Стилі життя молоді як соціальне явище в умовах сучасного українського буття

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження обумовлена ходом глобальних змін, які відбуваються в нашій державі, потребами сучасного суспільного розвитку, необхідністю рішучого повороту до вирішення комплексу політичних, економічних, соціальних та інших проблем, зважаючи на особливості суспільної життєдіяльності та молодіжної життєтворчості в умовах сучасного українського соціуму.

У цьому сенсі вивчення проблеми стилів життя молоді в руслі філософської рефлексії є надзвичайно важливим науковим завданням. В соціально-філософському аспекті дане явище не можливо розглядати поза межами соціального простору та зв'язків сучасного соціуму. Як соціальне явище стилі життя молоді в умовах українського буття протягом останнього десятиріччя набувають все нових та нових рис, у позитивному та негативному сенсі часто несподіваних для нашого суспільства. Дана ситуація зумовлена тим, що соціальний феномен стилів життя молоді формується під впливом об'єктивних соціально-економічних умов, які в межах сучасного простору українського суспільства відзначаються особливою динамічністю.

За останні півтора десятиріччя Україна зазнала суттєвих перетворень. Глибинність трансформацій в Україні сьогодні проявляється не лише у змінах зовнішніх проявів буття українського суспільства, зокрема, у змінах стратифікаційної будови суспільства, моделях досягнення успіху, особливостях соціальної мобільності. В аспекті прямих соціетальних зв'язків, коли об'єктивні умови життєдіяльності суспільства визначають сприйняття, оцінку соціального буття, докорінність трансформацій виявляється у значних змінах на рівні свідомості людей, а саме у змінах їх ціннісних пріоритетів, аксіологічному баченні сучасних реалій та побудові власних життєвих концепцій. У цьому сенсі життєві стилі та характер життєтворчості молоді як найбільш чутливої до змін категорії населення відбиває динаміку цих змін, як і певні аспекти характеру життєдіяльності українського суспільства у найкращий спосіб.

З іншого боку, відбиваючи весь спектр соціальних трансформацій українського буття, стилі життя молоді набувають рефлексії щодо зворотного впливу даного явища на соціальні процеси та особливості функціонування суспільства. За сучасних умов дані рефлексії можуть набувати також досить несподіваного вигляду. У цьому сенсі в аспекті зворотних соціетальних зв'язків стилі життя молоді, які відбивають життєвий вибір молодих людей, креативний характер молодіжної життєтворчості, можуть розглядатись у якості важливого чинника становлення та подальшого розвитку української держави, який, у певному сенсі, здатен впливати на суспільні процеси та характер державотворення, визначати спектр проблем, що існують чи потенційно можуть виникнути в процесі подальшого розвитку українського суспільства.

У такий спосіб проблема стилів життя молоді як соціального явища в системі зв'язків сучасного українського суспільства набуває особливої актуальності для вивчення на сучасному етапі в соціально-філософському аспекті. В межах відповідного соціального підходу наукового пізнання сучасних реалій, зважаючи на широкий спектр соціальної експлікації даного явища, стилі життя молоді набувають певної властивості поставати у якості своєрідних соціальних показників, здатних надавати додаткову інформацію про стан, характер розвитку та досягнення сучасного українського суспільства.

Разом з тим вивчення стилів життя молоді в системі зв'язків суспільства здатне допомогти у виявленні соціальних механізмів функціонування суспільства як системи з визначенням місця стилів життя в сукупності зв'язків цієї системи. В свою чергу відповідне вивчення стилів життя молоді в системі зв'язків соціального простору, напевне, допоможе у виявленні соціальних регуляторів формування позитивних тенденцій молодіжної життєтворчості, а також позитивних тенденцій функціонування та розвитку українського суспільства в цілому, із вирішенням соціальних проблем, розширенням перспектив та можливостей додаткових суспільних досягнень.

