Ціннісні орієнтири розвитку особистості в західноєвропейській філософії освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

09.00.10 - філософія освіти

Ціннісні орієнтири розвитку особистості в західноєвропейській філософії освіти

Виконав Максак Олексій Іванович

Київ - 2011

АНОТАЦІЯ

Максак О.І. Ціннісні орієнтири розвитку особистості в західноєвропейській філософії освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10 -філософія освіти. - Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України. - Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена проблемі визначення основних ціннісних орієнтирів духовного та фізичного розвитку особистості в західноєвропейській філософії освіти на основі узагальнення та концептуалізації напрацювань цієї традиції у філософії освіти.

Дисертант доводить, що представники сучасної західноєвропейської філософії освіти при визначенні основних ціннісних орієнтирів сучасної освіти, а також при виявленні загроз гармонійному розвитку особистості в сучасному суспільстві і шляхів подолання цих загроз переважно схиляються до однієї з двох панівних ціннісних стратегій: або до гуманістичної, або до соціально-технологічної.

Значимість роботи полягає в тому, що вона допомагає з'ясувати специфіку, переваги і недоліки гуманістичної та соціально-технологічної ціннісних стратегій розвитку духовних та фізичних якостей особистості засобами освіти. Також проаналізовано міру залучення вітчизняної системи освіти до слідування цим стратегіям, які визначають основні ціннісні орієнтири побудови спільного європейського освітнього простору.

Ключові слова: цінності в освіті, новий гуманізм в освіті, особистість, яка навчається, освітні соціальні інститути, освітні соціальні технології.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

філософія освіта гуманізм

Актуальність дослідження. Особливості розвитку особистості у єдності її духовних і фізичних якостей є предметом філософського дослідження ще з античних часів. Проблема єдності прекрасного як вершини фізичного, зовнішнього розвитку і доброго як вершини розвитку внутрішнього, духовного зафіксована у давньогрецькій філософії навіть спеціальним терміном «калокагатія» у якому злиття воєдино краси і доброти символізує нерозривне поєднання внутрішньої і зовнішньої досконалості людини як взаємообумовлених. З тих часів ідеал такої гармонії духовного і фізичного розвитку людини не змінився, однак значно ускладнилися соціальні засоби його досягнення, серед яких освіта залишається провідним.

Внаслідок кризи радянської парадигми розуміння засад єдності духовного та фізичного розвитку особистості у вітчизняній системі освіти і по цей час спостерігається значна невизначеність у ціннісних орієнтирах, які повинні слугувати світоглядно-методологічним підґрунтям педагогічної теорії та практики. Зокрема, до цих пір спостерігається ціннісний розрив між національною, патріотичною ідеологією, іншими духовними засадами освіти та її функціонуванням як життєво важливої складової ринково орієнтованого суспільства. Тому доречним і надзвичайно корисним видається звернення до напрацьованого століттями досвіду західноєвропейської освіти, яка в цілому успішно вирішує завдання поєднання духовного і фізичного розвитку особистості в умовах сучасного глобалізованого мультикультурного постіндустріального суспільства.

З'ясування ціннісних орієнтирів розвитку особистості для освіти важливе ще й тому, що в умовах соціально-економічної кризи суспільства створюються передумови розширення соціальної самостійності та ініціативи молоді. Це спричиняє, зокрема, критичне осмислення досвіду попередніх поколінь, формує нові уявлення про своє професійне майбутнє та майбутнє суспільства, призводить до переоцінки як загальнолюдських, так і професійних цінностей, оскільки нова ситуація в суспільстві змінює і традиційне ставлення до багатьох професій. Особливо це стосується професії вчителя, престиж якої значно знизився. Така ситуація визначає актуальність вивчення проблеми становлення і особливостей формування життєвих та професійних цінностей сучасного вчителя, який безпосередньо впливає на світогляд нових поколінь громадян України.

Ступінь науково-теоретичної розробки проблеми. Сучасна західноєвропейська філософія освіти стала специфічним предметом системного вивчення у вітчизняній науці лише останні десятиліття.

Вітчизняна педагогічна та психологічна думка зосереджувалась переважно на аналізу ціннісних орієнтацій як суб'єктивного аспекту ціннісних орієнтирів. Саме у психологічному та педагогічному зрізах останні роки розглядалася також і проблема становлення ціннісних орієнтацій вчителя, виявлення факторів впливу на цей процес та умов його оптимізації; недостатньо розглянуто особливості впливу процесу професіоналізації на формування системи ціннісних орієнтацій молоді; не повністю висвітлено питання про суть та ієрархічні структури ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя на сучасному етапі розвитку суспільства.

