Розуміння у здійсненні права: герменевтичний підхід

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

УДК 340.12

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Розуміння у здійсненні права: герменевтичний підхід

Спеціальність 12.00.12 - філософія права

Сатохіна Наталія Іванівна

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор юридичних наук, професор Максимов Сергій Іванович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри філософії

Офіційні опоненти:

- доктор юридичних наук, професор Козловський Антон Антонович, Національний транспортний університет, завідувач кафедри конституційного та адміністративного права

- кандидат юридичних наук Стовба Олексій В'ячеславович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії

Захист відбудеться «21» грудня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розісланий «19» листопада 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. Г. Данильян

право герменевтика цивільний судочинство

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність дослідження розуміння як складного феномену правової реальності зумовлена основоположним впливом останнього на здійснення права, особливо в ситуації юридичного конфлікту. Розуміння як спосіб буття людини уможливлює та опосередковує втілення права в правопорядку, пов'язуючи рівні правової реальності між собою. У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження онтологічного, антропологічного, ціннісного та етичного вимірів цього феномену. Актуальність теми зумовлена і практичними завданнями щодо підвищення ефективності правових рішень з точки зору сприяння суспільному миру, вдосконалення існуючого досвіду вирішення юридичних конфліктів і гуманізації юридичної практики в цілому.

При цьому герменевтичний підхід заслуговує не тільки бути пріоритетним в осмисленні феномену розуміння, а й бути самостійною парадигмою правового мислення в силу таких обставин: 1) саме в герменевтиці розуміння заявлено як центральна проблема і об'єкт дослідження; 2) герменевтичний підхід містить критичне ставлення до сцієнтизму традиційного правового мислення і механіцизму у прийнятті правового рішення; 3) актуалізація герменевтики права зумовлена об'єктивними тенденціями розвитку вітчизняної і світової юриспруденції: визнання людини найвищою цінністю, посилення ролі міжнародного права, зближення правових систем, розширення кола джерел права, в тому числі за рахунок судової правотворчості, посилення ролі творчого аспекту здійснення права; 4) герменевтика права здатна найбільш адекватно вирішити проблему примирення і відновлення співбуття з іншими, оскільки тільки в межах герменевтики розуміння може бути виведено в онтологічну площину і осмислено як спосіб існування самого розуміючого. Водночас в контексті герменевтичної філософії права можуть бути осмислені окремі питання загального значення, які в інших регіональних герменевтиках залишаються поза увагою.

Теоретичною базою дослідження стали роботи класиків філософської герменевтичної думки, зокрема: Е. Бетті, М. Гайдеґґера, Е. Гуссерля, В. Дільтея, Ф. Шлейєрмахера, Г. Шпета. Осмислення феномену розуміння в межах правової реальності здійснювалось в роботах: Р. Алексі, А. Барака, Г.-Г. Гадамера, П. Рікьора, Ю. Габермаса, К.-О. Апеля, А. Кауфмана, Р. Дворкіна, Й. Тонтті. До герменевтичної проблематики в юриспруденції на пострадянському просторі звертались: О. Атарщикова, А. Бернюков, Т. Дудаш, А. Козловський, С. Максимов, І. Малинова, О. Марченко, О. Мережко, Ю. Оборотов, О. Овчинніков, О. Писаревський, А. Поляков, О. Пичева, П. Рабінович, О. Стовба, В. Суслов, О. Юркевич та інші.

Разом з тим, існуючі герменевтичні правові дослідження: 1) переважно зосереджені на методологічному напрямку герменевтики права, в той час як онтологічні аспекти залишаються поза увагою; 2) базуються на моделі реалізації права, яка, на відміну від концепції здійснення права, не враховує новітніх тенденцій філософсько-правової думки; 3) оперують поняттям «праворозуміння», натомість «розуміння у здійсненні права» має ширший зміст і, відповідно, більший евристичний потенціал. Тож є всі підстави вважати, що комплексне осмислення феномену розуміння в контексті концепції здійснення права на основі герменевтичного підходу - актуальна проблема, успішне розв'язання якої буде вагомим внеском у розвиток сучасної герменевтики права як перспективного напрямку філософсько-правових досліджень, а також сприятиме уточненню деяких положень філософської герменевтики, удосконаленню концепції здійснення права, теоретичній концептуалізації теми розуміння у здійсненні права.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до напрямку комплексної цільової програми НДР «Філософські та культурологічні проблеми духовного життя суспільства та розвитку особистості», яку здійснює кафедра філософії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (державний реєстраційний номер 0106u002286) та пов'язано з НДР на замовлення Міністерства освіти і науки України «Правосвідомість і правова культура як базові чинники державотворчого процесу в Україні», яку здійснювала Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (державний реєстраційний номер 0209u001709).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка базових положень концепції розуміння у здійсненні права і стратегії її побудови на основі герменевтики права, а також удосконалення концепції здійснення права. Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

1) дослідити еволюцію проблеми розуміння в межах герменевтичної думки взагалі та герменевтики права зокрема і розробити стратегію її подальшого осмислення;

2) розкрити концепцію здійснення права як простір осмислення проблеми розуміння та уточнити основні її положення в контексті цієї проблеми;

3) виявити умови можливості розуміння у здійсненні права через аналіз базових характеристик розуміючого;

4) визначити предмет і критерій розуміння у здійсненні права;

5) виявити мету і результат розуміння у здійсненні права на прикладі моделей розуміння в цивільному та кримінальному судочинстві.

