Буття людини в інтерпретації "гуманістичної психології" (історико-філософський аналіз)

Робота виконана у відділі історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

Науковий керівник, доктор філософських наук, професор ЛЯХ Віталій Васильович, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, завідувач відділу історії зарубіжної філософії.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, доцент СТОРІЖКО Людмила Василівна, Національний технічний університет України «КПІ» МОН України, професор кафедри філософії;

кандидат філософських наук, доцент ФОМЕНКО Алла Миколаївна, Національний авіаційний університет України МОН України, доцент кафедри філософії.

Захист відбудеться «19» червня 2009 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвяти-тельська, 4, к. 318.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвяти-тельська, 4.

Автореферат розісланий « 15 » травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук Л. А. Ситніченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена передусім тим, що глобальні трансформаційні процеси в сучасній культурі вимагають цілісного дослідження буття людини та створення на його засадах сучасної філософії людини, формування якої передбачає урахування історико-філософської рецепції та реконструкції теоретичних надбань інших наук про людину. Зокрема, одна з таких людинознавчих теорій представлена в гуманістичній психології. Значущі філософські напрацювання її представників мають безумовний евристичний сенс в контексті можливостей врахування різних психотерапевтичних підходів щодо визначення буття людини. Концепції гуманістичної психології являють собою певну трансформацію психології та психотерапії в напрямі розробки філософських підходів до проблем буття людини. В процесі осягнення буття людини їх автори намагалися органічно поєднати філософську та психотерапевтичну методологію. В результаті психологічна методологія накладається на ідеї стосовно буття людини, викладені в екзистенціалізмі, феноменології, філософському гуманізмі, концепціях філософської антропології, філософії життя, герменевтиці тощо. Таким чином, виникає нова цілісна методологія осмислення людського буття, яка виходить за межі монологічного бачення буття людини в-світі та дозволяє здійснити узагальнення філософського плану, які втілилися в гуманістичних концепціях буття людини А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Г. Олпорта, Дж. Бюдженталя, Ш. Бюллер та багатьох інших представників цього напряму.

Переосмислення ідей екзистенціалізму, гуманізму та феноменології дало змогу представникам гуманістичної психології по-новому поглянути на внутрішній світ сучасного індивіда, відкрило нові можливості для розуміння досі малодосліджених аспектів духовного життя сучасного індивіда. В цьому плані неабияке значення набуває вирішення ними цілої низки нагальних проблем філософської науки: сенсоутворюючої діяльності, подолання різних форм відчуження, з'ясування вияву сутності особистісної деградації, нівелювання особистості, дослідження різних типів поведінки індивіда в суспільстві. У контексті такого тлумачення життєвих проблем окремого індивіда філософські концепції гуманістичної психології постають в якості нової парадигми екзистенційного визначення потенцій духовного світу людини. Таке осмислення буття людини в межах гуманістичної психології вимагає розширення філософського інструментарію через долучення до філософсько-антропологічного дискурсу понять і концептів суміжних галузей знань, зокрема, психології та психотерапії.

Отже, актуальність даного дослідження зумовлюється нагальною потребою цілісної історико-філософської реконструкції філософського антропологічно-гуманістичного доробку представників гуманістичної психології в сфері осмислення проблеми буття людини та його адекватної інтерпретації.

Ступінь наукової розробки проблеми. На даний час в Україні майже відсутні праці, безпосередньо пов'язані з історико-філософським аналізом гуманістичної психології та способів інтерпретації проблеми буття людини її представниками. Переважну більшість досліджень, присвячених гуманістичній психології було здійснено за кордоном. У роботах К. Аантуса, Л. Анциферової, Е. Бартона, Ф. Василюка, Л. Дейвісона, Т. Грінінга, Р.де Карвало, С. Кріпнера, І. Манохи, В. Роменця, О. Руткевича, С. Світашева, П. Сміта, Р. Трача, Р. Фрейдимена, Ф. Фрейджера, Т. Шевєлєнкової проводиться методологічний та концептуальний аналіз гуманістично-психологічних концепцій. Філософським засадам гуманістичної психології присвячені праці Ю. Джендліна, Ф. Лерша, К. Райди, М. Фрідмана. В працях С. Братченка, М. Кельнера, А. Кемпінскі, Д. Леонтьєва, А. Ленгле, А. Омелаєнко, К. Райди, В. Шумского розглядаються екзистенціальні основи гуманістичної психології. Праці Г. Балла, А. Бєліка, В. Ляха, Д. Стівенса, Л. Сторіжко, А. Фоменко, присвячені специфіці розуміння проблеми самореалізації та самоактуалізації індивіда представниками гуманістичної психології.

До особливостей застосування феноменологічного підходу гуманістичної психології зверталися М. Боуен, А. Бохарт, В. Журбін, О. Ісеніна, С. Олішевский, С. Світашев, Особливостям філософського та концептуального визначення і виокремлення гуманістичних теорій особистості з загального масиву психології присвятили свої праці Л. Гарднер, А. Ждан, Х. Келвін, С. Мадді, А. Романін. Важливу для розуміння сутності гуманістичної психології проблему гуманізму досліджували О. Безслюбняк, Г. Гіоргадзе, В. Пазенок, В. Лях, В. Рибін, М. Черенков. На осягнення екзистенційних вимірів людського буття спрямувала творчу діяльність київська філософсько-антропологічна школа, заснована Володимиром Шинкаруком: Є. Андрос, Є. Бистрицький, І. Бичко, А. Єрмоленко, В. Загороднюк, С. Кримський, М. Попович, С. Пролеєв, В. Табачковський, Н. Хамітов.

