Феномен маніпуляції свідомістю: сутність, структура, механізм у сучасному суспільстві (соціально-філософський аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія педагогічних наук України

Інститут вищої освіти

УДК 130.123. 4: 316.46.058.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Феномен маніпуляції свідомістю: сутність, структура, механізм у сучасному суспільстві (соціально-філософський аналіз)

09.00.03 - соціальна філософія і філософія історії

Лісовський Петро Миколайович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії та гуманітарних дисциплін Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Баранівський Василь Федорович, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі, декан фінансово-економічного факультету, завідувач кафедри філософії та гуманітарних дисциплін.

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Шевченко Олексій Костянтинович, Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки та оборони України, радник;

кандидат філософських наук, доцент Колотило Володимир Володимирович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри філософії гуманітарних наук.

Захист відбудеться 29 жовтня 2009 року о 14.00 годині на засіданні вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

Автореферат розісланий 26 вересня 2009 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.С. Горбунова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Всебічний і грунтовний аналіз феномена маніпуляції свідомістю зумовлений цілою низкою причин філософсько-світоглядного, соціально-психологічного, суспільно-політичного, духовно-культурного, науково-теоретичного характеру.

Проблема самовизначення особистості, групи, спільноти, яка є необхідною і традиційною передумовою для філософського осягнення природи свідомості, стає особливо нагальною в переломні епохи, коли вичерпують себе усталені принципи людської життєдіяльності й об'єктивно загострюється інтерес до цілей діяльності за умов нестабільності соціальних процесів, що спричиняє стрімке зростання процесів маніпуляції свідомістю. Відтак, переосмислення людського буття в новому історичному контексті постає актуальною проблемою сучасної цивілізації, в якій відбуваються трансформації як духовних феноменів, так і загалом соціокультурних форм. За таких обставин виникає потреба в напрацюванні нових теоретичних, методологічних та соціально-філософських засобів аналізу маніпуляції свідомістю. Глибоке осмислення її сутності, структури, механізму у сучасному суспільстві дає змогу осягнути проблему в цілому.

Розгортання негативних тенденцій розвитку сучасного суспільства, включаючи й маніпулятивні технології, ставить людську спільноту перед екзистенційною загрозою для самого її буття. Тому актуальною постає проблема створення дієвої системи соціально-психологічного захисту в сучасному інформаційному суспільстві.

У філософській, соціологічній та психологічній літературі проблемам розмаїття духовних проявів людської свідомості в контексті протидії спекулятивним маніпуляціям присвячено чимало наукових розвідок. Однак саме розмаїття цих досліджень акцентувалось переважно на якихось окремих аспектах. Це свідчить про необхідність системного соціально-філософського аналізу даного феномену, що дозволить охарактеризувати маніпуляцію свідомістю як цілісне утворення та виявити її багатовимірну роль у розвитку сучасного суспільства.

Підвалини для феномену маніпуляції свідомістю були закладені в річищі філософії історії з ХVІІІ - першої половини ХІХ ст. побудовою концепцій “духу народу” такими мислителями, як Дж.Віко, І.Кант, І.Гердер, Й.Фіхте, Л.Фейєрбах, Г.Гегель, а також К.Маркс “ідеологія як перетворена свідомість”, в кінці ХІХ ст. - на початку ХХ ст. дослідження продовжуються у річищі традиції вивчення “психології народів”, які започатковані з ХVІІІ ст. Дж.Локком, Ш.Монтеск'є, Ж.-Ж.Руссо, і представлені вченням З.Баумана “індивідуалізоване суспільство”, Г.Лебона “психологія мас”; психоаналізом З.Фрейда, Е.Фромма, теоріями “тоталітарної”, масової свідомості (Х.Арсенда, Г.Маркузе, Х.Ортега-і-Гассет) та колективного несвідомого і його архетипів К.Юнга. Значним вкладом є концепція духу А.Грамші, мозаїчна культура А.Моля, теорії комунікативної свідомості М.Бубера, Ю.Габермаса, К.Ясперса, ідеологізованої свідомості К.Леві-Строса, Н.Лумана, нормативної свідомості культури та цивілізації О.Шпенглера, А.Тойнбі. В розумінні маніпуляції свідомістю як особливої соціальної дії автор дисертації спирався на класичні теорії соціальної дії та раціональності М.Вебера, Т.Парсонса, а також соціального впливу Дж.Тернера.

В історії розвитку української духовної культури феномени, дотичні до проблеми маніпуляції свідомістю, розглядали Г.Скоровода, М.Драгоманов, І.Франко, М.Грушевський та інші.

Серед сучасних українських дослідників, які тією чи іншою мірою досліджували дану проблему, можна назвати таких відомих вчених, як В.Андрущенко, В.Баранівський, Л.Губерський, О.Гуменюк, О.Литвиненко, М.Лукашевич, В.Лутай, С.Кримський, В.Крисаченко, М.Култаєва, М.Михальченко, І.Надольний, М.Ожеван, І.Предборська, С.Пролеєв, Г.Почепцов, І.Степаненко, Н.Хамітов, О.Шевченко.

Означеною проблематикою займалися такі сучасні російські дослідники як Г.Грачов, О.Доценко, Ю.Єрмаков, В.Іноземцев, І.Мельник, П.Туревич. Соціально-філософський аспект феномену маніпуляції свідомістю (в неомарксистському контексті) відображено у працях Н.Линматиса та С.Кара-Мурзи.

Незважаючи на досить великий обсяг літератури, повноту і системність досліджень феномена маніпуляції свідомістю цю тему ніяк не можна вважати вичерпаною, тож необхідність концептуалізації даного феномену в міждисциплінарному полі обумовили та визначили тему дисертації, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами та темами. Загальний напрям дисертаційної роботи пов'язаний з темою дослідження відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України - “Філософські засади трансформації вищої освіти в Україні на початку ХХІ століття” (державний реєстраційний номер 0103U000960, №44 від 06.03.2003р.).