Зі свого боку, філософія розглядає проблему ціннісних орієнтирів у предметному полі методології гуманітарного пізнання як тему філософських досліджень цінностей (Е.Бетті, М.Бубер, Г.Гадамер, Е.Дюркгейм, П.Кольберг, М.Мерло-Понті, Р.Нібур, П.Рікьор, Ж.-П.Сартр, М.Хайдеггер, М.Шелер та інші). У працях цих філософів гуманізація розглядається як один із напрямів самореалізації особистості. Відомі в світі методологи освіти Е. де Боно, В.Капра, М.Монтесорі, А.Тоффлер, П.Фрейре у своїх роботах орієнтують на створення нової парадигми людського існування, ідеї якої можуть бути закладені в підґрунтя сучасної концепції освіти та доведені до нових педагогічних технологій.

Представники практичної філософії (К.-О.Апель, Д.Бьолер, Ю.Габермас, В.Гьосле, В.Кульман, П.Ульріх та інші), розробили основні варіанти сучасної західноєвропейської комунікативної парадигми та обґрунтували значення принципів комунікативної етики відповідальності для ціннісної переорієнтації та духовно-морального оновлення суспільства, розв'язання політичних конфліктів та вирішення екологічних проблем - шляхом передусім вдосконалення самої людини, її переорієнтації на самоосвіту через її активну і творчу участь у суспільній комунікації. На думку Апеля, запропонована ними парадигма спрямована на вирішення головного протиріччя сучасної філософії - між аналітичною філософією та екзистенціалізмом, тобто між сцієнтизмом і гуманізмом.

У сучасній українській і російській філософії та філософії науки відомі вчені - В.Андрущенко, М.Бахтін, В.Біблер, Д.Богоявленська, Б.Бітінос, В.Горохов, В.Дудченко, І.Зязюн, В.Кремень, Л.Кузнецова, В.Лутай, М.Мамардашвілі, Л.Мікешина, І.Предборська, В.Стьопін, Н.Юліна та інші розглянули взаємопов'язані загальні проблеми сучасної філософської методології та технології освіти, визначили шляхи її конкретизації у вирішенні проблем ціннісних засад сучасної освіти.

Проблема цінностей завжди приваблювала дослідників і вивчалась у аксіологічному, філософському, соціологічному, педагогічному та психологічному напрямках. Аналіз цих наукових досліджень свідчить про відсутність єдиного підходу до проблеми цінностей. Однак, різні визначення, класифікації ціннісних орієнтацій та цінностей не суперечать, в цілому, одне одному, а взаємодоповнюють і дозволяють розглядати їх з різних позицій. Зокрема, це дозволяє розглядати ціннісні орієнтації як похідні від систем цінностей, які і виступають у ролі ціннісних орієнтирів як для самих особистостей, так і для наукових досліджень, які спрямовані на виявлення засад забезпечення розвитку цих особистостей. Виявити ці орієнтири прагнули і представники західноєвропейської філософії освіти, втім, їх дослідження у цьому напрямі ще й досі не здобули цілісного і послідовного дослідження, що і зумовило необхідність здійснення даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є результатом роботи, яка виконувалася в рамках наукової теми Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України: «Вища освіта України як фактор цивілізаційного визначення молоді» (НДР №0106U002013).

Об'єкт дослідження - західноєвропейські концепції філософії освіти як теоретична основа розвитку духовних та фізичних якостей особистості у освітньому процесі.

Предмет дослідження - ціннісні аспекти західноєвропейських концепцій філософії освіти в контексті розробки стратегій реформування освітніх систем.

Мета дослідження полягала у виявленні з позицій західноєвропейської філософії освіти ціннісних орієнтирів духовного та фізичного розвитку особистості у сучасному суспільстві, а також з'ясування потенціалу їх залучення у освітньому процесі.

В основу нашого дослідження було покладено припущення про те, що західноєвропейська філософія освіти визначає ціннісні орієнтири сучасної освіти як регулятор активності і самоактивності усіх учасників освітнього процесу, які у свою чергу тісно пов'язані з рівнем їх самоактуалізації як особистостей, а успішність залучення цих ціннісних орієнтирів прямо залежить, зокрема, від того, якою мірою ці ціннісні орієнтири втілюють завдання гармонійного сполучення духовного і фізичного розвитку особистості.

Відповідно до мети та гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:

1. Виявити основні тенденції розвитку західноєвропейської філософії освіти, які змінюють теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми ціннісних орієнтирів розвитку особистості через освіту.

2. З'ясувати основні ціннісні стратегії сучасної західноєвропейської філософії освіти.

3. Узагальнити ідеї ціннісного саморозвитку особистості у західноєвропейській гуманістичній філософії освіти.

4. Виокремити основі інституційні та соціально-технологічні механізми втілення ціннісних орієнтирів освіти, які визначаються сучасною західноєвропейською філософією освіти.

5. Виявити основні загрози гармонійному поєднанню духовного та фізичного розвитку особистості у сучасному суспільстві.

6. Визначити моральні та соціально-технологічні аспекти забезпечення збалансованості фізичного та духовного розвитку особистості

Теоретико-методологічна основа дослідження.