На даний час у вітчизняній філософський думці відсутня систематична рецепція теоретичних здобутків гуманістичної психології. Отже, залишається нез'ясованим філософський зміст теоретичних напрацювань гуманістичних психологів в контексті створення цілісної концепції людини та вироблення на її основі узагальнюючої теорії, зорієнтованої на творчу адаптацію особистості до викликів сьогодення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відділі історії зарубіжної філософії Інституту філософії НАН України імені Г. С. Сковороди в рамках програмно-цільової та конкурсної тематики НАН України «Культурно-цивілізаційний діалог ХХІ століття: проблеми інтеграції України у світове співтовариство» у відповідності з плановою темою відділу «Загальнолюдські цінності: еволюція уявлень і зміна пріоритетів» (Державний реєстраційний номер 01008U000006).

Мета дослідження полягає у з'ясуванні основних закономірностей розвитку екзистенційно-філософських ідей гуманістичної психології, а також реконструкції особливостей гуманістичних концепцій самореалізації особистості, визначенні значущості їх внеску в обґрунтування специфіки екзистенційних характеристик буття людини.

Для досягнення цієї мети автор ставить наступні дослідницькі завдання:

– здійснити історико-філософський аналіз світоглядних принципів і філософсько-антропологічних понять гуманістичної психології;

– дослідити еволюцію гуманістично-психологічних концепцій в контексті осмислення буття людини, виявити передумови, суть, етапи формування і концептуальний сенс гуманістично-психологічних ідей;

– розкрити теоретичні підходи і методологічні принципи гуманістичної психології у вирішенні проблеми буття та самореалізації особистості;

– виявити загальні риси та специфіку філософських підходів до буття людини К. Роджерса, А. Маслоу, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Р. Олпорта, Ш. Бюллер. Дослідити зміст їх світоглядних уявлень про свідому і несвідому людську мотивацію, ієрархію цінностей, а також форми і способи самореалізації внутрішнього потенціалу особистості в процесі соціалізації;

– з'ясувати евристичний потенціал і межі застосування філософських і соціально-психологічних досягнень чільних представників гуманістичного напряму в психології у вирішенні проблеми самореалізації особистості;

– визначити роль, місце і значення гуманістично-психологічних філософсько-антропологічних концепцій самореалізації і самоактуалізації особистості в конкретно-історичному і сучасному контексті в сучасних умовах розвитку людства.

Об'єктом дисертаційного дослідження є екзистенційно-філософська спадщина видатних представників гуманістичної психології - А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер.

Предмет дослідження - особливості інтерпретації буття людини в концепціях представників гуманістичної психології.

Теоретичні і методологічні основи дослідження. Теоретико-методологічні засади дисертаційного дослідження складають: історико-філософський аналіз, історико-компаративістський підхід, системний підхід, які дають змогу розкрити основні історико-філософські ідеї, репрезентовані в авторських концепціях та напрацюваннях представників гуманістичної психології - А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер. Історико-філософський аналіз дозволяє простежити ґенезу та концептуалізацію філософських ідей представників гуманістичної психології

Застосування історико-компаративістського підходу та порівняльного аналізу дали можливість визначити особливості інтерпретації проблеми людського буття гуманістичними психологами, з'ясувати специфіку тлумачення природи людини та її буття, ефективності психотерапевтичних практик. Системний підхід дозволив здійснити комплексний аналіз надзвичайно широкого проблемного та концептуального поля гуманістичної психології, дослідити специфіку функціонування гуманістичної психології як феномена філософсько-психологічного дискурсу, корелювання та суперечностей ідей щодо буття людини, вироблених в межах гуманістичної психології та філософії. В рамках феноменологічного методу розкрито особливості тлумачення представниками гуманістичної психології особистісного світу людини, визначено принципи усвідомлення буття свого «Я» в-світі та буття в-соціумі. За допомогою герменевтичного методу з'ясовано евристичний сенс застосування діалогічних методик терапевтичного дискурсу. В цілому дисертаційне дослідження виконане в рамках історико-філософського підходу, який став підґрунтям для розгляду проблеми людини та її буттєвих виявів. Методологічною основою дослідження виступає принцип гуманізму, застосування якого дозволяє розкривати головне спрямування екзистенційно-філософських ідей гуманістичної психології. В дисертаційній роботі використовуються принципи наукової об'єктивності, історичності та цілісності, на засадах яких робиться спроба цілісної історико-філософської рецепції різноманітних інтерпретацій буття людини представниками гуманістичної психології.

Безпосередніми джерелами дослідження стали філософські і соціально-психологічні роботи теоретиків гуманістичної психології: А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, Е. Фромма, В. Франкла, Л. Бінсвангера, а також праці М. Гайдеґера, Ж.-П. Сартра, К. Ясперса. антропологічний філософський гуманістичний психологія

Методологічні засади дисертаційної роботи напрацьовувалися також в процесі аналізу теоретико-методологічних здобутків в галузі історії філософії, філософської антропології, соціальної філософії таких українських вчених, як Є. Андрос, Є. Бистрицький, І. Бичко, О. Білий, Б. Головко, А. Єрмоленко, В. Загороднюк, С. Кримський, В. Лук'янець, Я. Любивий, В. Лях, В. Пазенок, М. Попович, Н. Поліщук, С. Пролеєв, К. Райда, Л. Ситніченко, О. Соболь, В. Табачковський, Н. Хамітов, В. Шинкарук.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній здійснено системний аналіз філософсько-антропологічних ідей чільних представників гуманістичної психології - А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Ш. Бюллер, Г. Олпорта, Дж. Бюдженталя, на підставі чого в дисертації вперше у вітчизняній філософії сформовано цілісну концепцію, в якій знайшла вираз сукупність екзистенційно-психологічних підходів, які уможливили розкриття сутності особистості в контексті багаторівневої структури природи людини.

