Еволюція світогляду людини: соціально-філософський аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 141.7: 330. 562

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОГЛЯДУ ЛЮДИНИ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

09.00.03 -- соціальна філософія та філософія історії

Буканова Оксана Валентинівна

Запоріжжя - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор КРИВЕГА Людмила Дмитрівна, Запорізький національний університет, завідувач кафедри філософії.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор ЦЮРУПА Михайло Володимирович,Державний економіко-технологічний університет транспорту, завідувач кафедри суспільних та гуманітарних наук;

кандидат філософських наук, доцент КРОХМАЛЬ Наталія Василівна,Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, професор кафедри управління та євроінтеграції.

Захист відбудеться 13 травня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.05 у Запорізькому національному університеті за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. IV, ауд. 328.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. № 2.

Автореферат розісланий 08 квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Бутченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В результаті системних соціальних зрушень епіцентром радикальних духовно-культурних змін та впливів стають світоглядні орієнтації людини. Аналіз еволюції світоглядних орієнтацій засвідчує мінливість, рухливість, змінюваність світогляду людини, виявляє його сумарний вектор у різні соціокультурні епохи, допомагає з'ясувати тенденції розвитку сучасного світоглядного комплексу і запропонувати механізм його формування. Звернення до світоглядної проблематики обумовлено також необхідністю налагодити діалог між представниками різних світоглядних орієнтацій з метою утвердження конструктивного співробітництва у вирішенні актуальних проблем сучасного суспільства. Результати аналізу світоглядних процесів у сучасному глобалізованому світі свідчать про відсутність світоглядної однолінійності та виключно соціальної детермінації еволюції світогляду людини, про неможливість надання однозначного характеру співвідношенню індивідуального світовідчуття та масових настанов. Усе це вимагає розробки відповідного концептуально-методологічного забезпечення, адже світоглядні орієнтації людей - важливий і самодостатній фактор розвитку суспільства, згасла або збуджена енергія його перетворення.

Суттєвою ознакою соціально-філософського дослідження еволюції світогляду людини має стати комплексне теоретичне осмислення змін у світоглядних орієнтаціях людини в умовах трансформації суспільства. Це потребує всебічного аналізу об'єктивних і суб'єктивних чинників соціокультурної детермінації світогляду, осмислення історичного поступу соціуму та його культури через проекцію та уособлення у світогляді людини.

Соціально-практична актуальність зазначеної теми підкріплюється тим, що в теоретико-пізнавальному сенсі процес еволюції світогляду людини недостатньо розроблений і потребує філософського осмислення, що відкриває можливість виявлення загальнозначущих чинників, які виступають рушіями еволюції уявлень людини про світ, своє місце і роль у ньому, визначають характер її діяльності, що є особливо актуальним для сучасного українського суспільства. Важливою причиною актуалізації досліджуваної проблеми є необхідність формування соціально-конструктивного світогляду сучасного громадянина України, збереження ним індивідуальної та етнічної самобутності, продовження традицій. При цьому важливо враховувати світовий досвід вирішення світоглядних проблем, що виникали раніше в процесі соціальних перетворень. Різноспрямований вектор соціальних змін останніх десятиліть обумовив певну невизначеність та еклектичність світоглядних орієнтацій наших громадян, “світоглядне зіткнення” жителів різних регіонів України, що актуалізує необхідність філософської рефлексії феномена світогляду. Визначення детермінант оптимізації світоглядної карти людини допоможе сформувати методологічне підґрунтя для корекції світоглядної спрямованості активності людини та її діяльності щодо культивування соціального і природного середовища. Дослідження світоглядного вектора розвитку соціуму, осмислення шляхів реформування суспільства виступає нагальним завданням у царині соціальної філософії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до науково-дослідної теми № 0109У002518 “Удосконалення методології соціального пізнання, змісту та методики викладання філософії на гуманітарних факультетах ВНЗ”, затвердженої наказом МОН України № 1043 від 17. 11. 2008 року, планів науково-дослідної роботи кафедри філософії Запорізького національного університету. Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні соціально-філософського аналізу феномена “еволюції світогляду” як міри культурно-історичної детермінованості суб'єкт-об'єктного зв'язку суспільного буття та суспільної свідомості. Для реалізації поставленої мети передбачається вирішити такі наукові завдання: -проаналізувати існуючі підходи щодо розуміння проблеми еволюції світогляду людини в суспільствознавстві;

- охарактеризувати специфіку соціально-філософського аналізу проблеми еволюції світогляду людини;

- продемонструвати ваємозв'язок суспільного буття та суспільної свідомості як закономірність еволюції світогляду людини;

- запропонувати критерії виокремлення етапів і сучасних тенденцій розвитку світогляду людини;

- з'ясувати особливості взаємозв'язку суспільного буття та суспільної свідомості на різних етапах еволюції світогляду людини;

- виокремити об'єктивні та суб'єктивні чинники еволюції світогляду людини;

- дослідити індивідуально-особистісний та загальнолюдський аспекти еволюції світогляду людини;

- раціоналізувати проблемне поле світоглядних орієнтацій сучасного українця в умовах трансформації соціуму;

- розкрити зміст детермінант оптимізації процесу формування соціально-конструктивного світогляду сучасного українця.