Комунікативна методологія була використана для осмислення ціннісних орієнтирів освіти як критично залежних від визнання і раціонального осмислення усіма учасниками освітнього процесу, а також для визначення засад легітимації цих ціннісних орієнтирів як базових умов функціонування сучасних освітніх інститутів та освітніх технологій.

На базі комунікативної методології було використано інші філософські методи дослідження, такі як герменевтичний (для адекватного виявлення сучасного значення досліджень, здійснених представниками різних західноєвропейських філософських шкіл і різного часу творення) та аналітичний (для з'ясування значення і гносеологічного статусу певних термінів і наукових положень всередині цілісної концепції або теоретичної системи того чи іншого автора).

Крім того, застосовувалися такі загальнонаукові методи, як компаративний (для порівняння результатів досліджень представниками різних західноєвропейських національних філософських шкіл), узагальнення (для виявлення спільних теоретичних позицій при дослідженні одного й того ж предмету дослідження) та концептуалізації (для створення власної дослідницької концепції ціннісних орієнтирів).

Крім того, автор спирався у своєму дослідженні на: Закон про освіту, Державну національну програму “Освіта” (Україна ХХІ ст.), а також на сучасний філософський понятійно-методологічний апарат, напрацьований передусім, у традиції комунікативної філософії, представленої у працях Ю.Габермаса, К.-О.Апеля, а також таких вітчизняних дослідників, як А.Єрмоленко, Л.Ситниченко. Крім того, автор спирався на досвід попередніх вітчизняних досліджень у галузі філософії освіти.

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні ціннісних орієнтирів духовного та фізичного розвитку особистості засобами освіти у сучасному глобалізованому мультикультурному постіндустріальному суспільстві.

Набуло подальшого розвитку положення про те, що філософія освіти постає як форма сучасного людинознавства, а також уперше з'ясовано, що у такій якості вона може змінювати теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми ціннісних орієнтирів розвитку особистості через освіту, а також визначати стратегії реформування освітніх систем за умов поглиблення зустрічних процесів глобалізації, зростання мультикультурності та переходу постіндустріального суспільства у стан суспільства знань;

Вперше з'ясовано, що гуманістична та соціально-технологічна стратегії є основними ціннісними стратегіями сучасної західноєвропейської філософії освіти, які виступають також у якості стратегій реформування європейських освітніх систем - як національних, та і загальноєвропейської. Ці стратегії спираються на спільні цінності західноєвропейської цивілізації. Таким чином, на базі обґрунтування цінностей розвитку особистості в освіті розробляються у практиці освітньої політики переважно ліберально-модернізаційна гуманістична та переважно консервативна соціально-технологічна стратегії розвитку освіти;

Узагальнено ідеї ціннісного саморозвитку особистості у західноєвропейській гуманістичній філософії освіти, які по-різному реалізуються у гуманістичній та соціально-технологічній стратегіях розвитку освіти. Якщо для набуття особистістю духовної та фізичної гармонії гуманістична стратегія орієнтує освіту на пріоритетність цінностей самореалізації особистості, то соціально-технологічна стратегія спрямовує особистість, що навчається, до опанування цінностями певної спільноти;

Уточнено основі інституційні та соціально-технологічні механізми втілення ціннісних орієнтирів освіти, які визначаються сучасною західноєвропейською філософією освіти. Такі механізми реалізуються переважно на засадах філософської антропології, у контексті політики консерватизму, в рамках системного підходу до пізнання суспільних процесів та, як правило, пов'язані з концепціями елітаризму;

Набуло подальшого розвитку виявлення основних загроз гармонійному поєднанню духовного та фізичного розвитку особистості у сучасному суспільстві, які визначаються як гуманістичною, так і соціально-технологічною стратегіями розвитку освіти. Гуманістична стратегія вбачає загрози гармонійного розвитку особистості у надмірному тиску і деформуючому впливу соціальних інституцій та нав'язуванні особистості чужих їй цінностей, тоді як соціально-технологічна стратегія вбачає такі загрози у соціальній дезорганізації, втраті ціннісних орієнтирів, надмірній толерантності і безсистемності особистісного розвитку.

Вперше визначено гуманістичні та соціально-технологічні аспекти забезпечення збалансованості фізичного та духовного розвитку особистості, до яких відповідно належать: гуманістичні, які спрямовують передусім на формування у особистості культури власного розвитку; соціально-технологічні, які орієнтують на створення належних соціально-інституційних умов розвитку особистості. Таким чином, гармонійність фізичного та духовного розвитку особистості залежить значною мірою в належному врахуванні обох аспектів забезпечення збалансованості такого розвитку - гуманістичного та соціально-технологічного.

Теоретичне значення дослідження полягає у здійсненні авторської реконструкції основних напрямів у західноєвропейській філософії освіти, які сформувалися щодо визначення ціннісних засад духовного та фізичного розвитку особистості засобами освіти. Це створило підґрунтя для розуміння та пояснення таких значимих для сучасного філософування проблем, які пов'язані зі становленням особистості та її розвитком у освітньому процесі.

