Застосування мови тернарного опису до аналізу граматичних форм природної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

УДК 001.8+133.2+81+004.02

09.00.02 - діалектика і методологія пізнання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

ЗАСТОСУВАННЯ МОВИ ТЕРНАРНОГО ОПИСУ ДО АНАЛІЗУ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ ПРИРОДНОЇ МОВИ

Куцос Ольга Ігорівна

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі філософії природничих факультетів філософського факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

Науковий керівник доктор філософських наук, професор Уйомов Авенір Іванович, кафедра філософії природничих факультетів філософського факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

Офіційні опоненти:

- доктор філософських наук, професор Цофнас Арнольд Юрійович, кафедра філософії і методології науки Одеського національного політехнічного університету

- кандидат філософських наук, доцент Сумарокова Людмила Миколаївна, кафедра філософії Одеської національної юридичної академії

Захист відбувся "11" лютого 2010 р. о 14.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 41.051.09 в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова за адресою: 65023 м. Одеса, вул. Новосельського, 64.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65082 м. Одеса, вул. Преображенська, 24

Автореферат розісланий "25" грудня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Сумченко І.В.

Анотації

Куцос О.І. Застосування мови тернарного опису до аналізу граматичних форм природної мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за фахом 09.00.02 - діалектика і методологія пізнання. - Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. - Одеса, 2010.

Дисертація присвячена вивченню граматичних форм природної мови за допомогою логічного формалізму - мови тернарного опису (МТО), розробленої А.І. Уйомовим.

Актуальність теми обумовлює загальна інформатизація суспільства, що вимагає максимального володіння інформацією при мінімумі витрачених зусиль. Оскільки МТО успішно дозволяє відображувати закономірності, що проявляються у природній мові, то її використання у прикладній лінгвістиці істотно розширює можливості останньої швидко і якісно аналізувати тексти різної складності

З метою використання МТО як аналітичної основи природної мови здійснене формальне вираження різноманітних видів і типів словосполучень і речень. Демонструється, що дані теоретичні розробки можуть бути застосовані у практичній сфері: у роботі наводяться приклади використання формул МТО у викладацькій діяльності, компаративній лінгвістиці та машинному перекладі.

Ключові слова: мова тернарного опису (МТО), загальна теорія систем, природна мова, речення, словосполучення, компаративна лінгвістика, машинний переклад.

Куцос О.И. Применение языка тернарного описания к анализу грамматических форм естественного языка. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.02 - диалектика и методология познания. - Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова. - Одесса, 2010.

Диссертация посвящена изучению грамматических форм естественного языка при помощи логического формализма - языка тернарного описания (ЯТО), разработанного А.И. Уёмовым.

Актуальность темы обусловливает повсеместная информатизация общества, требующая максимального владения информацией при минимуме затраченных усилий. Поскольку ЯТО успешно позволяет отражать проявляющиеся в естественном языке закономерности, то его использование в прикладной лингвистике существенно расширяет возможности последней быстро и качественно анализировать тексты различной сложности

Целью настоящей работы является демонстрация возможности использования ЯТО как аналитического метода исследования естественного языка. Для достижения поставленной цели мы рассмотрели русский язык как систему; проанализировали грамматику естественного языка в контексте атрибутивных системных параметров; рассмотрели соотношение слова как лингвистической единицы и категорий вещи, свойства и отношения. Осуществлено формальное выражение разнообразных видов и типов словосочетаний и предложений, рассмотрено соответствие между структурными схемами простого предложения и его выражением в рамках ЯТО Демонстрируется, что данные теоретические разработки применимы в практической сфере: в работе приводятся примеры использования формул ЯТО в преподавательской деятельности, компаративной лингвистике и машинном переводе.

В работе был использован системный метод рассмотрения лингвистических дисциплин и категорий; проведен сравнительный анализ возможностей и особенностей ЯТО и других логических формализмов; осуществлена классификация грамматических единиц естественного языка средствами ЯТО.

Материалы диссертации могут быть рекомендованы в практике преподавательской и научной деятельности, связанной с логико-лингвистическими проблемами. Также проведённые нами исследования могут служить основой для разработки более совершенного механизма машинного перевода.

Ключевые слова: язык тернарного описания (ЯТО), общая теория систем, естественный язык, предложение, словосочетание, компаративная лингвистика, машинный перевод.

