Екзистенціали людського буття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК141.7:782:130.3

09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

ЕКЗИСТЕНЦІАЛИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ

КОПИЛОВА

Світлана Володимирівна

Запоріжжя

2008



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Запорізькому національному університеті Міністерства освіти і науки України, на кафедрі філософії.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Кривега Людмила Дмитрівна,

Запорізький національний університет,

завідувач кафедри філософії.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Жадько Віталій Андрійович,

Запорізький державний медичний університет,

завідувач кафедри суспільних наук;

кандидат філософських наук, доцент

Повзло Олександр Миколайович

Запорізький національний технічний університет, доцент кафедри філософії та соціології.

Захист відбудеться "11" грудня 2008 р. о 13.00. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.05 у Запорізькому національному університеті за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. VI, ауд. 114.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. II.

Автореферат розісланий "_7__" листопада 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Александрова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Глобальна криза, що характеризує сучасний стан людської цивілізації, за своєю природою і витоками є гуманітарною, пов'язаною з людиною і тими неоднозначними й суперечливими трансформаціями, які відбуваються з нею. В цьому контексті звернення до феномена екзистенціалів як виключно людських способів буття є однією з актуальних тем сьогоденного філософського дискурсу.

Сучасний етап розвитку суспільства докорінно змінив уявлення про роль та місце людини в цивілізаційному процесі. Сьогодні вирішальне значення в невпинному поступі до створення світового товариства вільних та розвинених держав надається людському капіталу. Саме людський капітал виступає фактором забезпечення найвищих темпів соціального прогресу, і тому держави, політика яких орієнтована на сприяння розвитку людського потенціалу, досягають найбільших успіхів. Це визначає актуальність студіювання екзистенціалів людського буття, безпосередньо пов'язаних з проблемами творчого пошуку, самоздійснення та самоідентифікації особистості.

З іншого боку, комплексного аналізу існування індивідуума, а також соціокультурної детермінації екзистенціалів людського буття потребують докорінні зрушення в усіх сферах сучасного українського соціуму. Сучасна людина має бути готова до кардинальних перемін, на спосіб життя в модусі "змін". Або, навпаки, повинна зберігати своє істинне буття, свою екзистенцію, не дивлячись на кон'юнктуру часу. Тому визначення екзистенціальної природи людини та факторів, що обумовлюють її існування в умовах специфіки української дійсності, теж знаходиться на порядку денному сучасного соціально-філософського дискурсу. Вказані фактори обумовили написання даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до комплексної цільової програми Міністерства освіти і науки України №0194У043134 "Вдосконалення змісту і методики викладання філософських дисциплін у ВНЗ як фактор формування свідомості молодого спеціаліста незалежної України" та планів науково-дослідної роботи кафедри філософії Запорізького національного університету.

Мета і завдання дослідження полягає в тому, щоб за допомогою відповідної методології здійснити власне соціально-філософський аналіз екзистенціалів людського буття та виявити детермінанти формування і оптимізації екзистенціального поля сучасної особистості.

Для реалізації визначеної мети необхідно вирішити наступні наукові завдання, а саме:

- з'ясувати стан наукової розробки і визначити методологічні засади соціально-філософського аналізу проблеми екзистенціалів людського буття;

- проаналізувати природу екзистенціалів людського буття, їх сутність, основні характеристики та статус;

- з'ясувати критерій класифікації екзистенціалів людського буття;

- виявити соціокультурну детермінацію екзистенціалів людського буття в умовах глобалізації та виокремити об'єктивні та суб'єктивні фактори впливу на життєдіяльність сучасної людини;

- висвітлити проблемні зони ("больові точки") екзистенціального поля особистості в сучасному українському суспільстві.

Об'єктом дослідження виступає життєдіяльність людини.

Предметом дослідження є з'ясування сутності, природи та атрибутів екзистенціалів людського буття, специфіки та механізму формування екзистенціального поля особистості в умовах глобалізації та його український контекст.

Методи дослідження. Базовим джерелом студіювань екзистенціалів людини виступила сукупність соціогуманітарних і філософських досліджень, присвячених осмисленню екзистенціалів як специфічно людського способу буття. В зв'язку з цим в дисертаційній роботі використовуються наступні методи: структурно-функціональний, діалектичний, екзистенціальний.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена вибором предмета дослідження, змістом цілей і завдань дисертації та її спрямованістю на соціально-філософський аналіз екзистенціалів людського буття як чинників соціальної активності особистості. При цьому:

- вперше здійснено комплексне дослідження природи, атрибутів та соціально-культурної детермінації екзистенціалів як конституентів людського буття;

- розширено уявлення про сутність екзистенціалу людського буття як духовно-практичного феномена, що характеризує емоційно-психологічне переживання особистості в її граничному стані та є результатом її свідомого (вільного) вибору, зумовленого комплексом зовнішніх і внутрішніх факторів;

- продовжено дослідження основних характеристик екзистенціалів (темпоральність, іманентна потенціальність, постійне сполучення у власній природі моментів істинності й неістинності, перманентна нереалізованість);