Об'єктом дослідження є мисленнєві моделі світогляду людини.

Предметом дослідження виступає еволюція світогляду людини та сукупність детермінант оптимізації світоглядних орієнтацій людини.

Методи дослідження. Джерельну базу дослідження еволюції світогляду людини складає комплекс соціогуманітарних, філософських, історичних, соціологічних, соціально-психологічних, політологічних, а також міждисциплінарних теоретичних ресурсів, покликаних сприяти осмисленню обраної проблеми. У роботі використовуються наступні методи:

- діалектичний - еволюція світогляду людини розглядається як суперечливий та взаємопов'язаний процес становлення різноманітних світоглядних комплексів;

- соціокультурний - дослідження світогляду зосереджує увагу на історично сформованих глибинних стійких соцієтальних настановах, що визначає особливості еволюції змістовної частини світогляду;

- герменевтичний - дозволяє зрозуміти та послідовно інтерпретувати авторські позиції дослідників світоглядної проблематики та застосувати їх щодо досліджуваного у дисертації феномена “еволюції світогляду”;

- компаративний - порівняння світоглядних настанов та виокремлення особливостей світоглядної картини людини в різноманітних соціокультурних традиціях як принцип досягнення об'єктивного знання;

а також методологічні підходи:

- феноменологічний - дозволяє максимально об'єктивувати суб'єктивну інтенційність рефлексії людської свідомості; феноменологічний підхід необхідний при аналізі усього, що стосується людини, її ставлення до світу, позиціонування себе у світі та формуванні її життєвої стратегії;

- комплементарний - допомагає осмислити різнобічність рефлексії зміни світогляду людини в системі культурно-історичних епох та виводить дослідження за межі вузькодисциплінарного бачення зазначеної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у філософській рефлексії еволюції світогляду людини в її культурно-історичному аспекті. Узагальнені результати дослідження, що характеризують наукову новизну та виносяться на захист, можуть бути сформульовані у вигляді наступних положень:

вперше:

– еволюція світогляду тлумачиться як процес таких змін у системі світоглядних орієнтацій людини, які відображають формування нової парадигми буття та реалізацію нею індивідуально-особистісної стратегії життя;

дістало подальшого розвитку:

- знання про об'єктивні (архетипи, природні та соцієтальні) та суб'єктивні (родина, стосунки батьків та дітей, накопичена життєва мудрість, вікові особливості, професійне оточення) чинники еволюції світогляду;

- уявлення про критерії виокремлення етапів еволюції світогляду людини (зміна стилю мислення, системи цінностей, проектів життя, норм життєдіяльності), що дало можливість виділити специфіку архаїчного, класичного та модерного етапів еволюції світогляду людини;

- знання про сучасні тенденції еволюції світогляду людини, якими виступають: інтелектуалізація, індивідуалізація та самобудівництво, архетипізація, розширення світоглядного горизонту, віртуалізація;

- розуміння світоглядних проблем сучасного українця на тлі комплексних соціальних зрушень, які проявилися в парадигмальних змінах буття та спонукали його до прийняття вільної траєкторії світоглядного пошуку за основу свого нового світогляду, що, в свою чергу, сприяло підвищенню рівня виживання та конструктивного функціонування в умовах незрілого українського соціуму;

удосконалено:

- погляд на індивідуально-особистісний та загальнолюдський аспекти еволюції світогляду, які тлумачаться з точки зору взаємозв'язку особистісних та соціальних ціннісних комплексів людини;

- знання про детермінанти формування соціально-конструктивного світогляду людини, серед яких: гомогенізація культурної спадщини, нове смислове наповнення наукових і позанаукових знань про людину та довкілля; можливість плюралізму світоглядних орієнтацій людини та синтезу наявних уявлень, вільної траєкторії світоглядного пошуку у межах соціокультурного простору.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони не лише наповнюють більш конкретним змістом цілу низку соціально-філософських понять, але слугують основою раціоналізації понятійного апарату розуміння еволюції світогляду людини, специфіки її світоглядних пошуків. Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувались методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, відповідністю методів дослідження сутності досліджуваного предмета. Основні положення дисертації можуть бути використані для подальших теоретичних та прикладних соціально-філософських, соціально-психологічних, соціологічних, економічних досліджень у царині проблеми "життєдіяльність сучасної людини", у лекційній роботі (курси "Філософія", "Соціальна філософія", "Філософська антропологія" тощо).

Отримані в ході дисертаційного дослідження результати і висновки можуть знайти своє практичне застосування при розробці програм формування соціально-конструктивної світоглядної орієнтації людини, збереження її національної ідентичності, сприяння її самоідентифікації в умовах розгортання глобалізаційних процесів; нової концепції стратегічного розвитку вітчизняного соціуму, що, на основі адекватного реагування на зміни у парадигмі буття, дозволить людині відкривати нові світоглядні горизонти та сприятиме ефективній інтеграції України у світовий соціокультурний простір.