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі від 01 листопада 2007 року (протокол №43 п.1.2).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття сутності, структури та механізмів (засобів, прийомів) маніпуляції свідомістю, пошук шляхів запобігання та зняття маніпулятивного впливу.

Для досягнення мети необхідно розв'язати такі основні завдання:

- здійснити аналіз і узагальнення підходів до визначення змісту поняття “маніпуляція”;

- розкрити соціальні та гносеологічні корені маніпуляції свідомістю;

- визначити раціональні та ірраціональні чинники маніпуляції свідомістю;

- виявити структуру, механізми маніпуляції свідомістю;

- запропонувати можливі шляхи протистояння спекулятивним технологіям маніпулятивного впливу на особистість, соціальні групи і соціум в цілому.

Об'єктом дослідження є феномен маніпуляції свідомістю та її соціокультурна обумовленість; предметом - сутність, структура, механізм маніпуляції свідомістю у сучасному суспільстві.

Методи дослідження. В якості методології дослідження постає категоріальний апарат соціальної філософії, застосований для розкриття феномена маніпуляції свідомістю. Водночас реалізація мети та завдань дисертаційної роботи зумовила необхідність залучення таких засадничих філософських та загальнонаукових пізнавальних принципів, методів та підходів, як принцип історизму, методи аналізу, синтезу, описовий, порівняльний методи та системний підхід. Так, принцип історизму уможливив осмислення матеріалу із урахуванням контексту історичної доби, з'ясування особливостей тлумачення й усвідомлення поняття “маніпуляція” дослідниками у той чи інший період. На засадах аналітичного методу виокремлено та досліджено специфіку застосування різних підходів щодо феномену маніпуляції свідомістю як багатогранного утворення. Метод синтезу використано в контексті соціально-філософського аналізу, реалізація якого дала змогу здійснити узагальнення результатів попередніх підходів. За допомогою описового методу розкривається сутність, структура та механізм феномену маніпуляції свідомістю. Порівняльний метод застосовано у загально-теоретичному розділі для порівняння концептуальних підходів дослідниками до розуміння проблеми маніпуляції свідомістю. Нарешті, виявлення належної послідовності наріжних проблем теми дослідження та їх послідовне з'ясування зумовили необхідність неухильного дотримання вимог системного підходу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розкритті якісних змін в структурі та механізмах маніпуляції свідомістю в ХХ - ХХІ століттях на тлі докорінних трансформацій світового розвитку.

Зміст означеного напрямку дисертаційної роботи розкривається у наступних положеннях, що мають наукову новизну:

- на підставі соціально-філософського аналізу змісту поняття “маніпуляція” упорядковано його смислове і понятійне поля, виявлено його подвійне - позитивне і негативне - смислове навантаження у соціальному бутті людини, доведено, що низка допоміжної термінології - імідж, риторика, спекуляція, пропаганда, ідеологія, рефлексивне управління, зомбування - дозволяє системно відобразити сутність маніпуляції;

- обґрунтовано, що маніпуляція свідомістю має онтологічні, гносеологічні, соціальні, політичні, культурні передумови, які на кожному конкретно-історичному етапі розвитку суспільства визначають специфіку прояву даного феномену;

- виявлено та проаналізовано механізми маніпулятивного впливу на людину, кожний із яких містить у собі раціональні та ірраціональні чинники, діє на рівні свідомості / підсвідомості та поведінки, на рівні масової свідомості та ідеології, повсякденних практик, масової культури і суспільно-політичного життя; до найбільш ефективно діючих константних складових механізму маніпуляції свідомістю віднесено: переконування, примушування, санкціонування, наслідування, навіювання, навернення.

- на підставі концептуального аналізу прийомів маніпулювання виокремлено та систематизовано логіко-психологічний, чуттєво-емоційний, організаційний, сублімальний методи;

- розкрито амбівалентний характер ролі інтернет-технологій в маніпуляції свідомістю; запропоновано концепцію духовної безпеки та розкрито роль освіти і науки як інструментів протидії спекулятивним маніпуляціям.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретичні узагальнення дисертаційного дослідження можуть бути використані при створені нормативних курсів та спецкурсів з соціальної філософії, філософії історії, політології, соціології, психології та інших дисциплін. Отримані результати дозволяють більш різнобічно зрозуміти сутність, структуру та механізм маніпуляції свідомістю. Теоретичний матеріал може слугувати відправною точкою для подальшого аналізу аспектів маніпулятивної проблематики в сучасному суспільстві.

Апробація результатів дослідження. Отримані результати та положення дисертаційного дослідження були викладені та обговорені на спільних засіданнях кафедри філософії та гуманітарних дисциплін Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі і кафедри теорії держави та права Міжгалузевого інституту управління; обговорені у відділі соціальних проблем вищої освіти та виховання студентської молоді Інституту вищої освіти АПН України; висвітлені на міжнародних, національних та регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: “Языковая картина мира” (г. Шауляй, 7 - 8 декабря 2004 года); “Особливості євроінтеграційної політики України: політичні, економічні, соціальні, культурні, правові чинники” (м. Запоріжжя, 23 - 24 березня 2006 року); Всеукраїнська науково-практична конференція “Наука і молодь” (м. Київ, 22 квітня 2008 року); “Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (м. Суми, 27 - 30 квітня 2009 року); “Творчість як корисне здійснення блага через істину у красі” (м. Київ, 14 - 15 травня 2009 року).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені автором у 10 публікаціях, - зокрема у п'яти статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою та завданнями дослідження.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, кожен з яких поділений на підрозділи, висновків та списку використаних джерел у кількості 265 позицій. Повний обсяг дисертації складає 191 сторінку, з яких 172 сторінки основного тексту.