- виявлено й обґрунтовано діяльність в якості критерію класифікації екзистенціалів людського буття; на підставі чого виокремлені екзистенціали матеріальні й духовні, індивідуальні й соціальні, соціально-конструктивні й такі, що не сприяють реалізації особистістю своїх сутнісних сил;

- поглиблено уявлення про вплив об'єктивних і суб'єктивних чинників на формування екзистенціального поля сучасної людини, серед яких: політико-правова та соціально-економічна глобалізація світу, демократизація суспільних процесів, інформатизація й посилення ролі засобів масової комунікації, масовизація культурного простору і взаємопроникнення культур, особливості ментально-психічного стану особистості, рівень освіти, стан здоров'я, світогляд тощо;

- виявлено "больові точки" екзистенціального поля людини, що визначають специфіку формування екзистенціалів людського буття в перехідний період розвитку українського суспільства і відбуваються на тлі, з одного боку, усвідомлення більшої індивідуальної свободи, підняття рівня національної самосвідомості, розширення можливостей для самореалізації власного творчого потенціалу, з іншого, посилення розчарування, розгубленості, невпевненості у завтрашньому дні тощо.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні узагальнення, практичні висновки і рекомендації, представлені в дисертаційній роботі, можуть бути використані при розробці нових напрямків у дослідженні людини, її відносин з соціумом, а також у вирішенні проблем, пов'язаних з актуальними тенденціями розвитку сучасної України.

Крім того, матеріали дисертаційного дослідження можуть бути включені до навчальних програм курсів і спецкурсів з філософії, соціальної філософії, соціології, естетики.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дослідження знайшли відображення в доповідях на науковій конференції викладачів і студентів Запорізького державного університету (Запоріжжя, 1994); конференції "Управління сучасними навчально-виховними закладами в системі освіти" (Запоріжжя, 1996), конференції "Релігія і громадянське суспільство: цивілізаційні виклики і можливі відповіді" (Ялта, 2006); науковій конференції молодих учених "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (Харків, 2007); Міжнародній науково-теоретичній конференції "Учення Григорія Сковороди про дух, духовність та істину: історія та сучасність" (Суми, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції "Інститут вищої освіти та його вплив на регіональний розвиток України: соціокультурні, економічні та правові аспекти" (Ірпінь, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції "Культура і економіка" (Донецьк, 2008).

Публікації. Основні результати дисертації викладені у 7 наукових публікаціях, з них у фахових виданнях - 4. Усі роботи написані без співавторів.

Структура та обсяг роботи. Структура дисертаційної роботи зумовлена метою та головними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об'єднують шість підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Обсяг роботи 165 сторінок основного тексту та 30 сторінок переліку використаних джерел (310 найменувань).



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У "ВСТУПІ" міститься обґрунтування теми дисертації, формулюється мета і завдання, визначається об'єкт і предмет дослідження, методологічна основа роботи, розкривається її наукова новизна, висвітлюються можливості теоретичного і практичного використання отриманих результатів.

У першому розділі - "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІВ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ В СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИЙ ДУМЦІ" - розкриваються вихідні теоретичні принципи соціально-філософського аналізу екзистенціалів людського буття. Він складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. - "Огляд наукових досліджень проблеми екзистенціалів людського буття" аналізується стан наукової розробки досліджуваної теми. Проблема сучасного вивчення екзистенціалів людського буття є предметом наукових пошуків багатьох напрямків гуманітарного знання та розглядається з позицій психології (М.Босс, Л.Бінсвангер, Є.Зубарєв, В.Лєтуновський, Д.Вульф, С.Братченко, А.Добрович), комунікології (С.Лєщев, А.Павлов, С.Балінченко, Я.Білик, Л.Ситниченко), літературознавчого (Т.Даренська, Є.Созіна, А.Мережинська) та політологічного дискурсів (Р.Гарріфулін).

У дисертаційній роботі буття розглядається з точки зору його складності та багатовимірності, що презентується одним із вимірів людського буття - екзистенціальним. Для експлікації зазначеного питання дисертант звертається до наукових праць, присвячених проблемам детермінації способів людського буття, вияву розмаїття "порядків буття": В.Воронкової, Л.Газнюк, М.Гартмана, А.Доброхотової, І.Доннікової, Т.Зейфрид, Н.Іванової, Н.Ігнатової, А.Істочнікової, М.Каган, Д.Лукач, М.Мамардашвілі, І.Манохи, А.Машталера, В.Мельника, М.Поповича, В.Сагатовського, В.Снєжка, В.Табачковського, К.Хельда, А.Чанишева.

Для розуміння природи екзистенціалів людського буття дисертантом використовувалися наукові ідеї, які мають чітко виражений методологічний статус, характеризують суттєві відмінності між екзистенціалами та іншими філософськими концептами, і висвітлені в роботах С.Аванесова, П.Бубліка, М.Гарцева, М.Олюшиної, Л.Фльорко, А.Чернякова.

Дослідження екзистенціалів як фундаментальних засад людського буття, в їх іманентних буттєвісних ознаках у співвідношенні з поняттями інтенції, трансцендентності, трансцендентальності проводили Є.Борисов, С.Дацюк, В.Іконнікова, Н.Корабльова, В.Молчанов, Ю.Разінов.