Практичне значення отриманих результатів

Дослідження ціннісних засад розвитку особистості створює передумови для цілеспрямованого педагогічного впливу на формування цих засад. Висновки даної роботи можуть бути використаними в загальних курсах з соціальної філософії, філософії освіти та педагогіки. Окремі матеріали дисертації також можуть знайти своє застосування при розробці спеціальних курсів для студентів гуманітарних вузів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювались на всеукраїнських наукових конференціях у галузі педагогіки та філософії, також апробація здійснювалася шляхом підготовки низки методичних публікацій у галузі підготовки сучасних фахівців у сфері фізичної культури. Зокрема, автор брав участь у наступних конференціях та семінарах: Всеукраїнській науковій конференції «Демократичні процеси та демократична освіта - основи розвитку соборності в Україні» (м. Полтава, 2005); Всеукраїнській науковій конференції «Філософія та методологія гуманітарних наук: історія, концепції, можливості» (м. Чернівці, 2005); Всеукраїнській науковій конференції «Наука і релігія в глобальних перспективах» (м. Харків, 2005); ХIII Сковородинівських читаннях «Демократичні цінності, громадянське суспільство і держава» (м. Харків, 2005); щорічних міжнародних конференціях філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Дні науки філософського факультету - 2008», «Людина. Світ. Суспільство (до 175-річчя філософського факультету), Дні науки філософського факультету - 2009», «Дні науки філософського факультету - 2010», на міжнародній науковій конференції «Філософія повсякденності» до 10-річчя журналу «Практична філософія» в Києві в 2009 році.

Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження, висновки відображені у 8 публікаціях автора, 4 з яких є науковими статтями у фахових наукових виданнях, 3 науково-методичними публікаціями, у тому числі - 1 навчально-методичний посібник, а 1 є тезами виступу на науковій конференції.

Структура дисертації обумовлена специфікою предмету, поставленою метою та основними завданнями дисертаційного дослідження. Дисертація містить вступ, три розділи основної частини, висновки та список використаної літератури. Основний текст дисертації викладено на 180 сторінках, список використаних джерел - 214 найменувань, нараховує 19 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі визначається актуальність теми та ступінь її наукової розробки; формулюються об'єкт і предмет, мета і завдання дослідження; визначаються методологічні засади, наукова новизна, теоретичне і практичне значення дисертаційного дослідження; наведено дані щодо публікацій, апробації результатів дисертації, охарактеризовано її структуру.

Перший розділ - «Ціннісні засади освіти як предмет сучасної західноєвропейської філософії освіти» присвячений аналізу специфіки сучасної філософії освіти як інструменту аналізу та удосконалення ціннісних засад освітнього процесу. Встановлено методологічні засади дисертаційного дослідження. Базовим підґрунтям у процесі дослідження стає аналіз виникнення та розвитку проблеми ціннісних орієнтирів особистості у західноєвропейській філософії.

У підрозділі 1.1 «Характеристика основних тенденцій розвитку філософії освіти як форми сучасного людинознавства» філософія освіти постає як форма сучасного людинознавства, а також уперше з'ясовано, що у такій якості вона може змінювати теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми ціннісних орієнтирів розвитку особистості через освіту.

До основних тенденцій розвитку освіти, які знайшли відображення у західноєвропейських філософських концепціях освіти належать усвідомлення нової ролі і місця людини в світі, інтенсивний розвиток наук про людину, зміна соціально-політичної ситуації в світі у бік зростання прозорості кордонів між країнами, поколіннями та ціннісними системами, зміна соціально-економічних умов життя людини зі зростанням соціальної мобільності та поступовим вирівнюванням можливостей справедливо реалізувати особисті досягнення, зміна фенотипу людини разом з фізичною та соціальною акселерацією, більш терпиме ставлення (толерантність) до прояву неординарності думок, у поведінці і зовнішньому вигляді окремих людей, лавиноподібне наростання інформації і зміна засобів комунікації, зростання освітнього рівня населення і освітнього цензу, необхідність постійно доучуватися, перенавчатися, змінювати своє життя.

У підрозділі 1.2 «Аксіологічні передумови виховної проблематики в сучасній філософії освіти» проаналізовано кардинальні зміни, що відбуваються у системі освіти українського суспільства під впливом процесів глобалізації протягом двох останніх десятиліть, зокрема - як чинник, що зумовив появу великої кількості нових вітчизняних педагогічних технологій. Багато з них базується на новому прочитанні зарубіжних філософсько-освітніх і виховних досягнень. З-посеред таких відроджених аксіологічних і освітньо-виховних концепцій філософська педагогіка успіху, базована на ідеях Селестена Френе, яка переживає зараз значне піднесення.