Отже запропонований соціально-філософський підхід до вивчення стилів життя молоді здатен посприяти сьогодні вирішенню цілої низки наукових теоретичних та практичних завдань. Враховуючи потреби сучасного суспільства та великий евристичний потенціал соціально-філософської теорії, можна зробити висновок про існування наступної наукової проблеми: зважаючи на динамічність соціального простору українського суспільства та широкі можливості сучасного соціально-філософського знання, теоретичні розробки та накопичений досвід аналізу стилів життя молоді як соціального явища в системі зв'язків сучасного соціуму є недостатнім, а отже відповідно рефлексія щодо вивчення стилів життя молоді є неадекватною сучасним реаліям українського буття.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження постає концептуалізація стилів життя молоді із виявленням зв'язків між стилями життя молоді та соціетальними характеристиками сучасного українського суспільства.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

· визначити теоретичні засади постановки проблеми “стилів життя молоді”;

· окреслити наукові підходи в лоні соціально-філософського знання до вивчення досліджуваного явища;

· розкрити зміст вихідних категорій "стиль життя" та "молодь";

· визначити критерії та методи дослідження проблеми стилів життя молоді в умовах соціального простору сучасного соціуму;

· з'ясувати основні тенденції сучасної молодіжної життєтворчості в Україні засобами теоретико-прикладного аналізу проблеми;

· типологізувати стилі життя молоді, спираючись на індуктивне узагальнення виявлених тенденцій сучасної молодіжної життєтворчості в умовах сучасного українського буття;

· охарактеризувати стилі життя молоді в системі соціетальних зв'язків сучасного соціального простору українського суспільства;

· виявити взаємозв'язок між об'єктивними соціально-економічними умовами життя в суспільстві та характеристиками сучасних стилів життя молоді;

· концептуалізувати стилі життя молоді в сукупності функціональних зв'язків суспільства як соціальної системи;

· визначити заходи та можливі шляхи оптимізації життєвих стилів молоді в умовах соціального українського простору, враховуючи результати дослідження цих стилів життя в системі зв'язків сучасного соціуму.

1. Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми

Розглянута історично-наукова традиція та основні теоретичні підходи до аналізу проблеми стилів життя молоді як соціального явища людського буття. Визначена специфіка соціально-філософського підходу. Окрема увага приділена вихідним категоріям “стиль життя” та “молодь”, критеріям та методам вивчення визначеної соціальної проблеми стилів життя молоді в умовах сучасного соціального простору.

Огляд історичних етапів науково-теоретичного аналізу вихідних категорій досліджуваної проблеми засвідчує полісемантичність природи “стилю життя” як складової соціальної життєдіяльності. Для надання більшої визначеності, структурованості категоріальному апарату проблеми в межах соціально-філософської традиції пропонується звернутися до витоків цієї проблематики в концепціях Г. Зіммеля, М. Вебера, К. Маркса.

Зокрема Г. Зіммель, відомий як автор “філософії життя та культури”, спираючись на філософські категорії “форми” та “змісту”, дає вихідне пояснення категоріям “стиль”, “стиль життя”, наголошуючи, що стиль в соціальному аспекті, з погляду категорії “змісту”, відображає життєвий вибір людини в суспільстві. Стиль життя характеризується вибором особистості безлічі соціальних чинників, зокрема вибором певної моделі, форми поведінки з переліку наявних в суспільстві для власної самоактуалізації, соціальної реалізації, соціокультурної ідентифікації в умовах певного соціального простору.

В свою чергу перелік моделей поведінки, сталих форм життєдіяльності людей фіксується в соціально-філософський концепції К. Маркса за допомогою категорії “спосіб життя”. При цьому К. Маркс дає більш глибоке розуміння умов формування “стилю” та “способу життя” з огляду на історичні об'єктивно-економічних умови життєдіяльності людей, механізми функціонування та розвитку суспільно-економічної формації.

М. Вебер, завдяки своїй суспільній концепції, дозволяє розглянути зворотній вплив соціального змісту стилю життя на характер функціонування, будову та розвиток суспільства. Вивчаючи явище стилю життя в соціальній структурі суспільства М. Вебер будує “теорію субкультур”, яка згодом розвивається та доповнюється науковими роботами Т. Веблена, У. Корнера, соціокультурними концепціями М. Мід, К. Леві Стросса та інших.

Продовжуючи соціально-філософську традицію в дисертаційному дослідженні, стиль життя визначається як соціальне явище, що постає життєвим та соціальним вибором особистості, визначає напрям та характер її життєдіяльності в суспільстві, напрям соціальної самореалізації особистості або соціальної групи в умовах певного соціального простору. Стиль життя як соціальний феномен формується в процесі життєдіяльності молоді, набуваючи безліч соціальних рис, визначених особливостями його носія. Тому соціальній групі “молодь” як суб'єкту стилю життя приділено окрему увагу в дослідженні. Зокрема надана концептуалізація молоді як окремої категорії, складової соціальної структури суспільства із визначенням соціальних особливостей цієї групи, її представників.