В якості методологічної бази для висвітлення проблем, пов'язаних з буттям як екзистенцією, тобто суто людським буттям, у представленій дисертаційній праці використовувалися наукові розвідки О.Александрової, В.Горозія, Л.Губернюк, Л.Губерського, Л.Далакашвілі, Ю.Доброносової, А.Домке, М.Зайцева, В.Закревського, Н.Караульної, С.Кримського, Н.Кубухової, М.Лепського, Н.Медвєдєвої, В.Пазенка, М.Руткевича, Я.Слиніна, І.Утюж, В.Франкла, Е.Фромма, О.Шикули, В.Ярошовця та наукові доробки, що визначають особистісне начало людського буття: В.Баранівський, Є.Бистрицький, В.Воловик, В.Жадько, А.Зубенко, С.Крапивенський, Л.Кривега, І.Кудінов, В.Ларцев, В.Манжура, В.Муляр, М.Назар'ян, Г.Нестеренко, О.Петінова, В.Повзло, В.Таран, О.Харченко.

Історико-культурні особливості єкзистенціалів людського буття, їх взаємозв'язок зі специфічними ознаками культурних, соціальних і ментальних структур історичних епох стали предметом наукового дослідження А.Гагаріна, Л.Жижелевої, А.Сєвастєєнко.

Студіювання екзистенціалів людського буття крізь призму герменевтико-феноменологічної методології здійснено в розробках А.Абдулліна, М.Гарцева, Т. Денисенка, О.Кравченка.

Аналіз досліджень проблеми екзистенціалів людського буття в сучасній вітчизняній філософській літературі свідчить про відсутність у соціально-філософському дискурсі їх цілісної концепції, - знання щодо цієї проблеми носять фрагментарний і міждисциплінарний характер, а пошуки більшості дослідників спрямовані на аналіз окремих екзистенціалів.

У підрозділі 1.2. "Принципи соціально-філософського аналізу проблеми екзистенціалів людського буття" висвітлюються обрані методи дослідження в їх евристичному ракурсі. Вибір методології зумовлений необхідністю опрацювання складної екзистенційної природи людини, з'ясуванням та обґрунтуванням аргументів на користь людської здатності бути одночасно соціальною та екзистенціальною істотою, пошуком феноменальних підстав буття особистості.

Розкриття поставлених завдань здійснювалось засобами: структурно-функціонального методу, який дав можливість проаналізувати екзистенціали через співвіднесеність людини та буття, а саме: досліджуючи екзистенцію, вдалось визначити екзистенціальний вимір як необхідну складову загального буття та відтворити його зв'язок із буттям людини, розглянути екзистенціали як складну цілісну систему, тобто єдність структурно організованих елементів, що взаємодіють між собою за принципом координації й субординації, як безумовну сукупність необхідних базових характеристик, що визначають домінування того чи іншого прояву екзистенціалу; діалектичного методу, який використовувався для розкриття людини як "нарису", відкритого для прояву можливостей, тобто такого буття, що проектує себе самого, знаходиться в стані постійного вибору й автентичного пошуку, постійно змінюється, розвивається; а також для дослідження дисгармонії відносин людина-суспільство як ґрунту, на якому народжуються граничні ситуації, що виступають необхідним атрибутом активізації екзистенціалів людського буття; екзистенціального методу, який застосовувався для визначення людини як самоцінного життєвого світу, для висвітлення індивідуального суб'єктивного переживання, вираженого в настроях і емоціях як найбільш надійних свідченнях наявності екзистенційної істини.

Другий розділ - "ПРИРОДА ЕКЗИСТЕНЦІАЛІВ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ" - композиційно складається з двох підрозділів, присвячених дослідженню проблем сутності, основних характеристик, статусу та визначенню критерія класифікації екзистенціалів людського буття.

У підрозділі 2.1. "Сутність, основні характеристики і статус екзистенціалів людського буття" автор наголошує на тому, що питання їх сутності обумовлюється визначенням властивого їм методологічного й термінологічного статусу, які, на жаль, не виділяються ані М.Хайдеггером, ані більшістю фахівців у самостійну тему дослідження. З цією метою в дисертації виокремлюються відмінності категорій та екзистенціалів як самостійних філософських дефініцій, обґрунтовується думка щодо визначення екзистенціалу як феномена. Для визначення екзистенціалу як терміна аналізуються існуючі в сучасній філософській літературі варіанти тлумачення екзистенціалів людського буття.

Дисертант зазначає, що для розуміння природи й особливостей екзистенціалів людського буття необхідна конкретизація умов та обставин, за яких вони проявляються. В цьому сенсі доцільно звернутися до такого поняття екзистенціально орієнтованої філософії як "гранична ситуація". Розвиваючи ідею обумовленості екзистенціалів людського буття кризовим станом граничної ситуації, стверджується, що вона означає не тільки традиційний вихід за межі, але й нові обмеження, які автоматично породжують нові екзистенційні кризи. Гранична ситуація виявляється таким внутрішнім станом, коли людина усвідомлює, що може існувати тільки так, а не інакше - і тому це вже спосіб її буття, який творить нове буття, це - екзистенціал її буття. На цій підставі доводиться думка, що екзистенціали переживаються й формуються саме через "граничні ситуації", які існують в публічному повсякденному бутті. Робиться висновок, що визначення характеристик граничної ситуації (тимчасовість, неусвідомленість, випадковість, прийняття посилів зовнішнього світу) дозволяє говорити про граничні ситуації повсякденного буття як атрибут простору перебування екзистенціалів.