Новизна дисертації розкривається у таких положеннях:

– з'ясовано, що філософія людини гуманістичної психології своїм теоретичним та концептуальним корінням сягає засадничих понять філософії екзистенціалізму та філософської антропології, в проблемному полі яких були поставлені наріжні для гуманістичної психології екзистенціально-антропологічні питання;

– доведено, що в царині гуманістичної психології виоформлено нову інтерпретацію буття людини, яка характеризується особливим баченням людського буття та обґрунтовано евристичний сенс розподілу філософсько-антропологічних підходів гуманістичної психології на дві великі групи: особистісно-центровані (К. Роджерс, А. Маслоу, Г. Олпорт, Ш. Бюллер) та екзистенціально-орієнтовані (Р. Мей, І. Ялом, Дж. Бюдженталь);

– на засадах дослідження парадигмальних для гуманістичної психології інтерпретацій людського буття: мотиваційної теорії особистості А. Маслоу, клієнто-центрованої психотерапії К. Роджерса, диспозиційної теорії рис Г. Олпорта, екзистенціальної Р. Мея та І. Ялома та екзистенціально-гуманістичної Дж.Бюдженталя, визначені властиві їм інтерпретації буття людини;

– розкрито методологічні особливості застосування феноменологічного методу аналізу свідомості людини та його застосування до розуміння проблем людського буття в концепціях А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, що передбачає відмову від науково-інструментального розуміння свідомості і вказує на його буттєво-смисловий вимір, на сенс і значущість світу для суб'єкта та використовує такі процедури, як співпереживання (емпатію, «вчування») та інтерпретацію;

– визначено специфіку осмислення людського буття в гуманістичній психології, яка полягає у виробленні цілісної системи сприйняття онтологічних форм свідомості, що інтегрує усі аспекти існування людини-в-світі та визначає їх в контексті осягнення становлення цільових структур особистості та її життєвих циклів;

– виявлено, що інтерпретація буття людини представниками гуманістичної психології втілюється в наступних принципово важливих екзистенціально-антропологічних напрямах: проблема самоусвідомлення та створення об'єктивної Я-концепції (реалістичного уявлення про себе); проблема самоактуалізації та самореалізації особистості; проблема формування мета-цінностей;

– доведено, що гуманістична психологія як теоретико-концептуальне утворення є надзвичайно складним та поліконцептуальним феноменом, в проблемному полі якого осмислення буття людини здійснюється з багатьох позицій, які не виробили єдиної методології інтерпретації буття людини, а виходять з положень, які часто суперечать одне одному. Це дозволяє стверджувати, що неоднорідність гуманістичної психології свідчить про складність і неоднозначність самого предмету дослідження;

– з'ясовано, що представники гуманістичної психології поставили проблему визначення людини як трансцеденції, яка проявляється в пікових переживаннях (Маслоу), «межових данностях» (Бюдженталь), досягненні автентичного модусу існування (Мей);

– на основі компаративного аналізу концепцій самоактуалізації Маслоу та Роджерса виявлено, що самоактуалізація особистості розуміється вченими в онтологічному плані як прагнення до розкриття повноти буття, до гармонії особистісного та суспільного буття. Самоактуалізація в даному випадку може розглядатися як шлях до автентичного існування, до реалізації людиною потенційно даного їй буттєвого проекту;

– встановлено, що на відміну від психоаналізу та біхевіоризму, в яких буття людини поставало механістично-детермінованим, керованим несвідомими імпульсами, інтерпретація людського буття гуманістичними психологами постулюється як «модель потенційних можливостей» людини, які потрібно актуалізувати, розвинути та втілити в життя; доведено, що прагнення до самоактуалізації слід розглядати як вроджену інтенцію людської природи - імпульс до перетворення, трансформації, що є певною спонукою для людини до філософського самопізнання, спрямованою на досягнення вищих рівнів усвідомлення власного буття та буття загалом.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання висновків дослідження при написанні навчальних посібників і методичних рекомендацій із загальнотеоретичних, спеціальних і міждисциплінарних курсів з історії філософії, етики, психології особистості, при підготовці спецкурсів з філософської антропології, глобальних проблем людства тощо.

Особистий внесок здобувача. Вирішення комплексу поставлених завдань, оформлення їх у положення та висновки здійснювались автором самостійно і відповідають основному змісту дисертації та поданим публікаціям.