Висновки дисертації можуть стати теоретико-методологічною базою при проведенні подальших досліджень еволюційних процесів світогляду людини, а також розробки практичних методик самовдосконалення та саморозвитку людини, особливо її мотиваційного та спонукального комплексу.

Апробація результатів дисертації. Принципові ідеї, теоретичні положення відображені в доповідях на наступних конференціях: Міжнародна наукова конференція “Світові цивілізації та Казахстан” (Алмати, 2007), Міжрегіональна науково-практична конференція “Формування життєтворчої компетентності особистості засобами громадянської освіти” (Запоріжжя, 2008), Міжнародна науково-практична конференція “Інститут вищої освіти та його вплив на регіональний розвиток України: соціокультурні, економічні та правові аспекти” (Ірпінь, 2008), Всеукраїнська конференція “Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації” (Сімферополь, 2009), наукові конференції аспірантів та викладачів Запорізького національного університету (Запоріжжя, 2006-2010). Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі філософії Запорізького національного університету.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 13 наукових одноосібних публікаціях, 6 з яких - у спеціалізованих фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 196 сторінках та складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел у кількості 279 найменувань. Обсяг основного тексту складає 170 сторінок.

світогляд суспільний буття еволюція

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність дослідження, мета і завдання, а також спосіб їхнього вирішення, конкретизуються об'єкт, предмет і методологія роботи, визначається теоретичне і практичне значення отриманих результатів, їхня наукова новизна, формулюються основні положення до захисту, вказуються форми апробації результатів дисертаційної роботи та публікації за темою.

Розділ першій - “ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ СВІТОГЛЯДУ ЛЮДИНИ У СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧІЙ ДУМЦІ” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Огляд наукових досліджень проблеми еволюції світогляду людини в суспільствознавстві” проаналізовано стан вивчення досліджуваної теми, виокремлено основні підходи до розуміння сутності світогляду та його розвитку, з'ясовано основний доробок попередників у розробці світоглядної проблематики. Автор зазначає, що біля витоків теорії еволюції світогляду людини стояли видатні філософи: Платон, Аристотель, І.Кант, Й.Фіхте, Г.В.Ф.Гегель, В.Дільтей, А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, А.Камю, Х.Ортега-і-Гассет, Ж.-П.Сартр, М.Вебер, багато інших вчених, які заклали підвалини соціофілософських студій, сформулювали базові поняття і категорії. Київська філософська школа, до якої належать М.Попович, В.Андрущенко, В.Бех, І.Бичко, Є.Бистрицький, І.Бойко, Н.Хамітов, С.Кримський, В.Крисаченко, М.Михальченко, В.Огнев'юк, В.Кремень, Є.Андрос, М.Цюрупа та інші, розглядає проблему еволюції світогляду як зміну індивідуально вмотивованого способу життєдіяльності особи, способу духовно-практичного освоєння світу. Світоглядна свідомість і регуляція особистісної діяльності аналізується В.Табачковським, а соціально-духовні виміри світоглядної свідомості є предметом дослідження в наукових працях В.Жадька. В.Сагатовський розглядає філософію як категоріальну основу світогляду, а розвиток філософських ідей, на його думку, є підґрунтям еволюції світогляду людини. Проблеми еволюції світогляду особи через аналіз феномена історичної свідомості розглядає В.Воловик. У наукових розвідках Р.Додонова досліджується еволюція ментальності, Л.Кривеги - світоглядні орієнтації особистості в умовах трансформації соціуму. Певним внеском у розробку світоглядної проблематики є наукові розвідки К. Ель Гуессаба (специфіка арабо-мусульманського світогляду), І.Дяченко (особливості ренесансного світогляду), Н.Скотної (світогляд особи в розколотій цивілізації).

Зазначається, що серед українських дослідників, які здійснили вагомий внесок у сучасну інтерпретацію методологічних проблем дослідження світогляду та його розвитку, варто назвати А.Бойко, А. Кавалерова, Н. Крохмаль, М.Лепського, В.Скотного, М.Скринника, В.Тарана, які в своїх працях дотично досліджують різні аспекти взаємозв'язку свідомості людини і сучасної буттєвої парадигми.

Отже, проблема еволюції світогляду людини опосередковано присутня як у вченнях класиків філософської думки, так і доробках сучасних філософів. Разом з тим, впадає в очі відсутність єдиного комплексного дослідження еволюції світогляду людини як системи, що саморегулюється та історично розвивається, її тематична розпорошеність по різних галузях соціально-філософського знання на тлі незаперечної актуальності даної проблеми як у минулому, так і нині. Виявлення атрибутів та етапів процесу еволюції світогляду відносно сталих та змінних його складових, з'ясування чинників впливу та механізму коригування світоглядних орієнтацій, тенденцій розвитку світогляду сучасної людини -- такі аспекти проблеми еволюції світогляду людини залишаються малодослідженими та представляють значний науковий і практичний інтерес.