Використовуючи екзистенціалістське тлумачення свободи, досліджується проблема атрибутів та умов прояву екзистенціалів людського буття з позицій дискурсоосмислення свободи як специфічного феномена людського буття загалом і буття індивіда як суспільної істоти.

Зазначено, що свобода виступає способом буття, спрямованим на подолання меж, на їх розширення, а не на їх відсутність, що, безумовно, породжує стани граничної ситуації, в яких буття, за екзистенціалістською традицією, постає як буття свободи. При цьому стверджується, що в основі поняття "буття свободи" закладене певне протиріччя, оскільки за своєю природою воно не може бути повним проявом свободи, адже навіть у граничних ситуаціях людина не може бути вільною. Разом з тим в людини завжди існує право вибору, що, власне, і є формою виявлення свободи її буття. В якості вибору можливостей, вона виступає фактором проектування екзистенціалів людського буття.

Розглядаючи феномен свободи людини як суспільної істоти, підкреслюється, що в суспільстві свобода людини проявляється не тільки як самовизначення, але і як міра відповідальності за нього. Співвідношення самовизначення й відповідальності виявляє парадокс: свобода одночасно потребує самоствердження та самообмеження. Проводиться думка, що дисгармонія відносин "людина-суспільство" та сама суспільна природа людини є підґрунтям, на якому невідворотно народжуються "граничні ситуації", що виступають необхідним атрибутом активізації екзистенціалів людського буття. Обґрунтовується висновок про те, що міра свободи виступає мірою екзистенціальності людини, а значить і мірою прояву екзистенціалів людського буття.

Буттєва конституція людини характеризується з точки зору двох її універсальних модусів - істинного (власного) та неістинного (невласного). Аналізуються вказані способи існування людини через екзинтенціали "падіння" та "рішучість". Доводиться, що постійне сполучення цих рівновихідних модусів у природі екзистенціалу можна кваліфікувати в якості безумовної його характеристики. На підставі аналізу життєдіяльності людини в статусі проекту й нарису, тобто "розімкнутості", незавершеності та проективності її буття, екзистенціали презентуються як такі його способи, що перебувають у модусі можливості; обґрунтовується думка про потенційність і постійну нереалізованість екзистенціалів як його характеристик. Виходячи з базової тези екзистенціалізму щодо "закинутості" людини в певну життєву ситуацію, досліджується історичність існування особистості та доводиться, що темпоральність виступає базовою характеристикою екзистенціалів людського буття. На цій підставі пропонується введення в науковий обіг терміна екзистенціальне поле, під яким слід розуміти сукупність екзистенціалів, домінуючих в бутті людини в конкретну історичну епоху.

У підрозділі 2.2. "Проблема класифікації екзистенціалів людського буття" зазначається, що визначення природи екзистенціалу потребує його вивчення з точки зору внутрішньої та зовнішньої організації. Під внутрішньою розуміється сукупність структурних елементів складної природи екзистенціалу, під зовнішньою - система зв'язків між екзистенціалами. Наголошується, що для визначення сутності екзистенціалу людського буття важливо вбачати в ньому цілісність, яка утворюється сукупністю необхідних базових характеристик екзистенціалу, що задається певною структурною впорядкованістю. На підставі цього пропонується ввести в науковий обіг поняття "тіло екзистенціалу". Під ним (в метафізичному смислі) слід розуміти цілісність, що утворюється безумовною сукупністю необхідних базових характеристик екзистенціалу, які визначають домінування того чи іншого його прояву. Зважаючи на вищевикладене, пропонується під моделями, вимірами, інваріантами, інтерпретаціями розглядати структурні елементи складної природи тіла екзистенціалу.

З метою визначення принципу зовнішньої організації екзистенціалів людського буття складено реєстр екзистенціалів, що саме як такі виділяються в філософській літературі, та здійснене розподіл по групам відповідно до характеристик, якими вони супроводжуються. Зауважується, що визначення зовнішньої організації екзистенціалів не можливе без розробки класифікації та знаходження критерія, на підставі якого вона проводиться. На основі аналізу існуючих у філософській літературі класифікацій екзистенціалів людського буття робиться висновок про відсутність в сучасному соціально-філософському дискурсі необхідного чіткого критерію. Обґрунтовується думка про важливість при його визначенні враховувати наступні моменти: характеристику екзистенціалів як безумовних атрибутів людського існування, поза яких немає самої людини в її сутнісному прояві; специфіку життєдіяльності людини та особливості людської активності. На цій підставі пропонується головним критерієм класифікації екзистенціалів людського буття визначити діяльність людини в самому широкому розумінні цього поняття та в якості допоміжного - культуру як основу власне людського способу буття. Це дозволило виокремити такі екзистенціали: матеріальні й духовні, індивідуальні й соціальні, соціально-конструктивні, а також ті, що не сприяють розвитку особистості.

