Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 291. 11 (0432)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Релігійна свідомість у сучасному українському суспільстві як предмет соціально-філософського дослідження

09.00.03. - соціальна філософія та філософія історії

Сідоркіна Олена Миколаївна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Національного авіаційного університету.

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Полисаєв Олександр Павлович, Національний авіаційний університет, професор кафедри філософії.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Предко Олена Іллівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри релігієзнавства;

кандидат філософських наук Крохмаль Наталія Василівна, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри соціології, управління та євроінтеграції.

Захист відбудеться “22” червня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01061, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал, № 12.

Автореферат розісланий “19__” травня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.О. Шашкова

релігійний свідомість радянський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процес розбудови української державності супроводжується кардинальними перетвореннями в усіх сферах суспільного життя, що висуває низку проблем соціального, економічного, політичного та культурного характеру, вирішення яких потребує комплексного врахування матеріальних та духовних чинників розвитку суспільства. Тому серед багатьох якісно нових процесів та явищ, які розгортаються в сучасному українському суспільстві, важливе значення мають зміни в духовному житті людини. Одним із проявів таких змін є підвищення релігійної активності, що надає більшої значущості питанням, пов'язаним з її функціонуванням на суспільному та індивідуально-особистісному рівнях. Початок цих процесів припадає на кінець 80-х років, а своєї максимальної активності вони досягли протягом 90-х років ХХ століття. При цьому, можна спостерігати їх кореляцію з соціально-економічними та політичними перетвореннями.

Релігійна свідомість в історичному аспекті істотно впливала на перебіг процесів суспільного розвитку. Специфічні віроповчальні морально-етичні вимоги і норми, канонічні правила, культурні, соціальні і побутові традиції, асимільовані релігією, завжди сприяли або, навпаки, перешкоджали розвитку соціальних структур, міжкультурному спілкуванню та вирішенню загальнолюдських проблем. Тому процеси і тенденції в релігійній свідомості в різні історичні періоди мають як позитивний, так і негативний аспекти свого суспільного прояву. Зазначена проблематика стала об'єктом уваги суспільствознавчих наук, які досліджували її з погляду власної методології та предметного поля. Однак, незважаючи на те, що широке коло питань, пов'язаних із функціонуванням релігійної свідомості, знайшли своє відображення в науковій літературі, об'єктивна складність змістових характеристик та зовнішніх форм прояву релігійної свідомості в суспільстві, плюралізація дослідницьких підходів зумовлюють необхідність їх подальшого соціально-філософського осмислення. Необхідною умовою для цього є використання таких методологічних засобів, які б поєднували в собі необхідність урахування певного способу життя та закономірностей формування суспільної свідомості.

Проблема пошуку духовних орієнтирів існування людства стає все більш нагальною, що уможливлює розширення світогляду людини від раціонально-прагматичної зацікавленості до духовно-трансцендентних сенсів існування, що породжує гостру потребу соціально-філософського осмислення і концептуальної розробки феномену релігійної свідомості.

На сьогодні залишаються не дослідженими повною мірою проблеми, пов'язані з сучасними особливостями і тенденціями прояву релігійної свідомості в Україні. Потребують більш ґрунтовного пояснення питання зростання значення релігійного чинника в житті сучасного суспільства в контексті з'ясування місця релігійних уявлень у структурі суспільної свідомості, а також зв'язку процесів розвитку релігійної свідомості з основними засадами і принципами соціального життя і соціальної практики. У зв'язку з цим іншого ракурсу набуває проблема пошуків шляхів вироблення оптимальної моделі державно-церковних відносин. Сукупність зазначених проблем зумовила потребу поглибленого дослідження зазначеної тематики.

Ступінь наукового розроблення проблеми. Сучасна релігійна ситуація в Україні у різних аспектах аналізувалася в багатьох роботах філософів і соціологів. Це праці В. Бондаренка, Л. Виговського, Т. Горбаченко, Л. Дротянко, Н. Дудар, В. Єленського, А. Іванченка, О. Карагодіної, В. Колодного, Л. Конотоп, П. Косухи, С. Кримського, Н. Крохмаль, О. Матюхіної, О. Онищенка, М. Паращевіна, О. Полисаєва, М. Поповича, О. Предко, Л. Рєзанової, А. Річинського, О. Сагана, В. Танчера, Л. Филипович, Є. Харьковщенка, О. Шуби, П. Яроцького та інших. Окремі аспекти сучасних проявів релігійної свідомості та тенденцій у релігійних процесах загалом стали предметом аналізу у дисертаційних дослідженнях А. Ворошилової, Е. Данилової, І. Журавльової, О. Звягінцевої, О. Козловського, Б. Мазура, М. Морозової, Є. Рєзанової, В. Соболєва, О. Тупик, С. Хрипко, Л. Чекаль, А. Юрасова та ін.

Соціологічний аспект релігійної свідомості аналізувався у роботах Л. Виговського, Н. Дудар, К. Кааріайнена, П. Косухі, Л. Рєзанової, В. Танчера, М. Міщенка, Л. Филипович, Д. Фурмана та ін. У їх працях розглядалися питання конфесійної структури населення України, прослідковувалася динаміка релігійних декларацій віруючих, а також чинники, що зумовлювали їх зміни.

Релігієзнавчий аспект питання представлений у сучасній літературі працями Є. Балагушкіна, В. Бондаренка, В. Гараджі, Є. Дулумана, Ю. Калініна, А. Кирлежева, А. Колодного, І. Козловського, Л. Конотоп, В. Кулика, Ю. Левади, Б. Лобовика, В. Лубського, Л. Мітрохіна, М. Мчедлова, Д. Угриновича, М. Смирнова, Є. Суботіна, С. Філатова, Є. Харьковщенко, І. Яблокова, П. Яроцького та ін. У цих роботах ґрунтовно розкриті питання сутності, природи релігійної свідомості, виділення в її межах окремих структурних елементів, гносеологічних рівнів та сторін релігійної свідомості, закономірностей та особливостей їх взаємодії, а також взаємодії з іншими сферами суспільної свідомості.