У підрозділі 1.2. “Специфіка соціально-філософського аналізу проблеми еволюції світогляду людини” обґрунтовується вибір автором методологічного комплексу, необхідного для виконання дослідницького завдання.

Виходячи з того, що завдання соціальної філософії полягає в категоріальному визначенні соціального простору та його складових, у розкритті логіки його розвитку, в тому, щоб виразити в понятійній формі його сутнісні риси, атрибути та прояви, в дисертації зазначається, що соціально-філософський аналіз проблеми еволюції світогляду передбачає визначення сутності, атрибутів еволюції світогляду людини, виявлення чинників, модусів цього процесу, розкриття структури світоглядного комплексу на індивідуально-особистісному та загальнолюдському рівні, тенденцій його розвитку на сучасному етапі, обґрунтування логіки соціокультурної детермінації та особливостей світоглядних змін у сучасному українському суспільстві.

Дисертант добирає понятійно-категоріальний апарат для свого дослідження (світогляд, еволюція, людина, буття, цінності, соціум, розвиток, глобалізація), окреслює методи (діалектичний, соціокультурний, герменевтичний, компаративний) та підходи (феноменологічний та комплементарний), за допомогою яких вивчатиметься зміст та механізм еволюції світогляду людини. Аналізу піддається семантичний простір понятійного конструкту “еволюція світогляду”, висвітлюється проблема багатоманітності підходів до тлумачення терміна “світогляд” у науковій літературі.

Приймаючи до уваги рефлексивну суть світогляду людини, в даному розділі визначені протилежності світоглядних позицій, які в рамках діалектичного підходу дозволили дослідити феномен рефлексії буття у світогляді людини. Йдеться про рефлексію еволюційної теорії та теорії креаціонізму під час розгляду людиною фундаментальних питань буття. Дане соціально-філософське дослідження узагальнило теоретичні розмисли про сутність еволюції світогляду людини в наукових розвідках та її адекватність плинним соціальним реаліям.

Розділ другий “ЗАКОНОМІРНИЙ ХАРАКТЕР ЕВОЛЮЦІЇ СВІТОГЛЯДУ ЛЮДИНИ” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 2.1. “Взаємозв'язок суспільного буття та суспільної свідомості як закономірність еволюції світогляду людини ” зазначається, що зміна буття виступає провідним фактором еволюції світогляду людини. Діалектика матеріального й нематеріального - фундамент здійснення еволюції світогляду людини як складного, суперечливого, різновекторного процесу. За умов відсутності цілеспрямованого соціального втручання у формування світогляду або індивідуальної світоглядної рефлексії включаються природні адаптаційні механізми еволюції, вироблені протягом тисячоліть, а саме: архетипний, семантичний та нормативний. Сталим базисом еволюції світогляду людини визначений архетип, а варіативний комплекс світогляду людини у поєднанні з перехідним механізмом традиції (діє на основі сталої частини системи світогляду людини, але змінюється) гармонізує світогляд людини зі змінами у парадигмі буття. Розглянувши різноманітні засади періодизації процесу еволюції світогляду, було виділено відповідно архаїчний, класичний та модерний етапи еволюції світогляду людини. Наявність декількох систем координат у визначенні цих етапів дала змогу розробити об'ємну рефлексію на кожен культурно-історичний період та зазначити його суттєві особливості з точки зору змін, що відбулися у світогляді людини як рефлексію буттєвих змін. Аналізуються складові індивідуально-особистісного аспекту еволюції світогляду людини, серед яких виділено родину, професійне оточення, соціальну роль особи, особисті зусилля щодо самовдосконалення та саморозвитку, накопичення життєвої мудрості, а також складові загальнолюдського аспекту - цивілізаційні виклики, що характеризуються парадигмальними змінами засад існування людини та суспільства. В результаті аналізу тенденцій еволюції світоглядних орієнтацій сучасної людини формується уявлення про наявність постмодерного типу світобачення.

У підрозділі 2.2. “Особливості взаємозв'язку суспільного буття та суспільної свідомості на різних етапах еволюції світогляду людини” виокремлено фактори, які прямо чи опосередковано впливають на еволюцію світогляду людини. Взаємозв'язок буття та свідомості на кожному етапі еволюції світогляду людини має свої особливості та проявляється через різноманітні сфери суспільного буття (соціально-економічний уклад, виробничі відносини, інформаційну сферу, за ознакою центризму) та може бути споглядальним, догматичним чи пастишним, що в цілому відповідає запропонованій у роботі періодизації еволюції світогляду людини, а саме: архаїчному (до VI століття до н. е. - VI століття н.е.), класичному (VI - XVІII століття) та модерному (XVIIІ століття - до сьогодення).