Об'єктом дослідження є феномен розуміння як спосіб буття людини, що опосередковує здійснення права.

Предметом дослідження виступає герменевтичний вимір ключових аспектів розуміння у здійсненні права та їх евристичний потенціал.

Методи дослідження. В основу дослідження покладений герменевтичний підхід інтерсуб'єктивістського напрямку осмислення права. Положення філософської герменевтики використовувались при розробці стратегії дослідження, яка передбачає: 1) дослідження еволюції осмислення проблеми розуміння в межах герменевтичної думки з метою виявлення власного «горизонту розуміння», обумовленого герменевтичною традицією; 2) визначення в контексті концепції здійснення права запитань, відповіді на які можуть бути отримані в ході осмислення проблеми розуміння; 3) відшукання відповідей на ці запитання за логікою розширення кола зрозумілого смислу в кожному наступному аспекті проблеми; 4) формулювання в результаті проведеного дослідження нових запитань відповідно до логіки «рухомого обрію розуміння».

Таким чином, дослідження має герменевтичну структуру «питання - відповіді». Герменевтичний підхід використовувся також в ході осмислення предмету дослідження з акцентом на логіці «герменевтичного кола (спіралі)», «рухомого обрію розуміння» та «історії впливу», на підґрунті яких формується ідея відтворення правової традиції через ситуативні судження. Положення герменевтики застосовувалися у співвідношенні з діалектикою на основі принципу доповнюваності, зокрема, при встановленні взаємозв'язків між правовою традицією та рішенням у справі, при експлікації теми конфліктності розуміння.

З-поміж загальнонаукових методів використовувалися насамперед такі: системно-структурний (при аналізі динамічної структури правової реальності), метод термінологічного аналізу (при уточненні поняттєвого апарату концепції здійснення права), метод типологізації (при побудові типології герменевтичних концепцій), порівняльно-історичний (для того, щоб простежити еволюцію герменевтичної думки), порівняльно-правовий та метод моделювання (при порівнянні моделей розуміння в цивільному та кримінальному судочинстві), формально-логічні - дедукція, індукція (при визначенні критерію та мети розуміння у здійсненні права, при формулюванні тенденцій сучасної герменевтичної думки), аналіз і синтез (при визначенні предмету розуміння як комплексу явищ).

Наукова новизна одержаних результатів. Дана робота є першим у вітчизняній філософії права комплексним дослідженням феномену розуміння в контексті концепції здійснення права, на основі герменевтичного підходу.

Наукова новизна вбачається у тому, що:

вперше:

розроблено стратегію дослідження проблеми розуміння у здійсненні права на основі відтворення проблемного поля філософської герменевтики і герменевтики права;

визначено місце розуміння в динамічній структурі правової реальності: розуміння постає як спосіб буття людини, що опосередковує здійснення права;

виявлено умови можливості розуміння у здійсненні права (інтерсуб'єктивність, історичність, конфліктність) через проблематизацію фігури розуміючого;

визначено предмет розуміння у здійсненні права як комплекс феноменів, які підлягають осмисленню (правова ситуація, правова традиція та особистість розуміючого), а також відмінний від гносеологічного критерій розуміння (справедливість);

виявлено мету і результат розуміння у здійсненні права на прикладі моделей розуміння в кримінальному та цивільному судочинстві;

розкрито евристичний потенціал осмислення проблеми розуміння у здійсненні права як для регіональних досліджень, так і для філософської герменевтики в цілому;

удосконалено:

- положення концепції здійснення права, пов'язані з проблемою розуміння, та відповідний поняттєвий апарат;

дістала подальшого розвитку:

- концепція здійснення права шляхом виведення результуючої характеристики останнього за межі правових інститутів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що низка положень та висновків дисертації може бути використана:

у науково-дослідній сфері - для подальшої теоретичної концептуалізації проблеми розуміння у здійсненні права, що сприятиме розвитку герменевтики права як перспективного напрямку філософсько-правових досліджень, а також удосконаленню концепції здійснення права;

в експертно-аналітичній роботі - як теоретичний матеріал при критичній оцінці та обґрунтуванні концепції реформування й розвитку судової влади в Україні;

у правотворчій діяльності - при опрацюванні й прийнятті законів та інших нормативно-правових актів, що визначають та регламентують різні аспекти правозастосовної діяльності;

у правозастосовній діяльності - для більш глибокого розуміння сутності здійснення права, підвищення ефективності правових рішень з точки зору сприяння суспільному миру, вдосконалення існуючого досвіду вирішення юридичних конфліктів і гуманізації юридичної практики в цілому;

у навчально-методичній сфері - при викладанні у вищих навчальних закладах курсів з філософії права та теорії держави і права і при підготовці відповідних підручників і навчальних посібників, а також при розробці спецкурсів з герменевтики права в рамках Болонського процесу;

