Феномен тероризму в контексті глобалізаційних процесів (соціально-філософський аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

УДК 1:316.485.26

Феномен тероризму в контексті глобалізаційних процесів (соціально-філософський аналіз)

Спеціальність 09.00.03. - соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Завіруха Ганна Валеріївна

Донецьк 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії, соціально-політичних та правових наук Слов`янського державного педагогічного університету.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Додонов Роман Олександрович,

Донецький національний технічний університет,

завідувач кафедри філософії.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Черниш Олексій Михайлович,

Одеський національний морський університет,

завідувач кафедри філософії;

кандидат філософських наук,

старший науковий співробітник

Штоквиш Олександр Анатолійович,

Національна Академія Служби Безпеки України,

головний науковий співробітник.

Захист дисертації відбудеться “03” жовтня 2008 року о 15⁰⁰ годині на зсіданні спеціалізованої вченої ради К.11.051.06 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету міністерства освіти і науки України за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано “03” вересня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент Т.В. Целік

соціальний тероризм глобалізація

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження має об'єктивні та суб'єктивні аспекти.

Об'єктивні аспекти полягають в тому, що досліджувана тема є надзвичайно актуальною в умовах подальшої глобалізації світового співтовариства. 11 вересня 2001 року світова громада стала свідком здійснення небувалого за своїм розмахом терористичного мегаакту. Ці події ознаменували початок нової ери всесвітньої історії - ери боротьби з міжнародним тероризмом. Тема “тероризму”, зазвичай, виникає у зв'язку з наявністю всеохоплюючої кризи світового суспільства, формою вияву якої є багатоманітні насильницькі дії, найжахливішими з яких і є тероризм.

Актуальність філософського дослідження тероризму та з'ясування його природи обумовлена тим, що для даної проблеми не існує готових рішень. В сучасних умовах тероризм постійно еволюціонує, набуває нових форм і методів. Тероризм проявляє себе на всіляких рівнях, починаючи із широкомасштабних насильницьких акцій на міжнародній арені й закінчуючи спонтанними терористичними діями окремих одинаків. Тероризм викликав і викликає до себе складне, дуже часто суперечливе ставлення: те, що для одних є тероризмом, для інших - формами боротьби за свободу та власні права; більше того окремі політичні, націоналістичні, релігійні організації радикально-екстремістської спрямованості вважають припустимим використання насильницьких методів для досягнення своїх цілей. Тому новизні даної проблеми має відповідати новизна підходів до її осмислення.

Суб'єктивні аспекти обумовлені недостатнім вивченням тероризму як специфічного явища, як феномена, що є складним і полікаузальним. Проблема полягає в тому, щоб в соціально-філософському контексті осмислити природу тероризму, його рушійні сили, пояснити його джерела, причини подальшої еволюції, методи, цілі та різноманітні форми прояву на прикладі аналізу глобалізаційних процесів, що призвели до створення кризових ситуацій у різних регіонах світу та тісно пов'язаних з ними економічних, соціальних, політичних, ідеологічних, етнічних, національних та інших конфліктів. Існують десятки визначень тероризму, але не існує універсального визначення понять тероризм і похідних від нього видів. Деякі вчені широко тлумачать термін „тероризм”, нівелюючи його до понять „політичний екстремізм”, „радикалізм” або навіть зводячи його до всього спектра насильницьких дій, що порушують права та свободи громадян. В інших випадках спостерігається зворотна тенденція - під тероризмом розуміють цілком конкретні протиправні дії, які в законодавствах різних країн виписуються диспозиціями окремих статей кримінального кодексу. Але розмаїття літературних джерел не дає достатньо підстав для розуміння того, чим є насправді сучасний тероризм. У дослідженні тероризму переважає, перш за все, поверховість, а саме - тероризм розглядається як „річ-у-собі”.

Відсутність єдності поглядів на процеси глобалізації демонструє складне і суперечливе ставлення суспільної думки щодо використання теоретичних методів протидії цим процесам. Саме тому необхідним є професійно-кваліфіковане розуміння природи та сутності, а також факторів, що визначають подальшу ескалацію тероризму, з метою вироблення науково-обґрунтованих і концептуально-оформлених методів протидії такому суспільно-небезпечному соціально-політичному явищу як тероризм.

Глибокий аналіз феномену тероризму має на меті застерегти людство від нехтування об'єктивними законами розвитку суспільства, адже тероризм будь-якого забарвлення, будь-якого рівня призводить до моральної деградації не тільки окремої особистості, але й суспільства в цілому. Шлях будь-якого насильства, в тому числі і терористичного, є аморальним і антигуманним.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. Проблема тероризму довгий час залишалася відкритою через складність і неоднозначність самого явища. Не можна сказати, що проблема тероризму є недослідженою.

Багато уваги феномена тероризму традиційно приділяється у закордонній літературі (Б.Дженкінс, У. Лакер, А.Шмідт, Й.Александер, Дж.Белл, Б.Крозьє, Л.Діспо, Л.Бонанате, Г.Ньюман, Д.Вертон, Р.Жакар, Р.Рубінштейн та інші). Вироблення єдиного визначення та типології виявляється проблематичним, оскільки існує велика різниця у часі та місці здійснення між різними формами тероризму. Особливо відмічають виняткове значення стратегії залякування, що є навмисним результатом, а не побічним продуктом тероризму. Дослідження проблеми тероризму, акцентування уваги на різних аспектах його прояву впливають на розуміння тенденцій і пророкувань відносно майбутнього.