Автор розглядає механізм світоглядних змін, їхню логіку. Щодо фізичного виживання та пристосування до норм і цінностей суспільного життя, а також перетворення соціального простору відповідно до власних ідеалів та інтересів, то еволюція світогляду людини відіграє інструментальну роль. Вагомий вплив на побудову нових складових світогляду людини мають системні соціальні зрушення (війни, революції, кризи, техногенні катастрофи, технологічні досягнення тощо), а також життєвий досвід людини, її власні переживання, зокрема - в “граничних станах”. В умовах становлення інформаційного суспільства повнота інформації, канали та швидкість її передачі та отримання впливають на масштаб світоглядної свободи особистості, її буттєву та професійну компетентність, що, як результат, спонукає еволюцію світоглядних орієнтацій людини. Звернуто увагу на важливість мови як способу світоглядної рефлексії символіки навколишньої дійсності та комунікаційного механізму світоглядних пошуків.

Розділ третій “ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОГЛЯДУ УКРАЇНЦЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. “Трансформація буття як підґрунтя світоглядних змін українця” автор розглядає український контекст еволюції світоглядних орієнтацій громадян під впливом системної трансформації суспільства за останні десятиріччя. В процесі еволюції комплексу світобачення, світовідчуття, світорозуміння, моральних настанов та моделей поведінки сучасного українця виокремлено та охарактеризовано два етапи. Перший етап - інерційний (кінець 80х років ХХ століття - початок ХХІ століття), для якого характерна експансія розуму, що похитнула старі морально-культурні структури і фактично залишила людину сам-на-сам з вируючими інстинктами. Світогляд людини цього періоду працює за інерцією попередніх років, користуючись системою світоглядних орієнтирів, цінностей та моделей поведінки минулого. Світобачення людини крізь цю систему орієнтирів усе менше співпадає з її світовідчуттями через невідповідність реаліям сучасності. Апатія та розпач такої невідповідності спотворили світорозуміння цілого покоління людей, обділених батьківською увагою за відсутності комплексної державної підтримки процесу формування соціально-конструктивного світогогляду людини. Другий етап (2001 - 2011 роки) - етап раціоналізації самобудівництва людиною свого світогляду на засадах єдності соціальної конструктивності та деструктивності як єдиного можливого засобу виживання, що адекватно відображає нові суттєві особливості сучасності та сприяє реалізації нової життєвої стратегії людини. Акцентовано увагу на тому, що романтизм, мрійливість та певна ірраціональність архетипу українського менталітету спричиняють надмірну героїзацію та міфологізацію історичних подій та осіб, неадекватну їхньому реальному внеску в розвиток українського суспільства і людства, що, врешті-решт, деформує світосприйняття людини. Виокремлюються та аналізуються світоглядні проблеми сучасного українця, “світоглядне зіткнення” Сходу та Заходу України на тлі комплексних соціальних зрушень.

У підрозділі 3.2. “Детермінанти оптимізації процесу формування соціально-конструктивного світогляду сучасного українця” аналізуються фактори, що сприятимуть світоглядним змінам, які відповідають сучасним реаліям і можливостям людини та суспільства. Це, зокрема, гомогенізація культурної спадщини; вкорінення плюралізму світоглядних орієнтацій людини та вільної траєкторії світоглядного пошуку; нове смислове наповнення наукових та позанаукових знань про людину, довкілля та стратегії реалізації її творчих потенцій; створення позитивного іміджу людини, життєдіяльність якої спрямована на створення і збереження усталених соціальних цінностей у межах локального і світового соціокультурного простору. Проблема “переоцінки цінностей” (історичних подій, героїчних осіб, національних символів, духовної спадщини, програм реформування соціуму тощо), характерна для сучасного українського суспільства, розглянута в контексті еволюції світогляду людини і представлена як позитивна можливість формування конструктивного вектора світогляду.

Брак послідовності в державно-громадянському будівництві, релятивізм історичного бачення, радикальна зміна об'єктів поклоніння та духовних лідерів викликає збурення у світогляді сучасників. У цьому контексті зміна патерналістського ставлення держави до людини на самоврядування найбільш болісно сприймається українцями старшого покоління.

У світогляді української молоді збурення викликане відсутністю взаємозв'язку поколінь та механізму спадкоємності, що, в свою чергу, унеможливлює творчий процес формування світогляду людини. Відсутність раціоналізованих образів буття попередників і механізмів трансляції робить також неможливим закономірний та логічний процес формування світогляду людини.

За таких умов еволюція світогляду стає механічним, еклектичним нагромадженням цінностей та уявлень, які не мають підґрунтя ментального архетипу, а отже, не інтегруються гармонійно в систему світогляду українця. Архетип надає індивідуально-особистісного смислу світогляду, який еволюціонує на його основі, транслюючи загальнолюдські цінності засобами етнонаціональних форм.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у визначенні природи еволюції світогляду людини, характеристиці чинників і напрямків цього процесу.

