Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

УДК: 37. 013. 73 : 378. 1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Якість вищої освіти, як предмет філософського аналізу

09.00.10 - філософія освіти

Кісіль Микола Васильович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор філософських наук, доцент Дзвінчук Дмитро Іванович, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, декан факультету управління та інформаційної діяльності, завідувач кафедри державного управління.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Вікторов Віктор Григорович, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри філософії, соціології державного управління;

кандидат філософських наук, доцент Сухова Надія Миколаївна, Національний авіаційний університет, доцент кафедри філософії Гуманітарного інституту.

Захист відбудеться 30 жовтня 2008 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, к. 802, 8-й поверх.

Автореферат розісланий 24.09.2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філософських наук, доцент Л.С. Горбунова.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. ХХІ століття все частіше називають “століттям якості”. Зростання значимості якості як фундаментальної категорії філософії за останній час підтверджується тим, що це поняття стало невід'ємним в діяльності різноманітних організацій практично всіх сфер життя суспільства. Філософія якості стала складовою політики фірм та корпорацій, заводів та організацій. Якість - це показник високої ефективності праці в суспільстві, джерело національного багатства і, що важливо, фактор виходу з соціальних та економічних криз.

Серед інших сфер суспільної життєдіяльності, для яких актуалізується проблема забезпечення якості, одне з чільних місць посідає сфера освіти, що пов'язано як із недостатньо оперативним реформуванням вітчизняної освітньої системи у відповідності до внутрішніх українських реалій, так і з потребою підвищення її конкурентоспроможності в контексті європейської інтеграції. У зв'язку з останнім акценти в осмисленні проблеми якості освіти зміщуються в бік її вищої ланки, яка покликана задовольняти потреби держави і суспільства в кваліфікованих фахівцях.

Поодинокі прикладні зусилля в напрямі забезпечення якості вищої освіти не мають шансів на ефективність без наявності надійного світоглядного фундаменту, який можна створити лише в рамках філософії освіти. Остання утверджується сьогодні поряд з філософіями культури, економіки, науки і покликана допомогти окреслити “можливість можливого”, пізнати “любов до мудрості” в організації складного та суперечливого освітнього процесу, проаналізувати світ нової реальності, увійти в інші світи, в нову епоху. Тому на часі філософське осмислення проблем якості освіти, зокрема вищої, яка є локомотивом усього комплексу демократичних змін в суспільстві.

Існує нагальна потреба наблизитись до розуміння якості в контексті цінностей в освітньому процесі і спробувати дати відповіді на запитання: хто має вийти на авансцену постмодерного світу, що глобалізується: учений чи мудрець, носій актуальних знань чи інтуїції розуму? якою має бути якість знань? чи мають знання бути “мудрими”? якими новими смислами може наповнитись в найближчий час поняття “якість освіти”? якими можуть бути критерії оцінки якості сучасних знань - єдності раціонального та ірраціонального - та якості самої освіти? Актуальність поставлених питань не лише незаперечна, вона збільшуватиметься разом із ростом числа небезпек сьогоднішнього неспокійного і важкопрогнозованого світу.

Підвищення якості освіти - необхідна умова покращення життя суспільства, це основа демократизації політичного устрою, модернізації економіки, розвитку культури інноваційного мислення, утвердження фундаментальних цінностей буття людини. Реформування освіти, осмислення її нової ролі, актуалізація понять стандарту та якості освіти має вказувати на пульс часу, має випереджати майбутнє, має долати розрив між старим та новим.

Якість української вищої освіти - питання національної безпеки, адже за роки незалежності ми поки що не зуміли не лише переламати тенденцію знецінення освіти, але й не змогли утвердити на практиці давній постулат про силу знань. Сьогодні прагнення українського народу жити в гідних умовах може бути задоволене лише за умови дотримання принципу конкурентоспроможності, змагальності. Входження України до структур Європейського Союзу пов'язується з поняттям “стандарти якості”, що, безумовно, стосується і вищої освіти. Реформування усієї освітньої системи України ставить одним із актуальних завдань і проблему створення вітчизняної системи оцінки та забезпечення якості вищої освіти, що неможливе без попереднього комплексного філософського осмислення проблеми.

Критична неузгодженість між нагальною потребою формування сучасної системи забезпечення якості вищої освіти України і відсутністю комплексного світоглядного підґрунтя для цього складає зміст наукової проблеми, на розв'язання якої спрямоване запропоноване дисертаційне дослідження “Якість вищої освіти як предмет філософського аналізу”.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. З моменту набуття незалежності Україна вступила в період переосмислення усієї педагогічної, управлінської та філософської спадщини минулого вітчизняної системи освіти. Тому багато класичних і вічних питань - серед яких і проблема якості - набули нового змісту. Аналіз наукової літератури з теми нашого дослідження виявив, що наявна велика кількість джерел з проблеми не забезпечує її комплексного бачення, сучасні вітчизняні та зарубіжні автори переважно розглядають окремі важливі складові якості освіти. Негативною рисою багатьох наукових публікацій останнього часу стало надмірне захоплення авторами подачею інтелектуально не доопрацьованої інформації, а іноді і репродукуванням одних і тих самих фактів.