Загальнофілософські питання релігії і релігійної свідомості та загальні методологічні засади і принципи, які дають основу для розуміння проблеми співвідношення релігійної свідомості та суспільних процесів, представлені в роботах Ю. Адріанова, В. Андрущенка, Ю. Борункова, Л. Губерського, І. Добронравової, В. Дмитренко, А. Івіна, П. Кравченка, В. Ляха, М. Мамардашвілі, Г. Федотової, Н. Чуринова та ін.

Осмисленню проблем сучасного стану релігійної свідомості з богословських та релігійно-філософських позицій багато уваги приділяється у працях патріарха Московського та всієї Русі Алексія ІІ, М. Бердяєва, С. Булгакова, патріарха Володимира, ігумена Веніаміна (Новіка), У. Джеймса, О. Драбинка, І. Ільїна, А. Кураєва, О. Меня, А. Осипова, ієромонаха Серафима (Роуза), Н. Федорова, П. Флоренського та ін.

Розгляду питань формування релігійної свідомості в рамках певних культурно-історичних типів суспільств присвячено багато робіт як у класичній, так і в сучасній філософській думці. Це роботи Р. Белла, М. Вебера, Е. Дюркгайма, О. Зинов'єва, С. Кулешова, С. Кара-Мурзи, П. Козловські, Ж.-Ф. Ліотара, К. Поппера, А. Дж. Тойнбі, Ю. Хабермаса, Ф. Хайєка, М. Хайдеггера, О. Шпенглера та багатьох інших. У цих працях обґрунтовується цивілізаційний статус релігії і релігійної свідомості, які акумулюють та відображають відповідні парадигми суспільного світогляду, постулюють і легітимізують кардинальні принципи буття.

Окрім того, у ході вирішення поставлених завдань приділено увагу широкому колу досліджень, проведених класиками філософської думки (Аристотелем, Св. Августином, Ф. Аквінським, Ф. Беконом, Ф. Вольтером, Г.В.Ф. Гегелем, П. Гольбахом, І. Кантом, Н. Макіавеллі, К. Марксом, Л. Фойєрбахом та іншими).

Незважаючи на те, що проблеми релігійної свідомості знайшли розкриття в релігієзнавчій, філософській та культурологічній науковій літературі, залишається недостатньо висвітленим комплекс питань, пов'язаних із соціально-філософським аспектом релігійної свідомості та особливостями її формування в різних типах соціально-економічних та культурних спільнот. Особливої актуальності набуває зазначене питання для сучасного українського суспільства. Необхідним є подальше дослідження сучасного стану, тенденцій та соціальної ролі релігійної свідомості в Україні, з'ясування впливу окремих політичних, соціально-економічних та історико-культурних чинників на оновлення її змісту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах держбюджетних тем кафедри філософії Національного авіаційного університету “Гармонізація науки і вищої освіти в умовах інформаційного суспільства” (№ 55-ф 9/ к 97), “Проблеми культури постмодерну”.

Мета дослідження: виявити і розкрити соціальний зміст, особливості впливу на соціальні реалії, тенденції розвитку і функціонування релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань дисертаційного дослідження:

на основі систематизації джерел та аналізу концепцій соціальної філософії виявити соціальну роль та охарактеризувати функції релігійної свідомості;

виявити особливості змін і тенденції розвитку релігійної свідомості в Україні в умовах сучасних суспільних трансформацій;

з'ясувати взаємозв'язок соціальних реалій і релігійної свідомості в кризові періоди;

визначити соціокультурні чинники, що вплинули на формування характерних рис релігійної свідомості в Україні;

розкрити зв'язок світської псевдорелігійності радянського періоду із сучасною релігійною свідомістю в Україні;

охарактеризувати концептуальну визначеність соціального змісту нових релігійних рухів в Україні.

Об'єктом дослідження є релігійна свідомість.

Предметом дослідження виступає соціальний зміст релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві та її вплив на духовне життя українського соціуму.

Теоретико-методологічною основою дослідження є системний підхід, який дає можливість дослідити процеси в релігійній свідомості в сучасних умовах. У дисертації використані відповідні поставленим завданням елементи структурно-функціонального та діалектичного підходів у процесі аналізу трансформаційних змін, які відбуваються в сучасному суспільстві; у роботі використані також методи порівняння при дослідженні соціальних детермінант релігійної свідомості в українському контексті. При виділенні типів релігійної свідомості було застосовано метод типології. Історичний метод та принцип співпадання історичного та логічного використовувався при дослідженні впливу історико-культурних чинників на сучасні тенденції у релігійній свідомості та при здійсненні історико-філософського аналізу її соціальної ролі і функцій. Необхідність інтерпретації даних щодо релігійних ідентифікацій сучасних віруючих зумовила використання соціологічних методів аналізу, зокрема контент-аналізу, впливу елементів сучасної соціокультурної ситуації в

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому Україні на особливості становлення релігійної свідомості., що у дисертаційній роботі на основі використання міждисциплінарного підходу як інтегративного відносно філософсько-методологічного, релігієзнавчого, соціологічного та культурно-історичного аспектів аналізу, здійснено соціально-філософське дослідження домінуючих тенденцій розвитку та функціонування релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві. Виявлені специфічні риси впливу основних історико-культурних та сучасних соціокультурних чинників на процеси трансформації релігійної свідомості в Україні.