Основний зміст дисертації

У Вступі обгрунтовується актуальність дисертаційного дослідження, розглядається рівень і напрями її наукового опрацювання, визначається мета, завдання та методи наукового пошуку, об'єкт та предмет дослідження, рокривається наукова новизна одержаних результатів, окреслюється теоретичне й практичне значення роботи, викладено дані про апробацію результатів дослідження, показано структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади дослідження маніпуляції свідомістю”, який складається із трьох підрозділів, проаналізовано загальнотеоретичні підходи до осмислення сутності феномену маніпуляції свідомістю, висвітлюються соціальні та гносеологічні корені, обґрунтовується роль раціонального та ірраціонального знань в маніпуляції свідомістю.

У підрозділі 1.1.”Аналіз і узагальнення підходів до визначення змісту поняття “маніпуляція” автор звертається до розгляду та аналізу багатовекторності феномену маніпуляції свідомістю. Запропоновано конкретизовані і розширені порівняно з традиційними смислові рамки поняття “маніпуляція”, розроблено низку допоміжної термінології, яка дозволяє точніше відобразити його сутність.

Здійснено дослідження різновидів й характеру маніпуляції, на основі яких виведено його основні характеристики: вплив як розуміння особливого стану суб'єктів у комунікативній взаємодії; латентний примус, як спосіб соціального управління; влада, як сила, знання, таємниця тощо; спонукання, привнесення мотиву до відповідних вчинків, які окреслюють потреби та інтереси.

Для здійснення реалізації прихованих цілей маніпулятори вдаються до певної техніки, тобто набору маніпулятивних прийомів, що передбачають укорінення в свідомості під виглядом об'єктивної інформації латентного (прихованого), але бажаного для певних груп (осіб, класу тощо) змісту, досягнення якого суб'єкт маніпуляції пов'язує із допомогою внутрішньої позиції.

В роботі констатується, що, здебільшого, влада наряду з іншими категоріями у співвідношеннях з маніпуляцією виступає втіленням предмета маніпуляції свідомістю. Влада розглядалась за ознаками домінування, підпорядкування та соціального контролю. Тобто підпорядкований або домінантний інший суб'єкт може бути присутній опосередковано, невидимо, умовно. Це, зокрема, означає різні види й форми домінування у руслі маніпуляції свідомістю: панування, керівництво, лідерство, перевага, вищість, зверхність тощо. При цьому, очевидні потреби та інтереси того, хто маніпулює, мати іншого суб'єкта як об'єкта маніпулювання, що означає певну діалектичну залежність домінантної сторони від підпорядкованої як одного цілісного простору.

Виходячи з розглянутого аналізу поняття `маніпуляція”, автор робить висновок, що “сконструйоване” визначення поняття ”маніпуляція”, яке суттєво співвідноситься з базовими визначеннями дослідження, найбільш широко та глибоко розкриває сутність цього феномену. Зазначається, що маніпуляція - це система впливу, що суперечить об'єктивним інтересам об'єкта маніпуляції, породжує в нього ілюзію, нібито він сам діє відповідно до своїх інтересів та планів. Зважаючи на це, суб'єкт отримує виграш - досягнення власних інтересів. Маніпуляція здійснюється приховано та анонімно за обставин, які здаються сприятливими або природними.

У підрозділі 1.2. “Соціальні та гносеологічні корені маніпуляції свідомістю” розкриті причини виникнення феномену маніпуляції свідомістю як відтворення певних суспільних відносин в результаті характеру людської діяльності. Визначено, що основою формування маніпулятивних форм взаємодії в суспільстві є відчуження людини від людини. Проводиться розгляд природи феномену маніпуляції як “тиск” на структуру свідомості, що взаємопов'язане з проблемою людського буття. Ця обставина набуває принципового значення при аналізі соціального буття як змістовне підґрунтя філософського осмислення маніпуляції свідомістю. За С.Пролєєвим, зміст буття та його характер визначається “через характер соціальної діяльності”, що є передумовою розвитку духовної особистості. У Н. Андреєнкової висловлено думку про соціально-антропологічну роль свідомості, що визначає виділення людини зі світу тварин. Комунікація, за Т.Парсонсом, неможлива без “компонентів культури” (зокрема, мови свідомості), як “символьних ресурсів” для певної соціальної взаємодії, що підвищують цінність діалогу та відповідальність.

В дослідженні розглянуто чотири системи дії - організм, особистість, суспільство і культура - в якості інформаційної ієрархії контролю за свідомістю. З огляду на це, отримано можливість зрозуміти зміни в системі особистості (відсутність інформаційної регуляції енергії), дисгармонію цінностей, порушення інтеграції соціальних систем як неадекватність інформаційного контролю. Визначено, що свідомість повинна розглядатися як рефлексований процес, а не “жорстка” структура, що механічно визначає певну лінію поведінки.

Узагальненим визначенням обману в гносеологічній царині є усвідомлене створення неправдивої уяви про ті чи інші обставини дійсності у свідомості суб'єкта; як форма поведінки, що полягає в навмисному викривленні дійсності задля здійснення бажаної мети або прагнення уникнути небажаних наслідків. Виходячи з цього, “дурман” є основною зброєю влади, яка прагне до існування ієрархічного суспільства, побудованого на спекулятивних цінностях. Історично ця тенденція бере початок з Античності. В роботі зазначено, що Платон один з перших у світовій філософській традиції порушив питання про маніпуляцію свідомістю.

Історично наголошується, що спекулятивні технології маніпуляції свідомістю певних результатів здобули під час Першої світової війни та їх використання у військово-політичних цілях і після неї (в країнах Західної Європи та Північної Америки).