Проблема якості вищої освіти є багатоаспектною, тому не можна стверджувати про її виключно педагогічний, дидактичний, управлінський чи світоглядний характер. Навіть філософський розгляд проблеми, який завжди допускає міждисциплінарність і широкі рамки об'єкта дослідження, не ставав основним і єдиним аспектом наукового розгляду якості освіти.

Сучасні вітчизняні та зарубіжні автори переважно розглядають якість освіти одразу у кількох аспектах: соціально-філософському, освітянському, педагогічному (В. Андрущенко, В. Астахова, К. Астахова, Л. Горбунова, М. Згуровський, В. Кремень, М. Култаєва, М. Лукашевич, В. Лутай, І. Надольний, В. Ткаченко, М. Михальченко, С. Ніколаєнко, В. Огнев'юк, І. Предборська, М. Степко та інші), соціально-філософському, філософсько-освітянському, управлінському (О. Величко, В. Вікторов, А. Гофрон, Т. Ґусен, Д. Дзвінчук, Б. Жебровський, А. Тайджнман), суспільно-економічному, соціокультурному та освітянському (К. Корсак), соціальному та педагогічному (Г. Поберезська), освітянському, філософському, культури тринітаризму (О. Субетто), соціологічному (В. Кушерець, М. Романенко, О. Скідін, Н. Щипачова).

Намагання поглибити наявне наукове підґрунтя забезпечення якості вищої освіти з погляду філософії і нагальна потреба в комплексному філософському аналізі проблеми стали спонукальними мотивами для провадження власних досліджень якості вищої освіти як предмета філософського аналізу. Адже філософський аналіз якості вищої освіти - це спосіб осмислення того, якою є сучасна людина. Корекція моральних ідеалів та духовних цінностей, інформаційний вибух та ущільнення континууму глобалізованої планети, синергетичне прозріння і формування ноосферної свідомості - усе це виклики для вищої освіти, яка народжує свою нову якість, нову гуманну природу, здатну підготувати людину до нетрадиційних випробувань.

Якісна освіта ХХІ століття - це освітлення духу та розуму людини, це просвітлення і пробудження того ще не займаного потенціалу творчості та мудрості, який може проявитись разом із відродженням гуманності.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дана тема є частиною загального дослідження відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України “Філософія і методологія розвитку вищої освіти України у контексті євроінтеграційних процесів” (2006 - 2008 рр.) № 0106U002009.

Мета дисертаційного дослідження - шляхом філософського аналізу означити світоглядні засади осмислення якості вищої освіти, сформувавши таким чином концептуальне підґрунтя для її забезпечення в системі вищої освіти України.

Для досягнення поставленої мети необхідне послідовне виконання таких завдань дослідження:

здійснити комплексний філософський аналіз якості вищої освіти, виявити наукові основи, особливості стилю і рамки такого аналізу;

окреслити філософський вимір категорії і феномена якості вищої освіти в стратегії розвитку суспільства через дослідження проблеми якості освіти в контексті сучасних загальноцивілізаційних тенденцій, а також завдяки аналізу якісної освіти в системі цінностей освітнього процесу;

проаналізувати сучасні європейські підходи до оцінки і забезпечення якості вищої освіти з точки зору філософії;

сформувати концептуальне підґрунтя для моделювання системи забезпечення якості вищої освіти в Україні - державі, стратегічним пріоритетом якої є входження до Євросоюзу.

Об'єктом дослідження є вища освіта як динамічна соціокультурна система, спеціалізована діяльність і фактор суспільного розвитку.

Предмет дослідження - якість вищої освіти в єдності її сутності, змісту, критеріїв і процедур забезпечення.

Методологічну основу дослідження складають загальнофілософська теорія пізнання, загальнонаукові принципи світоглядного плюралізму, об'єктивності дослідження і взаємозв'язку теорії з практикою, принцип наукового сходження від абстрактного до конкретного. Провідним методологічним прийомом стала персоналістична редукція ідей, смислів та фактів, які прямо чи опосередковано пов'язані з проблемою якості вищої освіти. Як підґрунтя, використано системний, комплексний, цивілізаційний, інформаційний та аксіологічний підходи до осмислення проблеми.

Застосовано методи абстрагування, узагальнення, порівняння і систематизації при вивченні літератури, методи термінологічного аналізу і операціоналізації понять. Достатня ступінь обґрунтованості положень дисертації забезпечувалась використанням логіко-аналітичних методів (дедукції та індукції), умовиводу за аналогією чи об'єктивними закономірностями, сполученням методів аналізу та синтезу.

У цілому, дослідження якості вищої освіти проводилось на засадах пріоритетності основного принципу організації філософського знання - принципу гуманістичної спрямованості.

Науковою новизною роботи є світоглядна презентація проблеми якості вищої освіти через призму людиноцентричності. При цьому аналіз якості вищої освіти виконано в роботі у філософському вимірі - в комплексі сутності і змісту якості вищої освіти, критеріїв її оцінки і системи факторів забезпечення.