Наукова новизна розкривається у наступних положеннях, які виносяться на захист:

- визначено поняття релігійної свідомості через її соціально-філософський вимір, який полягає у тому, що релігійна свідомість виступає як спосіб духовно-практичного освоєння дійсності через визнання провідної ролі надприродного, що включає уявлення про світ і місце людини в ньому, обумовлених розвитком соціальних реалій у рамках певної соціокультурної та релігійної системи;

- виявлено, що парадигмальні зміни релігійної свідомості зумовлені, з одного боку, сталістю соціокультурної і релігійної традиції, а з іншого - появою інноваційних процесів на тлі суспільних відносин, що динамічно розвиваються. Виявлено, що домінуючими тенденціями розвитку та функціонування релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві є: синкретизація, десакралізація, розмивання релігійності, поєднання віросповідних та позавіросповідних її форм, адаптація традиційних форм релігійності до сучасних умов (модернізація релігії), суб'єктивізація, ототожнення конфесійної та національно-культурної приналежності, обрядовірство та зовнішні вияви релігійності;

- обґрунтовано взаємозв'язок соціальних реалій і релігійної свідомості в період кризи через компенсаторну функцію релігії. При цьому своєрідність змін сучасної релігійної свідомості України зумовлена суперечливим переплетінням історико-генетичних засад різних релігійних течій, викликаних взаємовпливом їх традицій;

- доведено, що на формування сучасного стану релігійної свідомості в Україні здійснюють вплив такі чинники: християнізація з її історичними особливостями, загальносвітові культурні тенденції, спадщина радянської ідеологічної системи, пов'язана з боротьбою проти проявів релігійності в суспільстві; політизація релігійного життя. Це виявилось: у певній кореляції політичних уподобань населення з його конфесійними ознаками та регіональними відмінностями процесу формування релігійної свідомості; у співвіднесеності віри із певною соціокультурною традицією; у ролі релігійних інституцій та ідеології як опозиції до світської влади, у формуванні нових політичних міфологем;

- встановлено зв'язок світської псевдорелігійності радянського періоду із сучасною релігійною свідомістю в Україні, який полягає у трансформації її основних ідей у традиційні конфесії та сучасні неорелігійні рухи, що проявляється у цілісності, синкретичності та морально-етичних домінантах свідомості і мислення; усезагальності і універсальності совісті; колективізмі і солідаризмі як протиставлення конкуренції та відчуженню; есхатологізмі соціально-духовної перспективи; пріоритеті духовних цінностей над матеріальними; включенні індивіду до цілісного соціального організму;

- виявлено, що нетрадиційні релігійні рухи в сучасному українському суспільстві виконують функції пошуку та відновлення втрачених національно-культурної та соціальної ідентичностей. Обґрунтовано особливості прояву цих функцій в українському соціумі, які визначаються як конструюючо-відновлювальні щодо формування морально-ціннісних та світоглядних засад буття, та як компенсаторні щодо наслідків подолання ситуації граничного (маргінального) положення особистості на стику різнокультурних ціннісних впливів.

Теоретичне та практичне значення роботи. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що наукові положення та висновки дисертації сприятимуть подальшому дослідженню проблем, пов'язаних із змінами релігійної свідомості суспільства. Практичне значення дисертації полягає в тому, що основні положення та висновки дослідження можуть бути використані у викладанні відповідних розділів таких дисциплін, як соціальна філософія, соціологія, психологія, релігієзнавство. Матеріали дослідження можуть бути використані в практичному вивченні релігійної свідомості сучасних віруючих, у роботі з молоддю, а також у законотворчій діяльності під час розроблення загальнонаціональних та регіональних концепцій соціального розвитку.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідались на наукових та науково-практичних конференціях. Основні положення та висновки дисертації були викладені в наукових статтях та доповідях на всеукраїнських і міжнародних конференціях, зокрема на ІІ Міжнародній конференції “Філософія космізму і сучасна авіація” (Київ, 2005); VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи” (Київ, 2005); ІV Міжнародній науково-практичній конференції “ХХІ Століття: альтернативні моделі розвитку суспільства” (Київ, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи” (Київ, 2005); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Полікультуротворча діяльність” (Київ, 2005); VІІІ Міжнародній науковій конференції “Ільєнківські читання - 2006” (Київ, 2006); ІІІ Міжнародній конференції “Філософія космізму і сучасна авіація” (Київ, 2006); VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в п'ятьох статтях у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та тезах виступів на шістьох конференціях.

Структура та обсяг дисертації відповідає меті дослідження і послідовності вирішення поставлених завдань. Загальний обсяг дисертації складає 207 сторінок та містить у собі вступ, основну частину, яку складають три розділи, 7 підрозділів, висновки та список використаної літератури, який викладений на 23 сторінках і містить 247 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначаються мета і завдання дослідження, висвітлюється ступінь наукової розробленості теми, визначаються теоретико-методологічні основи роботи, окреслюється наукова новизна, практична цінність отриманих результатів, а також вказуються дані про публікації автора та апробацію наукових досліджень.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження релігійної свідомості" здійснено порівняльний філософський аналіз основних теоретичних підходів до з'ясування проблеми соціальної ролі релігійної свідомості, визначено ключові поняття та адекватні методи дослідження.

У першому підрозділі першого розділу “Понятійно-категоріальна основа соціально-філософського дослідження релігійної свідомості" встановлюються теоретико-методологічні засади та визначається понятійно-термінологічний апарат дослідження.

Визначаються основні риси релігійної свідомості як форми суспільної свідомості у їх співвідношенні з такими поняттями як: суспільна свідомість, структура релігійної свідомості, релігійність, гносеологічні рівні релігійної свідомості, соціальні функції релігії, релігійна віра та знання, неорелігії, “кризові культи”, обґрунтовується визначення релігійної свідомості через її соціально-філософський вимір.

