Роль середнього класу у становленні громадянського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Петрищева Ольга Михайлівна

УДК 1:316.343.654:316.325

РОЛЬ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ

У СТАНОВЛЕННІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Київ - 2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник -

кандидат філософських наук, доцент

БОЙЧЕНКО Михайло Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри філософії.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, доцент

ТУР Микола Григорович,

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України, завідувач кафедри філософії і мовної підготовки;

кандидат філософських наук, доцент

ЗІНЧЕНКО Віктор Вікторович,

Міжрегіональна академія управління персоналом, професор кафедри філософії.

Захист відбудеться 22 червня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал. № 12.

Автореферат розісланий «____» травня 2009 р.

Учений секретар

cпеціалізованої вченої ради Л.О.Шашкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В період активної інтеграції української філософської традиції до проблематики світового філософського наукового товариства набуває неабиякої значущості також і зворотній процес залучення української філософської думки до розгляду актуальних світових проблем. Однією з таких проблем є проблема розуміння закономірностей структурування громадянського суспільства, зокрема місця у цій структурі середнього класу та його впливу на формування та розвиток громадянського суспільства. Вивчення й аналіз цих проблем повинні проводитись не лише в окремо взятій сфері (політичній, соціологічній, правовій тощо) діяльності людини чи їх сукупності, а потребує дослідження й осмислення єдиних основ даного феномену. Таким чином, мають досліджуватись не лише окремі аспекти функціонування громадянського суспільства, але його розвиток як цілого. Це завдання може бути виконане на основі філософського підходу до аналізу суспільства.

В останні десятиліття в українському суспільстві відбуваються процеси глибинних структурних змін. Зміна характеру соціального розвитку проявляється, зокрема, в реорганізації відносин власності і характеру влади, реформуванні механізму соціальної диференціації, а також корінній перебудові структурно-формуючих параметрів.

У цьому зв'язку особливої актуальності набуває вивчення проблеми стабілізації структури суспільства, що перебуває на етапі радикальних трансформацій. Світова практика свідчить про те, що одним з головних гарантів розквіту суспільства є наявність у ньому значного за обсягом та соціальною роллю середнього класу, адже в стабільних, демократичних країнах, як правило, саме він займає домінуюче положення. Тому, одним з ключових завдань реформи в Україні є формування середнього класу як основи громадянського суспільства.

Однак в умовах суттєвих змін інституціонального середовища українського суспільства рішення цього завдання відрізняється рядом особливостей у порівнянні із процесом становлення цієї соціальної групи в європейських країнах і США.

Варто підкреслити, що в українській історії останніх двох століть процес формування класів мав фрагментарний та незавершений характер. Деякі вчені, наприклад авторський колектив під керівництвом Ахієзера А.С., сумнівається в існуванні класів в імперський період. Вони фіксують здебільшого наявність не середнього класу, а досить широкої та неоднорідної середньої верстви. Тому, нагальним завданням для сучасних досліджень є аналіз умов формування середнього класу. Розрізнення понять «середній клас» і «середня верства», акцент на маргінальній аморфності останньої в сучасній Україні, переносять дослідження проблеми в площину феноменологічного підходу, розгляду її в контексті повсякденності, диференціації стилістики життя різних сегментів середньої верстви.

Попри всю актуальність проблеми аналізу процесів формування громадянського суспільства та впливу на цей процес середнього класу, а також наукового аналізу процесу формування самого середнього класу, в українській філософській думці ця проблема недостатньо розроблена.

Суттєвий внесок в розробку проблематики виявлення та концептуалізації критеріїв та показників соціальної диференціації середньої верстви розробляли таки дослідники, як Т. Адорно, А.Л. Андреєв, Л.А. Бєляєва, М. Вебер, Р. Дарендорф, Г.А. Здравомислов, Ю.А. Левада.

Динаміка формування та перспективи розвитку середньої верстви розглядаються в роботах Ф. Поркі, В.Б. Пастухова, Е.О. Райта, П. Сорокіна, В.І. Умова, В.В. Шелохаєва.

Фактори формування середньої верстви, а також соціальні особливості даної соціальної страти є предметом аналізу таких дослідників, як Б.М. Авраамова, Є.Я. Вітеннберг, Р.Г. Громова, Е.М. Лібанова, Л.Н. Овчарова, Е.І. Суіменко, В.І. Тарасенко, А.Ю. Чепуренко та ін.

Серед вітчизняних філософів-дослідників проблематикою середнього класу дотично займався Я.І.Пасько (у зв'язку з дослідженням соціальної держави). Домінують при цьому соціологічні та політологічні дослідження середнього класу, тоді як власне філософський аналіз середнього класу здійснено не було. У радянський період це зумовлювалось пануванням марксистської інтерпретації класового підходу, коли середній клас у повному сенсі слова у радянському суспільстві відсутній, а його роль у буржуазному суспільстві розглядалась, як правило, з позицій близькості середнього класу до класу експлуататорів. У історії ж незалежної України, очевидно, ще лише власна емпірична база досліджень середнього класу знаходиться у стадії становлення, а її порівняльний аналіз із країнами з розвиненим середнім класом ще не сягнув рівня філософських узагальнень.