Виходячи за національні межі, сучасний тероризм перетворився на елемент міжнародних відносин, на загрозу міжнародному миру, порядку і стабільності. Проблемі міжнародного тероризму присвячені роботи П.Уїлкінсона “Напрямки в міжнародному тероризмі та відповідь Америки”, Т.Денікера “Стратегія антитерора”, В.Вітюк “Про поняття “міжнародний тероризм”, Л.Моджорян “До питання про співробітництво держав у боротьбі з міжнародним тероризмом”, В.Антипенко “Боротьба з сучасним тероризмом: міжнародно-правові підходи”, Т.Бояр-Созонович “Міжнародний тероризм і міжнародна законнність”, В.Ємельянова “Проблеми відповідальності за міжнародний тероризм”.

Багато дослідників розглядають тероризм як форму політичної боротьби, як особливий вид війни, розглядають спільні та відмінні риси між “класичною” війною та тероризмом (Дж.Штерн, Х.Мюнклер “Тероризм сьогодні”, А.Трайнін “Тероризм як метод підготовки та провокації війн”, М.Требін “Війна без армій і кордонів”, Б.Хоффман “Тероризм - погляд з середини”, В.Шестаков “Терор - світова війна”, А.Яцько “Тероризм як форма політичної боротьби”, А.Морозов “Психологічна війна” тощо).

В контексті зростаючих процесів глобалізації тероризм розглядається Е.Гідденсом “Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя”, В.Ляхом “Глобалізація в контексті постіндустріальної реальності”, О.Штоквишем “Етнічний тероризм” як один з ризиків глобалізаційних процесів”, А.Уткіним “Світовий порядок ХХІ століття”, С.Удовиком “Глобалізація: семіотичні підходи” тощо. Дослідники пов'язують тероризм з сучасними трансформаційними процесами (глобалізацією, формуванням інформаційного суспільства) та ототожнюють з проблемою виживання людства. Серед найважливіших досліджень, присвячених дослідженню інформаційного суспільства, можна виокремити роботи М.Кастельса, Д.Белла, З.Бжезинського, Е.Тоффлера. Сучасний тероризм є катастрофогенним чинником через його якісне та кількісне зростання, він набуває геополітичних параметрів. Вчені пропонують шляхи підвищення ефективності боротьби з тероризмом, обґрунтовують можливість використання з цією метою міжсистемних і міжструктурних зв'язків. На цій основі формується уявлення про тероризм як про єдину форму силового впливу у відносинах між людьми і державами у найближчому майбутньому. Істотний внесок у розробку даної проблеми роблять дослідники-психологи: М.Креншо “Тероризм, легітимність та сила”, Д.Ольшанський “Психологія тероризму”, Ю.Антонян “Жорстокість в нашому житті”, Д.Кубацька-Ясецька “Психологічний портрет терориста” тощо.

Найбільш детально на сьогоднішній день тероризм розробляється в юридичній літературі, де підкреслюється необхідність дослідження тероризму як специфічного виду злочину, і виводиться на перше місце система покарання за цей злочин (В.Петрищев “Замітки про тероризм”, Ю.Антонян “Тероризм: кримінологічне і кримінально-правове дослідження”, Є.Ляхов “Тероризм та міждержавні відносини”, В.Ємельянов “Тероризм і злочини з ознаками тероризування” тощо).

Глибокий аналіз проблеми проводиться у дослідженнях спеціалістів-сходознавців (Р.Талібан “Іслам, нафта і нова Велика гра в Центральній Азії”, І.Шамір “Сосна та олива, або Непримітна краса Святої Землі”, Г.Мирський “Новий поворот в долі Іраку” тощо).

Феномен тероризму в світі, що глобалізується, розглядався на IV Російському філософському конгресі, на численних семінарах, “круглих столах”. Серед їх учасників слід згадати В.Лекторського, А.Гусейнова, Б.Пружиніна, В.Федотову, Р.Апресяна, М.Алієва, В.Іноземцева, В.Вітюка, І.Данилевича, С.Ефірова, Д.Фельдмана, Т.Нестік, В.Сосніна, М.Романенка, Х.Рукай-Бат, С.Дашкову, Є.Єфанову, І.Верезгову, Н.Грякалова, В.Кафтана тощо.

Крім того у наукових дослідженнях, присвячених проблемі тероризму, формуються нові напрямки її дослідження. Прикладом може стати такий напрямок в конфліктології, як терологія, що активно розвивається в останні роки. Деякі сучасні дослідники в тероризмі вбачають різновид соціального конфлікту (С.Хантингтон, Е.Гідденс, В.Петрищев, С.Свістунов, М.Капітоненко).

Багато дослідників вважають, що прояви насильства у вигляді тероризму пов'язані з сучасною масовою дегуманізованою культурою: Х.А.Ортега-і-Гасет, Е. Фром, К. Ясперс. Е. Дюркгейм і М. Вебер пов'язують прояви насильства з інтенсивним розвитком капіталізму.

Серед досліджень, що присвячені аналізу різних аспектів насильства, можна виокремити роботи таких авторів: Ж.Бодріяра, А.Камю, Ф.Ніцше, М.Фуко, П.Бурдьє, А.Глюксмана.

Тим не менш, до цього часу залишається ціла низка питань, пов'язаних з його подальшим розповсюдженням, сутністю та перспективами у боротьбі з ним.

Об'єктом дослідження є явище тероризму.

Предметом дослідження є форми прояву, методи, джерела і причини тероризму в умовах глобалізації сучасного світу.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета даного дослідження полягає у соціально-філософській рефлексії сутності, природи, умов та форм прояву тероризму в контексті глобалізаційних процесів.

Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні завдання:

· дослідити проблему сутності тероризму та запропонувати його визначення;

· диференціювати різні види тероризму та класифікувати його;

· довести, що тероризм є особливим, відмінним від інших, видом соціального конфлікту;

· проаналізувати вплив культурного та цивілізаційного чинника на подальший розвиток тероризму;

· розглянути об'єктивні фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі;

· проаналізувати міжнародний тероризм як закономірний наслідок глобалізаційних процесів;

· виявити взаємозв'язок сучасного тероризму та нових інформаційних технологій в контексті становлення нового соціального порядку.

