки патріархальної гендерної системи суспільства.

У третьому розділі «Приоритетні напрямки та перспективи генезису гендерних відносин в китайському суспільстві» досліджуються перспективи розвитку гендерних відносин в умовах подальшої демократизації та глобалізації суспільства та особливості інституціалізації егалітарних форм гендерних відносин в КНР.

Підрозділ 3.1. «Гендерна емансипація - шлях до егалітарного суспільства» присвячено вивченню сучасних тенденцій трансформації гендерних відносин, обумовлених інституціалізацією різноманітних форм гендерної емансипації. У ХХ столітті відбулась справжня гендерна революція в ході якої було зруйновано ідеологію розмежування сфер діяльності, що виправдовувала гендерну нерівність на підставі природних відмінностей між статями. Ця революція здійснилася тільки наполовину - жінки досягли рівних з чоловіками прав, що призвело до суттєвих змін в житті жінок. Але друга половина гендерних трансформацій ще попереду, і її буде набагато складніше здійснити (М. Кімел). У двадцять першому столітті має відбутися трансформація життя чоловіків, бо значною мірою змінилися традиційні уявлення про маскулінність (в ряді досліджень навіть йдеться про кризу маскулінності). Автор обґрунтовує ідею про те, що перспективи розвитку гендерних відносин полягають не в тому, щоб чоловіки та жінки ставали все більш схожими одне на одного, а в тому, щоб вони ставали все більш рівними у можливостях свого вільного розвитку.

У підрозділі 3.2. «Інституційна обумовленість зміни гендерної системи Китаю в умовах суспільних перетворень» проведено порівняння традиційної гендерної системі Китаю з системою, що почала формуватися на початку ХХ століття та продовжує змінюватися в сучасному суспільстві. Методологія інституційного та соціокультурного підходів дозволила провести конкретно-історичний аналіз ролі інститутів держави, релігії (представленої перш за все раціональним церемоніалом) та освіти в увічненні патріархальних гендерних відносин в імператорському Китаї. В дисертації досліджена унікальна соціокультурна система відтворення та саморегуляції життя суспільства, в тому числі і гендерних відносин, на всіх рівнях, від приватного родинного життя до державного. Інституціалізація гендерних відносин відбувалась в рамках цієї системи на основі конфуціанських етико-ритуальних норм - лі.

Автором проаналізовано соціальні процеси і тенденції, що свідчать про суттєві зміни в гендерних відносинах сучасного китайського суспільства та розкрито роль соціальних інститутів в цих процесах. Зміна статусу жінки відбувається на основі отримання нею економічних, громадянських та політичних прав, що закріплено в нормах права. В роботі проаналізовано статистичні дані, що підтверджують реальність змін в гендерних відносинах та висвітлюють соціальні проблеми, що виникають в суспільстві в зв'язку з цими змінами.

Підрозділ 3.3. «Роль гендерної освіти в інституціалізації егалітарних форм гендерних відносин в сучасному Китаї» присвячено дослідженню деяких проблем, що виникли в китайському суспільстві в процесі реалізації демографічної та тендерної політики держави. Зокрема, деформація культурної традиції спричинила ускладнення процесів гендерної соціалізації молоді та появу проблем, пов'язаних з гендерною ідентичністю. Автор розкриває виключну роль освіти, як найважливішого каналу соціальної мобільності в китайському суспільстві, та розкриває потенціал гендерної освіти в формуванні гендерної ідентичності китайської молоді. Інститут освіти виконує свою нормативно-регулюючу функцію в гендерній соціалізації не тільки за допомогою офіційно затверджених програм, підручників та методик, але й за допомогою неформальних норм та правил, що укорінено в буденній свідомості у вигляді стереотипів ставлення та оцінювання. В дисертації наводяться аргументи, щодо необхідності розробки та впровадженні комплексної програми гендерної освіти в освітню парадигму КНР для втілення в життя гендерної та демографічної політики КНР.

ВИСНОВКИ

У «Висновках» узагальнюються результати дослідження, які мають науково-теоретичне й практичне значення.

Дисертація містить нові підходи до теоретичного вирішення проблеми інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин, пов'язані з комплексним використанням системної, інституціональної та соціокультурної методологій. Дисертація є досвідом застосування інституційного підходу до системного дослідження трансформацій гендерних відносин. Проведення подібного дослідження в контексті еволюції культурно-філософської традиції Китаю надає роботі практичної цінності, оскільки поєднання макро- та мікрорівнів дослідження, завдяки інституціональному підходу, дозволяє визначити не тільки характер, а й глибину інституційних змін в сучасному китайському суспільстві, і, таким чином, створює основу для соціальних прогнозів.