Характеризуючи релігійну свідомість як суспільне явище, автор зазначає, що в еволюційному процесі кожної релігії спостерігаються процеси синкретизації політеїстичних та монотеїстичних елементів, а також взаємодія релігії зі світськими елементами духовної культури. Релігійна свідомість, як частина духовної культури суспільства є важливою складовою, що впливає на її розвиток.

Розглядається структура релігійної свідомості, співвідношення понять релігійна віра та раціональне знання. Відмічається, що релігійна віра та релігійний досвід складають альтернативні позанаукові форми знання про природу і суспільство.

Для розкриття особливостей сучасних тенденцій у релігійній свідомості українського суспільства автор спирався на особливості її буденного та теоретичного рівнів. На буденному рівні релігійної свідомості домінуюча роль належить емоційно-чуттєвим елементам, що надає свідомості віруючих наочно-образних форм. Емоційна складова буденної релігійної свідомості виступає найбільш динамічним її елементом і залежить від змін у соціальному середовищі. Крім того, буденна свідомість віруючих включає різноманітні емпіричні раціональні знання отримані у процесі практичної діяльності.

Оскільки, релігійна свідомість є передусім внутрішньо орієнтованою на власний зміст, у дисертації визначається її відмінність від поняття релігійності, під яким розуміється суб'єктивний, конкретний вияв релігії в індивідуальній і колективній свідомості.

Для більш ґрунтовного дослідження сучасних тенденцій у релігійній свідомості українського соціуму доводиться необхідність визначення поняття релігійної свідомості через її соціально-філософський вимір. Він полягає у тому, що релігійна свідомість виступає як одна з вищих, властивих тільки людині форм відображення об'єктивного світу, як спосіб духовно-практичного освоєння дійсності через визнання провідної ролі надприродного, що включає уявлення про світ і місце людини в ньому, обумовлених розвитком соціальних реалій у рамках певної соціокультурної та релігійної системи.

Обґрунтована необхідність соціально-філософського осмислення сучасних тенденцій у релігійній свідомості в Україні, що передбачає необхідність її дослідження у системі суспільних трансформацій.

У другому підрозділі першого розділу "Соціальна роль та функції релігійної свідомості в концепціях соціальної філософії" виявлено, що в історії філософської думки існувало три напрямки у розумінні ролі релігійної свідомості у суспільному житті.

Представники першого напрямку - теономного - надавали релігійній свідомості всеохоплюючий характер та функцію активного рушія суспільного життя у його спрямованості на спасіння (теодиційність). До таких авторів належать Св. Августин, Аристотель, Ф. Аквінський, Платон, А. Сенека, а також представники релігійної філософії К. Барт, М. Бердяєв, Г. Сковорода, В. Соловйов, С. Франк, В. Шлейєрмахер та ін.

Представники другого напрямку - раціоналістично-позитивного - визнавали важливу суспільну роль релігійної свідомості, але не оцінювали зазначену форму свідомості як домінуючу. Філософи, які відстоювали цю думку, належали до різних течій, проте основну увагу приділяли всебічному дослідженню структурних та функціональних особливостей релігійної свідомості в житті суспільства. До прибічників цього підходу належать такі філософи і соціологи, як Ф. Бекон, А. Бергсон, Г. Гегель, І. Кант, Е. Дюркгайм, М. Вебер, С. К'єркегор, Л. Леві-Брюль, Б. Малиновський, З. Фройд, К. Юнг та ін.

Третій напрямок досліджень - раціоналістично-негативний - наголошував на історично детермінованому впливі релігійної свідомості на суспільство і людину. Роль цієї форми суспільної свідомості відображала необхідність компенсування індивідуального або соціального безсилля людини як способу його примирення із суспільно обумовленою недосконалістю життя. Так тлумачили соціальну роль релігійної свідомості Т. Гоббс, М. Вольтер, К. Маркс, Ф. Енгельс, Л. Фейєрбах, Ф. Ніцше, Е. Фромм та інші.

Процеси у сучасній релігійній свідомості українського суспільства стали об'єктом релігієзнавчих, філософських, соціологічних досліджень.

Досліджувалися окремі релігійні конфесії і течії в сучасній Україні, аналізувався історичний досвід розвитку християнства та інших конфесій на території України, розкривався його вплив на сучасний стан релігійності. В цьому плані слід вказати на роботи В. Гринька, О. Моці, В. Рички, О. Сагана, С. Сьоміна, Л. Филипович, А. Чернєцова та ін. Релігійні процеси у контексті відродження національно-культурних традицій розглядалися в роботах В. Бондаренка, М. Кирюшко, А. Колодного, П. Кравченка, М. Мариновича, М. Рибачука, О. Уткіна, О. Шуби та ін.

Співвідношення релігійних і політичних процесів у сучасній Україні розглядалися у роботах І. Дзюби, В. Єленського, І. Кураса, М. Міщенка та ін. Значна увага приділялася дослідженням питань релігійності сучасного українського суспільства у соціологічній літературі. Це роботи Л. Виговського, Н. Дудар, О. Карагодіної, І. Козловського, Л. Рєзанової, О. Сєвєкіної, Л. Скокової та ін.

Досліджувалися також окремі стани релігійної свідомості, зокрема, явище релігійного індиферентизму. Ця проблема у соціологічному та філософському аспектах висвітлена у роботах П. Косухи, Б. Кузьміна, М. Рибачука, П. Яроцького та ін. Проблеми сучасної ролі релігії, релігійних інституцій в українському суспільстві розглядалися у роботах М. Бабія, О. Бучми, Є. Головахи, О. Грабовця, Н. Паніної, М. Паращевіна, М. Поповича, І. Попової, Ж. Тощенко, Ю. Яковенка та ін.