у правовиховній сфері, зокрема: а) в галузі правової освіти - для уточнення змісту правової освіти в напрямку зміщення акцентів з вивчення існуючого законодавчого масиву на комплексне осмислення і засвоєння загальних принципів права як критеріїв розуміння у здійсненні права, відповідного розширення філософської складової юридичної освіти; б) для підвищення правової культури правозастосовців через переосмислення ролі людини у здійсненні права та ступеню її відповідальності за прийняте рішення.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження має самостійний характер. У статті «Проблема розуміння у правозастосуванні» здобувачем особисто розкрито особливості феномену розуміння в окремих формах правозастосування.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорювались на засіданнях кафедри філософії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні положення та висновки дослідження оприлюднені у доповідях на 10 наукових конференціях, зокрема міжнародних: «IV Харківські студентські філософські читання» (м. Харків, 2007 р.), «Правова держава: сьогодення і перспективи» (м. Суми, 29 березня 2008 р.), «Реформування сучасної правової системи» (м. Донецьк, 10-11 квітня 2009 р.), «VIII Oсінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 4-5 грудня 2009 р.), Міжнародний круглий стіл «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)» (м. Львів, 4-5 грудня 2009 р.), а також всеукраїнських: «Філософія і право» (м. Харків, 25 грудня 2006 р.), «Осінні юридичні читання» (м. Харків, 13 листопада 2008 р.), IV Bсеукраїнський круглий стіл «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)» (м. Львів, 28-29 листопада 2008 р.), ІI Bсеукраїнський круглий стіл «Актуальні проблеми філософії права: юридична герменевтика» (м. Одеса, 12-13 грудня 2008 р.), «Філософські, методологічні та психологічні проблеми права» (м. Київ, 31 січня 2009 р.). Всі тези і матеріали доповідей опубліковано.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 друкованих праць, у тому числі 4 статті у виданнях, що визнані ВАК України фаховими з юридичних наук, 2 статті в інших виданнях та тези 7 доповідей.

Структура та обсяг роботи зумовлені завданнями і логікою герменевтичного дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів (розподілених на 6 підрозділів), висновків та списку використаних джерел (208 найменувань на 22 сторінках). Обсяг дисертації складає 185 сторінок, з них 163 сторінки основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, визначається стан наукової розробки проблеми, формулюється мета та завдання, об'єкт і предмет дослідження, його методологічні засади, зазначається наукова новизна, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подаються відомості щодо апробації результатів дисертації, публікацій та структури роботи.

У першому розділі «Реконструкція проблемного горизонту герменевтики», який включає в себе два підрозділи, шляхом ретроспективного аналізу герменевтичної думки виявляється власний «горизонт розуміння» щодо поставленої проблеми.

У підрозділі 1.1. «Проблема розуміння на тлі історичного розвитку герменевтики» представлено еволюцію останньої від екзегетики як методики тлумачення окремих текстів (Аристотель, Святий Августин) через проекти «універсальної герменевтики» та загальної методології гуманітарних наук (Ф. Шлейєрмахер, В. Дільтей, Е. Бетті) до філософської герменевтики як онтології (Е. Гуссерль, М. Гайдеґґер, Г.-Г. Гадамер, П. Рікьор). В епоху Античності та Середньовіччя на належному рівні були осмислені проблема застосування як аспекту розуміння та феномен трансцендентальної суб'єктивності. Періоду Реформації та Відродження ми завдячуємо розширенням меж застосування герменевтичної теорії та першими проектами «універсальної герменевтики». З розвитком гуманітарних наук герменевтика формується як епістемологічне підґрунтя гуманітарних наук та нормативна методологія для них. В межах філософської герменевтики феномен розуміння опинився в центрі філософської рефлексії як фундаментальний спосіб існування людини. Визначаються основні поняття і концепції філософської герменевтики, які володіють евристичним потенціалом для осмислення розуміння у здійсненні права, зокрема: поняття «передрозуміння», «передсудження», «традиція», «горизонт розуміння», «смисл», «смислотворення», «аплікація», а також ідеї «герменевтичного кола», «злиття горизонтів», «конфлікту інтерпретацій», «історії впливу».

Підрозділ 1.2. «Експлікація проблеми розуміння в сучасній філософії права» присвячено виявленню та аналізу проблеми розуміння в регіональних (правових) дослідженнях. Результатом узагальнення і порівняння існуючих джерел (Г.-Г. Гадамер, П. Рікьор, А. Кауфман, Р. Дворкін, Ю. Габермас, Й. Тонтті) стала типологія сучасних герменевтичних концепцій, серед яких: вузькі (орієнтовані на розуміння правових норм, зафіксованих у текстах) та широкі (спрямовані на осмислення правової реальності в цілому); методологічні (що дозволяють прояснити методи практичної інтерпретаційної роботи) та онтологічні (спрямовані на експлікацію умов можливості розуміння); засновані на герменевтиці довіри (яка не задається питанням про основи інтерпретаційних традицій, а прагне продовжити їх), герменевтиці підозри (що виходить з методологічної позиції недовіри до об'єктів розуміння та прагне виявити внутрішні конфлікти традиції) та «критичній герменевтиці» (що являє собою результат діалектичної взаємодії попередніх двох напрямків) тощо. Спираючись на проведений аналіз, стверджується, що герменевтика права відображає основні тенденції осмислення проблеми розуміння в сучасній філософській герменевтиці, як от: актуалізація праксеологічного виміру дослідження як засобу подолання розриву між онтологічною і методологічною герменевтикою, аксіологізація герменевтичної проблематики та регіоналізація герменевтичних досліджень.