Ця концепція розкривається в наступних результатах і положеннях, які виносяться на захист:

вперше:

здійснено комплексний філософський аналіз якості вищої освіти, який постає, з одного боку, як рефлексія наявних суб'єктивних позицій і об'єктивних даних і, з іншого, - як актуальна спроба філософії подолати кризу освіти сучасного трансформаційного суспільства. Цей аналіз ґрунтується на тлумаченні якості вищої освіти як атрибутивної характеристики останньої, ступеня її відповідності актуальним потребам суспільства, зафіксованим в державних освітніх стандартах;

розкрито зміст феномена “якості вищої освіти” в єдності визначення, властивостей та меж: внутрішнього аксіологічного виміру освітнього процесу (який формується під впливом науки і цінностей національної культури, характер яких визначається тенденціями демократизації та гуманізації) і зовнішніх тенденцій глобалізації і становлення інноваційно-інформаційного суспільства. Взаємообумовлення і взаємний вплив цієї підстави та умов детермінують динаміку співвідношення традиційного і новаторського в критеріях якості вищої освіти, внаслідок чого в сучасних умовах зміст якості вищої освіти проявляється інноваційним характером продуктивної діяльності фахівця;

дістало подальшого розвитку:

обґрунтування необхідності здійснювати філософський аналіз таких складних понять, як “якість”, “освіта”, “якість вищої освіти” для створення категоріально-понятійного апарату синтезної методології аналізу вищої освіти як рушія прогресу;

концептуальне забезпечення підвищення якості української вищої освіти, яке включає: 1) становлення нової модернізаційної філософії стандартів вищої освіти, 2) створення системи моніторингу якості освіти, 3) модернізацію критеріїв і процедур забезпечення якості суб'єктів освітнього процесу, 4) адаптацію до вітчизняних реалій світоглядних основ і наявних моделей рейтингування закладів освіти, 5) вдосконалення традиційних засобів забезпечення якості. В руслі цих засад розроблено підґрунтя для практичного вдосконалення процедур забезпечення високої якості української вищої освіти, що передбачає такі основні напрями: розробку і впровадження систем менеджменту якості відповідно до вимог міжнародних стандартів, створення незалежних агентств оцінки якості, забезпечення тісного взаємозв'язку вищої освіти з науковими дослідженнями, реалізацію принципу автономії університетів - на тлі збереження кращих традицій фундаментальності української освіти;

уточнено:

сутність детермінантів підвищення якості вищої освіти як інтегрального продукту взаємодії світової і вітчизняної науки і культури, яка являє собою сумарний енергоінформаційний потенціал особистості;

сучасний зміст поняття “якість освіти” і феномена якості вищої освіти, що детермінується в першу чергу глобалізаційними процесами, які супроводжуються переходом від індустріальних до інноваційно-інформаційних технологій. Показано системотворчий вплив цих тенденцій на процес творення нової філософської парадигми якості вищої освіти, який включає, з одного боку, інформатизацію освітнього простору, а з іншого - його гуманізацію і гуманітаризацію, ціннісну переорієнтацію на людиноцентризм і активну реалізацію принципу цілісності в засади освітньої діяльності;

зростання значимості якісної освіти в системі загальнолюдських цінностей. Відбувається це завдяки новому розумінню адекватності освіти - єдності знання й мудрості, яка досягається через гармонійний діалог учасників навчально-виховного процесу. При цьому сучасна аксіологія якості вищої освіти наповнюється, з одного боку, ціннісним виміром освітнього простору і суб'єктів освітнього процесу, а з іншого - розумінням якості вищої освіти як цінності освітнього простору Об'єднаної Європи і суспільного прогресу;

узагальнено

що стрижнева ідея створення ефективної системи забезпечення якості вищої освіти в Україні - це “стратегічне людинотворення”; звідси - кінцевим критерієм оцінки її ефективності має бути відповідність вищої освіти принципу людиноцентричності.

Практичне значення викладеної в дисертаційній роботі концепції полягає в тому, що зроблені висновки і запропоновані рекомендації можуть бути використані при розробці національних стандартів освіти, при створенні систем гарантування якості освіти на різних рівнях, для удосконалення навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі; враховані при формуванні засадничих принципів державної політики у сфері освіти. Крім того, матеріали дисертаційного дослідження можна використовувати при розробці відповідних тем нормативних навчальних дисциплін і спецкурсів з філософії освіти, соціальної філософії, педагогіки, соціальної психології, культурології тощо.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у доповідях та виступах на Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Сучасний стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні: філософські аспекти” (м. Івано-Франківськ, 13-15 січня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Викладач і студент: проблеми ефективної співпраці” (м. Черкаси, 5-6 жовтня 2006 р.), Третій Всеукраїнській науково-методичній конференції “Безперервна освіта в Україні: реалії та перспективи” (м. Івано-Франківськ, 2-9 листопада 2006 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Формування національних та загальнолюдських цінностей в українському суспільстві” (м. Харків, 23-24 листопада 2006 р.), Науково-методичній конференції “Наукові дослідження та методика викладання гуманітарних дисциплін” (м. Івано-Франківськ, 30-31 травня 2007 р.), Міжнародній науковій конференції “Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (м. Суми, 20-21 лютого 2008 р.), Міжнародній науково-теоретичній конференції “Філософія освіти в контексті історико-філософського знання” (м. Дніпропетровськ, 15-16 травня 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення в 11 публікаціях (10 без співавторів), з них - 4 одноосібних статті у виданнях, затверджених ВАК України як фахові з філософії.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів (поділених на підрозділи), висновків, списку використаних джерел (загальна кількість джерел - 230, з них 17 - англійською мовою). Обсяг основної частини роботи - 175 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкривається ступінь розробленості проблеми, наводяться положення, що претендують на наукову новизну, демонструється практична цінність отриманих результатів, описується структура і об'єм дисертаційної роботи.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми якості вищої освіти” з'ясовано теоретичні та методологічні основи розв'язання досліджуваної проблеми. Зокрема, в першому підрозділі першого розділу “Наукові основи філософського аналізу проблеми якості освіти” проаналізовано рамки і специфіку філософського аналізу обраного предмета дослідження. На цьому шляху виявлено, що різноманітні аспекти проблематики якості вищої освіти є предметом зацікавленості багатьох дослідників, але комплексного світоглядного осмислення вона не набула. У цьому зв'язку систематизовано дотичні позиції, окреслено значення центральної наукової проблеми дисертаційної роботи як актуального напряму сучасної вітчизняної філософії освіти і підкреслено необхідність виконання поставлених дослідницьких завдань у рамках парадигми постнекласичної науки. Зроблено наголос на необхідності дотримання при здійсненні філософського аналізу якості вищої освіти вимог рефлексивності, критичності і цілісності дослідження і врахування принципу конвенціоналізму істини.