У підрозділі 1.3. “Раціональні та ірраціональні чинники маніпуляції свідомістю” розглядаються основні філософські теорії маніпулювання свідомістю, що є безпосереднім способом реалізації відповідних вимірів людського духу як перманентного процесу феномену індивідуалізації. Автор акцентує увагу на вченні А. Грамші, за яким людина тільки тоді стає особистістю, коли вона “активна у боротьбі за прогрес і добробут людства”, переосмислюючи певну низку загальнолюдських взаємовідносин у соціумі.

В роботі обгрунтований раціональний компонент маніпуляції свідомістю. У Г.Гегеля спекулятивне розглядається як “позитивно-розумне”, що досягається шляхом діалектичного розв'язання протиріч як протистояння розмислу. Спекулятивний в цілому характер гегелівської філософії здатний народжувати ідеалістичну і відкриту теологію, де віра є ірраціональним осереддям. Цим ірраціональним поняттям автор визначає внутрішній світ людини.

Звертається увага на роботу Г.Лебона “Психологія народів та мас”, згідно з якою доля народів, їх життя, історія визначаються їх душею. Здійснено за допомогою “феноменологічної редукції” рефлексивний аналіз Е.Гуссерля, суб'єктом якого є “трансцендентальне Я”, що дає можливість розглядати свідомість як “потік”, в якому “переливаються” різні інтенції.

В рамках даного дослідження діалектично взаємопов'язані ірраціональні та раціональні чинники маніпуляції свідомістю відкривають багатовимірні можливості соціально-філософського аналізу сутності означеної проблеми. Це допомагає зрозуміти важливість думки та сфери почуттів як об'єктів маніпуляції.

У другому розділі “Структура та механізми маніпуляції свідомістю”, який містить три підрозділи, зосереджується увага на з'ясуванні основних механізмів маніпулятивного впливу на людину та ідеології в системі механізмів маніпуляції свідомістю, а також розглядаються потреби та інтереси як вихідні моменти соціогенної моделі впливу на структуру свідомості.

У підрозділі 2.1. “Механізми маніпулятивного впливу на людину” розкриваються такі механізми маніпулятивного впливу на людину як: навіювання, навернення, переконування, примушування, санкціонування, наслідування, біхевіоризм, соціодинаміка культури тощо.

У дисертації констатується, що нагальний інтерес представляють навіювання, біхевіоризм та соціодинаміка культури.

Обгрунтовано, що механізм навіювання не потребує аргументації на користь істинності і значущості для об'єкта впливу та не передбачає критичного ставлення до необхідної інформації. Навіювання - це та сила ідей, яка впливає на “віру і поведінку людини” (В.Джемс). Зазначено, що крім негативних сторін (відсутність критичної думки та мислення, зміна переконань) ірраціональний процес навіювання має і позитивні сторони: це творче покликання (“натхнення”) в освіті, науці, художньому слові, музиці тощо. Такі сугестії (навіювання) за методами і намірами поділяються на прямі (імперативні) та опосередковані, навмисні і ненавмисні. При цьому, наголошується стан свідомості як “чистого натхнення”, де емоція набирає рис “образу”; таким чином, у силу знакової природи слова активізуються периферійні смисли, виникають нові оригінальні “метафори” (І.Франко).

В роботі розглянуто біхевіоризм як відрив від суб'єктивних чинників (мислення, емоції, потяги тощо) та поведінку як функцію зовнішніх стимулів (Д.Уотсон, Е.Фромм). Визначено соціодинаміку культури, яка живиться знаннями, отриманими у міждисциплінарній царині (А.Грамші). Виявлено сутність мозаїчної культури, де “знання формуються не системою освіти, а засобами масової комунікації…і складаються з розрізнених частин”; виробництво, зберігання, передавання та сприйняття відповідної інформації у вигляді “шматків” з потоку певних повідомлень (А.Моль). Ця мозаїчна культура продукує людину-“масу” як ідеальний об'єкт для маніпуляції свідомістю. (Х.Ортега-і-Гассет).

У підрозділі 2.2. “Соціогенна модель впливу на структуру свідомості” розглядається еволюційно детермінована структурованість, що передбачає латентну наявність як приховану потенційну змістовність та форму мислення.

Визначений соціокультурний рівень потреб та інтересів у розвитку творчої особистості. Історично зазначається, що дії людей виникають з їх конкретних “пристрастей та інтересів і лише вони відіграють провідну роль”(Г.Гегель). Наголошується, що свідомість формується як у природному, так і культурно-мовному середовищі. Обгрунтовано поняття конформності в процесі інформаційного впливу. Це, коли за умов зовнішнього “тиску” індивід змінює свою власну думку і приймає нав'язану більшістю.

У дослідженні виявлено дискретний змінюючий стан свідомості: це, зокрема, “обстановка масової істерії” (Кара-Мурза) як неадекватні емоційні реакції (фобія, гнів, судорожні припадки). Показана інтерпретація й філософське осмислення фрейдистської концепції неврозів, психозів, що є ключовими моментами і точками відліку для соціогенної моделі впливу на структуру свідомості в психологічній царині: Фрейд розглядав особистість “за рівнем їхньої свідомості”. У таких випадках порушення опосередкування як розщеплення соціокультурного ядра свідомості призводить до формування мотивів, відчужених від реальних потреб.

У підрозділі розглянуті стереотипи свідомості, що акцентують і посилюють відповідні риси об'єкту згідно з його валентністю, на якій побудована сутність маніпуляції. У зв'язку з цим архетипно-ментальна змістовність традиційної культури певним чином опановує стереотипну свідомість, що викликає відсутність стійких структур національної ідентичності; зясовується, що духовна потреба є подоланням соціальних стереотипів.