Третій розділ - "СОЦІОКУЛЬТУРНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІВ БУТТЯ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ" - присвячений висвітленню внутрішнього й зовнішнього взаємозв'язку в процесі формування людської особистості.

У підрозділі 3.1. "Вплив об'єктивних і суб'єктивних чинників на життєдіяльність сучасної людини" акцентується увага на тому, що головним чинником, який обумовлює життєдіяльність сучасної людини та особливості формування її екзистенціального поля, виступає процес глобалізації. Глобалізація розглядається як двоїстий процес, складність якого полягає, по-перше, у одночасному формуванні загального гомогенного простору та посиленні гетерогенності всього світу або окремих його частин; по-друге, у неоднозначному і суперечливому характері наслідків для суспільства і людини. На цій підставі розглядається позитивний (зростання комфортності та якості життя, захищеність, дотримання більшістю розвинених країн світу концепції соціально орієнтованої економіки) і негативний (проблеми подолання безробіття, бідності, міграційні процеси) вплив економічної глобалізації на розвиток соціуму і особистості.

Зазначається, що дослідження проблем сучасних глобалізаційних процесів в основному концентруються на аналізі їх економічних і технологічних складових. Значно складнішим є виявлення впливу глобалізації на соціально-культурні процеси, особливо на внутрішнє буття людини, що й зумовлює необхідність дискурсоосмислення культури як фактора формування людської екзистенції.

Проблема взаємозв'язку культури і індивідуального буття особистості розглядається з точки зору дослідження людинотворчого потенціалу культури, яка виступає чинником сприяння формуванню її екзистенціального поля. Наголошується на розумінні сучасної культури як багатовекторного процесу, як взаємопроникнення й локалізації культур. Стверджується, що культура здійснює значний вплив на розвиток екзистенціалів людського буття, задаючи загальний вектор переживань, сприяючи їх гармонізації, формуючи механізми компенсації всередині екзистенціального поля та створюючи прецедент для нових вражень, розширює та ускладнює його. Культура покликана провокувати до життя переживання, що спрямовані на оптимізацію буття людини в світі та благополуччя людського роду. В контексті розгляду питання про вплив масової культури на екзистенціальне поле особистості в роботі виокремлюються характерні тенденції розвитку сучасної масової культури, які мають безпосереднє відношення до змін в екзистенціальному полі індивідуума.

Підкреслюється, що спрямованість людського існування визначається не лише об'єктивними чинниками, але й суб'єктивними, які детерміновані станом внутрішнього буття особистості. Доводиться, що існують фактори, іманентно притаманні самій особистості, які сприяють процесам її девальвації. Наголошується, що в умовах глобалізації особливий статус в бутті людини набуває освіта. Старе уявлення про освіту як підготовку до життя в суспільстві себе вичерпало; сучасна освіта розглядається як спосіб формування, корекції і трансформації всіх наявних способів буття людини, власне способом життєдіяльності. На цій підставі аналізуються відмінності у культурних практиках сучасної людини залежно від рівня її освіти. В якості детермінанти оптимізації екзистенціалів людського буття розглядається світогляд сучасної людини. Підкреслюється, що світоглядні орієнтації визначають програму діяльності, особливості зовнішньої та внутрішньої активності особистості, її соціальні зв'язки із соціумом.

Підрозділ 3.2. ""Больові точки" екзистенціального поля сучасної людини: український контекст" присвячений визначенню факторів, що обумовлюють існування людини в умовах специфіки української дійсності, та виокремленню проблемних зон екзистенціального поля сучасного українця. При цьому наголошується, що вирішення поставленого питання потребує врахування двох моментів. По-перше, розвиток українського суспільства здійснюється під впливом процесів загальнолюдського розвитку, тобто глобалізаційних. По-друге, український соціум знаходиться в ситуації пошуку нових шляхів розвитку, а отже, трансформації.

З метою визначення якості життя сучасного українця аналізуються чинники, які покликані забезпечити його добробут, задоволення основних соціальних і культурних потреб, гармонійний духовний розвиток. Аналізується сучасний стан інформаційного українського суспільства, вплив на буття особистості новітніх технічних засобів та інформаційних технологій. Акцентується увага на проблемі нерівномірності розподілу інформаційного простору в Україні. Визначаються як позитивні (розширення комунікативної та інформативної складових екзистенціального поля українця, стимуляція творчих здібностей, подолання страхів та комплексів, отримання нових переживань), так і негативні (нав'язування певних способів існування, поглиблення відчуженості особистості, витискання безпосередніх живих контактів, скорочення практичної діяльності й активності людини) наслідки для екзистенціального буття сучасної людини, які несе інформатизація суспільства. Обґрунтовується думка про те, що масове застосування новітніх технічних засобів і інформаційних технологій змінює онтологію людини, образ життя, надає українцю більше можливостей для реалізації творчого потенціалу.