Методологія дослідження. Тероризм є складним, багатогранним феноменом, вивчення якого потребує комплексної методології, яка б інтегрувала в собі методи та прийоми як класичної (визначення суб`єкта, мети, засобів тероризму), так і некласичної філософії (тероризм як предмет дискурсу, тероризм як гра, семантика тероризму). Кожен з методів віддзеркалює окремі аспекти цілісного феномена тероризму, зокрема:

· феноменологічний - дозволяє розглядати тероризм як “феномен”, що не до кінця розкрив себе, котрий виходить за межі повсякденності, але є атрибутом “життєвого світу” людини і потребує на всебічну рефлексію;

· аксіологічний - грунтується на вивченні докорінних цінностей людини, які можуть стати причиною звернення/заперечення нею тероризму як методу вирішення конкретних проблем;

· структурно-функціональний - дозволяє поглянути на тероризм як певну систему, що має структурні елементи, котрі виконують різноманітні функції, що ведуть до досягнення кінцевої мети;

· діалектичний - допомагає представити тероризм у його суперечливій динаміці, еволюції та розвитку;

· екзистенціалістський - звертається до внутрішнього світобачення людини, яка сприймає зовнішній соціальний світ як абсурд, як мінливий стан, що потребує подолання. У межах цього підходу особливе значення мають проблеми життя та смерті, сенсу життя, цінності життя, межової ситуації;

· конфліктологічний - розглядає тероризм як специфічний прояв соціального конфлікту, що розгортається згідно загальним закономірностям.

Використання названих методів вимагає, в свою чергу, звернутися до притаманних ним принципів і прийомів. Найважливішими з них є прийоми компаративістики, які дозволяють проаналізувати особливості тих чи інших існуючих поглядів на феномен тероризму. Використовуються також принципи об`єктивності, історизму та всезагальності, єдності соціальної теорії та практики, у відповідності з якими проводиться аналіз процесу розвитку тероризму та його ескалації, що відбувається в сучасному світі.

Наукова новизна дослідження. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

· доведено, що тероризм є закономірним, цілісним феноменом епохи глобалізації, стан якого неможливо усвідомити лише методами спеціальних наук: соціальної психології, культурології, економіки, політології тощо. Сутність тероризму не охоплюється окремими прикладними галузями знань, що обумовлює необхідність соціально-філософської рефлексії їх досягнень;

удосконалено:

· визначення тероризму як різновиду соціальної протидії агресивних суб'єктів, котрі не мають іншої можливості відстоювати свої інтереси в умовах існуючого розриву між рівнями соціально-економічного розвитку малорозвинених країн та найбагатших держав світу. Сучасний тероризм є найгострішою проблемою сучасності, що утворює цілісну систему, пов`язану з проблемами збереження миру, екологічною проблемою та проблемою духовності людини;

· аналіз тероризму як особливого, відмінного від інших прояву соціального конфлікту з яскраво вираженою специфікою даного феномена. Виявлені спільні та відмінні риси між феноменом тероризму та соціальним конфліктом;

· аналіз впливу культурного та цивілізаційного чинників на подальший розвиток тероризму. Основою сучасного тероризму є вплив глобалізаційних процесів на сферу культури, що призводить до пожвавлення національних тенденцій, утворюючи чинник конфліктогенності;

набула подальшого розвитку:

· спроба розглянути об'єктивні фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі. Отримала подальший розвиток думка про те, що тероризм є індикатором кризових процесів, що поглинули більшість країн; тероризм є наслідком формування інформаційного суспільства та суспільства споживання;

· поглиблено розуміння того факту, що сьогодні відбувається глобалізація та інтернаціоналізація тероризму. Проаналізовано міжнародний тероризм з боку його детермінованості глобалізаційними процесами. Тероризм з необхідністю породжується глобалізацією, він є наслідком неминучої нерівномірності розвитку світу;

· спроба виявити взаємозв'язок сучасного тероризму та нових інформаційних технологій у контексті становлення нового соціального порядку. Досліджено вплив розвитку нових інформаційних технологій на подальший розвиток тероризму та створення ними сприятливого середовища для його зростання;

· безпосередніми причинами зверенення до тероризму є мотиви самоствердження, самоідентифікації, гри, молодіжної романтики та героїки, а також надання своїй діяльності особливої значущості. В цьому контексті дуже важко відмежувати тероризм від героїзму, а особливо в тих регіонах, де багато поколінь виховувались на героїчних вчинках.

Основним завданням, що стоїть сьогодні перед людством, є формування такого середовища, для якого тероризм є неприйнятним як метод боротьби; сприяння залученню суспільної складової до боротьби з ним; культивування в суспільстві атмосфери конструктивного діалогу, а особливо на міжнародному рівні, що призведе до створення позитивного морально-психологічного впливу в суспільстві та світовому співтоваристві в цілому.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації можуть стати підґрунтям для подальшого теоретико-концептуального аналізу тероризму, для розробки урядових і міжурядових програм для боротьби з тероризмом. Розроблена концепція може використовуватися як елемент вузівських курсів філософії, релігієзнавства, культурології, соціології та соціальної філософії при викладанні відповідних розділів дисциплін, а також при підготовці авторських курсів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. За темою дослідження автором підготовлено та опубліковано 5 статей у фахових виданнях. Всі роботи виконані одноосібно.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в контексті планів науково-дослідної роботи кафедри філософії, соціально-політичних та правових наук Слов'янського державного педагогічного університету (тема “Буття людини (соціально-філософський аспект)”, затверджена на засіданні кафедри філософії, соціології та права СДПУ, протокол № 11 від 23.03.2004 року), а також тісно пов'язане з науково-дослідною і методичною роботою на факультетах: технологічному та гуманітарної інфраструктури СДПУ.