У ході визначення наукових основ філософського аналізу якості вищої освіти з'ясовано рамки і специфічний характер загальної проблематики, проаналізовано розуміння критеріїв якісної вищої освіти, нових стратегій і методів оцінювання якості в розвідках різних авторів. Виокремлено основні негативні тенденції, що знижують якість вищої освіти України, вивчено запропоновані в наявних роботах заходи з підвищення якості вітчизняної вищої освіти. Вказано на необхідність осмислення проблем української вищої освіти в контексті актуальних завдань європейського освітнього простору.

Уточнення наукових основ філософського аналізу якості вищої освіти отримало логічне продовження в другому підрозділі “Методологічні засади філософського аналізу якості вищої освіти та категоріальний апарат роботи”. У цій структурній частині роботи з позицій контекстуального методологізму, який дозволяє забезпечити достатню гнучкість дослідження, уточнено базові поняття загальної проблематики і ключові поняття даної роботи: “якість”, “освіта”, “вища освіта”, “якість освіти”. Відзначено багатоаспектність, багатовимірність, багатомодельність і відносність поняття якості безвідносно до освіти. Підкреслено абсолютний і відносний контекст змісту поняття “якість освіти”. При цьому якість вищої освіти визначено як інтегральний продукт науки і культури і атрибутивну характеристику вищої освіти, що позначає відповідність її результатів актуальним потребам суспільства, зафіксованим у формі державних освітніх стандартів.

Виходячи з необхідності фундаментального осмислення об'єкта дисертаційної роботи, конкретизовано основні аспекти освіти як соціального інституту, як педагогічного явища, як суспільного процесу, як психологічного процесу суб'єкт-суб'єктної взаємодії, як загальноцивілізаційного феномена, як соціокультурної системи і як єдності соціального, культурного, економічного та наукового середовища. Систематизовано наявні підходи до визначення якості освіти. Природу і сутність поняття “якісна освіта” осмислено з позицій тих суперечностей, що характерні для сучасних освітніх систем.

У цілому, в першому розділі виявлено глибоко антропологічний характер методологічних засад філософського аналізу якості освіти і виділено низку суперечностей, які привносить у філософський аналіз якості вищої освіти сучасна постнекласична наукова парадигма, яка спричинює серед іншого послаблення обґрунтування наукових результатів з позиції норми через розмитість останньої, в тому числі і в галузі освіти. Виконані завдання створили світоглядне підґрунтя для здійснення теоретичного аналізу предмета дослідження і задали його загальний людиноцентричний тон.

Другий розділ “Філософський вимір якості вищої освіти в розвитку суспільства” представляє собою аналіз предмета дослідження в єдності його сутності, змісту та форм буття; а також зовнішньої і внутрішньої детермінації за посередництвом виокремлення, по-перше, розвитку освіти як складової суспільної динаміки, а по-друге, - якості вищої освіти як її атрибута. Сутність якості вищої освіти постає як енергоінформаційний потенціал особистості, який вона накопичує під час навчання у вищому навчальному закладі, її зміст у сучасних умовах розкривається в інноваційному характері продуктивної діяльності фахівця. Подаються суб'єктивована та об'єктивована форми існування якості вищої освіти.