В процесі дисертаційного дослідження було обґрунтовано нові в концептуальному плані та значущі для соціальної практики поняття, положення та принципи, що дозволило визначити роль соціальних інститутів у трансформації гендерних відносин Отриманні в процесі дослідження теоретичні положення, та обгрунтовані автором методологічні підходи було застосовано для вивчення соціокультурного контексту змін китайської цивілізації.

В роботі доведено системний характер соціальних трансформацій та розкрито роль держави, релігії, сім`ї, власності та освіти в інституціалізації конкретно-історичних форм гендерних відносин. Застосування системного підходу дозволило авторці дослідити гендерні системи як з точки зору їх системно-структурних характеристик, так і в їх генезі та історичних трансформаціях. Гендерну систему китайського суспільства було проаналізовано як таку, що саморозвивається та саморегулюється, подолавши, таким чином, однобічність та частковість інтерпретації гендерної складової соціального життя, та розглянувши її як системно-цілісну єдність.

Соціально-філософське дослідження суперечливої єдності чоловічого та жіночого в їх соціальному та культурному бутті здійснене за допомогою поняття «спів-буття», що дозволило осмислити сутність гендерних відносин через призму спів-буття протилежного. Таким чином, відносини між чоловіком та жінкою осмислюються в контексті «безмежного» світоглядного питання про можливість виходу людини в безмежне буття та досягнення нею безсмертя через екзістенційну взаємодію з метою творення себе в світі. В дисертації доводиться, що сутнісну єдність чоловічого та жіночого «начал» треба визначати на основі їх взаємопроникнення, як спів-буття протилежного. В цьому контексті в дисертації розкрито евристичний потенціал універсальних категорій традиційного китайського світогляду - інь-ян - для філософського осмислення сутності гендерних відносин.

Унікальна китайська культура, орієнтована на увічнення традиції та дотримання встановленого пращурами ритуалу, створила своєрідну модель світу, побудовану на стихійно діалектичних уявленнях про єдність протилежностей інь та ян як основи світового порядку, гармонії, тотожності людини і природи як нерозділеної, синкретичної єдності.

В дисертації обґрунтовано доцільність та правомірність використання інституційного підходу в дослідженні шляхів імплементації певного типу гендерних відносин як в суспільну свідомість, так і в практики повсякденності. Авторкою було уточнено зміст понятійного блоку «соціальний інститут» та розкрито механізми впливу формальних та неформальних інститутів на гендерні відносини.

В ході дослідження було концептуально визначено, що гендерна рівність забезпечується не тільки формальними соціальними інститутами (такими як держава, релігією тощо), а й неформальними (правила, традиції, ритуали, заповіти, звичаї, табу тощо), і саме через них відбувається вплив на свідомість людей та закріплення правил у практиках повсякденності.

Поєднання інституційної та соціокультурної методології дозволило авторці розкрити інституційну обумовленість історичної трансформації гендерних відносин, а саме - переходу від матріархату до патріархату як гендерної системи з чоловічим домінуванням. В роботі було вивчено існуючі в науці суперечливі точки зору на матріархат як історично перший тип гендерних відноси, та обґрунтовано правомірність та наукову доцільність використання цього поняття для дослідження ґенези гендерних відносин.

В ході соціокультурного дослідження було доведено, що особливістю традиційної гендерної системи Китаю є «раціональна церемоніальність» з виразним акцентом на морально - етичні зобов'язання індивіда. Було охарактеризовано та конкретизовано основні параметри патріархальної системи гендерних відносин традиційного китайського суспільства на основі вивчення способів та форм їх інституціалізації.

Аналіз статистичних даних, результатів соціологічних досліджень та ознайомлення з науковими розвідками китайських вчених в дало можливість авторці виділити та описати соціальні процеси і тенденції, що свідчать про докорінні зміни змісту і форми гендерних відносин в сучасному китайському суспільстві, та розкрити інституційну обумовленість таких змін. Було доведено, що деформація культурної традиції призводить до дестабілізації суспільства, одним з проявів якої є ускладнення гендерної ідентифікації молоді.