Західноєвропейська філософія освіти надає великого значення проблемам морального виховання. Словесний метод морального виховання без ціннісно-ідейного розвитку вона вважає неефективним, тому що моральну особистість може виховати тільки суспільне життя, тобто конкретний досвід людини. Основними причинами деструктивної поведінки є моральна дезорієнтація, психологічний дискомфорт, негативні переживання, загальна втрата духовних орієнтирів, девальвація загальнолюдських цінностей, несформованість почуттів терпимості, толерантності, милосердя, честі, совісті, доброти у значної частини людей, перш за все молоді, що викликає в них апатію, байдужість, зневіру, відчуття своєї непотрібності, нерозуміння сенсу життя.

У підрозділі 1.3 «Концептуальні засади ціннісної гуманістичної педагогіки» проаналізована та концепція освіти та виховання, яка має назву в західній філософії освіти «новий гуманізм» і об'єднує представників філософії та етики, лінгвістичного аналізу, психологів школи Ж.Піаже і його сучасних послідовників, ряд соціологів тощо. Головна увага прихильників цієї концепції у філософії освіти і виховання зосереджена на обґрунтуванні мети освітньо-етичного виховання, його методів і засобів.

Подібно до Платона, П.Херст визнає наявність ідей, або форм пізнання, на яких засноване наше прагнення до знання і відповідно має будуватися осітньо-виховний процес. Моральні судження є принципово раціональними, якщо їх виражає особа з високорозвинутим інтелектом, яка здійснює вільний, самостійний вибір у всіх сферах життя. Херст підкреслює необхідність при цьому соціальної спрямованості розуму, уміння людини обирати.

Система М.Монтессорі, яка користується світовим визнанням і одержала широке розповсюдження - чудовий приклад ефективної практичної реалізації ідей вільного виховання, могутнього гуманістично орієнтованого педагогічного напрямку, який ще не розкрив потенціал свого використання не лише у початковій та середній, але й у вищій освіті. Зміст методу, розробленого Монтессорі, полягав у тому, щоб стимулювати молоду людину до самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Завдання педагога - допомогти організувати їй свою діяльність, піти власним унікальним шляхом, реалізувати свою природу.

У підрозділі 1.4 «Аксіологічні аспекти в методології сучасної західноєвропейської філософії освіти» проаналізовано шляхи розвитку початкової раціональної думки західноєвропейських фахівців, що звернулися до визначення статусу філософії виховання, яка зводилася до того, що не можна ототожнювати філософську концепцію виховання і власне теорію виховання. Ефективність процесу освіти, переконаність педагогів у важливості і дієвості здійснюваної ними суспільної ролі вимагають раціонального обґрунтовування процесу освіти і виховання, його важливих ланок і чинників. Здійснення цієї функції і є прерогативою філософії освіти, покликаної перш за все обґрунтувати основну мету виховання, показати відповідність цієї мети єству людини як родової істоти, її прагненню і здатності до постійного самовираження, її потреби в певному типі міжособових відносин, сутність яких - справжня людяність.

Другий розділ - «Основні ціннісні стратегії сучасної західноєвропейської філософії освіти» - присвячений дослідженню основних ціннісних стратегій сучасної західноєвропейської філософії освіти, до яких, на думку автора, належать гуманістична та соціально-технологічна. Ці стратегії спираються на спільні цінності західноєвропейської цивілізації - від побудови справедливого, матеріально і духовно забезпеченого суспільства на засадах демократії, соціальної солідарності, просвітництва та морального консенсусу.

У підрозділі 2.1 «Гуманістична стратегія сучасної західноєвропейської філософії освіти» розглядаються особливості гуманістично орієнтованих концепції у західноєвропейській філософії освіти.

На базі спільних цінностей західноєвропейської цивілізації у цієї рамках стратегії розробляються, зокрема, ліберально-модернізаційна стратегія розвитку освіти, яка акцентує увагу на вихованні вільної творчої особистості як творця системно відкритих комунікацій. Так, для набуття особистістю духовної та фізичної гармонії гуманістична стратегія орієнтує освіту на пріоритетність цінностей самореалізації особистості, її вільного універсального фізичного та духовного розвитку, відкритої комунікації, толерантності та пошуку консенсусу.

Гуманістична стратегія виявляє загрози виникнення несприятливих соціальних умов для гармонійного розвитку особистості - від надмірної бюрократизації і формалізації соціальних інститутів, в тому числі і освітніх, штучного ускладнення соціальної комунікації до однобічного і надмірно функціонального розвитку особистості.

У підрозділі 2.2 «Соціально-технологічна стратегія сучасної західноєвропейської філософії освіти» аналізується консервативна соціально-технологічна стратегія розвитку освіти, яка акцентує увагу на збереженні і розвитку соціальних інституцій, які задають системні вимоги до освіти особистості, які мають переважно закритий характер самовідтворення.