У підрозділі 2.3. “Ідеологія в системі механізмів маніпуляції свідомістю” розкрито розуміння тих чи інших різновидів ідеології як системи вияву відповідних форм суспільної свідомості. Звертається увага на характер ідеології, що спричиняється передусім об'єктивними, зокрема виробничими, відносинами людей, сутнісними особливостями та типовими рисами відповідних сфер суспільства означеної епохи. Увага до ідеології стає більш помітною в перехідні, кризові періоди розвитку суспільства, коли особливо актуалізується проблема соціального самовизначення. У М.Михальченка “Ідеологія реалізує потребу мислення в рамках історичних перспектив”. Ця ідеологія являє собою конкретно-історичне системне відображення сутнісних сторін реальної дійсності в соціумі і виступає формою класової, групової, станової свідомості і самосвідомості. Така ідеологія за своїм змістом та функціональним навантаженням опосередковує людинотворчі можливості. У цьому випадку ідеологія включається в перманентний процес формування позитивного смислу назрілих дій, де постійно її коригують, вдосконалюють,обґрунтовують соціокультурними та іншими аргументами.

У дисертації наголошується, що кожне з наведених значень поняття “ідеологія” розкриває відповідну сторону феномена маніпуляції свідомістю, і може бути виявлена на етапах осмислення структури свідомості. Визначення прогресивних ідеологічних пріоритетів дозволить підняти духовну цінність української держави на вищу щаблину в ієрархії системи суспільних відносин. Це можливо при умові ідеологічного забезпечення державою таких пріоритетів у політиці, економіці, науці, освіті, вихованні тощо, які б забезпечували потенційні можливості для самореалізації творчих сил.

У третьому розділі “Маніпулятивні практики в сучасному інформаційному суспільстві”, який складається із трьох підрозділів, вирішуються можливі шляхи протистояння спекулятивним маніпуляціям.

У підрозділі 3.1. “Система комунікації в річищі маніпуляції свідомістю” розглядаються найважливіші характеристики маніпулювання як діяльнісного механізму в практичній площині: засоби, методи та прийоми. Це дає змогу їх систематизувати залежно від спрямованого впливу.

У дослідженні відзначаються засоби маніпулювання, що певною мірою залежать від конкретних умов. Політико-правове, економічне та соціокультурне середовище різних суспільств по-різному впливає на маніпулювання і, таким чином, визначає його засоби. Маніпулювання є специфічним різновидом комуніціювання, і користується тими самими засобами, що застосовуються для спілкування і зв'язку між різними суб'єктами взаємовідносин, зокрема, у соціально-політичній сфері як “перетворення” засобів комуніціювання на засоби маніпулювання.

Автор виокремлює такі методи маніпулятивного впливу як логіко-психологічний (прийоми впливу на розум), чуттєво-емоційний (на почуття й емоції), організаційний (через організацію досвіду людей як “самообману”), сублімальний (відбувається поза увагою і свідомістю адресата).

Аналізується, що межа між “засобом комуніціювання” і “засобом маніпулювання” легкопроникна: “перетворення” засобу комунікації на засіб маніпулювання непомітне для об'єкта маніпуляції. Засвідчується, що застосування або незастосування певних засобів, методів і прийомів маніпулювання залежить від досконалості нормативної бази, соціально-політичної системи суспільства.

У підрозділі 3.2. “Інтернет-технології та інші засоби маніпуляції свідомістю” обґрунтовується, що засоби масової інформації (мережа інтернет, телебачення, радіо, газети) є потужним та ефективним фактором спекулятивних маніпуляцій.

У соціокультурній реальності виникнення інтернет-технологій уможливлює висновок про те, що відбувається містифікація інформаційного потоку; здійснюється пропагандистське забезпечення популістського характеру. Це бізнес-розважальні видання, які негативно впливають на громадську думку. А надмірне психічне “втягування” в роботу з комп'ютером при вирішенні складних завдань в умовах, що динамічно змінюються, здатне загострювати неврози в людині. Безперечно, для освіти та науки інтернет у плані дистанційного навчання має позитивне значення. Інтернет надає можливість на новому якісному рівні здійснювати збереження традиційної культури. Динамічно та оперативно обробляти і засвоювати накопичене знання, а також отримувати нове.

Серед маніпулятивних практик у роботі виділяється передовсім реклама, шоу-бізнес, мода, політична пропаганда. На основі комерційної реклами, як однієї з найбільш поширених маніпулятивних практик, ілюструються маніпулятивні практики сучасного міфу. Реклама створює мотивацію вчинків, значною мірою обмежуючи вибір людини. Вона формує у суспільній свідомості ідеальну й достатньо привабливу модель існування, впроваджуючи конкретну систему цінностей, що конституюють соціальну ієрархію, розділяючи головне й другорядне, вище й нижче. Реклама експлуатує традиції, почуття патріотизму, індивідуального людського самозбереження. Вона є маніпулятивною практикою, що пов'язана з потребами людини, оскільки містить у собі відповідну інформацію про споживчі властивості товарів та види послуг з метою їх реалізації та створення попиту на них.

Констатується роль телебачення, що зводиться до “нав'язування” “підконтрольній” більшості образу “свого” “Я”. Телебачення готовить заділ, котрий додатково актуалізує сфера виробництва; формує еталони розумності та мислення: людина володіє ілюзією нібито вона мислить і розвивається, хоча в дійсності стоїть на місці. Таким чином, телебачення зумовлює соціальну міфотворчість, оскільки їх діяльність пов'язана з розповсюдженням та насадженням штучних міфологічних конструкцій, охоплюючи якомога більшу кількість людей.

У підрозділі 3.3. “Освіта та наука України як інструменти протидії спекулятивним маніпуляціям” зазначено, що система освіти та науки України має ґрунтуватись на визнанні пріоритету таких духовних цінностей як національна ідентичність, самосвідомість, патріотизм, толерантність.