В роботі аргументовано доводиться, що для втілення в життя демографічної та гендерної політики в КНР, в умовах руйнування традиційної культури гендерних відносин, необхідна комплексна програма гендерної освіти, заснована на принципах гендерної чутливості та толерантності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ли Жун Социокультурные формы бытия мужского и женского / О.А. Коваль, Ли Жун // Вісник НТУУ «КПІ» Філософія Психологія Педагогіка: ЗБ. Наук. праць. - Київ: ІВЦ «Політехніка», - 2007 - № 2 (20) - Ч.2. - С.133 - 136. Особистий внесок здобувача полягає у дослідженні евристичного потенціалу універсальних категорій традиційного світогляду Китаю - інь-ян.

2. Ли Жун Инь и Ян как со-бытие различного / Ли Жун // Наука. Релігія. Общество. Журнал / гол. ред. Шевченко В.П. -- №2 - Донецьк: Видавн. ІПШІ “Наука і освіта”, 2010. -- С.92- 98.

3. Ли Жун Социальные институты как регуляторы гендерных отношений / Ли Жун// Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка: ЗБ. Наук. праць. - Київ: ІВЦ «Політехніка», 2009 - №3 (27). -- Ч.1. -- С.34 --39.

4. Ли Жун Институциональная обусловленность трансформации гендерных отношений / Ли Жун // Нова парадигма: [журнал наукових праць] / гол.ред. В.П.Бех.; Нац.пед.ун-т імені М.П.Драгоманова; творче об'єднання “Нова парадигма”-- Вип. 90. -- К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. -- С.64--78.

5. Ли Жун Свадебный обряд как символическая деятельность, отражающая трансформации социально-структурных взаимосвязей региональных социумов / Е.А. Коваль, Ли Жун // Динамика социально-территориальной структуры современного российского общества: Сб. статей Всероссийской научно-практической конференция «Динамика социально-территориальной структуры современного российского общества», 28-29 апреля 2008г.:/ отв. ред. А.А.Огарков [и др.]. - Волгоград: Изд-во ФГОУ ВПО ВАГС,2008. - С.47-49. Особистий внесок здобувача полягає у дослідженні китайської сімейно-шлюбної традиції в категоріях символічної діяльності.

6. Ли Жун Социокультурные формы воплощения мужского и женского в историческом творчестве / Е.А. Коваль, Ли Жун // Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках і практиках сучасності: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (17-18 травня 2007p., м. Київ) / Уклад., Б.В.Новіков, I.I.Федорова - К.: IВЦ «Видавництво «Політехніка», 2007. - C. 165 - 166. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі традиційної патріархальної гендерної системи китайського суспільства.

7. Ли Жун Женский стиль управления: миф радикального феминизма или развитая культура управления? / Ли Жун // Cучасні проблеми управління: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції (29-30 листопада 2007p., м.Київ) / Відпов. ред.: Б.В.Новіков, I.I.Федорова - К.: IВЦ “Видавництво“Політехніка”, 2007. - C. 103 - 104.

8. Ли Жун Символический ряд «мужское - женское» в религиозно-философской модели мира / Ли Жун // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (30 листопада 2007р., м.Донецьк) - Донецьк: IПШI «Наука і освіта», 2007. - C.260 - 262.

9. Ли Жун Актуализация женского опыта в культуре как условие формирования культуры толерантности / Ли Жун // Толерантность в России: история и современность, Всероссийская научно-практическая конференция «Толерантность в России: история и современность», 23 ноября 2007 г.: [Материалы] / отв.ред.А.Н.Долгенко [и др.]. - Волгоград: Изд-во ФГОУ ВПО ВАГС, 2008. - С.27-29.

10. Ли Жун Символический ряд «маскулинное - феминное» как знаковая система, формирующая гендерную составляющую культуры управления / Ли Жун // Культура и экономика [Текст]: Междунар. науч.-практ. конф., 2008г., 20-21 марта, Донецк: [Материалы]. - ДонНУЭТ, 2008. - С.57- 59.

11. Ли Жун Социально-культурные детерминанты демографической политики Китая в условиях кросс-культурных транзитов / Ли Жун // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій: Матеріали конференції (20-21 лютого 2008р., м. Суми) Рекомендовано до друку вченою радою СОIППО протокол №3 . - C.21 - 23.

12. Ли Жун Стереотипы «мужского» и «женского» как способ манипуляции смыслами в современном социуме // Современные направления теоретических и прикладных исследований 2008. Том 19. Философия и филология. - Одесса: Черноморье, 2008. - С.63 - 65.

13. Ли Жун Трансформация культуры гендерных отношений в китайском обществе в эпоху глобализации/ Ли Жун // Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 20-21 травня 2008р., у 2-х ч.; Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. - Харків, 2008. -Ч.2. - С.106 -107.