Апробація дослідження. Основні положення дослідження були винесені для обговорення на засіданні кафедри філософії, соціально-політичних та правових наук Слов'янського державного педагогічного університету.

Найважливіші результати дисертаційного дослідження були апробовані в навчальному процесі при викладанні курсів “Філософія”, “Соціологія”, висвітлювалися у виступах на всеукраїнських, міжнародних, міжрегіональних конференціях: у міжрегіональній духовно-світській науковій конференції “Ціннісно-смисловий універсум людини” (25 квітня 2007 р.; м. Бердянськ); VII міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених “ПОЛІТ-2007” (12 - 13 квітня 2007 р.; м. Київ); 3-й загальноуніверситетській конференції молодих учених “Дійсність - Думка - Дослід” (30 - 31 березня 2006 р.; м. Слов'янськ); 5-й міжнародній науковій конференції “Творча спадщина В.І.Вернадського та проблеми формування сучасної екологічної свідомості” (“Вернадські читання”) (26 - 27 квітня 2007 р.; м. Донецьк; науково-філософській конференції аспірантів, магістрантів, студентів “Філософія людини: Природа. Суспільство. наука” (24 травня 2007 р., м. Донецьк); другій всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції “Соціум. Наука. Культура” (29 - 31 січня 2007 р.; м. Київ); 2-й міжнародній науково-практичній конференції “Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформації держави і громадянського суспільства” (26 - 27 червня 2008 р., м. Одеса).

Структура та обсяг роботи визначається метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів і семи глав, висновків та списку використаної літератури, який включає 275 позицій на 25 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 184 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, виявляється ступінь її наукової розробки, визначаються об'єкт, предмет, мета та завдання дослідження, характеризуються методологічні засади дисертації, розкривається наукова новизна, з'ясовуються питання теоретичної та практичної значущості роботи, відображається апробація результатів дослідження.

Розділ І “Методологічні підстави дослідження феномена тероризму” присвячений дослідженню основних підходів, що склалися у процесі розвитку філософської та наукової думки, до розуміння тероризму як соціально-небезпечного явища та специфіки його подальшого розвитку.

У першому підрозділі першого розділу - “Теоретичні підстави дослідження феномена тероризму” - здійснено огляд літературних джерел, в яких осмислюється феномен тероризму у різних аспектах.

Спроби подати універсальне визначення тероризму та виробити універсальну наукову класифікацію виявляються проблематичними, оскільки різні форми тероризму існували на різних історичних етапах. Сучасна форма політичного тероризму є продовженням історичної традиції, коли до терору звертаються як до крайнього засобу досягнення політичних цілей в період загострення кризових, конфліктних ситуацій політичного, соціального, економічного, етнічного, релігійного та іншого характеру.

Особливо відмічають виняткове значення стратегії залякування, що є навмисним результатом, а не побічним продуктом тероризму. Дослідження проблеми тероризму, акцентування уваги на різних аспектах його прояву: політичних, правових, економічних, соціальних і психологічних аспектах, впливають на розуміння тенденцій і пророкувань відносно майбутнього.

Доведено, що у ХХІ столітті сформувалося уявлення про тероризм як про єдину форму силового впливу у відносинах між людьми і державами у найближчому майбутньому. Виходячи за національні межі, він перетворився на елемент міжнародних відносин, на загрозу міжнародному миру, порядку і стабільності. Якщо феномен власне тероризму є надзвичайно складним явищем, що зачіпає майже всі сфери соціально-політичного життя суспільства, то міжнародний тероризм підсилюється залученням міжнародного елементу і впливає вже на всю систему міжнародних відносин в цілому.

Аналіз публікацій як західних, так і вітчизняних дослідників феномена тероризму свідчить про те, що, незважаючи на розмаїття літературних джерел, майже всі вони дають загальнополітичні, юридичні, правові, аналітичні та інші визначення сутності терористичної діяльності, що відображають реальні та істотні її ознаки. Проте, сутність тероризму не охоплюється окремими прикладними галузями знань, що обумовлює необхідність соціально-філософського синтезу їхніх досягнень.

У другому підрозділі першого розділу - “Концептуальні підходи до визначення та типологізації тероризму” досліджується природа тероризму, процес його становлення та розвитку, проблема визначення та типології, аналіз його видів і форм як взаємопов'язаних елементів єдиного феномену.

У дисертації тероризм показано як тактику боротьби, пов'язану з використанням і висуванням на перший план тих форм збройного насильства, які визначаються як терористичні акти.

Зазначено, що феномен тероризму аналізується або через поняття, або через типологію; він є багатогранним феноменом зі складною структурою, може мотивуватися політичними, територіальними, релігійними, етнічними, або навіть економічними ідеями та цілями, які часто переплітаються одна з одною. Крім того існують суміжні з тероризмом процеси та явища, що характеризуються використанням збройного насильства. В ході таких процесів використовуються прийоми та засоби, схожі з тими, що використовують терористи, - це і війна, і повстання, і національно-визвольна боротьба, а також кримінальна злочинність.

Доведено, тероризм є засобом психологічного впливу. Терористичний акт є, перш за все, спробою створити умови для впливу на суспільство, державу або міжнародні організації з метою спонуки до прийняття або неприйняття якогось рішення шляхом заподіяння смерті невинним людям. Головна мета - не вбивство, а залякування.

Терористична діяльність має багато спільного з кримінальною. В дисертації визначені такі основні типи тероризму: 1) за сферою дії: внутрішньодержавний і транснаціональний (міжнародний); 2) з точки зору ставлення суб'єктів до державної влади: державний терор і недержавний тероризм; 3) з точки зору ідентичності суб'єктів терористичної діяльності: етнічний (національний) і релігійний; 4) з точки зору політичної орієнтації: лівий і правий тероризм; 5) за способом впливу на об'єкт: демонстративний та інструментальний; 6) за засобами, що використовуються під час терористичних актів: тероризм з використанням звичайних засобів знищення і тероризм з використанням зброї масового знищення; 7) за середовищем протікання терористичних актів: наземний, морський, повітряний, космічний і комп'ютерний тероризм. Крім того звернено особливу увагу на існування фізичного і психологічного тероризму.