Отже, сучасні дослідження релігії та релігійної свідомості, з огляду на значні наукові здобутки, свідчать про необхідність подальших розробок з метою уточнення низки питань, пов'язаних із особливостями тенденцій у релігійній свідомості у сучасному українському суспільстві з урахуванням чинників, які вплинули на її стан і визначатимуть у подальшому її розвиток.

Уявлення про соціальну роль релігійної свідомості змінювалися від визнання її провідної ролі у суспільній свідомості до обмеження її функцій сферою морально-етичного регулювання соціального життя, відображаючи пануючий суспільний світогляд.

В основу домінуючих сьогодні релігієзнавчих, філософських, соціологічних підходів до проблеми взаємодії релігії і суспільства, соціальної ролі релігійної свідомості покладені принципи функціональної та структурної концепції. Їх представники розглядали релігійну свідомість як елемент структури суспільної свідомості, що дозволяє більш ґрунтовно дослідити тенденції і явища у релігійній свідомості сучасного українського суспільства.

У другому розділі "Соціальний зміст сучасних процесів у релігійній свідомості" здійснюється аналіз впливу основних чинників на сучасні процеси у релігійній свідомості.

У першому підрозділі другого розділу "Релігійна свідомість у контексті сучасного цивілізаційного процесу" визначаються тенденції і напрямки розвитку релігійної свідомості в сучасний період.

Основним чинником, який зумовив механізм та загальний характер трансформацій у структурі суспільної свідомості, є феномен глобальних наслідків науково-технічного прогресу, зокрема: урбанізація суспільного життя, міграційні процеси, які сприяють міжкультурному діалогу, трансформація традиційних сімейних структур та відносин, формування раціональних принципів організації праці, що сприяло створенню мобільного способу життя. Ґрунтуючись на науковій парадигмі, подібний спосіб суспільного буття породжує і новий характер світовідношення як протилежність світобаченню релігійної та загалом традиційної свідомості. Ці процеси мають глобальний характер і впливають на стан і динаміку усіх сучасних релігій.

У структурі сучасної релігійної свідомості спостерігаються тенденції її переорієнтації від теоцентризму до антропоцентризму та космоцентризму у поєднанні з егоцентричним переживанням людини за власну долю. Це відбувається у формі деритуалізації, демістифікації та десакралізації релігійної свідомості, стихійному формуванні аморфних і універсалістсько-космополітичних її моделей як результату адаптації релігії до умов сучасного суспільства.

Виявлено, що у релігійній свідомості сучасних віруючих в Україні поширюються загально-схематичні уявлення про надприродне, яке уявляється не у чуттєво-образній формі, а у вигляді певної природної сили, космосу, ототожнюючись з мораллю, совістю, добром та істиною. З іншого боку, ідеї провіденціалізму, есхатології, надприродного все більше заміщуються світськими елементами, а безпосередньо поняття Бога у масовій релігійній свідомості стає все більш суперечливим та розмитим. Емоційно-моральне тлумачення релігії, розуміння її як комплексу певних почуттів і настроїв, особливого духовного стану людини характерні сьогодні не лише для теології, а і для буденної релігійної свідомості.

У другому підрозділі другого розділу "Соціальні детермінанти релігійної свідомості” характеризується вплив історичних чинників на формування сучасної релігійної свідомості в Україні.

Сучасні тенденції у релігійній свідомості в Україні визначили такі історичні чинники: християнізація з її історичними особливостями та спадщина радянської ідеологічної системи.

Вплив зазначених чинників проявився в існуванні своєрідного двовір'я на рівні масової релігійної свідомості, наявності значної дохристиянської традиції в її структурі. З іншого боку, на особливості релігійної свідомості України мали вплив перипетії історичного розвитку українських земель, що проявилося у своєрідних формах консерватизму української народної релігійної свідомості і відобразилося у збереженні елементів релігійної народної традиції з часів Київської Русі. Ця та інші особливості сучасної релігійної свідомості України є наслідком історії міжконфесійних відносин.

Вплив світської ідеологічної та політичної підсистеми радянської системи на сучасний стан релігійної свідомості в Україні полягає у формуванні “релігійних” ознак пануючої світської ідеології, яка акумулювала у собі значний ціннісний потенціал традиційного православного світовідношення, перш за все у парадигмі морально-етичного життя та соціальної справедливості.

У третьому підрозділі другого розділу “Особливості впливу релігійної свідомості на буття соціуму” характеризується вплив на формування релігійної свідомості в Україні сучасних соціокультурних чинників.

Вплив чинника політизації на сучасний стан релігійної свідомості України відображається у кількох аспектах: у певній кореляції політичних уподобань віруючих та населення з їх конфесійними ознаками; регіональних відмінностях процесу формування релігійної свідомості; у співвіднесеності віри з певною соціокультурною традицією; у ролі релігійних інституцій та ідеології як опозиції світській владі. Політизація релігійної свідомості найповніше виявила як позитивний, так і негативний аспекти активізації суспільної ролі релігії. Саме в цій сфері створюються передумови для поширення міфологізації суспільної свідомості. Цей чинник у найближчому майбутньому буде відігравати одну з головних ролей у міжконфесійному діалозі в Україні.

Вплив зазначених чинників на сучасну релігійну свідомість України проявляється у певній кореляції політичних уподобань віруючих та нерелігійного населення з їх конфесійними ознаками, регіональних відмінностях характеру формування релігійної свідомості, співвіднесеності віри з певною соціокультурною традицією, специфіці політичної ролі релігійних інституцій. Це сприяє активізації релігійної свідомості переважно у сферах етнокультурного і політичного життя України, що виступає важливим чинником суспільної та індивідуальної ідентифікації.