14. Ли Жун Гендерные аспекты проблемы управления персоналом/ Ли Жун // Гуманізація соціального управління: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції (29 квітня 2008р., м.Харків) - Х.: ФОП Александрова К.М., 2008. - C 238-241.

15. Ли Жун Дослідження символічного ряду «фемінне - маскулінне» в контексті стратегій гендерної соціалізації / Ли Жун, Кара Л. // Соціальна робота і сучасність теорія та практика: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Соціальна робота і сучасність теорія та практика (22-23 травня 2008p., м. Київ) / Відпов. ред.: Б.В.Новіков, I.I.Федорова, Л.М.Димитрова. - К.: IВЦ“Видавництво“Політехніка”,2008. - С. 32 -33. Здобувач охарактеризував символічний ряд «ремінне-маскулінне» в культурно-філософській традиції Китаю.

16. Ли Жун Стереотипный образ женщины, сексизм и гендерная асимметрия занятости/ Ли Жун// Наука и социальные проблемы общества / Материалы Всеукрайнской научно-практической конференции студентов и аспирантов (9-10 апреля 2009 г.) / Отв. ред. Н.В. Страчкова. - Симферополь, 2009. - С.145 -148.

17. Ли Жун Нейтрализация гендерных отличий в контексте трансформации символических форм культурной идентичности китайской молодежи / Ли Жун // Творчість як корисне здійснення блага через істину у красі: Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції (14-15 травня 2009 р., м. Київ) / Уклад.: Б. В. Новіков. - К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2009. -- С.236-237.

18. Ли Жун Трансформации культурно-символических форм гендерной индентичности молодых людей в контексте современной демографической политики Китая / Ли Жун // Іноваційний розвиток суспільства за умов крос культурних взаємодій. Конференцію приурочено «Європейському року інновацій та креативів» 27-30 квітня 2009р., м. Суми./ Рекомендовано до друку вченою радою СОIППО протокол № 6. -С. 218-220.

19. Ли Жун Социальные институты как регуляторы гендерных отношений / Ли Жун // Сучасні проблеми управління: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції 26-27 листопада 2009 р., м. Київ / Уклад., Б.В.Новіков, I.I.Федорова - К.: НТУУ «КПI», 2009. - C. 65 - 66.

20. Ли Жун Гендерные отношения сквозь призму со-бытия различного: Инь и Ян / Ли Жун // Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании. 2009: Международная научно-практическная конференция 21-28 декабря 2009 р., г. Одесса. Том 20. Философия и филология. - Одесса: Черноморье, 2009. - С.73 - 76.

АНОТАЦІЇ

Лі Жун. Інституційна обумовленість трансформації гендерних відносин (в контексті еволюції культурно-філософської традиції Китаю).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ, 2010.

В дисертації проведено системне дослідження інституційної обумовленості трансформації гендерних відносин. Розкрито роль держави, релігії, сім'ї, власності, освіти, ритуалів та правил в інституціалізації конкретно історичних типів гендерних відносин. Соціально-філософська теоретична розвідка суперечливої єдності чоловічого та жіночого в їх соціальному та культурному бутті дозволила обґрунтувати плідність розуміння сутності гендерних відносин як спів-буття протилежного. В цьому контексті було розкрито евристичний потенціал категорій традиційного світогляду Китаю - інь - ян.

Доведено, що система соціальних інститутів обумовлює імплементацію певного типу гендерних відносин як в суспільну свідомість, так саме і в повсякденні практики. Дослідження історичних трансформацій гендерних відносин, проведене в контексті еволюції культурно-філософської традиції Китаю, дозволило авторці виділити та описати соціальні процеси та тенденції, що свідчать про докорінні зміни в гендерній системі сучасного китайського суспільства. В дисертації аргументовано необхідність розробки та впровадження комплексної програми гендерної освіти, основаної на принципах гендерної чутливості та толерантності, для забезпечення успішної практичної реалізації сучасної демографічної та гендерної політики КНР.

Ключові слова: гендер, гендерні відносини, гендерна система, спів-буття, андрогінність, фемінність, маскулінність, любов, інь -ян (темне-світле), Тай-Цзи (Велика межа), лі (ритуалізовані правила поведінки), сяо (синовня повага), соціальні інституції, гендерна ідентичність, соціалізація, андроцентризм, гендерна освіта, матріархат, патріархат, біархат.