Проаналізовані культурні практики сучасного українського населення, на підставі чого зроблений висновок про значні зміни у структурі, характері культурної діяльності й дозвілля громадян (скорочення і трансформація культурно-дозвіллєвих практик, відмінності у культурних практиках між центром і периферією, відмінності у культурних практиках відносно майнового стану), що не може не позначитися на стані екзистенціального поля сучасного українця.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та певною мірою нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні природи екзистенціалів людського буття та їх соціокультурної детермінації. Отримані результати можуть бути сформульовані наступним чином:

1. Під екзистенціалами людського буття слід розуміти духовно-практичний феномен, що характеризує емоційно-психологічне переживання особистості в її граничному стані та є результатом її свідомого (вільного) вибору, зумовленого комплексом зовнішніх та внутрішніх факторів.

2. Необхідною умовою оптимізації, а також атрибутом здійснення та прояву екзистенціалів людського буття визначено граничну ситуацію, а площиною перебування екзистенціалів - буденне буття людини. Граничні ситуації означають кризи внутрішнього стану людини, детерміновані комплексом суб'єктивних і об'єктивних факторів, що призводять до актуалізації особистісного начала і проявляються в діяльній природі екзистенціалів людського буття і тому виступають необхідним атрибутом їх існування.

3. Суперечності, які викликає суспільна природа людини, обмеження, утворювані суспільством щодо її прав і свобод, невідворотно породжують кризові стани (граничні ситуації), в яких проявляються екзистенціали буття людини і водночас її свобода, міра якої виступає мірою дієвості екзистенціалів людського буття, необхідною умовою їх здійснення та фактором проектування.

4. Буттєва конституція людини, охарактеризована з точки зору історичності її існування, рівновихідних модусів істинного та неістинного способів буття, проективності та незавершеності буття особистості, дозволяє кваліфікувати в якості безумовних атрибутивних ознак екзистенціалів: темпоральність, іманентну потенціальність, постійне сполучення у власній природі моментів істинності й неістинності, перманентну нереалізованість.

5. Історичність людської екзистенції, темпоральна природа екзистенціалів людського буття, їх соціокультурна детермінація дозволяють говорити про існування певних комбінацій способів буття особистості, притаманних конкретному просторово-часовому виміру. Під такою сукупністю екзистенціалів, домінуючих в бутті людини в конкретну історичну епоху, слід розуміти екзистенціальне поле особистості. Оскільки сутність людини розуміється як культурна, а її існування відбувається виключно в просторі і часі культури, слід розрізняти типи екзистенціального поля людини за типами культури, характерної певному ступеню розвитку суспільства. Культурно-історичний тип екзистенціального поля визначається структурою духовних феноменів, знаків, символів даної культури, способами мислення і життєдіяльності, ментальністю, місцем та роллю людини в культурі, структурою її соціальних зв'язків. Межа культурно-історичного типу задається границями типа культури.

6. Характеристика екзистенціалів як безумовних атрибутів людського існування, поза яких немає людини в її сутнісних вимірах, специфічність життєвої активності індивідуума обумовлюють визначення діяльності в якості головного критерію класифікації екзистенціалів людського буття. Означений критерій дозволяє виокремити екзистенціали: матеріальні й духовні, індивідуальні й соціальні, соціально-конструктивні, як і ті, що не сприяють реалізації особистістю своїх сутнісних сил.

7. Домінуючим фактором, що обумовлює життєдіяльність сучасної людини, особливості формування її екзистенціального поля та нову якість її буття виступає глобалізація. Об'єктивними й суб'єктивними чинниками, дія яких істотно впливає на розвиток сучасної особистості, визначені: політико-правова та соціально-економічна глобалізація світу, демократизація суспільних процесів, інформатизація й посилення ролі засобів масової комунікації, масовизація культурного простору і взаємопроникнення культур, особливості ментально-психічного стану особистості, рівень освіти, стан здоров'я, світогляд тощо.

8. Можна констатувати, що вплив вказаних факторів на життєдіяльність сучасної людини має як позитивні моменти (звільнення і звеличення особистості, розширення просторово-часових рамок її буття, збагачення всієї системи її відносин зі світом, створення прецедентів для нових вражень), спрямовані на оптимізацію буття людини в світі та благополуччя людського роду, так і негативні (прагматизм і домінування раціональної складової психіки, поверхневість та еклектичність орієнтацій, відчуженість свідомості, комунікативна ізольованість, гальмування розвитку творчих потенцій, дисбаланс потреб і можливостей), що, звичайно, негативно позначається на розвитку особистості в цілому, сприяє виробленню певних її якостей, які не відповідатимуть перспективам розвитку як суспільства в цілому, так і конкретного індивіда.

9. Загальні тенденції процесу глобалізації спричиняють неоднозначний і суперечливий вплив на буття сучасної людини. В стабільному та розвитому соціумі людина відчуває себе захищеною і свобідною, отримує безліч можливостей для саморозвитку, що не може не позначитись на її екзистенціальному бутті. З іншого боку, населення ряду країн позбавлене перерахованих вище надбань цивілізації. Це означає, що можна говорити про існування в межах одного культурно-історичного типу екзистенціального поля сучасної людини двох його різновидів, які умовно пропонується визначити як "елітарний" та "маргінальний".

10. Характер змін в життєдіяльності сучасної людини не виключає специфічних рис вказаних трансформацій в залежності від конкретного соціокультурного середовища, в якому ці зрушення відбуваються. Відмінності в світоглядних орієнтаціях, образі життя і психо-ментальних особливостях західного та східного типів особистості передбачають різницю в способах буття, типах та характері переживань і зумовлюють формування східного та західного підтипів екзистенціального поля.