В межах відповідного розділу окреслено також критерії та методи дослідження стилів життя молоді в умовах сучасних українських реалій. У якості критеріїв теоретико-прикладного аналізу проблеми стилів життя молоді в умовах сучасного українського буття запропоновано: ціннісні пріоритети молоді та аксіологічні життєві орієнтації, а також вектори самореалізації в соціально-економічний простір українського суспільства або за його межі. У якості критеріїв теоретико-узагальнюючого змісту обрано функціональне призначення (соціальні функції) стилів життя молоді в межах сучасного українського суспільства як соціальної системи.

2. Аналіз стилів життя молоді та їх соціального змісту

Надано аналіз сучасних тенденцій молодіжної життєтворчості та наявних стилів життя молоді в умовах сучасного українського буття.

Даний розділ в теоретико-прикладному сенсі демонструє соціальну експлікацію стилів життя молоді як соціального явища, яка в межах соціально-філософського підходу набуває достатньо широкого розуміння. Дана експлікація в соціально-філософському розумінні передбачає широкий спектр соціальних орієнтацій та зв'язків молодої людини в процесі власної життєдіяльності із соціальним простором сучасного буття. Тому при визначенні стилю життя молодої людини доречно говорити не лише про її життєвий вибір, але й про її соціальний вибір, який відбивається в межах цілої низки соціальних чинників: найважливіших явищ та найпривабливіших соціальних позицій в суспільстві, бажаних для досягнення, аксіологічних життєвих орієнтацій та способів їх реалізації. В процесі побудови життєвого стилю молоді люди визначаються із напрямом та характером власної життєдіяльності, а також напрямом та характером соціальної самореалізації в умовах сучасного українського буття.

Спираючись на теоретико-методологічні засади дослідження стилів життя молоді, критеріями теоретико-прикладного аналізу в межах відповідного розділу в роботі визначаються ціннісні пріоритети молодих людей, відповідно до яких виявляються основні осередки молодіжної життєтворчості. В межах відповідних осередків аналізуються сучасні тенденції молодіжної життєтворчості, життєві цілі, аксіологічні орієнтації та життєві стратегії, напрям та характер самореалізації молодих людей.

На основі дедуктивного аналізу (від загального до конкретного) визначаються три основні галузі молодіжної життєдіяльності, які постають осередками сучасної молодіжної життєтворчості (економічна професійно-трудова, особистісно-сімейна, галузь дозвілля), а також два вектори соціальної самореалізації молодих людей (внутрішній та зовнішній: в соціально-економічний простір України або за її межі). Подальше індуктивне узагальнення в межах основних тенденцій молодіжної життєтворчості складає основу не лише для соціальної експлікації досліджуваного явища. Спираючись на відповідну соціальну експлікацію з виявленням спільних соціотипових рис, притаманних різним категоріям молоді в процесі молодіжної життєтворчості, індуктивне узагальнення становить підґрунтя для подальшої типології стилів життя молоді в умовах соціальних реалій сучасного українського суспільства.

3. Стилі життя молоді в системі зв'язків сучасного українського суспільства

Проведено типологію стилів життя молоді, а також розглянуто досліджуване явище в системі соціальних зв'язків сучасного українського суспільства. Виявлено вплив об'єктивних соціально-економічних умов життєдіяльності суспільства на формування життєвих стилів молоді, а також зворотній вплив стилів життя молоді на характер функціонування та розвиток суспільства в межах соціетальних зв'язків. На основі системного підходу охарактеризовано кореляцію між наявними типами стилів життя молоді та соціетальними характеристиками суспільства як системи, інтегрованої соціальної цілісності, з погляду функціональних зв'язків суспільства як соціальної системи. На основі характеристики стилів життя молоді в системі зв'язків сучасного українського буття запропоновано, спираючись на засоби державної молодіжної політики (ДМП), оптимізацію стилів життя молоді та певних тенденцій молодіжної життєтворчості, які сприятимуть перспективам розвитку молодіжної життєтворчості в Україні, а також успішному функціонуванню та більшим соціальним досягненням українського суспільства, в цілому.

Зазначаючи більш докладно, результат попереднього аналізу основних галузей молодіжної життєтворчості України дозволив виокремити три основні типи стилю життя молоді: внутрішньо-орієнтований реновативний, внутрішньо-орієнтований тип наслідування та зовнішньо-орієнтований.