Ли Жун. Институциональная обусловленность трансформации гендерных отношений (в контексте эволюции культурно-философской традиции Китая). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории.

Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Киев, 2010.

В диссертации исследована институциональная составляющая трансформации гендерных систем в процессе развития общества в целом. Исследованы механизмы институциональной обусловленности гендерных отношений в рамках гендерной системы общества. В работе обоснована необходимость системного исследования социальных трансформаций, позволяющая избежать узости, однобокости и частичности интерпретации гендерной составляющей социальной жизни. На основе институционального подхода в работе раскрыта роль государства, религии, семьи, собственности и образования в институционализации конкретно-исторических форм гендерных отношений.

В социально-философском исследовании противоречивого единства мужского и женского в их социальном и культурном бытии автором обоснована теоретическая перспективность понимания сущности гендерных отношений как со-бытия противоположного. В этом контексте в работе раскрывается и эвристический потенциал категорий традиционного мировоззрения Китая - инь -ян.

Доказано, что вся система социальных институтов, включающая в себя формальные и неформальные институты, обусловливает имплементацию в общественное сознание и воплощение в практиках повседневности определенного типа гендерных отношений.

В работе изучены существующие в науке точки зрения на матриархат как исторически первый тип гендерных отношений, обоснована правомерность использования этого понятия для исследования генезиса гендерных отношений и охарактеризованы этапы становления матриархата. В диссертации также проанализированы причины и раскрыта институциональная обусловленность перехода к патриархату как гендерной системе с мужским доминированием, рассмотрены формы патриархата и доказано, что даже в развитых демократических обществах сохраняются определенные формы патриархальности в структуре гендерной системы общества.

В диссертации исследована одна из важнейших особенностей традиционной системы гендерных отношений Китая - рациональная церемониальность с выразительным акцентом на морально-этические обязанности индивида.

Исследование трансформации гендерных отношений в китайском обществе, осуществленное в контексте эволюции культурно-философской традиции Китая, позволило автору выделить и описать социальные процессы и тенденции, свидетельствующие о коренных изменениях, происходящих в гендерной системе современного китайского общества. В работе показано, каким образом деформация культурной традиции приводит к дестабилизации общества, что находит своеобразное отражение в усложнении гендерной идентификации молодежи. Аргументировано, что для практической реализации демографической и гендерной политики КНР необходима комплексная программа гендерного образования, направленная на формирование новой культуры гендерных отношений, основанной на гендерной чувствительности и толерантности.

Ключевые слова: гендер, гендерные отношения, гендерная система, со-бытие, андрогинность, феминность, маскулинность, любовь, инь-ян (темное светлое), Тай-Цзы (Великий предел), ли (ритуализированные правила поведения), сяо (синовняя почтительность), институты, гендерная идентичность, социализация, андроцентризм, гендерное образование, матриархат, патриархат, биархат.

Li Rong Institutional conditionality transformation of gender relations (in the context of the evolution of cultural and philosophical tradition of China).-Manuscript.

Thesis for the degree of Philosophy in the specialty 09.00.03 - Social philosophy and philosophy of history. - National Technical University of Ukraine "Kiev Poly technic Institute", Kiev, 2010.

In the dissertation is investigated institutional conditionality transformation of gender relations. Grounded systemic nature of social transformations and revealed the role of government, religion, family, property, education, rituals and rules in the institutionalization of specific historical types of gender relations. Socio-philosophical research contradictory unity of male and female in their social and cultural being allowed to prove fruitful understanding of gender relations as a co-existence of the opposite. In this context, revealed heuristic potential categories of traditional Chinese philosophy - "Yin Yang".

It is proved that the whole system of social institutions of society condition implementation in the public consciousness and embodiment in everyday practice a certain type of gender relations. Study of transformation of gender relations in Chinese society, carried out in the context of the evolution of cultural and philosophical traditions of China, allowed the author to identify and describe the social processes and trends, evidence of fundamental changes occurring in the gender system of modern Chinese society. It is proved that for the practical implementation of the present demographic and gender policy of the PRC require a comprehensive program of gender education, aimed at creating a new culture of gender relations based on gender sensitivity and tolerance

Key words: gender, gender relations, gender system, co-existence, androghinia, femininity, masculinity, love, yin-yang (dark - light), tai-chi (the great limit), li (a ritualized rules of conduct), xiao (sun's deference ), institutions, gender identity, socialization, androcentrism, gender education, matriarchy, patriarchy, biarhat.

Размещено на Allbest.ru

...