Водночас, більшість з вищезазначених досліджень було здійснено на рівні спеціальної та загальної соціології, у кращому випадку - на рівні загальної методології соціологічних досліджень.

Власне філософськими можна визнати присвячені аналізу структури та динаміки розвитку сучасного громадянського суспільства праці А. Грамші, Г. Маркузе, Ю. Габермаса, а серед вітчизняних дослідників - В.П. Андрущенка, В.П. Беха, А. Карася, М.І. Михальченка, І.Т. Паська, Я.І. Паська, В. Степаненко.

Водночас, сутнісний взаємозв'язок розвитку громадянського суспільства та середнього класу у вітчизняній філософській традиції не підлягав досі спеціальному розгляду. Необхідність заповнення цієї лакуни і зумовило необхідність написання даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України», теми науково-дослідної роботи філософського факультету «Філософія та політологія в структурі сучасного соціогуманітарного пізнання» (НДР № 06 БФ 041-01) та завершеної теми «Філософська та політична освіта на перетині тисячоліть» (НДР № 01 БФ 041-01).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на підставі аналізу наявних філософських та соціологічних робіт виявити закономірності взаємних впливів двох процесів - структурування громадянського суспільства та становлення середнього класу.

Здійснення поставленої мети зумовило необхідність розв'язання наступних завдань:

- проаналізувати ґенезу понять громадянського суспільства і середнього класу, напрацьованих в історії філософії, у аспекті проблеми структурування громадянського суспільства та дати взаємопов'язане соціально-філософське визначення понять «громадянське суспільство» та «середній клас»;

- з'ясувати засади визначення місця середнього класу у соціальній структурі сучасного суспільства з позицій класової теорії суспільства у її класичних та сучасних версіях;

- розкрити особливості виявлення структур середнього класу в умовах глобального суспільства та нових суспільно-політичних та економічних викликів ліберальній демократії;

- дати нове тлумачення взаємному впливу процесів формування громадянського суспільства та середнього класу на рівні суспільства в цілому та утворюючих його соціальних груп;

- виявлено роль середнього класу у змінах соціальних характеристик особистості сучасного громадянського суспільства;

- уточнити вплив процесів формування класів та структурних перетворень постіндустріального суспільства на умови існування людини.

Об'єкт дослідження - процеси розвитку громадянського суспільства та середнього класу.

Предмет дослідження - формування громадянського суспільства в контексті впливу середнього класу на його структурування та розвиток.

Методологічна основа дослідження. Для вирішення поставлених завдань дисертації застосовуються як традиційні методи філософського дослідження (зокрема аналізу і синтезу, критичний, системний, структурний), так і філософське осмислення результатів застосування методів спеціально-наукового, передусім політологічного та соціологічного, дослідження. Методи аналізу і синтезу застосовувались для виявлення елементів теорії громадянського суспільства та теорії середнього класу у творах представників світової та вітчизняної соціальної філософії. Критичний метод застосовувався для виявлення впливів інших теорій на положення щодо громадянського суспільства та середнього класу, а також для абстрагування від цих впливів. Системний метод використовувався для дослідження спільних аспектів різних вчень про громадянське суспільство і середній клас та впорядкування цих аспектів у цілісну концепцію. Структурний метод застосовувався для виявлення місця середнього класу у структурі суспільства, а також внутрішньої структури сучасного середнього класу. Специфіка та своєрідність дослідження, а саме необхідність виявлення у різних філософських вченнях проблематики структурування громадянського суспільства, а також значення у цьому процесі середнього класу зумовили застосування методологічного принципу співставлення й порівняльного аналізу. Завдяки цьому було також виявлено та проаналізовано специфіку феномену громадянського суспільства та середнього класу в їх осмисленні представниками різних філософських шкіл, які в розумінні та тлумаченні цих понять нерідко значною мірою розходяться між собою.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації виявлена вирішальна роль середнього класу у розвитку громадянського суспільства та забезпеченні його стабільності. У роботі висунуто низку положень, які характеризуються науковою новизною:

- в результаті аналізу ґенези понять громадянського суспільства та середнього класу виявлено, що попри певні розбіжності у їхньому витлумаченні, в сучасній соціальній філософії досягнуто таке розуміння цих понять, яке має тенденцію до їх необхідно узгодженого тлумачення. Громадянське суспільство є суспільством громад, які утворюють єднальну ланку між державою та громадянським станом - сферу, представлену інститутами громадянського суспільства. Відповідно середній клас постає як найбільш динамічна частина суспільства, яка завдяки творчій та організаційній діяльності своїх представників забезпечує не лише стабільний власний прибуток, але й стабільність соціальних структур, яка зазнає значних загроз в умовах перманентної модернізації, властивої постіндустріальному суспільству;