У третьому розділі “Специфіка ролі та функцій релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві” розглядається соціально-філософський вимір сучасних тенденції у релігійній свідомості в Україні.

У першому підрозділі третього розділу “Метаморфози релігійної свідомості” визначені та охарактеризовані сучасні тенденції та метаморфози у релігійній свідомості в українському суспільстві.

Процес актуалізації релігійної свідомості у сучасному українському суспільстві характеризується трьома основними тенденціями: відновленням системи цінностей традиційних релігій, розповсюдженням нетрадиційної релігійності та поширенням вірувань архаїчного типу (неоязичницькі рухи).

Основними особливостями релігійної свідомості в Україні на сучасному етапі є: розширення релігійних інтерпретацій процесів суспільного і особистого життя; наявність специфічних утворень у вигляді білянаукових (або натуралістичних) міфологем; присутність у структурі суспільної свідомості ірраціональної компоненти поряд із науково-матеріалістичними поглядами на рівні декларацій (так звані “магічні” та “містичні” уявлення); співіснування і взаємодія фрагментів різних типів світоглядів; порушення традиційних схем і механізмів набуття релігійності та формування релігійного досвіду.

Процеси зростання рівня релігійних декларацій людини відбуваються на тлі загального зростання дегуманізації суспільних і міжособистісних відносин, що характеризується поширенням у релігійній свідомості міфологем, перетворених форм самосвідомості та загальних елементів ірраціональних уявлень.

Внаслідок руйнації ідентичності "радянської людини" виникла необхідність у виробленні нових моделей ідентифікації на основі як традиційних, так і нетрадиційних релігійних цінностей. Важлива роль у цьому процесі належить змістовній схожості світських авторитарних ідеологій з принципами побудови і функціонування релігійної системи загалом, а також використанню соціокультурної парадигми візантійського православ'я, яке виконує функції заміщення попередніх соціальних цінностей.

Порівнюються та розкриваються основоположні ідейні принципи, які характерні для традиційної релігійної свідомості та пізніше акумулюються у структурі офіційної світської ідеології. До них віднесено: цілісність; усезагальність; синкретичність та морально-етичні домінанти свідомості; колективізм і солідаризм як антиподи конкуренції та відчуження, принципи колективної справедливості і гуманізму та інші. Відмічається, що зазначені аспекти відображають особливості функціонування суспільної та релігійної свідомості, притаманні для колективістського типу суспільства.

На основі аналізу релігійності сучасних віруючих та виділених у науковій літературі типів релігійної свідомості, з'ясовано соціально-філософській вимір типів (релігійного, псевдорелігійного та атеїстичного), підтипів (традиціоналістського та нетрадиціоналістського), форм (інтелектуально-ціннісної, соціодіяльнісної) та рівнів (рівень світоглядних переконань, поєднання різних типів світогляду, інструменталізму) динаміки релігійної свідомості у сучасному українському суспільстві.

У другому підрозділі третього розділу “Концептуальна визначеність соціального змісту нових релігійних рухів в Україні” розглядаються питання поширення неорелігійних рухів та формування специфічних рис їх релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві.

Активізація нетрадиційних релігійних рухів пов'язана з процесами, які відбуваються у суспільній свідомості сучасного українського соціуму.

Розкривається процес поширення нетрадиційних релігій з формуванням специфічного характеру релігійної свідомості, який формується на тлі кризи ментальних засад традиційності у сучасному суспільстві.

На основі аналізу віровчень та культової практики неорелігійних рухів доводиться наявність у них типових ознак “кризових культів”. Порівнюючи характер прояву відповідних ознак кризових культів з аналогічними явищами в інших країнах, автор визначає особливості цього процесу в умовах українського суспільства як конструюючо-відновлювальні, морально-ціннісні та світоглядні, а також як компенсаторні, щодо наслідків подолання ситуації маргінального положення особистості на стику впливу ціннісних систем різних культур.

Показано, що криза традиційності у плані поширення неокультів проявляється в активізації позацерковної та позаконфесійної релігійності; у тенденціях до переміщення віри зі сфери публічних проявів до сфери особистих переконань особи; в етизації і загальному світському характері сприйняття віри та релігійної поведінки, у соціально-демографічних (молодь та верстви населення, які мають високий освітній ценз) та територіальних (більша збереженість релігійних традицій у західному регіоні України порівняно із сходом та півднем країни) особливостях; у значній розірваності з попереднім релігійним досвідом та у функціонуванні різнотипних уявлень про трансцендентне у структурі релігійної свідомості. Це проявилося у поширенні неорелігійних форм свідомості на основі гуманістичного атеїзму і раціоналізму.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота, в якій на основі системного підходу здійснено дослідження сучасного стану релігійної свідомості в Україні щодо сучасних суспільних трансформацій, дає можливість сформулювати такі основні висновки:

Найбільш ґрунтовно проблема соціальної ролі релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві може бути досліджена через соціально-філософський аналіз особливостей її розвитку. Соціально-філософський вимір полягає у тому, що релігійна свідомість виступає як спосіб духовно-практичного освоєння дійсності через визнання провідної ролі надприродного, що включає уявлення про світ і місце людини в ньому, обумовлених розвитком соціальних реалій у рамках певної соціокультурної та релігійної системи.

Парадигмальні зміни релігійної свідомості зумовлені, з одного боку, сталістю соціокультурної і релігійної традиції, зокрема впливом візантійського православ'я, а з іншого - появою інноваційних процесів на тлі суспільних відносин, які мають глобальний характер і впливають на стан і динаміку усіх сучасних релігій.