Аналіз зовнішньої детермінації якості вищої освіти подано у світлі сучасних загальноцивілізаційних тенденцій і викладено в першому підрозділі “Проблема якості освіти в контексті глобалізації і формування інноваційно-інформаційного суспільства”. Підкреслено системотворчий вплив глобалізації, переходу від індустріальних до інформаційних технологій, формування цінностей гуманістичного і гуманітарного спрямування як основних діючих факторів зовнішнього середовища на всі сфери людського існування, в тому числі і на освіту. Вказано на сучасний процес концептуалізації нової філософської парадигми освіти, в рамках якої має виокремитись і актуальна концепція якості вищої освіти. Здійснено аналіз сутності і проявів глобалізації в суспільстві та визначено їх двоякий прояв в освітній галузі, який полягає в тому, що, з одного боку, вища школа виконує функцію супроводу сталого розвитку цивілізації, з іншого, - суспільна динаміка визначає, якою буде освіта. З'ясовано фактори, які в рамках глобалізаційних тенденцій детермінують процеси в освіті. Серед цих факторів акцентовано увагу на суперечності між якістю освіти, що забезпечують традиційні університети, і потребами сучасних суспільних практик. Конкретизовано основні прояви Болонського процесу в контексті глобальних змін в освіті. На ґрунті визначення ефективного інноваційного клімату у ВНЗ як стратегічної мети реформування вищої освіти в Україні розкрито взаємозв'язок між інноваційністю систем освіти і конкурентоспроможністю національних економік.

Зрештою, в підрозділі з'ясовано, що стрімкий перехід від індустріальних до інформаційно-інноваційних технологій створює концептуальне середовище сучасного осмислення проблеми якості освіти, чим постає людиноцентричне інформаційне суспільство. Відповідно проаналізовано, які зміни відбуваються в начальному закладі в умовах становлення інформаційного суспільства і визначено, що одним із першочергових кроків до підвищення якості вищої освіти має стати розвиток інформаційної культури суб'єктів навчально-виховного процесу.

Через призму людиноцентричності освіти в умовах інформаційного суспільства актуалізується осмислення проблеми якості вищої освіти в її аксіологічному вимірі. Це стає предметом аналізу в другому підрозділі другого розділу “Якість вищої освіти в системі цінностей освітнього процесу” . Оскільки сучасні зовнішні тенденції, що впливають на розвиток освіти і забезпечення її якості, носять суперечливий характер, актуальним залишається з'ясування внутрішньої підстави гарантування якості вищої освіти, яка саме і полягає в цінностях освітнього процесу. У цій частині роботи конкретизовано сутність і природу цінності як соціально-філософської категорії, виокремлено роль і місце якісної вищої освіти в системі загальнолюдських цінностей. На цьому шляху систематизовано представлені в наявних наукових працях погляди, що створюють теоретико-методологічні засади ціннісної проблематики в освітньому процесі. Показано ціннісні орієнтири, що обумовили європейський вибір України загалом і в освіті зокрема. Охарактеризовано цінності освітнього процесу, цінності освітнього простору суб'єктів навчання в суб'єктивному і об'єктивному вимірах цього явища, і виявлено місце якості освіти в цих аксіологічних підсистемах. Виділено провідні цінності сучасного освітнього процесу, розкрито сутнісні риси гуманізації та гуманітаризації. Обґрунтовано погляд, що формування цінностей гуманістичного та гуманітарного спрямування постає однією з провідних загальноцивілізаційних тенденцій, які системно впливають на становлення нової філософії якості вищої освіти. З'ясовано, що гуманізація і гуманітаризація освіти реалізуються в першу чергу через розвиток таких характеристик сучасної парадигми освіти, як фундаментальність, інтегрованість, екзистенційність, компетентісність. Також аналізуються елективність, індивідуалізація, спеціалізація, комплексність, поліпрофільність, циклічність як нові ціннісні орієнтири забезпечення якості вищої освіти.

Розкритий філософський вимір якості вищої освіти з логічною необхідністю отримує продовження в третьому розділі дисертаційної роботи - “Європейський контекст концептуалізації проблеми якості вищої освіти”, інтерес до якого обумовлений у першу чергу стратегічним курсом України на європейську інтеграцію. У першому підрозділі “Новітній європейський досвід гарантування якості вищої освіти” якість вищої освіти проаналізовано як одну з визначальних цінностей освітнього простору Європи. Вдосконалено систематизацію європейських моделей оцінки якості вищої освіти. Розкрито роль Болонського процесу як такого, що виконує функцію каталізатора посилення уваги до забезпечення якості європейської вищої освіти, для чого виокремлено основні інституції, покликані гарантувати якість як основу створення Болонського простору освіти. Виділено групи стандартів якості вищої освіти країн Болонського процесу: стандарти для внутрішнього гарантування якості вищого навчального закладу, стандарти для зовнішнього гарантування якості вищого навчального закладу, європейські стандарти для зовнішніх агентств з гарантування якості. Підкреслено значення зовнішніх агентств оцінки якості вищої освіти.

Для глибшого розуміння європейських концептуальних засад і процедур гарантування якості вищої освіти досліджено досвід Великобританії, яка входить до списку країн-засновниць Болонського процесу, - у цьому руслі проаналізовані такі складові, як структура вищої освіти Великобританії, нормативні засади забезпечення її якості, повноваження недержавного органу з гарантування якості у вищій освіті, стандарти навчання, процедуру інституційного аудиту, залучення студентів до процесів зовнішньої оцінки якості освіти, інші нововведення в управлінні якістю освіти. З іншого боку, за аналогічними параметрами проаналізовано функціонування системи оцінки якості вищої освіти Ірландії, яка постає своєрідним поєднанням традиційного та модерного на основі старійшої в Європі системи, а тому демонструє динаміку змін в процесах гарантування якості вищої освіти. Зроблено наголос на загальноєвропейській тенденції до глибшого розвитку і поширення процесів самооцінки якості вищої освіти на противагу традиційній централізації в забезпеченні якості. На цьому тлі визначено головні недоліки ліцензування, атестації та акредитації як основних процедур контролю якості освіти в країнах Східної Європи та СНД. Серед найбільш перспективних інструментів вимірювання якості вищої освіти виділено “оцінку за принципом доданої вартості” і проаналізовано її різновиди: прямий, непрямий, прикладний.