На основі аналітичної реконструкції сучасних герменевтичних правових концепцій та враховуючи виявлені тенденції їх розвитку, розроблено стратегію осмислення феномену розуміння у здійсненні права, яка охоплює такі аспекти: визначення місця розуміння в динамічній структурі правової реальності; виявлення умов можливості розуміння, представлених в герменевтичній традиції концепціями історичності, інтерсуб'єктивності та конфлікту інтерпретацій; осмислення антропологічного виміру феномену розуміння, який включає базові характеристики розуміючого; визначення предмету та критерію розуміння; осмислення мети і результату розуміння на прикладі моделей розуміння в цивільному і кримінальному судочинстві.

У другому розділі «Здійснення права як сфера розуміння», який складається з чотирьох підрозділів, розглядаються основні аспекти розуміння в динамічній структурі правової реальності на прикладі прийняття правового рішення в конфліктній ситуації як найбільш показовому.

У підрозділі 2.1. «Концепція здійснення права в контексті проблеми розуміння» визначається місце проблеми розуміння в концепції здійснення права та уточнюється коло основних понять останньої. За допомогою порівняльного аналізу обґрунтовується висновок про те, що для осмислення феномену розуміння в динамічній структурі правової реальності концепція здійснення права має більший евристичний потенціал, ніж концепція правореалізації, оскільки виявляє активний, творчий характер становлення права. Останній пов'язаний вже не з пізнанням норми шляхом відшукання закладеного в ній смислу (орієнтація в минуле), а з розумінням як смислотворенням або відтворенням смислу (спрямованість в майбутнє).

Доводиться, що розуміння є способом буття людини, який уможливлює здійснення нею права і опосередковує всі етапи становлення останнього. У цьому контексті проводиться розмежування між поняттями «розуміння у здійсненні права» і «праворозуміння»: перше являє собою онтологічний феномен, друге переважно розглядається як гносеологічна категорія; «розуміння у здійсненні права» має ширший предмет, ніж «праворозуміння», а відповідно і ширші евристичні можливості (дозволяє актуалізувати такі аспекти здійснення права як осмислення правової ситуації та самореалізація особистості в праві і через право).

Окреслено перспективу удосконалення і подальшого розвитку концепції здійснення права через дослідження природи розуміння як ланки, що пов'язує рівні правової реальності між собою.

Підрозділ 2.2. «Онтологія розуміння в антропологічній перспективі» присвячений виявленню умов можливості розуміння як способу буття людини в правовій реальності. Поставлене завдання реалізується через проблематизацію фігури розуміючого шляхом виявлення і осмислення специфічних рис людського існування: інтерсуб'єктивності, темпоральності і конфліктності. Демонструється, що ситуація винесення правового рішення є парадигмальним прикладом герменевтичної практики, в якому умови можливості розуміння можуть бути не тільки проілюстровані, а й розкриті в додаткових аспектах. Інтерсуб'єктивність розглядається як первинна включеність людини в мережу відносин з іншими людьми як ко-суб'єктами досвіду та взаємодія з ними. Суб'єкт знаходить себе обмеженим рамками власного буття з іншими, разом з якими та із середовища яких він здійснює розуміння, маючи на меті, однак, досягнути в мові як загальнолюдському проекті універсальності останнього. Темпоральність в аспекті історичності поєднує «закинутість» (в сенсі зануреності в горизонт власного світу, обумовлений правовою традицією) та «проективність» (в сенсі трансцендування правового рішення в напрямку справедливості). Водночас кожне нове розуміння розширює смисл традиції права, онтологічний статус якої, таким чином, не може бути стабілізований. Конфліктність розуміння передбачає боротьбу за смисл традиції конкуруючих інтерпретацій, які одночасно є її застосуванням і відтворенням. Відзначається продуктивний характер конфліктності: саме через конфлікт відбувається випробування правил у конкретній ситуації, а етики аргументації - в конфлікті переконань.