Характер процесів, які відбуваються у релігійній свідомості в Україні, відображає суперечність історико-генетичних коренів переплетіння релігійної свідомості. Це проявилося у взаємовпливі духовно-ціннісних парадигм різних релігійних традицій, що сприяло формуванню релігійно-плюралістичного світогляду суспільства.

На формування сучасної релігійної свідомості українського суспільства вплинули історичні та сучасні соціокультурні чинники: християнізація з її історичними особливостями, загальносвітові культурні тенденції, спадщина радянської ідеологічної системи, політизація релігійної сфери. Серед загальносвітових процесів, що вплинули на стан сучасної релігійної свідомості в Україні, є феномен глобальних наслідків науково-технічного прогресу, який сприяв посиленню міжкультурного діалогу, трансформації традиційної соціальної ролі релігійних інституцій та поширенню загально-схематичних та емоційно-моральних тлумачень релігійних положень. Політизація релігійної сфери в Україні проявляється у певній кореляції політичних уподобань населення з його конфесійними ознаками, регіональних відмінностях процесу формування релігійної свідомості, у співвіднесеності віри з певною соціокультурною традицією, у ролі релігійних інституцій та ідеології як опозиції світській владі, у формуванні нових політичних міфологем.

Вплив світської політико-ідеологічної системи радянського періоду відбувається через акумуляцію значного ціннісного потенціалу традиційного православ'я перш за все у парадигмі морально-етичного життя та соціальної справедливості. Це проявилося у трансформації основних ідей світської псевдорелігійності у традиційних конфесіях та неорелігійних рухах;

Віровчення та культова практика багатьох різновидів неорелігій в сучасній Україні виконують функції пошуку та відновлення втраченої національно-культурної ідентичності. Для сучасного українського суспільства особливості прояву цих рис визначаються як конструюючо-відновлювальні відносно формування морально-ціннісних та світоглядних засад буття, та як компенсаторні щодо наслідків подолання ситуації граничного (маргінального) положення особистості на стику різнокультурних ціннісних впливів. Поширення неорелігійних рухів та відповідних типів релігійної свідомості у сучасній Україні пов'язане з кризою традиційності, і, зокрема, з релігійним її аспектом. Він проявляється у віковому цензі віруючих, регіональних відмінностях поширення неорелігій та демографічно-поселенських особливостях території.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сідоркіна О. М. Ідеологія тоталітаризму та релігійна свідомість: риси та коріння змістовної спорідненості / О. М. Сідоркіна // Філософські обрії: Науково-теоретичний часопис Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету. - Випуск 13. - Київ-Полтава, 2005.-С. 88-99.

2. Сідоркіна О. М. Особливості релігійних процесів у посттоталітарних суспільствах / О. М. Сідоркіна // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди: Науково-теоретичний збірник. - Переяслав-Хмельницький, 2005. - С. 257-262.

3. Сідоркіна О. М. Криза ментальних засад традиційності як базовий чинник відтворення нетрадиційних форм релігійності у пострадянському суспільстві / О. М. Сідоркіна // Наука і молодь. Гуманітарна серія: Збірник наукових праць. - К.: НАУ, 2005. - С. 98-101.

4. Сідоркіна О. М. Місце релігійної свідомості у суспільній ідентичності сучасного українського суспільства / О. М. Сідоркіна // Наука і молодь. Гуманітарна серія: Збірник наукових праць. - К.: НАУ, 2006. - С. 84-88.

5. Сідоркіна О. М. Трансформація світосприйняття у вищій школі в період формування демократичної держави / О. М. Сідоркіна // Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи: Матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 16-18 березня 2005 р. В 2 т. - Т. 1 / За заг. ред. А. Гудманяна, О. Петренка. - К.: НАУ, 2005 - С. 19-29.

6. Сідоркіна О.М. Елітарна освіта в Україні: міфологеми та реальність / О. П. Полисаєв, О. М. Сідоркіна // Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 21 квітня 2005 р. Національний аграрний університет. - Ч. ІІ. К.: НАУ, 2005. - С. 242-245.

7. Сідоркіна О.М. Міфологія українського маргіналізму / О. П. Полисаєв, О. М. Сідоркіна // ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія. Матеріали четвертої міжнародної науково-теоретичої конференції 26-27 травня 2005 р. м. Київ. Ч. 2. / Ред.: Г. Балабанова. К.: Фенікс, 2005. - С. 216-219.

8. Сідоркіна О. М. Гуманістичний потенціал релігійної свідомості в сучасній системі освіти / О. М. Сідоркіна // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 29-31 березня 2006 р.: В 3 т. - Т. 1 / За заг. ред. А. Гудманяна, О. Петренка. - К.: НАУ, 2006. - С. 36-38.

9. Сідоркіна О. М. Релігійна свідомість в контексті філософії космізму сучасного українського суспільства / О. М. Сідоркіна // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. - № 1 (5). К.: НАУ, 2007. - С. 141-144.

10. Сідоркіна О. М. Значення норм релігійної культури суспільства у сучасному освітньому просторі / О. М. Сідоркіна // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця: Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 22-23 березня 2007. В 2 т. - Т.1 / За заг. ред. А. Гудманяна, О. Петренка. - К.: НАУ, 2007. - С. 34-35.

11. Сідоркіна О. М. Освітнє значення ціннісно-тематичних систем релігійної свідомості / О. М. Сідоркіна // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Збірник наукових праць. - № 2 (6). - К.: НАУ, 2007. - С. 117-120.

АНОТАЦІЯ

Сідоркіна О. М. Релігійна свідомість у сучасному українському суспільстві як предмет соціально-філософського дослідження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2009.