- з'ясовано, що у зв'язку зі змінами у характеристиках основної виробничої сили, а саме радикальним зростанням ролі інтелектуальної праці та участі виробників у прийнятті управлінських рішень, у сучасній соціальній теорії відбулося радикальне переосмислення засад визначення середнього класу. Середній клас, на відміну від попередніх класових теорій, визначається як чисельна соціальна група, яка не просто займає стабільне проміжне положення між вищими і нижчими класами суспільства у системі соціальної стратифікації, але сама є основним чинником як структурної стабільності, так і структурних змін у суспільстві. Середній клас, отже, розглядається не як похідна від двох основних - вищого і нижчого класів - або як соціальний компроміс між ними, але навпаки - як точка відліку у новій соціальній стратифікації, де вищі і нижчі верстви мають розглядатися як відхилення від соціальної позиції середнього класу, а сам середній клас є головним джерелом зміни структури сучасного громадянського суспільства;

- розкрито особливості виявлення структур середнього класу в умовах глобального суспільства та нових суспільно-політичних та економічних викликів ліберальній демократії, а саме - в основі кристалізації сучасного середнього класу полягає, з одного боку, соціальне та культурне зближення різних станово-професійних груп, з іншого - посилення внутрішньої диференціації самого середнього класу за новими ознаками - від утворення різних нових горизонтальних соціальних мереж до вертикальної диференціації самого середнього класу за ознакою міри впливу на соціальні зміни;

- надане нове тлумачення взаємному впливу процесів формування громадянського суспільства та середнього класу, а саме встановлено прямий взаємозалежний зв'язок розвитку кожного з них - зокрема виявлено зростання загроз громадянському суспільству в результаті занепаду середнього класу. Якщо раніше середній клас розглядався у зрізі загальної соціальної структури (передусім за майновим критерієм), то у сучасних соціальних теоріях він розглядається переважно у термінах теорії постекономічних цінностей та у контексті теорії громадянського суспільства - як його основа і у такій якості як гарантія стабільності демократії в умовах загрози приходу до влади олігархічних та популістських сил, які являють собою соціальні крайнощі порівняно з середнім класом;

- виявлено роль середнього класу у загальній тенденції зростання свободи вибору та мобільності людини. Ширші можливості соціального вибору серед наявних стратегій поведінки, соціальної мобільності та участі у конструюванні соціальних структур індивід отримує як у результаті об'єктивного зростання структурування суспільства та збільшення його соціальної розмаїтості, так і у результаті того, що значною мірою таке структурування та розмаїтість є результатом діяльності представників середнього класу. Тим самим наявність розвиненого середнього класу створює передумови для формування типу потенційного представника середнього класу як критично мислячої, такої, що володіє необхідними для розвитку власної справи знаннями, самовизначається і відповідально діє особистості;

- розкрито значення становлення кожного представника сучасного суспільства як критично мислячої та мобільної особистості для збереження домінуючого положення середнього класу у суспільному житті. Створення передумов для набуття особистістю таких соціальних характеристик необхідне на всіх рівнях і вимірах соціальної стратифікації, а не лише в межах наявного середнього класу. Адже середній клас відтворюється і поповнюється не за спадковим принципом, а за принципом особистих досягнень. Таким чином, функціональні вимоги до особистості як з боку середнього класу, так і з боку громадянського суспільства збігаються, адже формування та успішне функціонування громадянського суспільства можливе лише як сукупності спільнот таких самодостатніх, творчих і відповідальних особистостей.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретичне та практичне значення одержаних результатів зумовлюється тим, що її основні положення можуть бути використані в навчальному процесі при розробці та викладанні нормативного курсу з соціальної філософії, філософії історії, історії права, спецкурсів та практичних занять з соціальної філософії, соціології, історії права та ін., а також при підготовці підручників, посібників та навчально-методичних посібників з цих дисциплін. Крім цього, основні положення дисертації можуть бути використані для подальшого розвитку ідеї формування середнього класу та становлення громадянського суспільства в Україні

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною роботою автора. Висновки й положення наукової новизни одержані без співавторства.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження та отримані результати обговорювалися на засіданнях кафедри філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні ідеї доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях “Дні науки філософського факультету” у 2004, 2005, 2006, 2007 роках, а також на міжнародній конференції “Шевченківська весна” (Київ, 2007), всеукраїнській науковій конференції “Культура, свідомість, мова в інформаційному суспільстві” (Харків, 2007), міжнародній філософській конференції “Цінності громадянського суспільства і моральний вибір: український досвід” (Київ, 2005).

Публікації. Результати дисертації викладені у 6-и наукових публікаціях (без співавторства) у тому числі: 4-х статтях - у фахових наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 206 сторінок, із них 187 сторінки основного тексту. Список використаних джерел включає 192 найменування і складає 19 сторінок.

громадянський суспільство соціальний структурування

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі, обґрунтовано актуальність теми та проблеми дослідження, аналізується стан їх наукової розробки, формується мета та завдання дослідження, визначаються його теоретико-методологічні засади. Викладається наукова новизна здобутих результатів, їх теоретичне й практичне значення, наводяться дані про публікації та апробацію наукового дослідження.

У першому розділі «Проблема структури і динаміки громадянського суспільства в історії філософії» більш розгорнуто, аніж у вступі формулюється проблема, здійснюється аналіз понять, що її структурують; докладно аналізується стан розробки проблеми, обґрунтовуються теоретико-методологічні засади її дослідження та окреслюється його джерельна база.