У розділі ІІ “Сучасний тероризм як крайня форма прояву соціального конфлікту” обґрунтовується зв'язок феноменів тероризму та соціального конфлікту.

Перший підрозділ другого розділу - “Тероризм як прояв соціального конфлікту” присвячений дослідженню яскраво вираженої специфіки феномена тероризму, що дозволяє розглядати його як особливий, відмінний від інших, вид соціального конфлікту.

Соціальний конфлікт і сучасний тероризм мають дуже багато спільних рис. Відповідно до класифікації соціальних конфліктів, сучасний тероризм є проявом міжгрупового конфлікту. Враховуючи реальне різноманіття соціальних конфліктів, можна сказати, що тероризм має риси, властиві тільки йому. Інтенсивне дослідження феномена тероризму останніх років дозволяє стверджувати, що сучасний тероризм є проявом конфлікту між культурами і типами культур.

Крім того, структура для всіх конфліктів однакова або приблизно однакова. Як соціальний конфлікт, так і тероризм складається зі стадії виникнення конфліктних відносин, стадії передконфліктної ситуації, стадії конфліктної взаємодії та стадії вирішення конфлікту. Для виникнення соціального конфлікту необхідними є дві умови: по-перше, причиною фрустрації має бути діяльність інших людей. Причиною активізації терористичної діяльності є неможливість певних соціальних груп досягти поставлених цілей мирними засобами через перешкоджання сильніших і впливовіших груп, що призводить до виникнення у соціальної групи стану фрустрації. Сучасний тероризм характеризується перш за все тим, як протікає передконфліктна стадія: зростання емоційного напруження, створення образу ворога, що стає домінуючим, відбувається процес деіндивідуалізації. Раціональна поведінка людини в передконфліктній стадії стає специфічною, особливо коли конфлікти мають релігійну та етнонаціональну направленість. Такі конфлікти вважаються найбільш ірраціональними та важкорозв'язуваними. Необхідною, але недостатньою умовою припинення конфлікту є усунення інциденту. Вирішення соціального конфлікту є можливим лише при заміні конфліктної ситуації. Найбільш ефективною заміною конфліктної ситуації, що дозволяє загасити конфлікт, вважається усунення причин конфлікту. Але суперечності, що лежать в основі сучасного світового порядку настільки глибокі, що усунення причин тероризму є майже нездійсненним завданням.

Новітні прояви міжнародного тероризму частіше за все асоціюються з поняттям асиметричного конфлікту. На відміну від симетричного конфлікту, конфлікт асиметричний є набагато дисфункціональним і потребує усунення або ж переведення у симетричну площину.

У другому підрозділі другого розділу - “Різноманітність культур і цивілізацій як умова ескалації конфліктів терористичного характеру” виявлено вплив культурного та цивілізаційного чинників на розвиток тероризму.

Доведено, що в сучасному світі, поряд із глобалізацією, відбуваються нові процеси, які полягають в тому, що відбувається затвердження взаємотиску культур і цивілізацій. Слід зазначити, що останнім часом прикладами радикального непорозуміння є сутички етнокультурних світів і конфлікти культур; основою сучасного тероризму є сфера культури і всі ті зовнішні форми репрезентації, в котрих вона знаходить свій прояв.

Найголовнішою відмінною рисою цивілізацій є релігія, що здатна мобілізовувати великі маси людей, дати етичну, моральну мотивацію будь-якій дії: чи то агресії, насильству або терористичному акту в ім'я нібито високих моральних цілей. Економічна модернізація та соціальні зміни, що сьогодні відбуваються у всьому світі, руйнують традиційну ідентифікацію людей з місцем проживання, а порожнини заповнюються релігією, нерідко в формі фундаменталістських рухів.

Зазначено, що сьогодні відбувається війна між антагоністично налаштованими культурами і цивілізаціями, що не розуміють одна одну. Історично сформовані стандарти однієї культури чи цивілізації часом відкидають „цінності іншого світу”, особливо коли їх намагаються насаджувати. Фундаментальною тенденцією розвитку сучасної західної цивілізації є глобалізація, заснована на проголошенні ідеї західної культури як найвищої цінності. Але результатом такого силового експорту демократії став розгул тероризму, міжусобні зіткнення на релігійному ґрунті. Показовим на сьогоднішній день випадком зіткнення цивілізацій є близькосхідний конфлікт. Екстремістські устремління та тероризм підсилюються зі зростанням розриву між розвинутими регіонами та регіонами, що розвиваються. Виключна небезпека процесів, котрі розвиваються в суспільствах, які переживають початкові етапи модернізації, полягає в тому, що в цих суспільствах формуються сили, які не приймають глобалізацію політичних процесів, формування транснаціональної ринкової економіки та затвердження ліберальних цінностей. Останні сприймаються здебільшого як західна експансія та вестернізація.

Розділ ІІІ “Феномен тероризму як форма протидії глобалізаційним процесам, що відбуваються в світі” присвячений розгляду особливостей сучасного тероризму в умовах динамічного розвитку глобалізаційних процесів і пов'язаним з ними розширенням міжнародних зв'язків і взаємодії у різних сферах діяльності.

Перший підрозділ третього розділу - “Об'єктивні фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі” присвячений аналізу об'єктивних чинників, що обумовлюють розвиток тероризму.