Наголошується, що в умовах входження вищої освіти України до Болонського процесу має бути створена система необхідних матеріально-культурних та фінансових заходів підтримки, заохочення студентської молоді, молодих фахівців щодо їх праці. Автор акцентує увагу на те, що важливу роль в умовах реалізації завдань Болонської угоди в інтересах захисту національних інтересів української держави відіграє національно-патріотичне виховання студентської молоді, зокрема, підвищення виховної ролі гуманітарних дисциплін у системі вищої освіти України.

В рамках даного дослідження відзначено, що розвиток законодавства щодо протистояння спекулятивним маніпуляціям має передбачати в майбутньому створення певного практичного кодексу, в якому закріплені моральні принципи діяльності суб'єктів системи комунікації.

маніпуляція свідомість спекулятивний соціум

Висновки

У Висновках дисертації підводяться загальні підсумки проведеного дослідження, що розкриває сутність, структуру, механізм феномену маніпуляції свідомістю у наступних положеннях.

1. Здійснено аналіз і узагальнення автором підходів до визначення змісту, поняття “маніпуляція”. У зв'язку з цим подано авторське бачення змісту маніпуляції свідомістю, яка є нічим іншим, як явним чи прихованим примусом людини. “Сконструйовано” визначення поняття “маніпуляція”, яке найбільш глибоко розкриває сутність цього феномену. Маніпуляція - це система впливу, що суперечить об'єктивним інтересам об'єкта маніпуляції, породжує в нього ілюзію, нібито він сам діє відповідно до своїх інтересів та планів.

2. В дисертації розкриті такі основні механізми маніпулятивного впливу, як навіювання, навернення, приклад і наслідування, переконування, санкціонування, мобілізування, соціодинаміка культури тощо. В цьому плані осмислення навіювання, дискусійного за змістом, представляє нагальний інтерес, оскільки розв'язується багато проблем, пов'язаних з цілою низкою різноманітних таємниць. Цей механізм не потребує аргументації на користь істинності і значущості для об'єкта впливу, не передбачає критичного ставлення як думки (мислення) до необхідної інформації в силу інтенсифікації уяви та емоційних переживань, але навіювання має і позитивні моменти: це творче покликання (натхнення) в науці, художньому мистецтві, поезії, музиці тощо. За методами і намірами навіювання поділяються на прямі (імперативні) та опосередковані, навмисні і ненавмисні.

З'ясовано, що навернення пов'язане з внутрішнім особистісним станом людини. При цьому особистість певною мірою здійснює прорив до трансцендентально-релігійних вимірів.

Розкритий механізм розуміння соціодинаміки культури як отримання знання про виробництво, зберігання, передавання та сприйняття відповідної інформації у вигляді “шматків” з потоку певних повідомлень. Мозаїчна культура продукує людину-“масу”.

Важливим аргументом і авторитетним фактом відзначається приклад та наслідування як виховний засіб, що використовується в сімейній, шкільній педагогіці і в інших сферах маніпулятивного впливу на людину.

Розкритий механізм переконування, що ґрунтується, з одного боку, на доказовості, тобто на аргументах, фактах, висновках, що підтверджують істинність і значущість для суб'єкта маніпуляції, а з іншого - на самостійному, свідомому, критичному ставленні того, кого переконують. Переконування застосовується у випадках, коли виникає необхідність змінити або зміцнити існуюче у людини переконання.

Вимагає належної уваги механізм санкціонування, який часто застосовується у силових структурах (служба безпеки, збройні сили, органи внутрішніх справ та ін.), що є необхідним для нормального функціонування соціальної структури.

З'ясовано методологічне узгодження й інтеграція різноманітних форм і напрямків філософського знання (раціоналізму, ірраціоналізму тощо) та соціокультурних підстав у вивченні феномену маніпуляції свідомістю.

Доведено, що ідеологія є однією із теоретичних засад маніпуляції свідомістю. Реакційні ідеології (шовінізм, расизм, сепаратизм, сіонізм, примітивний націоналізм тощо) використовуються в злочинних цілях, насамперед для маніпуляції поведінкою мас. Прогресивні ідеології (економічні, національні, тощо), навпаки, відторгають її, ведуть пропаганду своїх ідей гідно, виключаючи “лукавство” та інші маніпулятивні прийоми.

Розкрито соціальні та гносеологічні корені феномену маніпуляції свідомістю. Пізнавальною характеристикою виникнення маніпуляції свідомістю є перманентний характер людської діяльності. Основою формування маніпулятивних форм взаємодії у суспільстві є відчуження людини від людини. Обґрунтовано поняття “конформізм”: за умов зовнішнього “тиску” індивід змінює свою власну думку на думку, нав'язану більшістю.

Розглянуті класичні дослідження соціогенного впливу на структуру свідомості, а саме: генетичної моделі явного та прихованого впливу на структуру свідомості:

одним із інструментів активного впливу є людський інтелект, в якому закладено потенційну силу змінювати світ;

зазначено, що при широкомасштабних історичних співставленнях у перетині суперечливих подій і фактів прослідковується непрямолінійна, але досить стійка тенденція: суспільство, яке має змогу розпоряджатися спекулятивними технологіями маніпуляцій, випрацьовує потужну сферу несилових, компромісних відносин;

одним із свідчень кризи духовності в сучасному суспільстві став своєрідний “культ безособовості”, поява “масової людини”, коли власне життя людини з її особливостями, переживаннями, духовними пошуками втрачає цінність як “розчинення” людської особистості в результаті міжособистісних маніпуляцій. Тому для індивіда є важливим не потрапити до катастрофічних траєкторій, уникнути відповідних несприятливих сценаріїв розвитку як власного, так і загальнолюдського.