У підрозділі 1.1 «Визначення поняття громадянського суспільства» з'ясовуються основи формування та розвитку громадянського суспільства.

Ідея громадянського суспільства традиційно заснована на необхідності ефективного регулювання взаємовідносин людини з політичною владою та суспільства з державою. Будь-яка політична влада, особливо державна, якими б не були її соціальна природа і мотивація дій, має тенденцію до розширення своїх повноважень і встановлення тотального контролю над суспільством. З метою протидіяти цій тенденції і для обмеження державного свавілля людство напрацювало низку теоретичних і практичних засобів, до яких належать, зокрема, ідеї правової держави і громадянського суспільства. Сенс ідеї правової держави полягає в тому, щоб зв'язати політичну владу, державу правом, підпорядкувати її дії закону. Сенс ідеї громадянського суспільства - підпорядкувати державу суспільству, обмежити свавілля державної влади щодо особистості. Обидві ці ідеї і позначувані ними суспільні феномени тісно пов'язані між собою - правова держава і громадянське суспільство взаємно передбачають одне одного. Однак на відміну від намагань створити правову державу в Україні, формування у ній громадянського суспільства та захист його від зазіхань держави поки що недостатньо науково досліджено.

Історично громадянське суспільство виникало як вивільнення, емансипація людського життя від традиційних моделей організації суспільного життя, практика форм комунікації й солідарності, за яких спільні справи та рішення є результатом публічного дискурсу, спільних же, свідомих, цілеспрямованих і раціонально обґрунтованих креативних зусиль.

У підрозділі 1.2 «Історія вивчення структури та динаміки громадянського суспільства» розглянуто розвиток поглядів на громадянське суспільство починаючи з мислителів античності та аж до Нового часу.

У теоретичних дослідженнях громадянського суспільства виділяють дві основні його інтерпретації, два різних розуміння цього соціального явища. Найбільш поширеною була точка зору, відповідно до якої «громадянське суспільство» з'являється з появою приватної власності й держави. Поняття «громадянське суспільство» використовується для характеристики певного стану суспільства (та ототожнюється з державою особливого типу), у якому юридично забезпечені й політично захищені основні права особи, внаслідок чого таке суспільство може вважатися цивілізованим.

Інше тлумачення громадянського суспільства пов'язано з розумінням його, як певної сфери суспільства, - сфери позадержавних відносин. І тут існують різні варіації розуміння громадянського суспільства як суспільства в цілому, як особливої його частини, як соціальної характеристики всіх його складових (громадян, громадських структур) тощо.

У підрозділі 1.3 «Сучасна філософська думка про проблему структурування громадянського суспільства» розглянуто погляди сучасних мислителів на проблему структурування громадянського суспільства.

Т.Парсонс розглядав громадянське суспільство в контексті соціальної диференціації та інтеграції. На думку Парсонса, соціальна спільність просякнута культурними цінностями та вона відрізняється від спільностей економічної і політичної. Культурні цінності легітимізують систему і стають нормативними основами суспільної взаємодії. Політична сфера для Парсонса, як і для Гегеля, є необхідним чинником соціальної цілості. Але для соціальної спільності в якості головного чинника виступає нормативний порядок, який підтримують громадяни на основі консенсусу. Парсонс вважає однією з істотних рис нового суспільства вимогу рівності, що є, на його думку, міжкультурною вимогою.

Ю.Габермас розглядає три засади формування громадянського суспільства: суспільство, економіка і держава. Повсякденне життя і суспільство нетотожні. За Габермасом, суспільство є трьохвимірним утворенням. Два виміри є двома моделями громадянського суспільства (традиційне громадянське суспільство, що формується навколо етосу і модерне суспільство, яке пов'язане з ринковою економікою і відокремлене від держави). Габермас пропонує третю модель, що базується на основі раціоналізації повсякденного життя. Ця раціоналізація досягається шляхом заміни нормативного консенсусу на консенсус, що встановлюється шляхом дискусій та обґрунтувань. Так виникає «посттрадиційне» громадянське суспільство.

У підрозділі 1.4 «Проблема розвитку стосунків між державою та громадянським суспільством у філософській сучасній думці Європи»

В конституційному сенсі найбільш важливим структурним поділом політичної активності є її розподіл на державну політичну активність та політичну активність громадянського суспільства. Генетичні витоки такого розподілу закладені в ідеї народного суверенітету, який по відношенню до суверенітету державного є первинним. Як стверджував в «Енциклопедії» Д.Дідро, свою владу король отримує від підданих. Власне з цієї ідеї випливає уявлення епохи Просвітництва про народний суверенітет, як про первинну владу, що контролює вторинну державну владу.

Слід зазначити, що забезпечення конституціями режиму свободи, в якому, в першу чергу, зацікавлене громадянське суспільство, не суперечить забезпеченню суспільних інтересів, пов'язаних зі стабільністю та порядком. В.Ебенстайн зазначає, що ідея свободи з метою забезпечення порядку, яка була висловлена Дж. Локком у 1690 р., була потім багато разів підтверджена. Таким чином, правління народу та право на опір тиранічному правлінню уряду, найкращим чином протидіють громадянській війні та нестабільності. Англо-американська конституційна система, яка базується на праві народу на протидію тиранії, є найбільш стабільною в світі. Але, нажаль, в Україні законодавці не пішли на конституційне закріплення глав, присвячених громадянському суспільству. Нові конституції посттоталітарних країн є, у своєї основі, конституціями держав, а не громадянського суспільства.