Висновки дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані у такий спосіб:

1. Проблема світогляду та його складових є традиційною для філософії. Але питання саме еволюції світогляду є в науковій літературі мало досліджуваним, тематично розпорошеним в окремих галузях гуманітарного знання. Основну увагу науковці зосередили на з'ясуванні сутності і виявленні головних ознак окремих типів світогляду, зв'язку світоглядних орієнтацій з особливостями соціального буття їхніх носіїв, характеристиці окремих складових світогляду. Поза увагою фахівців залишився процес змін світогляду, що обумовило нагальну потребу в соціально-філософському аналізі досліджуваної проблеми. Продуктивність ідей, висловлених попередниками-науковцями, дозволила автору розглядати їх у якості методологічного й теоретичного базису при розкритті змісту проблеми еволюції світогляду.

2. Використання в дослідженні діалектичного, соціокультурного, герменевтичного та компаративного методів, а також феноменологічного і комплементарного підходів дозволило розглянути еволюцію світогляду як складне соціальне явище. В результаті соціально-філософського аналізу проблеми еволюції світогляду визначено сутність світогляду та чинники змін змісту та спрямованості його складових, структури світоглядного комплексу, тенденцій його розвитку на сучасному етапі, логіки соціокультурної детермінації та особливостей світоглядних змін у сучасному соціумі.

3. Концепт "еволюція світогляду" має наступний вектор у семантичному полі - це процес таких змін у системі світоглядних орієнтацій людини, які відображають формування нової парадигми буття людини та її життєвої стратегії. Еволюція світогляду постає як історія, що відтворена у певних ідеях, цінностях, уявленнях, формах поведінки, пріоритетів, настанов і уподобань людей, які належать до певної спільноти. Еволюція світогляду людини є системою, що керована та саморегулюється і яка знаходиться в руслі тенденцій соціального розвитку.

4. Взаємозв'язок буття та свідомості на кожному етапі еволюції світогляду людини має свої особливості та проявляється через різноманітні сфери людського буття - соціально-економічний уклад, виробничі відносини, інформаційну сферу - та може бути споглядальним, догматичним чи пастишним, що в цілому відповідає періодам еволюції світогляду людини: архаїчному (до VI століття до н. е.), класичному (VI - XVII століття) та модерному (XVIIІ століття - до сьогодення).

Тенденціями еволюції світогляду людини на сучасному етапі виступають інтелектуалізація, індивідуалізація, архетипізація, розширення світоглядного горизонту, акцентування приналежності до статусної групи, віртуалізація і самобудівництво, що підкреслює закономірний зв'язок еволюції світогляду з розвитком суспільства. Якісна специфіка періодів еволюції світогляду людини об'ємно відображає особливості етапів у розвитку суспільства. Індивідуально-людський аспект еволюції світогляду людини проаналізовано у ракурсі родини, професійного оточення, соціальної ролі особи, особистих зусиль по самовдосконаленню та саморозвитку, накопичення життєвої мудрості тощо, а загальнолюдський аспект розглядається з позицій цивілізаційних викликів, що характеризуються радикальною зміною умов існування людини та суспільства.

5. Об'єктивними чинниками еволюції світогляду виступають культура (мова, ідеологія), історія (війни, революції, геноцид), політика (діяльність/бездіяльність держави та інституцій громадянського суспільства) і суб'єктивними - вік, стан здоров'я, внутрішній світ людини, ментальність, знання, воля, індивідуальні цінності, ідеали, індивідуальний “життєвий досвід”, особисті смаки та уподобання, соціальна активність людини.

6. Характерною для сучасного українського суспільства є “переоцінка цінностей” (історичних подій, героїчних осіб, національних символів, духовної спадщини, програм реформування соціуму тощо). Відсутність послідовності в державно-громадянському будівництві, переписування історії, радикальна зміна об'єктів поклоніння і духовних лідерів викликає збурення у світогляді українців-сучасників. Відсутність спадкоємності поколінь людини і механізмів збереження та передачі традицій робить неможливим творчий процес формування світогляду людини. За таких умов еволюція світогляду стає механічним, еклектичним нагромадженням цінностей та уявлень, які не мають підґрунтя ментального архетипу, а отже, не інтегруються у соціально-конструктивну систему світогляду українця. Йдеться про поєднання контекстуалізму (уваги до своєрідності просторово і часово локалізованих історичних процесів) з перспективізмом -- турботою про забезпечення майбутнього буття української нації і людства загалом. На важливості культурного контексту в історії української філософії наголошували історики української філософії. Разом з тим, архетип надає національного забарвлення світогляду, який еволюціонує на його основі та транслює загальнолюдські цінності національними формами.

7. В процесі еволюції комплексу світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння моральних настанов і моделей поведінки сучасного українця можна виокремити два етапи. Перший етап - інерційний (кінець 80х років ХХ століття - початок ХХІ століття), і для нього характерна експансія розуму, яка знищила старі морально-культурні структури і фактично залишила людину один-на-один з вируючими інстинктами. Другий етап (2001 - 2011 роки) - етап змін певних елементів світоглядного комплексу і спроб побудови соціально-конструктивного світогляду, який би адекватно відображав нові суттєві особливості сучасності та сприяв реалізації життєвої стратегії українця. Некритичне запозичення західних концептів суспільно-державного розвитку та брак досвіду державного будівництва в української еліти зумовило тривале застосування неадекватних алгоритмів створення держави. Нехтування питаннями гуманітарної сфери протягом тривалого періоду призвело до цілого ряду небажаних наслідків - деконсолідації соціуму, міжконфесійних та міжцерковних протистоянь, певних елементів міжетнічної напруги, непослідовності в мовній політиці, кризи довіри до влади, соціального песимізму тощо. Це викликало, зокрема, “світоглядне зіткнення” Сходу та Заходу України на тлі полярних ціннісних індивідуально-людських уподобань і тлумачень історичних подій та осіб і єдності загальнолюдських цінностей.