Перші два визначені внутрішньо-орієнтованими, оскільки для власної особистісної реалізації носії даних типів стилів життя обирають соціально-економічний простір України. На нашу думку, кожен із відповідних стилів життя, зберігаючись в суспільстві, виконує певні соціальні функції, задовольняючі певні потреби суспільства. Внутрішньо-орієнтований реновативний тип стилю життя сприяє оновленню суспільства, породжує нові цінності, моделі поведінки. Даний тип стилю життя представлений сьогодні в Україні молоддю, орієнтованою на соціальні та матеріальні досягнення в економічну професійно-трудову галузь. Йдеться про молодь, яка становить основний потенціал молодіжного підприємництва із позитивними економічними професійно-трудовими рисами та певними проблемами.

Другий, внутрішньо-орієнтований тип наслідування, поступово стає правонаступником даних “нововведень”, встановлює стереотипи мислення, поведінки, забезпечує формування традицій. Його представники не є творцями соціальних змін, потенційними підприємцями. Їх самореалізація часто пов'язана із виконавчою діяльністю. В сучасних умовах динамічних соціально-економічних перетворень українського суспільства вони намагаються реалізувати себе у більш зрозумілій для них особистісно-сімейній галузі життя суспільства. Третій, зовнішньо-орієнтований тип стилю життя молоді, характеризується наявністю у його носіїв зовнішніх (відносно України) аксіологічних життєвих орієнтацій на самореалізацію в соціально-економічний простір за межі українського суспільства. Даний тип стилю життя молоді виступає у якості детектора соціальний негараздів суспільства, пов'язаних з соціальними проблемами суспільного функціонування: проблемами самореалізації, утруднення соціальної мобільності, звуження можливостей матеріальних та соціальних досягнень. Тобто, детектором необхідності змін, запроваджених заходів для виправлення проблемної ситуації в суспільстві.

В роботі припускається, що домінування того чи іншого типу стилю життя надає інформацію про стан суспільства. Домінування першого (реновативного) в суспільстві відбувається тоді, коли суспільство зазнає координальних динамічних змін. Домінування другого (типу наслідування) пов'язане із набуттям суспільством більш сталого, стабільного вигляду. Домінування третього (зовнішньо-орієнтованого типу стилю життя молоді) відбувається в анемічному суспільстві, яке потребує змін. Сьогодні претендує на домінування в Україні зовнішньо-орієнтований тип стилю життя молоді, який умовно охопив близько 40% молодих людей. Дана тенденція свідчить про те, що незважаючи на певні зміни, кроки вперед, досягнення України за останнє десятиріччя, наша країна продовжує перебувати в соціально-економічному аспекті у достатньо проблемному стані. Даний стан притаманний основним галузям життя суспільства, за рахунок чого самореалізація в іншому суспільстві здається молодим людям більш привабливою, ніж в сучасній Україні.

Проте, відповідна ситуація не здається нам надто безнадійною. Оскільки молодіжні типи стилю життя, на думку автора, перебувають в тісному зв'язку не лише із станом та розвитком суспільства. Вони органічно пов'язані між собою і очевидно збільшення одного відбувається за рахунок іншого. Так само, як “штучне” збільшення того чи іншого типу стилю життя здатне призвести до змін стану суспільства, виправлення відповідної проблемної ситуації. Для цього суспільству на рівні державних соціальних програм необхідно визначитись із пріоритетами для підтримки певних тенденцій молодіжної життєтворчості, певного типу стилю життя молоді. Йдеться про стиль життя, який би посприяв більш швидким змінам, тобто стиль життя молоді, пов'язаний із соціальним розвитком та економічним ростом України. Таким сьогодні видається реновативний внутрішньо-орієнтований тип. Крім того, не менш важливою видається підтримка внутрішніх орієнтацій молоді в аспекті здійснення молодими людьми власної життєтворчості в сучасній Україні. Для підтримки відповідних стилів життя та позитивних тенденцій молодіжної життєтворчості пропонуються в роботі заходи із удосконалення державної молодіжної політики.

Висновки

філософський соціальний молодіжний життєтворчість

Зроблено висновки щодо досягнення мети і дослідницьких завдань.