Зроблений аналіз сучасного стану свідомості і поведінки, що дозволяє говорити про всебічність фантомних типів у латентних структурах свідомості. Вони мають тенденцію виявити себе як значуще соціальне явище, як аномальні, екстравагантні форми суспільної активності, що сприяє відповідному впливу на політичні, економічні та соціальні процеси. В цьому процесі інформаційний вплив за умов зовнішньої конформності спрямований на прийняття інформації, що витікає від іншої людини як повідомлення від об'єктивної реальності. Іншими словами, - за умов певного “тиску” індивід змінює свою власну думку і приймає нав'язану думку більшості.

Обгрунтовано, що система комунікації як спосіб здійснення маніпулятивних практик сьогодні спирається на різні теоретико-методологічні засади. Концептуальний аналіз прийомів маніпулювання дає змогу їх систематизувати залежно від спрямованості впливу.

Встановлено різнобічність інтернет-технологій та інших засобів маніпуляції свідомістю як конструктивного, так і деструктивнго характеру. Інтернет забезпечує базові потреби людини (спілкування, пізнання, розвага), а також реалізує миттєвість передачі інформації і постійне розширення кола реципієнтів. Завдяки поєднанню візуальних, текстових й акустичних засобів представлення інформації, симбіозу традиційних засобів масової інформації (ЗМІ) - радіо, телебачення, преси - інтернет став поліфункціональним засобом маніпуляції свідомістю.

Досягнення високих функціональних (оперативність, універсальність, масовість, необмежений доступ до повідомлень), інформативних (гіпертекстовність, мультимедійність, оперативність) характеристик інтернету сприяє ефективному впровадженню інформативних технологій, забезпечуючи здійснення впливу на свідомість. Інтернет є засобом контролю та управління свідомістю, оформлення повідомлень в інтернеті реалізується шляхом модифікації інформації про події чи факти з використанням таких прийомів як фабрикація фактів, пропаганда, створення паніки чи масового психозу, “спіраль замовчування” тощо.

Для освіти та науки інтернет в плані дистанційного навчання має позитивне значення як засіб комунікативного опосередкування соціокультурної функції. Інтернет надає можливість на новому якісному рівні здійснювати накопичене знання, а також отримувати нове.

Запропоновано концепцію духовної безпеки та доведено, що освіта та наука є головними інструментами протидії спекулятивним маніпуляціям. Освіта має ґрунтуватись на об'єктивних наукових засадах бачення та розуміння світу, суспільних процесів, що є найбільш надійною підставою для світоглядної та поведінкової єдності громадян. При визначенні аксіологічної спрямованості навчально-виховного процесу враховані як реалії сьогодення, так і прогнозовані перспективи суспільства. Пріоритетними цінностями сучасної освіти мають бути: гуманізм, людська гідність, національна ідентичність та самосвідомість, патріотизм, відповідальність тощо.

Обгрунтовано, що вдосконалення законодавчої бази України, яка передбачає створення певного практичного кодексу, - є запорукою для успішної протидії спекулятивним технологіям маніпуляції свідомістю громадян українського суспільства.

Список опублікованих праць за темою дисертації у фахових виданнях

1. Лісовський П.М. Феномен Інтернету як засіб маніпуляції свідомістю. / П.М. Лісовський // Вісник НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. - №3(15) - 2005. - Київ: ІВЦ “Політехніка”. - С. 54-64.

2. Лісовський П.М. Становлення сучасної філософської парадигми аналізу маніпуляції свідомістю у вищій освіті України / П.М. Лісовський // Вища освіта України. Теоретичний і науково-методичний часопис. / - К.: “Педагогічна преса”. - №1(15). - 2005. - С. 54-59.

3. Лісовський П.М. Феномен духовної безпеки як протистояння спекулятивним технологіям маніпуляції свідомістю в соціокультурних вимірах сучасного суспільства / П.М. Лісовський // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. - Випуск 15 (28). - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - С. 187-194.

4. Лісовський П.М. Феномен маніпуляції свідомістю: ірраціональні та раціональні чинники (соціально-філософські теорії) / П.М. Лісовський // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. - №19 (32). - С. 231-237.

5. Лісовський П.М. Маніпулятивна модель соціогенного впливу на структуру свідомості в сучасному суспільстві / П.М. Лісовський // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія №7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. - №20 (33). - С. 125-132.

Анотація

Лісовський П.М. Феномен маніпуляції свідомістю: сутність, структура, механізм у сучасному суспільстві (соціально-філософський аналіз). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальностю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі. - Київ, 2009.

У дисертаційному дослідженні вперше у вітчизняній соціальній філософії зроблено теоретичне узагальнення та всебічно обгрунтований аналіз феномену маніпуляції свідомістю, досліджено його сутність, структуру та механізм у сучасному суспільстві. Обгрунтовано, що маніпуляція свідомістю має онтологічні, гносеологічні, соціальні, політичні, культурні передумови, які на кожному конкретно-історичному етапі розвитку суспільства визначають специфіку прояву даного феномену. Доведено, що значущість маніпулятивного потенціалу найбільш повно реалізується у міфах та стереотипах, рекламі та пропаганді, у функціонуванні засобів масової інформації, де застосовуються різноманітні прийоми, засоби впливу на свідомість. Виявлено, що до найбільш ефективно діючих константних складових механізму маніпуляції свідомістю віднесено: переконування, примушування, санкціонування, наслідування, навіювання, навернення. Визначені можливі шляхи запобігання маніпулятивного впливу: запропоновано концепцію духовної безпеки та розкрито роль освіти і науки як інструментів протидії спекулятивним маніпуляціям, що об'єктивно доводять знання та розпізнають намір (навмисний чи ненавмисний) маніпулятивного впливу. Обгрунтовано, що вдосконалення законодавчої бази України, яка передбачає створення певного практичного кодексу, - є запорукою для успішної протидії спекулятивним технологіям маніпуляції свідомістю.