Загалом, виділені елементи позитивного досвіду забезпечення якості вищої освіти в країнах Європи стали певним підґрунтям для формування концептуального бачення створення системи забезпечення якості української вищої освіти, чому присвячено другий підрозділ третього розділу “Концептуальні основи забезпечення якості сучасної української вищої освіти”. Як основні елементи пропонованої моделі системи забезпечення якості вищої освіти виділено і проаналізовано філософію стандартів у вищій освіті, засади й методики моніторингу освіти, якість основних суб'єктів освітнього процесу, сутність і процедури рейтингування у вищій освіті, традиційні засоби забезпечення якості. Детально вивчено питання освітніх стандартів і позитиви їх запровадження, розглянуто їх класифікації і основні моделі освітніх стандартів у світі (екзаменаційну, професійну, модульну), конкретизовано сучасні проблеми на шляху впровадження державних стандартів освіти в Україні. Створення системи моніторингу якості освіти досліджено як важливий чинник формування філософії взаємної відповідальності педагогів і суспільства, студентів і роботодавців тощо, як необхідне підґрунтя для отримання об'єктивного зрізу стану національної системи освіти і визначення її місця у світовому рейтингу. У цьому ж руслі проаналізовано інші елементи концептуальної системи забезпечення якості вищої освіти в Україні, зроблено наголос на критеріях і процедурах забезпечення якості суб'єктів навчально-виховного процесу, на необхідності рейтингів навчальних закладів, проаналізовано поширені моделі їх рейтингування, позитиви і недоліки цього механізму.

Крізь призму концептуального бачення виділено і проаналізовано проблемні моменти функціонування вітчизняної системи акредитації, ліцензування та атестації, які потребують нових підходів до осмислення. Наголошено на необхідності розвитку вітчизняного менеджменту якості на основі міжнародних стандартів. Відштовхуючись від визначених позитивних моментів європейського досвіду і проблем у вітчизняній системі забезпечення якості вищої освіти, сформульовано пропозиції з оптимізації останньої, які, з одного боку, ґрунтуються на принципах демократизації, гуманізації та гуманітаризації, а з іншого, - вписуються в тенденції глобалізації та становлення інноваційного інформаційного суспільства. Підвищення якості вищої освіти прямо пов'язане із академічними свободами, повагою до прав людини, а також необхідністю забезпечення автономності, самоврядування вищого навчального закладу. Україна не має іншого шляху, ніж перехід від прямого бюрократичного контролю вищої освіти до механізмів державного нагляду, в основі якого оцінка результатів. Зростаюча автономія вузів матиме позитивні наслідки за умови прозорості та підзвітності у здійсненні навчально-виховного процесу, а також комплексу адміністративної і економічної діяльності вишу.

Висновки

Результати дослідження конкретизовані в наведених нижче положеннях.

1. Якість вищої освіти постає, з одного боку, атрибутивною характеристикою вищої освіти, з іншого - інтегральним продуктом розвитку науки і культури, яка відповідає актуальним потребам розбудови суспільства. При цьому сутність якості вищої освіти визначено як сумарний енергоінформаційний потенціал особистості, який вона накопичує в процесі навчання у вищому закладі освіти, а зміст проявляється інноваційним характером продуктивної діяльності фахівця і розкривається в об'єктивованій та суб'єктивованій формах.

2. У плані зовнішньої детермінації якість сучасної вищої освіти визначається процесами глобалізації, інтеграції та інтернаціоналізації. Оскільки глобалізаційні тенденції супроводжуються переходом від індустріальних до інноваційно-інформаційних технологій, то інформаційне суспільство постає концептуальним середовищем нового осмислення проблеми якості вищої освіти.

Через те, що головним критерієм якості вищої освіти виступає її відповідність державним стандартам, в яких зафіксовані суспільні потреби в конкретних компетенціях, то внутрішня підстава якості вищої освіти міститься в аксіологічному вимірі останньої. Якість вищої освіти постає експлікуючим, формуючим і скріплюючим засобом організації системи цінностей освіти нового часу, при чому сьогодні відбувається поступове утвердження нової якості освіти, для якої характерні протилежні по відношенню до науково-технократичної парадигми ідеї та принципи.

3. Необхідною передумовою забезпечення якості вищої освіти постає інтерактивний взаємозв'язок освітніх просторів суб'єктів навчально-виховного процесу - тому основним засобом формування ефективного освітнього простору є діалог, а визначальним принципом гарантування якості освітнього процесу - його діалогічність. У цьому контексті з новою силою актуалізується потреба в гуманізації і гуманітаризації вищої освіти, які можуть бути повноцінно реалізовані за посередництвом таким ідей сучасної парадигми освіти, як фундаментальність, інтегрованість, екзистенційність, компетентність, елективність, індивідуалізація, спеціалізація, комплексність, поліпрофільність, циклічність.