Kutsos O.I. The use of the ternary description language to the analysis of the grammatical forms of the natural language. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of the philosophical sciences by specialty 09.00.02 - dialectics and methodology of cognition. - The Mechnikov Odessa National University. - Odessa, 2010.

The thesis is devoted to the study of grammatical forms of the natural language by means of the logical formalism called ternary description language (TDL) was developed by A.I. Uyemov.

The relevance of the topic is stipulated by widespread informatisation of society requiring a maximum of possession of information with a minimum of wasted effort. Since TDL successfully allows the reflect of the natural language regularities the use of it in the applied linguistics is broaden material the possibilities of the latter to analyze the texts of varying complexity quickly and accurately.

In order to use TDL as an analytical framework of natural language it is exercised the formal expressions of various kinds and types of phrases and sentences. We demonstrate that these theoretical developments are applicable to the practical sphere: in the examples using the TDL formulas in teaching, comparative linguistics and machine translation.

Key words: ternary description language (TDL), general systems theory, natural language, sentence, phrase, comparative linguistics, machine translation.

Загальна характеристика дисертації

Актуальність дисертаційного дослідження. Розвиток сучасної наукової думки з необхідністю призводить до зміни типу мислення, до становлення нової парадигми. На наш погляд, такою парадигмою може бути параметрична загальна теорія систем та її формальний апарат - мова тернарного опису (МТО), заснована на тріаді фундаментальних логічних категорій - речі, властивості, відношення.

Актуальність теми обумовлює загальна інформатизація суспільства, що потребує максимального володіння інформацією при мінімумі витрачених зусиль. Оскільки МТО успішно дозволяє відображувати закономірності, що проявляються у природній мові, то її використання у прикладній лінгвістиці істотно розширює можливості останньої швидко і якісно аналізувати тексти різної складності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації, пов'язана з дослідженнями в області сучасної філософії і методології наукового пізнання, погоджена із планами науково-дослідницької та навчально-методичної роботи філософського факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та виконана відповідно з темою "Філософсько-методологічні дослідження гуманітарного знання" (номер державної реєстрації - 245).

Ступінь розробки теми дисертації. Розуміння системи і системного методу далеко не однозначне як у загальнонаукових, філософських, так і у лінгвістичних дослідженнях. Різні автори дають різні визначення системи і системного методу. У даній роботі ми дотримуємося точки зору засновника параметричної загальної теорії систем - А.І. Уйомова.

Перші кроки в напрямку практичного застосування МТО для аналізу речень природної мови зроблені у двох роботах. Це доповіді А.І. Уйомова та І.І. Русанової "Логіко-синтаксичні особливості нейтрального й емоційного мовлення" та А.І. Уйомова, І.І. Русанової і Л.А. Мосієнко "Роль логіко-синтаксичного аналізу тексту при навчанні виразному читанню".

Взаємозв'язок природної мови і МТО аналізується в роботі Л.Л. Леоненка "Мова тернарного опису і артиклі (нефрегевський підхід)". Також Л.Л. Леоненко розробив алгоритм аналізу текстів природної мови за допомогою МТО, що використовується, зокрема, для оцінювання знань при комп'ютерному тестуванні (статті "Алгоритми оцінки аналогічності текстів і їхнє застосування в комп'ютерному тестуванні", "Мова тернарного опису в оцінках зв'язності текстів").

Мета дисертації - виявлення можливості використання МТО як аналітичного методу дослідження природної мови.

Для досягнення цієї мети ставляться та вирішуються наступні завдання:

- розглянути російську мову (в межах фонетики, словотвору, морфології та синтаксису) як систему;

- проаналізувати граматику природної мови за допомогою атрибутивних системних параметрів;

- проаналізувати співвідношення слова як лінгвістичної одиниці та категорій речі, властивості й відношення;

- проаналізувати відповідність між структурними схемами простого речення і його вираженням у рамках МТО;

- розглянути можливості використання МТО при вивченні російської мови;

- представити МТО як допоміжний механізм компаративної лінгвістики;

- продемонструвати можливість використання МТО в машинному перекладі.

Об'єкт дослідження - застосування МТО до аналізу природної мови.

Предмет дослідження - застосування МТО до аналізу граматичних форм природної мови.

Комплексний підхід до вивчення поставленої проблеми обумовив використання наступних методів:

- системний метод розгляду лінгвістичних дисциплін і категорій;

- порівняльний аналіз можливостей і особливостей МТО та інших логічних формалізмів;

- порівняльний аналіз категоріальних базисів МТО і природної мови;

- класифікація граматичних одиниць природної мови засобами МТО.