У підрозділі 2.3. «Епістемологія розуміння у здійсненні права» визначається предмет розуміння у здійсненні права і критерій такого розуміння. Співвіднесення поняття «розуміння» з поняттям «смисл» у часовій перспективі дозволило визначити предмет розуміння у здійсненні права як комплекс феноменів, які підлягають осмисленню і набувають у цьому осмисленні своєї буттєвої завершеності. Такими феноменами є правова ситуація (простір відносин між людьми, що впорядковується на основі права), правова традиція (сукупність джерел права та їх інтерпретацій) і особистість розуміючого. Продемонстровано, що в осмисленні правової ситуації тісно поєднані сутнісний (спрямованість на схоплення того, чим є предмет) та аплікативний аспект розуміння (сконцентрований на описі того, як себе являє предмет в системі зв'язків), або «прояснення» і «вирішення» ситуації. При цьому якщо у випадку осмислення правової ситуації йдеться про смислотворення та становлення норми права в кожному окремому випадку, то стосовно права як цілісної традиції більш доречно говорити про постійне відтворення смислу в конфлікті конкуруючих інтерпретацій. Встановлено, що взаємодія між правовою традицією та конкретним правовим рішенням підпорядкована логіці «герменевтичного кола», або, радше, «герменевтичної спіралі»: з одного боку, традиція обумовлює осмислення правової ситуації, але не в сенсі жорсткої детермінації, а в тому сенсі, що вона покладає межі розумінню, окреслюючи доступні смислові альтернативи та визначаючи, які рішення є неприйнятними. Крім того, традиція забезпечує загальною структурою та універсальним алгоритмом відповіді на будь-яке юридичне питання. З іншого боку, сама традиція складається з обумовлених нею рішень у конкретних ситуаціях. При цьому таке коло не є застиглою структурою, а передбачає «концентричне розширення зрозумілого смислу». Розгляд людини одночасно як суб'єкта та як предмета, що підлягає власному осмисленню, дозволив розкрити розуміння в аспекті самовизначення та самореалізації розуміючого як правової особистості.

Розмежування розуміння і пізнання дозволило дійти висновку, що в контексті здійснення права слід говорити саме про розуміння як відкриття нових горизонтів, оскільки правова ситуація в силу своєї унікальності потребує герменевтичного осмислення, на відміну від гносеологічного пізнання, яке працює із вже осмисленими горизонтами. При цьому розуміння отримує специфічний орієнтир, який вже не може бути виражений через ціннісно-нейтральний концепт істини, а пов'язаний з ідеєю справедливості.

У підрозділі 2.4. «Розуміння у здійсненні права в етико-практичному вимірі» визначається мета розуміння у здійсненні права - сприяння суспільному миру через примирення конфліктуючих сторін. Обґрунтовується думка про те, що, на відміну від «вирішення справи» як припинення юридичної невизначеності та «прояснення ситуації» як встановлення істини у справі, «розуміння» являє собою таке осмислення правової ситуації, що відкриває можливості для примирення конфліктуючих сторін. Варіанти змістовного наповнення цих можливостей встановлюються за допомогою побудови принципово відмінних моделей юридичного спору. Так, осмислення правових ситуацій, пов'язаних з розподілом співрозмірних благ, досягає мети відновлення нормального співіснування людей через поновлення у правах за принципом еквівалентності. У кримінальному ж конфлікті у зв'язку з відсутністю еквіваленту, відповідного порушеним правам, примирення опосередковане моральним актом прощення, що виконує роль пов'язуючої ланки між порушенням і відновленням умов співіснування людей. Проте якщо б прощення було можливе на рівні прийняття правового рішення, воно полягало б у скасуванні покарання, але це є несправедливим. Отже, у сфері права продовжує існувати невибачальне. Тому констатується неможливість інституалізації прощення на рівні судочинства. Обґрунтовується, що такі спроби втілення ідеї прощення в правових інститутах як амністія та строки давності не можна вважати вдалими з точки зору досягнення мети примирення. На основі проведеного аналізу робиться висновок про те, що у всій своїй повноті та буттєвій завершеності право здійснюється за межами правових інститутів, у пункті прощення і примирення.

ВИСНОВКИ

У дисертації розв'язане актуальне наукове завдання, що полягає у розробці базових положень концепції розуміння у здійсненні права і стратегії її побудови на основі герменевтики права, а також удосконалення концепції здійснення права.

За результатами дослідження зроблено такі основні висновки.

1. Дослідження еволюції осмислення проблеми розуміння в межах герменевтичної думки дозволило виявити власний «горизонт розуміння», обумовлений герменевтичною традицією. Основні поняття і концепції філософської герменевтики володіють значним евристичним потенціалом для осмислення розуміння у здійсненні права (йдеться, насамперед, про поняття «передрозуміння», «передсудження», «традиція», «горизонт розуміння», «смисл», «смислотворення», «аплікація», а також ідеї «герменевтичного кола», «злиття горизонтів», «конфлікту інтерпретацій», «історії впливу»).

2. Простір для осмислення проблеми розуміння у здійсненні права окреслюється в межах регіональної герменевтики - герменевтики права. У результаті експлікації проблеми розуміння в сучасній філософії права було побудовано типологію герменевтичних концепцій, сформульовано основні тенденції осмислення проблеми розуміння в сучасній філософській герменевтиці та розроблено стратегію дослідження розуміння у здійсненні права. Остання охоплює такі аспекти: визначення місця розуміння в динамічній структурі правової реальності; виявлення умов можливості розуміння; осмислення антропологічного виміру феномену розуміння; визначення предмету та критерію, мети і результату розуміння.

3. Результатом аналізу динамічної структури правової реальності є висновок про те, що розуміння є способом буття людини, який уможливлює та опосередковує здійснення нею права. Для осмислення феномену розуміння концепція здійснення права має більший евристичний потенціал, ніж концепція правореалізації, оскільки виявляє активний, творчий характер становлення права. Останній пов'язаний вже не з пізнанням норми шляхом відшукання закладеного в ній смислу, а з розумінням як смислотворенням або відтворенням смислу.