4. Концептуалізація проблеми якісної вищої освіти в Україні відбувається під впливом процесів у європейському освітньому просторі, тому останні стають невід'ємною складовою філософського аналізу якості вищої освіти. В нормативному плані принципи і засоби забезпечення якості європейської вищої освіти зафіксовані в Болонських домовленостях, які визначають саму якість вищої освіти, з одного боку, як мету, з іншого - як основу для створення європейського освітнього простору. Тому через величезне розмаїття моделей вищої освіти в Європі проблема забезпечення її якості може бути вирішена тільки в розв'язанні суперечностей між двома протилежними тенденціями - збереження національної унікальності та ідентичності проти прагнення уніфікації. У зв'язку з цим концепція забезпечення якісної освіти в Європі імовірно буде зазнавати ухилу до створення таких процедур оцінки якості освіти, яким притаманні ознаки відносності, адаптивності, універсальності.

5. Концептуальні основи створення і ефективного функціонування системи забезпечення якості української вищої школи передбачають формування і модернізацію таких ключових елементів цієї системи: філософію освітніх стандартів для вищої школи, моніторинг освіти, якість суб'єктів навчально-виховного процесу, рейтингування у вищій освіті, модернізація традиційних засобів забезпечення якості.

6. Загалом, національні освітні стандарти відповідають міжнародним вимогам, але для їх детальнішого опрацювання необхідно врахувати низку висловлених у роботі пропозицій щодо створення в Україні системи забезпечення якості вищої освіти, розробки систем менеджменту якості, запровадження діяльності незалежних агентств з гарантування якості. Ці пропозиції ґрунтуються на ідеях покращення якості української вищої освіти через збереження кращих традицій фундаментальності, створення умов зацікавленості всіх учасників освітнього процесу у зростанні якості, через задоволення потреб трансформаційного періоду в інтеграції та інтернаціоналізації - і можуть бути успішно реалізовані на основі забезпечення рівного доступу до якісної освіти на засадах демократизації, гуманізації і гуманітаризації.

Список опублікованих праць за темою дисертації у фахових виданнях

1. Кісіль М.В. Оцінка якості вищої освіти // Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний часопис. - № 4 (14) 2005. - Додаток. - С. 82-87.

2. Кісіль М.В. Система зовнішньої оцінки якості вищої освіти в Англії // Нова парадигма : Журнал наукових праць / Гол. ред. В. П. Бех. - Вип. 53. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. - С. 32-38.

3. Кісіль М.В., Дзвінчук Д.І. Досвід Ірландії в процесах гарантування якості у вищій освіті // Нова парадигма: Журнал наукових праць / Гол. ред. В.П.Бех. - Вип. 54. - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - С. 26-33.

4. Кісіль М.В. Вимоги до якості вищої освіти в інформаційному суспільстві // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія : Зб. наукових праць. - Вип. 11 (21) - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007 - С. 109-112.

5. Кісіль М.В. До питання філософії стандартів у галузі вищої освіти // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія : Зб. наукових праць. - Вип. 12 (25) - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007 - С. 207-214.

Анотація

Кісіль М.В. Якість вищої освіти як предмет філософського аналізу. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.10. - “Філософія освіти”. - Інститут вищої освіти АПН України, Київ, 2008.

У дисертації якість вищої освіти аналізується як інтегральний продукт науки і культури, що має власні атрибутивні характеристики і відповідає потребам розбудови суспільства. Властивості її проявляються у компетенціях фахівців, що зафіксовані у державних стандартах освіти. Сутність її аналізується як сумарний енергоінформаційний потенціал особистості, що накопичується під час навчання у ВНЗ; зміст якості освіти проявляється інноваційним характером продуктивної діяльності фахівця; подається суб'єктивована і об'єктивована її форми існування; суб'єктивно буття якості освіти визначається самовідчуттям конкурентоздатності особистості фахівця та його мотивацією до праці, а об'єктивно проявляється у двох вимірах: потенційному - як концептуалізація державотворення, розбудови громадянського суспільства, формування освітнього простору Об'єднаної Європи і матеріалізованому - як складова інноваційно-інформаційного суспільства, як продукт інноваційної діяльності. Обґрунтовується її подвійна детермінація: у зовнішньому плані - завдяки глобалізації, європейській інтеграції, інтернаціоналізації, а внутрішня - обумовлюється сучасною наукою, що є остовом освіти та цінностями національної культури, забарвлення яких визначається тенденціями демократизації та гуманізації. Подаються пропозиції щодо гарантування якості вищої освіти в Україні.

Ключові слова: якість освіти, властивості, моніторинг якості освіти, інноваційна діяльність, цінності, демократизація, глобалізація, гуманізація, інформатизація.