Наукова новизна дослідження. Застосування МТО до аналізу граматичних форм природної мови дозволило одержати нові результати, представлені в наступних положеннях, що виносяться на захист:

- Вперше розглянуто лінгвістичні дисципліни (фонетику, словотвір, морфологію, синтаксис) у вигляді системи із заданими концептом, структурою і субстратом. Це наочно демонструє можливість застосування системного підходу до мови.

- Вперше порівняно категоріальний базис природної мови (слово) і МТО (річ, властивість, відношення), що необхідно для якісного аналізу граматичних одиниць.

- Вперше проведено аналіз граматичних одиниць природної (російської) мови засобами МТО. Отримано результати, згідно з якими чітко окреслюються перспективи застосування формул МТО у прикладній лінгвістиці.

- Вперше здійснено порівняльний аналіз структурних схем простого речення і його вираження в рамках МТО.

- Вперше здійснено порівняльний аналіз ідентичних текстів російською, англійською і латинською мовами та їхніх формульних виражень засобами МТО і логіки предикатів. Доведено, що МТО має більше виражальних можливостей.

- Вперше продемонстровано можливість використання МТО як допоміжного механізму компаративної лінгвістики.

- Вперше продемонстровано можливість використання МТО як допоміжного механізму машинного перекладу.

Практична значимість дослідження. Матеріали дисертації можуть бути рекомендовані у практиці викладацької і наукової діяльності, пов'язаної з логіко-лінгвістичними проблемами. Також проведені нами дослідження можуть бути основою для розробки більш доконаного механізму машинного перекладу.

Апробація результатів дисертації була представлена в доповідях і повідомленнях на п'ятьох науково-практичних конференціях: "Викладання філософії у вузі: проблеми, цілі, тенденції" (Магнітогорськ, 2005); "Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть" (Тернопіль, 2005); "Філософія і майбутнє цивілізації" (Москва, 2005); "Штучний інтелект: філософія, методологія, інновації" (Москва, 2006); "На шляху до синтезу філософії, релігії і науки" (Львів, 2007).

Основні теоретичні положення та висновки дисертації викладені в шести публікаціях, п'ять із яких - у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Відповідно до поставлених завдань і логіки дослідження дисертація містить вступ, чотири розділи, висновки та список використаних джерел, що нараховує 224 одиниці. Повний зміст тексту представлений на 177 машинописних сторінках.

Основний зміст дисертації

логічний формалізм тернарний лінгвістика

У вступі обґрунтовується актуальність застосування МТО до аналізу граматичних форм природної мови. Визначаються мета і завдання дослідження, об'єкт і предмет дослідження, ступінь розробленості проблеми, виділяється наукова новизна виробленої автором концепції в положеннях, що виносяться на захист, їхня теоретична і практична значимість. Подається загальний опис методології, структури тексту і відомості про апробації роботи.

У першому розділі "Формалізація як спосіб вивчення природної мови" відзначається, що в сучасному мовознавстві знаходить широке застосування формальний метод дослідження. Питання про адекватність моделей живій мові, про зведення мовних процесів до їхнього подання у формально описуваних моделях, про корисність формальних методів у мовознавстві є предметом численних суперечок і дискусій.

У першому підрозділі "Лінгвістична формалізація" розглядаються лінгвістичні вчення, у межах яких застосовувалися спроби формалізації природної мови: структуралізм, генеративна лінгвістика, теорія категоріальних граматик.

У другому підрозділі "Логічні формалізми" характеризуються найпоширеніші формальні вчення сучасної логіки. Це логіка висловлювань, аристотелівська логіка, логіка відношень і логіка предикатів.

У третьому підрозділі "Мова тернарного опису як логічний формалізм" викладаються основи МТО. Це розроблений А.І. Уйомовим логічний формалізм, заснований на трійці фундаментальних логічних категорій - речі, властивості й відношення. Іншою, не менш важливою трійкою, що фігурує в МТО, є категорії визначеного, невизначеного й довільного. Будь-яка думка представляється як відношення між річчю та властивістю, річчю та відношенням, одночасно між річчю, властивістю та відношенням тощо. Правильно побудовані формули (ППФ) конструюються в такий спосіб: символ речі записується у круглих дужках, праворуч від яких міститься символ властивості, а ліворуч - відношення. Формули можуть бути прямими та інверсними, відкритими та закритими.