У другому розділі «Роль середнього класу у зростанні соціальної мобільності у високодиференційованих суспільствах» обґрунтовується значення середнього класу для процесів становлення громадянського суспільства.

У підрозділі 2.1. «Становлення середнього класу та його структура» з'ясовуються етапи становлення та структурна диференціація цієї соціальної верстви

Структура середнього класу формувалася в кілька етапів. Історія «старого середнього класу» починається від середини XIX століття. Ця соціальна верства була представлена дрібними підприємцями, торговцями, ремісниками, дрібним і середнім селянством, людьми вільних професій. Ці люди майже однаковою мірою були залежні від своєї власності та від своєї кваліфікації. Але, починаючи із середини ХХ століття, у зв'язку з переходом до постекономічного суспільства відбуваються революційні зміни у соціальній структурі суспільства. Ці зміни втілюються в невпинному зростанні соціальної та економічної ваги «нового середнього класу».

«Новий середній клас» поділяється на фахівців (вчені, програмісти, інженери, юристи, викладачі, лікарі тощо) і менеджерів (адміністратори та управлінці). Головне багатство цієї соціальної верстви - їх знання та вміння. Для більшості з них властивий особливий особистісно-психологічний тип - схильність до перманентного навчання, зміни місця роботи, здатності до адаптації, схильність розв'язувати свої проблеми самостійно, не покладаючись на державу.

Для цих людей значущими цінностями стають свобода вибору, нестандартність життєвого шляху і те, наскільки особистість може самореалізуватися у своєму житті.

У підрозділі 2.2 «Проблеми і методика виокремлення середнього класу в сучасному суспільстві» з'ясовуються критерії структурного поділу суспільства та відокремлення одного класу від іншого.

За розміром середній клас - це базова, найчисельніша соціальна верства будь-якого сучасного розвиненого суспільства. Чисельність середнього класу коливається від 55 до 65 відсотків усього населення. Тому, розвинені країни позиціонують як «суспільства середнього класу» чи «суспільства двох третин». Міра розвитку середнього класу показує рівень розвитку суспільства: чим більшою є чисельність середнього класу та чим більше середній клас виглядає як «сучасний середній клас», а не середня верства, тим більш розвиненим є дане суспільство.

В сучасній науці практикується два підходи до визначення класу: суб'єктивний та об'єктивний. При структуруванні соціальної структуру суспільства ці підходи комбінуються чи зіставляються. Суб'єктивний підхід ґрунтується на принципі самоідентифікації, тобто на міркуваннях самих членів соціуму, стосовно власної соціальної належності. Об'єктивний підхід ґрунтується на ознаках, які є незалежними від переконань індивіда. Найчастіше це професійний статус та рівень доходів.

Методика соціальної стратифікації за професійним статусом виходить з класифікації населення за соціально-професійними категоріями. При цьому середній клас визначають як професійну групу нефізичної праці, що знаходиться між вищим класом і робітниками. Сюди входять представники «нового середнього класу» - фахівці, менеджери і державні службовці, а також представники «старого середнього класу» дрібні підприємці та фермери.

Класова стратифікація населення за рівнем доходу і споживчими стандартами, тобто за економічним статусом, базується на встановленні умовних меж, що відділяють один клас від іншого.

Важливим критерієм виокремлення середнього класу є рівень соціальної мобільності суспільства, якому багато уваги приділяв відомий російський та американський дослідник П. Сорокін. Сорокін вважав, що однією з найбільш вагомих характеристик демократичних суспільств є велика інтенсивність вертикальної мобільності в порівнянні з недемократичними суспільствами. Адже завдяки високій мобільності та високим темпам розвитку для розвинутого громадянського суспільства найбільш вигідно, щоб більш талановиті люди займали більш високі посади.

У підрозділі 2.3 "Роль кристалізації статусу в процесі формування середнього класу в Україні"

Аналізується на прикладі середнього класу роль кристалізації статусу членів різних соціальних груп у процесі становлення сучасних класів в Україні.

Розвиваючи оригінальні ідеї та методологію У. Ландейкера та Л. Брума в застосуванні до аналізу соціальної структури українського суспільства, ми можемо припустити, що кристалізація статусу є однією з умов формування середнього класу (чи, щонайменше, його ядра). Це багатогранне явище має на увазі: по-перше, консистентність найбільш значимих об'єктивних частин особистнісного статусу, найважливішими з яких, в сучасних соціальних системах, вважаються інвестиції та винагороди; по-друге, узгодженість об'єктивно консистентного положення, яке є сприятливим фактором для усвідомлення свого місця в системі соціальних верств, а також спільногрупових поглядів та інтересів, що призводить до кристалізації об'єктивних та суб'єктивних параметрів; по-третє, відтворення кристалізованої (консистентної) статусної ситуації, тому, що для створення середнього класу треба багато часу, на протязі якого формуються відповідні світоглядні характеристики, специфічний стиль життя тощо. Усі вищеназвані компоненти процесу класоутворення мають значення тому, що їх сукупність може виступити одним з факторів «перетворення» індивідів, що посідають серединне положення в соціальній ієрархії, у представників середнього класу.