4. В екзистенціально-онтологічному вимірі, розуміння у здійснені права - це спосіб буття людини в правовій реальності, заснований у таких характеристиках розуміючого як інтерсуб'єктивність, історичність та конфліктність. Інтерсуб'єктивність розглядається як первинна включеність людини в мережу відносин з іншими людьми як ко-суб'єктами досвіду та взаємодія з ними. Темпоральність в аспекті історичності поєднує «закинутість» (в сенсі зануреності в горизонт власного світу, обумовлений правовою традицією) та «проективність» (в сенсі трансцендування правового рішення в напрямку справедливості). Водночас кожне нове розуміння розширює смисл традиції права, онтологічний статус якої, таким чином, не може бути стабілізований. Конфліктність розуміння передбачає боротьбу за смисл традиції конкуруючих інтерпретацій, які одночасно є її застосуванням і відтворенням.

5. З точки зору його предмету, розуміння у здійснені права являє собою осмислення правової ситуації в світлі правової традиції через особистість розуміючого. Співвіднесення поняття «розуміння» з поняттям «смисл» у часовій перспективі дозволило визначити предмет розуміння у здійсненні права як комплекс феноменів, які підлягають осмисленню: правова ситуація, правова традиція і особистість розуміючого. В осмисленні правової ситуації тісно поєднані сутнісний та аплікативний аспекти розуміння, або «прояснення» і «вирішення» ситуації. При цьому якщо у випадку осмислення правової ситуації йдеться про смислотворення, то стосовно права як цілісної традиції більш доречно говорити про постійне відтворення смислу в конфлікті конкуруючих інтерпретацій. Взаємодія між правовою традицією та конкретним правовим рішенням підпорядкована логіці «герменевтичної спіралі», яка передбачає розширення зрозумілого смислу через взаємообумовленість. Розгляд людини одночасно як суб'єкта та як предмета, що підлягає власному осмисленню, дозволив розкрити розуміння в аспекті самовизначення та самореалізації розуміючого як правової особистості.

6. З точки зору його критерію, розуміння у здійсненні права являє собою спосіб буття людини в напрямку справедливості. Розмежування герменевтики та гносеології дозволило дійти висновку, що в контексті здійснення права слід говорити саме про розуміння як відкриття нових горизонтів, оскільки правова ситуація в силу своєї унікальності потребує герменевтичного осмислення, на відміну від гносеологічного пізнання, яке працює із вже осмисленими горизонтами. При цьому розуміння отримує специфічний орієнтир, який, на відміну від ціннісно-нейтрального концепту істини, пов'язаний з ідеєю справедливості.

7. Мета розуміння у здійсненні права - сприяння суспільному миру через примирення конфліктуючих сторін. На відміну від «вирішення справи» як припинення юридичної невизначеності та «прояснення ситуації» як встановлення істини у справі, «розуміння» являє собою таке осмислення правової ситуації, що відкриває можливості для примирення. Варіанти змістовного наповнення цих можливостей залежать від моделі юридичного спору. Так, осмислення правових ситуацій, пов'язаних з розподілом співрозмірних благ, досягає мети відновлення нормального співіснування людей через поновлення у правах за принципом еквівалентності. У кримінальному ж конфлікті у зв'язку з відсутністю еквіваленту, відповідного порушеним правам, примирення опосередковане моральним актом прощення як позаінституціональної умови примирення, що виконує роль пов'язуючої ланки між порушенням і відновленням умов співіснування людей. Отже, у всій своїй повноті та буттєвій завершеності право здійснюється за межами правових інститутів, у пункті прощення і примирення.

8. Проведене дослідження дозволило розкрити значний евристичний потенціал осмислення проблеми розуміння у здійсненні права. По-перше, йдеться про можливість уточнення і подальшого розвитку концепції здійснення права через дослідження природи розуміння як ланки, що пов'язує рівні правової реальності між собою. По-друге, сформульовані висновки є внеском у розвиток герменевтики права в напрямку інтеграції її методологічного та онтологічного аспектів. Разом з тим, дослідження в межах правової реальності виявляється актуальним не тільки в сенсі вирішення регіональних завдань, але й в аспекті збагачення філософської герменевтики. Так, у герменевтиці права, як в жодній іншій регіональній герменевтиці, найповніше розкривається конфліктна природа розуміння, його аплікативність та продуктивний творчий характер. Особливість розуміння у здійсненні права, на відміну від інших герменевтичних практик, полягає також в комплексному характері його предмету, який дозволяє, крім таких традиційних аспектів осмислення як смислотворення і смисловідшукання, розкрити специфічну структуру відтворення смислу. У герменевтиці права найбільшою мірою виявляється відмінний від гносеологічного критерію істинності, критерій справедливості розуміння, що сприяє остаточному розмежуванню розуміння і пізнання, герменевтики та епістемології. Отже, розуміння у здійсненні права не просто являє собою парадигмальний приклад розуміння, а й дозволяє додатково акцентувати деякі смислові нюанси загального значення, які в інших сферах дослідження залишаються поза увагою. І, насамкінець, проблема розуміння здатна стати вихідним пунктом для побудови цілісної концепції розуміння у здійсненні права, яка передбачає подальший розвиток положень даного дослідження і розкриття нових аспектів проблеми, зокрема, виявлення модусів існування розуміння в онтологічному вимірі та відтворення механізму розуміння - в гносеологічному, а також побудову і осмислення окремих моделей розуміння у правовій реальності та їх типологізацію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Максимов, С. І. Проблема розуміння у правозастосуванні / С. І. Максимов, Н. І. Сатохіна // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2007. - № 1. - С. 15 - 24.