У другому розділі "Системний метод у лінгвістиці" висвітлюється роль системного підходу в сучасному мовознавстві. Стверджується, що за допомогою системного методу можна ефективно досліджувати різні мовні реалії.

У першому підрозділі "Визначення поняття системи" говориться про те, що, пройшовши тривалу історичну еволюцію, дане поняття стає одним із ключових філософсько-методологічних і спеціально-наукових термінів. Даються два визначення системи - з атрибутивним та реляційним концептом.

У другому підрозділі "Сучасна лінгвістика і теорія систем" ідеться про можливості, які розкриває перед лінгвістами застосування системного підходу.

У третьому підрозділі "Російська мова як система" ми представили у вигляді системи ряд мовних дисциплін. Це фонетика, словотвір, морфологія і синтаксис російської мови.

Наприклад, синтаксис може бути розглянутий як система з атрибутивним концептом із такими системними дескрипторами: концепт - відповідність формальним зразкам; структура - побудова речень за певними структурними схемами; субстрат - слова. При побудові системи "синтаксис" із реляційним концептом можна використати наступні системні дескриптори: концепт - утворення словосполучень; структура - наявність формальних характеристик; субстрат - слова.

У четвертому підрозділі "Аналіз граматики природної мови за допомогою атрибутивних системних параметрів" ми характеризуємо граматику як систему, що має певні значення атрибутивних системних параметрів.

Так, існує розподіл систем на структурно-відкриті та структурно-замкнуті. Граматика є структурно-замкнутою системою, оскільки даний конкретний часовий зріз характеризується стабільністю взаємозв'язків у розглянутих дисциплінах (категорія числа представлена бінарною опозицією, категорія часу - тернарною).

Існують системи жорсткі та нежорсткі. Граматика є жорсткою системою, що простежується на прикладі базової одиниці - слова. Як одиниця морфології слово є носієм певних лексико-граматичних значень, як одиниця синтаксису - основою будь-якої синтаксичної конструкції. Але саме морфологічні характеристики диктують синтаксису той або інший вибір граматичних засобів.

У третьому розділі "Семантико-синтаксичний аналіз природної мови з точки зору МТО" розглядається застосування МТО до аналізу словосполучень і простих речень російської мови.

У першому підрозділі "Співвідношення слова як лінгвістичної одиниці та категорій речі-властивості-відношення" ставиться питання про необхідність порівняння слова як основної граматичної одиниці та категорій речі, властивості й відношення як основних одиниць МТО.

Лексичне значення слова базується на внутрішньолінгвістичних та позалінгвістичних факторах, тоді як значеннєва наповненість категорій речі, властивості та відношення обумовлюється винятково позалінгвістичними складовими. Лексичне значення слова можна встановити завдяки словниковому визначенню, через синонімічний та антонімічний ряд, у той час як поняття категорії не можна пояснити, перелічивши віднесені до неї синтаксичні одиниці. Якщо лексичне значення слова є його неодмінним атрибутом, то та чи інша синтаксична одиниця природної мови співвідноситься з категорією речі, властивості або відношення лише в даному конкретному випадку.

У другому підрозділі "Застосування МТО до аналізу словосполучень російської мови" простежується відповідність між формулами МТО та словосполученнями, що входять у різні групи та мають різні підрядні відношення.

Залежно від того, яке слово є стрижневим, усі словосполучення поділяються на дієслівні, субстантивні, ад'єктивні та прислівникові. Дієслівні словосполучення будуть розділені в МТО на три групи, що виражаються формулами [А(*А)] (довільне відношення, спрямоване на довільну річ), [(А*)А] (довільна властивість, спрямована на довільну річ), [(А)А] (довільна річ, що має довільну властивість). Субстантивні, ад'єктивні та прислівникові словосполучення виражаються формулами [(А)А] (довільна річ, що має довільну властивість).

В узагальненому вигляді всі відношення діляться на об'єктні, означальні та інформативного доповнення (доповнюючі). Об'єктні відношення у словосполученнях представляються у вигляді формул [А(*А)] (довільне відношення, спрямоване на довільну річ) і [(А*)А] (довільна властивість, спрямована на довільну річ). Означальні відношення та відношення інформативного доповнення виражаються за допомогою формули [(А)А] (довільна річ, що має довільну властивість).