Зазначено, що в численних гіпотезах різних дослідників акцентується увага на різних аспектах: соціальних, економічних, політичних, ідеологічних, психологічних, етичних, національних і навіть біологічних. Ескалація тероризму обумовлена сукупністю об'єктивних і суб'єктивних обставин і причин, не завжди однакових і не завжди однаково значущих в різних регіонах і країнах. При цьому суб'єктивні фактори нерідко настільки тісно переплітаються з об'єктивними, що виявляється дуже важким завданням розглядати їх окремо.

Історія свідчить, що тероризм не має тільки силового вирішення. Локалізація та придушення терористів - лише частина боротьби з ним. Боротьбу з тероризмом не можна ділити на пріоритетні та другорядні напрямки, її треба проводити по всіх лініях прояву даного явища: по-перше, політичні, соціальні й культурні перетворення, що знімають підстави для радикалізації суспільства та звернення до тероризму, по-друге, пошук і усунення глибинних причин виникнення та розповсюдження тероризму; по-третє, жорстка протидія спробам надати боротьбі з тероризмом національне, релігійне чи ідеологічне забарвлення; по-четверте, виховання освіченої, високоморальної, свідомої особистості в дусі поваги до загальнолюдських цінностей і моральних норм, адже всі проблеми в цілому, в тому числі і проблеми тероризму в усіх його проявах зароджуються у глибинах свідомості, підсвідомості людини, визначаються та спрямовуються мисленням і ступінню його конструктивності чи деструктивності.

Доведено, що: по-перше, тероризм нерозривно пов'язаний з жагою до влади; по-друге, на розвиток тероризму впливають особливості сучасного індустріального суспільства; по-третє, ескалацію тероризму обумовлює підвищена вразливість сучасних складних механізмів господарювання; по-четверте, вибухи тероризму є здебільшого проявами стихійних протестів проти суспільства споживання; по-п'яте, тероризм є різновидом соціального неврозу, розповсюдженого в сучасному світі.

Крім того тероризм є індикатором кризових процесів. Він свідчить про негаразди в певній зоні соціального простору, коли період відносно сприятливої економічної та соціальної ситуації замінюється кризою.

Тероризм є наслідком формування інформаційного суспільства. Чим могутнішими стають засоби масової інформації, чим більше пронизують собою суспільство, тим вищою стає їхня роль у формуванні суспільних настроїв, а як наслідок - стає ширшою хвиля тероризму. Тероризм є наслідком розвитку технологічного середовища людського існування. Терористичні акти повідомляють про те, що влада не здатна гарантувати життя, здоров'я та спокій людей, а отже є відповідальною за це.

У другому підрозділі третього розділу - “Міжнародний тероризм як закономірний наслідок процесу глобалізації” проаналізовано проблему міжнародного тероризму як одну з головних небезпек, що загрожують сьогодні людству.

З'ясовано, що в сучасних умовах глобальної та регіональної нестабільності міжнародний тероризм належить до розряду найбільш обговорюваних проблем в світі. Проблема тероризму претендує на статус глобальної, оскільки вона, по-перше, має насправді планетарний, загальносвітовий характер, зачіпає життєві інтереси всіх народів і держав; по-друге, вимагає для свого розв'язання спільних і невідкладних зусиль усіх держав і народів. Від вирішення цієї проблеми залежить доля не тільки розвинутих держав і народів, а й майбутнє людства в цілому.

Сучасний стан тероризму характеризується інтеграцією окремих організацій у більші структури. Масштаби терористичних акцій свідчать про існування добре озброєного терористичного інтернаціоналізму. На сьогоднішній день тероризм уже набув міжнародного, глобального характеру, став універсальним феноменом. Міжнародний тероризм нерозривно пов'язаний з процесами глобалізації, він багато в чому обумовлений розширенням міжнародних зв'язків і взаємодії у різних сферах діяльності. Тероризм має великий вплив на перебудову міжнародних відносин. Інтернаціональний характер життя людей, нові засоби зв'язку та інформації, нові види озброєння різко знижують значущість державних кордонів та інших засобів захисту від тероризму.

Сьогодні темп технологічного розвитку однієї культури пригноблює всі інші культури, природний розвиток яких не такий швидкий, крім того, такий темп прискорюється і, тим самим, створює небезпеки для існування людства. Мірою того, як темп змін зростає, зростає і реакція людини на надлишок змін, що проявляється у відкритому запереченні через використання тероризму. Таким чином, тероризм виступає системним явищем, породженим самим ходом людської цивілізації. Тероризм не може існувати без глобалізації, він нею породжується. Він є наслідком неминучої нерівномірності розвитку світу, наслідком органічно властивих йому внутрішніх діалектичних протиріч. Не може бути глобалізації без тероризму, як і тероризму без глобалізації. Отже, людство бореться з наслідком, не зважаючи на причини, і доки це буде продовжуватися, боротьба з тероризмом буде малоефективною.

У третьому підрозділі третього розділу - “Глобалізація феномену тероризму як негативний наслідок розвитку нових інформаційних технологій” виявлений вплив засобів масової інформації на розвиток тероризму в контексті становлення нового соціального порядку.

З'ясовано, що сучасний тероризм набуває глобального характеру завдяки ЗМІ. Сьогодні відбувається симбіоз тероризму і ЗМІ, які свідомо чи мимоволі перетворюються на посібника терористів, і цей процес є закономірним, адже тут задіяна сама природа тероризму, його сутність. ЗМІ суттєво підсилюють непрямий вплив терористичних акцій, вони створюють тероризму віртуальний простір, в якому можна домогтися реального політичного та психологічного впливу.