Сатохіна, Н. І. Суб'єкт права як суб'єкт розуміння / Н. І. Сатохіна // Проблеми законності : республ. міжвідом. наук. зб. / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; відп. ред. В. Я. Тацій. - Харків : Нац. юрид. акад. України, 2008. - Вип. 98. - С. 189 - 194.

Сатохіна, Н. І. Проблемні питання розуміння у здійсненні права / Н. І. Сатохіна // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України ; редкол. : С. В. Ківалов та ін. - Одеса : Юридична література, 2009. - Вип. 50. - С. 212 - 217.

Cатохіна, Н. І. Розуміння у здійсненні права: онтологічний вимір / Н. І. Сатохіна // Право і безпека : наук. журнал / Харківський національний університет внутрішніх справ . - Х., 2010. - № 1 (33). - С. 27 - 32.

Сатохіна, Н. І. Антропологія права та юридична герменевтика / Н. І. Сатохіна // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи) : статті учасників Четвертого всеукраїнського «круглого столу» (м. Львів, 28-29 листопада 2008 р.) - Львів : Край, 2009. - С. 262 - 268.

Сатохіна, Н. І. Розуміння у здійсненні права: антропологічний вимір / Н. І. Сатохіна // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи) : матеріали Міжнародного «круглого столу» (м. Львів, 4-5 грудня 2009 р.) - Львів : Край, 2009. - С. 289 - 301.

Сатохіна, Н. І. Проблема розуміння у юридичній практиці / Н. І. Сатохіна // Філософські читання : матеріали міжнародної наукової конференції (м. Харків, 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х., 2007. - С. 34 - 36.

Сатохіна, Н. І. Використання герменевтичного підходу у правозастосовчій діяльності / Н. І. Сатохіна // Філософія і право : тези доповідей і наукових повідомлень студентської наукової конференції з філософії (м. Харків, 2007 р.) / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2007. - С. 96 - 98.

Сатохина, Н. И. Субъект права как субъект понимания / Н. И. Сатохина // Правова держава: сьогодення і перспективи : збірник матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих учених (м. Суми, 29 березня 2008 р.). - Суми, 2008. - С. 20 - 22.

Сатохіна, Н. І. Юридична герменевтика: сучасний стан та перспективи розвитку / Н. І. Сатохіна // Осінні юридичні читання : тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської наукової конференції молодих вчених (м. Харків, 12-13 листопада 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2008. - С. 22 - 24.

Сатохіна, Н. І. Принцип інтерсуб'єктивності як обґрунтування праворозуміння / Н. І. Сатохіна // Реформування сучасної правової системи : збірник тез Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих учених (м. Донецьк, 10-11 квітня 2009 р.) - Донецьк : Друк-Інфо, 2009. - С. 44 - 45.

Сатохіна, Н. І. Предмет і мета розуміння у здійсненні права / Н. І. Сатохіна // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права : матеріали ІІ Всеукр. наук.-теорет. конф. (м. Київ, 31 січня 2009 р.) / М-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т внутр. справ. - К., 2009. - С. 130 - 132.

Сатохіна, Н. І. Умови можливості розуміння у здійсненні права / Н. І. Сатохіна // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених (м. Хмельницький, 4-5 грудня 2009 р.) - Хмельницький, 2009. - С. 83 - 85.

АНОТАЦІЯ

Сатохіна Н. І. Розуміння у здійсненні права: герменевтичний підхід. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 - філософія права. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2010.

Дисертація присвячена осмисленню феномену розуміння у здійсненні права на основі герменевтичного підходу. Досліджено еволюцію осмислення проблеми розуміння в межах герменевтичної думки, в результаті чого побудовано типологію герменевтичних концепцій та визначено тенденції їх розвитку.

Проаналізовано основні аспекти феномену розуміння у здійсненні права: визначене місце розуміння в динамічній структурі правової реальності (розуміння - спосіб буття людини, який уможливлює здійснення права і опосередковує всі його етапи); умови можливості розуміння та базові характеристики розуміючого (історичність, інтерсуб'єктивність та конфліктність); предмет (правова ситуація, правова традиція, особистість розуміючого) та критерій розуміння (справедливість); мета і результат розуміння на прикладі моделей розуміння в цивільному і кримінальному судочинстві (примирення сторін). Окреслено напрямок подальшої теоретичної концептуалізації проблеми розуміння у здійсненні права; уточнено концепцію здійснення права.

Ключові слова: розуміння у здійсненні права, герменевтичний підхід, інтерсуб'єктивність, темпоральність, конфлікт інтерпретацій, правова ситуація, правова традиція, справедливість, примирення, прощення.