У третьому підрозділі "Аналіз відповідності між структурними схемами простого речення і його вираженням у рамках МТО" проводяться паралелі між особливостями вираження предикативної основи простого речення, його структурною схемою та формулами МТО. Так, у реченні використовуються слова природної мови, у структурній схемі - буквено-числові символи (своєрідний формалізм), у МТО - формульне втілення шести базисних категорій. Речення фіксує індивідуальну значеннєву наповненість кожної лексичної одиниці, у той час як структурна схема та формула МТО відволікаються від конкретного лексичного значення, утворюють абстрактну форму. Речення відображує усі граматичні особливості частин мови (рід, число, відмінок, відмінювання - для іменників, дієвідміна, особа, число - для дієслів тощо), структурна схема - лише деякі категорії (число і відмінок для іменника, особа й число - для дієслів), тоді як формула МТО граматичні категорії не відображає.

У четвертому підрозділі "Проблема часу в контексті МТО" нами був розглянутий ряд формул новітньої логічної дисципліни - часової МТО-логіки, що має у своєму арсеналі формальні засоби, які зіставляють судження з категорією часу.

У четвертому розділі "Практичне застосування МТО в лінгвістиці" МТО розглядається як можлива методологічна основа ряду мовних дисциплін.

У першому підрозділі "Використання МТО при вивченні російської мови" стверджується, що єдиної думки про кількість і значеннєвий зміст граматичних категорій не існує. Разом з тим, безсумнівним є взаємозв'язок будь-якої частини мови з логічними категоріями речі-властивості-відношення. Запропоновано використовувати логічний апарат МТО для характеристики різних лінгвістичних категорій залежно від цілей досліджуваного матеріалу та висунутих до учнів вимог.

У другому підрозділі "МТО як допоміжний механізм компаративної лінгвістики" розглядається питання про наявність таких мовних універсалій, які були притаманні б усім мовам. Стверджується, що вони існують, але не в області граматики, а в області логіки, а саме логічних категорій речі, властивості й відношення.

Ми зіставили формули МТО з лінгвістичним матеріалом, що представляє собою ідентичні тексти російською, англійською та латинською мовами. Це Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї від 10 грудня 1948 р. З метою порівняння адекватності вираження природних мов засобами МТО ми здійснили також їхнє вираження засобами логіки предикатів.

Стаття 1 Загальної декларації прав людини звучить так: "Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства". У МТО вона формалізується наступним чином: (t){a • a} • (t){a • a} • a(t), тоді як у логіці предикатів маємо таку формулу:

wP(w)&xP(x)&yP(y)&zP(z).

Зазначена формула МТО визначеній речі (людям) приписує деякі властивості (бути вільними й бути рівними у своїй гідності та правах, бути наділеними розумом і бути наділеними совістю) і деяке відношення (діяти у відношенні один до одного в дусі братерства). Формула логіки предикатів фіксує відношення між чотирма судженнями: I - всі люди народжуються вільними, II - всі люди народжуються рівними у своїй гідності та правах, III - всі люди наділені розумом і совістю, IV - всі люди повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Очевидно, що МТО апелює до особливостей людського мислення, що рівною мірою спирається на категорії речі, властивості й відношення. Логіка ж предикатів менш виразна, оскільки зводить три категорії до однієї глобальної - множини.

У третьому підрозділі "Використання МТО в машинному перекладі" ідеться про те, що в сучасному суспільстві все більшого значення набуває машинний переклад, який істотно заощаджує час і успішно дозволяє долати мовні бар'єри. Разом з тим, наявні системи машинного перекладу недосконалі. У дисертаційному дослідженні ми розглянули результати англо-російського перекладу, здійсненого за допомогою програми-перекладача "Сократ Персональний 4.1.", розробленою компанією "Арсеналъ". Ми вважаємо, що використання в процесі автоматичного перекладу МТО дозволило б одержати більш якісний результат.

Переклад російською мовою речення The sun disappeared behind the cloud вимагає використання, на відміну від англійського оригіналу, дійсного стану. Більш того, необхідно показати, що перед нами саме речення, а не словосполучення, отримане за допомогою перекладу програмою "Сократ". Використовуючи МТО як допоміжний механізм машинного перекладу, виразимо речення у вигляді формули (t)a - визначена річ має невизначену властивість. Переклад трансформується: Солнце исчезнутое за облаком - Солнце исчезло за облаком.