Апробація результатів дисертації. Результати та висновки дослідження було викладено та обговорено на засіданнях відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

Основні результати дисертаційного дослідження були апробовані автором у ряді виступів на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, серед яких: звітна наукова конференція викладачів, співробітників, докторантів, аспірантів та студентів історико-соціологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету за 2005 рік (Рівне, квітень 2006), «Обрії свободи». Міжнародна наукова конференція (Асоціація «Новий Акрополь», Київ, червень 2006), «Філософська антропологія та сучасність (пам'яті В. Табачковського)» (Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Київ, квітень 2007), «Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри» (Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України жовтень 2007), «V Харківські студентські філософські читання» (Харківській національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, березень 2008), «Дні науки філософського факультету» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, квітень 2008), «Творча спадщина В. І. Шинкарука та сьогодення (До 80-ліття від дня народження)» (Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, Київ, квітень 2008) та ін.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображені в 14 наукових публікаціях загальним обсягом 3,9 друкованих аркуші, у тому числі у 4-х статтях, надрукованих у фахових виданнях, загальним обсягом 2,5 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації зумовлені обраною темою, визначеними завданнями і логікою дослідження, складається із вступу, трьох розділів (що містять 9 параграфів), висновків до розділів і загальних висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації 192 сторінки. Список використаних джерел містить 198 позицій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, формулюються мета і завдання, розкривається методологічна основа і методика дослідження, визначається наукова новизна дослідження, показується доцільність теоретичного і практичного застосування отриманих результатів.

У першому розділі «Ступінь розробки проблематики, огляд літератури за темою та методологія дослідження» аналізуються історико-філософські аспекти розгляду теми в науковій літературі, з'ясовуються основні проблеми осмислення буття людини в гуманістичній психології, висвітлюються методологічні та теоретичні засади, відповідно до яких здійснювалося дослідження.

У підрозділі 1.1. «Ступінь дослідження проблеми та огляд літератури» наведено огляд наукової літератури за темою дослідження, який показав, що у вітчизняній філософській науці досі не було здійснено системного дослідження, присвяченого філософському осмисленню надбань гуманістичної психології. Існує лише невелика кількість досліджень, які розглядають певні аспекти філософського осмислення людського буття представниками гуманістичної психології. Відмічено, що переважна більшість вітчизняних та закордонних досліджень здійснена психологами: К. Аантус, Г. Балл, С. Братченко, Т. Грінінг, Л. Каганов, Х. Келвін, С. Кріпнер, Д. Леонтьєв, С. Мадді, І. Маноха, С. Олішевський, В. Роменець, Р. Фрейджер. Філософському осмисленню гуманістичної психології присвячені праці Д. Єсипенка, В. Ляха, С. Світашева, Л. Сторіжко, А. Омелаєнко, К. Райди, В. Табачковського, А. Фоменко. Для розкриття специфіки розуміння гуманістичними психологами буття людини важливими є праці екзистенціальних філософів С. Кіркегора, М. Гайдеґера, К. Ясперса, Ж.-П. Сартра. З цією ж метою залучалися праці екзистенціальних психотерапевтів Л. Бінсвангера, А. Кемпінскі, А. Ленгле. Особливу роль відіграють праці психотерапевтів (Р. Лейнга, В. Франкла, Е. Фромма), котрі займають близькі позиції до гуманістичної психології, внаслідок чого деякі автори відносять їх до числа представників цього напряму.

У підрозділі 1.2. «Теоретико-методологічні засади дисертаційного дослідження» визначено загально-теоретичні основи дослідження, його методологія, основні поняття, предметна область та проблемне поле гуманістичної психології. Теоретико-методологічну базу дисертаційного дослідження складають: історико-філософський аналіз, історико-компаративістський підхід, системний підхід, порівняння, які дають змогу розкрити основні історико-філософські ідеї, репрезентовані в авторських концепціях та напрацюваннях гуманістичної психології. Розкривається специфіка та особливості застосування феноменологічного методу до аналізу психологічної сфери людського буття представниками гуманістичної психології.

У другому розділі «Способи визначення істинної природи людини в концепціях гуманістичної психології» здійснено аналіз низки впливових концепцій гуманістичної психології та виявлено специфіку інтерпретації людського буття в концепціях чільних представників цього напряму.

У підрозділі 2.1. «Специфіка розуміння буття людини в теорії мотивації А. Маслоу» показано особливості осмислення проблеми людського буття в зазначеній теорії. З'ясовано, що в межах теорії мотивації було розроблено цілу низку філософських ідей та узагальнень щодо буття людини. Зокрема, різні щаблі мотивації корелюються з визначеннями різних станів людського буття, в контексті яких можна простежити динаміку процесу розгортання людського існування та його спрямування в конкретний момент часу. Доведено, що буття людини розгортається в напрямі більшої складності, узгодженості та розвитку до трансцендентних його вимірів, які характеризуються відповідним рівнем мотивації, усвідомленням буття та притаманними йому цінностями. Зазначені філософські погляди Маслоу лягли в основу його «психології буття», в якій представлена одна з найбільш вдалих концепцій буття особистості. Зокрема, в ній на основі цілісного підходу дається кореляція двох фундаментальних вимірів людського існування: біологічного та духовного. Отже, А. Маслоу у такий спосіб запропонував один з можливих варіантів вирішення проблеми бівалентності буття людини.