В минулому існує багато спроб використання терористами комунікативних та інформаційних технологій задля здійснення своїх цілей, але недостатній розвиток комунікаційної системи суспільства та засобів масової інформації не міг дати належного ефекту. Крім того правлячі кола повністю контролювали засоби масової інформації і взагалі будь-які зміни в суспільстві. Саме в цьому полягала обмеженість і міжособистісна природа раннього тероризму. Сучасна епоха є переходом до нового суспільства, що виходить за межі індустріальної епохи, де інформація та знання стають рушіями майбутнього суспільства. На зміну способу життя, заснованому на матеріальному виробництві, йде новий, основою виробничої системи якого є інформація. Глобалізаційні процеси та формування глобального інформаційного суспільства сьогодні призводить до активного опору як окремих представників будь-якого суспільства, так і цілих суспільств.

Дисертантом доведено, що головним засобом впливу на масову свідомість є освітлення кризових ситуацій (терористичних актів), що сильно впливає на емоційну сферу та викликає почуття страху, що гірше за все піддається внутрішньому самоконтролю та особливо бурхливо виявляється. Відчуття постійної кризи в суспільстві різко підвищує сугестивність людей і знижує здатність до критичного сприйняття. Однією з особливостей засобів масової інформації є те, що у створеної за їхньою допомогою слави немає позитивної чи негативної сторони. Тому терористи стають такими ж телевізійними героями, як і актори або зірки шоу-бізнесу. Звідси - розповсюджуються епідемії наслідувальної поведінки.

Наведене теоретичне узагальнення проблеми подальшого розповсюдження тероризму як деструктивного соціально-небезпечного явища постіндустріального етапу розвитку суспільних відносин дозволяє зробити наступні висновки:

1. Тероризм є багатогранним, багатоаспектним і полікаузальним феноменом зі складною структурою та широкими мотиваційними компонентами. Сучасний тероризм (тероризм початку XXI століття) є наслідком розвитку деконструктивного процесу глобалізації. З тероризмом межують процеси та явища, що характеризуються використанням збройного насильства, в ході яких використовуються прийоми та засоби, схожі з тими, що використовують терористи.

2. Розглянувши основні типи терористичних проявів, ми бачимо, що підставами виділення окремих видів тероризму в науковій літературі використовуються різні критерії. Вони мають різну наукову цінність, хоча в цілому дозволяють бачити багатоплановий характер тероризму як феномена, сприяють розкриттю його суспільно небезпечної природи, формуванню понятійного апарата терології.

3. Сучасний тероризм є проявом міжгрупового конфлікту. Інтенсивне дослідження феномена тероризму останніх років дозволяє стверджувати, що сучасний тероризм є проявом конфлікту між культурами і типами культур. Новітні прояви міжнародного тероризму частіше за все асоціюються з поняттям асиметричного конфлікту, що, на відміну від симетричного, є набагато дисфункціональним і потребує негайного усунення або ж переведення у симетричну площину.

4. Глобалізаційні процеси призвели до формування нової конфліктологічної парадигми в науці. В сучасному світі, поряд із глобалізацією, відбуваються нові процеси затвердження взаємотиску культур і цивілізацій (“зіткнення цивілізацій”, “війни ідентичності”). Інтеграційні глобалізації загострюють суперечності, які завжди мали місце на терені співіснування різних культур, а поширення тенденції до зростання уніфікації духовної та матеріальної культури (транснаціоналізація) призводить до пожвавлення національних тенденцій, утворюючи, таким чином, чинник конфліктогенності.

5. Тероризм є індикатором кризових процесів, наслідком формування інформаційного суспільства. Зростає роль засобів масової інформації у формуванні суспільних настроїв, в результаті чого зростає і поле потенційного впливу тероризму на суспільство, розширюються його можливості.

6. Масштаби терористичних акцій свідчать про існування добре озброєного терористичного інтернаціоналізму. Відбувається глобалізація та інтернаціоналізація тероризму, головною метою якого є перетворення останнього на суб'єкта світової політики. Міжнародний тероризм розглядається як рефлекс, викид відчаю та безсилої злості у відповідь на методично зростаюче та безцеремонне панування Заходу над всім світом.

7. Сьогодні відбувається симбіоз тероризму і засобів масової інформації, що суттєво підсилюють непрямий вплив терористичних акцій, вони створюють тероризму віртуальний простір. Інтернет можна розглядати як засіб для: отримання інформації про цілі терористичних замахів; поповнення фінансових фондів; пропагандистської роботи з метою переконання аудиторії; вербування та мобілізації прихильників тощо.

ОСНОВНІ ІДЕЇ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Статті у фахових виданнях:

1. Завіруха Г.В. Міжнародний тероризм як негативне соціальне явище процесу глобалізації / Г.В. Завіруха // Ноосфера і цивілізація. - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - Вип. 3(6). - С.136 - 142.

2. Завіруха Г.В. Актуальні питання типології сучасного тероризму / Г.В.Завіруха // Філософія і соціологія в контексті сучасної культури: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - С.160 - 167.

3. Завіруха Г.В. Тероризм як системна сила світової дезінтеграції / Г.В.Завіруха // Ноосфера і цивілізація. - Донецьк: ДонНТУ, 2007. - Вип. 5(8). - С. 146 - 150.

4. Завіруха Г.В. Феномен тероризму: проблема визначення / Г.В.Завіруха // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 19. - С. 192 - 198.

5. Завіруха Г.В. Сучасний тероризм як крайня форма прояву соціального конфлікту / Г.В.Завіруха // Нова парадигма: Журнал наукових праць. - Київ, 2007. - Вип. 71. - С. 41 - 54.

Публікації в інших виданнях:

6. Завіруха Г.В. Феномен тероризму: об'єктивні фактори, що обумовлюють ескалацію терористичної діяльності в сучасному світі / Г.В.Завіруха // Ціннісно-смисловий універсум людини: [монографія / ред. О.О. Сердюк]. - Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2007. - С.185-192.

7. Завіруха Г.В. Сучасний тероризм як прояв соціального конфлікту / Г.В.Завіруха // Дійсність - Думка - Дослід. - Слов`янськ: СДПУ, 2006. - С.116-118.