Деякі аспекти кристалізації, в тій чи іншій мірі, виявлені в роботах російських та східноєвропейських соціологів, що вивчають трансформаційні процеси в постсоціалістичних суспільствах. Втім, кристалізація ядра середнього класу в Україні має свою специфіку, пов'язану з особливостями вітчизняного соціального капіталу, особливим внеском середнього класу у політичний розвиток України та специфікою інтеграції України у європейські та світові економічні, політичні та соціальні структури.

У третьому розділі «Соціальне структурування постіндустріального суспільства» розглядається структура сучасного постіндустріального суспільства та фактори, які запезпечують цей процес.

У підрозділі 3.1 «Зв'язок між ступенем розвитку громадянського суспільства та типом особистості» розглядається значення типу особистості для становлення громадянського суспільства.

Будь-який суспiльний лад може бути охарактеризований не лише з боку його соцiальної структури, а й через той тип особистості, котрий ним створюється, вiдтворюється, стає основою всiх суспiльних дiй i процесiв.

Громадянське суспільство може бути визначене як такий тип органiзацiї суспiльного життя, котрий виходить із засадничої ролi людської особистостi в усiх суспiльних процесах. Самоврядна особистість та створені нею інституції становлять вихiдний момент i головний чинник iснування громадянського суспільства.

По-друге, основою онтологічної автономії i самоврядностi особистостi є наявнiсть у неї комплексу невiд'ємних прав, котрi за самою природою своєю не надаються волею суспільства або держави, а самi є тим ґрунтом i тiєю основою, на пiдставi якої створюються i суспільство, i держава.

По-третє, сенсом держави у межах громадянського суспільства стає гарантія недоторканості та здiйснення невiд'ємних прав особистостi, лише у межах яких має право дiяти влада. Тим самим держава пiдпорядковується праву, а суспільство отримує перевагу i приорiтет над державою. Держава опiкується виключно законнiстю всього, що вiдбувається у суспільстві, тобто стежить за формальною правочиннiстю дiй та вчинкiв людей, нiяк не визначаючи їх змiст та спрямування. Примат суспільства над державою означає, що особа реалізує власну волю, вiльно здiйснюючи її у межах спiльних формальних угод, втiленням яких є законодавство.

Все це дає пiдставу стверджувати, що у системi громадянського суспільства самовряднiсть особи вiдiграє вирiшальну роль i має значення основи цього суспiльного ладу.

У підрозділі 3.2 «Структурні зміни в постіндустріальному суспільстві» з'ясована роль середнього класу у процесі структурування сучасного суспільства, а також корінні соціально-економічні перетворення, котрі гарантують перебудову суспільства та зміну ролі головних соціальних класів.

Роль середнього класу у становленні і розвитку сучасного суспільства детермінована значною мірою спрямованістю його розвитку до постекономічних цінностей. З іншого боку, така зміна ціннісних акцентів відбувалася за безпосередньої і, можливо навіть, вирішальної участі самого середнього класу.

У 60-і і 70-і роки дослідження Д.Белла, Г.Кана, К.Томінаги, Р.Дарендорфа і багатьох інших авторів привели до глибокого усвідомлення радикального характеру змін сучасного суспільства. Основу цих змін більшість дослідників бачила в підвищенні ролі науки і безпрецедентних технологічних зсувах.

Висококваліфікований сучасний фахівець, що вважає кращим економічним стимулом можливість підвищувати свій інтелектуальний і культурний рівень, вже не має жорсткої залежності від компанії, оскільки може виробляти свій інформаційний продукт і зовні її структур, маючи необхідні засоби виробництва в особистій власності. Він продає власникам компанії вже не свою здібність до праці, а конкретні результати власної інтелектуальної діяльності.

Працівники і керівники сучасних компаній виявляються вже не механічними автоматами, які потрібні на певний час, а колегами, майбутнє яких залежить від того, наскільки оптимальним чином вони збудують взаємодію між собою.

У підрозділі 3.3 «Особливості соціальних змін у високодиференційованих суспільствах» розкриваються механізми соціальних змін, а також особливості цих змін у складних високодиференційованих суспільствах.

Якщо розглядати соціальну структуру постіндустріального суспільства, то можна зробити два висновки. По-перше, основний клас в соціумі, що народжується, - це перш за все клас професіоналів, що володіє знаннями, а не власністю. По-друге, система керівництва суспільством визначається не передачею влади по спадку, а політичною системою, і питання про те, хто стоїть біля її керма, залишається відкритим. Клас професіоналів, як його визначають Д. Прайс та Д. Белл, складається з чотирьох станів: наукового, технологічного, адміністративного і культурного. Д. Прайс виділяє чотири функції уряду - наукову, професійну, адміністративну і політичну - і перетворює кожну з них як ідеальний тип в окремий стан.