8. Факторами, що сприятимуть світоглядним змінам, відповідним сучасним реаліям і можливостям людини та українського суспільства, виступають: гомогенізація культурної спадщини української нації та суспільства; нове смислове наповнення наукових та позанаукових знань про людину та довкілля і стратегії реалізації її творчих потенцій; укорінення плюралізму світоглядних орієнтацій людини та вільної траєкторії світоглядного пошуку; створення позитивного іміджу людини, життєдіяльність якої спрямована на створення і збереження усталених соціальних цінностей у межах локального та світового соціокультурного простору.

Вважаємо, що "призначення" філософії в її класичному та сучасному вигляді полягає в тому, щоб її засобами і можливостями визначати для людей смислоутворювальні орієнтири, залучати їх до світу мудрості, "царини софійності". Філософія повинна випрацьовувати уявлення про загальну, універсальну форму культурного багатства, виявляти і формулювати у теоретичних концепціях та у вигляді сентенцій, афористичних узагальнень інваріантні, "вічні" засади людського світовідчуття, світосприйняття та світорозуміння. В цьому плані пропоноване дисертаційного дослідження дає поштовх для розуміння і теоретичного аналізу явищ та процесів суспільного життя соціуму 21 століття.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Буканова О. В. Вплив економічних чинників на свідомість особистості та соціальної групи / О. В. Буканова // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя : Просвіта, 2008. - Вип. 20. - С.189-193.

2. Буканова О. В. Засоби кореляції світоглядних засад української молоді / О. В. Буканова // Наукове пізнання: методологія та технологія. - Одеса, 2008. - Вип. № 2(22). - С. 52-57.

3. Буканова О. В. Умови формування громадянської свідомості в світлі особливостей українського світогляду / О. В. Буканова // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя : Просвіта, 2009. - Вип. 22. - С. 222-225.

4. Буканова О. В. Етапи еволюції світогляду людини / О. В. Буканова // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя : Просвіта, 2009. - Вип. 23. - С. 201-205.

5. Буканова О. В. Вплив переходу від постіндустріального суспільства до інформаційного та наносуспільства на світоглядні орієнтації сучасного українця / О. В. Буканова // Філософські науки: Збірник наукових праць. - Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009. - С. 37-44.

6. Буканова О. В. Фактори формування світоглядних орієнтацій людини: український контекст / О. В. Буканова // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: Збірник наукових праць. - Запоріжжя : Вид-во ЗДІА, 2009. - Вип. 37. - С.123-128.

Публікації в інших виданнях:

7. Буканова О. В. Глобализация в экономике как фактор изменения сознания / О. В. Буканова // Мировые цивилизации и Казахстан. Казахстан - перекресток взаимодействия цивилизаций: мат-ы научн. конф., Алматы, 2007. - Ч.1. - Алматы, 2007. - С. 201-210.

8. Буканова О.В. Проблема світогляду українського соціуму у сучасній філософській думці / О. В. Буканова // Молода наука : наук. конф. студ., аспір. та викл. ЗНУ, Запоріжжя, 2008 р. : зб. тез. - Запоріжжя : ЗНУ, 2008. - С. 264-268.

9. Буканова О. В. Перспективи громадянської освіти за умов українських реалій / О. В. Буканова // Формування життєтворчої компетентності особистості засобами громадянської освіти: мат-и міжрегіон. наук.-практ. конф., Запоріжжя, 2008 року). - Запоріжжя : Акцент, 2008. - С. 13-16.

10. Буканова О В. Роль уніфікації та розмаїтості в умовах інноваційного розвитку українського соціуму / О. В. Буканова // Інститут вищої освіти та його вплив на регіональний розвиток України: соціокультурні, економічні та правові аспекти: мат-и міжн. наук.-практ. конф., Ірпінь, 2008 р. - Ірпінь, 2008. - С. 34-36.

11. Буканова О. В. Об'єктивні та суб'єктивні чинники еволюції світогляду людини / О. В. Буканова // Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації: мат-и всеукр. наук.-практ. конф., Сімферополь 2009. - Сімферополь : Центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2009. - С. 112-117.

12. Буканова О. В. Особливості світогляду людини в світлі культурно-історичних епох / Буканова О.В. // Молода наука : наук. конф. студ., аспір. та викл. ЗНУ, Запоріжжя, 2009 р. : зб. тез. - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - С. 499-501.