Аннотация

Кисиль М.В. Качество высшего образования как предмет философского анализа. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.10. - “Философия образования”. - Институт высшего образования АПН Украины, Киев, 2008

Диссертация посвящена философскому анализу качества высшего образования как интегрального продукта науки и культуры, который имеет собственные атрибутивные характеристики и соответствует актуальным потребностям становления общества. Объектом исследования является высшее образование как динамическая социокультурная система, специализированная форма деятельности и фактор общественного развития. При этом подчеркивается, что, с одной стороны, уровень и специфика общественной системы детерминирует механизмы и рамки обеспечения качества образования, а с другой - что качество высшего образования само выступает фактором динамики и прогресса общества. Предмет исследования - качество высшего образования в единстве его сущности, содержания, критериев и процедур обеспечения.

Показано, что свойства качества высшего образования проявляются в компетенциях специалистов, которые зафиксированы в государственных стандартах образования. Сущность предмета исследования анализируется как суммарный энергоинформационный потенциал личности, который она накапливает во время обучения в высшем учебном заведении; содержание качества высшего образования проявляется инновационным характером продуктивной деятельности специалиста; подается субъективированная и объективированная формы его существования. Показано, что субъективно бытие качества высшего образования определяется самоощущением конкурентоспособности личности специалиста и его мотивацией к труду, а объективно проявляется в двух измерениях: потенциальном - как концептуализация государственного строительства, становления гражданского общества, формирования образовательного пространства Объединенной Европы, и в материальном - как атрибут инновационно-информационного общества, как продукт инновационной деятельности.

Обосновывается позиция, согласно которой качество высшего образования имеет двойную детерминацию: внешнюю и внутреннюю. В плане внешней детерминации, определяющими факторами влияния на него являются процессы глобализации, европейской интеграции, интернационализации. Главными комплексными составляющими внутренней детерминации выступают современная наука, которая является остовом образования, и ценности национальной культуры. Высшая школа, выполняя функцию образовательного сопровождения развития цивилизации, одновременно испытывает влияние последней на определение условий обеспечения качества высшего образования. Содержание и направленность последних в первую очередь определяются актуальными сегодня тенденциями демократизации, гуманизации и гуманитаризации, что предусматривает рассмотрение человека и общества как равноценных феноменов развития цивилизации, актуализацию таких идей современной парадигмы образования, как фундаментальность, интегрированность, экзистенциальность, компетентность, элективность, индивидуализация. специализация, комплексность, полипрофильность, цикличность.

Выделяется и исследуется внутреннее основание качества высшего образования - аксиологическое. Качество представлено эксплицирующим, формирующим и скрепливающим средством организации системы ценностей образования нового времени. Показано, что единство мудрости и знания стоит в основе ценностного измерения качества высшего образования.

В ходе анализа новейшего европейского опыта обеспечения качества высшего образования выделено позитивные составляющие, с учетом которых сформулированы предложения по формированию и модернизации современной системы гарантирования качества высшего образования в Украине. В соответствии с современными тенденциями интеграции и интернационализации образовательных пространств сформированы концептуальные основы обеспечения качества украинской системы высшего образования, которые включают: 1) становление философии стандартов высшего образования, 2) создание системы эффективного мониторинга качества образования, 3) модернизацию критериев и процедур обеспечения качества субъектов образовательного процесса, 4) адаптацию к отечественным условиям мировоззренческих основ и существующих моделей рейтингования учреждений образования, 5) усовершенствование традиционных средств обеспечения качества. В русле этих концептуальных основ в качестве основных направлений практического совершенствования украинской системы обеспечения качества высшего образования предложены: разработка и внедрение систем менеджмента качества в соответствии с международными стандартами, создание независимых агентств гарантирования и оценки качества, обеспечение тесной взаимосвязи высшего образования с фундаментальными и прикладными научными исследованиями, реализация принципа автономии университетов - на фоне сохранения лучших традиций фундаментальности украинского образования.

Ключевые слова: качество образования, свойства, мониторинг, рейтингование, ценности, демократизация, глобализация, гуманизация, человекоцентризм, информатизация.

Summary

Kisil M.V. Quality of higher education as a subject of philosophical analysis. - Manuscript. Thesis for a Candidate Degree in Philosophy. Speciality 09.00.10. - Philosophy of Education. - Insitute of Higher Education of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

In the dissertation the quality of higher education is analysed as an integral product of science and culture which has its own attributive descriptions and answers the necessities of a society`s formation. Properties of it are shown up in the specialists` competences which are fixed in the state standards of education. Essence of it is analysed as a total energyinformative potential of a personality, that is accumulated during studies in a higher education establishment; the contents of quality of education shows up in the innovative character of a specialist`s productive activity; subjective and objective forms of its existence are given. Subjectively, existence of quality of education is determined by a feeling of competitiveness of a personality as a specialist and his motivation for work, and objectively shows up in two dimensions: in potential one - as a state creation conceptualization, building civil society, forming educational space of United Europe, and in a materialized one -as a part of innovative and information society, and a product of innovative activity. філософський освіта європейський

Grounded is a double determination of the quality of higher education: in an external view - due to globalization, European integration, internationalization, and internal - stipulated by contemporary science, which is the frame of education and values of national culture, the character of which is determined by the tendencies of democratization and humanization. Suggestions are given in relation the Ukraine`s higher education quality assurance.

Keywords: quality of education assurance, properties, monitoring of quality of education, innovative activity, values, democratization, globalization, humanizing, informatization.

Размещено на Allbest.ru

...