11. В результаті комплексної взаємодії суб'єктивних та об'єктивних факторів їх вплив на екзистенціальне поле сучасної особистості відбувається як на загальному рівні, так і на локальному рівні. На загальному рівні, в наслідок звернення до поверхневих пластів емоційного світу індивідуума, нехтування глибокими і високими переживаннями, культивації одноманітних, стандартних типів переживань, спостерігається формування певної сталої структури складових екзистенціального поля, його уніфікації. Результатом цього є спрощення, звуження, а також зниження рівня напруженості й виразності екзистенціального поля. Культивація екзистенціалів, що не сприяють життєздатності та благополуччю роду, вказує на песимістичний вектор розвитку екзистенціального поля. На локальному рівні спостерігається сприяння появі псевдоекзистенціалів, трансформація екзистенціалів самоідентифікації, любові, творчості, актуалізація матеріальних екзистенціалів, екзистенціалів страху, відчаю, агресивності, апатії. духовний феномен екзистенціальний соціальний

12. Специфіку екзистенціального поля українця визначали особливості його світогляду та психо-ментальних ознак (висока чуттєвість, перевага чуттєвого над інтелектуальним, індивідуалізм, терпимість), історичний та географічний контекст (існування в межах малих соціальних груп на плодючих і великих територіях). В життєдіяльності "історичного" українця спостерігається домінування наступних екзистенціалів: віра в Божу благодать, любов, щастя, вірність, покора, страждання, туга, свобода, безсилля, самотність.

Загалом можна відзначити, що дослідження екзистенціалів людського буття може слугувати методологічною основою для розробки прикладних досліджень процесів духовної життєдіяльності соціуму та особистості.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Копилова С.В. Національне як екзистенціал людського буття / С.В. Копилова // Збірник наукових праць "Гілея (науковий вісник)". - Київ: Видавництво УАН ТОВ "НВП "ВІР"", 2007. - № 10. - С. 284-289.

2. Копилова С.В. До питання про вплив масової культури на екзистенціальне поле людини / С.В. Копилова // Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах "Грані". - Дніпропетровськ: "Грані", 2007. - № 4 (54). - С. 78-81.

3. Копилова С.В. Екзистенціали людського буття: підходи до розуміння сутності / С.В. Копилова // Культурологічний вісник. Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя: Просвіта, 2007. - № 18. - С. 113-115.

4. Копилова С.В. Семантика екзистенціалів людського буття: підходи до тлумачення / С.В. Копилова // Культурологічний вісник. Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя: Просвіта, 2008. - № 20. - С. 163-167.

Публікації в інших виданнях:

5. Петрова С.В. (Копылова С.В.) Некоторые аспекты социально-экономического положения женщин Украины на современном этапе / С.В. Петрова // Тези доповідей наукових конференцій викладачів і студентів університету. - Запоріжжя: ЗДУ, 1994. - С. 185-186.

6. Петрова С.В. (Копылова С.В.) История и современные подходы к становлению женского образования на Украине / С.В. Петрова // Матеріали конференції "Управління сучасними навчально-виховними закладами в системі освіти". - Запоріжжя: ЗДУ, 1996. - С. 183-188.

7. Копилова С.В. Культура та екзистенціали людського буття: проблема взаємозв'язку / С.В. Копилова // Материалы международной научно-практической конференции "Культура и экономика". - Донецк: ДонНУЭТ, 2008. - С. 51-52.



АНОТАЦІЯ

Копилова С.В. Екзистенціали людського буття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03. - соціальна філософія та філософія історії. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2008.

Дисертація являє собою соціально-філософське дослідження екзистенціалів як духовно-практичних феноменів, що характеризують емоційно-психологічне переживання особистості в граничному стані її соціального буття.

Визначено науково-теоретичні основи соціально-філософського аналізу екзистенціалів людського буття; окреслені їх основні характеристики, статус і атрибути. Обґрунтовується висновок про те, що міра свободи виступає мірою прояву екзистенціалів людського буття.

На підставі вивчення внутрішньої та зовнішньої організації екзистенціалу запропоновано ввести в науковий обіг поняття "тіло екзистенціалу". Розроблено класифікацію екзистенціалів людського буття, а в якості її критерію визначено діяльність людини.

Аналізується вплив об'єктивних та суб'єктивних факторів на життєдіяльність людини в умовах глобалізації. Досліджуються особливості формування екзистенціального поля українця.

Ключові слова: соціум, екзистенція, екзистенціал людського буття, людина, особистість, культура.



АННОТАЦИЯ

Копылова С.В. Экзистенциалы человеческого бытия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. - социальная философия и философия истории. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2008.

Диссертация представляет собой комплексное социально-философское исследование экзистенциалов человеческого бытия как специфических способов бытия человека в мире, как духовно-практических феноменов, которые характеризуют эмоционально-психические переживания личности в граничной ситуации; являются результатом ее сознательного (свободного) выбора и обусловлены комплексом внешних и внутренних факторов. С целью определения методологического и терминологического статуса экзистенциалов анализируются существующие в философской литературе варианты толкований экзистенциалов человеческого бытия, выделяются их отличия от категорий как самостоятельных философских дефиниций, аргументируется мысль об определение экзистенциала как феномена.