Для набуття особистістю духовної та фізичної гармонії соціально-технологічна стратегія спрямовує особистість, що навчається, до опанування цінностями певної спільноти, плекання чеснот, які визнає ця спільнота, організованості, послідовності та безкомпромісності у їх захисті.

Уточнено основі інституційні та соціально-технологічні механізми втілення ціннісних орієнтирів освіти, які визначаються сучасною західноєвропейською філософією освіти. Такі механізми реалізуються переважно на засадах філософської антропології, у контексті політики консерватизму, в рамках системного підходу до пізнання суспільних процесів та, як правило, пов'язані з концепціями елітаризму. Освіта розглядається як один з основних соціальних інститутів, які сприяють відтворенню базової природи людини (як соціальної істоти), трансляції традиційних цінностей (поміркованого, раціоналізованого лібералізму), збереження наявного стану суспільства (демократії), забезпечення відтворення соціальної стратифікації через розмежування освіти соціальної еліти та масової освіти (усіх інших членів суспільства).

Соціально-технологічна стратегія вбачає загрози гармонійному розвитку особистості у соціальній дезорганізації, популізмі, втраті ціннісних орієнтирів, надмірній толерантності («всеїдності» і «всепрощенстві») і безсистемності особистісного розвитку.

Третій розділ - «Збалансованість фізичного та духовного розвитку особистості як цінність сучасної західноєвропейської філософії освіти» висвітлює різноманітні, але взаємодоповнюючі шляхи забезпечення збалансованості і гармонійності фізичного та духовного розвитку особистості, які пропонує західноєвропейська філософія освіти.

У підрозділі 3.1 «Філософські основи взаємозв'язку духовного та фізичного розвитку особистості» аналізує ту соціальну ситуацію, коли сучасна молода людина є зацікавленою в тому, щоб здобути високопрофесійну освіту, яка давала б їй можливість конкурувати на світовому ринку праці. Але з іншого боку, така уніфікація нівелює духовні основи, що підтримують соціокультурну цілісність, власну ідентичність, приналежність до певних культурних коренів. На сучасному етапі Захід є зразком забезпечення умов та зручностей життя, але в пошуках смислу життя він нерідко звертається до Сходу. З огляду на це реформування і розбудова вітчизняної освіти, входження її у Зону європейської вищої освіти має здійснюватися з урахуванням, збереженням і поширенням ціннісних вимірів української культури, що в свою чергу ставить на часі формування нової генерації спеціалістів соціально-гуманітарної сфери.

Фізична культура - складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості. Підтверджуючи значущість загальної культури людини для ефективності її педагогічної діяльності, викладачі вважають основними компонентами загальної культури літературну начитаність, знання вітчизняного і світового мистецтва, розуміння різноманіття світу, побуту людей, їх традицій, знання шляхів розвитку людства. Проте при цьому основну роль відводять таким показникам загальної культури, як уміння встановлювати контакти з різними людьми, знання естетичних норм поведінки і практичне володіння ними, а також мову викладача. Педагогічна культура є частиною загальнолюдської культури. У ній втілені духовні цінності освіти і виховання (педагогічні знання, теорії, концепції, накопичений педагогічний досвід, професійні етичні норми) та матеріальні (засоби навчання і виховання), а також способи творчої педагогічної діяльності, які слугують соціалізації особистості в конкретних історичних умовах.

У підрозділі 3.2 «Загрози гармонійному розвитку особистості у сучасному суспільстві» аналізуються глобальні зміни в сучасній освітній економіці, які відбуваються внаслідок виникнення й поширення новітніх технологій і виробничих процесів, зумовлюють високу залежність подальшого розвитку кожної країни від здатності її громадян здобувати, передавати й новітні знання як у виробничій сфері так і в щоденному житті.

Гуманістична стратегія виявляє загрози виникнення несприятливих соціальних умов для гармонійного розвитку особистості - від надмірної бюрократизації і формалізації соціальних інститутів, в тому числі і освітніх, штучного ускладнення соціальної комунікації до однобічного і надмірно функціонального розвитку особистості. Соціально-технологічна стратегія вбачає загрози гармонійному розвитку особистості у соціальній дезорганізації, популізмі, втраті ціннісних орієнтирів, надмірній толерантності («всеїдності» і «всепрощенстві») і безсистемності особистісного розвитку.

У підрозділі 3.3 «Моральні та соціально-технологічні аспекти забезпечення збалансованості фізичного та духовного розвитку особистості» обґрунтовуються шляхи подолання загроз гармонійному розвитку особистості у сучасному суспільстві, які може запропонувати сучасна західноєвропейська філософія освіти.