У підрозділі 2.2. «Феноменологічно-комунікативні засади осмислення людського буття в особистісно-центрованій психотерапії К. Роджерса» розкрита феноменологічна теорія особистості К. Роджерса та філософські засади комунікативної теорії його психотерапії, на основі яких вчений створив свою практичну «філософію людини». В ній основна увага приділяється аналізу переживанню досвіду та виробленню мистецтва психотерапевтичного діалогу як засобу, що дозволяє не просто відкрити буття Іншого в комунікації, а й спрямувати його до позитивного розв'язання екзистенціальних проблем буття-в-світі. Основою феноменологічної концепції буття особистості у Роджерса є уявлення про «феноменальне поле», яке містить все, що відбувається в будь-який даний момент в середині оболонки організму і потенційно може бути усвідомлене. Доведено, що вирішальну роль в житті і розвитку людини Роджерс надає Я-концепції, тобто уявленню про самого себе (самооцінка). Відповідно до цього розглядається проблема автентичного та неавтентичного існування особистості, яка полягає в суб'єктивно-психологічній дихотомії конгруентності (цілісності та відповідності переживання досвіду та його висловлення в спілкуванні) та протилежному процесу - неконгруентності.

Встановлено, що мета психотерапії, згідно з Роджерсом, є прагнення допомогти людині усунути невідповідність між її реальною, автентичною «Я-концепцією» або самістю та своїм ідеалізованим уявленням про себе - «ідеальною самістю», яка є свідченням прагнення захистити свою цілісність як особистості. Аналіз зазначених поглядів дозволяє розглядати їх в контексті розуміння Роджерсом автентичного та неавтентичного існування.

В дисертації дається характеристика філософським аспектам клієнт-центрованої психотерапії, які полягають у створенні терапевтичного інтерсуб'єктивного зцілюючого дискурсу, основними засобами якого є конгруентність та емпатія. Встановлено діалогічний характер психотерапевтичної методики К. Роджерса та налаштування на зрозуміння та «прочитання» світу іншої людини, в контексті якого здійснюється екзистенціально-феноменологічна інтерпретація буття людини, що дозволяє проводити деякі аналогії з концепціями Дільтея, Ясперса, Бубера та Бахтіна.

У підрозділі 2.3. «Модуси людського буття та його визначальні параметри в концепції Р. Мея» проаналізовано основні риси філософського світогляду Р. Мея та специфіка онтологічного розуміння психологічних патернів особистості. В ході дослідження було встановлено, що вчення Мея ґрунтується на прагненні перебудувати психотерапію на основі поєднання психоаналізу, психології та екзистенціалізму. З'ясовано, що вироблення нової філософсько-психологічної методології осмислення людського буття засноване на зіставленні філософських поглядів Гусерля, Кіркегора, Ніцше, Гайдеґера, з одного боку, та Фройда, Бінсвангера, з іншого. Суть підходу Мея полягає в інтерпретації психологічних станів особистості в онтологічному плані, тобто як форми прояву буття людини в-світі та в-соціумі.Отже, буття людини філософ розглядає через призму екзистенціалів та межових ситуацій, на основі чого він визначав сутнісно-онтологічні екзистенціали існування людини: любов, воля, ерос, страх, провина, смерть, тривога тощо. Доведено, що модуси людського існування Мей визначає відповідно до Dasein-аналізу Бінсвангера, який у свою чергу звертався до Dasein-аналітики Гайдеґера. Таким чином, головна увага в концепції Мея приділяється загрозі втратити смисл існування, в контексті якої розглядається проблема автентичного існування як неодмінної передумови психічного здоров'я людини. Звідси випливає, що сенс людського буття визначається ним як прагнення «відкрити» смисл особистісного існування.

У підрозділі 2.4. «Розкриття буття людини крізь призму «межових данностей» існування (І. Ялом)» доведено, що екзистенціальна концепція людини І. Ялома ґрунтується на певних уявленнях про фундаментальні проблеми існування індивіда, що визначають його буття-в-світі. Дисертантом з'ясовано, що до числа таких проблем людського існування він відносить - смерть, тривогу, свободу, екзистенціальну ізоляцію, проблему смислу існування та його відсутність. Встановлено, що його концепція буття людини базується на інтерпретації екзистенціально-філософської проблематики, перенесеної в проблемне поле психотерапії, та має своїм підґрунтям рецепцію поглядів Кіркегора (проблема смерті, страху, провини), Гайдеґера та Бінсвангера (вчення про модуси буття-в-світі) в контексті їх осмислення в якості визначальних проблем людського існування, які неодмінно постають перед кожною людиною в процесі її життя. Дисертант доводить, що здійснені Яломом дослідження проливають світло на онтологічні екзистенціальні компоненти психічного життя людини.

У підрозділі 2.5. «Онтологічні засади екзистенціально-гуманістичної концепції «глибинного спілкування» Дж. Бюдженталя» аналізується концепція «глибинного спілкування» як спосіб «розкриття» та опису світу міжособистісного спілкування у всій його багатоманітності та глибині. Визначені Бюдженталем сім основних рівнів спілкування дають підставу для філософського осмислення значущості інтерсуб'єктивних відносин. Зокрема, кожному рівню спілкування відповідає ступінь заглиблення та відкритості співрозмовників до комунікації. Таким чином, Бюдженталь стверджував, що людська екзистенція відкривається лише на достатньому «заглибленні» в комунікацію, що саме на цьому рівні відбуваються реальні «життєзмінюючі процеси», найвищим з яких є «інтимний рівень». Слід зауважити, що концепція «глибинного спілкування» Бюдженталя є продовженням та поєднанням поглядів Ясперса стосовно «екзистенціальної комунікації» та Бубера і Больнова стосовно діалогу та концепту «зустріч». Встановлено також, що в теорії Бюдженталя простежується притаманна всім гуманістичним психологам установка на використання феноменологічного методу для осягнення буття Іншого, суть якого полягає в налаштуванні на розуміння буттєвої ситуації іншої людини.