Отмечается, что для понимания природы и особенностей экзистенциалов необходима конкретизация условий их проявления. При этом рассматривается понятие экзистенциально ориентированной философии "граничная ситуация". Утверждается, что "граничная ситуация" означает не только традиционный выход за границы, но и одновременно новые ограничения, которые автоматически порождают новые экзистенциальные кризисы. "Граничная ситуация" выступает таким внутренним состоянием, когда человек осознает, что может существовать только так, а не иначе - и потому это уже способ его бытия, его экзистенциал. На этом основании доводится идея, что экзистенциалы переживаются и формируются именно через "граничные ситуации". Делается вывод, что "граничная ситуация" выступает атрибутом пространства пребывания экзистенциалов.

Используя экзистенциалистское толкование свободы, исследуется проблема атрибутов и условий проявления экзистенциалов с позиции осмысления свободы как специфического феномена человеческого бытия вообще и бытия индивидуума как общественного существа. Подчеркивается, что свобода выступает способом бытия, который направлен на преодоление границ, на их расширение, а не на отсутствие, что, безусловно, активизирует состояния граничных ситуаций. В качестве выбора возможностей свобода выступает фактором проектирования экзистенциалов человеческого бытия. Обосновывается идея о том, что мера свободы выступает мерою экзистенциальности человека, а значит и мерою проявления экзистенциалов его бытия.

Экзистенциальная конституция человека характеризуется с точки зрения двух ее универсальных модусов - истинного (собственного) и неистинного (несобственного). Анализируются указанные способы существования человека через экзистенциалы "падение", "решительность". Доказывается, что постоянное сочетание этих модусов в природе экзистенциала можно квалифицировать в качестве безусловной его характеристики. На основе анализа жизнедеятельности человека в статусе проекта и наброска, то есть разомкнутости и незавершенности бытия, экзистенциалы представлены как такие его способы, которые пребывают в модусе возможности; обосновывается мысль о потенциальности и постоянной нереализованности экзистенциалов как бытийных характеристик.

Исходя из базового тезиса экзистенциализма по поводу "брошенности" человека в определенную жизненную ситуацию, исследуется историчность существования личности и доказывается, что темпоральность выступает базовой характеристикой экзистенциалов человеческого бытия. На этом основании предлагается введение в научный оборот термина "экзистенциальное поле", под которым следует понимать совокупность экзистенциалов, доминирующих в бытии человека в конкретную эпоху.

Подчеркивается, что определение природы экзистенциала предполагает изучение его с точки зрения внутренней и внешней организации. Под внутренней организацией понимается совокупность структурных элементов сложной природы экзистенциала, под внешней организацией - система связей между экзистенциалами.

Аргументируется мысль о необходимости при определении критерия классификации экзистенциалов человеческого бытия учитывать специфичность жизнедеятельности человека, особенности проявления человеческой активности, и на этом основании выделяются материальные и духовные, индивидуальные и социальные экзистенциалы, социально конструктивные и такие, которые не способствуют реализации личностью своих сущностных сил.

Акцентируется внимание на том, что главным фактором, обуславливающим жизнедеятельность современного человека и особенности формирования его экзистенциального поля, выступает глобализация. Глобализация рассматривается как сложный и неоднозначный процесс, влияние которого на человека и общество имеет как позитивные, так и негативные последствия. В качестве детерминантов оптимизации экзистенциального поля современного человека выступают: экономическая глобализация мирового хозяйства, демократизация общественных процессов, информатизация и усиление роли средств массовой коммуникации, взаимопроникновение культур, особенности ментально-психической организации личности, уровень образования, здоровье, мировоззрение и др.

В качестве "болевых точек" экзистенциального поля современного украинца следует рассматривать: разочарование, растерянность, неуверенность, девальвация реализации духовного творческого потенциала личности, перевес возможностей, направленных на выживание.

Ключевые слова: социум, экзистенция, экзистенциал человеческого бытия, человек, личность, культура.



SUMMARY

Kopylova S.V. Existenzials of human life. - Manuscript.

Dissertation for academic degree of candidate of philosophic sciences, on speciality 09.00.03 - social philosophy and philosophy of history. - Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, 2008.

The dissertation is devoted to social and philosophical research of existenzials as a constituent of human life. There are defined in the dissertation the scientific-theoretical bases of the social and philosophical analysis existenzials of human life, there are also defined the essence, characteristics and status. Existenzials of human life are present as complicated whole system.

This dissertation shows that the globalization is main factor which determines existence of modern human. The author analyses the co-operation of objective and subjective factors on formed field of existenzials of modern human: economic globalization of the world economy, democratization of the social processes, informatization and strengthening role of the means of mass communication, interaction of the cultures, peculiarity of psyche and mentality of the person, level of education.

The candidate for a degree researches problems of development of Ukrainian society on existenzial aspect. There are defined in the dissertation the specialty the field of existenzial of modern Ukrainian.

Key words: socium, existenzia, existenzial of human life, man, person, culture.

Размещено на Allbest.ru

...