Речення The work having been done, everybody felt a great relief програма перевела як Работа сделанная, каждое почувствовавшее большим облегчением. Воно інтерпретується в МТО як (t*)a (a)a: у першій частині речення невизначена властивість приписується визначеній речі, у другій - невизначена річ має невизначену властивість. Таким чином, машинний переклад здобуває вигляду: Работа была сделана, каждый почувствовал огромное облегчение.

Проблемою перекладу речення What these countries need most to solve their economic problems is peace стала втрата значеннєвого ядра, тобто граматичної основи речення. "Сократ" перевів його як Какая это необходимость стран наиболее, чтобы решать их экономические проблемы мирное. Підмет мир трансформувалося із втратою змісту у прикметник. Щоб уникнути подібної ситуації, скористаємося формулою МТО: а([(t)а]). Одержуємо: Этим странам больше всего нужен мир, чтобы решить свои экономические проблемы.

Висновки

Дисертаційна робота демонструє ряд теоретичних і практичних результатів, присвячених проблемі застосування мови тернарного опису до аналізу граматичних форм природної мови. Основні підсумки проведеного нами дослідження такі.

1. У вигляді системи з атрибутивним і реляційним системним концептом нами розглянутий ряд лінгвістичних дисциплін - фонетика, словотвір, морфологія і синтаксис. З'ясувалося, що до них успішно може бути застосований двоїстий системний підхід, який дозволяє виявити різні закономірності та взаємозв'язки.

2. Як система розглянута граматика природної (російської) мови з наступними дескрипторами: концепт - функціонування граматичних дисциплін, структура - розгалужена мережа внутрішньо- та міждисциплінарних відношень, субстрат - словотвір, морфологія і синтаксис. Внаслідок проведених досліджень ми прийшли до висновку, що граматика є системою структурно-неточковою, структурно-замкнутою, структурно-неваріативною, жорсткою, мінімальною, неіманентною, нецентрованою, негомеомірною, елементарною, унікальною, субстратно-відкритою, неавтомодельною, внутрішньою, субстратно-гетерогенною.

3. Зіставлено основну одиницю природної мови - поняття слова - з категоріями "річ", "властивість", "відношення". Виділяються різні аспекти слова. Його лексичне значення визначається позалінгвістичними та внутрішньолінгвістичними факторами. Тріада категорій "річ", "властивість", "відношення" базується на позалінгвістичних факторах. Об'єднання цих категорій із категоріями "визначене", "невизначене" й "довільне" дає можливість виражати висловлювання будь-якого типу.

4. Застосовуючи МТО до аналізу словосполучень природної (російської) мови, ми орієнтувалися на прийняті у традиційній лінгвістиці класифікації. У зіставленні з МТО нами розглянуті розподіли словосполучень на групи (дієслівні, субстантивні, ад'єктивні, прислівникові) і за підрядним зв'язком (об'єктні, означальні, інформативного доповнення). При об'єктних відношеннях дієслівні словосполучення виражаються за допомогою формул [А(*А)] (довільне відношення, спрямоване на довільну річ) і [(А*)А] (довільна властивість, спрямована на довільну річ), а при означальних і відношеннях інформативного доповнення - за допомогою формули [(А)А] (довільна річ, що має довільну властивість). Субстантивні словосполучення зі стрижневим словом іменником при об'єктних відношеннях виражаються формулою [А(*А)] (довільне відношення, спрямоване на довільну річ), при означальних - формулою [(А)А] (довільна річ, що має довільну властивість). Дієслівні словосполучення при об'єктних відношеннях виражаються формулами [А(*А)] та [(А*)А], при означальних - формулою [(А)А].

5. Внаслідок зіставлення прийнятих у традиційній лінгвістиці структурних схем простого речення і його вираження в рамках МТО ми дійшли ряду висновків. Так, формула (А)А виражає 46% структурних схем простого речення, (А*)А - 7,7%, А(А) - 11,5%, А(*А) - 15,4%. Ці дані можуть бути використані при розробці матеріалів із лінгвістичній статистики.

6. Наведені нами класифікації частин мови переконливо свідчать про те, що єдиної думки про кількість і значеннєвий зміст граматичних категорій не існує. Разом з тим, безсумнівним є взаємозв'язок будь-якої частини мови з логічними категоріями речі-властивості-відношення. У зв'язку з цим як ілюстративний матеріал для лінгвістів був представлений аналіз ряду граматичних аспектів, здійснений за допомогою досліджуваної тріади категорій. Так, оскільки іменник - це деяка річ, що має три певні властивості - позначати предмет, виражати значення числа й відмінка та виражати значення роду, то можна вивести наступну формулу:

(а){t t t}.