Гуманістична стратегія спрямовує освіту передусім на формування свідомого ставлення особистості до власного розвитку - від виховання уваги до власного розвитку, навичок турботи про себе (як про свій духовний, так і фізичний саморозвиток), до вміння підтримувати та ініціювати соціальну комунікацію, шукати компроміси і створювати засади для консенсусу; соціально-технологічна стратегія орієнтує на створення належних соціальних умов розвитку особистості - підтримання і розвиток освітніх соціальних інститутів, а у цих інститутах - належних технологій духовного і фізичного розвитку, заохочення молоді до опанування мистецтвом, спортом, залучення до активного громадського та політичного життя.

У підрозділі 3.4 «Вітчизняний досвід застосування західноєвропейської ціннісно орієнтованої методології підготовки фахівців з фізичної культури» проаналізовано певні вітчизняні напрацювання щодо освоєння ідей західноєвропейської філософії освіти в області гармонізації духовного та фізичного розвитку особистості засобами освіти. Зокрема стисло подаються результати власних теоретичних та практичних зусиль автора у цьому напрямі - передусім у галузі підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури.

Так, підготовка фахівців з фізичної культури з радянських часів базувалася в Україні передусім на гуманістичних засадах, хоча включала в себе і певні підпорядковані елементи соціальних технологій. Намагання об'єднати спорт і фізичне виховання за СРСР змінилися за часів незалежності суттєвим розривом між цими двома частинами єдиного процесу підвищення фізичної культури громадян.

В Україні, як і в Західній Європі, можна виокремлювати такі основні ціннісні стратегії сучасної освіти, як гуманістична та соціально-технологічна. Як і в Західній Європі, ці стратегії спираються на значною мірою спільні також для України цінності - від побудови справедливого, матеріально і духовно забезпеченого суспільства на засадах демократії, соціальної солідарності, просвітництва та морального консенсусу до сприяння вільному і всебічному розвитку особистості. Втім, міра особистого сприйняття цих цінностей громадянами в Україні і в Західній Європі, а також міра їх інституалізації в Україні та ЄС значно відрізняються не на користь України. Подолання цього розриву необхідно здійснювати у тому числі засобами удосконалення системи освіти - зокрема її переорієнтації на гармонізацію духовного та фізичного розвитку особистості.

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовані основні положення проведеного дослідження. В цілому у дисертації було виявлено з позицій західноєвропейської філософії освіти ціннісні орієнтири духовного та фізичного розвитку особистості у сучасному глобалізованому мультикультурному постіндустріальному суспільстві, а також з'ясування потенціалу їх залучення у освітньому процесі. Західноєвропейська філософія освіти визначає у якості таких ціннісних орієнтирів активність і самоактивність усіх учасників освітнього процесу, які у свою чергу тісно пов'язані з рівнем їх самоактуалізації як особистостей, а успішність залучення цих ціннісних орієнтирів прямо залежить, зокрема, від того, якою мірою ці ціннісні орієнтири втілюють завдання гармонійного сполучення духовного і фізичного розвитку особистості.

1. Якщо з психологічної точки зору ціннісні орієнтації є компонентом структури особистості, який відображає життєвий досвід, накопичений особистістю в індивідуальному розвитку та являє собою серцевину свідомості, то з позицій західноєвропейської філософії освіти цінності є передусім соціально значимими способами упорядкування поведінки особистостей, які представляють певну спільноту. Тому у особистісних ціннісних орієнтаціях проявляється соціально-зумовлене, вибіркове ставлення людини до сукупності матеріальних і духовних суспільних благ та ідеалів, а самі цінності, зі свого боку, постають як такі, що визначають стійкі мотивації поведінки особистостей. Таким чином, ціннісні орієнтації презентують суб'єктивний бік ціннісних орієнтирів особистості, а цінності - бік об'єктивний.

2. Західноєвропейська філософія освіти постає як форма сучасного людинознавства, згідно якого основними тенденціями розвитку освіти є усвідомлення в освітньому процесі нової ролі і місця людини в світі, інтенсивного розвитку наук про людину, врахування в освіті зміни соціально-політичної ситуації в світі у бік зростання прозорості кордонів між країнами, поколіннями та ціннісними системами, також врахування в освіті зміни соціально-економічних умов життя людини зі зростанням соціальної мобільності та поступовим вирівнюванням можливостей справедливо реалізувати особисті досягнення.

3. Неможливо обійти в освіті увагою також зміни фенотипу людини разом з фізичною та соціальною акселерацією, освіта має виховувати більш терпиме ставлення (толерантність) до прояву неординарності думок, у поведінці і зовнішньому вигляді окремих людей, враховувати лавиноподібне наростання інформації і зміну засобів комунікації, зростання освітнього рівня населення і освітнього цензу, необхідність постійно доучуватися, перенавчатися, змінювати своє життя.

4. Основними ціннісними стратегіями сучасної західноєвропейської філософії освіти є гуманістична та соціально-технологічна. Ці стратегії спираються на спільні цінності західноєвропейської цивілізації - від побудови справедливого, матеріально і духовно забезпеченого суспільства на засадах демократії, соціальної солідарності, просвітництва та морального консенсусу.