Ключові слова: маніпуляція, переконування, санкціонування, навіювання, комунікація, соціальний вплив, ідеологія, програмування, зміна свідомості.

Аннотация

Лисовский П.Н. Феномен манипуляции сознанием: сущность, структура и механизм в современном обществе (социально-философский анализ).- Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата философских наук по специальности 09. 00. 03. - социальная философия и философия истории. - Украинский государственный университет финансов и международной торговли. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена концептуализации понятия “манипуляция сознанием” с социально-философской точки зрения. Наиболее значимой особенностью манипуляции является то, что объект манипуляции не осознает осуществляемое над ним воздействие, что обусловлено сокрытием истинных целей субъекта манипуляции, который осуществляет воздействие не только на сферу сознательного (разум), но и на сферу бессознательного (инстинкты, потребности). Современные условия общественной жизни, характеризующиеся интенсификацией коммуникативных процессов, расширением стратегической их части при снижении эффективности, когда достижение односторонних целей манипулирующего (коммуникатора) осуществляется скрыто, при формальном сохранении демократической конвенции свободного выбора манипулируемого (реципиента) - позволяет говорить об особом, манипулятивном способе осуществления коммуникации.

В работе определяются основные элементы понятия “манипуляция” и терминологическое поле его описания. Рассматриваемая функционально, в русле воздействия манипулирующего на манипулируемого манипуляция (установка контроля, управления) понимается как сложное стратегическое социально-философское действие - явное и скрытое воздействие на сознание для достижения манипулирующим субъектом односторонней цели путем изменения мнений, действий, поведения манипулируемого, так как у последнего возникает иллюзия собственного непринужденного выбора. Таким образом, сам факт манипуляции может осознаваться манипулируемым, хотя он и не афишируется, а изменение поведения связано с общей обусловленностю манипулятором его поведения в коммуникации. Здесь, по Луману, используется власть как скрытое управление сознанием из соответствующим для субъекта намерением.

В диссертации раскрыты основные механизмы манипуляции сознанием, как навеивание, пример, убеждение, санкционирование, мобилизация, бихевиоризм, социодинамика культуры и т.д. При этом, выделен механизм навеивания, дискуссионный за содержанием, и механизм социодинамики культуры, который может выступать базисным основанием и орудием манипуляции, так как массовая культура способна формировать качества “человека массы”, тиражировать идеи и эталоны правящего меньшиства, контролирующего государственную политику, культурную и экономическую сферу общества.

В изучении механизма и особенностей осуществления манипуляции рассматриваются возможные последствия технологизации этого процесса, которые могут привести к таким негативным последствиям как перерастание манипуляции в доминирование, упрощение и шаблонизация сознания, межличностной манипуляции вследствие исключения из нее активного творческого субъекта. Негативные последствия манипуляции, выявленные в критическом подходе, обусловили определение путей нейтрализации и снятия манипулятивного воздействия, а именно: расширения духовной основы социального опыта и социкультурной компетентности манипулируемого по отношению к осуществляемым стратегическим влияниям.

В работе указывается, что идеология является теоретическим основанием манипуляции сознанием, может носить как конструктивный (экономический, национальный), так и деструктивный (шовинизм, расизм, сепаратизм, сионизм и т.д.) характер.

В работе раскрыты социальные та гносеологические корни манипуляции сознанием, при этом указаны причины, функции и социальная роль манипулирования.

В диссертации предложены наряду с теоретическими подходами и практические к анализу и противодействию манипулированию сознанием с помощью СМИ в межличностных отношениях. В частности выделены чувственно-эмоциональный, логико-психологический, организационный и сублиминальный методы манипулятивного влияния.

В результате анализа доказывается, что система коммуникации имеет значительный манипулятивный потенциал, поскольку дает возможность через реализацию своих основних функций совершать скрытое управление сознанием и поведеним людей в нужном для субъектов власти направления. В работе выяснено, что манипулятивные возможности системы коммуникации реализуются в мифах и стереотипах, в пропаганде и рекламе.

Аргументируется, что образование и наука, которые основаны на объективном знании, являются главным противодействием спекулятивным манипуляциям.

Отмечается, что усовершенствование законодательной базы Украины, которая предвидит создание соответствующего практического кодекса, является гарантией для успешного противодействия спекулятивным технологиям манипуляции сознанием граждан.

Ключевые слова: манипуляция, убеждение, санкционирование, навеивание, коммуникация, социальное воздействие, идеология, программирование, изменение сознания.

Summary

Lіsowskі P.М. Phenomenon of Manipulation Mental: Essence, Structure, Mechanism in the Modern Society (Social and Philosophical Analysis). - Manuscript.

The dissertation for the degree of the Candidate of Philosophical Sciences, speciality 09.00.03. - Social Philosophy and Philosophy of History. - Ukrainian State University of Finances and International Trade. - Kyiv, 2009.

A phenomenon of manipulation mental were made for the first time in the Ukrainian social philosophy. Substantiated, that manipulation mental has ontological, gnoseological, social, political, cultural front conditions, which determined the specific of the display present phenomen into the each concrete historical stage of the society evolution.

Proven, that considerable of manipulational potentional most full realized in myths and stereotypes, advertisement and propaganda, in function means of mass information, there use difference argumentation ways, means to the mental.

The most effective components of the mechanism manipulation mental are: persuasion, force, sanction, imitation, blowing. Fixed possible preventive measures: proposed the conception of spiritual security and discovered the role of education and science as instruments counteraction speculation manipulations, that impartial proves knowledge and recodnized purpose of manipulation influence.

Proven, that perfection of Ukrainian legislative base is guarantee for successful counteraction to speculation technology of manipulation mental.

Key words: manipulation, persuasion, sanction, imitation, comunication, social influence, ideology, programmating, changing of mental.

Размещено на Allbest.ru

...