13. Буканова О. В. Світоглядні орієнтації сучасної людини: “Круглий стіл” на кафедрі філософії Запорізького національного університету // Культурологічний вісник: науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя : Просвіта, 2010. - Вип. 25. - С. 227-228.

АНОТАЦІЇ

Буканова О. В. Еволюція світогляду людини: соціально-філософський аналіз. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2011.

Дисертація представляє соціально-філософський аналіз еволюції світогляду людини, де феномен еволюції світогляду людини визначено як процес таких змін у системі світоглядних орієнтацій людини, які відображають формування нової парадигми буття та реалізації людиною особистісної стратегії життя. Діалектика матеріального й нематеріального виступає фундаментом здійснення світоглядної еволюції свідомості людини, коли у розвиток світогляду включаються природні адаптаційні механізми еволюції, що гармонізують зміни буття зі світоглядом людини. Базисом такої гармонізації виступають архетипи.

Аналізуються об'єктивні й суб'єктивні чинники, визначаються критерії виокремлення етапів еволюції світогляду людини, наводиться характеристика кожного. З'ясовано детермінанти формування соціально-конструктивного світогляду людини.

Ключові слова: еволюція, світогляд, людина, цінності, менталітет, суспільство, розвиток.

Буканова О. В. Эволюция мировоззрения человека: социально-философский анализ. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории.- Запорожский национальный университет, Запорожье, 2011.

Диссертация представляет социально-философский анализ эволюции мировоззрения человека, которая определяется как процесс таких изменений в системе мировоззренческих ориентаций человека, отражающих формирование новой парадигмы бытия и реализации им личностной стратегии жизни. Диалектика материального и нематериального выступает фундаментом осуществления мировоззренческой эволюции сознания человека, когда включаются природные адаптационные механизмы эволюции, гармонизирующие изменившееся бытие с мировоззрением человека. Базисом такой гармонизации выступают архетипы.

Анализируются объективные и субъективные факторы, определяются критерии выделения отдельных этапов эволюции мировоззрения человека, дается их характеристика. Структурированы детерминанты формирования социально-конструктивного мировоззрения человека.

Ключевые слова: эволюция, мировоззрение, человек, ценности, менталитет, общество, развитие.

Bukanova O. Evolution of Human Worldview: Social and Philosophical Analysis. - Manuscript.

Dissertation for the academic degree of Candidate of Philosophical Sciences, on speciality: 09.00.03 - Social Philosophy and Philosophy of History. - Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, 2011.

The dissertation is a social and philosophical analysis of the evolution of the way how a human views the world and positions him/her in it. The author defines the phenomenon of the evolution of human view of the world as a process that reflects the changes in person's ideological orientation, forming a new paradigm of being as well as of the realization of the individual and his/her human life strategy. The author examines both the objective and subjective factors of the worldview evolution and defines the criteria for allocating separate stages of the evolution of the view of the world, giving their basic characteristics.

The author is aware of the fact that there is a substantial burden to the concept of "the worldview evolution" as philosophical category, characterized via the process that changes the ideological orientation of a human being, reflecting in the formation of a new paradigm of existence and the implementation of individuals' strategies, their outlook of human life, of the way how to homogenize their world in the course of their lifespan, cultural aspects of their life, and their outlook and world view. When analyzing the factors and taking into account the peculiarities of the Ukrainian evolution of belief and outlook, their character and mentality are instrumental in order to prove their own historical destiny and the right to their cultural and independent development.

There is a determination ratio of the natural and social factors of Ukrainian philosophy in modern terms where the discovery of its main features causes, according to the author, the need to revive and preserve some of them to promote solidarity of the Ukrainian people. Philosophy builds the models of the future and the social philosophy builds the model of a new society and projects what the new human being will be like. This model is on the agenda of the modern Ukrainian people. The author analyzes the specific features of the ethnic view of the world, its perception and understanding shaped during the previous centuries and their influence on the contemporary Ukraine - the way they think and act.

From the historical prospective we can see that people with the balanced connection of the rational and emotional elements are the most stable and have a greater chance to save their identity at the moment of crisis and cataclysm or system shift.

To create the constructive worldview of the modern Ukrainian, one has to consider the naive, romantic nature of the Ukrainian archetype in connection with wisdom and strong ties with the earth that was developed in the past. In modern conditions with the crisis of belonging, there is a threat that wrong criteria and alien purposes win the decisive role in the process of the evolution of the worldview as we have estimated before, that it's the subjective process. On the other hand it gives the opportunity to say, that the creative beginning of the ethnic Ukrainians under those conditions may blossom. The motivational idea for the creation of the constructive worldview, in our opinion, is the national idea. In other words - it is the long-term program of national development. That brings us to the realm of practical Philosophy that would work on creating the worldview of the responsible person, who evaluates and constitutes his priorities, creates the behavior models in accordance with the being, and develops himself while creating the conditions to open the creative potential of the coming generations.

Key words: evolution, worldview, human being, values, mentality, society, development.

Размещено на Allbest.ru