Дисертацію присвячено дослідженню соціально-філософського змісту релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві. Виявлені основні тенденції релігійної свідомості, з'ясовані специфічні риси впливу основних історико-культурних та сучасних соціокультурних чинників на процеси трансформації релігійної свідомості в Україні. Проведений порівняльний філософський аналіз основних теоретичних підходів у визначенні соціальної ролі релігійної свідомості. На основі аналізу віровчень та культової практики неорелігійних рухів доводиться наявність проявів “кризових культів”. Порівнюються та розкриваються ідейні принципи, які зближують традиційну релігійну та світську ідеологію: цілісність, всезагальність, синкретичність та морально-етичні домінанти свідомості, колективізм та солідаризм, як антиподи конкуренції та відчуження. Доводиться, що зазначені аспекти відображають особливості функціонування релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві, які характерні колективістському типу суспільства. Визначаються особливості зазначеного процесу в умовах українського суспільства як конструюючо-відновлювальні, морально-ціннісні та світоглядні, також як компенсаторні відносно наслідків маргінального положення особистості на стику різнокультурних ціннісних впливів.

У роботі уточнюється понятійно-категоріальний апарат та окреслюються методологічні принципи дослідження, розглядаються особливості сучасного стану релігійної свідомості українського суспільства.

Ключові слова: релігійна свідомість, “кризові культи”, нетрадиційні релігійні рухи, гетеродоксія, світська та релігійна ідеологія, релігійність, релігійна традиція.

АННОТАЦИЯ

Сидоркина Е. Н. Религиозное сознание в современном украинском обществе как предмет социально-философского исследования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. - социальная философия и философия истории. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию социально-философского содержания религиозного сознания в современном украинском обществе. Выявлены основные тенденции религиозного сознания, определены особенные черты влияния основных историко-культурных и современных социокультурных факторов на процессы трансформации религиозного сознания в Украине. В работе проведен сравнительный философский анализ основных теоретических подходов в определении социальной роли религиозного сознания, определены ключевые понятия и методы исследования.

Характеризуя религиозное сознание как общественное явление, определяется взаимодействие религии со светскими элементами духовной культуры. Показано, что для целостного социально-философского исследования тенденций в современном религиозном сознании необходимо их осмысление в системе общественных трансформаций.

Научные представления о социальной роли религиозного сознания изменялись от признания ее ведущей роли в общественном сознании до ограничения ее функций сферой морально-этического регулирования социальной жизни, отражая доминирующее общественное мировоззрение.

Обосновано целесообразность применения принципов функциональной и структурной концепций к изучению проблем взаимодействия религии и общества, социальной роли религиозного сознания. С этой целью был проведен анализ влияния основных факторов на современные процессы в религиозном сознании. Показано, что такими факторами являються глобальные последствия современного научно-технического прогресса, традиции христианизации с ее историческими особенностями и наследство советской идеологической системы. Акцентировано внимание на особенностях влияния указанных факторов на современное состояние религиозного сознания в украинском обществе. Это проявилось в существовании своеобразного двоеверия на уровне массового религиозного сознания и наличии значительной дохристианской традиции в его структуре. С другой стороны, показано, что на особенности религиозного сознания в Украине повлиялии перепетии исторического развития, которое проявилось в своеобразных формах консерватизма украинского религиозного сознания, сохранении элементов религиозной народной традиции времен Киевской Руси. Влияние советской идеологической системы на современное состояние религиозного сознания в Украине заключается в формировании религиозных признаков доминирующей светской идеологии, которая аккумулировала в себе значительный ценностный потенциал традиционного православного мироощущения, прежде всего в парадигме морально-этической жизни и социальной справедливости. Это проявилось в распространении неорелигиозных форм общественного сознания на основе гуманистического атеизма и рационализма.

Дается сравнение и расскрываются основополагающие идейные принципы, которые сближают традиционную религиозную и светскую идеологию: целостность, всеобщность, синкретичность и морально-этические доминанты сознания; коллективизм и солидаризм, как антиподы конкуренции и отчуждения. Доказывается, что данные аспекты отражают особенности функционирования религиозного сознания в современном украинском обществе, которые характерны для коллективисткого типа общества.

На основе анализа вероучений и культовой практики неорелигиозных движений доказывается наличие в них признаков “кризисних культов”. Определяются особенности этого процесса в условиях украинского общества как конструирующе-возобновляющие, нравственно-ценностные и мировоззренческие, а также как компенсаторные относительно последствий маргинального положення личности на стыке влияния ценностных систем разных культур.

Ключевые слова: религиозное сознание, “кризисные культы”, нетрадиционные религиозные движения, гетеродоксия, светская и религиозная идеология, религиозность, религиозная традиция.

ANNOTATION

Sidorkina O. M. Religions consciousness in modern Ukrainian society as a subject of social and philosophic research. - Manuscript

Dissertation for degree of Candidate of Philosophical Sciences, 09.00.03 - Social Philosophy and Philosophy of History. Kyiv National Taras Shevchenko University. Kyiv, 2009.

The dissertation is dedicated to the analysis of the leading transformational tendencies of religious consciousness in the modern Ukrainian society, which lie in syncretization, desacralization, moralization, undermining of religiousness, a combination of confessional and its nonconfessional forms, adaptation of religious traditional forms to the present-day conditions (modernization of religion), subjectivization, identification of confessional, national and cultural identity, ritual beliefs and externals of religion.

There detected specific features of influence of principal historical, cultural and modern sociocultural factors on the transformational processes of religious consciousness in Ukraine. In this work a conceptual and categorial apparatus is specified and methodological principles of the study are represented, the peculiarities of the actual state of religious consciousness in the modern Ukrainian society are considered.

...