АННОТАЦИЯ

Сатохина Н. И. Понимание в осуществлении права: герменевтический подход. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.12 - философия права. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2010.

Диссертация посвящена осмыслению феномена понимания в осуществлении права на основе герменевтического подхода. В работе рассмотрена эволюция проблемы понимания в рамках герменевтической мысли вообще и герменевтики права в частности. Показано развитие герменевтической мысли от экзегетики как методики толкования отдельных текстов через проекты «универсальной герменевтики» и общей методологии гуманитарных наук до философской герменевтики как онтологии. Таким образом, выявлен собственный «горизонт понимания», обусловленный герменевтической традицией. Подчеркивается, что основные понятия и концепции философской герменевтики обладают эвристическим потенциалом для осмысления понимания в осуществлении права, в частности: понятия «предпонимание», «предрассудок», «традиция», «горизонт понимания», «смысл», «смыслосоздание», «аппликация», а также идеи «герменевтического круга», «слияния горизонтов», «конфликта интерпретаций», «истории воздействий». Произведена типология герменевтических концепций. Выделены основные тенденции их развития.

Очерчено место понимания в динамической структуре правовой реальности. Отмечается, что понимание представляет собой способ бытия человека, который делает возможным и опосредует осуществление права. В этом контексте уточняется круг основных понятий концепции осуществления права.

Путем проблематизации фигуры понимающего и осмысления специфических черт человеческого существования выявлены условия возможности понимания в осуществлении права: интерсубъективность, темпоральность, конфликтность. Интерсубъективность рассматривается как изначальная включенность человека в сеть отношений с другими людьми как ко-субъектами опыта и взаимодействие с ними. Темпоральность в аспекте историчности объединяет «заброшенность» (погруженность в горизонт собственного мира, обусловленный традицией) и «проективность» (трансцендирование правового решения в направлении справедливости). Конфликтность понимания предусматривает борьбу конкурирующих интерпретаций за смысл традиции. Подчеркивается продуктивный характер конфликтности: через конфликт правило проходит испытание ситуацией.

Определен предмет понимания в осуществлении права как комплекс феноменов, которые подлежат осмыслению и обретают свою бытийную завершенность в этом осмыслении: правовая ситуация, правовая традиция и личность понимающего. Установлено, что взаимодействие между правовой традицией и конкретным решением подчиняется логике «герменевтической спирали», которая предполагает взаимовлияние и расширение смысла. В качестве критерия герменевтического понимания рассматривается справедливость, в отличие от истинности как ценностно-нейтрального критерия гносеологического познания.

Проанализирована цель понимания в осуществлении права - способствование общественному миру через примирение. Обоснована мысль о том, что понимание представляет собой такое осмысление правовой ситуации, которое открывает возможности для примирения конфликтующих сторон. Рассмотрены варианты смыслового наполнения этих возможностей в гражданском и уголовном судопроизводстве. Особое внимание уделено прощению как внеинституциональному условию примирения.

Предложено направление дальнейшей концептуализации проблемы понимания в осуществлении права и уточнения концепции осуществления права. Показан эвристический потенциал данной проблематики для региональных исследований и для герменевтической мысли в целом.

Ключевые слова: понимание в осуществлении права, герменевтический поход, интерсубъективность, темпоральность, конфликт интерпретаций, правовая ситуация, правовая традиция, справедливость, примирение, прощение.

SUMMARY

Satokhina N. I. Understanding in the Realization of Law: Hermeneutic Approach. - Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of Candidate of Law Sciences on speciality 12.00.12 - Philosophy of Law. - Yaroslav the Wise National Law Academy of Ukraine, Kharkov, 2010.

The thesis is devoted to comprehension phenomenon of understanding at the realization of law on basis of hermeneutic approach. Through investigation of the genesis of comprehension of understanding problem in the field of hermeneutic thought in general and in the field of hermeneutics of law author constructs the typology of hermeneutical conceptions, formulates main tendencies of their development and works out the program of the investigation of understanding problem in the realization of law.

The main aspects of understanding phenomenon in the realization of law are analyzed. They are: the place of understanding in the dynamic structure of legal reality (understanding in the realization of law is the mode of human being towards justice that makes possible realization of law), conditions of the possibility of understanding as mode of human being in law (intersubjectivity, temporality and conflict), subject (understanding in the realization of law is comprehension of legal situation in context of tradition of law through the human personality) and criterion of understanding (justice), purpose and result of understanding (understanding in the realization of law makes possible reconciliation). The author suggests the direction of further theoretical conceptualization of problem of understanding in the realization of law and perfects the conception of realization of law.

Key words: understanding in the realization of law, hermeneutic approach, intersubjectivity, temporality, conflict of interpretations, legal situation, tradition of law, justice, reconciliation, forgiveness.

Відповідальний за випуск

доктор філософських наук,

професор Дзьобань О.П.

Підписано до друку 26.10.2010. Формат 60х90/16.

Папір офсетний. Віддруковано на ризографі.

Умовн. друк. арк. 0,7. Облік.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100 прим. Зам. № 4110.

Друкарня

Національної юридичної академії України

імені Ярослава Мудрого

61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77

Размещено на Allbest.ru

...