Іменник вступає у відношення з іншими частинами мови - наприклад, із прикметником, від якого вимагає узгодження в роді, числі й відмінку. Таким чином, одержуємо формулу МТО:

А(а){t t t},

де А - довільний прикметник.

7. Питання про можливість існування мовних універсалій знаходить позитивну відповідь, проте полягає вона не у знаходженні граматичних спільностей, а в присутності у будь-якій мові логічних категорій. Здійснено порівняльний аналіз ідентичних текстів російською, англійською і латинською мовами і формульних виразів цих текстів засобами МТО і логіки предикатів. Показано, що внаслідок досконалішого формального апарату МТО краще відображує особливості природної мови.

8. Внаслідок глобальної інформатизації суспільства все більшої актуальності здобуває машинний переклад, що істотно заощаджує час та успішно дозволяє долати мовні бар'єри. Разом з тим, наявні системи машинного перекладу досить далекі від досконалості. Ми проаналізували переклад, зроблений за допомогою комп'ютерної програми "Сократ", і дійшли висновку, що використання МТО як допоміжного механізму машинного перекладу дозволяє істотно поліпшити його якість.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Куцос О.И. Анализ грамматики естественного языка в контексте атрибутивных системных параметров / О.И. Куцос // Наукове пізнання: методологія та технологія. - 2006. - №1. - С. 100 - 107.

2. Куцос О.И. Анализ групп словосочетаний русского языка с точки зрения языка тернарного описания / О.И. Куцос // Перспективи. - 2004. - № 2 - 3. - С. 44 - 50.

3. Куцос О.И. Анализ соответствия между структурными схемами простого предложения и его выражением в рамках языка тернарного описания / О.И. Куцос // Перспективи. - 2006. - №2. - С. 60 - 66.

4. Куцос О.І. Застосування мови тернарного опису до системного аналізу природної мови / О.І. Куцос // Науково-практична конференція "На шляху до синтезу філософії, релігії і науки": Тези доповідей. - Львів, 16 - 17 березня 2007 р. - С. 62 - 64.

5. Куцос О.И. Использование языка тернарного описания в англо-русском машинном переводе / О.И. Куцос // Параметрическая общая теория систем и её применения: Сб. трудов, посвящённый 80-летию проф. А.И. Уёмова / [ред. Цофнас А.Ю].- Одесса: Астропринт, 2008. - С. 177 - 184.

6. Куцос О.И. Логико-лингвистические аспекты изучения философии в вузе / О.И. Куцос // Преподавание философии в вузе: проблемы, цели, тенденции: Сборник статей Всероссийской научно-методической конференции. - Магнитогорск: МГТУ, 2005. - С. 146 - 150.

7. Куцос О.И. Применение языка тернарного описания к анализу подчинительных отношений и видов подчинительной связи в словосочетаниях русского языка / О.И. Куцос // Перспективи. - 2004. - №4. - С. 15 - 22.

8. Куцос О.И. Применение языка тернарного описания к анализу синтаксических единиц натурального языка / О.И. Куцос // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. - Тернопіль, 15 квітня 2005 р. - С. 24 - 25.

9. Куцос О.И. Теоретические и практические аспекты применения языка тернарного описания / О.И. Куцос // Философия и будущее цивилизации. Тезисы докладов и выступлений IV Российского философского конгресса. - Москва, 24 - 28 мая 2005 г. - С. 351 - 352.

10. Куцос О.И. Соотношение слова как лингвистической единицы и категорий вещи-свойства-отношения в рамках языка тернарного описания / О.И. Куцос // Наукове пізнання: методологія та технологія. - 2003. - № 2. - С. 50 - 55.

11. Куцос О.И. Язык тернарного описания как вспомогательный механизм машинного перевода / О.И. Куцос // Искусственный интеллект: философия, методология, инновации. Материалы Первой Всероссийской конференции студентов, аспирантов и молодых учёных, г. Москва, МИРЭА, 6-8 апреля 2006 г. - М.: ИИнтеЛЛ, 2006. - С. 137 - 139.

Размещено на Allbest.ru

...