У підрозділі 3.4 «Критика класової теорії структурування суспільства» розкриваються відмінності соціальної структури, яка була характерна для індустріального суспільства, та соціальної структури постіндустріального суспільства.

Сьогодні можна з високим ступенем упевненості стверджувати, що постіндустріальне суспільство не стане суспільством, в якому панує ідея рівності. Здатність продукувати нові знання відрізняє людей один від одного набагато більше, ніж масштаб їх особистого матеріального багатства; більш того, ця здатність не може бути набута і не підлягає радикальній кореляції. Тому клас знань має всі шанси стати достатньо стійкою соціальною групою, і у міру того, як він рекрутуватиме в свій склад найбільш гідних представників інших шарів суспільства, потенціал цих шарів буде лише знижуватися. У міру того, як наука стає безпосередньою продуктивною силою, роль цього класу посилюється. Його представники забезпечують виробництво унікальних благ, які виявляються гарантами процвітання суспільства, і через це в їх розпорядження переходить все більша частина суспільного багатства. Тому, можна припустити, що сучасне суспільство еволюціонує в напрямі жорстко поляризованої класової структури, чреватої не цілком зрозумілими нам суперечностями і конфліктами.

Специфіка якостей особистості, її світогляду, умови її розвитку, психологічні характеристики, здібність до узагальнень, нарешті, пам'ять і так далі - все те, що називають інтелектом і що служить самою формою існування інформації і знань, - все це є головним чинником, який обмежує можливості залучення особи до інформації. Вперше в історії умовою належності до панівного класу стає не право розпоряджатися власністю, а здатність нею скористатися.

ВИСНОВКИ

У висновках підсумовуються отримані у дисертаційній роботі результати та окреслюються можливі перспективи подальшої розробки теми дослідження.

У результаті проведеного дисертаційного дослідження автор прийшла до таких висновків:

Попри всю актуальність проблеми аналізу процесів формування громадянського суспільства та впливу на цей процес середнього класу, а також наукового аналізу процесу формування самого середнього класу, в українській філософській думці ця проблема недостатньо розроблена. Виявлено, що попри певні розбіжності у витлумаченні понять громадянського суспільства та середнього класу, в сучасній соціальній філософії досягнуто таке розуміння цих понять, яке має тенденцію до їх необхідно узгодженого тлумачення.

З'ясовано, що у сучасній соціальній теорії у зв'язку зі змінами у характеристиках основної виробничої сили, а саме радикальним зростанням ролі інтелектуальної праці та участі виробників у прийнятті управлінських рішень, відбулося радикальне переосмислення засад визначення середнього класу.

Розкрито напрями подальшого дослідження поняття середнього класу в умовах глобального суспільства та нових суспільно-політичних та економічних викликів теорії ліберальної демократії. В основі кристалізації сучасного середнього класу полягає, з одного боку, соціальне та культурне зближення різних станово-професійних груп, з іншого - посилення внутрішньої диференціації самого середнього класу за новими ознаками - від утворення різних нових горизонтальних соціальних мереж до вертикальної диференціації за ознакою міри впливу на соціальні зміни.

Встановлено прямий зв'язок розвитку середнього класу з розвитком громадянського суспільства та навпаки - зокрема зростання загроз останньому в результаті занепаду першого. Роль середнього класу у становленні і розвитку сучасного суспільства детермінована значною мірою спрямованістю його розвитку до постекономічних цінностей. З іншого боку, така зміна ціннісних акцентів відбувалася за безпосередньої і, можливо навіть, вирішальної участі самого середнього класу.

Виявлено роль середнього класу у загальній тенденції зростання свободи вибору та мобільності людини. Середній клас у постіндустріальному суспільстві є соціальною групою, що найбільше впливає на структуру соціальної стратифікації в цілому, зокрема тим, що створює умови для зміни соціального статусу на підставах особистих досягнень. Соціальна мобільність людини виявляється значно більшою мірою результатом її власного вибору та зусиль щодо його реалізації.

Розкрито значення становлення особистості як критично мислячої та мобільної для збереження домінуючого положення середнього класу у суспільному житті. Функціональні вимоги до особистості як з боку середнього класу, так і з боку громадянського суспільства збігаються, адже формування та успішне функціонування громадянського суспільства можливе лише як спільноти самодостатніх і творчих особистостей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петрищева О. М. Динаміка середнього класу в процесі становлення громадянського суспільства / Петрищева О. М. // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. -- 2006. -- Вип. 76/79. -- С. 223--227.

2. Петрищева О. М. Роль середнього класу у формуванні громадянського суспільства в Україні / Петрищева О. М. // Гілея : наук. вісн. -- 2007. -- Вип. 8 -- С. 65--78.

3. Петрищева О. М. Значення культури та цінностей «відкритого суспільства» у розвитку громадянського суспільства / Петрищева О. М. // Нова парадигма: журн. наук. пр. -- 2007. -- Вип. 67. -- С. 75--85.

4. Петрищева О. М. Проблема розвитку стосунків між державою та громадянським суспільством у філософській думці Європи / Петрищева О. М. // Гілея : наук. вісн. -- 2007. -- Вип. 9. -- С. 84--91.