У третьому розділі «Самоактуалізація та самореалізація як автентичність людського буття в концепціях гуманістичної психології» предметом аналізу є концепції самоактуалізації та самореалізації особистості створені в межах гуманістичної психології, з'ясовується їх роль як можливих способів досягнення автентичного існування в сучасних умовах.

У підрозділі 3.1. «Компаративний аналіз процесу самоактуалізації в концепціях К. Роджерса та А. Маслоу» на основі порівняння представлених моделей самоактуалізації було встановлено, що ці два підходи дуже близькі за своїм змістом та вихідною інтенцією щодо значення ролі процесу самоактуалізації, проте автори дещо розійшлися у визначенні його природи. Роджерс вважав, що тенденція до актуалізації є єдиним мотивом особистості, який визначає поведінку та прагнення особистості, тоді як в концепції Маслоу самоактуалізація залежить від задоволення базових фізіологічних потреб. В концепції Роджерса тенденція до самоактуалізації виступає єдиним постульованим мотивом, який визначає процес самоактуалізації, тому це дозволяє стверджувати, що він створив більш цілісну концепцію людини та модель самоактуалізації.

Відмітимо, що обидва дослідники дотримуються спільної точки зору щодо того, що людина, яка стала на шлях самоактуалізації, буде значно відрізнятися від звичайної пересічної людини в цілій низці параметрів, які в Роджерса і в Маслоу характеризуються як «доброякісне життя».

У підрозділі 3.2. «Особливості вирішення проблеми самоактуалізації в концепціях Ш. Бюллер, Г. Олпорта, Е. Фромма, В. Франкла» доведено, що в наш час неабиякого значення набуває проблема творчої адаптації індивіда до викликів сьогодення, саме в такому плані слід розцінювати погляди на самоактуалізацію та самореалізацію особистості, здійснені представниками гуманістичної психології.

Зокрема, з'ясовано, що осмислення Олпортом проблеми самоактуалізації лежить в площині визначення автентичного та неавтентичного існування. Дослідник виходить з того, що глибинною інтенцією Ядра особистості (пропріума) є прагнення до самовтілення, яке відбувається через реалізацію особистісно-значущих цінностей та виборів, які можна розцінювати як здійснення актів трансценденції.

Встановлено, що погляди Ш. Бюллер щодо екзистенціального самоздійснення особистості також можна розглядати в контексті самоактуалізації та самореалізації особистості. Подібні погляди знаходимо також і в Е. Фромма щодо «продуктивної особистості» Цей продуктивний характер Фромм визначає як ідеальну або кінцеву мету особистого розвитку. В. Франкл визначав сім характеристик здорової особистості: творчий характер, здатність свідомо контролювати свою поведінку, брати на себе відповідальність за свої вчинки, завершальна характеристика говорить про те, що ця людина змогла знайти та втілити в життя сенс свого існування. З'ясовано, що погляди представників гуманістичної психології на самоактуалізацію та самореалізацію можна оцінювати як інтегруючу ідею для різноманітних концепцій цього напряму в площині філософського осмислення проблеми автентичного і неавтентичного існування та стає підґрунтям на якому в подальшому вибудовується трансперсональна психологія.

ВИСНОВКИ

В дисертації проведений історико-філософський аналіз основних закономірностей становлення гуманістичної психології та осмислення її чільними представниками проблеми буття людини. Шляхом філософської реконструкції та осмислення концепцій гуманістичної психології в контексті розвитку суспільства інформаційної доби були розглянуті особливості постановки та розв'язання актуальних проблем сучасності - самоактуалізації, самореалізації, сенсу життя, впливу екзистенціалів: любов, турбота, страх, тривога, смерть на психологічний вимір буття особистості.

В ході дослідження з'ясовано специфіку процесу виникнення та становлення гуманістичної психології як нової світоглядно-теоретичної платформи, що постає як складне концептуальне утворення, вироблене на стику декількох сфер гуманітарного знання: психології, філософії, антропології та психотерапії.

Виявлені особливості розуміння буття людини представниками гуманістичної психології, що постали як важлива складова сучасної філософської думки. З'ясовано, що гуманістичній психології притаманна принципово нова методологія, яка є світоглядно-теоретичною системою, що значно відрізняється від інших психологічних систем тим, що враховує суто філософські підходи стосовно буття людини. В роботі вказано на наявність змістовного філософського підґрунтя гуманістичної психології, яке представлене філософією екзистенціалізму, феноменологією, філософським гуманізмом, застосування ідей яких в поєднанні з методологією психологічного дослідження дало змогу сформулювати нову концепцію людського буття. В межах цього дослідження феномени буття людини постають як підґрунтя для вироблення нової синтетичної філософсько-психологічної методології осмислення людського буття. Стверджується, що психологічне здоров'я в цій парадигмі осмислення буття людини визначається як значущий критерій автентичного існування сучасного індивіда.

Доведено, що гуманістична психологія - це не стільки техніка лабораторного чи клінічного дослідження, а специфічна філософська доктрина, яка спирається на екзистенціально-психологічні аргументи. Аналіз праць представників гуманістичної концепції дозволяє стверджувати, що їхні концепції сприяли гуманізації методологічного інструментарію філософії та психології.

Історико-філософський аналіз гуманістичної психології та її провідних ідей - цілісності буття, самоактуалізації, самореалізації, інтенціональності пошуку сенсу існування, мета-цінностей особистості, - дозволяє визначити їх як напрацювання філософського плану, які стосуються трансцендентних вимірів буття людини.