5. На базі спільних цінностей західноєвропейської цивілізації у західноєвропейській філософії освіти розробляються переважно ліберально-модернізаційна гуманістична та переважно консервативна соціально-технологічна стратегії розвитку освіти, відповідно перша акцентує увагу на вихованні вільної творчої особистості як творця системно відкритих комунікацій, а друга - на збереженні і розвитку соціальних інституцій, які задають системні вимоги до освіти особистості, які мають переважно закритий характер самовідтворення.

6. Гуманістична стратегія орієнтує освіту на пріоритетність цінностей самореалізації особистості, її вільного універсального фізичного та духовного розвитку, відкритої комунікації, толерантності та пошуку консенсусу. Соціально-технологічна стратегія спрямовує особистість, що навчається, до опанування цінностями певної спільноти, плекання чеснот, які визнає ця спільнота, організованості, послідовності та безкомпромісності у їх захисті.

7. Основі інституційні та соціально-технологічні механізми втілення ціннісних орієнтирів освіти, згідно західноєвропейської філософії освіти, орієнтують на освіту як один з основних соціальних інститутів, які сприяють відтворенню базової природи людини (як соціальної істоти), трансляції традиційних цінностей (поміркованого, раціоналізованого лібералізму), збереженню наявного стану суспільства (демократії), забезпеченню відтворення соціальної стратифікації через розмежування освіти соціальної еліти та масової освіти (усіх інших членів суспільства).

8. Основними загрозами гармонійному поєднанню духовного та фізичного розвитку особистості у сучасному суспільстві, з позицій гуманістичної стратегії, є загрози виникнення несприятливих соціально-інституційних умов для гармонійного розвитку особистості - від надмірної бюрократизації і формалізації соціальних інститутів, в тому числі і освітніх, штучного ускладнення соціальної комунікації до однобічного і надмірно функціонального розвитку особистості, а з позицій соціально-технологічної стратегії - соціальна дезорганізація, популізм, втрата ціннісних орієнтирів, надмірна толерантність («всеїдність» і «всепрощенство») і безсистемність особистісного розвитку.

9. Гуманістичні орієнтири гармонійного духовного та фізичного розвитку особистості в освіті спрямовані передусім на формування свідомого ставлення особистості до власного розвитку - від виховання уваги до власного розвитку, навичок турботи про себе (як про свій духовний, так і фізичний саморозвиток), до вміння підтримувати та ініціювати соціальну комунікацію, шукати компроміси і створювати засади для консенсусу; соціально-технологічні орієнтири полягають у створенні належних соціальних умов розвитку особистості - підтриманні і розвитку освітніх соціальних інститутів, а у цих інститутах - належних технологій духовного і фізичного розвитку, заохоченні молоді до опанування мистецтвом, спортом, залученні до активного громадського та політичного життя.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Максак О.І. Аксіологічні передумови виховної проблематики у сучасній філософії освіти / О.І. Максак // Гілея (науковий вісник): збірник наукових праць / Гол.ред. В.М.Вашкевич. - К., 2009. - Випуск 27. - С.285-291.

2. Максак О.І. Характеристика основних тенденцій розвитку філософії освіти як форми сучасного людинознавства / О.І. Максак // Політологічний вісник: Зб-к наук. праць. - К. «ІНТАС», 2009. - Вип.. 45. - С. 108-120.

3. Максак О.І. Концепції сучасної західної «моральної філософії освіти» як рецепція етичних педагогічних ідей Е.Дюркгейма / О.І. Максак // Мультиверсум: Філософський альманах: Зб. наук. праць / Гол. ред. В.В.Лях. - Вип.. 86. - К., 2009. - С. 172-183.

4. Максак О.І. Закономірність розвитку етичної свідомості як основа моральної діяльності в концепції Л.Кольберга / О.І. Максак // Гілея (науковий вісник): збірник наукових праць / Гол.ред. В.М.Вашкевич. - К., 2010. - Випуск 31. - С.267-276.

5. Максак О.І. Безперервне навчання з теоретичного курсу «Фізичне виховання» Навчально-методичний посібник / О.І. Максак. - К.: Логос, 2005. - 316 с.

6. Максак О.І. Моніторинг фізичного розвитку учнів як складова моніторингу якості освіти / О.І. Максак // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. - 2007. - № 44. - С. 360-364.

7. Максак О.І. Здоровий спосіб життя як основа підтримання фізичного здоров'я / О.І. Максак // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки [Текст] : науковий журнал. № 1 / Гол. ред. Є. І. Коваленко ; Міністерство освіти і науки України, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. - Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2008. - 192 с. - С .55-59.

8. Максак О.І. Аксіологічні передумови сучасної філософії освіти / О.І. Максак // Философия повседневности : междунар. Науч. Конф., 17 октября 2009 г. : материалы конф. - К., 2009. - С. 42.

Размещено на Allbest.ru