8. Завіруха Г.В. Вплив культурного та цивілізаційного факторів на подальший розвиток тероризму / Г.В.Завіруха // ПОЛІТ - 2007. - Київ, 2007. - С.400.

9. Завіруха Г.В. Релігійний екстремізм і феномен тероризму в сучасному світі / Г.В.Завіруха // Соціум. Наука. Культура. - Київ, 2007. - Частина 2. - С.76-77.

10. Завіруха Г.В. Розвиток екологічної свідомості як умова запобігання екотероризму / Г.В.Завіруха // Творча спадщина В.І.Вернадського та проблеми формування сучасної екологічної свідомості. - Донецьк: ДонНТУ, 2007. - С.169-170.

11. Завіруха Г.В. Тероризм - глобальна проблема сучасності / Г.В.Завіруха // Філософія людини: Природа. Суспільство. Наука: збірка філософських праць молодих вчених Донецького національного технічного університету. - Донецьк: ДонНТУ, 2008. - С.87-88.

12. Завіруха Г.В. Україна в контексті цивілізаційних перетворень / Г.В.Завіруха // Украина в системе современных цивилизаций: трансформации государства и гражданского общества: материалы II-й Международной научно-практической конференции 26-27 июня 2008 года. - Одесса: “ВМВ”, 2008. - С.308-310.

АНОТАЦІЇ

Завіруха Г.В. Феномен тероризму в контексті глобалізаційних процесів (соціально-філософський аналіз). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Донецький національний університет, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню комплексу питань, пов'язаних з феноменом тероризму в умовах глобалізації сучасного світу. Мета даного дослідження полягає в соціально-філософській рефлексії суті, природи, умов і форм прояву тероризму в контексті глобалізаційних процесів.

У роботі надане визначення сучасного тероризму як організованого насильства, різновиду противоправної дії, що є цілісною системою, антисуспільною діяльністю. Стверджується, що тероризм є особливим проявом соціального міжгрупового конфлікту, проявом конфлікту між культурами і типами культур. Доведено, що тенденції глобалізації призводять до пожвавлення національних рухів, утворюючи чинник конфліктогенності. Обґрунтовано, що глобалізація феномена тероризму залежить від розвитку нових інформаційних технологій, які створюють сприятливе середовище для його розвитку.

Ключові слова: тероризм, конфлікт, міжнародний тероризм, екстремізм, фундаменталізм, терористичні організації, глобалізація, інформаційне суспільство.

Завируха А.В. Феномен терроризма в контексте глобализационных процессов (социально-философский анализ). - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена исследованию комплекса вопросов, связанных с феноменом терроризма в условиях глобализации современного мира. Цель данного исследования состоит в социально-философской рефлексии сущности, природы, условий и форм проявления терроризма в контексте глобализационных процессов.

В современных условиях терроризм приобретает общепланетарный характер и выступает как новая глобальная проблема, опасная для всего мирового сообщества. Международный терроризм все больше угрожает безопасности стран и их граждан, влечет за собой значительные политические, экономические и моральные последствия, оказывает сильное психологическое воздействие на население, уносит жизни многих людей. Характерная особенность современного международного терроризма - количественный рост преступлений на фоне циничности и жестокости их исполнения.

В работе дано определение современного терроризма как организованного насилия, разновидности противоправного действия, которое по своим целям, приемам, способам влияния и следствиям является одной из форм ведения войны. Он является целостной системой, антиобщественной деятельностью агрессивных, идеологически подготовленных субъектов, которые не видят для себя возможности легитимными и легальными способами заявить о своих интересах и отстаивать их. Обосновано, что терроризм по своей природе является закономерным эффектом, который возникает в процессе символизации противоречия между реальным насилием и тем символическим ресурсом, с помощью которого общество его де-реализирует. Интенсивное исследование терроризма последних лет позволяет утверждать, что современный терроризм является проявлением конфликта между культурами и типами культур. Глобализационные тенденции обостряют противоречия, которые всегда имели место на поприще сосуществования разных культур и приводят к оживлению национальных движений, образуя фактор конфликтогенности.

Обоснована взаимосвязь современного терроризма и новых информационных технологий. Доказано, что глобализация феномена терроризма зависит, в первую очередь, от развития новых технологий, mass-media, которые создают благоприятную среду для его развития, что приводит к, своего рода, симбиозу терроризма и средств массовой информации.

Уточнено, что непосредственными причинами обращения к терроризму являются мотивы самоутверждения, самоидентификации, игры, молодежной романтики и героики, а также придание своей деятельности особой значимости.

Ключевые слова: терроризм, конфликт, международный терроризм, экстремизм, фундаментализм, террористические организации, глобализация, информационное общество.

Zavirukha A.V. The phenomenon of terrorism in the context of the processes of globalization (socially-philosophical analysis). - Manuscript. Thesis for Candidate's degree in Philosophy by specialty 09.00.03. - Social Philosophy and Philosophy of History. - Donetsk National University, Donetsk, 2008.

The dissertation is devoted to the research of the whole complex of questions, related to the phenomenon of terrorism in the conditions of globalization of the modern world. The purpose of this research consists in the social-philosophical reflection of the essence, nature, terms and forms of representation of terrorism in the context of globalization processes.

The determination of modern terrorism is given as the organized violence, the variety of antilegal action, which shows by itself the integral system, the antipublic activity. It is well-proven that terrorism is the special representation of the social intergroup conflict, the representation of the conflict between cultures and types of cultures. It is well-proven that the tendencies of globalization result in the revival of national motions, forming the factor of conflict. It is proved, that the globalization of the phenomenon of terrorism depends on the development of the new technologies of mass-media which create a favorable environment for its development.

Key-words: terrorism, conflict, international terrorism, extremism, fundamentalism, terrorist organizations, globalization, informative society.

Размещено на Allbest.ru

...