В роботі стверджується, що здійснений гуманістичними психологами на цих засадах синтез цілої низки філософських та психологічних ідей був викликаний прагненням створити нову парадигму філософсько-гуманістичного осмислення людського буття, адекватно адаптованого до реалій сьогодення. Таким чином, з'ясовано, що гуманістичними психологами була піднята ціла низка філософських проблем, пов'язаних з визначенням, класифікацією та розумінням сутності, специфіки існування, сенсу буття, свободи, відповідальності, збереження цілісності та ідентичності «Я», запобігання деперсоналізації людини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Самчук Р. В. Гуманістична психологія як екзистенціальний варіант осмислення буття людини / Р. В. Самчук // Наукові записки ВДУ ім. Л. Українки. Сер. «Філософія». 2007. № 8. С. 74-50.

2. Самчук Р. В. Концепція «внутрішньої свободи» К. Роджерса як шлях до автентичного буття / Р. В. Самчук // Мультиверсум: філос. Альманах: зб. наук. праць / гол. ред. В. В. Лях. К.: Укр. центр духовн. культури, 2008. Вип. 67. С. 69-80.

3. Самчук Р. В. Філософські експлікації та концептуальні засади гуманістичної психології / Р. В. Самчук // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Сер. 7 «Релігієзнавство. Культурологія. Філософія»: зб. наук. праць. К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. № 18 (31). С. 249-256.

4. Самчук Р. В. Роль екзистенціалу «любов» у інтерпретаціях проблеми буття людини гуманістичною психологією / Р. В. Самчук // Мультиверсум: філос. Альманах: зб. наук. праць / гол. ред. В. В. Лях. К.: Укр. центр духовн. культури, 2008. Вип. 72. С. 97-107.

5. Самчук Р. В. Гуманістичні виміри екзистенціальної психології / Р. В. Самчук // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. записки Рівненського держ. гуманіт. ун-ту. Рівне, 2006. Вип. 9. С. 267-269. [На матеріалах виступу на звітній науковій конференції викладачів, співробітників, докторантів, аспірантів та студентів історико-соціологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету (м. Рівне, 18-20.04.2006)].

6. Самчук Р. В. Концепція «самоактуалізації» екзистенціальної психології як нова парадигма свободи / Р. В. Самчук // Обрії свободи: матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 9 черв. 10 черв, 2006 р.). / Асоціація «Новий Акрополь». К., 2006. Ч. 2. С. 40-43. [На матеріалах виступу на міжнародній науковій конференції «Обрії свободи» (м. Київ, 8-9.06.2006)].

7. Самчук Р. В. Екзистенціально-психологічний вимір буття людини в умовах глобалізації» / Р. В. Самчук // Матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 8-9 груд. 2006 р.). / Асоціація «Новий Акрополь». К., 2006. Ч. 1. С. 42-44. [На матеріалах виступу на міжнародній науковій конференції «Традиція і культура» (м. Київ, 8-9.12.2006)].

8. Самчук Р.В. Екзистенціально-психологічний пошук сутнісних властивостей людини / Р. В. Самчук // Філософсько-антропологічні студії 2008: Філософська антропологія та сучасність (пам'яті В. Табачковського). К.: Стилос, 2008. С. 470-474. [На матеріалах виступу на науково-теоретичній конференції «Філософська антропологія та сучасність (пам'яті В. Табачковського)» (м. Київ, 6.04.2007)].

9. Самчук Р. В. Смисл людського життя за концепцією В. Франкла / Р. В. Самчук // Традиція і культура: культурний набуток людства у свідомості нових поколінь: матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 8-9 черв. 2007 р.) / Асоціація «Новий Акрополь». К., 2007. Ч. 1. С. 43-45. [На матеріалах виступу на міжнародній науковій конференції «Традиція і культура. Культурний набуток людства у свідомості нових поколінь» (м. Київ, 8-9.06.2007)].

10. Самчук Р. В. Проблема ціннісного універсуму в концепціях екзистенціальної психології / Р. В. Самчук // Традиція і культура: моральна традиція: інваріантність та поліфонічність: матеріали міжнар. наук. конф., (Київ, 30 лист. 1 груд. 2007 р.) / Асоціація «Новий Акрополь». К., 2007. Ч. 1. С. 43-45. [На матеріалах виступу на міжнародній науковій конференції «Традиція і культура. Моральна традиція: інваріантність та поліфонічність» (м. Київ, 30.11. 01.12.2007)].

11. Самчук Р. В. Концепція «внутрішньої» свободи К. Роджерса / Р. В. Самчук // Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри: Матеріали наук.-теорет. конф. (Київ, 26 жовт. 2007 р.). К., 2007. С. 177-180. [На матеріалах виступу на науково-теоретичній конференції «Проблеми сутності свободи: методологічні та соціальні виміри» (м. Київ, 26.10.2007)].

12. Самчук Р. В. «Філософські засади гуманістичної психології».
V Харківські студентські філософські читання / Р. В. Самчук // V Харківські студентські філософські читання: матеріали міжнар. наук. конф. Х., 2008. С. 58-60. [На матеріалах виступу на міжнародній науковій конференції
«V Харківські студентські філософські читання» (м. Харків, 27-28.03.2008)].