5. Петрищева О. М. Вчення Гегеля про громадянське суспільство / Петрищева О. М. // Дні науки філософського факультету--1998 : Міжнар. наук. конф., Київ, 9--10 квіт. 1998 р. / Філос. ф-т Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка [та ін.]. -- К., 1998. -- С. 38--39.

6. Петрищева О. М. Проблеми становлення громадянського суспільства / Петрищева О. М. // Дні науки філософського факультету--2007 : Міжнар. наук. конф., Київ, 18--19 квіт. 2007 р. / Філос. ф-т Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка [та ін.]. -- К., 2007. -- С. 96--98.

АНОТАЦІЇ

Петрищева О.М. Роль середнього класу у становленні громадянського суспільства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, філософський факультет. - Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню вчення про громадянське суспільство та середній клас. Досліджено ґенезу філософських поглядів на громадянське суспільство у історії філософської думки. Розкрито не лише процес становлення та розвитку громадянського суспільства та середнього класу, але їх взаємовплив. З'ясовано структуру, принципи та категорії основних вчень про громадянське суспільство та середній клас.

Здійснено порівняльний аналіз процесів формування класів в індустріальному і постіндустріальному суспільствах; виявлені як схожі риси, так і принципові відмінності в перебігу процесів класоутворення в цих двох типах суспільств.

Проаналізовано основні віхи розвитку вчення про громадянське суспільство та середній клас. Виявлено життєздатні елементи цих вчень та окреслені шляхи їх задіяння сучасною вітчизняною соціально-філософською думкою.

Ключові слова: громадянське суспільство, середній клас, кристалізація середнього класу, внутрішня диференціація середнього класу, соціально самодостатня особистість.

Петрищева О.М. Роль среднего класса в процессе становления гражданского общества. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия истории. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, философский факультет. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию учения о гражданском обществе и среднем классе. Исследован генезис философских взглядов на гражданское общество в истории философии. Раскрыт не только процесс становления и развития гражданского общества и среднего класса, но и их влияние друг на друга. Установлена структура, принципы и категории основных учений о гражданском обществе и среднем классе.

Произведен сравнительный анализ процессов формирования классов в индустриальном и постиндустриальном обществах; выявлены как сходные черты, так и принципиальные различия в протекании процессов классообразования в этих двух типах обществ.

Во-первых, в постиндустриальных обществах общественное багатство все в большей степени ассоциируется с владением и умелым использованием информации, а не с материальными ценностями. Во-вторых, ориентация на широкомасштабное производство массовых благ быстро уходит в прошлое. Важнейшим признаком высокоразвитости экономики все в большей степени становится уровень ее технологизации, а главным богатством теперь являются не товары, а носители и разработчики новых технологий. В-третьих, современные средства святи и транспорта позволяют размещать отдельные части одного производственного процесса на огромных расстояниях друг от друга, в разных уголках мира. Этот процесс связывает неразрывными узами различные регионы мира, которые удалены друг от друга ни только на огромные расстояния, но и разделены своими культурными традициями.

Трансформация производственных отношений постиндустриального общества и изменения в технологическом базисе, создают объективные условия для формирования в обществе новой системы ценностей и модификации характера человеческой деятельности, в результате чего возникают принципиально новые основания для формирования среднего класса.

Проанализировано влияние социальной структуры в целом и среднего класса в частности на доминирование в обществе определенного типа личности. Также выявлен тип потенциального представителя среднего класса как критически мыслящей, обладающей необходимыми для развития собственного дела знаниями, самоопределяющейся и ответственно действующей личности. Также обосновано, что конструктивная роль такой личности на формирование и успешное развития гражданского общества значительно возрастает, когда она деятельно и организационно участвует в развитии структур среднего класса.

Проанализированы основные вехи развития учения о гражданском обществе и среднем классе. Выявлены жизнеспособные элементы этих учений и определены пути их использования современной отечественной социально-философской наукой.

Ключевые слова: гражданское общество, средний класс, кристаллизация среднего класса, внутренняя дифференциация среднего класса, социально самодостаточная личность.

Petrischeva O.M. The role of a middle class in development of a civil society. - Manuscript.

Dissertation to receive a scientific degree of philosophical sciences candidate in speciality 09.00.03 - social philosophy and philosophy of history. Kiev national University of Taras Shevchenko. - Kiev, 2009.

The doctrine of a civil society and a middle class has been researched, in the dissertation. The genesis of philosophic opinions about a civil society has been researched, in this work. The role of a middle class was researched in the context of development of a civil society. The structure of fundamental doctrine about a civil society and a middle class has been classified and its main elements identified.

It is executed the comparative analysis of class formation processes in the industrial and postindustrial societies; it is revealed both the similar features and the fundamential distinctions in class formation processes in these two types of societies.

The structure of doctrine about a civil society and a middle class has been classified and it's main elements allocated. Maine sources or these doctrines will be development in the modern philosophy.

Key words: civil society, middle class, crystallization of middle class, internal differentiation of middle class, socially self-sufficient personality.

Размещено на Allbest.ru

...