Основним результатом проведеного дослідження постала концептуалізація стилів життя молоді із виявленням здатності певних типів молодіжних стилів життя характеризувати стан, рівень досягнень суспільства у якісно новій площині та за сприянням розвитку певних стилів життя молоді виправляти проблемну ситуацію, розширяти перспективи розвитку українського суспільства.

В процесі дослідження проведено категоріальний аналіз із виявленням сутнісної ідентичності та відмінності категорії “стиль життя” від інших (зокрема, “спосіб життя”), які разом описують процес життєдіяльності в суспільстві. В роботі “стиль життя” розглядається як явище, здатне характеризувати процес життєдіяльності різних соціальних груп наче зсередини, відбиваючи особливості життєвого вибору людей, розуміння „життєвого успіху” в суспільстві, ціннісні переваги, пріоритети людей та, відповідні до них життєві орієнтації. У такий спосіб, набуваючи соціальної експлікації, категорія “стиль життя молоді” - предмет нашого дослідження - в роботі визначається як соціальне явище аксіологічного змісту, яке постає вибором молодих людей власного життєвого шляху в суспільстві, певного напряму та характеру життєдіяльності, самореалізації в соціальному просторі сучасного буття.

Стиль життя визначається особливостями його носія, тому у якості другої вихідної категорії визначається “молодь” - динамічна, чутлива до змін, соціально активна група, статусно-вікові ознаки якої пов'язуються із особливостями розвитку українського суспільства на сучасному етапі. У якості критеріїв теоретико-прикладного аналізу дослідження стилів життя молоді в умовах сучасного українського буття обрано: 1) ціннісні пріоритети молоді та відповідні до них аксіологічні життєві орієнтації, які набувають тенденції до об'єктивації в поведінці молодих людей; а також 2) вектори самореалізації молоді, один з яких направлений на соціальні та матеріальні досягнення в соціально-економічний простір України, інший - за її межі.

Проведено аналіз проблеми із виявленням основних типів стилів життя молоді, які разом у певний спосіб відбивають стан та характер розвитку сучасного українського суспільства. Проаналізовано типи стилів життя молоді в системі соціальних зв'язків суспільства, зокрема соціетальних, які забезпечують формування стилів життя молоді, а також зворотні рефлексії впливу даного явища на характер функціонування та розвиток суспільства (дані зв'язки розглядаються з позиції класичного та некласичного підходів в соціальній філософії) та функціональних зв'язків, які забезпечують функціонування суспільства як соціальної системи.

З позиції системного аналізу соціальні функції, які виконують відповідні типи стилю життя молоді, відбивають наявні зв'язки між стилями життя молоді та станом, характером розвитку українського суспільства на сучасному етапі. Визначено важливість зворотного впливу із створенням умов для збільшення питомої ваги того чи іншого (окремого) стилю життя для подальшої зміни та покращення ситуації в державі. Відповідно до цього в роботі пропонуються заходи з удосконалення державної молодіжної політики.

Література

1. Приходько Т.В. Діалектика “способу життя” та “стилю життя” в аспекті сучасного вивчення соціальних процесів у суспільстві // Нова парадигма: Журнал наукових праць Вип. 47. - К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - С. 143-152.

2. Приходько Т.В. Критерії вивчення стилів життя молоді в парадигмах соціальної філософії // Вісник НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Зб.наук.праць. - К.: ІВЦ “Політехніка”, 2006. - № 2(17). - С. 30-34.

3. Приходько Т.В. Нові тенденції молодіжної життєтворчості в Україні на межі ХХ-ХХІ тисячоліть // Нова парадигма: Альманах наукових праць. Вип. 34. - Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2003. - С. 233-240.

4. Приходько Т.В. Групова природа “стилю життя”: соціологічний аспект // Вісник НТУУ “КПІ”. Філософія. Психологія. Педагогіка. Зб.наук.праць. - К.: ІВЦ “Політехніка”, 2002. - № 3 (6). - С.53-58.

5. Приходько Т.В. Стилі життя молоді як соціальні показники стану та розвитку українського суспільства // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Международный межвузовский сборник научных работ. Вып. 23. - Киев - Москва - Одесса - Запорожье: КНУ им. Тараса Шевченко, 2004. - С.252-256.

6. Приходько Т.В. Стилі життя молоді як спосіб, процес та результат соціальної творчості // Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму: V Міжнар. наук.-практ. конференція 13-14 травня 1999 р. - К.: НТУУ “КПІ”, 1999. - С.149-150.

Размещено на Allbest.ru