13. Самчук Р. В. Особливості екзистенціального підходу гуманістичної психології до проблем людського буття / Р. В. Самчук // Дні науки філософського факультету: матеріали доп. та вист. (Київ,16-17 квіт. 2008 р.). Ч. 1. К., 2008. С. 100-102. [На матеріалах виступу на міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету» (м. Київ, 16-17.04.2008)].

14. Самчук Р. В. Специфіка методологічних підходів гуманістичної психології до осмислення проблеми буття людини / Р. В. Самчук // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. (Рівне, 10-11 груд. 2008 р.) - С. 186-191. [На матеріалах виступу на всеукраїнській наукові конференції «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» (м. Рівне, 10-11.12.2008)].

АНОТАЦІЯ

Самчук Р. В. Буття людини в інтерпретації «гуманістичної психології» (історико-філософський аналіз). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 - історія філософії. - Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню важливого для філософії питання осмислення буття людини в його інтерпретації представниками гуманістичної психології.

Дане дослідження містить систематичну рецепцію джерел, які розкривають сутність та специфіку гуманістично-психологічних поглядів на буття людини. У дисертації сформульовано та розкрито головні принципи інтерпретації проблеми існування сучасного індивіда представниками гуманістичної психології. Розкрита сутність філософсько-антропологічних та екзистенціально-феноменологічних підходів гуманістичної психології в розробці проблеми автентичного існування, самоактуалізації та самореалізації. Доведена значущість та позитивний потенціал, вагомий внесок філософських ідей А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мея, Дж. Бюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла в розвиток гуманістичної традиції розуміння особистості. Визначені особливості та проведений компаративний аналіз концепцій самоактуалізації та самореалізації А. Маслоу, К. Роджерса, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла, Е. Фромма, що дозволило визначити погляди гуманістичних психологів на природу самоактуалізації людини як філософські ідеї, що стосуються проблеми автентичного існування. Саме на такому рівні індивідуального буття, на думку представників гуманістичної психології, людина має змогу повноцінно втілювати в життя свій неповторний життєвий проект, виходити на рівень самотрансцедентування.

Ключові слова: гуманістична психологія, буття людини, екзистенціальна психологія, самоактуалізація, самореалізація, автентичне буття, сенс буття, екзистенціалізм, феноменологія, гуманізм.

АННОТАЦИЯ

Самчук Р. В. Бытие человека в интерпретации «гуманистической психологии» (историко-философский анализ). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.05 - история философии. - Институт философии имени Г. С. Сковороды НАН Украины. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию важного для философии вопроса понимания бытия человека в его интерпретации представителями гуманистической психологии.

Это исследование содержит систематическую рецепцию источников, которые раскрывают сущность и специфику взглядов гуманистической психологии на бытие человека. В диссертации сформулированы и раскрыты главные принципы интерпретации проблемы существования современного индивидуума представителями гуманистической психологии. В процессе исследования проанализированы разные способы развертывания человеческого бытия-в-мире, в которых дается специфическая трактовка человеческого бытия: мотивация личности (А. Маслоу), феноменологическо-комуникативная концепция (К. Роджерса), экзистенциальная психология (Р. Мэя), экзистенциальная психотерапия (И. Ялом), концепция «глубинного общения» (Дж. Бюдженталь).

На основании историко-философского анализа раскрываются малоисследованные аспекты современного рассмотрения проблемы человеческого бытия. В диссертации дается историко-философский анализ концепций: Г. Олпорта, Ш. Бюллер, Дж. Бюдженталя, И. Ялома в контексте философской интерпретации глубинных онтологических паттернов человеческой психики, что позволяет осуществить целостную историко-философскую рецепцию психологического измерения человеческого способа бытия-в-мире, изложенного в данных концепциях гуманистической психологии.

Было установлено, что в качестве онтологических оснований психологического бытия человека определяется смысл сосуществования, способность к трансцендированию собственных границ, интенциональная структура первичных екзистенциалов и модусов, с которыми неизбежно соприкасается человек в процессе своего бытия-в-мире.

Раскрыта сущность философско-антропологического и экзистенциально-феноменологического подходов гуманистической психологии в развитии проблемы подлинного существования, актуализации и самореализации. Доказана значимость, положительный потенциал и весомый вклад философских идей А. Маслоу, К. Роджерса, Р. Мэя, Дж. Бьюдженталя, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла в развитие гуманистической традиции понимания личности. Определены особенности и проведен компаративный анализ концепций актуализации и самореализации A. Маслоу, K. Роджерса, Г. Олпорта, Ш. Бюллер, В. Франкла, Э. Фромма, что позволяется определить взгляды гуманистических психологов на природу актуализации человека, как философские идеи относительно проблемы подлинного существования. Именно на таком уровне индивидуальной жизни, по мнению представителей гуманистической психологии, человек сможет полноценно воплотить в жизнь свой уникальный жизненный проект - свое бытие.

Ключевые слова: Гуманистическая психология, человеческое бытие, экзистенциальная психология, самоактуализация, самореализация, подлинное существование, смысл бытия, экзистенциализм, феноменология, гуманизм.

SUMMARY

Samchuk R. V. Human being in interpretation of «humanistic psychology» (historical and philosophical analysis). - Manuscript.

Thesis for the degree of the candidate of philosophical sciences behind in speciality 09.00.05 - history of philosophy. - Institute of philosophy named after G. S. Skovoroda of National Аcademy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

The thesis is devoted to the investigation of important for philosophy question of understanding of life of man in his interpretation by the representatives of humanism psychology.